АТ "СУМСЬКЕ НВО": невыплата зарплаты

Справа№592 / 19239/19
Производство №2 / 592/639/20

решение
именем украины
20 января 2020 г. Сумы

Судья Ковпаковского районного суда. Сумы [К] В.Б., раснувшы в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета,  —
установил:
особа_1 обратился в суд с иском к ответчику о взыскании среднего заработка за время задержки расчета. В обоснование исковых требований указал о том, что 25.07.2018 года он уволилсяс АО «Сумское НПО» по собственному желанию согласно ст.38 КЗоТ Украины. По решению Ковпаковского районного суда г.Сумы от 02.11.2018 года по делу №592 / 11263/18 его исковые требования удовлетворены и взыскано в его пользу с ОАО «Сумское НПО» задолженность по заработной плате в размере 68664, 28 грн. и средний заработок за время задержки расчета при увольнении с 25.07.2018 года по 02.11.2018 года в размере 18457, 75 грн. В настоящее время, вышеуказанное решение суда вступило в законную силу, но по состоянию на 18.12.2019 ответчиком выполнены, поэтому ответчик должен выплатить ему средний заработок начиная с 03.11.2018 г.. По дату вынесения судом решения с учетом среднедневной заработной платы в размере 429, 25 грн. В связи с этим просит суд взыскать с ответчика в его пользу средний заработок за время задержки расчета с 03.11.2018 года по день принятия решения по данному делу, исходя из среднедневной заработной платы, которая составляет 429, 25 грн. с последующим удержанием налогов, зборов и других обязательных платежей.
Представитель ответчика — АО «Сумское НПО», которому посылалась копия искового заявления с приложениями, прислал отзыв на иск в котором возражают против взыскания среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в сумме 93576, 50 грн. Кроме того отметил, что отражена в справке среднедневная заработная плата на день увольнения истца составила 420, 64 грн. (Без вычета НДФЛ и военного сбора), таким образом сумма среднего заработка за время задержки росо счета при увольнении с 03.11.2018 по 20.12.2019 составляет 420, 64 грн. х 218 дней = 91699, 52 грн ..
Проверив материалы дела и оценив доказательства в их совокупности, суд считает, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец состоял в трудовых отношениях с АО «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» и 25.07.2018 года был освобожден от занимаемой должности по собственному желанию в связи с невыполнением условий коллективного договора, по ч.3 ст .38 КЗоТУкраина (а.с.11−13).
В день увольнения истца, ответчиком была осуществлена ​​выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия в день его увольнения.
Решением Ковпаковского районного суда г.Сумы от 02.11.2018 года взыскано с Открытого акционерного общества «Сумское машиностроительное научно — производственное объединение» в пользу особа_1 сумму невыплаченной заработной платы, за вычетом налогов, в том числе сумму начисленной выходного пособия в размере 68664, 28 грн., а также средний заробиток за время задержки расчета при увольнении в размере 18457, 75 грн. (С период с 25.07.2018 по 02.11.2018), без учета налогов, сборов и обязательных платежей (а.с.15−16).
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины,  — в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок завсе время задержки по день фактического расчета.
Анализ приведенных норм материального права дает основания для вывода, предусмотренного ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины обязанность работодателя по выплате среднего заработка за время задержки расчета при увольнении наступает при невыплате по его вине причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 КЗоТ Украины, при этом определяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невыплата причитающихся работнику сумм при увольнении и факт проведение с ним окончательного расчета.
По своей сути средний заработок за время задержки расчета при увольнении является компенсационной выплатой за нарушение права на оплату труда, начисляется в размере среднего заработка.
Итак, не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предусмотренной ст. 117 КЗоТ Украины, то есть выплаты работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактическогорасчета. После принятия судебного решения о взыскании задолженности сумм, причитающихся при увольнении, работодатель не освобождается от ответственности, предусмотренной ст. 117 КЗоТ Украины, а именно выплаты среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, то есть за весь период невыплаты владельцем или уполномоченным им органом причитающихся работнику при увольнении сумм.
Кроме того, следует отметить, что невыплата уволенному работнику всех сумм, причитающихся ему от владельца или уполномочьеного им органа, является длящимся правонарушением, а следовательно, работник может определить окончательный объем своих требований только к моменту прекращения такого правонарушения, которым является день фактического расчета, что согласуется с правовой позицией изложенной в решении Конституционного Суда Украины от 22 февраля 2012 года по делу № 1−5 / 2012.
В соответствии с Постановлением Кабинета Министров Украины «Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы» № 100 от 08.02.1995 г.,  — начисления выплат, исчисляемыхя из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных чиним законодательством,  — на число календарных дней за этот период.
Согласно разъяснений Пленума Верховного Суда Украины, предоставленных в п. 6 Постановления № 13 от 24.12.1999 г. «О практике применения судами законодательства об оплате труда»,  — удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, с которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определиа есть указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
С 26.05.2014 г.. В АО «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» установлено всем работникам рабочую неделю с режимом работы 3 рабочих дня: понедельник, вторник, среда.
С 01.07.2019 года отменено действие приказа ПАО №75 от 21.03.2014 года «Об установлении режима неполной рабочей недели».
Согласно справке, выданной АО «Сумское машиностроительное научно-производственноеОбъединения «,  — среднедневная заработная плата особа_1 без налогов и сборов составляет 420 грн. 64 коп.
Поскольку в материалах дела отсутствуют доказательства осуществления расчета по выплате заработной платы особа_1 после вынесения судом решения о взыскании заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета и на дату вынесения судом решения, то период задержки расчета, со следующего дня вынесения судом решения о взыскании заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета на дату принятия судом решения, то есть с 03.11.2018 года по 20.01.2020 года включительно, составляет 237 рабочих дней, а потому с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за время задержки расчета в сумме 99691, 68 грн., с содержанием из этой суммы установленных законом налогов и сборов.
(420, 64 * 237 дней)
В соответствии со ст. 141 ГПК Украины с АО «смнво» необходимо взыскать 996, 92 грн. судебного сбора в доход государства.
На основании изложенного и руководствуясь ст.ст.43, 55, 124 Конституции Украины, ст.ст. 3, 10, 11, 76 — 81, 82, 89, 133, 141, 209, 229, 258−259, 263−265, 273 ГПК Украины, ст.ст.116−117 КЗоТ Украины, суд —
постановил:
Иск особа_1 к акционерного общества «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета удовлетворить.
Взыскать с Акционерного общества «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» (м. Суми, ул. Горькогв, 58, код егрпоу 05747991) в пользу особа_1 (адреса_1 рнокпп номер_1) средний заработок за время задержки расчета с 03.11.2018 года по 20.01.2020 года включительно в сумме 99 691 грн. 68 коп., С последующим удержанием из этой суммы налогов и обязательных платежей.
Взыскать с Акционерного общества «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» (м. Суми, ул. Горького, 58, код егрпоу 05747991) в пользу государства судебный сбор в размере 996 грн. 92 коп.
Апелляционная жалоба на решение суда може быть подана в течение тридцати дней со дня составления полного судебного решения в Сумской апелляционный суд через Ковпаковский районный суд. Сумы. Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постанови суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Дата составления полного судебного решения — 20.01.2020 года.

Судья В.Б. [К.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа№592/19239/19
Провадження №2/592/639/20

рішення
іменем україни
20 січня 2020 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Князєв В.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, —
встановив:
особа_1 звернувся до суду з даним позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. В обґрунтування позовних вимог вказав про те, що 25.07.2018 року він звільнився з АТ «Сумське НВО» за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України. За рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 02.11.2018 року по справі №592/11263/18 його позовні вимоги задоволені та стягнуто на його користь з ПАТ «Сумське НВО» заборгованість по заробітній платі у розмірі 68664, 28 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 25.07.2018 року по 02.11.2018 року в розмірі 18457, 75 грн. На даний час, вищевказане рішення суду набрало законної сили, але станом на 18.12.2019 відповідачем не виконано, тому відповідач повинен виплатити йому середній заробіток починаючи з 03.11.2018 р. по дату винесення судом рішення з урахуванням середньоденної заробітної плати в розмірі 429, 25 грн. У зв`язку з цим просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку з 03.11.2018 року по день ухвалення рішення по даній справі, виходячи із середньоденної заробітної плати, яка складає 429, 25 грн. з послідуючим утриманням податків, зборів, та інших обов`язкових платежів.
Представник відповідача — АТ «Сумське НВО», якому надсилалась копія позовної заяви з додатками, надіслав відзив на позов в якому заперечують щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 93576, 50 грн. Крім того зазначив, що відображена у довідці середньоденна заробітна плата на день звільнення позивача склала 420, 64 грн. (без вирахування ПДФО та військового збору), таким чином сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 03.11.2018 по 20.12.2019 становить 420, 64 грн. х 218 днів = 91699, 52 грн..
Перевіривши матеріали справи і оцінивши докази в їх [censored] суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» та 25.07.2018 року був звільнений з займаної посади за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником умов колективного договору, за ч.3 ст.38 КЗпП України (а.с.11−13).
В день звільнення позивача, відповідачем не було здійснено виплату всіх сум, що належать йому від підприємства в день його звільнення.
Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 02.11.2018 року стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково — виробниче об`єднання» на користь особа_1 суму невиплаченої заробітної плати, за вирахуванням податків, в тому числі суму нарахованої вихідної допомоги, в розмірі 68664, 28 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 18457, 75 грн. (зі період з 25.07.2018 по 02.11.2018), без урахуванням податків, зборів і обов`язкових платежів (а.с.15−16).
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, — в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.
Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості сум, належних при звільненні, роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1−5/2012.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08.02.1995 р., — нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,  — на число календарних днів за цей період.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в п. 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», — задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
З 26.05.2014 р. у АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» встановлено всім працівникам робочий тиждень з режимом роботи 3 робочі дні: понеділок, вівторок, середа.
З 01.07.2019 року відмінено дію наказу ПАТ №75 від 21.03.2014 року «Про встановлення режиму неповного робочого тижня».
Відповідно до довідки, виданої АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання», — середньоденна заробітна плата особа_1 без податків та зборів складає 420 грн. 64 коп.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази про здійснення розрахунку з виплати заробітної плати особа_1 після винесення судом рішення про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку та на дату винесення судом рішення, то період затримки розрахунку, з наступного дня винесення судом рішення про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку на дату прийняття судом рішення, тобто з 03.11.2018 року по 20.01.2020 року включно, становить 237 робочих днів, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 99691, 68 грн., з утриманням з цієї суми встановлених законом податків і зборів.
(420, 64 *237 днів)
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з АТ «смнво» необхідно стягнути 996, 92 грн. судового збору в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 3, 10, 11, 76 — 81, 82, 89, 133, 141, 209, 229, 258−259, 263−265, 273 ЦПК України, ст.ст.116−117 КЗпП України, суд, —
ухвалив:
Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (м. Суми, вул. Горького, 58, код єдрпоу 05747991) на користь особа_1 (адреса_1, рнокпп номер_1) середній заробіток за час затримки розрахунку з 03.11.2018 року по 20.01.2020 року включно в сумі 99 691 грн. 68 коп., з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (м. Суми, вул. Горького, 58, код єдрпоу 05747991) на користь держави судовий збір в розмірі 996 грн. 92 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення — 20.01.2020 року.

Суддя В. Б. Князєв