АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты
16.07.2020
Дело № 431/64/20
Производство № 2/431/266/20
текст решения
именем украины
16 июля 2020 Старобельский районный суд Луганской области
в составе председательствующего судьи [Т.] А.В.,
с участием секретаря [К.] А.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении Старобельского районного суда Луганской области в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» в лице Регионального филиала«Донецкая железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате,
В:
Истец особа_1 ссылается на то, что он находился с 28.11.1994 года по 17.07.2017 года в трудовых отношениях с ответчиком. 17.07.2017 года на основании Приказа регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» он был уволен с должности водителя автотранспортных средств, бригады по механизации автотранспорта и дистанционного мастерской, Штеровской участки производственного подразделения «Луганская дистанцииия сигнализации и связи Регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» с сокращением штата на основании ч. 1 ст. 40 КЗоТ Украины. Истец указывает, что с марта 2017 ответчик прекратил выплачивать зарплату, продолжая ее начислять. Согласно табулеграм задолженность составляет: по март 2017 — 3540, 01 грн., За апрель 2017 — 2335, 62 грн., За май 2017 — 2335, 62 грн., За июнь 2017 — 2335, 62 грн., За июль 2017 — 5530, 90 грн. Кроме того, существует задолженность по зарплате с февраля по июнь 2016 на сумму 3819, 56 грн. Всего задолженности 19897, 33 грн. Размер задолженности подтвержден табуляграммах, не заверенные ответчиком, поскольку первичные документы предприятием ответчика были выведены в связи с действием Закона Украины «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» от 02.09.2014 № 1669-vии. Получить справку о размере задолженности по заработной плате невозможно.
Приказом заместителя начальнико ОП «Луганская дистанция сигнализации и связи» от 18.03.2017 года № 20-ШЧ было положено начало простоя по причинам, не зависящим от работников, в производственном подразделении железной дороги с 20.03.2017 года. Его выход на работу в период простоя подтвержден отметками в «Книге регистрации выходов на работу». Таким образом, истец на основании требований ст. 116, 113 КЗоТ Украины просит взыскать с ответчика начисленную, но не оплаченную заработную плату и выходное пособие при увольнении за период с01.03.2017 по 17.07.2017 года в сумме 16077, 77 грн., Задолженность по 2016 — 3819, 56 грн., Всего в сумме 19897, 33 грн. Допустить немедленное исполнение решения в части взыскания заработной платы, но не более чем за один месяц в сумме, равной задолженность в июле 2017 года в 5530, 90 грн.
В судебное заседание истец не явился, предоставил заявление о рассмотрении дела в его отсутствие (л.д. 48).
Ответчик в судебное заседание не явился, предоставил суду отзыв, в котором просил в удовлетворении искаОСОБА_1 отказать, указывая на то, что из-за увлечения неизвестными лицами административного здания и производственных объектов ОАО «Укрзализныця», расположенных в Донецкой и Луганской области, из-за чего с 16.03.2017 года отсутствует доступ к кадровой, первичной, технической, договорной документации и утрачен контроль над хозяйственной деятельностью, за что начисление заработной платы бывшим работникам Дирекций не производилась и как следствие и задолженность отсутствует вследствие действия форс-мажорных обставин.
Поскольку ответчик предоставил отзыв на исковое заявление, но судебные заседания неоднократно не явился, это является основанием для принятия судом заочного решения.
Суд, выяснил позицию истца, исследовал письменные доказательства и пришел к выводу о необходимости удовлетворения иска частично, по следующим основаниям:
Факт трудовых отношений между истцом и ответчиком подтвержден копией трудовой книжки (л.д. 13−17). Согласно записи № 22 от 17.07.2017 года истец уволен в связи с сокращением штата трудаивникив п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины на основании приказа регионального филиала «Донецкая железная дорога» ОАО «Укрзализныця» от 28.04.2017 года (приказ № 768-ОС от 17.07.2017 года).
Наличие задолженности по заработной плате подтверждена расчетами: по март 2017 в сумме 1895, 29 грн., За апрель 2017 — 2335, 62 грн. (А 27), за май 2017 — 2335, 62 грн., За июнь 2017 — 2335, 62 грн. (А 28), за июль 2017 — 5530, 90 грн. (А 29). Всего подлежит взысканию 14433, 05 грн. Мотивация ответчика в данном отзыве, что истцу за март 2017 уплачено начисленную заработную плату в размере 1644, 72 грн. не подтвержденные документально, представлено платежных поручений и тому подобное. Поэтому суд не может причислить эту сумму, как уплаченную заработную плату за отсутствия доказательств.
По ст. 116 КЗоТ Украины ответчик обязан в день увольнения выплачивать все деньги, причитающихся работнику.
По ст. 113 КЗоТ Украины — время простоя не по вине работника оплачивается не нижедвух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада). За время простоя, когда возникла производственная ситуация, опасная для жизни или здоровья работника или для людей, которые его окружают, и окружающей природной среды не по его вине, за ним сохраняется средний заработок.
Таким образом, с ответчика подлежит взысканию в пользу истца задолженность по заработной плате: по март 2017 в сумме 1895, 29 грн., За апрель 2017 — 2335, 62 грн., За май 2017 -2335, 62 грн., За июнь 2017 — 2335, 62 грн., За июль 2017 — 5530, 90 грн. Всего подлежит взысканию 14433, 05 грн.
При решении вопроса о немедленном исполнении решения суда в части взыскания заработной платы за 1 месяц, в порядке ч. 1 ст. 430 ГПК Украины, то взысканию подлежит средний заработок в 2335, 62 грн. (За 2 последних месяца, предшествующих увольнению). Требования истца о взыскании суммы задолженности за июль 2017 года в порядке ч. 1 ст. 430 ГПК Украины необоснованные, всколько в июле 2017 года, истцу была начислена выходное пособие.
Требования истца о взыскании задолженности по зарплате за 2016 в сумме 3819, 56 грн. не подтверждены документально, а потому в удовлетворении иска в этой части необходимо отказать по необоснованностью.
По п. 1 ч. 2 ст. 141 ГПК Украины с ответчика подлежит взысканию судебный сбор в размере 840 грн. 80 коп.
Руководствуясь ст.ст. 15, 60, 61, 76−83, 280−282 ГПК Украины, ст.ст. 113, 116 КЗоТ Украины, суд —
решил:
иск ОСОБА_1к акционерного общества «Украинская железная дорога» в лице Регионального филиала «Донецкая железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате — удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» (03680, г.. Киев, ул. Тверская 5, егрпоу 40075815) в пользу особа_1 (И.Н. номер_1) задолженность по заработной плате и выходных пособий в сумме 14433, 05 грн.
В удовлетворении остальных исковых требований отказать по необоснованностью.
В порядке ч. 1 ст. 430 ГПК Украины допустить немедленное исполнение решения в части взыскания заработной платы, но не более чем за 1 месяц в сумме 2335, 62 грн.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» расходы по уплате государственной пошлины в сумме 840, 80 грн. в доход государства.
Решение может быть обжаловано Старобельским районным судом Луганской области по письменному заявлению ответчика, может быть подана в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке безнепосредственно в Луганский апелляционный суд в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы, или не представлены заявления о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Судья А. В. [Т.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
16.07.2020
Справа № 431/64/20
Провадження № 2/431/266/20
заочне рішення
іменем україни
16 липня 2020 року Старобільський районний суд Луганської області
у складі головуючого судді: [Т] О.В.,
за участю секретаря Кустової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Старобільського районного суду Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
встановив:
Позивач особа_1 посилається на те, що він перебував з 28.11.1994 року по 17.07.2017 року у трудових відносинах з відповідачем. 17.07.2017 року на підставі Наказу регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» він був звільнений з посади водія автотранспортних засобів, бригади з механізації автотранспорту та дистанційної майстерні, Штерівської дільниці Виробничого підрозділу «Луганська дистанція сигналізації та зв`язку Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» зі скороченням штату на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивач вказує, що з березня 2017 року відповідач припинив виплачувати зарплату, продовжуючи її нараховувати. Згідно табулеграм заборгованість складає: за березень 2017 року — 3540, 01 грн., за квітень 2017 року — 2335, 62 грн., за травень 2017 року — 2335, 62 грн., за червень 2017 року — 2335, 62 грн., за липень 2017 року — 5530, 90 грн. Крім того, існує заборгованість по зарплаті з лютого по червень 2016 року на суму 3819, 56 грн. Всього заборгованості 19897, 33 грн. Розмір заборгованості підтверджений табуляграмами, що не засвідчені відповідачем, оскільки первинні документи підприємством відповідача були виведені у зв`язку з дією Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VІІ. Отримати довідку про розмір заборгованості по заробітній платі є неможливим.
Наказом заступника начальника ВП «Луганська дистанція сигналізації та зв`язку» від 18.03.2017 року № 20-ШЧ було встановлено початок простою з причин, незалежних від працівників, у виробничому підрозділі залізниці з 20.03.2017 року. Його вихід на роботу в період простою підтверджений відмітками у «Книзі реєстрації виходів на роботу». Таким чином, позивач на підставі вимог ст. 116, 113 КЗпП України просить стягнути з відповідача нараховану, але не сплачену заробітну плату та вихідну допомогу при звільненні за період з 01.03.2017 по 17.07.2017 року в сумі 16077, 77 грн., заборгованість за 2016 рік — 3819, 56 грн., всього в сумі 19897, 33 грн. Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більше, ніж за один місяць у сумі, що дорівнює заборгованість в липні 2017 року в 5530, 90 грн.
В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність (а.с. 48).
Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду відзив, в якому просив у задоволенні позову особа_1 відмовити, вказуючи на те, що через захоплення невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів ПАТ «Укрзалізниця», розташованих в Донецькій і Луганській області, через що з 16.03.2017 року відсутній доступ до кадрової, первинної, технічної, договірної документації й втрачено контроль над господарською діяльністю, через що нарахування заробітної плати колишнім працівникам Дирекцій не здійснювалась та як наслідок і заборгованість відсутня внаслідок дії форс-мажорних обставин.
Оскільки відповідач надав відзив на позовну заяву, але в судові засідання неодноразово не з`явився, це є підставою для прийняття судом заочного рішення.
Суд, з`ясував позицію позивача, дослідив письмові докази й дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково, за слідуючих підстав:
Факт трудових відносин між позивачем й відповідачем підтверджений копією трудової книжки (а.с. 13−17). Згідно запису № 22 від 17.07.2017 року позивач звільнений у зв`язку зі скороченням штату працівників п. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 28.04.2017 року (наказ № 768-ОС від 17.07.2017 року).
Наявність заборгованості по заробітній платі підтверджена розрахунками: за березень 2017 року у сумі 1895, 29 грн., за квітень 2017 року — 2335, 62 грн. (а.с. 27), за травень 2017 року — 2335, 62 грн., за червень 2017 року — 2335, 62 грн. (а.с. 28), за липень 2017 року — 5530, 90 грн. (а.с. 29). Всього підлягає стягненню 14433, 05 грн.
Мотивація відповідача у наданому відзиві, що позивачеві за березень 2017 року сплачено нараховану заробітну плату у розмірі 1644, 72 грн. не підтверджено документально, не надано платіжних доручень, тощо. Тому, суд не може зарахувати цю суму, як сплачену заробітну плату внаслідок відсутності доказів.
За ст. 116 КЗпП України відповідач зобов`язаний в день звільнення виплачувати всі гроші, що належать працівнику.
За ст. 113 КЗпП України — час простою не з вини працівника оплачується не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість по заробітній платі: за березень 2017 року у сумі 1895, 29 грн., за квітень 2017 року — 2335, 62 грн., за травень 2017 року — 2335, 62 грн., за червень 2017 року — 2335, 62 грн., за липень 2017 року — 5530, 90 грн. Всього підлягає стягненню 14433, 05 грн.
При вирішенні питання щодо негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за 1 місяць, в порядку ч. 1 ст. 430 ЦПК України, то стягненню підлягає середній заробіток в 2335, 62 грн. (за 2 останні місяці, що передували звільненню). Вимоги позивача про стягнення суми заборгованості за липень 2017 року в порядку ч. 1 ст. 430 ЦПК України необґрунтовані, оскільки в липні 2017 року, позивачеві була нарахована вихідна допомога.
Вимоги позивача про стягнення заборгованості по зарплаті за 2016 рік в сумі 3819, 56 грн. не підтверджені документально, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити за необґрунтованістю.
За п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 15, 60, 61, 76−83, 280−282 ЦПК України, ст.ст. 113, 116 КЗпП України, суд —
вирішив:
Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі — задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська 5, єдрпоу 40075815) на користь особа_1 (і.н. номер_1) заборгованість по заробітній платі й вихідної допомоги в сумі 14433, 05 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
В порядку ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більш ніж за 1 місяць у сумі 2335, 62 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» витрати по сплаті судового збору в сумі 840, 80 грн. в дохід держави.
Заочне рішення може бути переглянуто Старобільським районним судом Луганської області за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, або не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. В. [Т]
Дело № 431/64/20
Производство № 2/431/266/20
текст решения
именем украины
16 июля 2020 Старобельский районный суд Луганской области
в составе председательствующего судьи [Т.] А.В.,
с участием секретаря [К.] А.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении Старобельского районного суда Луганской области в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» в лице Регионального филиала«Донецкая железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате,
В:
Истец особа_1 ссылается на то, что он находился с 28.11.1994 года по 17.07.2017 года в трудовых отношениях с ответчиком. 17.07.2017 года на основании Приказа регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» он был уволен с должности водителя автотранспортных средств, бригады по механизации автотранспорта и дистанционного мастерской, Штеровской участки производственного подразделения «Луганская дистанцииия сигнализации и связи Регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» с сокращением штата на основании ч. 1 ст. 40 КЗоТ Украины. Истец указывает, что с марта 2017 ответчик прекратил выплачивать зарплату, продолжая ее начислять. Согласно табулеграм задолженность составляет: по март 2017 — 3540, 01 грн., За апрель 2017 — 2335, 62 грн., За май 2017 — 2335, 62 грн., За июнь 2017 — 2335, 62 грн., За июль 2017 — 5530, 90 грн. Кроме того, существует задолженность по зарплате с февраля по июнь 2016 на сумму 3819, 56 грн. Всего задолженности 19897, 33 грн. Размер задолженности подтвержден табуляграммах, не заверенные ответчиком, поскольку первичные документы предприятием ответчика были выведены в связи с действием Закона Украины «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» от 02.09.2014 № 1669-vии. Получить справку о размере задолженности по заработной плате невозможно.
Приказом заместителя начальнико ОП «Луганская дистанция сигнализации и связи» от 18.03.2017 года № 20-ШЧ было положено начало простоя по причинам, не зависящим от работников, в производственном подразделении железной дороги с 20.03.2017 года. Его выход на работу в период простоя подтвержден отметками в «Книге регистрации выходов на работу». Таким образом, истец на основании требований ст. 116, 113 КЗоТ Украины просит взыскать с ответчика начисленную, но не оплаченную заработную плату и выходное пособие при увольнении за период с01.03.2017 по 17.07.2017 года в сумме 16077, 77 грн., Задолженность по 2016 — 3819, 56 грн., Всего в сумме 19897, 33 грн. Допустить немедленное исполнение решения в части взыскания заработной платы, но не более чем за один месяц в сумме, равной задолженность в июле 2017 года в 5530, 90 грн.
В судебное заседание истец не явился, предоставил заявление о рассмотрении дела в его отсутствие (л.д. 48).
Ответчик в судебное заседание не явился, предоставил суду отзыв, в котором просил в удовлетворении искаОСОБА_1 отказать, указывая на то, что из-за увлечения неизвестными лицами административного здания и производственных объектов ОАО «Укрзализныця», расположенных в Донецкой и Луганской области, из-за чего с 16.03.2017 года отсутствует доступ к кадровой, первичной, технической, договорной документации и утрачен контроль над хозяйственной деятельностью, за что начисление заработной платы бывшим работникам Дирекций не производилась и как следствие и задолженность отсутствует вследствие действия форс-мажорных обставин.
Поскольку ответчик предоставил отзыв на исковое заявление, но судебные заседания неоднократно не явился, это является основанием для принятия судом заочного решения.
Суд, выяснил позицию истца, исследовал письменные доказательства и пришел к выводу о необходимости удовлетворения иска частично, по следующим основаниям:
Факт трудовых отношений между истцом и ответчиком подтвержден копией трудовой книжки (л.д. 13−17). Согласно записи № 22 от 17.07.2017 года истец уволен в связи с сокращением штата трудаивникив п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины на основании приказа регионального филиала «Донецкая железная дорога» ОАО «Укрзализныця» от 28.04.2017 года (приказ № 768-ОС от 17.07.2017 года).
Наличие задолженности по заработной плате подтверждена расчетами: по март 2017 в сумме 1895, 29 грн., За апрель 2017 — 2335, 62 грн. (А 27), за май 2017 — 2335, 62 грн., За июнь 2017 — 2335, 62 грн. (А 28), за июль 2017 — 5530, 90 грн. (А 29). Всего подлежит взысканию 14433, 05 грн. Мотивация ответчика в данном отзыве, что истцу за март 2017 уплачено начисленную заработную плату в размере 1644, 72 грн. не подтвержденные документально, представлено платежных поручений и тому подобное. Поэтому суд не может причислить эту сумму, как уплаченную заработную плату за отсутствия доказательств.
По ст. 116 КЗоТ Украины ответчик обязан в день увольнения выплачивать все деньги, причитающихся работнику.
По ст. 113 КЗоТ Украины — время простоя не по вине работника оплачивается не нижедвух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада). За время простоя, когда возникла производственная ситуация, опасная для жизни или здоровья работника или для людей, которые его окружают, и окружающей природной среды не по его вине, за ним сохраняется средний заработок.
Таким образом, с ответчика подлежит взысканию в пользу истца задолженность по заработной плате: по март 2017 в сумме 1895, 29 грн., За апрель 2017 — 2335, 62 грн., За май 2017 -2335, 62 грн., За июнь 2017 — 2335, 62 грн., За июль 2017 — 5530, 90 грн. Всего подлежит взысканию 14433, 05 грн.
При решении вопроса о немедленном исполнении решения суда в части взыскания заработной платы за 1 месяц, в порядке ч. 1 ст. 430 ГПК Украины, то взысканию подлежит средний заработок в 2335, 62 грн. (За 2 последних месяца, предшествующих увольнению). Требования истца о взыскании суммы задолженности за июль 2017 года в порядке ч. 1 ст. 430 ГПК Украины необоснованные, всколько в июле 2017 года, истцу была начислена выходное пособие.
Требования истца о взыскании задолженности по зарплате за 2016 в сумме 3819, 56 грн. не подтверждены документально, а потому в удовлетворении иска в этой части необходимо отказать по необоснованностью.
По п. 1 ч. 2 ст. 141 ГПК Украины с ответчика подлежит взысканию судебный сбор в размере 840 грн. 80 коп.
Руководствуясь ст.ст. 15, 60, 61, 76−83, 280−282 ГПК Украины, ст.ст. 113, 116 КЗоТ Украины, суд —
решил:
иск ОСОБА_1к акционерного общества «Украинская железная дорога» в лице Регионального филиала «Донецкая железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате — удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» (03680, г.. Киев, ул. Тверская 5, егрпоу 40075815) в пользу особа_1 (И.Н. номер_1) задолженность по заработной плате и выходных пособий в сумме 14433, 05 грн.
В удовлетворении остальных исковых требований отказать по необоснованностью.
В порядке ч. 1 ст. 430 ГПК Украины допустить немедленное исполнение решения в части взыскания заработной платы, но не более чем за 1 месяц в сумме 2335, 62 грн.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» расходы по уплате государственной пошлины в сумме 840, 80 грн. в доход государства.
Решение может быть обжаловано Старобельским районным судом Луганской области по письменному заявлению ответчика, может быть подана в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке безнепосредственно в Луганский апелляционный суд в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы, или не представлены заявления о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Судья А. В. [Т.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
16.07.2020
Справа № 431/64/20
Провадження № 2/431/266/20
заочне рішення
іменем україни
16 липня 2020 року Старобільський районний суд Луганської області
у складі головуючого судді: [Т] О.В.,
за участю секретаря Кустової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Старобільського районного суду Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
встановив:
Позивач особа_1 посилається на те, що він перебував з 28.11.1994 року по 17.07.2017 року у трудових відносинах з відповідачем. 17.07.2017 року на підставі Наказу регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» він був звільнений з посади водія автотранспортних засобів, бригади з механізації автотранспорту та дистанційної майстерні, Штерівської дільниці Виробничого підрозділу «Луганська дистанція сигналізації та зв`язку Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» зі скороченням штату на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивач вказує, що з березня 2017 року відповідач припинив виплачувати зарплату, продовжуючи її нараховувати. Згідно табулеграм заборгованість складає: за березень 2017 року — 3540, 01 грн., за квітень 2017 року — 2335, 62 грн., за травень 2017 року — 2335, 62 грн., за червень 2017 року — 2335, 62 грн., за липень 2017 року — 5530, 90 грн. Крім того, існує заборгованість по зарплаті з лютого по червень 2016 року на суму 3819, 56 грн. Всього заборгованості 19897, 33 грн. Розмір заборгованості підтверджений табуляграмами, що не засвідчені відповідачем, оскільки первинні документи підприємством відповідача були виведені у зв`язку з дією Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VІІ. Отримати довідку про розмір заборгованості по заробітній платі є неможливим.
Наказом заступника начальника ВП «Луганська дистанція сигналізації та зв`язку» від 18.03.2017 року № 20-ШЧ було встановлено початок простою з причин, незалежних від працівників, у виробничому підрозділі залізниці з 20.03.2017 року. Його вихід на роботу в період простою підтверджений відмітками у «Книзі реєстрації виходів на роботу». Таким чином, позивач на підставі вимог ст. 116, 113 КЗпП України просить стягнути з відповідача нараховану, але не сплачену заробітну плату та вихідну допомогу при звільненні за період з 01.03.2017 по 17.07.2017 року в сумі 16077, 77 грн., заборгованість за 2016 рік — 3819, 56 грн., всього в сумі 19897, 33 грн. Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більше, ніж за один місяць у сумі, що дорівнює заборгованість в липні 2017 року в 5530, 90 грн.
В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність (а.с. 48).
Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду відзив, в якому просив у задоволенні позову особа_1 відмовити, вказуючи на те, що через захоплення невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів ПАТ «Укрзалізниця», розташованих в Донецькій і Луганській області, через що з 16.03.2017 року відсутній доступ до кадрової, первинної, технічної, договірної документації й втрачено контроль над господарською діяльністю, через що нарахування заробітної плати колишнім працівникам Дирекцій не здійснювалась та як наслідок і заборгованість відсутня внаслідок дії форс-мажорних обставин.
Оскільки відповідач надав відзив на позовну заяву, але в судові засідання неодноразово не з`явився, це є підставою для прийняття судом заочного рішення.
Суд, з`ясував позицію позивача, дослідив письмові докази й дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково, за слідуючих підстав:
Факт трудових відносин між позивачем й відповідачем підтверджений копією трудової книжки (а.с. 13−17). Згідно запису № 22 від 17.07.2017 року позивач звільнений у зв`язку зі скороченням штату працівників п. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 28.04.2017 року (наказ № 768-ОС від 17.07.2017 року).
Наявність заборгованості по заробітній платі підтверджена розрахунками: за березень 2017 року у сумі 1895, 29 грн., за квітень 2017 року — 2335, 62 грн. (а.с. 27), за травень 2017 року — 2335, 62 грн., за червень 2017 року — 2335, 62 грн. (а.с. 28), за липень 2017 року — 5530, 90 грн. (а.с. 29). Всього підлягає стягненню 14433, 05 грн.
Мотивація відповідача у наданому відзиві, що позивачеві за березень 2017 року сплачено нараховану заробітну плату у розмірі 1644, 72 грн. не підтверджено документально, не надано платіжних доручень, тощо. Тому, суд не може зарахувати цю суму, як сплачену заробітну плату внаслідок відсутності доказів.
За ст. 116 КЗпП України відповідач зобов`язаний в день звільнення виплачувати всі гроші, що належать працівнику.
За ст. 113 КЗпП України — час простою не з вини працівника оплачується не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість по заробітній платі: за березень 2017 року у сумі 1895, 29 грн., за квітень 2017 року — 2335, 62 грн., за травень 2017 року — 2335, 62 грн., за червень 2017 року — 2335, 62 грн., за липень 2017 року — 5530, 90 грн. Всього підлягає стягненню 14433, 05 грн.
При вирішенні питання щодо негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за 1 місяць, в порядку ч. 1 ст. 430 ЦПК України, то стягненню підлягає середній заробіток в 2335, 62 грн. (за 2 останні місяці, що передували звільненню). Вимоги позивача про стягнення суми заборгованості за липень 2017 року в порядку ч. 1 ст. 430 ЦПК України необґрунтовані, оскільки в липні 2017 року, позивачеві була нарахована вихідна допомога.
Вимоги позивача про стягнення заборгованості по зарплаті за 2016 рік в сумі 3819, 56 грн. не підтверджені документально, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити за необґрунтованістю.
За п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 15, 60, 61, 76−83, 280−282 ЦПК України, ст.ст. 113, 116 КЗпП України, суд —
вирішив:
Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі — задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська 5, єдрпоу 40075815) на користь особа_1 (і.н. номер_1) заборгованість по заробітній платі й вихідної допомоги в сумі 14433, 05 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
В порядку ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більш ніж за 1 місяць у сумі 2335, 62 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» витрати по сплаті судового збору в сумі 840, 80 грн. в дохід держави.
Заочне рішення може бути переглянуто Старобільським районним судом Луганської області за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, або не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. В. [Т]
