АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

Дело № 229/4871/20
Производство №2 / 229/57/2021
Р Е Ш Е Н И Е 
именем украины

13 января 2021 г. Дружковка

Дружковский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи [П.] Т.Л.
с участием секретаря
судебного заседания [Г.] И.А.

рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда Дружковка гражданское дело по иску особа_1, от имени которого действует адвокат [Л.] Виктор [В.] к акционерного товариства «Украинская железная дорога» в лице регоинальнои филиала «Донецкая железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате,

В:

истец обратился в суд с иском к ответчику, в котором просит взыскать с ответчика в свою пользу задолженность по заработной плате- 15160, 97 грн., компенсацию за потерю части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере — 3560, 70 грн.
Обосновывает свои требования тем, что 16.05.2017 года истцу было выдано сообщение о ликвидцию и вывод из штатного расписания должности.
10.07.2017 года и.о. начальника структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» РФ «Донецкая железная дорога» АО «Украинская железная дорога» издан приказ № 5853 / ДН-ОС о прекращении Трудового договора (контаркт) в отношении истца с 17.07.2017 года на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины, с которым истца лично ознакомлен.
В день увольнения ответчик перед истцом полный расчет не произвел, как следствие он перед ней не погашенную задолженностиость по заработной плате и компенсации за потерю части заработной платы, в связи с нарушением сроков ее выплаты.

Определением суда от 28.10.2020 года открыто производство по данному гражданскому делу, определены рассмотрение дела проводить в общем порядке искового производства. Назначен подготовительное заседание. (А.с.24−27).
Определением суда от 24.11.2020 года закрыто подготовительное производство. Дело назначено к судебному разбирательству (а 36−38).

В судебном заседании истец и его представители не з`явылись. О времени и месте рассмотрения дела уведомлены.

Представитель ответчика в судебное заседание не явился. О времени и месте рассмотрения дела. Предоставил суду заявление о рассмотрении дела без его участия.
Из предоставленных представителем ответчика объяснений следует, что последний не соглашается с исковым заявлением, ссылаясь на следующее.
Отдел кадров, бухгалтерия и место работы истца находилось на территории проведения антитеррористической операции, но не подконтрольной украинскому власти, и соответственнов к этому, ответчик не имеет никаких сведений фактического выполнения истицей своих трудовых обязанностей.
Ответчик не может выполнить требования в статье 116 КЗоТ в части начисления заработной платы, предоставление сведений о размере начисленной заработной платы, уплатить всю сумму, причитающуюся истцу от предприятия, учреждения, организации, в день освобождения и провести окончательный расчет с ним, поскольку это не оказалось возможным по независящим от истца причинам.
Согласно заключению Торговв-промышленной палаты Украины № 126/2 / 21−10.2 от 16 января 2018 по предотвращению выполнения обязанностей, предусмотренных законодательством Украины при увольнении (увольнении) работников, вызванного воздействием форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) относительно ПАО «Укрзализныця» (ныне- АО «Укрзализныця») засвидетельствовано наступления форс-мажорных обстоятельств при осуществлении хозяйственной деятельности на территории, неподконтрольной украинской власти, в том числе в г.. Донецк. С 20.03.2017 года хозяйственная деятельность и управление производственными мощностями ответчика исключена неправомерными действиями третьих лиц. Имущество ОАО «Укрзализныця», что находится в том числе в г.. Донецк, находится в незаконном владении и под контролем третьих лиц. Фактически ответчик потерял контроль и доступ к своим производственных мощностей и иного имущества, в том числе, в трудовые книжки работников, оригиналов приказов, в том числе утверждение и введение в действие штатного расписания, личных делработников. Начало действий форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) является 20 марта 2017. Невозможность выполнения ПАО «Укрзализныця», региональным филиалом «Донецкая железная дорога» обязанностей, предусмотренных законодательством Украины, в частности, статей 47, 83, 115, 116 КЗоТ Украины вызвано утечкой действия форс — мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы), а именно актами терроризма на территории м. Донецк, длительными перерывами в работе транспорта, регламентными условиями соответствующих решенийи актами государственных органов власти, продолжают действовать и дату окончания их действия установить невозможно. Эти форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) являются чрезвычайными, непредсказуемыми и имеют неизбежный характер, их действия нельзя избежать или обычных обстоятельствах при всей осмотрительности обязана стороны по трудовому договору.
В действиях (бездействии) ответчика отсутствует вина и неправомерное поведение, и как следствие этого ответчик должен платить средний заработок за время задержки. Потеря доступа и контроля АО «Укрзализныця» в производственных мощностей и другого имущества регионального филиала «Донецкая железная дорога», в том числе в трудовые книжки работников, оригиналов приказов, личных дел работников, должностных инструкций, табелей учета рабочего времени, экземпляров отчетов, которые подавались к контролирующих органов, компьютерной техники с установленным программным обеспечением трудовых отношений с работниками в связи с их нахождением на неподконтрольной украинской власти (рукоництву истца) территории стало основанием для не признание исковых требований истца.
Просит отказать в удовлетворении исковых требований лицо_1.

Суд принял решение о рассмотрении дела в отсутствие сторон.

Исследовав доказательства по делу, суд считает, что иск подлежит удовлетворению.

Судом установлено, что согласно трудовой книжки особа_1 с 01.04.2016 года занимала должность дежурной по переезду 4 разряда 2 околотков Участки по текущему содержанию пути №1 в производственном подразделении «Ясинуватськой дистанционной колеи «структурного подразделения» Донецкая дирекция железнодорожных перевозок «регионального филиала» Донецкая железная дорога «ПАО» Украинская железная дорога « (а.с.8−11).
17.07.2017 года, на основании приказа № 5853 / чел от 10.07.2017 года, освобожден от занимаемой должности в связи с сокращением штата согласно п.1 ст. 40 КЗоТ Украины. (А.с.12).

Согласно заключению Торгово-промышленной палаты Украины от 16 января 2018 № 126/2 / 21−10.2 предотвращения выполнения ПАО «Украинская железная дорога» региональный филиалю «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» обязанностей, предусмотренных законодательством Украины, в частности, ст.ст.115, 116 КЗоТ Украины вызвано воздействием форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы), а именно: актами терроризма на территориях города Донецкая Донецкой области; длительными перерывами в работе транспорта, регламентированными условиями соответствующих решений и актами государственных органов власти, на текущую дату продолжают действовать и дату окончания их действия установить невозможно. Ци форс-мажорные обстоятельства являются чрезвычайными, непредсказуемыми и имеют неизбежный характер, их действия нельзя избежать при обычных обстоятельствах при всей осмотрительности обязательственного стороны по трудовому договору, которой является ОАО «Украинская железная дорога» региональный филиал «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога «, они объективно влияют на ее обязанности, предусмотренные законодательством Украины, в частности ст.ст.115, 116 КЗоТ Украины и делают невозможным их выполнение. Такие форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства нэпереборнои силы) являются основаниями для освобождения от ответственности обязательственного стороны, которой является ОАО «Украинская железная дорога региональный филиал» Донецкая железная дорога ПАО «Украинская железная дорога» за невыполнение обязанностей, предусмотренных законодательством Украины, в частности ст 115, 116 КЗоТ Украины, учитывая субсидиарное применение ст.4 КЗоТ Украины и ст.ст.9, 263, 617 ГК Украины.
Согласно указанного заключения Торгово-промышленной палаты Украины от 16 января 2018 потеря контроля и доступую ПАО «Украинская железная дорога» в производственных мощностей и иного имущества по адресу: адрес_1, в том числе, к оригиналам приказов, личных дел работников, должностных инструкций, табелей учета рабочего времени, экземпляров отчетов, которые подавались в контролирующие органы, компьютерной техники с установленным программным обеспечением трудовых отношений с работниками, начиная с 20 марта 2017 по структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок», когда фактически вышло из-пид контроля управления вышеуказанными производственными мощностями, лишило возможности ПАО «Украинская железная дорога» выполнить обязательства перед освободившимися работниками согласно ст.ст.47, 83, 115, 116 КЗоТ Украины, а именно каждом уволенному работнику структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога ПАО» Украинская железная дорога «выдать надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести расчет.

Постановлением Кабинета Министров Украины «Об образовании публичного акционерного общества «Украинская железная дорога» от 25 июня 2014 № 200, принятой в соответствии с Законом Украины «Об особенностях образования публичного акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования», решено образовать Публичное акционерное общество «Украинская железная дорога» на базе Государственной администрации железнодорожного транспорта, предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, реорганизуемых путем слияния, в том числе, на базу Государственного предприятия «Донецкая железная дорога», согласно приложению № 1.
21 октября 2015 в Едином государственном реестре проведения государственной регистрации ПАО «Украинская железная дорога».
«Государственное предприятие Донецкая железная дорога» реорганизовано путем слияния в региональный филиал «Донецкая железная дорога» Публичного акционерного общества «Украинская железная дорога», и является региональным филиалом данного общества.

Факт нахождения истца в трудовых отношениях с ответчиком подтверждается записями в ее трудовой книженэти (а.с.8−11), приказом о прекращении Трудового договора (а.с.12). Последняя запись в трудовой книжке истца сделано ответчиком. Таким образом, суд считает, что АО «Украинская железная дорога» в лице РФ «Донецкая железная дорога» является надлежащим ответчиком по делу. Ответчик не возражает против пребывания в трудовых отношениях с истцом.

Статьей 43 Конституции Украины закреплено право на труд и заработную плату, каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже вызначений законом.
Согласно ст 94, 97 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган должны выплачивать заработную плату за выполненную работу и не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда, в соответствии с актами законодательства и коллективного договора, на основании заключенного Трудового договора, а согласно ст. 22 этого Закона, субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
В соответствии с требованиями ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выпланые не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно ст. 1 Протокола про защите прав человека и основных свобод, каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности; никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (в частности, например, дело «Суханов и [И.] против Украины» заявления № 68385/10 и 71378/10, а также дело «Принц Лихтенштейна Ганс-Адам II против Германии», заявление n942527/98 и т.д.) «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере «законное ожидание» / «правомерное ожидание» (legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
Европейский Суд по правам человека неоднократно указывал, что владением, на которое распространяются гарантии ст. 1 Протокола № 1 также имущественные интересы, требования имущественного характера, социальные выплаты, по которым лицо имеет правомирне ожидание, что такие требования будут удовлетворены.

Таким образом, учитывая то, что право человека на заработную плату гарантированное Конституцией Украины, нормами КЗоТ Украины, Законом Украины «Об оплате труда», истец находилась с ответчиком в трудовых отношениях по 17 июля 2017 года, но при увольнении не получила все необходимые ей платежи, имущественные требования истца по их получению соответствуют критериям правомерных ожиданий в понимании практики Европейского Суда по правам человека и нормам действующего саконодавства Украины.

Как следует из разъяснений изложенных в п. 12 постановления Пленума Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел № 14 от 23.12.2011 года, к заявлению должен быть приложен доказательства пребывания заявителя в трудовых отношениях с должником, а подтверждением суммы, взимается, может быть любой надлежаще оформленный документ, указывающий на размер начисленной заработной платы и компенсации за нарушение сроков ее выплаты, в частности, справка бухгалтерии боржника, расчетный лист или копия платежной ведомости и тому подобное.

В подтверждение начисленной, но не выплаченной заработной платы истцом предоставлены суду расчетные листки за период с марта по июль 2017 года, в которых: за март 2017 всего начислено — 4939, 58 грн., Указана сумма к выплате (с учетом проведенных удержаний налогов и взносов): за март — 3927, 87 грн., за апрель 2017 всего начислено — 1247, 45 грн., указана сумма к выплате (с учетом проведенных удержаний податкив и взносов): за апрель — 991, 95 грн., за май 2017 всего начислено — 484, 30 грн., указана сумма к выплате (с учетом проведенных удержаний налогов и взносов): за май — 385, 12 грн., по июнь 2017 всего начислено — 498, 98 грн., указана сумма к выплате (с учетом проведенных удержаний налогов и взносов): за июнь — 396, 78 грн., за июль 2017 всего начислено — 7990, 66 грн., указано сумму к выплате (с учетом проведенных удержаний налогов ивзносов) за июль — 6408, 22 грн. (а.с.14−18).

Учитывая положения части первой статьи 76 ГПК Украины, согласно которой доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела, суд приходит к выводу, что доказательства предоставленные истцом относительно имеющейся задолженности по заработной плате за март 2017, апрель 2017, май 2017, чЭрвен 2017, июль 2017 года является надлежащими, допустим, достоверными и достаточными и нашли свое подтверждение в судебном заседании.
Ответчик надлежащими и допустимыми доказательствами, в соответствии со ст.ст.76−81 ГПК Украины, не опроверг сведения, приведенные в письменных доказательствах, предоставленных истцом, и не предоставил доказательств, что сведения, отраженные в них являются недостоверными.

Кроме того, в соответствии с индивидуальными сведений по формоюОК-5 по застрахованному лицу, истцу за март 2017 начисляютсяно 4939, 58 грн., что согласуется с соответствующим расчетным письмом по март 2017 (а.с.14, 31−33).

Согласно части второй статьи 30 Закона Украины от 24 марта 1995 года № 108/95-ВР «Об оплате труда» работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Учитывая, что трудовой договор — это соглашение между работником и собственником предприятия или уполномоченным им органом, по которой власник предприятия или уполномоченный им орган обязуется выплачивать работнику заработную плату (часть первая статьи 21 КЗоТ Украины), что обязанность организовать бухгалтерский учет на предприятии возложена на собственника или уполномоченный им орган, именно ответчик должен доказать, что он выплатил истцу заработную плату.
В соответствии со статьей 12 части первой статьи 81 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, каки имеют значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Каждая сторона несет риск наступления последствий, связанных с совершением или несовершение им процессуальных действий.
В соответствии с частями первой, второй статьи 13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в пепредусмотренном настоящим Кодексом случаях. Сбор доказательств по гражданским делам не является обязанностью суда, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно разъяснений, изложенных в пункте 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет сумму, подлежащую взысканию, без удержания этого налога и другихобязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.

Согласно письму Минсоцполитики от 20.10.2017 года № 262/0 / 101−17 четкой формы (вида) сообщение о размере заработной платы нормативно-правовыми актами не установлено.
Как правило, на предприятии работнику при выплате заработной платы предоставляется расчетный лист о данных по суммам, которые принадлежат к выплате работнику, и отчислений с них.

Поэтому суд считает надлежащими и допустимыми доказательствами предоставленные истцом расчетногое письма (не содержащие номеров и дат) как сообщение о размере заработной платы, содержащие сведения о начисленной заработной плате (а.с.14−18).

В связи с вышеизложенным сумма задолженности по заработной плате составляет из расчета: за март 2017: 4939, 58 грн. + За апрель 2017: 1247, 45 грн. + За май 2017: 484, 30 грн. + За июнь 2017: 498, 98 грн. + За июль 2017: 7990, 66 грн. = 15160, 97 грн. без учета проведенных удержаний налогов и взносов.

доводы ответчика об отсутствии сведений фактического выполнения истцом своих трудовых обязанностей суд не принимает из приведенных выше оснований, поскольку они не опровергают выводов суда о наличии задолженности ответчика перед истцом по заработной плате.

Кроме того, согласно заключению Верховного Суда, который изложен в постановлении от 28.03.2018 года по делу №243 / 5469/17 сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией.
Из предоставленной ответчиком копии научво — правового заключения по предотвращению выполнения обязанностей, предусмотренных законодательством Украины при высвобождении работников, вызванного воздействием форс — мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) от 16.01.2018 года, составленный по заказу ОАО «Укрзализныця», установлено, что:
 — приказом регионального филиала «Донецкая железная дорога» № 682-Н от 12.05.2017 года «О формировании рабочей комиссии по разработке первичных документов по окончательному расчету работников структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» создана рабочая комиссия из сотрудников регионального филиала «Донецкая железная дорога» до момента окончания сокращение штата работников Донецкой дирекции железнодорожных перевозок с целью обработки документов указанной дирекции, полноты удержаний и перечисление налогов и сборов, формирование документов учета и расчета заработной платы, отражения хозяйственных операций в финансовой отчетности и по другим вопросам финансовой деятельности;
 — на КАзом регионального филиала «Донецкая железная дорога» № 899-Н от 26.06.2017 года «О введении в действие Порядка окончательного расчета работников структурных подразделений» Донецкая дирекция железнодорожных перевозок «введено в действие Порядок окончательного расчета работников структурных подразделений» Донецкая дирекция железнодорожных перевозок «и» Луганская дирекция железнодорожных перевозок «, которым учитывается нестандартная ситуация и особенности работы регионального филиала» Донецкая железная дорога «, поскольку часть структурних подразделений и работников находятся на временно неконтролируемой Украины территории, а выплата осуществляется на контролируемой территории Украины региональным филиалом «Донецкая железная дорога» через кассы структурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок» по месту их нахождения (м.Лиман) и регламентируется осуществление проведения окончательного расчета с работниками структурных подразделений соответствующей дирекции рабочими комиссиями пообработки первичных документов по окончательного расчета с работниками структурных подразделений «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» и «Луганская дирекция железнодорожных перевозок».
Закон Украины от 02.09.2014 года «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» не отменяет обязанностей работодателя, определенных ст.47, ст.116 КЗоТ Украины, и не предусматривает особенностей относительно сроков расчета при увольнении, установленных ст.116 КЗоТ Украина.
Статьей 10 Закона Украины«О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» установлено, что единственным надлежащим и достаточным документом, подтверждающим наступления обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажора), имевших место на территории проведения антитеррористической операции, как основания для освобождения от ответственности за неисполнение (ненадлежащее исполнение) обязательств, сертификат Торгово-промышленной палаты Украины.

Однако заработная плата не является ответственностью за нарушение сроков выплаты заработной платыи ни одним нормативным актом о труде не предусмотрено освобождение работодателя от выплаты заработной платы и этот долг работодателя не зависит от наличия или отсутствия его вины.

Относительно требования истца о взыскании в его пользу с ответчика потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты следует учесть следующее.

В соответствии со ст. 34 Закона Украины от 24.03.1995 года № 108/95-ВР «Об оплате труда» компенсация работникам потери части заработной платы в связи связкую с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
В соответствии с Законом Украины от 19.10.2000 года № 2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроки в их выплаты, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица) (статья 1).
Компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее — компенсация) производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона.
Под доходами в этом Законе следует понимать денежные доходы граждан, которые они получают на территории Украины и не имеющие разового хараКтер, в частности, заработная плата (денежное обеспечение) (статья 2).
Сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается) (статья 3).
Выплата гражданам суммы компенсации производится в том же месяце, в котором осуществляется выплата задолженности за соответствующий месяц (статья 4).
В соответствии с Законом Украины от 19 октября 2000 года № 2050-III «О компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» Кабинет Министров Украины постановлением от 21 февраля 2001 года № 159 утвердил «Порядок проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты «.
Согласно п. 2.2 решения Конституционного Суда от 15.10.2013 года № 9-рп / 2013кошты, подлежащих начислению в порядкеиндексации заработной платы и компенсации работникам части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, имеют компенсаторный характер. Как составляющие причитающейся работнику заработной платы эти средства направлены на обеспечение реальной заработной платы с целью поддержания достаточного жизненного уровня граждан и покупательной способности заработной платы в связи с инфляционными процессами и ростом потребительских цен на товары и услуги.
В соответствии с пунктами 4, 5 «Порядка проведениякомпенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты «, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 21.02.2001 года № 159, сумма компенсации исчисляется как произведение начисленного, но невыплаченного денежного дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязанности `языковых платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, деленное на 100.
Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цен в месяце, за который выплачивается доход, в расчет не включается. Ежемесячные индексы потребительских цен публикуются Госкомстатом (пункт 4).
Сумма компенсации выплачивается гражданам в том же месяце, в котором осуществляется выплата задолженности за соответствующий месяц (пункт 5).
Согласно правовых заключений Верховного Суда Украины, изложенные в постановлениях [С.] палаты по гражданским делам Верховного Суда Украины от 21.05.2014 года по делу № 6−43цс14, от 14.12.2016 года по делу № 428/7002/14-ц, в соответствии со ст. 34 Закона Украины от 24 марта 1995 года № 108/95-ВР «Об оплате труда», Закона Украины от 19 октября 2000 №2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» компенсация потери части заработной платы производится предприятиями, учреждениями, организациями всех форм собственности ихозяйствования своим работникам в любом случае задержки выплаты начисленной заработной платы на один и более календарных месяцев, независимо от того, была ли в этом вина работодателя, если в это время индекс цен на потребительские товары и тарифов на услуги вырос более чем на один процент.
Поскольку в настоящее время вышеупомянутая задолженность истцу не выплачена и задержка выплаты заработной платы составляет более, чем на один месяц, суд приходит к выводу о том, что требования истца о стяГненный компенсации потери части дохода в связи с нарушением сроков их выплаты являются обоснованными.

Согласно расчета компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, предоставленный истцом, сумма такой компенсации составляет: по март 2017 — 1304, 05 грн., За апрель 2017 года- 315, 60 грн., За май 2017 года- 114, 78 грн., за июнь 2017 года- 108, 28 грн., за июль 2017 года- 1717, 99 грн.

В соответствии со ст. 3 Закона Украины от 19.10.2000 года № 2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» сумма компенсации исчисляется исходя из суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей).

То есть, для начисления компенсации за задержку выплаты на указанные доходы, из них необходимо отчислить подоходный налог, который в соответствии с пунктом 167.1 Налогового кодекса Украины, составляет 18% дохода, ивоенный сбор, который, согласно п.п. 1.3 пункта 16−1 подраздела 10 раздела ХХ Налогового кодекса, составляет 1, 5%.

Однако, сумма компенсации начислена истцом на сумму начисленной заработной платы без учета налогов и взносов. В связи с этим, сумма компенсации потери денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты также подлежит перерасчету.

Компенсация рассчитывается по состоянию на январь 2021, а именно на день принятия решения судом и составляет:
1) по март 2017 =4939, 58 грн. (Начисленная заработная плата за март 2017 по Вичита полученной заработной платы за первую половину марта 2017 года) — 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 3976, 36 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 30, 00% (коэффициент инфляции) = 1192, 91 грн.
2) по апрель 2017 = 1247, 45 грн. (Начисленная заработная плата за апрель 2017 года) — 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 1004, 20 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 28, 8% (коэффициентинфляции) = 289, 21 грн.
3) по май 2017 = 484, 30 грн. (Начисленная заработная плата за апрель 2017 года) — 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 389, 86 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 27, 2% (коэффициент инфляции) = 106, 04 грн.
4) по июнь 2017 = 498, 98 грн. (Начисленная заработная плата за апрель 2017 года) — 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 401, 68 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 25, 2% (коэффициент инфляции) = 101, 22 грн.
5) по Липейнь 2017 = 7990, 66 грн. (Начисленная заработная плата за апрель 2017 года) — 19, 5% (НДФЛ + военный сбор) = 6432, 48 грн. (Сумма не выплаченного дохода (после удержания налогов) х 24, 9% (коэффициент инфляции) = 1601, 69 грн.
Общая сумма компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков выплаты доходов по март 2017 — июль 2017 составляет 3291, 07 грн.

Учитывая изложенные обстоятельства, суд считает, сумма задолженности по выплате заработной платы с марта 2017по июль 2017 в размере 15160, 97 грн. и компенсации потери части денежных доходов за март, апрель, май, июнь, июль 2017 в размере 3291, 07 грн., подлежат принудительному взысканию с ответчика.

В соответствии с положениями ч. 1 ст. 141 ГПК Украины и Закона Украины «О судебном сборе» с АО «Украинская железная дорога» в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор пропорционально удовлетворенных требований, с учетом сумм налогов и обязательных сборов,  — (98, 56%) в сумме 828 грн. 69 коп.
Руководствуясь ст.ст. 4, 5, 10−13, 76−81, 89, 258, 259, 263−265, 273, 279, 430 ГПК Украины, суд

принял:

иск лицо_1, зарегистрированное: адрес_2, от имени которого действует адвокат [Л.] Виктор [В.] (пр. Героев, 3−4, м.Днипро), к акционерного общества «Украинская железная дорога» в лице регионального филиала «Донецкая железная дорога», что находится по адресу: ул. Привокзальная, 22 м.Лиман, Донецкая область о взыскании задолженности по заработной плате,  — удовлетворить частично.

Взыскать с акционерного общества «Украинская железная дорога» в лице регионального филиала «Донецкая железная дорога», ОКПО 40075815, в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, задолженность по заработной плате с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в сумме 15 160 (пятнадцать тысяч сто шестьдесят) рублей. 97 коп., Компенсацию потери части денежных доходов за период с марта 2017 по июль 2017року в размере 3291 (три тысячи двести девяносто одна) грн. 07 коп.

В остальной части иска отказать.
Решение в части свытягивая заработной платы за март 2017 года в сумме 4939, 58 грн. предоставить к немедленному исполнению.
Сумма заработной платы определена без удержания налога и других обязательных платежей.
Обязать акционерное общество «Украинская железная дорога» в лице регионального филиала «Донецкая железная дорога» (егрпоу 40075815) осуществить содержание из суммы задолженности по заработной плате предусмотренные законом налоги и другие обязательные платежи.
Взыскать с акционерного общества «Украинская железная дорога» в лице регионаной филиала «Донецкая железная дорога» в пользу государственного бюджета судебные издержки в сумме 828 (восемьсот двадцать восемь) рублей. 69 коп.

Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционнойй инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Решение может быть обжаловано в Донецкий апелляционный суд путем подачи в 30денний срок со дня принятия решения апелляционной жалобы.
Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.



судья: Т. Л. [П.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Справа № 229/4871/20
Провадження №2/229/57/2021
Р І Ш Е Н Н Я 
іменем україни

13 січня 2021 р. м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Панової Т.Л.
за участю секретаря
судового засідання Гумірової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківки цивільну справу за позовом особа_1, від імені якої діє адвокат [Л.] Віктор [В.] до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регоінальної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати,

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі- 15160, 97 грн., компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку із порушенням термінів її виплати в розмірі — 3560, 70 грн.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що 16.05.2017 року позивачу було видано повідомлення про ліквідацію та виведення зі штатного розпису посади.
10.07.2017 року в.о. начальника структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» РФ «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» видано наказ № 5853/дн-ОС про припинення Трудового договору (контаркту) щодо позивача з 17.07.2017 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, з яким позивача особисто ознайомлено.
У день звільнення відповідач перед позивачем повний розрахунок не провів, як наслідок він має перед нею не погашену заборгованість із заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати.

Ухвалою суду від 28.10.2020 року відкрито провадження у даній цивільній справі, визначено розгляд справи проводити в загальному порядку позовного провадження. Призначено підготовче засідання. (а.с.24−27).
Ухвалою суду від 24.11.2020 року закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду (а.с. 36−38).

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
З наданих представником відповідача пояснень вбачається, що останній не погоджується з позовною заявою, посилаючись на таке.
Відділ кадрів, бухгалтерія та місце роботи позивача знаходилось на території проведення антитерористичної операції та не підконтрольній українській владі, і відповідно до цього, відповідач не має ніяких відомостей фактичного виконання позивачкою своїх трудових обов`язків.
Відповідач не може виконати вимоги в статті 116 КЗпП в частині нарахування заробітної плати, надання відомостей про розмір нарахованої заробітної плати, сплатити всю суму, що належить позивачу від підприємства, установи, організації, в день звільнення та провести остаточний розрахунок з нею, оскільки це не виявилось можливим по незалежним від позивача причинам.
Відповідно до висновку Торгово-промислової палати України № 126/2/21−10.2 від 16 січня 2018 року щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносно ПАТ «Укрзалізниця» (нині- АТ «Укрзалізниця») засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі, у тому числі у м. Донецьк. З 20.03.2017 року господарська діяльність та управління виробничими потужностями відповідача унеможливлено неправомірними діями третіх осіб. Майно ПАТ «Укрзалізниця», що знаходиться в тому числі в м. Донецьк, перебуває у незаконному володінні та під контролем третіх осіб. Фактично відповідач втратив контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, у тому числі, до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, у тому числі затвердження та введення в дію штатного розпису, особових справ працівників. Початок дій форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є 20 березня 2017 року. Унеможливлення виконання ПАТ «Укрзалізниця», регіональною філією «Донецька залізниця» обов`язків, передбачених законодавством України про працю, зокрема, статей 47, 83, 115, 116 КЗпП України спричинено виливом дії форс — мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме актами тероризму на території м. Донецька, тривалими перервами в роботі транспорту, регламентними умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо. Ці форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є надзвичайними, непередбачуваними і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути чи звичайних обставин при всій обачливості зобов`язаної сторони за трудовим договором.
В діях (бездіяльності) відповідача відсутня вина та неправомірна поведінка, і як наслідок цього відповідач не повинен сплачувати середній заробіток за час затримки.
Втрата доступу та контролю АТ «Укрзалізниця» до виробничих потужностей та іншого майна регіональної філії «Донецька залізниця», у тому числі до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, особистих справ працівників, посадових інструкцій, табелів обліку робочого часу, примірників звітів, що подавалися до контролюючих органів, комп`ютерної техніки із встановленим програмним забезпеченням трудових відносин з працівниками у зв`язку з їх знаходженням на непідконтрольній українській владі (керівництву позивача) території стало підставою для не визнання позовних вимог позивача.
Просить відмовити у задоволенні позовних вимог особа_1.

Суд прийняв рішення про розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки особа_1 з 01.04.2016 року займала посаду чергової по переїзду 4 розряду 2 околотку Дільниці з поточного утримання колії №1 у виробничому підрозділі «Ясинуватської дистанційної колії» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (а.с.8−11).
17.07.2017 року, на підставі наказу № 5853/ос від 10.07.2017 року, звільнено із займаної посади у зв`язку зі скороченням штату згідно п.1 ст. 40 КЗпП України. (а.с.12).

Згідно висновку Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21−10.2 унеможливлення виконання ПАТ «Українська залізниця» регіональною філією «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» обов`язків, передбачених законодавством України про працю, зокрема, ст.ст.115, 116 КЗпП України спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на територіях міста Донецька Донецької області; тривалими перервами в роботі транспорту, регламентованими умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо. Ці форс-мажорні обставини є надзвичайними, непередбаченими і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов`язальної сторони за трудовим договором, якою є ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», вони об`єктивно впливають на її обов`язки, передбачені законодавством України про працю, зокрема ст.ст.115, 116 КЗпП України та унеможливлюють їх виконання. Такі форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є підставами для звільнення від відповідальності зобов`язальної сторони, якою є ПАТ «Українська залізниця регіональна філія «Донецька залізниця ПАТ «Українська залізниця» за невиконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю, зокрема ст.ст. 115, 116 КЗпП України, враховуючи субсидіарне застосування ст.4 КЗпП України та ст.ст.9, 263, 617 ЦК України.
Відповідно до зазначеного висновку Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року втрата контролю і доступу ПАТ «Українська залізниця» до виробничих потужностей та іншого майна за адресою: адреса_1, в тому числі, до оригіналів наказів, особових справ працівників, посадових інструкцій, табелів обліку робочого часу, примірників звітів, що подавались до контролюючих органів, комп`ютерної техніки із встановленим програмним забезпеченням трудових відносин з працівниками, починаючи з 20 березня 2017 року щодо структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень», коли фактично вийшло з-під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями, позбавило можливості ПАТ «Українська залізниця» виконати зобов`язання перед вивільненими працівниками згідно зі ст.ст.47, 83, 115, 116 КЗпП України, а саме кожному звільненому працівнику структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця ПАТ «Українська залізниця» видати належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25 червня 2014 року № 200, прийнятої у відповідності до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», вирішено утворити Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі, на базі Державного підприємства «Донецька залізниця», згідно додатку № 1.
21 жовтня 2015 року в Єдиному державному реєстрі проведено державну реєстрацію ПАТ «Українська залізниця».
«Державне підприємство Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», та є регіональною філією даного товариства.

Факт знаходження позивача в трудових відносинах з відповідачем підтверджується записами в її трудовій книжці (а.с.8−11), наказом про припинення Трудового договору (а.с.12). Останній запис в трудовій книжці позивача зроблено відповідачем. Таким чином, суд вважає, що АТ «Українська залізниця» в особі РФ «Донецька залізниця» є належним відповідачем у справі. Відповідач не заперечує щодо перебування у трудових відносинах з позивачем.

Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст.ст. 94, 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган мають виплачувати заробітну плату за виконану роботу та не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці, відповідно до актів законодавства і колективного договору, на підставі укладеного Трудового договору, а згідно зі ст. 22 цього Закону, суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу № 1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», позивач перебувала з відповідачем в трудових відносинах до 17 липня 2017 року, але при звільненні не отримала всі належні їй платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду з прав людини та нормам діючого законодавства України.

Як вбачається з роз`яснень викладених у п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року, до заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.

На підтвердження нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивачем надані суду розрахункові листки за період з березня по липень 2017 року, в яких: за березень 2017 року всього нараховано — 4939, 58 грн., зазначено суму до виплати (з урахуванням проведених утримань податків та внесків): за березень — 3927, 87 грн., за квітень 2017 року всього нараховано — 1247, 45 грн., зазначено суму до виплати (з урахуванням проведених утримань податків та внесків): за квітень — 991, 95 грн., за травень 2017 року всього нараховано — 484, 30 грн., зазначено суму до виплати (з урахуванням проведених утримань податків та внесків): за травень — 385, 12 грн., за червень 2017 року всього нараховано — 498, 98 грн., зазначено суму до виплати (з урахуванням проведених утримань податків та внесків): за червень — 396, 78 грн., за липень 2017 року всього нараховано — 7990, 66 грн., зазначено суму до виплати (з урахуванням проведених утримань податків та внесків): за липень — 6408, 22 грн., (а.с.14−18).

З огляду на положення частини першої статті 76 ЦПК України, відповідно до якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд приходить до висновку, що докази надані позивачем стосовно наявної заборгованості по заробітній платі за березень 2017, квітень 2017, травень 2017, червень 2017, липень 2017 року є належними, допустими, достовірними та достатніми і знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Відповідач належними та допустимими доказами, у відповідності зі ст.ст.76−81 ЦПК України, не спростував відомості, наведені у письмових доказах, наданих позивачем, та не надав доказів, що відомості, які відображені в них є недостовірними.

Крім того, відповідно до індивідуальних відомостей за формоюОК-5 по застрахованій особі, позивачу за березень 2017 року нараховано 4939, 58 грн., що узгоджується із відповідним розрахунковим листом за березень 2017 року (а.с.14, 31−33).

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Враховуючи, що трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша статті 21 КЗпП України), що обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.
Відповідно до статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин першої, другої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно роз`яснень, викладених в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, а тому суд визначає суму, що підлягає стягненню, без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до листа Мінсоцполітики від 20.10.2017 року № 262/0/101−17 чіткої форми (виду) повідомлення про розмір заробітної плати нормативно-правовими актами не встановлено.
Як правило, на підприємстві працівнику при виплаті заробітної плати надається розрахунковий лист про дані щодо сум, які належать до виплати працівнику, та відрахувань з них.

Тому суд вважає належними та допустимими доказами надані позивачем розрахункові листи (які не містять номерів та дат) як повідомлення про розмір заробітної плати, що містять відомості про нараховану заробітну плату (а.с.14−18).

У зв`язку з вищевикладеним сума заборгованості по заробітній платі становить із розрахунку: за березень 2017 року: 4939, 58 грн. + за квітень 2017 року: 1247, 45 грн. + за травень 2017 року: 484, 30 грн. + за червень 2017 року: 498, 98 грн.+ за липень 2017 року: 7990, 66 грн. = 15160, 97 грн. без урахування проведених утримань податків та внесків.

Доводи відповідача про відсутність відомостей фактичного виконання позивачем своїх трудових обов`язків суд не приймає з наведених вище підстав, оскільки вони не спростовують висновків суду щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем по заробітній платі.

Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі №243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
З наданої відповідачем копії науково — правового висновку щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс — мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 16.01.2018 року, який складений на замовлення ПАТ «Укрзалізниця», встановлено, що:
 — наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 682-Н від 12.05.2017 року «Про формування робочої комісії з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку працівників структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» створена робоча комісія з працівників регіональної філії «Донецька залізниця» до моменту закінчення скорочення штату працівників Донецької дирекції залізничних перевезень з метою опрацювання документів вказаної дирекції, повноти утримань та перерахування податків і зборів, формування документів обліку та розрахунку заробітної плати, відображення господарських операцій в фінансовій звітності та з інших питань фінансової діяльності;
 — наказом регіональної філії «Донецька залізниця» № 899-Н від 26.06.2017 року «Про введення в дію Порядку остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» уведено в дію Порядок остаточного розрахунку працівників структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень», яким враховується нестандартна ситуація та особливості роботи регіональної філії «Донецька залізниця», оскільки частина структурних підрозділів та працівників знаходяться на тимчасово неконтрольованій Україною території, а виплата здійснюється на контрольованій території України регіональною філією «Донецька залізниця» через каси структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень» за місцем їх знаходження (м.Лиман) та регламентується здійснення проведення остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів відповідної дирекції робочими комісіями з опрацювання первинних документів щодо остаточного розрахунку з працівниками структурних підрозділів «Донецька дирекція залізничних перевезень» та «Луганська дирекція залізничних перевезень».
Закон України від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов`язків роботодавця, визначених ст.47, ст.116 КЗпП України, та не передбачає особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених ст.116 КЗпП України.
Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Проте заробітна плата не є відповідальністю за порушення строків виплати заробітної плати і жодним нормативним актом про працю не передбачено звільнення роботодавця від виплати заробітної плати та цей обов`язок роботодавця не залежить від наявності або відсутності його вини.

Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати слід врахувати наступне.

Відповідно до ст. 34 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) (стаття 1).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі — компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) (стаття 2).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4).
Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159 затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати».
Відповідно до п. 2.2 рішення Конституційного Суду від 15.10.2013 року № 9-рп/2013кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Відповідно до пунктів 4, 5 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4).
Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (пункт 5).
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, які викладені у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.05.2014 року у справі № 6−43цс14, від 14.12.2016 року у справі № 428/7002/14-ц, відповідно до ст. 34 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.
Оскільки на теперішній час вищезазначена заборгованість позивачу не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати є обґрунтованими.

Згідно розрахунку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, який надано позивачем, сума такої компенсації складає: за березень 2017 року — 1304, 05 грн., за квітень 2017 року- 315, 60 грн., за травень 2017 року- 114, 78 грн., за червень 2017 року- 108, 28 грн., за липень 2017 року- 1717, 99 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється виходячи з суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів).

Тобто, для нарахування компенсації за час затримки виплати на зазначені доходи, з них необхідно відрахувати податок з доходів фізичних осіб, який, відповідно до пункту 167.1 Податкового кодексу України, складає 18% доходу, та військовий збір, який, відповідно до п.п. 1.3 пункту 16−1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, складає 1, 5%.

Проте, сума компенсації нарахована позивачем на суму нарахованої заробітної плати без урахування податків та внесків. У зв`язку із цим, сума компенсації втрати грошових доходів у зв`язку з порушення термінів їх виплати також підлягає перерахунку.

Компенсація розраховується станом на січень 2021 року, а саме на день ухвалення рішення судом та складає:
1) за березень 2017 року = 4939, 58 грн. (нарахована заробітна плата за березень 2017 року за вичитом отриманої заробітної плати за першу половину березня 2017 року) — 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 3976, 36 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 30, 00% (коефіцієнт інфляції) = 1192, 91 грн.
2) за квітень 2017 року = 1247, 45 грн. (нарахована заробітна плата за квітень 2017 року) — 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 1004, 20 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 28, 8% (коефіцієнт інфляції) = 289, 21 грн.
3) за травень 2017 року = 484, 30 грн. (нарахована заробітна плата за квітень 2017 року) — 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 389, 86 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 27, 2% (коефіцієнт інфляції) = 106, 04 грн.
4) за червень 2017 року = 498, 98 грн. (нарахована заробітна плата за квітень 2017 року) — 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 401, 68 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 25, 2% (коефіцієнт інфляції) = 101, 22 грн.
5) за липень 2017 року= 7990, 66 грн. (нарахована заробітна плата за квітень 2017 року) — 19, 5% (ПДФО + військовий збір) = 6432, 48 грн. (Сума не виплаченого доходу (після утримання податків) х 24, 9% (коефіцієнт інфляції) = 1601, 69 грн.
Загальна сума компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням строків виплати доходів за березень 2017 року — липень 2017 складає 3291, 07 грн.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, сума заборгованості з виплати заробітної плати з березня 2017 року по липень 2017 року у розмірі 15160, 97 грн. та компенсації втрати частини грошових доходів за березень, квітень, травень, червень, липень 2017 року у розмірі 3291, 07 грн., підлягають примусовому стягненню з відповідача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з АТ «Українська залізниця» на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених вимог, з урахуванням сум податків та обов`язкових зборів, — (98, 56%) в сумі 828 грн. 69 коп.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10−13, 76−81, 89, 258, 259, 263−265, 273, 279, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов особа_1, яка зареєстрована: адреса_2, від імені якої діє адвокат [Л.] Віктор [В.] (пр. Героїв, 3−4, м.Дніпро), до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця», що знаходиться за адресою: вул. Привокзальна, 22, м.Лиман, Донецька область, про стягнення заборгованої заробітної плати, — задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця», єдрпоу 40075815, на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, заборгованість по заробітній платі з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в сумі 15 160 (п`ятнадцять тисяч сто шістдесят) грн. 97 коп., компенсацію втрати частини грошових доходів за період з березня 2017 року по липень 2017року у розмірі 3291 (три тисячі двісті дев`яносто одна) грн. 07 коп.

В решті позову відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за березнь 2017 року в сумі 4939, 58 грн. надати до негайного виконання.
Сума заробітної плати визначена без утримання податку й інших обов`язкових платежів.
Зобов`язати акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (єдрпоу 40075815) здійснити утримання з суми заборгованості по заробітній платі передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі.
Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» на користь державного бюджету судові витрати в сумі 828 (вісімсот двадцять вісім) грн. 69 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.



Суддя: Т. Л. [П.]