ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ: невыплата зарплаты
корабельный районный СУД н.николаева
Дело №488/2149/20
Производство № 2/488/436/21
заочное решение
Именем Украины
21.10.2021 г. Николаев
Корабельный районный суд города Николаева в составе:
председательствующей по делу — судьи [Ч.] Я.А.,
при секретаре судебного заседания — [К.] А.С.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале заседаний судагражданское дело по исковому заявлению особа_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «крюинг» о взыскании задолженности по заработной плате,
установил:
20.07.2020 года истец особа_1 обратился в Корабельный районный суд г. Николаева с иском к Обществу с ограниченной ответственностью «крюинг», где просил взыскать с ответчика задолженность по заработной плате и средний заработок за время задержки в общем размере200, 00
В обоснование иска отметил, что с 01.11.2019 г. он работал в ООО «крюинг» на основании Трудового договора №35.
С 01.11.2019 г. по 15.02.2020 г. он выполнял работу по собеседованию с работниками, которые будут отправлены в командировку в Литву, г. Клайпеда на «Балтийский завод», а также занимался приготовлением документов для организации командировочной работы. За эту работу ему не выплачивали заработную плату, ссылаясь на то, что производят оплату после начала работы в Литве.
15.02.2020 г. ООО «крюинг» он был направлен в командировку в Литвы, г. Клайпеда, «Балтийский завод».
Он отметил, что по трудовому договору и договоренности ему была установлена заработная плата в размере 1500, 00 евро в месяц.
21 апреля 2020 г. он был отозван из командировки и 24 апреля 2020 г. прибыл в город Николаев.
За весь период с 01.11.2019 г. по 21.04.2020 г. заработная плата ему не выплачивалась.
02.05.2020 г. он получил письмо от ООО «крюинг» с уведомлением об уходе с 21.04.2020 г.
Указал, что неоднократно обращался к ответчику по вопросунь выплаты причитающейся ему заработной платы однако, решить указанный вопрос в досудебном порядке оказалось невозможно, в связи с чем он был вынужден обратиться в суд с данным иском.
По постановлению суда от 14.09.2020 года производство по делу было открыто и назначено для рассмотрения по правилам упрощенного искового производства с вызовом (уведомление) сторон. Определение суда было безотлагательно направлено сторонам по делу, а также сразу размещено в Едином государственном реестре судебных решений и элект.ронном сайте Корабельного районного суда г. Николаева, то есть определение суда было доступным для ознакомления ответчику.
В судебное заседание истец не явился, предоставил заявление о рассмотрении дела в его отсутствие, исковые требования поддержал в полном объеме и просил их удовлетворить, против заочного рассмотрения дела не возражал.
Ответчик был своевременно и должным образом уведомлен о месте рассмотрения дела, об определенном сроке для предоставления отзыва на иск, однако заявление об участии в судебном заседаниине подавал, отзыва на исковое заявление не направил, возражений по рассмотрению дела в порядке упрощенного производства не направил.
Кроме того, определением Корабельного районного суда г. Николаева от 11.02.2021 г. было удовлетворено ходатайство истца об истребовании от ответчика ООО «крюинг» доказательств, как-то: 1) оригинала трудовой книжки особа_1, інформація_1; 2) командировочных приказов в отношении лицо_1, информация_1; 3) информации о расчетах по заработной плате лицо_1, информация_1, за каждый месяц (в соответствии со ст. 110 КЗоТ Украины) с отражением общей суммы заработной платы с расшифровкой по видам выплат, размер и основания вычета и удержания из заработной платы и сумму заработной платы подлежащей выплате.
Указанное определение суда было лично получено представителем ответчика, что подтверждается материалами гражданского дела, однако ответчиком выполнена не была.
Согласно ч. 2 ст. 247 ГПК Украины в случае неявки в судебное заседание всех участников делавы или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом при отсутствии участников дела, фиксирование судебного процесса посредством звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
С согласия истца суд принимает решение при заочном рассмотрении дела, что соответствует положениям ст. 280 ГПК Украины.
Рассмотрев материалы дела, всесторонне и полно выяснив все фактические обстоятельства, на которых основываются исковые требования, суд считает, что исковые требования подлежат частичномув удовлетворении по следующим основаниям.
Судом установлено, что 02 сентября 2019 г. между Обществом с ограниченной ответственностью «крюинг» и лицо_1 был заключен трудовой договор № 35.
Согласно условиям пункта 1 названного Трудового договора особа_1 взял на себя обязательство выполнять работы по сбору корпусов металлических судов на условиях данного договора. Местом работы: определен город Николаев (Украина) (п.п. 1.1. Договора); Срок действия договора: бессрочный (п. 2).
В соответствии с п. 3 Трудового договорав работодатель обязался выплачивать работнику лицо_2 заработную плату в размере 668 евро, базовая зарплата.
Пунктом 13 предусмотрено, что настоящий трудовой договор вступает в действие с 2 сентября 2019 года.
Согласно информации, содержащейся в письме ответчика ООО «крюинг» за исх. № 21042020/01−02 от 21 апреля 2020 года, адресованному истцу особа_1, последнего уведомлено об увольнении с предприятия и необходимости получения трудовой книжки в отделе кадров ООО «крюинг». Разъяснено такжевозможность предоставления истцом письменного согласия на направление трудовой книги на почтовый адрес, указанный истцом, на территории Украины.
Согласно сообщению Департамента труда и социальной защиты населения от 05.05.2020 г. № Д-Р-987−1/иш. истца особа_1 было уведомлено о том, что по предписаниям пункта 3 раздела II «Заключительные и переходные положения» Закона Украины «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и другие законы Украины о поддержке налогоплательщиков на период совершенияние мероприятий, направленных на предотвращение возникновения и распространения коронавирусной болезни (covid-19)» от 17.03.2020 № 533 — IX (с изменениями) временно, до 30 июня 2020 года, запрещается проведение органами государственного надзора (контроля) плановых мероприятий в сфере хозяйст деятельности. С учетом указанных предписаний, а также требований п.п.4 п. 2 раздела II «Заключительные положения» Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины, направленные на предотвращение возникновения и распространениеню коронавирусной болезни», которым на период установления карантина или ограничительных мер, связанных с распространением коронавирусной болезни (соvid-19), запрещено проведение органами государственного надзора (контроля) плановых мероприятий по осуществлению государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности, инспекционные посещение субъектов хозяйствования инспекторами труда Департамента труда и социальной защиты населения Николаевского городского совета не осуществляются.
Сообщено, что мероприятия гдержавного контроля будут продолжены после снятия карантина или ограничительных мер, определенных законодательством.
Статья 43 Конституции Украины гарантирует, что каждый имеет право на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч.1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежаще оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанныев статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, принадлежащих ему предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения.
В своем иске истец особа_1 отмечает, что за период с 01 ноября 2019 по 21 апреля 2020 он ни разу не получал заработную плату.
Также истец утверждает, что ему была установлена заработная плата в размере 1500 евро в месяц, однако указанные утверждения истца не нашли своегоподтверждение при рассмотрении дела.
Так, согласно п. 3 Трудового договора №35 от 02.09.2019 г. работодатель обязался платить работнику заработную плату в размере: 668 евро, брутто, базовая заработная плата.
Согласно статье 99 Конституции Украины денежной единицей Украины является гривна.
Согласно требованиям статьи 192 ГК Украины гривна является законным платежным средством на территории Украины. Иностранная валюта может использоваться в Украине в случаях и порядке, установленных законом.
По содержаниюстатьи 524 ГК Украины денежным признается обязательство, выраженное в денежной единице Украины — гривне, однако в договоре стороны могут определить денежный эквивалент обязательства в иностранной валюте.
Общие положения исполнения денежного обязательства закреплены в статье 533 ГК Украины, в частности: денежное обязательство должно быть исполнено в гривнах; если в обязательстве определен денежный эквивалент в иностранной валюте, сумма, подлежащая уплате в гривнах, определяется по официальному курсу соответствующей валюты.на день платежа, если иной порядок ее определения не установлен договором или законом или иным нормативно-правовым актом; использование иностранной валюты, а также платежных документов в иностранной валюте при осуществлении расчетов на территории Украины по обязательствам допускается в случаях, порядке и на условиях, установленных законом.
В части третьей статьи 533 ГК Украины закреплено, что использование иностранной валюты, а также платежные документы в иностранной валюте при осуществлении расчетовна территории Украины по обязательствам допускается в случаях, порядке и на условиях, установленных законом.
[П.] режим иностранной валюты на территории Украины, хотя и увязывается с определенными ограничениями в ее использовании в качестве платежного средства, тем не менее, не исключает осуществления платежей в иностранной валюте.
Статьей 13 ГПК Украины установлено, что суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств.х участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Учитывая указанные обстоятельства, суд считает возможным взыскать с ответчика задолженность по заработной плате в пользу особа_1 из расчета 668, 00 евро в месяц за период с 01.11.2019 г. по 21.04.2020 г. в общей сумме 3 795, 45 евро 668, 00 евро * 5 мес.)+(668, 00 евро: 15 рабочих дней апреля 2020 г.)).
Кроме того, согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного иморгана причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Следовательно, закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все принадлежащие ему суммы. В случае неисполнения такой обязанности по вине собственника или уполномоченногоженного им органа наступает предусмотренная ст. 117 КЗоТ Украины ответственность.
Анализ приведенных норм материального права дает основания к выводу, что предусмотренный ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины обязанность работодателя по выплате среднего заработка за время задержки расчета при увольнении наступает при условии невыплаты по его вине причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 КЗоТ Украины, при этом определяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невыплата причитающихся работникови сумм при увольнении и факте проведения с ним окончательного расчета.
По своей сути, средний заработок за время задержки расчета при увольнении является компенсационной выплатой за нарушение права на оплату труда, которая начисляется в размере среднего заработка.
Следовательно, не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предусмотренной ст. 117 КЗоТ Украины, то есть выплаты работнику его среднего заработка за весь годс задержки по дню фактического расчета.
В пункте 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 г. № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» судам разъяснено, что установив при рассмотрении дела об удержании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда же он в этот день не был на работе, на следующий день после предъявленияние им работодателю требований о расчете, суд на основании статьи 117 КЗоТ Украины взимает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведении его к рассмотрению дела по дню постановления решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины.
Таким образом, нормой статьи 117 КЗоТ Украины установлена обязанность для работодателя выплатить средний заработок за все время задержки расчета при увольнении по дню фактического расчета.
Среднийзаработок работника определяется в соответствии со статьей 27 Закона Украины «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995. №100 (далее — Порядок).
Да, согласно абз. 3 п.2 раздела ІІ Порядка, среднемесячная заработная плата за время задержки расчета исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующие события, с которым связана выплата, т.е.ния работника по работе.
Согласно п.5 раздела IV Порядка начисления выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы, которая согласно пункту 8 настоящего Порядка определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, — календарных дней за этот период. После определиние среднедневной заработной платы как расчетной величины для начисления выплат работнику осуществляется начисление общей суммы среднего заработка за время задержки расчета, исчисляемой путем умножения среднедневной заработной платы на среднемесячное число рабочих дней в расчетном периоде.
При этом, при исчислении средней заработной платы за последние два месяца не учитываются выплаты за время, в течение которого сохраняется средний заработок работникаржавных и общественных обязанностей, ежегодного и дополнительного отпусков, командировки, вынужденного прогула и т.п.) и помощь в связи с временной нетрудоспособностью (п.4 раздела ІІІ Порядка).
Суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей.
Исходя из того, что ответчик ООО «крюинг» своевременно не произвел с уволенным работником особа_1 конечный расчет, суд считает необходимым взыскать средний заработок за все время задержки заработной платы в пользу последнегов период с 22.04.2020 года по 21.10.2021 год (по дню постановления решения).
При таком с ответчика в пользу истца относится к взысканию средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 16 639, 20 евро (без удержания обязательных платежей, сборов), исходя из следующего расчета: (668, 00 евро (заработная плата за март 2020 года) + 455, 45 евро (заработная плата за 15 рабочих дней апреля 2020 года)): (22 (количество фактически отработанных дней в марте 2020 года) ку) + 15 (количество фактически отработанных дней в апреле 2020 года) х 548 дней задержки (с момента увольнения по дню постановления решения).
Что касается требований истца особа_1 относительно постановления судом отдельного определения о выявленные нарушения со стороны ответчика ООО «крюинг» и направление его на рассмотрение в органы Национальной полиции, суд отмечает следующее.
Статья 262 ГПК Украины предусматривает, что суд, обнаружив при разрешении спора нарушения законодательства или недостатки в деятельности юридического лица, ержавных или других органов, других лиц, выносит отдельное определение, независимо от того, являются ли они участниками судебного процесса. В отдельном определении суд должен указать закон или иной нормативно правовой акт (в том числе его статью, пункт и т.п.), требования которого нарушены, и в чем именно заключается нарушение. [О.] определение направляется соответствующим юридическим и физическим лицам, государственным и другим органам, должностным лицам, которые по своим полномочиям должны устранить выявленные судом недостатки или нарушенияидти их повторению. [О] определение прокурора или адвоката направляется органу, к полномочиям которого относится привлечение к дисциплинарной ответственности прокурора или адвоката соответственно. [О.] определение в отношении нарушения законодательства, содержащего признаки уголовного правонарушения, направляется прокурору или органу досудебного расследования, которые должны предоставить суду ответ о принятых ими мерах в определенный в отдельном определении срок. По соответствующему ходатайству прокурора или органа досудового расследования указанный срок может быть продлен.
Из материалов дела усматривается, что по обращениям истца особа_1 о нарушении ООО «крюинг» условий Трудового договора и невыплаты заработной платы Корабельным отделом полиции Главного управления Национальной полиции в Николаевской области была проведена проверка, результаты которой последнего было сообщено письмом № 5251/53−20 от 06.05.2020 г. По результатам проведенной и.о. заместителем начальника ОП начальника СВ КорабельногоОП ГУНП в Николаевской области проверки было установлено, что никаких признаков уголовного правонарушения по факту невыплаты заработной платы лицо_1 установлено не было и в связи с чем было принято решение о прекращении дальнейшей проверки.
Согласно письму Николаевской местной прокуратуры № 1 от 21.05.2020 г. № 31−6104вых.20 о неправомерности действий руководителей ООО «крюинг» было предоставлено разъяснение, что в соответствии с пунктом 1 раздела XIII «Переходные положения», принятого 14.10. Верхоным Советом Украины Закона Украины № 1697-VII «О прокуратуре», органы прокуратуры лишены возможности применять полномочия, предусмотренные ст.ст. 20, 23, 36−1 Закона Украины «О прокуратуре» от 05.11.1991. То есть, в компетенцию органов прокуратуры Украины не входят полномочия по внесению представления об устранении нарушений закона по указанным вопросам.
Кроме того, по результатам проверки заявления особа_1 о нарушении ООО «крюинг» условий Трудового договора и невыплате заработной платым отделом полиции Главного управления Национальной полиции в Николаевской области была проведена проверка. По результатам проверки было установлено, что затронутые особа_1 вопросы относятся к гражданско-правовым отношениям и данные, указывающие на наличие уголовного правонарушения в действиях ООО «крюинг» отсутствуют, в связи с чем Следственным отделом Центрального ОП ГУНП в Николаевской области было принято решение о прекращении проверки (письмо Центрального ОП ГУНП в Николаевской обл.)сти № 7564/50/10−20 от 26.05.2020 г).
Субъектом уголовного преступления, предусмотренного ст. 175 Уголовного кодекса Украины (невыплата заработной платы, стипендии, пенсии или других установленных законом выплат) может быть только руководитель предприятия, учреждения или организации независимо от формы собственности или граждане — субъекты предпринимательской деятельности.
При рассмотрении судом гражданского иска лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «крюинг» нарушений законодательства со стороны руководствачества ООО «крюинг», содержащее признаки уголовного правонарушения, не установлено, а потому у суда отсутствуют основания для постановления отдельного определения.
Итак, принимая во внимание вышеизложенное, суд пришел к выводу, что иск подлежит частичному удовлетворению и взимает с ООО «крюинг» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с 01 ноября 2019 года по 21 апреля 2020 в сумме 3795, 4 евро; средний заработок за все время задержки заработной платы по дню постановления решения, аименно за период с 22.04.2020 г. по 21.10.2021 г. в размере 16 639, 20 евро.
Рассматривая вопрос о разделе судебных издержек, суд отмечает следующее.
На основании положений ст. 141 ГПК Украины в случае частичного удовлетворения иска судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенного исковым требованиям.
Истец, согласно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе», освобожденный от уплаты судебного сбора при подаче иска по делам об удержании заработной платы, а потому судебный сбир следует взыскать с ответчика в пользу государства в размере и порядке, предусмотренных ст.ст. 4, 6 Закона Украины «О судебном сборе», то есть с учетом официального курса гривны к иностранной валюте, установленной Национальным Банком Украины на день рассмотрения дела.
Так, общий размер задолженности по невыплаченной лицо_1 заработной платы и среднего заработка за задержку выплаты заработной платы составляет 20 434, 65 евро, что на день рассмотрения дела составляет 622 848, 13 грн. (30, 48 грн. са 1 Евро).
Согласно ст. 4 Закона Украины «О судебном сборе» за подачу искового заявления имущественного характера физическим лицом судебный сбор составляет 1 процент цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточных минимумов для трудоспособных граждан, т.е. от 840, 80 грн. и не больше 10510, 00 грн.
Следовательно, исходя из указанной суммы задолженности, 1 процент составляет 6 228, 48 грн. судебного сбора, которые предстоит взыскать с ответача в пользу государства.
Руководствуясь ст.ст. 7, 8, 12, 13, 141, 258−259, 264−265, 280−282, 354 ГПК Украины, суд
постановил:
Иск лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «крюинг» об удержании задолженности по заработной плате — удовлетворить частично.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «крюинг» (код ергпоу: 40908530, адрес: г. Николаев, ул. Адмиральская, д. 27/3, оф. 26) в пользу лицо_1 (информация_1, адрес: адрес_1) периед с 01 ноября 2019 по 21 апреля 2020 в сумме 3 795, 45 евро.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «крюинг» (код ергпоу: 40908530, адрес: г. Николаев, ул. Адмиральская, д. 27/3, оф. 26) в пользу лицо_1 (информация_1, адрес: адреса_1) задержки заработной платы по дню постановления решения, а именно за период с 22.04.2020 г. по 21.10.2021 г. в размере 16 639, 20 евро.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «КРЮИНГ"д ергпоу: 40908530, адрес: г. Николаев, ул. Адмиральская, дом. 27/3, оф. 26) в пользу государства (счет RU 318999980313191206000014481, код классификации доходов бюджета 22030101; получатель средств: УК в г. Николаев/Корабельный район/22030101; код получателя ЕГРПО и 3:3 сбора в сумме 6 228, 48 грн.
Копию заочного решения направить ответчику.
Заочное решение может быть пересмотрено принятым судом по письмамзаявлением ответчика, поданным в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день его провозглашения, имеет право на возобновление пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре — если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
Апелляционная жалоба по решению суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании была объявлена только вступительная и резолтивную часть судебного решения или в случае рассмотрения дела (решения вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день его провозглашения или составления, имеет право на возобновление пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда — если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
В случае оставления заявления о пересмотр заочного решения без удовлетворения заочное решение может быть обжаловано в общем порядке, установленном настоящим Кодексом. В этом случае срок апелляционного обжалования решения начинает отсчитываться с даты постановления определения об оставлении заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения.
Полное наименование сторон и других участников дела:
Истец — лицо_1, информация_1, адрес: адрес_1;
Ответчик — Общество с ограниченной ответственностью «крюинг», код ергпоу: 40908530, адрес: г. Киев, ул. Николаев, ул. Адмиральская, дом. 27/3, оф. 26.
Судья Я.А. [Ч.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
корабельний районний СУД м.миколаєва
Справа № 488/2149/20
Провадження № 2/488/436/21
заочне рішення
Іменем України
21.10.2021 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючої по справі — судді Чернявської Я.А.,
при секретарі судового засідання — Кривопішиній О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «крюинг» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
встановив:
20.07.2020 року позивач особа_1 звернувся в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «крюинг», в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки у загальному розмірі 147 120, 00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що з 01.11.2019 р. він працював у ТОВ «крюинг» на підставі Трудового договору № 35.
З 01.11.2019 р. по 15.02.2020 р. він виконував роботу по співбесіді з працівниками, які будуть відправлені у відрядження до Литви, м. Клайпеда на «Балтійський завод», а також займався готуванням документів для організації роботи у відрядження. За цю роботу йому не виплачували заробітну плату, посилаючись на те, що здійснять оплату після початку роботи у Литві.
15.02.2020 р. ТОВ «крюинг» він був направлений у відрядження до Литви, м. Клайпеда, «Балтійський завод».
Зазначив, що за трудовим договором та домовленістю йому була установлена заробітна плата в розмірі 1500, 00 євро на місяць.
21 квітня 2020 р. він був відкликаний з відрядження та 24 квітня 2020 р. прибув до міста Миколаєва.
За весь період з 01.11.2019 р. по 21.04.2020 р. заробітна плата йому не виплачувалася.
02.05.2020 р. він отримав лист від ТОВ «крюинг» з повідомленням про звільнення з 21.04.2020 р.
Вказав, що неодноразово звертався до відповідача з питань виплати належної йому заробітної плати проте, вирішити вказане питання у досудовому порядку виявилося неможливо, у зв`язку з чим, він був змушений звернутися в суд з даним позовом.
Ухвалою суду від 14.09.2020 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомлення) сторін. Ухвала суду була невідкладно направлена сторонам по справі, а також відразу розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Корабельного районного суду м. Миколаєва, тобто ухвала суду була доступною для ознайомлення відповідачу.
В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач був вчасно та належним чином повідомлений про місце розгляду справи, про визначений строк для надання відзиву на позов, однак заяву про участь у судовому засіданні не подавав, відзиву на позовну заяву не надіслав, заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надіслав.
Крім того, ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11.02.2021 р. було задоволено клопотання позивача про витребування від відповідача ТОВ «крюинг» доказів, а саме: 1) оригіналу трудової книжки особа_1, інформація_1; 2) наказів про відрядження стосовно особа_1, інформація_1; 3) інформації щодо розрахунків по заробітній платі особа_1, інформація_1, за кожен місяць (відповідно до ст. 110 КЗпП України) з відображенням загальної суми заробітної платні з розшифруванням за видами виплат, розмір та підстави відрахування та утримання із заробітної платні та суму заробітної плати підлягаючої до виплати.
Вказана ухвала суду була особисто отримана представником відповідача, що підтверджується матеріалами цивільної справи, проте відповідачем виконана не була.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 вересня 2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «крюинг» та особа_1 був укладений трудовий договір № 35.
Згідно з умовами пункту 1 названого Трудового договору особа_1 взяв на себе зобов`язання виконувати роботи щодо збирання корпусів металевих суден на умовах даного договору. Місцем роботи: визначене місто Миколаїв (Україна) (п.п. 1.1. Договору); строк дії договору: безстроковий (п. 2).
Відповідно до п. 3 Трудового договору роботодавець зобов`язався виплачувати працівнику особа_2 заробітну плату в розмірі 668 євро, базова зарплата.
Пунктом 13 передбачено, що даний трудовий договір вступає в дію з 02 вересня 2019 року.
Відповідно до інформації, яка міститься у листі відповідача ТОВ «крюинг» за вих. № 21042020/01−02 від 21 квітня 2020 року, адресованому позивачу особа_1, останнього повідомлено про звільнення з підприємства та необхідність отримання трудової книжки у відділі кадрів ТОВ «крюинг». Роз`яснено також про можливість надання позивачем письмової згоди на направлення трудової книжки на поштову адресу, вказану позивачем, на території України.
Згідно з повідомленням Департаменту праці та соціального захисту населення від 05.05.2020 р. № Д-Р-987−1/іш. позивача особа_1 було повідомлено про те, що за приписами пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (covid-19)» від 17.03.2020 № 533 — IX (із змінами) тимчасово, до 30 червня 2020 року, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів у сфері господарської діяльності. З врахуванням вказаних приписів, а також вимог п.п.4 п. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби», яким на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (соvid-19), заборонено проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, інспекційні відвідування суб`єктів господарювання інспекторами праці Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, не здійснюються.
Повідомлено, що заходи державного контролю будуть продовжені після зняття карантину або обмежувальних заходів, визначених законодавством.
Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
У своєму позові позивач особа_1 зазначає, що за період з 01 листопада 2019 року по 21 квітня 2020 року він жодного разу не отримував заробітну плату.
Також позивач стверджує, що йому була установлена заробітна плата у розмірі 1500 євро на місяць, проте вказані твердження позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Так, згідно з п. 3 Трудового договору № 35 від 02.09.2019 р. роботодавець зобов`язався сплачувати працівнику заробітну плату в розмірі: 668 євро, брутто, базова заробітна платня.
Згідно з статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України — гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи зазначені обставини, суд вважає за можливе стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі на користь особа_1 з розрахунку 668, 00 євро на місяць за період з 01.11.2019 р. по 21.04.2020 р. у загальній сумі 3 795, 45 євро ((668, 00 євро * 5 міс.)+(668, 00 євро: 15 робочих днів квітня 2020 р.)).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести з звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що належать йому. У разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.
Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам роз`яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Таким чином, нормою статті 117 КЗпП України встановлено обов`язок для роботодавця виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995. № 100 (далі — Порядок).
Так, згідно з абз. 3 п.2 розділу ІІ Порядку, середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.
Відповідно до п.5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
При цьому, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (п.4 розділу ІІІ Порядку).
Суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.
Виходячи з того, що відповідач ТОВ «крюинг» своєчасно не провів із звільненим працівником особа_1 кінцевий розрахунок, суд вважає за необхідне стягнути середній заробіток за весь час затримки заробітної плати на користь останнього за період з 22.04.2020 року по 21.10.2021 рік (по день постановлення рішення).
За такого, з відповідача на користь позивача належить до стягнення середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 16 639, 20 євро (без утримання обов`язкових платежів, зборів), виходячи з наступного розрахунку: (668, 00 євро (заробітна плата за березень 2020 року) + 455, 45 євро (заробітна плата за 15 робочих днів квітня 2020 року)): (22 (кількість фактично відпрацьованих днів у березні 2020 року) + 15 (кількість фактично відпрацьованих днів у квітня 2020 року) х 548 днів затримки (з моменту звільнення по день постановлення рішення).
Що стосується вимог позивача особа_1 щодо постановлення судом окремої ухвали про виявлені порушення з боку відповідача ТОВ «крюинг» та направлення її на розгляд до органів Національної поліції, суд зазначає наступне.
Стаття 262 ЦПК України передбачає, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. [О.] ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. [О.] ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. [О.] ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
З матеріалів справи вбачається, що за зверненнями позивача особа_1 щодо порушення ТОВ «крюинг» умов Трудового договору та невиплати заробітної плати Корабельним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області була проведена перевірка, про результати якої останнього було повідомлено листом № 5251/53−2020 від 06.05.2020 р. За результатами проведеної т.в.о. заступником начальника ВП начальника СВ Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області перевірки було встановлено, що жодних ознак кримінального правопорушення за фактом невиплати заробітної плати особа_1 встановлено не було та у зв`язку з чим було прийнято рішення про припинення подальшої перевірки.
Згідно з листом Миколаївської місцевої прокуратури № 1 від 21.05.2020 р. № 31−6104вих.20 щодо неправомірності дій керівників ТОВ «крюинг» було надано роз`яснення, що відповідно до пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення», прийнятого 14.10.2014 Верховною Радою України Закону України № 1697-VII «Про прокуратуру», органи прокуратури позбавлені можливості застосовувати повноваження, передбачені ст.ст. 20, 23, 36−1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991. Тобто, до компетенції органів прокуратури України не входять повноваження щодо внесення подання про усунення порушень закону з названих питань.
Крім того, за результатами перевірки заяви особа_1 про порушення ТОВ «крюинг» умов Трудового договору та невиплату заробітної плати Центральним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області також була проведена перевірка. За результатами перевірки було встановлено, що порушені особа_1 питання відносяться до цивільно-правових відносин та дані, які б вказували на наявність кримінального правопорушення в діях ТОВ «крюинг» відсутні, у зв`язку з чим Слідчим відділом Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області було прийнято рішення про припинення перевірки (лист Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області № 7564/50/10−20 від 26.05.2020 р).
Суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 175 Кримінального кодексу України (невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат), може бути лише керівник підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадяни — суб`єкти підприємницької діяльності.
Під час розгляду судом цивільного позову особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «крюинг» порушень законодавства з боку керівництва ТОВ «крюинг», яке містить ознаки кримінального правопорушення, не встановлено, а тому у суду відсутні підстави для постановлення окремої ухвали.
Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та стягує з ТОВ «крюинг» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 листопада 2019 року по 21 квітня 2020 року в сумі 3795, 45 євро; середній заробіток за весь час затримки заробітної плати по день постановлення рішення, а саме за період з 22.04.2020 р. по 21.10.2021 року в розмірі 16 639, 20 євро.
Розглядаючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
На підставі положень ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволений позовних вимог.
Позивач, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору при подачі позову у справах про стягнення заробітної плати, а тому судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави у розмірі та порядку, передбаченими ст.ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір», тобто з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленої Національним Банком України на день розгляду справи.
Так, загальний розмір заборгованості з невиплаченої особа_1 заробітної плати та середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати складає 20 434, 65 євро, що станом на день розгляду справи складає 622 848, 13 грн. (30, 48 грн. за 1 Евро).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних громадян, тобто не менше від 840, 80 грн. і не більше 10510, 00 грн.
Отже, виходячи з зазначеної суми заборгованості, 1 відсоток складає 6 228, 48 грн. судового збору, які належить стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 12, 13, 141, 258−259, 264−265, 280−282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «крюинг» про стягнення заборгованості по заробітній платі — задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «крюинг» (код єрдпоу: 40908530, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 27/3, оф. 26) на користь особа_1 (інформація_1, адреса: адреса_1) заборгованість по заробітній платі за період з 01 листопада 2019 року по 21 квітня 2020 року в сумі 3 795, 45 євро.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «крюинг» (код єрдпоу: 40908530, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 27/3, оф. 26) на користь особа_1 (інформація_1, адреса: адреса_1) середній заробіток за весь час затримки заробітної плати по день постановлення рішення, а саме за період з 22.04.2020 р. по 21.10.2021 року в розмірі 16 639, 20 євро.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «крюинг» (код єрдпоу: 40908530, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 27/3, оф. 26) на користь держави (рахунок UA 318999980313191206000014481, код класифікації доходів бюджету 22030101; отримувач коштів: УК у м. Миколаїв/Корабельний район/22030101; код отримувача єдрпоу: 37992030; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6 228, 48 грн.
Копію заочного рішення направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач — особа_1, інформація_1, адреса: адреса_1;
Відповідач — Товариство з обмеженою відповідальністю «крюинг», код єрдпоу: 40908530, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 27/3, оф. 26.
Суддя Я.А. [Ч.]
Дело №488/2149/20
Производство № 2/488/436/21
заочное решение
Именем Украины
21.10.2021 г. Николаев
Корабельный районный суд города Николаева в составе:
председательствующей по делу — судьи [Ч.] Я.А.,
при секретаре судебного заседания — [К.] А.С.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале заседаний судагражданское дело по исковому заявлению особа_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «крюинг» о взыскании задолженности по заработной плате,
установил:
20.07.2020 года истец особа_1 обратился в Корабельный районный суд г. Николаева с иском к Обществу с ограниченной ответственностью «крюинг», где просил взыскать с ответчика задолженность по заработной плате и средний заработок за время задержки в общем размере200, 00
В обоснование иска отметил, что с 01.11.2019 г. он работал в ООО «крюинг» на основании Трудового договора №35.
С 01.11.2019 г. по 15.02.2020 г. он выполнял работу по собеседованию с работниками, которые будут отправлены в командировку в Литву, г. Клайпеда на «Балтийский завод», а также занимался приготовлением документов для организации командировочной работы. За эту работу ему не выплачивали заработную плату, ссылаясь на то, что производят оплату после начала работы в Литве.
15.02.2020 г. ООО «крюинг» он был направлен в командировку в Литвы, г. Клайпеда, «Балтийский завод».
Он отметил, что по трудовому договору и договоренности ему была установлена заработная плата в размере 1500, 00 евро в месяц.
21 апреля 2020 г. он был отозван из командировки и 24 апреля 2020 г. прибыл в город Николаев.
За весь период с 01.11.2019 г. по 21.04.2020 г. заработная плата ему не выплачивалась.
02.05.2020 г. он получил письмо от ООО «крюинг» с уведомлением об уходе с 21.04.2020 г.
Указал, что неоднократно обращался к ответчику по вопросунь выплаты причитающейся ему заработной платы однако, решить указанный вопрос в досудебном порядке оказалось невозможно, в связи с чем он был вынужден обратиться в суд с данным иском.
По постановлению суда от 14.09.2020 года производство по делу было открыто и назначено для рассмотрения по правилам упрощенного искового производства с вызовом (уведомление) сторон. Определение суда было безотлагательно направлено сторонам по делу, а также сразу размещено в Едином государственном реестре судебных решений и элект.ронном сайте Корабельного районного суда г. Николаева, то есть определение суда было доступным для ознакомления ответчику.
В судебное заседание истец не явился, предоставил заявление о рассмотрении дела в его отсутствие, исковые требования поддержал в полном объеме и просил их удовлетворить, против заочного рассмотрения дела не возражал.
Ответчик был своевременно и должным образом уведомлен о месте рассмотрения дела, об определенном сроке для предоставления отзыва на иск, однако заявление об участии в судебном заседаниине подавал, отзыва на исковое заявление не направил, возражений по рассмотрению дела в порядке упрощенного производства не направил.
Кроме того, определением Корабельного районного суда г. Николаева от 11.02.2021 г. было удовлетворено ходатайство истца об истребовании от ответчика ООО «крюинг» доказательств, как-то: 1) оригинала трудовой книжки особа_1, інформація_1; 2) командировочных приказов в отношении лицо_1, информация_1; 3) информации о расчетах по заработной плате лицо_1, информация_1, за каждый месяц (в соответствии со ст. 110 КЗоТ Украины) с отражением общей суммы заработной платы с расшифровкой по видам выплат, размер и основания вычета и удержания из заработной платы и сумму заработной платы подлежащей выплате.
Указанное определение суда было лично получено представителем ответчика, что подтверждается материалами гражданского дела, однако ответчиком выполнена не была.
Согласно ч. 2 ст. 247 ГПК Украины в случае неявки в судебное заседание всех участников делавы или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом при отсутствии участников дела, фиксирование судебного процесса посредством звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
С согласия истца суд принимает решение при заочном рассмотрении дела, что соответствует положениям ст. 280 ГПК Украины.
Рассмотрев материалы дела, всесторонне и полно выяснив все фактические обстоятельства, на которых основываются исковые требования, суд считает, что исковые требования подлежат частичномув удовлетворении по следующим основаниям.
Судом установлено, что 02 сентября 2019 г. между Обществом с ограниченной ответственностью «крюинг» и лицо_1 был заключен трудовой договор № 35.
Согласно условиям пункта 1 названного Трудового договора особа_1 взял на себя обязательство выполнять работы по сбору корпусов металлических судов на условиях данного договора. Местом работы: определен город Николаев (Украина) (п.п. 1.1. Договора); Срок действия договора: бессрочный (п. 2).
В соответствии с п. 3 Трудового договорав работодатель обязался выплачивать работнику лицо_2 заработную плату в размере 668 евро, базовая зарплата.
Пунктом 13 предусмотрено, что настоящий трудовой договор вступает в действие с 2 сентября 2019 года.
Согласно информации, содержащейся в письме ответчика ООО «крюинг» за исх. № 21042020/01−02 от 21 апреля 2020 года, адресованному истцу особа_1, последнего уведомлено об увольнении с предприятия и необходимости получения трудовой книжки в отделе кадров ООО «крюинг». Разъяснено такжевозможность предоставления истцом письменного согласия на направление трудовой книги на почтовый адрес, указанный истцом, на территории Украины.
Согласно сообщению Департамента труда и социальной защиты населения от 05.05.2020 г. № Д-Р-987−1/иш. истца особа_1 было уведомлено о том, что по предписаниям пункта 3 раздела II «Заключительные и переходные положения» Закона Украины «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и другие законы Украины о поддержке налогоплательщиков на период совершенияние мероприятий, направленных на предотвращение возникновения и распространения коронавирусной болезни (covid-19)» от 17.03.2020 № 533 — IX (с изменениями) временно, до 30 июня 2020 года, запрещается проведение органами государственного надзора (контроля) плановых мероприятий в сфере хозяйст деятельности. С учетом указанных предписаний, а также требований п.п.4 п. 2 раздела II «Заключительные положения» Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины, направленные на предотвращение возникновения и распространениеню коронавирусной болезни», которым на период установления карантина или ограничительных мер, связанных с распространением коронавирусной болезни (соvid-19), запрещено проведение органами государственного надзора (контроля) плановых мероприятий по осуществлению государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности, инспекционные посещение субъектов хозяйствования инспекторами труда Департамента труда и социальной защиты населения Николаевского городского совета не осуществляются.
Сообщено, что мероприятия гдержавного контроля будут продолжены после снятия карантина или ограничительных мер, определенных законодательством.
Статья 43 Конституции Украины гарантирует, что каждый имеет право на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч.1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежаще оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанныев статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, принадлежащих ему предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения.
В своем иске истец особа_1 отмечает, что за период с 01 ноября 2019 по 21 апреля 2020 он ни разу не получал заработную плату.
Также истец утверждает, что ему была установлена заработная плата в размере 1500 евро в месяц, однако указанные утверждения истца не нашли своегоподтверждение при рассмотрении дела.
Так, согласно п. 3 Трудового договора №35 от 02.09.2019 г. работодатель обязался платить работнику заработную плату в размере: 668 евро, брутто, базовая заработная плата.
Согласно статье 99 Конституции Украины денежной единицей Украины является гривна.
Согласно требованиям статьи 192 ГК Украины гривна является законным платежным средством на территории Украины. Иностранная валюта может использоваться в Украине в случаях и порядке, установленных законом.
По содержаниюстатьи 524 ГК Украины денежным признается обязательство, выраженное в денежной единице Украины — гривне, однако в договоре стороны могут определить денежный эквивалент обязательства в иностранной валюте.
Общие положения исполнения денежного обязательства закреплены в статье 533 ГК Украины, в частности: денежное обязательство должно быть исполнено в гривнах; если в обязательстве определен денежный эквивалент в иностранной валюте, сумма, подлежащая уплате в гривнах, определяется по официальному курсу соответствующей валюты.на день платежа, если иной порядок ее определения не установлен договором или законом или иным нормативно-правовым актом; использование иностранной валюты, а также платежных документов в иностранной валюте при осуществлении расчетов на территории Украины по обязательствам допускается в случаях, порядке и на условиях, установленных законом.
В части третьей статьи 533 ГК Украины закреплено, что использование иностранной валюты, а также платежные документы в иностранной валюте при осуществлении расчетовна территории Украины по обязательствам допускается в случаях, порядке и на условиях, установленных законом.
[П.] режим иностранной валюты на территории Украины, хотя и увязывается с определенными ограничениями в ее использовании в качестве платежного средства, тем не менее, не исключает осуществления платежей в иностранной валюте.
Статьей 13 ГПК Украины установлено, что суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств.х участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Учитывая указанные обстоятельства, суд считает возможным взыскать с ответчика задолженность по заработной плате в пользу особа_1 из расчета 668, 00 евро в месяц за период с 01.11.2019 г. по 21.04.2020 г. в общей сумме 3 795, 45 евро 668, 00 евро * 5 мес.)+(668, 00 евро: 15 рабочих дней апреля 2020 г.)).
Кроме того, согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного иморгана причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Следовательно, закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все принадлежащие ему суммы. В случае неисполнения такой обязанности по вине собственника или уполномоченногоженного им органа наступает предусмотренная ст. 117 КЗоТ Украины ответственность.
Анализ приведенных норм материального права дает основания к выводу, что предусмотренный ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины обязанность работодателя по выплате среднего заработка за время задержки расчета при увольнении наступает при условии невыплаты по его вине причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 КЗоТ Украины, при этом определяющими являются такие юридически значимые обстоятельства, как невыплата причитающихся работникови сумм при увольнении и факте проведения с ним окончательного расчета.
По своей сути, средний заработок за время задержки расчета при увольнении является компенсационной выплатой за нарушение права на оплату труда, которая начисляется в размере среднего заработка.
Следовательно, не проведение по вине собственника или уполномоченного им органа расчета с работником в указанные сроки является основанием для ответственности, предусмотренной ст. 117 КЗоТ Украины, то есть выплаты работнику его среднего заработка за весь годс задержки по дню фактического расчета.
В пункте 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 г. № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» судам разъяснено, что установив при рассмотрении дела об удержании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда же он в этот день не был на работе, на следующий день после предъявленияние им работодателю требований о расчете, суд на основании статьи 117 КЗоТ Украины взимает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведении его к рассмотрению дела по дню постановления решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины.
Таким образом, нормой статьи 117 КЗоТ Украины установлена обязанность для работодателя выплатить средний заработок за все время задержки расчета при увольнении по дню фактического расчета.
Среднийзаработок работника определяется в соответствии со статьей 27 Закона Украины «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995. №100 (далее — Порядок).
Да, согласно абз. 3 п.2 раздела ІІ Порядка, среднемесячная заработная плата за время задержки расчета исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующие события, с которым связана выплата, т.е.ния работника по работе.
Согласно п.5 раздела IV Порядка начисления выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы, которая согласно пункту 8 настоящего Порядка определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, — календарных дней за этот период. После определиние среднедневной заработной платы как расчетной величины для начисления выплат работнику осуществляется начисление общей суммы среднего заработка за время задержки расчета, исчисляемой путем умножения среднедневной заработной платы на среднемесячное число рабочих дней в расчетном периоде.
При этом, при исчислении средней заработной платы за последние два месяца не учитываются выплаты за время, в течение которого сохраняется средний заработок работникаржавных и общественных обязанностей, ежегодного и дополнительного отпусков, командировки, вынужденного прогула и т.п.) и помощь в связи с временной нетрудоспособностью (п.4 раздела ІІІ Порядка).
Суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей.
Исходя из того, что ответчик ООО «крюинг» своевременно не произвел с уволенным работником особа_1 конечный расчет, суд считает необходимым взыскать средний заработок за все время задержки заработной платы в пользу последнегов период с 22.04.2020 года по 21.10.2021 год (по дню постановления решения).
При таком с ответчика в пользу истца относится к взысканию средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 16 639, 20 евро (без удержания обязательных платежей, сборов), исходя из следующего расчета: (668, 00 евро (заработная плата за март 2020 года) + 455, 45 евро (заработная плата за 15 рабочих дней апреля 2020 года)): (22 (количество фактически отработанных дней в марте 2020 года) ку) + 15 (количество фактически отработанных дней в апреле 2020 года) х 548 дней задержки (с момента увольнения по дню постановления решения).
Что касается требований истца особа_1 относительно постановления судом отдельного определения о выявленные нарушения со стороны ответчика ООО «крюинг» и направление его на рассмотрение в органы Национальной полиции, суд отмечает следующее.
Статья 262 ГПК Украины предусматривает, что суд, обнаружив при разрешении спора нарушения законодательства или недостатки в деятельности юридического лица, ержавных или других органов, других лиц, выносит отдельное определение, независимо от того, являются ли они участниками судебного процесса. В отдельном определении суд должен указать закон или иной нормативно правовой акт (в том числе его статью, пункт и т.п.), требования которого нарушены, и в чем именно заключается нарушение. [О.] определение направляется соответствующим юридическим и физическим лицам, государственным и другим органам, должностным лицам, которые по своим полномочиям должны устранить выявленные судом недостатки или нарушенияидти их повторению. [О] определение прокурора или адвоката направляется органу, к полномочиям которого относится привлечение к дисциплинарной ответственности прокурора или адвоката соответственно. [О.] определение в отношении нарушения законодательства, содержащего признаки уголовного правонарушения, направляется прокурору или органу досудебного расследования, которые должны предоставить суду ответ о принятых ими мерах в определенный в отдельном определении срок. По соответствующему ходатайству прокурора или органа досудового расследования указанный срок может быть продлен.
Из материалов дела усматривается, что по обращениям истца особа_1 о нарушении ООО «крюинг» условий Трудового договора и невыплаты заработной платы Корабельным отделом полиции Главного управления Национальной полиции в Николаевской области была проведена проверка, результаты которой последнего было сообщено письмом № 5251/53−20 от 06.05.2020 г. По результатам проведенной и.о. заместителем начальника ОП начальника СВ КорабельногоОП ГУНП в Николаевской области проверки было установлено, что никаких признаков уголовного правонарушения по факту невыплаты заработной платы лицо_1 установлено не было и в связи с чем было принято решение о прекращении дальнейшей проверки.
Согласно письму Николаевской местной прокуратуры № 1 от 21.05.2020 г. № 31−6104вых.20 о неправомерности действий руководителей ООО «крюинг» было предоставлено разъяснение, что в соответствии с пунктом 1 раздела XIII «Переходные положения», принятого 14.10. Верхоным Советом Украины Закона Украины № 1697-VII «О прокуратуре», органы прокуратуры лишены возможности применять полномочия, предусмотренные ст.ст. 20, 23, 36−1 Закона Украины «О прокуратуре» от 05.11.1991. То есть, в компетенцию органов прокуратуры Украины не входят полномочия по внесению представления об устранении нарушений закона по указанным вопросам.
Кроме того, по результатам проверки заявления особа_1 о нарушении ООО «крюинг» условий Трудового договора и невыплате заработной платым отделом полиции Главного управления Национальной полиции в Николаевской области была проведена проверка. По результатам проверки было установлено, что затронутые особа_1 вопросы относятся к гражданско-правовым отношениям и данные, указывающие на наличие уголовного правонарушения в действиях ООО «крюинг» отсутствуют, в связи с чем Следственным отделом Центрального ОП ГУНП в Николаевской области было принято решение о прекращении проверки (письмо Центрального ОП ГУНП в Николаевской обл.)сти № 7564/50/10−20 от 26.05.2020 г).
Субъектом уголовного преступления, предусмотренного ст. 175 Уголовного кодекса Украины (невыплата заработной платы, стипендии, пенсии или других установленных законом выплат) может быть только руководитель предприятия, учреждения или организации независимо от формы собственности или граждане — субъекты предпринимательской деятельности.
При рассмотрении судом гражданского иска лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «крюинг» нарушений законодательства со стороны руководствачества ООО «крюинг», содержащее признаки уголовного правонарушения, не установлено, а потому у суда отсутствуют основания для постановления отдельного определения.
Итак, принимая во внимание вышеизложенное, суд пришел к выводу, что иск подлежит частичному удовлетворению и взимает с ООО «крюинг» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с 01 ноября 2019 года по 21 апреля 2020 в сумме 3795, 4 евро; средний заработок за все время задержки заработной платы по дню постановления решения, аименно за период с 22.04.2020 г. по 21.10.2021 г. в размере 16 639, 20 евро.
Рассматривая вопрос о разделе судебных издержек, суд отмечает следующее.
На основании положений ст. 141 ГПК Украины в случае частичного удовлетворения иска судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенного исковым требованиям.
Истец, согласно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины «О судебном сборе», освобожденный от уплаты судебного сбора при подаче иска по делам об удержании заработной платы, а потому судебный сбир следует взыскать с ответчика в пользу государства в размере и порядке, предусмотренных ст.ст. 4, 6 Закона Украины «О судебном сборе», то есть с учетом официального курса гривны к иностранной валюте, установленной Национальным Банком Украины на день рассмотрения дела.
Так, общий размер задолженности по невыплаченной лицо_1 заработной платы и среднего заработка за задержку выплаты заработной платы составляет 20 434, 65 евро, что на день рассмотрения дела составляет 622 848, 13 грн. (30, 48 грн. са 1 Евро).
Согласно ст. 4 Закона Украины «О судебном сборе» за подачу искового заявления имущественного характера физическим лицом судебный сбор составляет 1 процент цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточных минимумов для трудоспособных граждан, т.е. от 840, 80 грн. и не больше 10510, 00 грн.
Следовательно, исходя из указанной суммы задолженности, 1 процент составляет 6 228, 48 грн. судебного сбора, которые предстоит взыскать с ответача в пользу государства.
Руководствуясь ст.ст. 7, 8, 12, 13, 141, 258−259, 264−265, 280−282, 354 ГПК Украины, суд
постановил:
Иск лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «крюинг» об удержании задолженности по заработной плате — удовлетворить частично.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «крюинг» (код ергпоу: 40908530, адрес: г. Николаев, ул. Адмиральская, д. 27/3, оф. 26) в пользу лицо_1 (информация_1, адрес: адрес_1) периед с 01 ноября 2019 по 21 апреля 2020 в сумме 3 795, 45 евро.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «крюинг» (код ергпоу: 40908530, адрес: г. Николаев, ул. Адмиральская, д. 27/3, оф. 26) в пользу лицо_1 (информация_1, адрес: адреса_1) задержки заработной платы по дню постановления решения, а именно за период с 22.04.2020 г. по 21.10.2021 г. в размере 16 639, 20 евро.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «КРЮИНГ"д ергпоу: 40908530, адрес: г. Николаев, ул. Адмиральская, дом. 27/3, оф. 26) в пользу государства (счет RU 318999980313191206000014481, код классификации доходов бюджета 22030101; получатель средств: УК в г. Николаев/Корабельный район/22030101; код получателя ЕГРПО и 3:3 сбора в сумме 6 228, 48 грн.
Копию заочного решения направить ответчику.
Заочное решение может быть пересмотрено принятым судом по письмамзаявлением ответчика, поданным в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день его провозглашения, имеет право на возобновление пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре — если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда.
Апелляционная жалоба по решению суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании была объявлена только вступительная и резолтивную часть судебного решения или в случае рассмотрения дела (решения вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день его провозглашения или составления, имеет право на возобновление пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда — если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
В случае оставления заявления о пересмотр заочного решения без удовлетворения заочное решение может быть обжаловано в общем порядке, установленном настоящим Кодексом. В этом случае срок апелляционного обжалования решения начинает отсчитываться с даты постановления определения об оставлении заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения.
Полное наименование сторон и других участников дела:
Истец — лицо_1, информация_1, адрес: адрес_1;
Ответчик — Общество с ограниченной ответственностью «крюинг», код ергпоу: 40908530, адрес: г. Киев, ул. Николаев, ул. Адмиральская, дом. 27/3, оф. 26.
Судья Я.А. [Ч.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
корабельний районний СУД м.миколаєва
Справа № 488/2149/20
Провадження № 2/488/436/21
заочне рішення
Іменем України
21.10.2021 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючої по справі — судді Чернявської Я.А.,
при секретарі судового засідання — Кривопішиній О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «крюинг» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
встановив:
20.07.2020 року позивач особа_1 звернувся в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «крюинг», в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за час затримки у загальному розмірі 147 120, 00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що з 01.11.2019 р. він працював у ТОВ «крюинг» на підставі Трудового договору № 35.
З 01.11.2019 р. по 15.02.2020 р. він виконував роботу по співбесіді з працівниками, які будуть відправлені у відрядження до Литви, м. Клайпеда на «Балтійський завод», а також займався готуванням документів для організації роботи у відрядження. За цю роботу йому не виплачували заробітну плату, посилаючись на те, що здійснять оплату після початку роботи у Литві.
15.02.2020 р. ТОВ «крюинг» він був направлений у відрядження до Литви, м. Клайпеда, «Балтійський завод».
Зазначив, що за трудовим договором та домовленістю йому була установлена заробітна плата в розмірі 1500, 00 євро на місяць.
21 квітня 2020 р. він був відкликаний з відрядження та 24 квітня 2020 р. прибув до міста Миколаєва.
За весь період з 01.11.2019 р. по 21.04.2020 р. заробітна плата йому не виплачувалася.
02.05.2020 р. він отримав лист від ТОВ «крюинг» з повідомленням про звільнення з 21.04.2020 р.
Вказав, що неодноразово звертався до відповідача з питань виплати належної йому заробітної плати проте, вирішити вказане питання у досудовому порядку виявилося неможливо, у зв`язку з чим, він був змушений звернутися в суд з даним позовом.
Ухвалою суду від 14.09.2020 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомлення) сторін. Ухвала суду була невідкладно направлена сторонам по справі, а також відразу розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Корабельного районного суду м. Миколаєва, тобто ухвала суду була доступною для ознайомлення відповідачу.
В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач був вчасно та належним чином повідомлений про місце розгляду справи, про визначений строк для надання відзиву на позов, однак заяву про участь у судовому засіданні не подавав, відзиву на позовну заяву не надіслав, заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надіслав.
Крім того, ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11.02.2021 р. було задоволено клопотання позивача про витребування від відповідача ТОВ «крюинг» доказів, а саме: 1) оригіналу трудової книжки особа_1, інформація_1; 2) наказів про відрядження стосовно особа_1, інформація_1; 3) інформації щодо розрахунків по заробітній платі особа_1, інформація_1, за кожен місяць (відповідно до ст. 110 КЗпП України) з відображенням загальної суми заробітної платні з розшифруванням за видами виплат, розмір та підстави відрахування та утримання із заробітної платні та суму заробітної плати підлягаючої до виплати.
Вказана ухвала суду була особисто отримана представником відповідача, що підтверджується матеріалами цивільної справи, проте відповідачем виконана не була.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 вересня 2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «крюинг» та особа_1 був укладений трудовий договір № 35.
Згідно з умовами пункту 1 названого Трудового договору особа_1 взяв на себе зобов`язання виконувати роботи щодо збирання корпусів металевих суден на умовах даного договору. Місцем роботи: визначене місто Миколаїв (Україна) (п.п. 1.1. Договору); строк дії договору: безстроковий (п. 2).
Відповідно до п. 3 Трудового договору роботодавець зобов`язався виплачувати працівнику особа_2 заробітну плату в розмірі 668 євро, базова зарплата.
Пунктом 13 передбачено, що даний трудовий договір вступає в дію з 02 вересня 2019 року.
Відповідно до інформації, яка міститься у листі відповідача ТОВ «крюинг» за вих. № 21042020/01−02 від 21 квітня 2020 року, адресованому позивачу особа_1, останнього повідомлено про звільнення з підприємства та необхідність отримання трудової книжки у відділі кадрів ТОВ «крюинг». Роз`яснено також про можливість надання позивачем письмової згоди на направлення трудової книжки на поштову адресу, вказану позивачем, на території України.
Згідно з повідомленням Департаменту праці та соціального захисту населення від 05.05.2020 р. № Д-Р-987−1/іш. позивача особа_1 було повідомлено про те, що за приписами пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (covid-19)» від 17.03.2020 № 533 — IX (із змінами) тимчасово, до 30 червня 2020 року, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів у сфері господарської діяльності. З врахуванням вказаних приписів, а також вимог п.п.4 п. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби», яким на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (соvid-19), заборонено проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, інспекційні відвідування суб`єктів господарювання інспекторами праці Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, не здійснюються.
Повідомлено, що заходи державного контролю будуть продовжені після зняття карантину або обмежувальних заходів, визначених законодавством.
Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
У своєму позові позивач особа_1 зазначає, що за період з 01 листопада 2019 року по 21 квітня 2020 року він жодного разу не отримував заробітну плату.
Також позивач стверджує, що йому була установлена заробітна плата у розмірі 1500 євро на місяць, проте вказані твердження позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Так, згідно з п. 3 Трудового договору № 35 від 02.09.2019 р. роботодавець зобов`язався сплачувати працівнику заробітну плату в розмірі: 668 євро, брутто, базова заробітна платня.
Згідно з статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України — гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи зазначені обставини, суд вважає за можливе стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі на користь особа_1 з розрахунку 668, 00 євро на місяць за період з 01.11.2019 р. по 21.04.2020 р. у загальній сумі 3 795, 45 євро ((668, 00 євро * 5 міс.)+(668, 00 євро: 15 робочих днів квітня 2020 р.)).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести з звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що належать йому. У разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.
Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» судам роз`яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Таким чином, нормою статті 117 КЗпП України встановлено обов`язок для роботодавця виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995. № 100 (далі — Порядок).
Так, згідно з абз. 3 п.2 розділу ІІ Порядку, середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.
Відповідно до п.5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
При цьому, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (п.4 розділу ІІІ Порядку).
Суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.
Виходячи з того, що відповідач ТОВ «крюинг» своєчасно не провів із звільненим працівником особа_1 кінцевий розрахунок, суд вважає за необхідне стягнути середній заробіток за весь час затримки заробітної плати на користь останнього за період з 22.04.2020 року по 21.10.2021 рік (по день постановлення рішення).
За такого, з відповідача на користь позивача належить до стягнення середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 16 639, 20 євро (без утримання обов`язкових платежів, зборів), виходячи з наступного розрахунку: (668, 00 євро (заробітна плата за березень 2020 року) + 455, 45 євро (заробітна плата за 15 робочих днів квітня 2020 року)): (22 (кількість фактично відпрацьованих днів у березні 2020 року) + 15 (кількість фактично відпрацьованих днів у квітня 2020 року) х 548 днів затримки (з моменту звільнення по день постановлення рішення).
Що стосується вимог позивача особа_1 щодо постановлення судом окремої ухвали про виявлені порушення з боку відповідача ТОВ «крюинг» та направлення її на розгляд до органів Національної поліції, суд зазначає наступне.
Стаття 262 ЦПК України передбачає, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. [О.] ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. [О.] ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. [О.] ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
З матеріалів справи вбачається, що за зверненнями позивача особа_1 щодо порушення ТОВ «крюинг» умов Трудового договору та невиплати заробітної плати Корабельним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області була проведена перевірка, про результати якої останнього було повідомлено листом № 5251/53−2020 від 06.05.2020 р. За результатами проведеної т.в.о. заступником начальника ВП начальника СВ Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області перевірки було встановлено, що жодних ознак кримінального правопорушення за фактом невиплати заробітної плати особа_1 встановлено не було та у зв`язку з чим було прийнято рішення про припинення подальшої перевірки.
Згідно з листом Миколаївської місцевої прокуратури № 1 від 21.05.2020 р. № 31−6104вих.20 щодо неправомірності дій керівників ТОВ «крюинг» було надано роз`яснення, що відповідно до пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення», прийнятого 14.10.2014 Верховною Радою України Закону України № 1697-VII «Про прокуратуру», органи прокуратури позбавлені можливості застосовувати повноваження, передбачені ст.ст. 20, 23, 36−1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991. Тобто, до компетенції органів прокуратури України не входять повноваження щодо внесення подання про усунення порушень закону з названих питань.
Крім того, за результатами перевірки заяви особа_1 про порушення ТОВ «крюинг» умов Трудового договору та невиплату заробітної плати Центральним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області також була проведена перевірка. За результатами перевірки було встановлено, що порушені особа_1 питання відносяться до цивільно-правових відносин та дані, які б вказували на наявність кримінального правопорушення в діях ТОВ «крюинг» відсутні, у зв`язку з чим Слідчим відділом Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області було прийнято рішення про припинення перевірки (лист Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області № 7564/50/10−20 від 26.05.2020 р).
Суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 175 Кримінального кодексу України (невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат), може бути лише керівник підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадяни — суб`єкти підприємницької діяльності.
Під час розгляду судом цивільного позову особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «крюинг» порушень законодавства з боку керівництва ТОВ «крюинг», яке містить ознаки кримінального правопорушення, не встановлено, а тому у суду відсутні підстави для постановлення окремої ухвали.
Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та стягує з ТОВ «крюинг» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 листопада 2019 року по 21 квітня 2020 року в сумі 3795, 45 євро; середній заробіток за весь час затримки заробітної плати по день постановлення рішення, а саме за період з 22.04.2020 р. по 21.10.2021 року в розмірі 16 639, 20 євро.
Розглядаючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
На підставі положень ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволений позовних вимог.
Позивач, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору при подачі позову у справах про стягнення заробітної плати, а тому судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави у розмірі та порядку, передбаченими ст.ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір», тобто з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленої Національним Банком України на день розгляду справи.
Так, загальний розмір заборгованості з невиплаченої особа_1 заробітної плати та середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати складає 20 434, 65 євро, що станом на день розгляду справи складає 622 848, 13 грн. (30, 48 грн. за 1 Евро).
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних громадян, тобто не менше від 840, 80 грн. і не більше 10510, 00 грн.
Отже, виходячи з зазначеної суми заборгованості, 1 відсоток складає 6 228, 48 грн. судового збору, які належить стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 12, 13, 141, 258−259, 264−265, 280−282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «крюинг» про стягнення заборгованості по заробітній платі — задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «крюинг» (код єрдпоу: 40908530, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 27/3, оф. 26) на користь особа_1 (інформація_1, адреса: адреса_1) заборгованість по заробітній платі за період з 01 листопада 2019 року по 21 квітня 2020 року в сумі 3 795, 45 євро.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «крюинг» (код єрдпоу: 40908530, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 27/3, оф. 26) на користь особа_1 (інформація_1, адреса: адреса_1) середній заробіток за весь час затримки заробітної плати по день постановлення рішення, а саме за період з 22.04.2020 р. по 21.10.2021 року в розмірі 16 639, 20 євро.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «крюинг» (код єрдпоу: 40908530, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 27/3, оф. 26) на користь держави (рахунок UA 318999980313191206000014481, код класифікації доходів бюджету 22030101; отримувач коштів: УК у м. Миколаїв/Корабельний район/22030101; код отримувача єдрпоу: 37992030; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6 228, 48 грн.
Копію заочного рішення направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач — особа_1, інформація_1, адреса: адреса_1;
Відповідач — Товариство з обмеженою відповідальністю «крюинг», код єрдпоу: 40908530, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, буд. 27/3, оф. 26.
Суддя Я.А. [Ч.]
