ДП"МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ": невыплата зарплаты

                                         Справа  № 481/366/20 Провадж.№ 2/481/160/2020 рішення іменем УКРАЇНИ /заочне/        27 квітня 2020 року         Новобузький районний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді                                        Ціпивко і.і.,         з участю секретаря судових засідань                Асмолової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості по заробітній платі, встановив: позивач звернувся до суду із позовною заявою, якою просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» «Автомобільні дороги України» на його користь 21260,82 гривень нарахованих, але не виплачених йому сум заробітної плати.        В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що з 16.03.2004 року працює у філії «Новобузький райавтодор» Дочірного підприємства «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на посаді дорожнього робітника. З травня місяця 2019 року працівникам підприємства не виплачується заробітна плата, у тому числі і йому. Станом на 31 грудня 2019 року заборгованість підприємства перед ним по заробітній платі складає 21260,82 гривень. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 21260,82 грн. Ухвалою судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 19 березня 2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Позивач особа_1 в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи. Зазначив, що позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні. Представник відповідача дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був завчасно, належним чином, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у відповідності до вимог ст.128 ЦПК України. Заяви про розгляд справи без його участі на адресу суду не подавав. При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності, провівши на підставі вимог ст.281 ЦПК України заочний розгляд справи. Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст. 280 ЦПК України. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Суд, розглянувши матеріали справи, дав оцінку зібраним доказам, вважає, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення з наступних підстав. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).  Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.   Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.  Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх [censored] Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів. Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз`яснень, суд, перевіривши порушення прав та обов`язків позивача у межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини. Відповідно до положень ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Положеннями ч.1 ст.94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно положень ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. За положеннями ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Відповідно до положень ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок. Судом встановлено та підтверджено документально, що особа_1 було прийнято на роботу дорожнього робітника в ДСІ ЗО Миколаївського облавтодору (теперішня назва - філія "Новобузький райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"). Зазначена обставина підтверджується записом здійсненим в трудовій книжці позивача серії номер_1 від 17 липня 1986 року , копія якої долучена до матеріалів справи /а.с. 5/ Відповідно до даних довідки про невиплачену заробітну плату №55 від 17 березня 2020 року, виданої начальником Філії "Новобузький райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", заборгованість по заробітній платі перед особа_1 станом на 31.12.2019 року становить 21260,82 грн. /а.с. 6/. Відповідно до положень п.6 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" №13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення. Вирішуючи спірні правовідносини, які виникли в даній справі між сторонами, суд вважає доведеним наявність перед позивачем заборгованості по заробітній платі, яка на момент розгляду справи складає 21260,82 грн., а тому позовні вимоги особа_1 щодо стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню, та з відповідача на користь позивача слід стягнути суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 21260,82 грн. (без утримання податку на прибуток й інших обов`язкових платежів). Крім того,відповідно до п.1 ч.1 ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати. Так, враховуючи вимоги ст.5 ЗУ «Про судовий збір» та ст.141 ЦПК України судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню із відповідача на користь держави. Також, суд вважає за необхідне, у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення виплати заробітної плати - у межах суми платежу за один місяць. Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд ухвалив: позов особа_1 задовольнити повністю. Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 21260 (двадцяти однієї тисячі двохсот шістдесяти) гривень 82 копійок. Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в дохід держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому [п] заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Позивач: особа_1 , інформація_1 , який проживає за адресою: адреса_1 , паспорт серії номер_2 , виданий Новобузьким РВ УМВС України у Миколаївській області 01 березня 1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_3 . Відповідач: Дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», юридична адреса: 54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2А, єдрпоу 31159920. [П] судове рішення складено 27 квітня 2020 року. Суддя                                                                                І.І. Ціпивко