ДП"МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ": невыплата зарплаты

Первомайский районный суд николаевского области
55213, Николаевская обл., Г.. Первомайск, ул. Выговского, 18, тел. / Факс (05161) 4-26-20
решение
именем украины
26 августа 2020 г.. Первомайск
Справа: 484/1791/20
Номер производства: 2/484/889/20
Первомайский районный суд Николаевской области в составе судьи [Ф.] Т.Ю., с участием секретаря судебного заседания Козака Н.Н., рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства в зале суда в г..Первомайск гражданское дело по иску лицо_1 к Дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания" Автомобильные дороги Украины »о взыскании задолженности по заработной плате и взыскании среднего заработка за все время задержки выплаты заработной платы,
с участием истца особа_1
установил:
особа_1 (далее - истец) 4 июня 2020 обратился с иском к Дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» открылтого акционерного общества «Государственная акционерная компания" Автомобильные дороги Украины »(далее - ответчик) о взыскании задолженности по заработной плате и взыскании среднего заработка за все время задержки выплаты заработной платы.
Исковые требования обосновывает тем, что 07.05.2018 года по 24.09.2019 года находился в трудовых отношениях с филиалом «Первомайский райавтодор», не является юридическим лицом, зато является структурным подразделением ГП «Николаевский облавтодор», получал заработнуюв плату в размере согласно штатному расписанию предприятия и был уволен по собственному желанию. В нарушение требований ст 47, 116 КЗоТ Украины ответчик совершил в день увольнения полный расчет по заработной плате и не выдал надлежащим образом оформленную трудовую книжку, в связи с чем имеет задолженность по заработной плате в сумме 24 421, 72 грн. Поскольку у ответчика имеется перед ним задолженность по заработной плате, руководствуясь ст. 117 КЗоТ Украины просит взыскать с ответчика, кроме саборгованости по заработной плате в сумме 24 421, 72 грн., средний заработок за все время задержки выплаты заработной платы в сумме 85 409, 45 грн.
Истец в судебном заседании иск поддержал в полном объеме; предоставил объяснение расчета среднего заработка; относительно срока обращения в суд пояснил, что не обращался в суд с иском сразу после освобождения, поскольку ожидал добровольное исполнение ответчиком своих обязательств; просил удовлетворить исковые требования в полном объеме.
Ответчик о дату, время и место проведения судебного заседания надлежащим образом, представитель ответчика в судебное заседание не явился повторно; причины неявки суду не неизвестны; отзыв не предоставил.
При одновременном существовании условий, определенных ч. 1 ст. 280 ГПК Украины, суд постановил проводить заочное рассмотрение дела.
Исследовав материалы дела, заслушав объяснения истца, суд пришел к следующим выводам.
Согласно записям в трудовой книжке истец состоял в трудовых отношениях с филиалом «Первомайскийрайавтодор »с 07.05.2018 года по 24.09.2019 года дорожным рабочим пятого разряда; на основании приказа №30 от 24.09.2019 года истца 24.09.2019 года был уволен с работы по собственному желанию в соответствии со ст. 38 КЗоТ Украины (а.с.7).
С справки выданной начальником Филиала «Первомайский райавтодор» № 57 от 18.05.2000 года усматривается, что особа_1 работал в филиале «Первомайский райавтодор» в должности дорожный работник, общая сумма доходов за период с 01.06.2019 по 30.09.2019 года составляет: Начисленная заработная плата без удержания налогов и других обязательных платежей за июнь 2019 - 10 233, 34 грн., Июль 2019 - 9 814, 08 грн., Август 2019 - 5 524, 61 грн., Сентябрь 2019 - 11 497, 13 грн .; заработная плата с учетом удержанных налогов и других обязательных платежей за июнь 2019 - 8 135, 51 грн. (Долг предприятия - 3 087, 25 грн.), Июль 2019 - 7 802, 19 грн. (Долг предприятия - 7 802, 19 грн.), Август 2019 - 4 392, 06 грн. (Долг предприва - 4 392, 06 грн.), сентябрь 2019 - 9 140, 22 грн. (Долг предприятия - 9 140, 22 грн.). Всего задолженность по выплате заработной платы с учетом удержанных налогов и других обязательных платежей составляет 24 421, 72 грн.
За защитой своего нарушенного права истец обратился в суд 04.06.2020 года.
Доказательств в опровержение доводов истца о невыполнении требований ст. 116 КЗоТ Украины ответчик не предоставил.
В соответствии со ст. 94 КЗоТ Украины заработная плата - это вознаграждение, вычислена, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно ч. 1 ст. 115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч.1 ст. 47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
В свою очередь в соответствии с положениями ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не пизнише следующий день после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
В соответствии со ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по виневладельца или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен впользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Согласно ч.2 ст.233 КЗоТ Украины в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Верховный Суд в составе коллегии судей Кассационного гражданского суда в своем постановлении от 24.04.2019 г.. По делу № 607/14495 /16-ц, проанализировав содержание части второй статьи 233 КЗоТ Украины, отметил, что непроведение расчета с работником в день увольнения или, если в этот день он не был на работе, на следующий день после его обращения с требованием о расчете является основанием для применения ответственности, предусмотренной статьей 117 КЗоТ Украины. В этом случае течение трехмесячного срока обращения в суд начинается со следующего дня после проведения указанных выплат независимо от продолжительности задержки расчета.
Невыплата уволенному работнику всех сумм, причитающихся ему от собственника или уполномоченного им органа, является длящимся правонарушением, а следовательно, работник может определить окончательный объем своих требований только к моменту прекращения такого правонарушения, которым является день фактического расчета.
Учитывая, что в день увольнения истцу не было выплачено подлежащую уплате заработную плату, суд приходит к выводу, что имеются основания для взыскания с ответчика в пользу истца в соответствии со ст.117 КЗоТ Украины компенсации за время задержки расчета при увольнении в размере среднего заработка работника и суммы невыплаченной заработной платы.
Размер среднего заработка истца за все время задержки по день проведения расчета должно быть рассчитан в соответствии с Порядком, определенном постановлением Кабинета Министров Украины «Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы» от 08.02.1995 года № 100 (далее - Порядок).
Так, абзацем третьим пункта 2 Порядка установлено, что среднемесячная заработнаяплата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана данная выплата. Все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и тому подобное.
В соответствии с пунктом 5 раздела IV Порядка, начисление выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы.
Згидно пункту 8 раздела IV Порядка, начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на числев отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период. Среднемесячное число рабочих дней рассчитывается делением на 2 суммарного числа рабочих дней за последние два календарных месяца согласно графику работы предприятия, учреждения, организации, установленным с соблюдением требований законодательства (абзац третий пункта 8 раздела IV Порядка).
Согласно справке № 67 от 18.05.2020 г.. Среднедневная заработная плата истцомвить 348, 61 грн .; количество рабочих дней со дня увольнения истца до времени обращения с иском в суд составляет 174 дня; средний заработок за время задержки расчета при увольнении составляет 60 658, 14 грн.
Вместе с тем суд учитывает, что возмещение, предусмотренное статьей 117 КЗоТ Украины, направленное на компенсацию работнику имущественных потерь, он испытывает вследствие несвоевременного осуществления с ним расчета со стороны работодателя. Общим признаком гражданско-правовой ответственности является ее компенсаторной характер. Меры гражданско-правовой ответственности направлены не на наказание должника, а на восстановление имущественной сферы потерпевшего от правонарушения. Согласно части 1 статьи 9 ГК Украины такая направленность присуща и меры ответственности работодателя, предусмотренном статьей 117 КЗоТ Украины. Обращаясь с требованием о взыскании возмещения, определенного исходя из среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины, истец не должэн доказывать размер имущественных потерь, которые он понес. Поэтому оценка таких потерь работника, связанных с задержкой расчета при увольнении, не имеет целью установления точного их размера. Суд ориентировочно оценить размер имущественных потерь, которых, как можно было бы разумно предположить, мог испытать истец.
Исходя из принципов разумности, справедливости и соразмерности, суд считает необходимым уменьшить размер возмещения, предусмотренного статьей 117 КЗоТ Украины, к размеру сопоставим задолженностипо заработной плате.
Указанное соответствует правовой позиции изложенной в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 26 июня 2019 по делу № 761/9584/15-с.
Согласно статье 81 ГПК Украины каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Учитывая вышеизложенное, оценив доказательства по своему внутреннему убеждению, основанные на всестороннем полном, объективном и непосредственном дослидженни имеющихся в деле доказательств, исходя из принципов разумности, справедливости и соразмерности, суд приходит к выводу о частичном удовлетворении иска, а именно: взыскать задолженность по заработной плате в полном объеме определенную с учетом удержанных налогов и других обязательных платежей, в сумме 24 421, 72 грн. и взыскать средний заработок за время задержки заработной платы, размер которого уменьшить до 30 000, 00 грн. с последующим удержанием налогов и других обязательных платежей.
отвечаетвидно ст. 141 ГПК Украины, с ответчика подлежит взысканию судебный сбор в сумме 840, 80 грн. в доход государства и в пользу истца документально подтверждена уплаченная сумма судебного сбора пропорционально удовлетворенных исковых требований в размере 295, 29 грн. (Сумма среднего заработка, заявленная истцом к взысканию, - 85409, 45 грн .; сумма, которая должна быть взыскана по решению суда - 30 000, 00 грн .; иск в части требований взыскания среднего заработка за время задержки заработной платы удовлетворены на 35, 12%).
Руководствуясь ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ГПК Украины, суд
постановил:
- иск лицо_1 к Дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания" Автомобильные дороги Украины »о взыскании задолженности по заработной плате и взыскании среднего заработка за все время задержки выплаты заработной платы - удовлетворить частично;
- взыскать с дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного товащества «Государственная акционерная компания" Автомобильные дороги Украины ", код егрпоу 31159920, в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_1, задолженность по заработной плате за период с 1 июня 2019 по 24 сентября 2019 года, определенную с учетом удержанных налогов и других обов` языковых платежей, в сумме 24 421, 72 грн. (Двадцать четыре тысячи четыреста двадцать один грн. 72 коп.)
- взыскать с дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная аакционерные компания »Автомобильные дороги Украины», код егрпоу 31159920, в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_1 средний заработок за время задержки заработной платы за период с 25 сентября 2019 по 4 июня 2020, определенный без удержания налогов и других обязательных платежей, в сумме 30 000, 00 грн. (Тридцать тысяч грн. 00 коп.);
- взыскать с дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания" Автомобильные дороги Укны », код егрпоу 31159920, в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_1, расходы на уплату государственной пошлины в сумме 295, 29 грн. (Двести девяносто пять грн. 29 коп.)
- взыскать с дочернего предприятия «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания" Автомобильные дороги Украины ", код егрпоу 31159920, в пользу государства судебный сбор в сумме 840, 80 грн. (Восемьсот сорок грн. 80 коп.)
- в удовлетворении остальной части иска отказать.
заочное экония может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению об отмене в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения непосредственно в Николаевский апелляционный суд или через Первомайский районный суд Николаевской области, который отсчитывается со дня составления полного судебного решения, с учетом пункта 3 раздела XII «Заключительные положения" ГПК Украина.
Если в судебном засиданы было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Заочне решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Информация о сторон:
истец: особа_1 (место жительства: адрес_1, идентификационный номер номер_1)
ответчик Дочернее предприятие «Николаевский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания" Автомобильные дороги Украины "(мисцезнахождения: ул. Галины Петровой 2-а, . [Н.] Николаевская область, 54029, ОКПО 31159920).
Полный текст судебного решения составлен 26 августа 2020.
Судья Т.Ю. [Ф.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


первомайський міськрайонний СУД миколаївської області
55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. І. Виговського, 18, тел./факс (05161) 4-26-20
рішення
іменем україни
26 серпня 2020 року м. Первомайськ
Справа :484/1791/20
Номер провадження : 2/484/889/20
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі судді Фортуни Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Козака М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Первомайськ цивільну справу за позовом особа_1 до Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати,
за участю позивача особа_1 ,
встановив:
особа_1 (далі - позивач) 04 червня 2020 року звернувся з позовом до Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 07.05.2018 року по 24.09.2019 року перебував у трудових відносинах із філією «Первомайський райавтодор», яка не є юридичною особою, натомість є структурним підрозділом ДП «Миколаївський облавтодор», отримував заробітну плату у розмірі згідно із штатним розкладом підприємства та був звільнений за власним бажанням. У порушення вимог ст.ст. 47, 116 КЗпП України відповідач не здійснив у день звільнення повний розрахунок по заробітній платі та не видав належним чином оформлену трудову книжку, у зв`язку із чим має заборгованість по заробітній платі в сумі 24 421, 72 грн. Оскільки у відповідача наявна перед ним заборгованість по заробітній платі, керуючись ст. 117 КЗпП України просить стягнути з відповідача, окрім заборгованості по заробітній платі в сумі 24 421, 72 грн., середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати у сумі 85 409, 45 грн.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі; надав пояснення щодо обрахунку середнього заробітку; щодо строку звернення до суду пояснив, що не звертався до суду з позовом одразу після звільнення, оскільки чекав на добровільне виконання відповідачем своїх зобов`язань; просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, представник відповідача в судове засідання не прибув повторно; причини неявки суду не невідомі; відзив не надав.
За одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд прийшов до таких висновків.
Відповідно до записів в трудовій книжці позивач перебував у трудових відносинах із філією «Первомайський райавтодор» з 07.05.2018 року по 24.09.2019 року дорожнім робітником п`ятого розряду; на підставі наказу №30 від 24.09.2019 року позивача 24.09.2019 року було звільнено з роботи за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України (а.с.7).
Із довідки виданої начальником Філії «Первомайський райавтодор» № 57 від 18.05.2000 року вбачається, що особа_1 працював в філії «Первомайський райавтодор» на посаді дорожній працівник, загальна сума доходів за період з 01.06.2019 по 30.09.2019 року становить: нарахована заробітна плата без утримання податків й інших обов`язкових платежів за червень 2019 року - 10 233, 34 грн., липень 2019 року - 9 814, 08 грн., серпень 2019 року - 5 524, 61 грн., вересень 2019 року - 11 497, 13 грн.; заробітна плата з урахуванням утриманих податків й інших обов`язкових платежів за червень 2019 року - 8 135, 51 грн. (борг підприємства - 3 087, 25 грн.), липень 2019 року - 7 802, 19 грн. (борг підприємства - 7 802, 19 грн.), серпень 2019 року - 4 392, 06 грн. (борг підприємства - 4 392, 06 грн.), вересень 2019 року - 9 140, 22 грн. (борг підприємства - 9 140, 22 грн.). Всього заборгованість із виплати заробітної плати з урахуванням утриманих податків й інших обов`язкових платежів становить 24 421, 72 грн.
За захистом свого порушеного права позивач звернувся до суду 04.06.2020 року.
Доказів на спростування доводів позивача щодо невиконання вимог ст. 116 КЗпП України відповідач не надав.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У свою чергу відповідно до положень ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювань ним суму.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 24.04.2019 р. у справі № 607/14495/16-ц, проаналізувавши зміст частини другої статті 233 КЗпП України, зазначив, що непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Ураховуючи, що в день звільнення позивачу не було виплачено належну до сплати заробітну плату, суд приходить до висновку, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача згідно зі ст.117 КЗпП України компенсації за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі середнього заробітку працівника та суми невиплаченої заробітної плати.
Розмір середнього заробітку позивача за весь час затримки по день проведення розрахунку має бути обраховано відповідно до Порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок).
Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).
Відповідно до довідки № 67 від 18.05.2020 р. середньоденна заробітна плата позивача становить 348, 61 грн.; кількість робочих днів з часу звільнення позивача до часу звернення з позовом до суду становить 174 дні; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення становить 60 658, 14 грн.
Водночас суд враховує, що відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України. Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно достатті 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.
Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, до розміру співмірного заборгованості по заробітній платі.
Зазначене відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ураховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме: стягнути заборгованість по заробітній платі в повному обсязі визначену з урахуванням утриманих податків й інших обов`язкових платежів, в сумі 24 421, 72 грн. та стягнути середній заробіток за час затримки заробітної плати, розмір якого зменшити до 30 000, 00 грн. з подальшим утриманням податків й інших обов`язкових платежів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 840, 80 грн. в дохід держави та на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 295, 29 грн. (сума середнього заробітку, заявлена позивачем до стягнення, - 85409, 45 грн.; сума, яку має бути стягнуто за рішенням суду - 30 000, 00 грн.; позов в частині вимог стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати задоволено на 35, 12 %).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
- позов особа_1 до Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати - задовольнити частково;
- стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України», код єдрпоу 31159920, на користь особа_1 , інформація_1 , ІПН номер_1 , заборгованість по заробітній платі за період з 01 червня 2019 року по 24 вересня 2019 року, визначену з урахуванням утриманих податків й інших обов`язкових платежів, в сумі 24 421, 72 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста двадцять одна грн. 72 коп.);
- стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України», код єдрпоу 31159920, на користь особа_1 , інформація_1 , ІПН номер_1 , середній заробіток за час затримки заробітної плати за період з 25 вересня 2019 року по 04 червня 2020 року, визначений без утримання податків й інших обов`язкових платежів, у сумі 30 000, 00 грн. (тридцять тисяч грн. 00 коп.);
- стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України», код єдрпоу 31159920, на користь особа_1 , інформація_1 , ІПН номер_1 , витрати на сплату судового збору в сумі 295, 29 грн. (двісті дев`яносто п`ять грн. 29 коп.);
- стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України», код єдрпоу 31159920, на користь держави судовий збір в сумі 840, 80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.);
- у задоволенні іншої частини позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області, який відраховується з дня складення повного судового рішення, з урахуванням пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про сторін:
позивач: особа_1 (місце проживання: адреса_1 , ідентифікаційний номер номер_1 ) ;
відповідач: Дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» (місцезнаходження: вул. Галини Петрової 2-А, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54029, єдрпоу 31159920).
Повний текст судового рішення складено 26 серпня 2020 року.
Суддя Т.Ю. [Ф.]