ДП "ВК "КРАСНОЛИМАНСЬКА": невыплата зарплаты

Производство №2 / 235/1398/21
Дело №235 / 3759/21

Р Е Ш Е Н И Е
именем украины

16 июня 2021 Красноармейский районный суд Донецкой области в составе
председательствующей - судьи [В.] а.в.,
при секретаре [Г.] ю.в.
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Покровскую гражданское дело по иску лицо_1 к гп «Угольная компания« Краснолиманская »о взыскании задолженности по заработной плате, -
В С Т А нв В И л:
Истец особа_1 обратился в суд с иском к ооо «Угольная компания« Краснолиманская »о взыскании задолженности по заработной плате. В обоснование своих исковых требований указал, шо с ответчиком по делу состоял в трудовых отношениях с
04.11.2019 года по 18.02.2020 год в должности мастера горного подземного с полным подземным рабочим днем ​​в шахте. Приказом № 201 / к от 18.02.2020 года он был уволен по собственному желанию на основании ч. 1 ст. 38 КЗоТ Украины. При увольнении иом была начислена, но не выплачена заработная плата в сумме 29764, 84 грн. Истец просит взыскать с ооо «ук« Краснолиманская »в свою пользу задолженность по заработной плате в сумме 29764, 84 грн., Средний заработок за время задержки расчета при увольнении, за период с 19.02.2020 года по день принятия судебного решения.
Представитель ответчика ооо «ук« Краснолиманская »предоставил отзыв на исковое заявление, в котором отметил, что истец действительно работал на предприятии с 04.11.2019 года по 18.02.2020год. При увольнении ему было начислено, но не выплачена заработная плата в сумме 29764, 84 грн.
18.02.2020 года истец в день увольнения не работал, находился на больничном. В день увольнения получил на руки трудовую книжку, однако не обратился в бухгалтерию с требованием о проведении расчета, в дальнейшем также не заявлял такие требования. Ответчику стало известно о требованиях истца с момента получения копии постановления об открытии производства по делу и копии искового заявления с 09.06.2021 года.Просил отказать в удовлетворении исковых требований.
Истец в судебное заседание не явился, просил рассмотреть дело в его отсутствие. (а 12).
Представитель ответчика ооо «ук« Краснолиманская »в судебное заседание не явился, просил рассмотреть дело без участия представителя (л.д. 27).
[С.] рассмотрел дело в отсутствие участников дела, которые надлежащим образом о дне и времени слушания дела, в соответствии с положениями ст. ст. 128, 223 гпк Украины, с учетом представленных ходатайств о рассмотрении справы при отсутствии сторон, что, в свою очередь, не нарушает прав и обязанностей участников судебного дела.
В соответствии с ч. 2 ст. 247 гпк Украины в случае неявки в судебное заседание всех лиц, участвующих в деле, или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие лиц, участвующих в деле, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего средства не осуществляется .
[С], исследовав материалы дела и проверив их доказательствами, приходить к следующему.
[С]ом установлено, что истец особа_1 с 04.11.2019 года по 18.02.2020 год состоял в трудовых отношениях с гп «ук« Краснолиманская », где работал в должности мастера горного подземного с полным рабочим днем ​​в шахте.
Приказом № 201 / к от 18.02.2020 года истец был освобожден по собственному желанию на основании ч. 1 ст. 38 КЗоТ Украины. (а. с. 8-9).
Как установлено в судебном заседании, истец в день увольнения 18.02.2020 года находился на больничном (а. с. 28, 29).
согласно довидкы гп «ук« Краснолиманская »под № 428 от 21.05.2021 года ответчик гп« ук «Краснолиманская» имеет перед истцом задолженность по заработной плате в сумме
29764, 84 грн. Сумма определена после удержания обязательных налогов и сборов. (а .с. 10).
Согласно справки гп «ук« Краснолиманская »под № 429 от 21.05.2021 года среднедневной заработок особа_1 составляет 669, 18 грн. (а 11).
Суммы среднедневного заработка и задолженности по заработной плате не опровергнуты истцом по делу.
В соответствии с положениями ст. 115 КЗоТ Украины, ст. 24 Закона Украины "Об оплате труда" заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в мысяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о раснок.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ, при отсутствии спора об их размере, предприятие, учреждение, организация должнаи выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Следовательно, основанием ответственности собственника в соответствии со ст .. 117 КЗоТ, на которую ссылается истец, обосновывая свои требования, есть состав правонарушения, включающий два юридических факта: нарушение владельцем сроков расчета при увольнении и вина владельца.
Кроме того, следует отметить, что невыплата уволенному работнику всех сумм, причитающихся ему от собственника или уполномоченного им органа, данные TPиваючим правонарушений, а следовательно, работник может определить окончательный объем своих требований только к моменту прекращения такого правонарушения, которым является день фактического расчета, что согласуется с правовой позицией, изложенной в решении Конституционного [С]а Украины от 22 февраля 2012 года по делу № 1-5 / 2012.
Итак, установив при рассмотрении дела о взыскании средней заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, уста новые, организации суммы в день увольнения, или в случае его отсутствия в этот день на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании статьи 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а в случае не проведение его к рассмотрению дела по день принятия решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не лишает его ответственности.
Верховный [С] в составе Объединенной палаты Кассационного гражданского суда в своем постановлении от 27.01.2020 года по делу № 682/3060/169 пришел к выводу, что обращение работника, в день увольнения не работал, в суд с иском о взыскании сумм, принадлежащих ему к выплате от предприятия, учреждения, организации по состоянию на день увольнения, а также среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, следует считать предъявлением требования о расчете, предусмотренной статьей 116 кЗПУ (если такое требование ранее пред`являлась). В таком случае ответственность работодателя на основании ст. 117 КЗоТ наступает после обращения уволенного работника в суд и невыплаты после предъявления требования работодателем всех сумм, которые ему принадлежат. Время задержки расчета при увольнении истца начинается с момента, когда ответчику стало известно о требовании истца получения ответчиком копии искового заявления или проведения судом судебного заседания (при отсутствии сведений о датдля получения копии искового заявления) к фактической выплаты заработной платы. Ответственность за задержку расчета при увольнении по статье 117 КЗоТ наступает только в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, предусмотренные в статье 116 КЗоТ. Бремя отсутствии вины в совершении такого нарушения возлагается на работодателя (собственника или уполномоченный им орган).
Как установлено в судебном заседании, истец в день увольнения не работал, кка за тельств в подтверждение обращения к ответчику с требованием провести расчет по заработной плате суду не предоставил.
При таких обстоятельствах, суд считает, что период задержки расчета при увольнении следует считать со дня получения представителем истца копии искового заяви- с 08.06.2021 года по день принятия решения суда, то есть 17.06.2021 года включительно.
Средний заработок работника определяется в соответствии со ст. 27 зу «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработаеттной платы, утвержденным постановлением кму от 08.02.1995 г.. № 100.
Так, абзацем третьим пункта 2 Порядка установлено, что среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана данная выплата. Все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и тому подобное.
Если в течение последних двух календарных месяцев трудаивник не работал, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие два месяца работы. Если и в течение этих месяцев работник не отработал ни одного рабочего дня, средняя заработная
плата исчисляется в соответствии с последним абзацем пункта 4 настоящего Порядка.
Средний заработок за время задержки расчета при увольнении составляет: 669, 18 х 7 (рабочие дни) = 4684, 26 грн.
Согласно п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 Налогового кодекса Украины доходы в виде заработной платы, начисленные (выплаченные) плательщику налога в соответствии с условиями Трудового договора (контракта), включаются в состав общего месячного (годового) налогооблагаемого дохода плательщика налога и является базой обложения налогом на доходы физических лиц.
В соответствии с п. п. 168.1.1 п. 168 .1 ст. 168 Налогового кодекса Украины налоговый агент, начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя ставкуналога, определенную ст. 167 этого Кодекса.
Следовательно, заработная плата, которая подлежит взысканию с ответчика является суммой, которой во время выполнения соответствующего судебного решения подлежат начислению работодателем и содержанию налоги и сборы.
Согласно п. 6 Постановления Пленума Верховного [С]а Украины от 24.12.1999 года № 13 «о практике применения судами законодательства об оплате труда», поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и перцевника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
При таких обстоятельствах, определенная судом сумма задолженности по заработной плате, среднего заработка истца за время задержки расчета, подлежащей взысканию с ответчика, является суммой, с которой во время выполнения соответствующего судебного решения подлежат начислению работодателем и содержанию налогов и сборов.
В справке ответчика по № 428 от 21.05.2021 года засначен, что сумма задолженности по заработной плате 29764, 84 грн. определена после удержания обязательных налогов и сборов, о чем необходимо указать в судебном решении.
Истцом оспаривается указанная сумма задолженности по невыплаченной заработной плате, указанных в справках, предоставленных представителем ответчика.
При таких обстоятельствах, суд приходит к выводу о частичном удовлетворении исковых требований, а именно о взыскании с ответчика ооо «ук« Краснолиманская »в пользу истца задолженности пв заработной плате в сумме 29764, 84 грн. (Сумма определена после удержаний обязательных платежей) и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в сумме 4684, 26 грн.
Согласно ч. 1 ст. 141 гпк Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований: в случае частичного удовлетворения иска - на обе стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Учитывая вышеизложенное, принимая тот факт, что при обращении в суд истцом уплаченосудебный сбор в размере 908 грн. по требованию о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, с ответчика в пользу истца следует взыскать судебный сбор в размере 19, 22 грн.
Также с ответчика в пользу государства следует взыскать судебный сбор в размере 297, 64 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 38, 47, 115, 116, 117 КЗоТ, ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273 гпк Украины, суд -
Р Е Ш И л:
Исковые требования особа_1 в Государственныйпредприятия «Угольная компания« Краснолиманская »о взыскании задолженности по заработной плате удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 29764, 84 грн. Средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 08.06.2021 года по 17.06.2021 год включительно в сумме 4684, 26 грн. с содержанием в дальнейшем из этой суммы обязательных налогов и сборов, понесенный судебный избор в сумме 19, 22 грн.
Взыскать с Государственного предприятия «Угольная компания« Краснолиманская »в пользу государства судебный сбор в сумме 297, 64 грн.
В удовлетворении остальной части исковых требований отказать.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Донецкий апелляционный суд в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционногопроизводства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Истец особа_1, информация_1, инн номер_1, проживающий по адресу: адрес_1
Ответчик ооо «ук« Краснолиманская », код егрпоу 31599557, местонахождение: г.. Родинское, ул. Победы, 9

судья:

ОРИГИНАЛ на УКРАИНСКОМ:


Провадження №2/235/1398/21
Справа №235/3759/21

Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни

16 червня 2021 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючої - судді [В.] о.в.,
при секретарі Грекової ю.в.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства « Вугільна компанія « Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом до дп «Вугільна компанія « Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, шо з відповідачем по справі перебував у трудових відносинах з
04.11.2019 року по 18.02.2020 рік на посаді майстра гірничого підземного з повним підземним робочим днем у шахті. Наказом № 201/к від 18.02.2020 року він був звільнений за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. При звільненні йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата в сумі 29764, 84 грн. Позивач просить стягнути з дп « вк «Краснолиманська» на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 29764, 84 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 19.02.2020 року по день ухвалення судового рішення.
Представник відповідача дп « вк «Краснолиманська» надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач дійсно працював на підприємстві з 04.11.2019 року по 18.02.2020 рік. При звільненні йому було нараховано, але не виплачено заробітну плату в сумі 29764, 84 грн.
18.02.2020 року позивач в день звільнення не працював, знаходився на лікарняному. В день звільнення отримав на руки трудову книжку, проте не звернувся до бухгалтерії з вимогою про проведення розрахунку, в подальшому також не заявляв такі вимоги. Відповідачу стало відомо про вимоги позивача з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження по справі та копії позовної заяви з 09.06.2021 року. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач в судове засідання не з`явився, просив справу слухати у його відсутність. ( а.с. 12).
Представник відповідача дп «вк «Краснолиманська» в судове засідання не з`явився, просив справу слухати без участі представника ( а.с. 27).
[С] розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 цпк України, з урахуванням поданих клопотань про розгляд справи за відсутності сторін, що , в свою чергу, не порушує прав та обов`язків учасників судової справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 цпк України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
[С], дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.
[С]ом встановлено, що позивач особа_1 з 04.11.2019 року по 18.02.2020 рік перебував у трудових відносинах з дп «вк «Краснолиманська», де працював на посаді майстра гірничого підземного з повним робочим днем у шахті.
Наказом № 201/к від 18.02.2020 року позивача було звільнено за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. ( а. с. 8-9).
Як встановлено в судовому засіданні, позивач в день звільнення 18.02.2020 року перебував на лікарняному ( а. с. 28, 29).
Згідно довідки дп « вк «Краснолиманська» за № 428 від 21.05.2021 року відповідач дп « вк «Краснолиманська» має перед позивачем заборгованість по заробітній платі в сумі
29764, 84 грн. Сума визначена після утримання обов`язкових податків та зборів. ( а .с. 10).
Згідно довідки дп « вк «Краснолиманська» за № 429 від 21.05.2021 року середньоденний заробіток особа_1 становить 669, 18 грн. ( а.с. 11).
Суми середньоденного заробітку і заборгованості по заробітній платі не спростовані позивачем по справі.
Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, підставою відповідальності власника відповідно до ст.. 117 КЗпП, на яку посилається позивач, обґрунтовувавши свої вимоги, є склад правопорушення, який включає два юридичних факта: порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника.
Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в рішенні Конституційного [С]у України від 22 лютого 2012 року у справі № 1-5/2012.
Отже, установивши при розгляді справи про стягнення середньої заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, або в разі його відсутності в цей день наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі не проведення його до розгляду справи по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.
Верховний [С] у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 27.01.2020 року в справі № 682/3060/169 дійшов висновку, що звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред`явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена статтею 116 КЗпП ( якщо така вимога раніше не пред`являлась). У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі ст. 117 КЗпП наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача : отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання ( за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені у статті 116 КЗпП. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця ( власника або уповноважений ним орган).
Як встановлено в судовому засіданні, позивач в день звільнення не працював, доказів на підтвердження звернення до відповідача з вимогою провести розрахунок по заробітній платі суду не надав.
За таких обставин, суд вважає, що період затримки розрахунку при звільненні слід вважати з дня отримання представником позивача копії позовної заяви- з 08.06.2021 року по день ухвалення рішення суду, тобто 17.06.2021 рік включно.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 зу «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою кму від 08.02.1995 р. № 100.
Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна
плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить: 669, 18 х 7 ( робочі дні) =4684, 26 грн.
Згідно із п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України доходи у вигляді заробітної плати, нараховані ( виплачені) платнику податку відповідно до умов Трудового договору ( контракту), включаються до складу загального місячного ( річного) оподатковуваного доходу платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п. п. 168.1.1 п. 168 .1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 цього Кодексу.
Отже, заробітна плата, яка підлягає стягненню з відповідача є сумою, з якою під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податки та збори.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного [С]у України від 24.12.1999 року № 13 « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
За таких обставин, визначена судом сума заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку, яка підлягає стягненню з відповідача, є сумою, з якої під час виконання відповідного судового рішення підлягають нарахуванню роботодавцем та утриманню податків та зборів.
В довідці відповідача за № 428 від 21.05.2021 року зазначено, що сума заборгованості по заробітній платі 29764, 84 грн. визначена після утримання обов`язкових податків і зборів, про що необхідно зазначити в судовому рішенні.
Позивачем не оспорюється зазначена сума заборгованості по невиплаченій заробітній платі, зазначених в довідках, наданих представником відповідача.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача дп « вк «Краснолиманська» на користь позивача заборгованості по заробітній платі в сумі 29764, 84 грн. ( сума визначена після утримань обов`язкових платежів), та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 4684, 26 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 цпк України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи той факт, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908 грн. за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 19, 22 грн.
Також з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 297, 64 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 47, 115, 116, 117 КЗпП , ст. ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273 цпк України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги особа_1 до Державного підприємства « Вугільна компанія « Краснолиманська» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.
Стягнути з Державного Підприємства «Вугільна Компанія « Краснолиманська» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 29764, 84 грн. , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.06.2021 року по 17.06.2021 рік включно в сумі 4684, 26 грн. з утриманням в подальшому з цієї суми обов`язкових податків та зборів, понесений судовий збір в сумі 19, 22 грн.
Стягнути з Державного Підприємства «Вугільна Компанія «Краснолиманська» на користь держави судовий збір в сумі 297, 64 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: особа_1 , інформація_1 , іпн номер_1 , проживає за адресою: адреса_1
Відповідач дп «вк «Краснолиманська» , код єдрпоу 31599557, місцезнаходження: м. Родинське, вул. Перемоги, 9

[С]дя: