ДП "ДЕВЗ": невыплата зарплаты

14.04.2021 Единственный уникальный номер 205/10086/20




Производство № 2/205/1148/21

текст решения

именем украины

14 апреля 2021 г.. Днепр
Ленинский районный суд. Днепропетровска в составе: председательствующего судьи - [Б.] Н.В., с участием секретаря судебного заседания - Артемова К.Ю., рассмотрев в открытом судебном заседании. Днепре гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Днепровский электровозостроительный завод »о взыскании среднего заработка за время повтораки выплаты заработной платы,
В:
Истец 18.12.2020 года обратилась в Ленинский районный суд г.. Днепропетровска с иском к ГП «Днепровский электровозостроительный завод» о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы. В обоснование исковых требований ссылалась на то, что она до 13.01.2020 года работала на указанном предприятии в должности контролера сборки электрических машин, аппаратов и приборов. 13.01.2020 года согласно приказа № 5 от 13.01.2020 года позивача был освобожден на основании ст. 38 КЗоТ Украины. Заочным решением Ленинского районного суда г.. Днепропетровская от 09.11.2020 года с ООО «Днепровский электровозостроительный завод» в пользу истца было взыскано задолженность по заработной плате в размере 55717, 53 грн. и средний заработок за время задержки выплаты заработной платы в размере 19724, 96 грн.
Истец просила суд взыскать с ответчика в ее пользу средний заработок за время задержки выплаты заработной платы в размере 38815, 32 грн.
В заявлении от 11.02.2021 года истец просила рассмотреть дело без ее участия, исковые требования поддерживает в полном объеме, против заочного рассмотрения дела не возражала.
Представитель ответчика - ООО «Днепровский электровозостроительный завод» в судебное заседание не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом. О причинах своей неявки суду не сообщил. Письменных заявлений от него не поступало.
На основании ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ГПК Украины суд считаетрассматривать дело в отсутствие ответчика.
Согласно ч. 2 ст. 247 ГПК Украины, в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Согласно ч. 1 ст. 4 ГПК Украины каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, невизна них или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
Согласно ч. 3 ст. 12 ГПК Украины каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Частью 1 статьи 13 ГПК Украины предусмотрено, что суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела илиистребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Суд, исследовав материалы дела, оценив предоставленные и полученные доказательства, считает, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
Согласно ч. 1 ст. 15 ГК Украины каждое лицо имеет право на защиту своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания или оспаривания.
На основании ч. 1 ст. 16 ГК Украины каждое лицо имеет право обратиться в суд за защитой своего личного неимущественного или имущественного права и интереса.
Правоотношения, которые возникли между сторонами, регулируются нормами Трудового законодательства, а именно: Кодексом законов о труде Украины.
Судом установлено, что 06.07.1981 года особа_1 согласно приказа № 382 от 06.07.1981 года был принят на работу в ГП «Днепропетровский электровозостроительный завод» (а 7).
13.01.2020 года согласно приказа № 5 от 13.01.2020 года особа_1 был освобожден по собственному желанию на основании ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины (а 12).
Согласно справке № 607 от 07.10.2020 года, выданной ГП «Днипровський электровозостроительный завод », среднедневная заработная плата истца составляет 348 грн. 46 коп. (А 27).
Заочным решением Ленинского районного суда г.. Днепропетровская от 09.11.2020 года с ООО «Днепровский электровозостроительный завод» в пользу истца было взыскано задолженность по заработной плате в размере 55717, 53 грн. и средний заработок за время задержки выплаты заработной платы в размере 19724, 96 грн. (А 4-6).
Положениями ч. 4 ст. 82 ГПК Украины определено, что обстоятельства, в становлени решению суда в хозяйственной, гражданского или административного дела, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в котором участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства, если иное не установлено законом.
Согласно ст. 43 Конституции Украины каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработайстантную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при уволеннон, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Также в ч. 2 ст. 233 КЗоТ Украины определено, что в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платыбез ограничения каким-либо сроком.
В соответствии со ст. 117 КЗоТ в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Как следует из материалов дела, окончательный расчет при увольнении с особа_1 проведен не был, в зв`язку с чем, задержка расчета при увольнении составляла 168 рабочих дня (за период с 13.01.2020 года по 11.09.2020 года).
Средний заработок за время задержки выплаты заработной платы при увольнении особа_1 составляет 58 541 грн. 28 коп. (348 грн. 46 коп. Х 168 рабочих дней).
Поскольку, согласно заочного решения Ленинского районного суда г.. Днепропетровская от 09.11.2020 года с ООО «Днепровский электровозостроительный завод» в пользу истца было взыскано сумму среднего заработка за время за трием выплаты заработной платы, в пределах заявленных ею исковых требований в размере 19724, 96 грн., истец просит взыскать задолженность по среднему заработку за все время задержки выплаты заработной платы в размере 38816, 32 грн. (58541, 28 грн. - 19724, 96 грн.).
В абзаце 3 пункта 2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08 февраля 1995 года № 100, закреплено, что среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. Работникам, проработавшим на предприятии, в учреждении, организации менее двух календарных месяцев, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактически отработанное время.
В соответствии с п. 6 ч. 5 Постановления Пленума ВСУ № 13 от 24 декабря 1999 года, удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. поскольку справляння и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
С учетом изложенного, оценивая полученные по делу доказательства по своему внутреннему убеждению по их относимости, допустимости, достоверности, а также достаточности и взаимности связи в совокупности, суд считает необходимым исковые требования особа_1 удовлетворить.
при решении вопроса о распределении судебных расходов суд исходит из следующего.
К расходам, связанным с рассмотрением дела, относятся, в том числе, расходы на профессиональную юридическую помощь (пункт 3 части первой статьи 133 ГПК Украины).
Истец в своем иске просила суд взыскать с ответчика расходы на профессиональную юридическую помощь в размере 2000, 00 грн.
Согласно статье 137 ГПК Украины расходы, связанные с правовым помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления юридической помощи по рачет государства. По результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками.
Состав и размер расходов, связанных с оплатой юридической помощи, входит в предмет доказывания по делу. В подтверждение этих обстоятельств суд должны быть предоставлены договор о предоставлении правовой помощи (договор поручения, договор о предоставлении юридических услуг и др.), Расчет предоставляемых услуг, документы, свидетельствующие об оплате гонорара и другихрасходов, связанных с предоставлением правовой помощи, оформленные в установленном законом порядке (квитанция к приходному кассовому ордеру, платежное поручение с отметкой банка или другой банковский документ, кассовые чеки, удостоверения).
Для определения размера расходов на юридическую помощь с целью распределения судебных расходов участник дела подает квитанцию ​​об оплате юридической помощи оказываемой адвокатом.
Верховный Суд в своем постановлении от 3 мая 2018 в деле № 372/1010/16-ц пришелвыводу, что если стороной будет документально доказано, что ею понесены расходы на правовую помощь, а именно: предоставлено договор на правовую помощь, акт приема-передачи оказанных услуг, платежные документы об оплате таких услуг, расчет таких расходов, то у суда отсутствуют основания для отказа во взыскании таких расходов, стороне в пользу которой принято судебное решение.
Как следует из материалов дела, истец не предоставил никаких доказательств в подтверждение понесенных ею расходов на профессиональную правничу помощь, а потому, принимая во внимание то, что исковые требования подлежат удовлетворению в соответствии со ст. 141 ГПК Украины с ответчика в пользу истца необходимо взыскать судебный сбор в размере 840, 80 грн. (А 1). Расходы на профессиональную юридическую помощь в размере 2000, 00 грн. отнести за счет истца.
На основании изложенного и руководствуясь ст. 43 Конституции Украины, ст. ст. 116, 117, 233 КЗоТ Украины, ст. ст. 4, 12-13, 81, 82, 133, 137, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-266, 280, 282-284, 289, 354 ГПК Украины, суд,
решил:
Исковые требования особа_1 (рнокпп: номер_1, место жительства: адрес_1) к ГП «Днепровский электровозостроительный завод» (код егрпоу: 32495626, местонахождение: г.. Днепр, ул. Орбитальная, 13) о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы - удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Днепровский электровозостроительный завод» (код егрпоу: 32495626, местонахождение: г.. Днепр, ул. Орбитальная, 13) в пользуь особа_1 (рнокпп: номер_1, место жительства: адрес_1) средний заработок за время задержки выплаты заработной платы в сумме 38816, 32 грн. (Тридцать восемь тысяч восемьсот шестнадцать гривен 32 копейки).
Взыскать с Государственного предприятия «Днепровский электровозостроительный завод» (код егрпоу: 32495626, местонахождение: г.. Днепр, ул. Орбитальная, 13) в пользу особа_1 (рнокпп: номер_1, место жительства: адрес_1) судебный сбор в размере 840, 80 грн. (Восемьсот сорок гривен 80 копеек).
расходы на профессиональную юридическую помощь в размере 2000 грн. отнести за счет истца.

Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению об отмене в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда
позивачем может быть подана апелляционная жалоба на решение суда в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не представлены заявление о пересмотре заочного решения апотому апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Полный текст судебного решения составлен 16 апреля 2021.



Судья Н.В. [Б.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:



14.04.2021 Єдиний унікальний номер 205/10086/20




Провадження № 2/205/1148/21

заочне рішення

іменем україни

14 квітня 2021 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді – Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання – Артьомова К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати,
встановив:
Позивач 18.12.2020 року звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ДП «Дніпровський електровозобудівний завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона до 13.01.2020 року працювала на зазначеному підприємстві на посаді контролера складання електричних машин, апаратів і приладів. 13.01.2020 року згідно наказу № 5 від 13.01.2020 року позивача було звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України. Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.11.2020 року із ДП «Дніпровський електровозобудівний завод» на користь позивача було стягнуто заборгованість по заробітній платі у розмірі 55717, 53 грн. та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 19724, 96 грн.
Позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 38815, 32 грн.
У заяві від 11.02.2021 року позивач просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Представник відповідача – ДП «Дніпровський електровозобудівний завод» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Письмових заяв від нього не надходило.
На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Трудового законодавства, а саме: Кодексом законів про працю України.
Судом встановлено, що 06.07.1981 року особа_1 згідно наказу № 382 від 06.07.1981 року було прийнято на роботу до ДП «Дніпропетровський електровозобудівний завод» (а.с. 7).
13.01.2020 року згідно наказу № 5 від 13.01.2020 року особа_1 було звільнено за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України (а.с. 12).
Відповідно до довідки № 607 від 07.10.2020 року, виданої ДП «Дніпровський електровозобудівний завод», середньоденна заробітна плата позивача складає 348 грн. 46 коп. (а.с. 27).
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.11.2020 року із ДП «Дніпровський електровозобудівний завод» на користь позивача було стягнуто заборгованість по заробітній платі у розмірі 55717, 53 грн. та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 19724, 96 грн. (а.с. 4-6).
Положеннями ч. 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Також в ч. 2 ст. 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ст. 117 КЗпПУ, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як вбачається із матеріалів справи, остаточний розрахунок при звільнення з особа_1 проведений не був, у зв`язку з чим, затримка розрахунку при звільненні становила 168 робочих дні (за період з 13.01.2020 року по 11.09.2020 року).
Середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні особа_1 становить 58 541 грн. 28 коп. (348 грн. 46 коп. х 168 робочих днів).
Оскільки, відповідно до заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.11.2020 року із ДП «Дніпровський електровозобудівний завод» на користь позивача було стягнуто суму середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, в межах заявлених нею позовних вимог, у розмірі 19724, 96 грн., позивач просить стягнути заборгованість за середнім заробітком за весь час затримки виплати заробітної плати у розмірі 38816, 32 грн. (58541, 28 грн. - 19724, 96 грн.).
В абзаці 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, закріплено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до п. 6 ч. 5 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
З урахуванням викладеного, оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв`язку у [censored] суд вважає за необхідне позовні вимоги особа_1 задовольнити.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
Позивач у своєму позові просила суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000, 00 грн.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає квитанцію про оплату правової допомоги наданої адвокатом.
Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано жодних доказів, на підтвердження понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, а тому, приймаючи до уваги те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (а.с. 1). Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000, 00 грн. віднести за рахунок позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 116, 117, 233 КЗпП України, ст. ст. 4, 12-13, 81, 82, 133, 137, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-266, 280, 282-284, 289, 354 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позовні вимоги особа_1 (рнокпп: номер_1 , місце проживання: адреса_1 ) до Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» (код єдрпоу: 32495626, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Орбітальна, 13) про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати – задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» (код єдрпоу: 32495626, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Орбітальна, 13) на користь особа_1 (рнокпп: номер_1 , місце проживання: адреса_1 ) середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 38816, 32 грн. (тридцять вісім тисяч вісімсот шістнадцять гривень 32 копійки).
Стягнути з Державного підприємства «Дніпровський електровозобудівний завод» (код єдрпоу: 32495626, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Орбітальна, 13) на користь особа_1 (рнокпп: номер_1 , місце проживання: адреса_1 ) судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. віднести за рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 16 квітня 2021 року.



Суддя Н.В. [Б.]