ДП "ЛДЗ"ЛОРТА": невыплата зарплаты

Дело № 462/2881/21


Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

16 июня 2021 Железнодорожный районный суд. Области в составе
председательствующего - судьи [Б.] Д.А.
при секретаре [Д.] Н.В.,
с участием истца особа_1
представителя ответчика особа_2
рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении суда. Львова в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Львовский держаный завод «лорта» о взыскании неначисленной и невыплаченной заработной платы, и компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты,
установил:
27 апреля 2021 истец обратился в суд с иском, в котором просит просит взыскать с ГП «Львовский государственный завод« ЛОРТА "не начисленной и не выплаченной заработной плате в сумме 275 469, 76 грн. с учетом налога на доходы физических лиц и военного сбора и взыскать с ГП «Львовский государственный завод« ЛОРИ "компенсацию за несвоевременно выплаченную заработную плату за период с января 2008 года по октябрь 2020 по состоянию на апрель 2021 в сумме 161 466, 23 грн. Свои требования мотивирует тем, что она работала ведущим инженером-программистом ГП «ЛДЗ« Лорта »и была уволена с работы 29 октября 2020 по собственному желанию на основании ст.38 КЗоТ Украины. Отметила, что на правоотношения, возникшие между ней и ответчиком распространяется действие Отраслевого соглашения на 2008-2009 годы между Министерством промышленной политикы Украины, Фондом государственного имущества Украины, Всеукраинским объединением областных организаций работодателей предприятий машиностроительной и металлообрабатывающей отраслей «Металлиндустрия-Украина» и профсоюзами автомобильного и сельскохозяйственного машиностроения, машиностроителей и приборостроителей, космического и общего машиностроения, радиоэлектроники и машиностроения, лесных отраслей, машиностроения и металлообработка, судостроение, оборонной промышленности, энергетики и электротехническойй промышленности, атомной энергетики и промышленности Украины, объединившихся для ведения коллективных переговоров и Межотраслевой соглашения в сферах машиностроения, металлообработки, электротехники, радиоэлектроники, приборостроения, судостроения, деревообрабатывающей и бумажной, легкой и текстильной промышленности Украины, положений которых по начислению ей заработной платы работодателем не соблюден. Ответчик в течение 2008-2020 гг. Нарушал его право на заработную плату, установив ей должностной оклад, який был значительно ниже, чем гарантированный отраслевыми соглашениями. Поскольку действующим законодательством не установлено реального прожиточного минимума, то все расчеты предусмотрены Отраслевым соглашением и межотраслевых соглашений и приложениями к ним должны осуществляться исключительно исходя из размера минимальной заработной платы, однако ответчик как расчетную величину противоправно использовал прожиточный минимум, что привело к неначислении и невыплаты ему заработной платы за период с января 2008 года по октябрь2020. Кроме этого просит взыскать компенсацию потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты. В связи с приведенным, просит иск удовлетворить.
28 апреля 2021 постановлением суда открыто упрощенное исковое производство сообщению (вызовом) сторон, установлено ответчику срок на подачу письменного отзыва.
27 мая 2021 представитель ответчика подал в суд заявление о продлении сроков на подачу отзыва, в которой просит продлить срок для подачи отзывана исковое заявление и расчетов бухгалтерии.
28 мая 2021 постановлением суда, занесена в протокол судебного заседания, в ходатайстве представителя ответчика о продлении сроков на подачу отзыва от 27 мая 2021 отказано, поскольку срок который был установлен судом на подачу отзыва в то время нарушен не был.
В судебном заседании истец иск поддержала, дала пояснения аналогичные вышеприведенном просит иск удовлетворить.
Представитель ответчика в судебном заседании искпризнал частично, отметил, что ГП «ЛДЗ« Лорта »недоплачено истцу заработную плату и компенсацию за несвоевременно выплаченную заработную плату на общую сумму в размере 8119 грн. 18 коп., Поскольку истец не обращалась о нарушении его прав относительно невыплаты ему заработной платы. Кроме того, отметил, что коэффициенты для вычисления должностного оклада истца следует применять по отношению к прожиточному минимуму, который является расчетной величиной при определении должностного оклада истца, а не минимальныйй заработной платы.
16 июня 2021 в судебном заседании во время дачи объяснений представитель ответчика заявил устное ходатайство о приобщении к материалам дела расчета задолженности ответчика ГП «ЛДЗ« Лорта »насчет не начисленной и не выплаченной заработной платы истцу.
Определением суда от 16 июня 2021, которая занесена в протокол судебного заседания, в удовлетворении указанного ходатайства представителя ответчика о приобщении доказательств отказано, поскольку ходатайство подано без исполниния требований ГПК Украины.
Заслушав объяснения истца, представителя ответчика, изучив материалы дела, суд пришел к выводу, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец особа_1 с 22 декабря 1998 работала ведущим инженером-программистом ГП «ЛДЗ« Лорта »и была уволена с работы 29 октября 2020 по собственному желанию на основании ст.38 КЗоТ Украины, что подтверждается копией трудовой книжки / а. с.19 /.
Согласно ст.43 Конституции Украины, кожен имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Статьей 94 КЗоТ Украины определено, что заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу. Размер заработной платы зависит от сложности и условий выполняемой работы, профессионально-деловых качеств работника, резульпапин его труда и хозяйственной деятельности предприятия, учреждения, организации и максимальным размером не ограничивается.
Данные положения корреспондируются со ст.1 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.1995 года № 108/95-ВР.
Вопросы государственного и договорного регулирования оплаты труда, прав работников на оплату труда и их защиты определяются КЗоТ Украины, Законом Украины «Об оплате труда» от 24.03.1995 года и другими нормативно-правовыми актами.
Согласно ч.1 ст.2 Закона Украины «О оплату труда »основной заработной платой является вознаграждение за выполненную работу в соответствии с установленными нормами труда (нормы времени, выработки, обслуживания, должностные обязанности). Она устанавливается в виде тарифных ставок (окладов) и сдельных расценок для рабочих и должностных окладов для служащих.
По положениям ст.96 КЗоТ Украины и ст.6 Закона Украины «Об оплате труда» основой организации оплаты труда является тарифная система оплаты труда, которая включает тарифные сетки, тарифные ставки, схемы должностных окладов и профессиональные стандарты (квалификационные характеристики).
Тарифная система оплаты труда используется при распределении работ в зависимости от их сложности, а работников - в зависимости от квалификации и по разрядам тарифной сетки. Она является основой для формирования и дифференциации размеров заработной платы.
Тарифная сетка (схема должностных окладов) формируется на основе тарифной ставки рабочего первого разряда и квалификационных (междолжностных) соотношений размеров тарифных ставок (должностных окладов).
Отнесение выполняемых работ к определенным тарифным разрядам и присвоение квалификационных разрядов рабочим производится собственником или органом, уполномоченным собственником, согласно профессиональным стандартам (квалификационными характеристиками) по согласованию с выборным органом первичной профсоюзной организации (профсоюзным представителем).
Согласно ст. 97 КЗоТ Украины оплата труда работников осуществляется по почасовой, сдельной или другими системами оплаты труда. Оплата может производиться по резальтаты индивидуальных и коллективных работ.
Формы и системы оплаты труда, нормы труда, расценки, тарифные сетки, ставки, схемы должностных окладов, условия введения и размеры надбавок, доплат, премий, вознаграждений и других поощрительных, компенсационных и гарантийных выплат устанавливаются предприятиями, учреждениями, организациями самостоятельно в коллективном договоре с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральным и отраслевыми (региональными) соглашениями. Если коллективный догуг. на предприятии, в учреждении, организации не заключен, собственник или уполномоченный им орган обязан согласовать эти вопросы с выборным органом первичной профсоюзной организации (профсоюзным представителем), который представляет интересы большинства работников, а в случае его отсутствия - с другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом.
Конкретные размеры тарифных ставок (окладов) и сдельных расценок рабочим, должностных окладов служащим, а также надбавок, доплат, премий и вынаград устанавливаются собственником или уполномоченным им органом с учетом требований, предусмотренных частью второй настоящей статьи.
Собственник или уполномоченный им орган или физическое лицо не имеет права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями, коллективными договорами.
Аналогичные по содержанию положения содержатся в ст.15 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.1995 года.
Согласно абз. 4 ч.1 ст.5 Закона Украины «Об оплате праке »организация оплаты труда осуществляется, в частности, на основании отраслевых (межотраслевых), территориальных соглашений.
Согласно ч.1 ст.14 Закона Украины «Об оплате труда» договорное регулирование оплаты труда работников предприятий осуществляется на основе системы соглашений, заключаемых на национальном (генеральное соглашение), отраслевом (отраслевое (межотраслевое) соглашение), территориальному (территориальная соглашение) и локальном (коллективный договор) уровнях в соответствии с законами.
Итак, установленные отраслевыми (междуотраслевыми) и территориальными соглашениями условия оплаты труда являются гарантиями для работников в сфере оплаты труда и непосредственное применение таких условий является обязательным для всех субъектов, находящихся в сфере действия соглашения.
Согласно ст.22 Закона Украины «Об оплате труда» субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
Статьей 9 Закона Украины «О коколлективных договорах и соглашениях »определено, что положения генерального, отраслевого (межотраслевого), территориальной соглашений действуют непосредственно и являются обязательными для всех субъектов, находящихся в сфере действия сторон, подписавших соглашение.
Законом Украины «О коллективных договорах и соглашениях» также предусмотрено, что условия коллективных договоров или соглашений, ухудшающие по сравнению с действующим законодательством положение работников, являются недействительными, и запрещается включать их в договоры и соглашения (ч.2 ст.5), а отраслевая (межотраслевыева) соглашение не может ухудшать положение работников по сравнению с генеральным соглашением (ч. 3 ст. 8).
ГП «ЛДЗ« ЛОРТА »является государственным оборонным предприятием и с января 2008 года на него распространялась действие Отраслевого соглашения на 2008-2009 годы между Министерством промышленной политики Украины, Фондом государственного имущества Украины, Всеукраинским объединением областных организаций работодателей предприятий машиностроительной и металлообрабатывающей отраслей« Металлиндустрия-Украина »и профсоюзами автомобильного сельскохозяйственького машиностроения, машиностроителей и приборостроителей, космического и общего машиностроения, радиоэлектроники и машиностроения, лесных отраслей, машиностроения и металлообработки, судостроения, оборонной промышленности, энергетики и электротехнической промышленности, атомной энергетики и промышленности Украины, объединившихся для ведения коллективных переговоров (далее - Отраслевое соглашение) /а.с.46-53/.
Согласно п.5.1.1 Отраслевого соглашения стороны договорились установить на предприятиях минимальные Коэффициент спивидношень месячных тарифных ставок рабочих первого разряда с нормальными условиями труда законодательно определенного размера минимальной заработной платы в соответствии с Приложением №1. Сохранять соотношение между законодательно установленной минимальной заработной платой и минимальной тарифной ставке рабочего первого разряда третьей сетки не менее 1 к 1, 25.
В п.5.1.2 Отраслевого соглашения указано установить минимальный должностной оклад техника без категории на уровне месячной тарифной ставки рабочего третьего разряда третьей сетки соответствующих отраслей.
Пунктом 5.1.3 Отраслевого соглашения предусмотрено установить минимальные Коэффициент междолжностных соотношений месячных должностных окладов руководителей, профессионалов и специалистов Предприятий к должностному окладу техника согласно Приложению №2 к Отраслевого соглашения.
Приложением №1 к Соглашению на 2008-2009 годы установлены минимальные коэффициенты соотношений месячных тарифных ставок рабочих первого разряда с нормальными условиями труда производственных объемаподключен и предприятий машиностроения законодательно установленного размера минимальной заработной платы - для работников третьего разряда, данный коэффициент составляет 1, 35 /а.с.51/.
Приложением № 2 к Соглашению на 2008-2009 годы установлены минимальные коэффициенты междолжностных соотношений месячных должностных окладов руководителей, профессионалов и специалистов предприятий машиностроения в посадвого оклада техника, согласно которому приведенный коэффициент для ведущего инженера-программиста составляет 1, 82 /а.с.52 /.
Як усматривается из искового заявления, с 2010 года на Предприятии действовала Отраслевое соглашение на 2010-2011 годы, заключенное между между Министерством промышленной политики Украины, Фондом государственного имущества Украины и профсоюзами автомобильного и сельскохозяйственного машиностроения, машиностроителей и приборостроителей, космического и общего машиностроения, радиоэлектроники и машиностроения, лесных отраслей, машиностроения и металлообработки, судостроения, оборонной промышленности, энергетики и электротехночной промышленности, атомной энергетики и промышленности Украины, объединившихся для ведения коллективных переговоров, которая была пролонгированная до 2016 года.
В судебном заседании стороны не отрицали по факту заключения и пролонгации вышеуказанной Соглашения.
Кроме этого, п.2.4.1 Отраслевого соглашения на 2008-2009. предусмотрено, что соглашение заключается на 2008-2009 годы и вступает в силу с 01 января 2008 года и действует до заключения нового Соглашения.
При таких обстоятельствах, суд приходит к выводу, что Коэффициент для расчета должностного оклада работников, предусмотренные Отраслевым соглашением на 2008-2009. продолжали действовать до сентября 2016 года.
С сентября 2016 на Предприятие начала распространяться действие Межотраслевой соглашения в сферах машиностроения, металлообработки, электротехники, радиоэлектроники, приборостроения, судостроения, деревообрабатывающей и бумажной, легкой и текстильной промышленности Украины на 2016-2020 гг. (Далее - Межотраслевая соглашение) /а.с .54-64 /.
Согласно п.п.5.1.1 Межотраслевой соглашения стороныдоговорились установить на предприятии, на период до законодательного установления реального прожиточного минимума, соотношение между законодательно установленной минимальной заработной платой и минимальной тарифной ставке рабочего первого разряда третьей сетки не менее 1 к 1, 5. Установить минимальные коэффициенты соотношений месячных тарифных ставок рабочих первого разряда с нормальными условиями труда законодательно определенного размера минимальной заработной платы в соответствии с Приложением №1 к Угоды.
Согласно п. 5.1.2 Межотраслевой соглашения установлен минимальный должностной оклад техника без категории на уровне месячной тарифной ставки рабочего третьего разряда третьей сетки соответствующих отраслей
Пунктом 5.1.3 Межотраслевой соглашения установлены минимальные коэффициенты междолжностных соотношений месячных должностных окладов руководителей, профессионалов и специалистов Предприятий к должностному окладу техника согласно Приложению № 2 к Соглашению.
Приложением №1 к Соглашению на 2016-2020 годы установлено минимальни коэффициенты соотношений месячных тарифных ставок рабочих первого разряда с нормальными условиями труда на предприятиях машиностроения, металлообработки, электротехники, радиоэлектроники, приборостроения, судостроения, легкой и текстильной промышленности законодательно установленного размера минимальной заработной платы - для работников третьего разряда, данный коэффициент составляет 1, 35 /а.с.61/.
Приложением № 2 к Соглашению на 2016-2020 годы установлены минимальные коэффициенты междолжностных спиввидношень месячных должностных окладов руководителей, профессионалов и специалистов на предприятиях машиностроения, металлообработки, электротехники, радиоэлектроники, приборостроения, судостроения, легкой и текстильной промышленности к должностному окладу техника, согласно которому приведенный коэффициент для ведущего инженера-программиста составляет 1, 82 /а.с .63 /.
Суд считает некорректными призвание представителя ответчика, коэффициенты для вычисления должностного оклада истца следует применять по отношеню до прожиточного минимума, который является расчетной величиной при определении должностного оклада, а не минимальной заработной платы, исходя из следующего.
Статьей 3 Закона Украины «Об оплате труда» определено, что минимальная заработная плата - это законодательно установленный размер заработной платы за простой, неквалифицированный труд, ниже которого не может осуществляться оплата за выполненную работником месячную, а также почасовую норму труда (объем работ). Минимальная заработная плата является государственной социальной гарантиисемьей, обязательным на всей территории Украины для предприятий всех форм собственности и хозяйствования и физических лиц, использующих труд наемных работников.
Определение прожиточного минимума приведено в ст.1 Закона Украины «О прожиточном минимуме», согласно которой прожиточный минимум - стоимостная величина достаточного для обеспечения нормального функционирования организма человека, сохранения его здоровья набора продуктов питания (далее - набор продуктов питания), а также минимального набора непродовольчих товаров (далее - набор непродовольственных товаров) и минимального набора услуг (далее - набор услуг), необходимых для удовлетворения основных социальных и культурных потребностей личности.
Согласно п.5.1.1 Отраслевого соглашения соотношение между законодательно установленной минимальной заработной платой и минимальной тарифной ставке рабочего первого разряда третьей сетки не менее 1 к 1, 25 установлено до законодательного установления реального прожиточного минимума.
Согласно п.5.1.1 межотраслевыеевои соглашения соотношение между законодательно установленной минимальной заработной платой и минимальной тарифной ставке рабочего первого разряда третьей сетки не менее 1 к 1, 5 установлен до законодательного установления реального прожиточного минимума.
Также следует заметить, что во всех приложениях к Отраслевого соглашения и Межотраслевой соглашения конкретно указано соотношение между установленными коэффициентами и минимальной заработной платой.
На время спорных правоотношений и в настоящее время законодательством не опначен понятие «реальный прожиточный минимум» и не установлено его размер, как это предусмотрено п.5.1.1 Отраслевого соглашения и п.5.1.1 Межотраслевой соглашения.
Таким образом, расчетной величиной при определении должностного оклада истца минимальная заработная плата, а применение ответчиком как расчетной величины прожиточного минимума является необоснованным, поскольку прожиточный минимум и реальный (фактический) прожиточный минимум, являются разными понятиями.
При таких обстоятельствах, суд пришел к выводу, что ГП «ЛДС «Лорта» неправомерно насчитывало заработную плату истцу за спорный период, чем нарушило ее трудовые права, в частности, право на надлежащий уровень оплаты труда, предусмотренный законодательством.
В соответствии с Законом Украины «О государственном бюджете Украины на 2008 года» минимальная зарплата с 1 января 2008 составляла 515 грн., С 01 апреля - 525 грн., С 01 октября - 545 грн., С 01 декабря - 605 грн., А поэтому минимальный должностной оклад гарантированный истцу Отраслевым соглашением в 2008 году составлял с 01 января-1581, 69 грн. (515, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 апреля -1612, 41 грн. (525, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 октября -1673, 83 грн. (545, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 декабря -1858, 11 грн. (605, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82).
В соответствии с Законом Украины «О государственном бюджете Украины на 2009 года» минимальная зарплата с 1 января 2009 составляла 605 грн., С 01 апреля - 625 грн., С 01 июля - 630 грн., С 01 октября - 650 грн., С 1 декабря - 669 грн., а затем минимальный должностной оклад гарантированный истцу Отраслевым соглашением в 2009 году составлял с 01 января -1858, 11 грн. (605, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 апреля -1919, 53 грн. (625, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 июля -1934, 89 грн. (630, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 октября -1996, 31 грн. (650, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 декабря -2054, 67 грн. (669, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82).
В соответствии с Законом Украины «О государственном бюджете Украины на 2010 года» минимальная зарплата с 1 января 2010 составляла 869 декабрьн., с 01 апреля - 884 грн., с 01 июля - 888 грн., с 01 октября - 907 грн., с 01 декабря - 922 грн., а затем минимальный должностной оклад гарантированный истцу Отраслевым соглашением в 2010 году составлял с 01 Январь -2668, 92 грн. (869, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 апреля -2714, 99 грн. (884, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 июля -2727, 27 грн. (888, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 октября -2785, 62 грн. (907, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 декабря -2831, 69 грн. (922, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82).
В соответствии с Законом Украины «О государственном бюджете Украины на 2011 года» минимальная зарплата с 1 января 2011 составляла 941 грн., С 01 апреля - 960 грн., С 01 октября - 985 грн., С 01 декабря - 1004 грн., А поэтому минимальный должностной оклад гарантированный истцу Отраслевым соглашением в 2011 году составлял с 01 января -2890, 05 грн. (941, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 апреля -2948, 40 грн. (960, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 октября -3025, 18 грн. (985, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 декния -3083, 54 грн. (1004, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82).
В соответствии с Законом Украины «О государственном бюджете Украины на 2012 года» минимальная зарплата с 1 января 2012 составляла 1073 грн., С 01 апреля - 1094 грн., С 01 июля - 1102 грн., С 01 октября - 1118 грн., С 1 декабря - 1134 грн., а затем минимальный должностной оклад гарантированный истцу Отраслевым соглашением в 2012 году составлял с 01 января -3295, 45 грн. (1073, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 апреля -3359, 95 грн. (1094, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35Х 1, 82), с 01 июля -3384, 52 грн. (1102, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 октября -3433, 66 грн. (1118, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 декабря -3482, 80 грн. (1134, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82).
В соответствии с Законом Украины «О государственном бюджете Украины на 2013 года» минимальная зарплата с 1 января 2013 составляла 1147 грн., С 01 декабря - 1218 грн., А затем минимальный должностной оклад гарантированный истцу Отраслевым соглашением в 2013 году составлял с 01 января - 3522, 72 грн. (1147, 00 грн. Х 1, 25 Х1, 35 Х 1, 82), с 01 декабря -3740, 78 грн. (1218, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82).
В соответствии с Законом Украины «О государственном бюджете Украины на 2014 года» минимальная зарплата с 1 января 2014 составляла 1218 грн., А затем минимальный должностной оклад гарантированный истцу Отраслевым соглашением в 2014 году составлял с 01 января -3740, 78 грн. (1218, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82).
В соответствии с Законом Украины «О государственном бюджете Украины на 2015 года» минимальная зарплата с 1 января 2015 составляла 1218грн., с 01 сентября - 1378 грн., а затем минимальный должностной оклад гарантированный истцу Отраслевым соглашением в 2015 году составлял с 01 января -3740, 78 грн. (1218, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), C 01 сентября -4232, 18 грн. (1378, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82).
В соответствии с Законом Украины «О государственном бюджете Украины на 2016 года» минимальная зарплата с 1 января 2016 составляла 1378 грн., С 01 мая - 1450 грн., С 01 декабря - 1550 грн., А затем минимальный должностной оклад гарантированный истцу Галузевою соглашением в 2016 году составлял с 01 января -4232, 18 грн. (1378, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 мая -4453, 31 грн. (1450, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82) и Межотраслевой соглашением в 2016 году C 01 сентября -5343, 98 грн. (1450, 00 грн. Х 1, 5 Х 1, 35 Х 1, 82), с 01 декабря -5712, 53 грн. (1550, 00 грн. Х 1, 5 Х 1, 35 Х 1, 82).
В соответствии с Законом Украины «О государственном бюджете Украины на 2017 года» минимальная зарплата с 1 января 2017 составляла 3200 грн., А затем минимальный должностной оклад гарантовной истцу Межотраслевой соглашением в 2017 году составлял с 01 января -11793, 60 грн. (3200, 00 грн. Х 1, 5 Х 1, 35 Х 1, 82).
В соответствии с Законом Украины «О государственном бюджете Украины на 2018 года» минимальная зарплата с 1 января 2018 составляла 3723 грн., А затем минимальный должностной оклад гарантированный истцу Межотраслевой соглашением в 2018 году составлял с 01 января -13721, 12 грн. (3723, 00 грн. Х 1, 5 Х 1, 35 Х 1, 82).
В соответствии с Законом Украины «О государственном бюджете Украины на 2019» минимальная зарплаата с 1 января 2019 составляла 4173 грн., а затем минимальный должностной оклад гарантированный истцу Межотраслевой соглашением в 2019 году составлял с 01 января -15379, 59 грн. (4173, 00 грн. Х 1, 5 Х 1, 35 Х 1, 82).
В соответствии с Законом Украины «О государственном бюджете Украины на 2020 года» минимальная зарплата с 1 января 2020 составляла 4723 грн., С 01 сентября - 5000 грн., А затем минимальный должностной оклад гарантированный истцу Межотраслевой соглашением в 2020 году составлял с 01 января - 17406, 62 грн. (4723, 00 грн. Х 1, 5 Х 1, 35 Х 1, 82), C 01 сентября -18427, 50 грн. (5000, 00 грн. Х 1, 5 Х 1, 35 Х 1, 82).
Согласно предоставленным истцом расчета /а.с.6-11/ недоплаченная ей ответчиком заработная плата за период с января 2008 года по октябрь 2020 составляет 275469, 76 грн., Чего, исходя из приведенных обстоятельств и их законодательного регулирования, ответчиком опровергнуто .
Учитывая изложенное, суд исследовав доказательства в их совокупности пришел к выводу, что исковое требование о взыскании недоучтенной зарИтно платы за период с января 2008 года по октябрь 2020 года, является подставным, и поэтому с ответчика в пользу истца следует взыскать 275469, 76 грн.
Статьей 34 Закона Украины «Об оплате труда» определено, что компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
Согласно ст 1-3 Закона Украины «О компенсации общинльвовянам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты »предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица ). Компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее - компенсация) производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты и доходов, начисленных гражданам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона. Сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается).
Пунктами 3, 4 Порядка проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением терминов их выплаты, утвержденного постановлением КМУ от 21.02.2001р. №159 предусмотрено, что компенсации подлежат следующие денежные доходы вместе с суммой индексации, которые получают граждане в гривнях на территории Украины и не имеющие разового характера. Сумма компенсации исчисляется как произведение начисленного, но невыплаченного денежного дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, разделен на 100 Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цен в месяце, за который выплачивается доход, в расчет не включается.
Согласно правового заключения Верховного суда Украины, изложенного в постановлении №6-131цс12 от 7 ноября 2012, основным условием для выплаты гражданам компенсации является нарушение владельцем установленных сроков выплаты начисляютсяних доходов, в частности, заработной платы. При этом, компенсация за нарушение сроков выплаты начисленного дохода производится независимо от вины органа, осуществляющего соответствующие выплаты и независимо от порядка и оснований начисления этого дохода или его части: самим предприятием добровольно или в силу судебного решения.
Согласно приложенным к материалам дела истцом расчета суммы компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты /а.с. 12-17 /, не спростовано ответчиком, так с января 2008 года по октябрь 2020 по состоянию на апрель 2021 составляет 161466, 23 грн.
Пунктом 6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 №13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает врезолютивной части решения.
По изложенного и учитывая, что ответчиком нарушены трудовые права истца, в частности на надлежащий уровень оплаты труда, предусмотренный действующим законодательством, а также то, что в определенные законодательством сроки ГП «ЛДЗ« Лорта "не выплатило истцу заработную плату в надлежащем размере, суд пришел к выводу , что иск является подставным и подлежит удовлетворению, так с ГП «ЛДЗ« Лорта »в пользу истца необходимо взыскать недосчитанных и недоплаченную заработную плату за период с января2008 года по октябрь 2020 в размере 275469, 76 грн. и компенсацию потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты за указанный период в размере 161466, 23 грн., без учета налогов и других обязательному платежей.
В соответствии с требованиями ст.141 ГПК Украины судебный сбор в размере 2270 грн. 00 коп., От уплаты которой истец был освобожден, подлежит взысканию с ответчика в пользу государства.
Руководствуясь ст.ст. 12, 13, 81, 109, 141, 259, 265, 280-284 ГПК Украины, суд

постановил:Иск особа_1 к ГП «Львовский государственный завод« ЛОРТА »о взыскании неначисленной и невыплаченной заработной платы, и компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты - удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Львовский государственный завод« ЛОРТА »в пользу особа_1 недосчитанных и недоплаченную заработную плату за период с января 2008 года по октябрь 2020 в размере 275 469 гривен 76 коп. и компенсацию потери части заработнойплаты в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 161 466 гривен 23 коп., без учета налогов и других обязательных платежей, подлежащих удержанию из этих сумм в соответствии с законодательством Украины. Всего взыскать - 436935 (четыреста тридцать шесть тысяч девятьсот тридцать пять) рублей 99 коп.
Взыскать с Государственного предприятия «Львовский государственный завод« ЛОРТА »в пользу государства судебный сбор в размере 2270 грн. 00 коп.

Решение суда вступает в законную силу по истечении срокв подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана участниками дела в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном зарассаживание было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
В соответствии с требованиями п 15.5. Переходных положений ГПК Украины апелляционная жалоба подается участниками дела в апелляционный суд Львовской области из Железнодорожный районный суд. Львов.

Истец: особа_1 (адреса_1 ИНН номер_1).
Ответчик: Государственное предприятие «Львовский государственный завод« ЛОРТА »(79040, г.. Львов, ул. Патона, 1 егрпоу 30162618).
Полный текст решения составлен 22 июня 2021.

судья:
Оригинал решения.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 462/2881/21


Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого – судді [Б.] Д.О.
при секретарі [Д.] Н.В.,
за участю позивача особа_1 ,
представника відповідача особа_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати, та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплат,
встановив:
27 квітня 2021 року позивач звернулася до суду із позовом, у якому просить просить стягнути з ДП «Львівський державний завод «лорта» не нараховану та не виплачену заробітну плату в сумі 275 469, 76 грн. з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору та стягнути з ДП «Львівський державний завод «лорта» компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату за період з січня 2008 року по жовтень 2020 року станом на квітень 2021 року в сумі 161 466, 23 грн. Свої вимоги мотивує тим, що вона працювала провідним інженером-програмістом ДП «ЛДЗ «Лорта» та була звільнена з роботи 29 жовтня 2020 року за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України. Зазначила, що на правовідносини, які виникли між нею та відповідачем поширюється дія Галузевої угоди на 2008-2009 роки між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія-Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України, що об`єдналися для ведення колективних переговорів та Міжгалузевої угоди у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіолектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України, положень яких щодо нарахування їй заробітної плати роботодавцем не дотримано. Відповідач протягом 2008-2020 рр. порушував її право на заробітну плату, встановивши їй посадовий оклад, який був значно нижчим, ніж гарантований галузевими угодами. Оскільки діючим законодавством не встановлено реального прожиткового мінімуму, то всі розрахунки передбачені Галузевою угодою та Міжгалузевими угодою та додатками до них повинні здійснюватися виключно виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, проте відповідач як розрахункову величину протиправно використовував прожитковий мінімум, що призвело до ненарахування і невиплати їй заробітної плати за період з січня 2008 року по жовтень 2020 рік. Крім цього просить стягнути компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати. У зв`язку із наведеним, просить позов задовольнити.
28 квітня 2021 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк на подачу письмового відзиву.
27 травня 2021 року представник відповідача подав до суду заяву про продовження строків на подачу відзиву, в якій просить продовжити строк для подачі відзиву на позовну заяву та розрахунків бухгалтерії.
28 травня 2021 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, у клопотанні представника відповідача про продовження строків на подачу відзиву від 27 травня 2021 року відмовлено, оскільки строк який був встановлений судом на подачу відзиву на той час порушений не був.
У судовому засіданні позивач позов підтримала, дала пояснення аналогічні вищенаведеному, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, зазначив, що ДП «ЛДЗ «Лорта» не доплачено позивачу заробітну плату та компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату на загальну суму в розмірі 8119 грн. 18 коп., оскільки позивач не зверталася про порушення її прав щодо невиплати їй заробітної плати. Крім того, зазначив, що коефіцієнти для обчислення посадового окладу позивача слід застосовувати по відношенню до прожиткового мінімуму, який є розрахунковою величиною при визначенні посадового окладу позивача, а не мінімальної заробітної плати.
16 червня 2021 року у судовому засіданні під час дачі пояснень представник відповідача заявив усне клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку заборгованості відповідача ДП «ЛДЗ «Лорта» щодо не нарахованої та не виплаченої заробітної плати позивачу.
Ухвалою суду від 16 червня 2021 року, яка занесена до протоколу судового засідання, у задоволенні вказаного клопотання представника відповідача про долучення доказів відмовлено, оскільки клопотання подане без додержання вимог ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач особа_1 з 22 грудня 1998 року працювала провідним інженером-програмістом ДП «ЛДЗ «Лорта» та була звільнена з роботи 29 жовтня 2020 року за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки /а.с.19/.
Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Дані положення кореспондуються зі ст.1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються КЗпП України, Законом України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про оплату праці» основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
За положеннями ст.96 КЗпП України і ст.6 Закону України «Про оплату праці» основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).
Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Згідно із ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Аналогічні за змістом положення містяться в ст.15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року.
Згідно із абз. 4 ч.1 ст.5 Закону України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється, зокрема, на підставі галузевих (міжгалузевих), територіальних угод.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про оплату праці» договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.
Отже, встановлені галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами умови оплати праці є гарантіями для працівників в сфері оплати праці й безпосереднє застосування таких умов є обов`язковим для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії угоди.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про оплату праці» суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» визначено, що положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
Законом України «Про колективні договори і угоди» також передбачено, що умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод (ч.2 ст.5), а галузева (міжгалузева) угода не може погіршувати становище працівників порівняно з генеральною угодою (ч. 3 ст. 8).
ДП «ЛДЗ «лорта» є державним оборонним підприємством і з січня 2008 року на нього поширювалась дія Галузевої угоди на 2008-2009 роки між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія-Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України, що об`єдналися для ведення колективних переговорів (далі –Галузева угода) /а.с.46-53/.
Відповідно до п.5.1.1 Галузевої угоди сторони домовилися установити на підприємствах мінімальні коєфіцієнти співідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці до законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати згідно з Додатком №1. Зберігати співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1, 25.
У п.5.1.2 Галузевої угоди зазначено установити мінімальний посадовий оклад техніка без категорії на рівні місячної тарифної ставки робітника третього розряду третьої сітки відповідних галузей.
Пунктом 5.1.3 Галузевої угоди передбачено установити мінімальні коєфіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців Підприємств до посадового окладу техніка згідно з Додатком №2 до Галузевої угоди.
Додатком №1 до Угоди на 2008-2009 роки встановлено мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці виробничих об`єднань і підприємств машинобудування до законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати - для працівників третього розряду, даний коефіцієнт становить 1, 35 /а.с.51/.
Додатком № 2 до Угоди на 2008-2009 роки встановлено мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців Підприємств машинобудування до посадвого окладу техніка, згідно з яким наведений коефіцієнт для провідного інженера-програміста становить 1, 82 /а.с.52/.
Як убачається з позовної заяви, з 2010 року на Підприємстві діяла Галузева угода на 2010-2011 роки, укладена між між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України, що об`єдналися для ведення колективних переговорів, яка була пролонгована до 2016 року.
У судовому засіданні сторони не заперечили щодо факту укладання та пролонгації вищевказаної Угоди.
Крім цього, п.2.4.1 Галузевої угоди на 2008-2009рр. передбачено, що Угода укладається на 2008-2009 роки та набуває чинності з 01 січня 2008 року і діє до укладення нової Угоди.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що коєфіцієнти для розрахунку посадового окладу працівників, які були передбачені Галузевою угодою на 2008-2009рр. продовжували діяти до вересня 2016 року.
З вересня 2016 року на Підприємство почала поширюватись дія Міжгалузевої угоди у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 рр. (далі – Міжгалузева угода) /а.с.54-64/.
Відповідно до п.п.5.1.1 Міжгалузевої угоди сторони домовилися установити на Підприємствах, на період до законодавчого встановлення реального прожиткового мінімуму, співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1, 5. Установити мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці до законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати згідно з Додатком №1 до Угоди.
Відповідно до п. 5.1.2 Міжгалузевої угоди установлено мінімальний посадовий оклад техніка без категорії на рівні місячної тарифної ставки робітника третього розряду третьої сітки відповідних галузей
Пунктом 5.1.3 Міжгалузевої угоди установлено мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців Підприємств до посадового окладу техніка згідно з Додатком № 2 до Угоди.
Додатком №1 до Угоди на 2016-2020 роки встановлено мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці на підприємствах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, легкої та текстильної промисловості до законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати - для працівників третього розряду, даний коефіцієнт становить 1, 35 /а.с.61/.
Додатком № 2 до Угоди на 2016-2020 роки встановлено мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців на підприємствах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, легкої та текстильної промисловості до посадового окладу техніка, згідно з яким наведений коефіцієнт для провідного інженера-програміста становить 1, 82 /а.с.63/.
Суд вважає некоректними покликання представника відповідача, що коефіцієнти для обчислення посадового окладу позивача слід застосовувати по відношенню до прожиткового мінімуму, який є розрахунковою величиною при визначенні посадового окладу, а не мінімальної заробітної плати, виходячи з наступного.
Статтею 3 Закону України «Про оплату праці» визначено, що мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Визначення прожиткового мінімуму наведене у ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум», згідно якої прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Відповідно до п.5.1.1 Галузевої угоди співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1, 25 встановлено до законодавчого встановлення реального прожиткового мінімуму.
Відповідно до п.5.1.1 Міжгалузевої угоди співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1, 5 встановлено до законодавчого встановлення реального прожиткового мінімуму.
Також слід зауважити, що у всіх додатках до Галузевої угоди та Міжгалузевої угоди конкретно зазначено співвідношення між встановленими коефіцієнтами та мінімальною заробітною платою.
На час спірних правовідносин і на даний час законодавством не визначено поняття «реальний прожитковий мінімум» і не встановлено його розмір, як це передбачено п.5.1.1 Галузевої угоди та п.5.1.1 Міжгалузевої угоди.
Таким чином, розрахунковою величиною при визначені посадового окладу позивача є мінімальна заробітна плата, а застосування відповідачем як розрахункової величини прожиткового мінімуму є необґрунтованим, оскільки прожитковий мінімум та реальний (фактичний) прожитковий мінімум, є різними поняттями.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що ДП «ЛДЗ «Лорта» неправомірно нараховувало заробітну плату позивачу за спірний період, чим порушило її трудові права, зокрема, право на належний рівень оплати праці, передбачений законодавством.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 року» мінімальна зарплата з 01 січня 2008 року становила 515 грн., з 01 квітня – 525 грн., з 01 жовтня – 545 грн., з 01 грудня – 605 грн., а відтак мінімальний посадовий оклад гарантований позивачу Галузевою угодою у 2008 році складав з 01 січня -1581, 69 грн. (515, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 квітня -1612, 41 грн. (525, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 жовтня -1673, 83 грн. (545, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 грудня -1858, 11 грн. (605, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82).
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 року» мінімальна зарплата з 01 січня 2009 року становила 605 грн., з 01 квітня – 625 грн., з 01 липня – 630 грн., з 01 жовтня – 650 грн., з 01 грудня – 669 грн., а відтак мінімальний посадовий оклад гарантований позивачу Галузевою угодою у 2009 році складав з 01 січня -1858, 11 грн. (605, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 квітня -1919, 53 грн. (625, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 липня -1934, 89 грн. (630, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 жовтня -1996, 31 грн. (650, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 грудня -2054, 67 грн. (669, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82).
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2010 року» мінімальна зарплата з 01 січня 2010 року становила 869 грн., з 01 квітня – 884 грн., з 01 липня – 888 грн., з 01 жовтня – 907 грн., з 01 грудня – 922 грн., а відтак мінімальний посадовий оклад гарантований позивачу Галузевою угодою у 2010 році складав з 01 січня -2668, 92 грн. (869, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 квітня -2714, 99 грн. (884, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 липня -2727, 27 грн. (888, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 жовтня -2785, 62 грн. (907, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 грудня -2831, 69 грн. (922, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82).
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 року» мінімальна зарплата з 01 січня 2011 року становила 941 грн., з 01 квітня – 960 грн., з 01 жовтня – 985 грн., з 01 грудня – 1004 грн., а відтак мінімальний посадовий оклад гарантований позивачу Галузевою угодою у 2011 році складав з 01 січня -2890, 05 грн. (941, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 квітня -2948, 40 грн. (960, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 жовтня -3025, 18 грн. (985, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 грудня -3083, 54 грн. (1004, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82).
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2012 року» мінімальна зарплата з 01 січня 2012 року становила 1073 грн., з 01 квітня – 1094 грн., з 01 липня – 1102 грн., з 01 жовтня – 1118 грн., з 01 грудня – 1134 грн., а відтак мінімальний посадовий оклад гарантований позивачу Галузевою угодою у 2012 році складав з 01 січня -3295, 45 грн. (1073, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 квітня -3359, 95 грн. (1094, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 липня -3384, 52 грн. (1102, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 жовтня -3433, 66 грн. (1118, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 грудня -3482, 80 грн. (1134, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82).
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2013 року» мінімальна зарплата з 01 січня 2013 року становила 1147 грн., з 01 грудня – 1218 грн., а відтак мінімальний посадовий оклад гарантований позивачу Галузевою угодою у 2013 році складав з 01 січня -3522, 72 грн. (1147, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 грудня -3740, 78 грн. (1218, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82).
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 року» мінімальна зарплата з 01 січня 2014 року становила 1218 грн., а відтак мінімальний посадовий оклад гарантований позивачу Галузевою угодою у 2014 році складав з 01 січня -3740, 78 грн. (1218, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82).
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 року» мінімальна зарплата з 01 січня 2015 року становила 1218 грн., з 01 вересня – 1378 грн., а відтак мінімальний посадовий оклад гарантований позивачу Галузевою угодою у 2015 році складав з 01 січня -3740, 78 грн. (1218, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 вересня -4232, 18 грн. (1378, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82).
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2016 року» мінімальна зарплата з 01 січня 2016 року становила 1378 грн., з 01 травня – 1450 грн., з 01 грудня – 1550 грн., а відтак мінімальний посадовий оклад гарантований позивачу Галузевою угодою у 2016 році складав з 01 січня -4232, 18 грн. (1378, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 травня -4453, 31 грн. (1450, 00 грн. Х 1, 25 Х 1, 35 Х 1, 82) та Міжгалузевою угодою у 2016 році з 01 вересня -5343, 98 грн. (1450, 00 грн. Х 1, 5 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 грудня -5712, 53 грн. (1550, 00 грн. Х 1, 5 Х 1, 35 Х 1, 82).
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 року» мінімальна зарплата з 01 січня 2017 року становила 3200 грн., а відтак мінімальний посадовий оклад гарантований позивачу Міжгалузевою угодою у 2017 році складав з 01 січня -11793, 60 грн. (3200, 00 грн. Х 1, 5 Х 1, 35 Х 1, 82).
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 року» мінімальна зарплата з 01 січня 2018 року становила 3723 грн., а відтак мінімальний посадовий оклад гарантований позивачу Міжгалузевою угодою у 2018 році складав з 01 січня -13721, 12 грн. (3723, 00 грн. Х 1, 5 Х 1, 35 Х 1, 82).
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2019 року» мінімальна зарплата з 01 січня 2019 року становила 4173 грн., а відтак мінімальний посадовий оклад гарантований позивачу Міжгалузевою угодою у 2019 році складав з 01 січня -15379, 59 грн. (4173, 00 грн. Х 1, 5 Х 1, 35 Х 1, 82).
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 року» мінімальна зарплата з 01 січня 2020 року становила 4723 грн., з 01 вересня – 5000 грн., а відтак мінімальний посадовий оклад гарантований позивачу Міжгалузевою угодою у 2020 році складав з 01 січня -17406, 62 грн. (4723, 00 грн. Х 1, 5 Х 1, 35 Х 1, 82), з 01 вересня -18427, 50 грн. (5000, 00 грн. Х 1, 5 Х 1, 35 Х 1, 82).
Згідно з наданим позивачем розрахунку /а.с.6-11/ недоплачена їй відповідачем заробітна плата за період з січня 2008 року по жовтень 2020 року становить 275469, 76 грн., чого, виходячи з наведених обставин і їх законодавчого регулювання, відповідачем не спростовано.
Враховуючи наведене, суд дослідивши докази по справі в їх [censored] прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення недорахованої заробітної плати за період з січня 2008 року по жовтень 2020 року, є підставною, і тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 275469, 76 грн.
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» визначено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно зі ст.ст. 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Пунктами 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001р. №159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Відповідно до правового висновку Верховного суду України, викладеного у постанові №6-131цс12 від 07 листопада 2012 року, основною умовою для виплати громадянам компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів, зокрема, заробітної плати. При цьому, компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини: самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з долученим до матеріалів справи позивачем розрахунку суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати /а.с. 12-17/, який не спростовано відповідачем, така з січня 2008 року по жовтень 2020 року станом на квітень 2021 року становить 161466, 23 грн.
Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
За наведеного та враховуючи, що відповідачем порушено трудові права позивача, зокрема на належний рівень оплати праці, передбачений чинним законодавством, а також те, що у визначені законодавством строки ДП «ЛДЗ «Лорта» не виплатило позивачу заробітну плату у належному розмірі, суд дійшов висновку, що позов є підставним і підлягає задоволенню, тому з ДП «ЛДЗ «Лорта» на користь позивача необхідно стягнути недораховану та недоплачену заробітну плату за період з січня 2008 року по жовтень 2020 року у розмірі 275469, 76 грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за вказаний період у розмір 161466, 23 грн., без урахування податків та інших обов?язкових платежів.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 2270 грн. 00 коп., від сплати якого позивач була звільнена, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 109, 141, 259, 265, 280-284 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення ненарахованої та невиплаченої заробітної плати, та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплат - задовольнити.
Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на користь особа_1 недораховану та недоплачену заробітну плату за період з січня 2008 року по жовтень 2020 року у розмірі 275469 гривень 76 коп. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати у розмірі 161466 гривень 23 коп., без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цих сум відповідно до законодавства України. Всього стягнути – 436935 (чотириста тридцять шість тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 99 коп.
Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на користь держави судовий збір в розмірі 2270 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

Позивач: особа_1 ( адреса_1 ІПН номер_1 ).
Відповідач: Державне підприємство «Львівський державний завод «лорта» (79040, м. Львів, вул. Патона, 1 єдрпоу 30162618).
Повний текст рішення складений 22 червня 2021 року.

Суддя:
Оригінал рішення.