ДП "ЛДЗ"ЛОРТА": невыплата зарплаты

Дело № 462/12/21


Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

26 июля 2021 Железнодорожный районный суд. Львова
в составе
судьи - [П.] М.
с участием секретаря судебного заседания - [Д.] Р.-А.Р.
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Львовский государственный завод« ЛОРТА »о взыскании заработной платы и среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении,
установил:

Истец обратилась дв суд с иском о взыскании с ответчика в свою пользу невыплаченную заработную плату в сумме 19 708, 09 грн и средний заработок за несвоевременный расчет при увольнении за период с 19.08.2020 года по день принятия решения суда. Свои исковые требования мотивирует тем, что она работала начальником планово-экономического отдела 564 ГП «Львовский государственный завод« ЛОРТА », а 19.08.2020 года она была освобождена от занимаемой должности на основании ст. 38 КЗоТ Украины в связи с выходом на пенсию по возрасту. Станом на день увольнения с работы и по настоящее время ответчик не выплатил ей задолженность по заработной плате. Просит иск удовлетворить.
Постановлением Железнодорожного районного суда г.. Львова от 11.01.2021 года открыто производство по делу рассмотрение дела решено проводить в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон. Ответчику установлено п`ятнадцятиденний срок для подачи отзыва на исковое заявление.
17.06.2021 года от ответчика поступил отзыв на исковое заявление, в котором тотпризнал частично исковые требования истца. Отметил, что согласно справки №104 от 29.01.2021 года задолженность по заработной плате в размере 19 708, 09 грн была выплачена истцу 06.01.2021 года., Среднедневная заработная плата истицы составляет 436, 74 грн без учета налогов и сборов, задержка при выплате задолженности по заработной плате с 20.08.2020 года по день фактического расчета 06.01.2021 года составляет 93 года, поэтому размер среднего заработка за период с 20.08.2020 по 06.01.2021 г.составляет 40 616, 82 грн, что и просит удовлетворить.
В материалах дела отсутствуют ходатайства сторон о рассмотрении дела в судебном заседании с сообщением (вызовом) сторон.
Учитывая изложенное, в соответствии с ч. 8 ст. 178 и ч. 5 ст. 279 ГПК Украины суд рассматривает дело в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон по имеющимся в деле материалам.
В соответствии с требованиями ч. 2 ст. 247 ГПК Украины в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляетсясудом при отсутствии участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Рассмотрев дело в порядке упрощенного производства, без уведомления сторон, изучив собранные по делу доказательства, выяснив истинные обстоятельства дела, суд приходит к убеждению, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец особа_1 работала в должности начальника планово-экономического отдела 564 ГП «Львовский государственный завод«ЛОРТА» и с 19 августа 2020 была освобождена с предприятия по собственному желанию, в связи с выходом на пенсию по возрасту, что подтверждается копией трудовой книжки /а.с.6-7/.
Также установлено, что в день увольнения истцу не выплачена начисленную заработную плату. Согласно справке №104 от 29.01.2021 года особа_1 работала в ГП ЛДЗ «лорта», среднедневная заработная плата составляет 436, 74 грн без учета налогов и сборов, задолженность по заработной плате выплачена 06.01.2021 года в размере19708, 09 грн.
Согласно ст.43 Конституции Украины право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ст.47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины определено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производитсяя в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Таким образом, задолженность невыплаченной истцу в день увольнения заработной платы составляла 19708, 09 грн.
Согласно разъяснениями, данными в п.6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 №13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежат взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем говоритв резолютивной части решения.
Исследованием расчетных листов начисления заработной платы особа_1 за июнь-июль 2020 (а 8) установлено, что сумма 19 708, 09 грн. задолженности по выплате заработной платы истцу, которая подлежит взысканию в пользу последней, определенная в результате содержание обязательных налогов и сборов с начисленной заработной платы.
Однако, исследовав справку предоставленную представителем ответчика, установлено, что невыплаченную заработную плату в размере 19 708, 09 грн. было выплачено истцу 06.01.2021 года.
Поэтому суд пришел к выводу о безосновательности исковых требований особа_1 о взыскании задолженности по заработной плате в размере 19 708, 09 грн., С учетом уплаченных обязательных налогов и сборов.
Относительно исковых требований о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, суд исходил из следующего.
Из содержания ст.117 КЗоТ Украины усматривается, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенномуработнику сумм в сроки, указанные в ст.116 КЗоТ, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно правовой позиции Верховного Суда Украины, изложенной в деле № 6-64цс13, согласно ч.1 ст.117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса, при процутности спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Анализ указанных норм дает основания для вывода о том, что отсутствие финансово-хозяйственной деятельности или средств у работодателя не исключает его вины в невыплате причитающихся уволенному работнику средств и не освобождает работодателя от ответственности, предусмотренной ст. 117 КЗоТ Украины.
Как следует из разъяснений данных в п.20 Постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день освобождения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ взыскивает в пользу працивника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Как установлено, по состоянию на день подачи искового заявления, а именно 06.01.2021 года истице выплачена задолженность заработную плату в размере 19 708, 09 грн.
Согласно Постановлению Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 №100 «Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы» сохранение средней заработной платы и среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. Согласно п.8 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного указанным постановлением, начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневногоого (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период. Пунктом 4 Порядка установлено, что при исчислениисредней заработной платы во всех случаях ее сохранения согласно действующему законодательству, не учитываются единовременные выплаты / компенсация за неиспользованный отпуск, материальная помощь, помощь работникам, уходящим на пенсию, выходное пособие и т.п. /.
Согласно справки ГП «ЛДЗ« Лорта »№ 104 от 29.01.2019 года, среднедневная заработная плата истца составляет 436, 74 грн., Без учета налогов и сборов /а.с.23/.
Таким образом, средний заработок за время задержки расчета при увольнении по период с 20.08.2020 года по 06.01.2021 года, включая 93 рабочих дня, составляет 40616, 82 грн. (436, 74 грн. Х 93 рабочих дня).
Согласно ч.1 ст.4 ГПК Украины каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
Согласно ч.1 ст.13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательствев, поданных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Статьями 12, 81 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, предусмотренных настоящим Кодексом.
Учитывая вышеизложенное, суд пришел к выводу, что иск лицо_1 подлежит удовлетворению и с ответчика следует взыскать в пользу истца средний заработокза время задержки выплаты заработной платы при увольнении в размере 40 616, 82 грн., без учета налогов и других обязательных платежей, подлежащих удержанию из этой суммы в соответствии с законодательством Украины.
В соответствии с требованиями ст.141 ГПК Украины, уплаченный истцом судебный сбор в размере 840, 80 грн. за исковое требование о взыскании среднего заработка за время расчета при увольнении подлежит взысканию с ответчика в пользу истца.
Руководствуясь ст.ст. 12, 259, 263-265, 268, 274, 279 ГПКУкраина, суд
постановил:
Иск особа_1 к ГП «Львовский государственный завод« Лорта »о взыскании заработной платы и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении - удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного предприятия «Львовский государственный завод« ЛОРТА »(код егрпоу 30162618, адрес: 79040, г.. Львов, ул. Патона, д. 1) в пользу особа_1 средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 20 августа 2020 по 6 января 2021 вразмере 40 616, 82 грн. без учета налогов и других обязательных платежей, подлежащих удержанию из этой суммы в соответствии с законодательством Украины.
Взыскать с Государственного предприятия «Львовский государственный завод« ЛОРТА »в пользу особа_1 840, 80 грн. судебного сбора.
В остальных требований отказать.
В соответствии с требованиями п 15.5.Перехидних положений ГПК Украины апелляционная жалоба подается в течение тридцати дней участниками дела во Львовский апелляционный суд через Железнодорожный районный суд. Львова.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока для подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления.

Истец особа_1, информация_1, проживает по адресу: адрес_1
Ответчик: Государственное предприятие «Львовский государственный завод« ЛОРИ ", егрпоу 30162618, находится по адресу: г.Львов, ул.Патона, 1.


Судья М. [П.]



Оригинал решения.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 462/12/21


Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді - [П.] Г.М.
за участю секретаря судового засідання - [Д] Р.-А.Р.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні,
встановив:

Позивач звернулася до суду із позовом про стягнення з відповідача на свою користь невиплачену заробітну плату в сумі 19 708, 09 грн та середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільнення за період з 19.08.2020 року по день ухвалення рішення суду. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона працювала начальником планово-економічного відділу 564 ДП «Львівський державний завод «лорта», а 19.08.2020 року її було звільнено із займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію за віком. Станом на день звільнення з роботи і по даний час відповідач не виплатив їй заборгованість із заробітної плати. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11.01.2021 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
17.06.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому той визнав частково позовні вимоги позивача. Зазначив, що згідно довідки №104 від 29.01.2021 року заборгованість по заробітній платі у розмірі 19 708, 09 грн була виплачена позивачці 06.01.2021 року., середньоденна заробітна плата позивачки становить 436, 74 грн без урахування податків та зборів, затримка при виплаті заборгованої заробітної плати з 20.08.2020 року по день фактичного розрахунку 06.01.2021 року становить 93 року, тому розмір середнього заробітку за період з 20.08.2020 по 06.01.2021 р становить 40 616, 82 грн, що і просить задовольнити.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач особа_1 працювала на посаді начальника планово-економічного відділу 564 ДП «Львівський державний завод «лорта» і з 19 серпня 2020 року була звільнена з підприємства за власним бажанням, у зв`язку із виходом на пенсію за віком, що підтверджується копією трудової книжки /а.с.6-7/.
Також встановлено, що в день звільнення позивачу не виплачено нараховану заробітну плату. Відповідно до довідки №104 від 29.01.2021 року особа_1 працювала у ДП ЛДЗ «лорта», середньоденна заробітна плата становить 436, 74 грн без урахування податків та зборів, заборговану заробітну плату виплачено 06.01.2021 року в розмірі 19 708, 09 грн.
Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Таким чином, заборгованість невиплаченої позивачу в день звільнення заробітної плати складала 19 708, 09 грн.
Згідно з роз`ясненнями, даними в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Дослідженням розрахункових листів нарахування заробітної плати особа_1 за червень-липень 2020 року (а.с. 8) встановлено, що сума 19 708, 09 грн. заборгованості з виплати заробітної плати позивачу, яка підлягає стягненню на користь останньої, визначена в результаті утримання обов`язкових податків та зборів із нарахованої заробітної плати.
Однак, дослідивши довідку надану представником відповідача, встановлено, що невиплачену заробітну плату в розмірі 19 708, 09 грн. було виплачено позивачці 06.01.2021 року.
Тому, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог особа_1 щодо стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 19 708, 09 грн., з урахуванням сплачених обов`язкових податків та зборів.
Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходив з наступного.
Із змісту ст.117 КЗпП України вбачається, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у справі № 6-64цс13, згідно із ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.
Як вбачається із роз`яснень даних у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Як встановлено, станом на день подачі позовної заяви, а саме 06.01.2021 року позивачці виплачено заборговану заробітну плату в розмірі 19 708, 09 грн.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого вказаною постановою, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Пунктом 4 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються одноразові виплати /компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо/.
Згідно довідки ДП «ЛДЗ «Лорта» № 104 від 29.01.2019 року, середньоденна заробітна плата позивача становить 436, 74 грн., без урахування податків та зборів /а.с.23/.
Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.08.2020 року по 06.01.2021 року, що включає 93 робочих дні, складає 40616, 82 грн. (436, 74 грн. х 93 робочих дні).
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов особа_1 підлягає частковому задоволенню і з відповідача слід стягнути на користь позивача середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні у розмірі 40 616, 82 грн., без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 840, 80 грн. за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час розрахунку при звільненні підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд ,
ухвалив:
Позов особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» (код єдрпоу 30162618, адреса: 79040, м. Львів, вул. Патона, буд. 1) на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 серпня 2020 року по 06 січня 2021 року у розмірі 40 616, 82 грн. без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на користь особа_1 840, 80 грн. судового збору.
В решті вимог відмовити.
Відповідно до вимог п.п. 15.5.Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Позивач: особа_1 , інформація_1 , проживає за адресою: адреса_1
Відповідач: Державне підприємство «Львівський державний завод «лорта», єдрпоу 30162618, знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Патона, 1.


Суддя: Г.М. [П.]



Оригінал рішення.