ДП "ЛДЗ"ЛОРТА": невыплата зарплаты

Дело №462/5934/21


Р И Ш Е Н Н Я
И М Е Н Е М У К Р А И Н И

23 октября 2021 г. Львов
Железнодорожный районный суд Львова в составе
председательствующего судьи – [К.] А.И.,
при секретаре – [Б.] А.А.,
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в помещении суда во Львове гражданское дело по иску особа_1 к Государственному предприятию «Львовский государственный завод «лорта» о взыскании не начисленного и не выплаченного саработной платы и компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты,

установил:

Истец обратилась в суд с иском, в котором просит взыскать с ответчика в пользу не начисленную и не выплаченную заработную плату в размере 226 390, 20 гривен, с учетом НДФЛ и ВЗ и взыскать компенсацию за несвоевременно выплаченную заработную плату за период с января 2008 по май 2021 года по состоянию на июнь 2021 года в размере 131 803, 11 гривен. В обоснованиесвоих требований ссылается на то, что она с 01.10.1998 года работала начальником экономического бюро цеха 008, а с 03.10.2016 года ведущим экономистом монтажно-сборочного цеха 003 ГП «Львовский государственный завод «лорта» и 21.07.2021 желанием из ч.3 ст.38 КЗоТ Украины. Ответчик в течение 2008-2021 года нарушал ее право на надлежащую оплату труда, а именно установил должностной оклад ниже, чем гарантированный Отраслевым соглашением между Министерством промышленной полетики Украины, Фондом государственного имущества Украины, Всеукраинским объединением областных организаций работодателей предприятий машиностроительной и металлообрабатывающей отраслей «Металиндустрия-Украина» и профсоюзами автомобильного и сельскохозяйственного машиностроения, машиностроителей и приборостроителей, космического и общего машиностроения, радиоэлектрон металлообработки, судостроения, оборонной промышленности, энергетики и электротехническойпромышленности, атомной энергетики и промышленности Украины на 2008-2009 годы, а также Межотраслевым соглашением в сфере машиностроения, металлообработки, электротехники, радиоэлектроники, приборостроения, судостроения, деревообрабатывающей и бумажной, легкой и текстильной промышленности Украины на 2016-2020 годы. Ответчик не начислил и не выплатил ей заработную плату за 2008-2021 гг. в сумме 226 390, 20 грн., что является основанием для начисления истцу компенсации потери части денежных доходов в связику с нарушением ответчиком сроков их выплаты. Расчет суммы компенсации осуществлен в соответствии с Порядком, утвержденным Постановлением Кабинета Министров Украины от 21.02.2001 г. №159 и составляет 131 803, 11 грн. по состоянию на июнь 2021 года. В связи с приведенным просит иск удовлетворить.
В отзыве на исковое заявление представитель ответчика иск не признала, учитывая необоснованность исковых требований. Отмечает, что действие указанных в исковом заявлении соглашений не распространяется на указанные правоотношенияны, поскольку такое соглашение не подписано ни ответчиком, ни Государственным концерном «Укроборонпром». Указывает, что предоставленный истцом расчет некорректным, поскольку истцом указано, какую формулу и коэффициенты следует применять. Кроме того, отмечает, что компенсация не подлежит выплате, поскольку ответчик не является стороной межотраслевой и отраслевой соглашений. /а.с.92-100/
Истец в ответе на отзыв отметила о необоснованности поданного представителем ответчика отзыва, дополнительно указав о том, что действие межотраслевого соглашения 2016-2020 гг. распространяется на ГП «ЛДЗ «лорта», поскольку подписантами последнего со стороны профсоюзов являются работники радиоэлектроники и машиностроения. Первичная профсоюзная организация ответчика является организационным звеном «Профессионального союза работников радиоэлектроники и машиностроения Украины» и в своей работе руководствуется указанным межотраслевым соглашением, что подтверждается справкой и свидетельством, приобщенных к ответу на отзыв. О подписании указанного соглашения ГК«Укроборонпром» указывает, что такой не имеет полномочий на заключение соглашения, поэтому и не подписывал его, последний наделен только полномочиями реализации норм указанного соглашения на предприятиях, которые включены в состав концерна, а сам подписант – это Министерство экономического развития и торговли Украины, которое является правопреемником Министерства промышленной политики Украины и центральным органом исполнительной власти, имеющим полномочия на ведение коллективных переговоров на отраслевом уровне относительно предприятий обороныно-промышленного комплекса и полномочия подписания межотраслевого соглашения как со стороны работодателей, так и со стороны органов исполнительной власти.. /а.с.147-160/
По постановлению Железнодорожного районного суда г. Львова от 27.04.2021 года открыто производство по делу, рассмотрение дела решено проводить в порядке упрощенного искового производства без уведомления (вызова) сторон. /а.с.86-87/
Согласно ч.2 ст. 247 ГПК Украины, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляетсянялось.
Суд, исследовав материалы дела, всесторонне и полно выяснив все фактические обстоятельства, на которых основываются исковые требования, объективно оценив доказательства, имеющие юридическое значение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, приходит к выводу, что иск подлежит удовлетворению, исходя из следующего.
Согласно ч.1 ст. 4 ГПК Украины каждое лицо имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законовных интересов.
Из содержания ст.12, 81 ГПК Украины усматривается, что гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, предусмотренных настоящим Кодексом.
Согласно ст. 43 Конституции Украины, каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату, не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Статьей 94 КЗоТ Украины определено, что заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за проделанную им работу. Размер заработной платы зависит от сложности и условий выполняемой работы, профессионально деловых качеств работника, результатов его труда и хозяйственной деятельности предприятия, учреждения, организации и максимальным размером не ограничивается.
Согласно ст. 96 КЗоТ Украины, основой организацииции оплаты труда есть тарифная система оплаты труда, которая включает тарифные сетки, тарифные ставки, схемы должностных окладов и тарифно-квалификационные характеристики /справочники/.
Тарифная система оплаты труда используется для распределения работ в зависимости от их сложности, а работников – в зависимости от их квалификации и по разрядам тарифной сетки. Она является основанием для формирования и дифференциации размеров заработной платы.
Формирование тарифной сетки /схемы должностных окладов/ производится на основе тарифной ставки робитника первого разряда, которая устанавливается в размере, превышающем законодательно установленный размер минимальной заработной платы, и межквалификационных /междолжностных/ соотношений размеров тарифных ставок /должностных окладов/.
Отнесение выполняемых работ к определенным тарифным разрядам и присвоение квалификационных разрядов рабочим производится собственником или уполномоченным им органом согласно тарифно-квалификационному справочнику по согласованию с выборным органом первичной профсоюзной организации /профсоюзным представителем/.
Согласно ст. 97 КЗоТ Украины, оплата труда работников осуществляется по почасовой, сдельной или другим системам оплаты труда. Оплата может производиться по результатам индивидуальных и коллективных работ.
Формы и системы оплаты труда, нормы труда, расценки, тарифные сетки, ставки, схемы должностных окладов, условия введения и размеры надбавок, доплат, премий, вознаграждений и других поощрительных, компенсационных и гарантийных выплат устанавливаются предприятиямиовами, организациями самостоятельно в коллективном договоре с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральными и отраслевыми /региональными/ соглашениями. Если коллективный договор на предприятии, в учреждении, организации не заключен, собственник или уполномоченный им орган обязан согласовать эти вопросы с выборным органом первичной профсоюзной организации /профсоюзным представителем/, представляющей интересы большинства работников, а в случае его отсутствия - с другим уполномоченным напредставительство трудовым коллективом и органом.
Конкретные размеры тарифных ставок /окладов/ и сдельных расценок рабочим, должностных окладов служащим, как и надбавок, доплат, премий и вознаграждений устанавливаются собственником или уполномоченным им органом с учетом требований, предусмотренных частью второй настоящей статьи.
Владелец или уполномоченный им орган или физическое лицо не имеет права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашенийами, коллективными договорами.
Частью 3 ст.6 Закона Украины «Об оплате труда» определено, что тарифная сетка (схема должностных окладов) формируется на основе: тарифной ставки рабочего первого разряда, устанавливаемой в размере, превышающем законодательно установленный размер минимальной заработной платы; межквалификационных (междолжностных) соотношений размеров тарифных ставок (должностных окладов).
Согласно абз. 4 ч.1 ст. 5 Закона Украины «Об оплате труда» организация оплаты труда осуществляется, напримерма, на основании отраслевых (межотраслевых), территориальных соглашений.
Согласно ч.1 ст. 14 Закона Украины «Об оплате труда» договорное регулирование оплаты труда работников предприятий осуществляется на основе системы соглашений, заключаемых на национальном (генеральное соглашение), отраслевом (отраслевое (межотраслевое) соглашение), территориальном (территориальное соглашение) и локальном (коллективный договор) уровнях согласно законам.
Частью 1 ст.15 настоящего Закона предусмотрено, что формы и системы оплаты труда, нормы праке, расценки, тарифные сетки, схемы должностных окладов, условия введения и размеры надбавок, доплат, премий, вознаграждений и других поощрительных, компенсационных и гарантийных выплат устанавливаются предприятиями в коллективном договоре с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральными, отраслевыми (межотраслевыми) и территориальным соглашениям. В случае когда коллективный договор на предприятии не заключен, работодатель обязан согласовать эти вопросы с выборным органом первичное профсоюзной организации (профсоюзным представителем), представляющей интересы большинства работников, а в случае его отсутствия – с другим уполномоченным на представительство органом.
Конкретные размеры тарифных ставок (окладов) и сдельных расценок рабочим, должностных окладов служащим, как и надбавок, доплат, премий и вознаграждений устанавливаются с учетом требований, предусмотренных частью первой этой статьи.
Следовательно, установленные отраслевыми (межотраслевыми) и территориальными соглашениями условия оплатыэти гарантии для работников в сфере оплаты труда и непосредственное применение таких условий является обязательным для всех субъектов, находящихся в сфере действия соглашения.
Соответственно дост. 22 Закона Украины «Об оплате труда» субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по оплате труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
Статьей 9 Закона Украины «О коллективных договорах и соглашениях» определено, что положения генерального, отраслевого (межотраслевого), территориального соглашений действуют непосредственно и являются обязательными для всех субъектов, находящихся в сфере действия подписавших соглашение сторон.
Настоящим Законом также предусмотрено, что условия коллективных договоров или соглашений, ухудшающих по сравнению с действующим законодательством положение работников, недействительны, и запрещается включать их в договоры и соглашения (ч.2 ст.5 Закона), а отраслевое (межотраслевое) соглашение не может ухудшать положение работников по сравнению с генеральным соглашением (ч. 3 ст. 8 Закона).
Судом установлено, что между сторонами существует спор по взысканию задолженности по заработной плате и компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты.
Кроме этого, судом установлено, что с 01.10.1998 года истец работала начальником экономического бюро цеха 008, а с 03.10.2016 года ведущим экономистом монтажно-сборочного цеха 003 ГП «Львовский государственный завод «лорта» и 21.07.2012г. желанием на основании ч.3ст.38 КЗоТ Украины.. /а.с.18-21/
Судом установлено, что ГП «ЛДЗ «лорта» является государственным оборонным предприятием, которое с 2008 года распространяло свое действие Отраслевое соглашение между Министерством промышленной политики Украины, Фондом государственного имущества Украины, Всеукраинским объединением областных организаций работодателей предприятий машиностроительной и металлообрабатывающей отраслей «Металин -Украина» и профсоюзами автомобильного и сельскохозяйственного машиностроения, машиностроителей и приборостроителей, космичного и общего машиностроения, радиоэлектроники и машиностроения, лесных отраслей, машиностроения и металлообработки, судостроения, оборонной промышленности, энергетики и электротехнической промышленности, атомной энергетики и промышленности Украины на 2008-2009 годы, пролонгированной до 2015 года и с октября распространялось действие Межотраслевого соглашения в сферах машиностроения, металлообработки, электротехники, радиоэлектроники, приборостроения, судостроения, деревообрабатывающейи бумажной, легкой и текстильной промышленности Украины на 2016-2020 гг.
Суд не принимает во внимание утверждение представителя ответчика о том, что ответчик и ДК «Укроборонпром» не подписывали соглашение и не распространяет свое действие на указанные правоотношения, поскольку такие не подтверждены надлежащими и достаточными доказательствами и опровергаются истцом в предоставленном суду ответа на отзыв.
Согласно п. 5.1.1. Отраслевого соглашения установлены минимальные коэффициенты соотношения месячных тарифных ставокков первого разряда с нормальными условиями труда к законодательно определенному размеру минимальной заработной платы согласно Приложению №1, соотношение между законодательно установленной минимальной заработной платой и минимальной тарифной ставкой рабочего первого разряда третьей сетки не менее 1 к 1, 1.
Пунктом 5.1.2 Отраслевого соглашения определено, что минимальный должностной оклад техники без категории устанавливается на уровне месячной тарифной ставки рабочего третьего разряда третьей сетки соответствующих га.лузей. п.5.1.3 установлены минимальные коэффициенты междолжностных соотношений месячных должностных окладов руководителей, профессионалов и специалистов предприятий к должностному окладу техники согласно Приложению №2 к Отраслевому соглашению.
Согласно Межотраслевому соглашению, установленному на предприятиях, на период до законодательного установления реального прожиточного минимума, соотношение между законодательно установленной минимальной заработной платой и минимальной тарифной ставкой рабочего первого разряда третьей сетки не менее 1 до 1, 5. Установлены минимальные коэффициенты соотношения месячных тарифных ставок рабочих третьего разряда с нормальными условиями труда к законодательно определенному размеру минимальной заработной платы согласно Приложению №1 к соглашению (п.5.1.1).
В соответствии с п. 5.1.2 Межотраслевого соглашения установлен минимальный должностной оклад техники без категории на уровне месячной тарифной ставки рабочего третьего разряда третьей сетки соответствующих отраслей и п. 5.1.3 установлены минимальные коэффициентымеждолжностных соотношений месячных должностных окладов руководителей, профессионалов и специалистов предприятий к должностному окладу техники согласно Приложению № 2 к соглашению».
Статьей 3 Закона Украины «Об оплате труда» определено, что минимальная заработная плата – это законодательно установленный размер заработной платы за простой, неквалифицированный труд, ниже которого не может производиться оплата за выполненную работником месячную, а также почасовую норму труда (объем работ). Минимальная заработная плата является государственной социальнойгарантией, обязательной на всей территории Украины для предприятий всех форм собственности и хозяйствования и физических лиц, использующих труд наемных работников.
Определение прожиточного минимума приведено в ст. 1 Закона Украины «О прожиточном минимуме», согласно которой прожиточный минимум – стоимостная величина достаточного для обеспечения нормального функционирования организма человека, сохранения его здоровья набора продуктов питания (далее – набор продуктов питания), а также минимального набора непродовольственных товаров (далее – набор непродовольственных товаров) и минимального набора услуг (далее – набор услуг), необходимых для удовлетворения основных социальных и культурных потребностей личности.
По содержанию п.5.1.1 Межотраслевого соглашения соотношение между законодательно установленной минимальной заработной платой и минимальной тарифной ставкой рабочего первого разряда третьей сетки не менее 1 к 1, 5 установлено к законодательному установлению реального прожиточного минимума.
Также следует заметитьто, что во всех приложениях к Межотраслевому соглашению конкретно указано соотношение между установленными коэффициентами и минимальной заработной платой.
Размер прожиточного минимума ежегодно утверждается Верховной Радой Украины в Законе Украины "О Государственном бюджете" на соответствующий год.
На момент возникновения спорных правоотношений и в настоящее время законодательством не определено понятие «реальный прожиточный минимум» и не установлен его размер, как это предусмотрено п.5.1.1 Межотраслевого соглашения.
Таким образом, расчетаночной величиной при определении должностного оклада истца является минимальная заработная плата.
Учитывая положения пункта 2 статьи 2 Закона Украины «О прожиточном минимуме» и положений части 2 статьи 9 Закона Украины «Об оплате труда», ст. 95 КЗоТ Украины, прожиточный минимум не может использоваться для установления минимального должностного оклада (тарифной ставки), а является лишь социальной гарантией того, что минимальная заработная плата не будет установлена ​​ниже уровня достаточного для обеспечения нормального функционирования организма человека, сохранения его здоровья набора продуктов питания, а также минимального набора непродовольственных товаров и минимального набора услуг, необходимых для удовлетворения основных социальных и культурных потребностей личности (ст.1 Закона Украины «О прожиточном минимуме»).
Учитывая изложенное, а также то, что ответчиком не опровергнут предоставленный истцом расчет по разнице в заработной плате, следовательно, такой принимается судом во внимание.
Учитывая приведенное, беруили во внимание размеры минимальной заработной платы, установленной ЗУ «О Государственном бюджете Украины» на 2008-2021 годы и с учетом предоставленного истцом расчета разницы в заработной плате согласно отраслевым соглашениям и фактически начисленной заработной платой за период 2008-2021 гг., судом установлено, что ГП ЛДЗ Лорта неправомерно начисляло заработную плату истца за спорный период, чем были нарушены ее трудовые права, в частности, право на надлежащий уровень оплаты труда, предусмотренный законодательством.ством. Задолженность по заработной плате составляет 226390, 20 грн. /а.с.8-12/.
Вместе с этим, п.6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года №13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что поскольку взимание и уплата подоходного налога с граждан соответственно обязанностью работодателя и работника , суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем отмечается в резолютивной части решения.
Статтею 34 ЗУ «Об оплате труда» определено, что компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифами на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
Согласно ст.ст. 1-3 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсациюцию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица). Компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона. Сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленных, но не выплаченных общинянину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, не в счет).
Пунктами 3, 4 Порядка проведения компенсации гражданам утраты части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, утвержденного постановлением КМУ от 21.02.2001г. №159 предусмотрено, что компенсации подлежат такие денежные доходы вместе с суммой индексации, получаемой гражданами в гривне.ях на территории Украины и не носят разового характера. Сумма компенсации исчисляется как произведение начисленного, но невыплаченного денежного дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, разделенное на 100. Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путём умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цен в месяце, за который выплачивается доход, в расчет не включается.
Согласно правовому заключению Верховного суда Украины, изложенному в постановлении №6-131цс12 от 07 ноября 2012 года, основным условием для выплаты гражданам компенсации является нарушение собственником установленных сроков выплаты начисленных доходов, в частности, заработной платы. При этом компенсация за нарушение сроков выплаты начисленного дохода производится независимо от вины органа, осуществляющего соответствующие выплаты ив зависимости от порядка и оснований начисления этого дохода или его части: самим предприятием добровольно или во исполнение судебного решения.
Согласно приобщенному к материалам дела истцом расчета компенсации за несвоевременную выплаченную заработную плату, размер такого составляет 131 803, 11 грн. /а.с.13-15/.
В Решении Конституционного Суда Украины от 15 октября 2013 г. № 9-рп/2013 по делу № 1-18/2013 за конституционным обращением гражданина относительно официального толкования положения части второй статьи233 Кодекса законов о труде Украины, которое является обязательным к исполнению на территории Украины, окончательным, изложен следующий правовой вывод: в аспекте конституционного обращения положения части второй статьи 223 Кодекса законов о труде Украины следует понимать так, что в случае нарушения законодательства об оплате труда работник вправе обратиться в суд с иском о взыскании сумм индексации заработной платы и компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплв качестве составляющих причитающейся работнику заработной платы без ограничения любым сроком независимо от того, были ли такие суммы начислены работодателем (пункт 1 резолютивной части решения).
Согласно ст. 5 ГПК Украины, осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором.
Согласно ст. 89 ГПК Украины суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, чтоя на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств. Суд оценивает принадлежность, допустимость, достоверность каждого доказательства в отдельности, а также достаточность и взаимную связь доказательств в их совокупности.
В деле "Трофимчук против Украины" Европейский суд по правам человека отметил, что хотя пункт 1 статьи 6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод обязывает суды обосновывать свои решения, это не может пониматься как требование подробно отвечать на каждый довод.
Исходя из приведенного и учитывая, что истец находилась в трудовых отношениях с ответчиком и в день увольнения ей не были выплачены причитающиеся от предприятия суммы, суд приходит к выводу, что с ответчика в пользу истца подлежит взысканию 226 390, 20 гривен задолженности по заработной плате, без учета удержания налогов и других обязательных платежей и 131 803, 11 гривен компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты.
Истец извилный от уплаты судебного сбора на основании п. 1 ч.1 ст. 5 Закона Украины "О судебном сборе".
Согласно ч. 6 ст. 141 ГПК Украины, если сторона, в пользу которой принято решение, освобождена от уплаты судебных издержек, с другой стороны взимаются судебные расходы в пользу понесших их лиц пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований.
Поскольку исковые требования истца обоснованы и подлежат удовлетворению, из ст.141 ГПК Украины с ответчика подлежит взысканию в пользу госавы 908 грн. судебного сбора
Руководствуясь ст.258-259, 264-265, 274, 279 ГПК Украины,



постановил:

Исковое заявление удовлетворить.
Взыскать с Государственного предприятия «Львовский государственный завод «лорта» в пользу особа_1 226 390, 20 гривен задолженности по заработной плате, без учета удержания налогов и других обязательных платежей, подлежащих удержанию из этой суммы в соответствии с законодательством Украины.
Взыскать с Государственного предприятия «Львовский государственный завод «лорта» в пользу особа_1 компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты за период с января 2008 года по май 2021 года, по состоянию на июнь 2021 года, в размере 131 803, 11 гривен без учета подлежащих налогов и других обязательных платежей удержанию из этой суммы в соответствии с законодательством Украины.
Взыскать с Государственного предприятия «Львовский государственный завод «лорта» в пользу государства 908 гривен судебного сбора.
Решение может быть обжаловано в апелляционном времени.непосредственно во Львовский апелляционный суд в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после возвращения апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
В соответствии с требованиями п.п. 15.5 Переходных положений ГПК Украины апелляционная жалоба подается в течение тридцати дней со дня его прогов Львовский апелляционный суд через Железнодорожный районный суд г. Львова.
Если в судебном заседании была объявлена ​​только вступительная и резолютивная части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решения вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения. Участник дела, которому полное решение не было вручено в день его провозглашения или составления, имеет право на возобновление пропущенного срока на апелляционное обжалованиерешение суда – если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения.
Истец: лицо_1 , информация_1 , рнокпп номер_1 , зарегистрированный по адресу: адрес_1
Ответчик: Государственное предприятие «Львовский государственный завод «лорта», р/с: номер_2 ПАО АБ «Укргазбанк», МФО: 320478, егрпоу: 30162618, ИНН: 301626113031, находится по адресу: г. Львов, ул. Патона, 1.

Судья: / подпись /
С оригиналом согласно.
Судья: [К.] А.И.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 462/5934/21


Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2021 року м.Львів
Залізничний районний суд міста Львова в складі
головуючого судді - [К.] А.І.,
при секретарі - [Б] А.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення не нарахованої та не виплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь не нараховану та не виплачену заробітну плату в розмірі 226 390, 20 гривень, з урахуванням ПДФО і ВЗ та стягнути компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату за період з січня 2008 року по травень 2021 року, станом на червень 2021 року в розмірі 131 803, 11 гривень. В обгрунтування своїх вимог покликається на те, що вона з 01.10.1998 року працювала начальником економічного бюро цеху 008, а з 03.10.2016 року провідним економістом монтажно-складального цеху 003 ДП «Львівський державний завод «лорта» та 21.07.2021 року була звільнена за власним бажанням на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України. Відповідач протягом 2008-2021 року порушував її право на належну оплату праці, а саме встановив посадовий оклад, нижчий, ніж гарантований Галузевою угодою між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія-Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України на 2008-2009 роки, а також Міжгалузевою угодою у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 роки. Відповідач не нарахував і не виплатив їй заробітну плату за 2008-2021 рр. в сумі 226 390, 20 грн., що є також підставою для нарахування позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням відповідачем термінів їх виплати. Розрахунок суми компенсації здійснено відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 і становить 131 803, 11 грн. станом на червень 2021 року. В зв`язку з наведеним просить позов задовольнити.
У відзиві на позовну заяву, представник відповідача позов не визнала, з огляду на необгрунтованість позовних вимог. Зазначає, що дія зазначених у позовній заяві угод не поширюється на вказані правовідносини, оскільки така угода не є підписана ні відповідачем, ні Державним концерном «Укроборонпром». Вказує, що наданий позивачем розрахунок є некоректним, оскільки позивачем не вказано, яку формулу та коефіцієнти слід застосовувати. Крім цього, зазначає, що компенсація не підлягає виплаті, оскільки відповідач не є стороною міжгалузевої та галузевої угод. /а.с.92-100/
Позивач у відповіді на відзив зазначила про необгрунтованість поданого представником відповідача відзиву, додатково зазначивши про те, що дія міжгалузевої угоди 2016-2020 рр. Поширюється на ДП «ЛДЗ «лорта», оскільки підписантами останньої зі сторони профспілок є працівники радіоелектроніки та машинобудування. Первинна профспілкова організація відповідача є організаційною ланкою «Професійної спілки працівників радіоелектроніки та машинобудування України» і в своїй роботі керується вказаною міжгалузевою угодою, що підтверджується також довідкою та свідоцтвом, долучених до відповіді на відзив. Щодо підписання зазначеної угоди ДК «Укроборонпром» вказує, що такий не має повноважень на укладання угоди, тому і не підписував її, останній наділений лише повноваженнями реалізації норм вказаної угоди на підприємствах, які включені до складу концерну, а сам підписант - це Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, яке є правонаступником Міністерства промислової політики України та центральним органом виконавчої влади, який має повноваження на ведення колективних переговорів на галузевому рівні щодо підприємств оборонно-промислового комплексу та повноваження підписання міжгалузевої угоди як зі сторони роботодавців, так і зі сторони органів виконавчої влади.. /а.с.147-160/
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27.04.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. /а.с.86-87/
Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Зі змісту ст.12, 81 ЦПК України убачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ст. 96 КЗпП України, основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики /довідники/.
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Формування тарифної сітки /схеми посадових окладів/ провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних /міжпосадових/ співвідношень розмірів тарифних ставок /посадових окладів/.
Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації /профспілковим представником/.
Згідно із ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими /регіональними/ угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації /профспілковим представником/, що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Конкретні розміри тарифних ставок /окладів/ і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Частиною 3 ст.6 Закону України «Про оплату праці» визначено, що тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Згідно абз. 4 ч.1 ст. 5 Закону України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється, зокрема, на підставі галузевих (міжгалузевих), територіальних угод.
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про оплату праці» договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.
Частиною 1 ст.15 цього Закону передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.
Отже, встановлені галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами умови оплати праці є гарантіями для працівників в сфері оплати праці й безпосереднє застосування таких умов є обов`язковим для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії угоди.
Відповідно дост. 22 Закону України «Про оплату праці» суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» визначено, що положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
Цим Законом також передбачено, що умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод (ч.2 ст.5 Закону), а галузева (міжгалузева) угода не може погіршувати становище працівників порівняно з генеральною угодою (ч. 3 ст. 8 Закону).
Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.
Окрім цього, судом встановлено, що з 01.10.1998 року позивач працювала начальником економічного бюро цеху 008, а з 03.10.2016 року провідним економістом монтажно-складального цеху 003 ДП «Львівський державний завод «лорта» та 21.07.2021 року була звільнена за власним бажанням на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України.. /а.с.18-21/
Судом встановлено, що ДП «ЛДЗ «лорта» є державним оборонним підприємством, на яке з 2008 року поширювала свою дію Галузева угода між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія-Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України на 2008-2009 роки, яка була пролонгована до 2015 року та з жовтня 2016 року на нього поширювалась дія Міжгалузевої угоди у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 рр.
Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що відповідач та ДК «Укроборонпром» не підписували угоду та така не поширює свою дію на вказані правовідносини, оскільки такі не підтверджені належними і достатніми доказами та спростовуються позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Відповідно до п. 5.1.1. Галузевої угоди встановлено мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці до законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати згідно з Додатком №1, співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менше як 1 до 1, 1.
Пунктом 5.1.2 Галузевої угоди визначено, що мінімальний посадовий оклад техніка без категорії встановлюється на рівні місячної тарифної ставки робітника третього розряду третьої сітки відповідних галузей. п.5.1.3 установлено мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців підприємств до посадового окладу техніка згідно з Додатком №2 до Галузевої угоди.
Згідно Міжгалузевої угоди, встановлено на підприємствах, на період до законодавчого встановлення реального прожиткового мінімуму, співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1, 5. Установлено мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників третього розряду з нормальними умовами праці до законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати згідно з Додатком №1 до угоди (п.5.1.1).
Відповідно до п. 5.1.2 Міжгалузевої угоди установлено мінімальний посадовий оклад техніка без категорії на рівні місячної тарифної ставки робітника третього розряду третьої сітки відповідних галузей та п. 5.1.3 установлено мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців підприємств до посадового окладу техніка згідно з Додатком № 2 до угоди».
Статтею 3 Закону України «Про оплату праці» визначено, що мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Визначення прожиткового мінімуму наведене у ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», згідно якої прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
За змістом п.5.1.1 Міжгалузевої угоди співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1, 5 встановлено до законодавчого встановлення реального прожиткового мінімуму.
Також слід зауважити, що у всіх додатках до Міжгалузевої угоди конкретно зазначено співвідношення між встановленими коефіцієнтами та мінімальною заробітною платою.
Розмір прожиткового мінімуму щороку затверджується Верховною Радою України у Законі України «Про Державний бюджет» на відповідний рік.
На час виникнення спірних правовідносин і на даний час законодавством не визначено поняття «реальний прожитковий мінімум» і не встановлено його розмір, як це передбачено п.5.1.1 Міжгалузевої угоди.
Таким чином, розрахунковою величиною при визначені посадового окладу позивача є мінімальна заробітна плата.
Беручи до уваги положення пункту 2статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум`та положень частини 2статті 9 Закону України «Про оплату праці», ст. 95 КЗпП України, прожитковий мінімум не може використовуватися для встановлення мінімального посадового окладу (тарифної ставки), а є лише соціальною гарантією того, що мінімальна заробітна плата не буде встановлена нижче рівня достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум»).
З огляду на викладене, а також те, що відповідачем не спростовано наданий позивачем розрахунок по різниці в заробітній платі, а відтак, такий приймається судом до уваги.
Враховуючи наведене, беручи до уваги розміри мінімальної заробітної плати, яка була встановлена ЗУ «Про Державний бюджет України» на 2008-2021 роки та з врахуванням наданого позивачем розрахунку різниці в заробітній платі згідно Галузевих угод та фактично нарахованою заробітною платою за період 2008-2021 рр., судом встановлено, що ДП «ЛДЗ «Лорта» неправомірно нараховувало заробітну плату позивача за спірний період, чим було порушено її трудові права, зокрема, право на належний рівень оплати праці, передбачений законодавством. Заборгованість по заробітній платі становить 226 390, 20 грн. /а.с.8-12/.
Разом з цим, п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Статтею 34 ЗУ «Про оплату праці» визначено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно із ст.ст. 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Пунктами 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001р. №159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
Згідно із правовим висновком Верховного суду України, викладеного у постанові №6-131цс12 від 07 листопада 2012 року, основною умовою для виплати громадянам компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів, зокрема, заробітної плати. При цьому, компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини: самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно із долученим до матеріалів справи позивачем розрахунку компенсації за несвоєчасну виплачену заробітну плату, розмір такої становить 131 803, 11 грн. /а.с.13-15/.
У Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, яке є обов`язковим до виконання на території України, остаточним, викладено наступний правовий висновок: в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 223 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем (пункт 1 резолютивної частини рішення).
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх [censored]
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позивач перебувала у трудових відносинах із відповідачем і в день звільнення їй не були виплачені належні від підприємства суми, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 226 390, 20 гривень заборгованості по заробітній платі, без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів та 131 803, 11 гривень компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави 908 грн. судового збору.
Керуючись ст.258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України,



ухвалив:

Позовну заяву задоволити.
Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на користь особа_1 226 390, 20 гривень заборгованості по заробітній платі, без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на користь особа_1 компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за період з січня 2008 року по травень 2021 року, станом на червень 2021 року, в розмірі 131 803, 11 гривень без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України.
Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на користь на користь держави 908 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Позивач: особа_1 , інформація_1 , рнокпп номер_1 , зареєстрована за адресою: адреса_1
Відповідач: Державне підприємство «Львівський державний завод «лорта», р/р: номер_2 ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО: 320478, єдрпоу: 30162618, ІПН: 301626113031, знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Патона, 1.

Суддя:/підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: [К.] А.І.