КЗ "БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ ЦЕНТР ПМСД": невыплата зарплаты

болградский районный суд одесской области
04.09.2020
Дело № 497/1959/19
Производство № 2/497/194/20
решение
именем украины

04.09.2020 года Белгородской районный суд Одесской области в составе:
председательствующего — судьи [К.] А.В.,
секретарь судебного заседания — Бекметова Х.В.,
с участием истца особа_1
представителей ответчика Оберемко Н.М. и Великсара И.В.
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.Болград гражданское дело по исковому заявлению особа_1 к Коммунального некоммерческого предприятия «Белгородской районный центр первичной медико-санитарной помощи» о признании неправомерными и отмене приказов об изменении существенных условий труда,

В:
21.12.2019 года истец особа_1 обратилась в суд с вышеуказанным иском, которым просит восстановить ей срок обращения в суд с исковым требованием о признании незаконными и отмене приказа главного врача коммунального некоммерческого предприятия «Белгородской районный центр первичной медикосанитарной помощи «Великсара И.В. за №161 от 22 июля 2019 года, и №81-к от 30 сентября 2019 по изменению существенных условий труда сестры медицинской общей практики — семейной медицины особа_1, а также просит обязать Коммунальное некоммерческое предприятие «Белгородской районный центр первичной медико-санитарной помощи « (68702, Одесская область, г.Болград, вул. Инзовська, 164, код егрпоу 38184885) провести расчет и выплатить ей истцу особа_1, разницу в оплате труда в связи с незаконным переводом на 0, 75 ставки за период работы с 1 октября 2019 по день вступления судебного решения в законную силу, за вычетом обязательных налогов и платежей.
В обоснование требований истец ссылается на то, что она работает в амбулатории общей практики — семейной медицины с.Новые Трояны Болградского района Одесской области в должности медицинской сестры.
30 июля 2019 ее ознакомили с приказом главного врача коммунального некоммерческого предприятия «Белгородскойрайонный центр первичной медико-санитарной помощи «Великсара И.В. за №161 от 22 июля 2019 «Об изменении существенных условий труда и предупреждения должностных лиц».
В указанном приказе указано следующее: 1. Внести изменения в размеры должностных окладов среднего медицинского персонала подчиненных структурных подразделений в связи с наличием меньшего количества заключенных деклараций от установленной нормы (до 900 деклараций на сестру медицинскую ЗПСМ) с 1 октября 2019; 2. Установить должностные оклады в г.ОЗМиР 0, 75 ставки сестры медицинской общей практики семейной медицины.
При ознакомлении истец выразила свое несогласие с указанным приказом, поскольку считает незаконным изменение существенных условий своего труда. О своем несогласии с приказом она указала в нем письменно.
Вместе с тем приказом главного врача КНП «Белгородской районный центр первичной медико-санитарной помощи» Великсара И.В. за №81-к от 30.09.2019 года она, истец особа_1, была переведена на 0, 75 ставки сестры медицинской общей практикии семейной медицины. Такое изменение оплаты его труда истец считает незаконным и безосновательным, поэтому вынуждена обратиться в суд за защитой своего права.
В судебном заседании истец поддержал исковые требования, просила удовлетворить в полном объеме, признать неправомерными и отменить приказы по изменению существенных условий труда.
Представители ответчика просили отказать в удовлетворении иска, пояснив, что в связи с постепенной реформой медицины был создан Национальной службе здоровья Встраны (далее — нсзу), которая является распорядителем государственных средств, поступающих из государственного бюджета в КНП «Белгородской районный центр первичной медико-санитарной помощи» (далее — КНП «Белгородской рцпмсд») в определенном объеме — согласно количеству деклараций, заключенных между всеми врачами КНП «Белгородской РЦ ПМСП» и гражданами — жителями Болградского района. Эта сумма каждый месяц корилюеться в зависимости от количества деклараций: могут быть заключены новые декларации, в том числе по новорожденнымх и новоприбывших в район граждан, а также количество деклараций может быть уменьшена в случае, если есть лица, которые снимаются с регистрации проживания по Болградском района в связи с переездом в другую местность или в связи со смертью. Такие данные есть на официальном сайте НСЗУ, оперативно автоматически изменяются, и от них начисляются и поступают средства на медицину из государственного бюджета в район, в том числе — к КНП «Белгородской рцпмсд»; эти данные даже сразу не видит сразу руководство КНП«Белгородской рцпмсд». Все средства справедливо. в соответствии с количеством деклараций, распределяются по врачами и закрепленными за ними медсестрами — для осуществления медицинской помощи и на оплату труда, в соответствии с коллективным договором, который все время в течение реформы и изменений в законодательстве корректируется путем рассмотрения определенных вопросов на общем собрании коллектива вместе с активным участием профсоюзов, как это предусмотрено законодательством. Руководство от коллектива не скрывает ни количество средств, ни ихраспределение в зависимости от условий труда и изменений в законодательстве.
Весь коллектив знаком по реформе, деклараций и финансирования от их зависимости, а также о распределении средств, в т.ч. по премиального фонда из фонда экономии заработной платы, которая образуется из средств, предназначенных на оплату труда медицинских сестер, на должностях которых есть вакансии: так, в селах вместе с одним врачом работает две медицинские сестры, а в городе некоторые врачи, в которых мало декларации, работают с одной медсестрой, хотяпо штату должно быть две. Из фонда экономии заработной платы премируются те работники, которые работают на более тяжелых участках в селах.
В амбулатории села Новые Трояны сложилась такая ситуация, что остался работать только один врач, и те медицинские сестры, которые были закреплены за ним, подлежали освобождению. Однако, на то место планировалось оформить врача — молодого специалиста, и чтобы не терять медицинских сестер, не увольнять их, было принято решение «перебросить» на них часть деклараций, заключенныхс врачами, которые работают в городе, в помещении самого КНП «Белгородской рцпмсд», и получилось только 0, 75 ставки. Для разъяснений относительно такого положения медицинским сестрам с.Новые Трояны было предложено неоднократно прибыть в КНП «Белгородской рцпмсд» — на собрание коллектива и к руководству, но они под разными причинами игнорировали приглашения.
Несмотря на то, что этих двух медсестер — истца лицо_1 и вторую медицинскую сестру с [Н.] амбулатории — особа_2 — перевели на 0, 75 ставки, онаи заработную плату вместе с премией в сумме получали не меньше, чем другие медицинские сестры, хотя работали по графику меньше времени — согласно времени, которое требуется на 0, 75 ставки — не полный рабочий день. Им телефону пытались объяснить, что это временно, до оформления нового врача, с целью сохранения их ставок, но они обижались и на контакт не шли, не приходили к руководству и к профсоюзной организации предприятия. Сейчас ситуация исправилась, но, к сожалению, эти две медицинские сестры освонились — перешли работать в подразделение Болградской ЦРБ, который выполняет такую ​​же работу в амбулаториях в селах — оказывает первичную медицинскую помощь — образование параллельных предприятий предусмотрено действующим законодательством для конкуренции и повышения качества обслуживания населения — чтобы граждане имели выбор, где заключать декларации. И даже зная, что эти две медсестры освобождаются, КНП «Белгородской рцпмсд» им выплатило премии за последний отработанный ими месяц перед увольнением, поскольку руководящийицтво понимает, что заработная плата у медиков и так мала, и ее не хватает на все семейные проблемы каждого работника в полном обсязи. Також представители объяснили, что, поскольку в особа_1 человек является председателем [Н.] сельсовета, а врачом работала раньше свекровь, в амбулатории образовалась нездоровая обстановка, которая подлежала исправлению, в том числе и по разъяснений работникам направлений медицинской реформы, осложнялось расстоянием и клановостью и местечковой самомнением. Однако все стремятсяения руководства КНС «Белгородской рцпмсд» были направлены на сохранение рабочих мест опытным специалистам, которыми истец и вторая медсестра особа_2, а также — на сохранение и улучшение качества медицинской помощи населению в сложных условиях реформирования.
Свидетель особа_2 пояснила, что она вместе с истцом была переведена на работу на условиях 0, 75 ставки, поддерживает исковые требования, также обратилась в суд с аналогичным иском, считает незаконными и необоснованными перевода ее и позивача на такие условия труда, поскольку они, работая с одним врачом, фактически выполняли все объем работы такой, какой выполняли, работая с двумя врачами, поскольку объем населения и обращений граждан за медицинской помощью не уменьшился: своевременно домой не уходили, то есть фактически отрабатывали полное рабочее время и даже больше, поскольку нагрузка в их селе большое — работы с населением хватает, особенно в период вакцинации и в нерабочее время — в экстренных случаях.
факттого, что она, свидетель, и истец получали каждая в сумме заработную плату за счет премий — даже гораздо больше, чем минимальная — свидетель не опровергла и не опровергла тот факт, что она и истец не появлялись в КНП «Белгородской рцпмсд» для обсуждения и урегулирования ситуации в досудебном порядке, ссылаясь на немалую расстояние между с.Новые Трояны — дальнего села Болградского района и г.Болград, где находится КНП «Белгородской рцпмсд».
Свидетель лицо_3 пояснил суду, что вин работает в КНП «Белгородской рцпмсд» — выполняет работу кадровика — является старшим инспектором отдела кадров. Подтвердил, что все вопросы по декларированию — количества заключенных пациентами деклараций с врачами КНП «Белгородской рцпмсд» и зависимость от этого финансирования и распределение средств, поступающих из НСЗУ — руководство коллектива постоянно разъясняет на общем собрании и, при необходимости, при личных обращениях — устно или письменно, однако истец ни разу не появилась на приглашение к КНП «Болградський рцпмсд «для урегулирования вопроса относительно временных условий труда.
Свидетель особа_4 пояснила суду, что работает бухгалтером, начисляет заработную плату истцу в соответствии с рапортов, которые составляла заведующая амбулатории Новых Троян — врач, которая, кроме того, сама отмечала в рапортах, сколько процентов премии выплатить каждой из медсестер — соответственно от отработанного времени и нагрузки, поскольку на заведующего амбулаторией возложена эта обязанность, эти рапорты никем не оспаривались.
мидок особа_6 пояснила суду, что работает экономистом в КНП «Белгородской рцпмсд», и ей известны все основания расчета заработных плат. Она уверена, что руководством ничего не поднимался, права истца — также, поскольку в условиях длительной реформы постепенно оплата труда медицинских работников менялась и сейчас является зависимой от количества заключенных с врачом деклараций. Но, несмотря на то, что в некоторых врачей количества деклараций недостаточно для оплаты им и медсестрам, что с ними работают заработнойй платы в полном объеме, руководство всегда учитывает фактическую нагрузку и премированием в процентном соотношении оплачивается фактически выполненная работниками работа. Оплата труда истца в размере 0, 75 ставки, действительно была экономически обоснована и это была вынужденная мера — временная, для того, чтобы их должности временно сокращать — до оформления на работу нового врача. В случае недостаточности финансирования является такое положение, когда местная власть — в данном случае — сельский совет, который заинтересуютна в надлежащем медицинском обслуживании населения своей общины,  — имеет право доплачивать медицинским работникам к заработной плате. В других селах удалось договориться с председателями и общинами сельсоветов, однако в Н.Троянах голова, несмотря на то, что является человеком истца, не согласился поддержать финансово амбулаторию, из-за чего к ним не захотел и оформиться после и молодой врач, который оформился в амбулаторию в другом, соседнем селе — в с.Городне. Свидетель подтвердила своими объяснениями объяснения представителейответчика о порядке распределения средств — в соответствии с коллективным договором.
Свидетель лицо_7 пояснила суду, что является руководителем профсоюзной организации КНП «Белгородской рцпмсд» на добровольных началах бесплатно, поскольку численность профсоюза небольшая, сама работает медицинской сестрой в с.Криничкы, поэтому хорошо понимает истца, ей хорошо известна ситуация с истцом и второй медицинской сестрой в с.Н.Трояны, поскольку руководство ничего не скрывает, все вопросы распределения финансирования и декларацийй пациентов, требования реформы — обсуждаются на общем собрании коллектива работников, поэтому считает, что со стороны руководства КНС «Белгородской рцпмсд» отсутствуют нарушения прав истца о переводе истца на другие условия работы — на 0, 75 ставки, исходя из целесообразности и обстоятельств, фактически сложились.

Выслушав истца, представителей ответчика, свидетелей, изучив доводы сторон в судебном заседании, рассмотрев предоставленные суду документы и материалы, всесторонне и полно выяснив все факческие обстоятельства, на которых основываются исковые требования, объективно исследовав и оценив доказательства, имеющие юридическое значение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, суд выяснил следующее.

Главный оберег государственности и демократии — Конституция подчеркивает, что человек, его жизнь и здоровье, честь и достоинство, неприкосновенность признаются наивысшей социальной ценностью.
Согласно Конституции Украины, каждый гражданин имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на життя трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается (статья 43 Конституции Украины). Государство создает условия для полного осуществления гражданами права на труд, гарантирует равные возможности в выборе профессии и рода трудовой деятельности, реализует программы профессионально-технического обучения, подготовки и переподготовки кадров в соответствии с общественными потребностями.
Свобода труда предусматривает возможность лица заниматься или не заниматься трудом, а если заниматься, то свободно ее выбирать, обеспечениекаждому без дискриминации вступать в трудовые отношения для реализации своих способностей. По своей природе право на труд является неотчуждаемым и по сути означает обеспечение именно равных возможностей каждому для его реализации. Реализация права гражданина на труд осуществляется путем заключения им Трудового договора и выполнения круга обязанностей по своей специальности, квалификации или должности, которая предполагается структурой и штатным расписанием предприятия, учреждения или организации.

согласно наданих суда сведений, истец по состоянию на оспариваемый период работала медицинской сестрой КНП «Белгородской рцпмсд» — в амбулатории общей практики семейной медицины с. Новые Трояны Болградского района Одесской области, и в настоящее время является переведенной работать на аналогичную должность в другой предприятия — в другое медицинское учреждение.
Однако, в соответствии с приказом главного врача коммунального некоммерческого предприятия «Белгородской районный центр первичной медико-санитарной помощи» всоба_8 под №161 от 22 июля 2019 — об изменении существенных условий труда и предупреждения должностных лиц, указано следующее: «1. Внести изменения в размеры должностных окладов среднего медицинского персонала подчиненных структурных подразделений в связи с наличием меньшего количества заключенных деклараций от установленной нормы (до 900 деклараций на сестру медицинскую ЗПСМ) — с 1 октября 2019; 2. Установить должностные оклады в размере 0, 75 ставки сестры медицинской общей практики семейной медицины «с этим наказом истец была ознакомлена своевременно — более, чем за два месяца до фактических изменений условий ее работы — 26.07.2019р. (А.с.11−13).
Согласно приказу главного врача КНП «Белгородской районный центр первичной медико-санитарной помощи» лицо_8 за №81-к от 30.09.2019 года, истец переведена на 0, 75 ставки сестры медицинской общей практики семейной медицины (а.с.14).
Согласно разъяснений Одесской областной организации профсоюза работников здравоохранения от 28.10.2019р. на обрания среднего медицинского персонала КНП «Белгородской рцпмсд» относительно вышеупомянутых спорных приказов №161 от 22.07.2019 и №81-к от 30.09.2019р., главному врачу КНП «Белгородской рцпмсд» было разъяснено, что, поскольку с новыми условиями работы, существенно отличались от прежних, некоторые работники не были согласны, они, на основании ст.32п.4 КЗоТ Украины подлежали освобождению в случае непредоставления согласия продолжать работать в новых условиях, поскольку ст.43 Конституции Украины принудительный труд в Украине сапрещено.
По принуждение истца к работе в новых условиях против его воли — такие заявления в материалах дела отсутствуют, а также истец об этом не заявляла в ходе судебного заседания, не предоставлено суду также другими лицами сведений и доказательств принуждения истца работать несмотря на их воли после изменения условий его труда.
Согласно ч.1 ст.81 ГПК Украины каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений. Доказательства предоставляются суда сторонами и другими участниками дела. Доказывания не может основываться на предположениях.
Согласно ст. 89 ГПК Украины суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанному на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств.
Статья 233 КЗоТ Украины определяет, что работник может обратиться с заявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в районный, районный в городе, городской или горрайонный суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или ма в узнать о нарушении своего права, а по делам об увольнении — в месячный срок со дня вручения копии приказа об увольнении либо со дня выдачи трудовой книжки.
Истец обратился в суд с иском 21.12.2020р., Моментом, с которого истец узнала о нарушении своего права, суд считает моментом получения истцом заработной платы в уменьшенном размере — через 0, 5 отработанного месяца после вступления в силу приказа главного врача коммунального некоммерческого предприятия « Белгородскойрайонный центр первичной медико-санитарной помощи «лицо_8 за №81-к от 30 сентября 2019 по изменению существенных условий труда сестры медицинской общей практики — семейной медицины особа_1, то есть, возможно, 16 сентября, что к моменту обращения в суд, возможно и превысило на четыре дня трехмесячный срок обращения истцом в суд за защитой его права, однако, поскольку суду не предоставлено точной даты, с которой истец считает, что его права нарушены, истец просила суд о восстановлении этого срока для записту свои права судом, а участники производства не возражали, суд пришел к выводу, что отсутствуют достаточные доказательства того, что истцом срок обращения в суд с данным иском возбуждено, а потому — отсутствуют основания для его обновления.
Кроме того, кодекс законов о труде Украины устанавливает также категорию споров, с иском о решении которых работник может обратиться в суд без ограничения каким-либо сроком — это споры о взыскании причитающейся работнику заработной платы.
Поскольку истцомявлено о нарушении ее права на оплату труда, ее обращение в суд с данным иском нельзя считать имеющим срок исковой давности.

Обоснованности предмета и оснований требований иска, суд следующее.
Частью 3 статьи 32 КЗоТ Украины регламентировано, что «в связи с изменениями в организации производства и труда допускается изменение существенных условий труда при продолжении работы по той же специальности, квалификации или должности. Об изменении существенных условий труда — систем и размеров оплатытруда, льгот, режима работы, установлении или отмене неполного рабочего времени, совмещение профессий, изменение разрядов и наименования должностей и других — работник должен быть извещен не позднее чем за два месяца «.
А статьей 33 КЗоТ Украины регламентировано, что допускается «временный перевод работника на другую работу, не обусловленную трудовым договором», но только с его согласия.
Частью 4 статьи 32 КЗоТ Украины регламентировано, что в случае, если прежние существенные условия труда не могут быть сохранены, А работник не согласен на продолжение работы в новых условиях, то трудовой договор прекращается по пункту 6 статьи 36 настоящего Кодекса.
Представители ответчика в судебном заседании показали, что изменение существенных условий труда в отношении истца особа_1 была обусловлена ​​достаточными и обоснованными основаниями,  — реформированием медицинской отрасли в Украине, к которой относится и КНП «Белгородской рцпмсд», работником которого является истец. По употреблению руководством КНП «Белгородской рцпмсд» мер недопущение увольненияистца в связи с реформами и временными изменениями условий работы и оплаты труда истца, представители ответчика предоставили достаточные объяснения по соблюдению прав истца относительно сохранения ее рабочего места и принятие мер по разъяснению истцу о временности мероприятий, направленных на оптимизацию оплаты его труда, которые подтверждены объяснениями свидетелей и ничем не опровергнуты.
Так, в августе 2014 Министерство здравоохранения инициировало разработку национально-? стратегия? реформувки системы здравоохранения в крайне? нет, и на официальном сайте Минздрава было опубликовано Национальную стратегию реформирования системы здравоохранения в Украине на период 2015−2020 годы, с помощью новых стратегических подходов планировалось повышение качества и доступности медицинской помощи и уменьшения финансовых рисков для людей ?, было предоставлено толчка реформе отрасли.

Документ имел главные цели: в первую очередь — стимулировать правильные реформы, но одновременно продемонстрировать тем, кто принимает решения,  — что здоровье и и? ого охрана — потужниы? инструмент в политике. Стратегия проясняло горизонт? для реформы, предоставила и? и? структуры и демонстрацию потенциала различных мероприятий, направленных на ефективниы? развитие услуг здравоохранения.
На базе стратегии, Министрество здравоохранения разработало также Концепцию реформирования финансирования системы здравоохранения и законопроекты, запустят реформу украинской медицины.
В результате реформирования появилась Национальная служба здоровья Украины (НСЗУ), которая является центральным органом исполнительной власти, реализующим государственную политику в сфере государственных финансовых гарантий медицинского обслуживания населения. Деятельность НСЗУ направляется и координируется Кабинетом Министров Украины через Министра здравоохранения.
Основные задачи НСЗУ: ​​реализация государственной политики в сфере государственных финансовых гарантий медицинского обслуживания населения по программе государственных гарантий медицинского обслуживания населения (программа медицинских гарантий); выполненния функций заказчика медицинских услуг и лекарственных средств по программе медицинских гарантий. Внесение на рассмотрение Министра здравоохранения предложений по обеспечению формирования государственной политики в сфере государственных финансовых гарантий медицинского обслуживания населения.

Нормативно-правовые основы деятельности НСЗУ: ​​Закон Украины «О государственных финансовые гарантии медицинского обслуживания населения»; План мероприятий по реализации Концепции реформы финансирования системы здравоохранения на период до2020 года, утвержден распоряжением Кабинета Министров Украины от 15 ноября 2017 № 821-р; и Положения о Национальной службе здоровья Украины, утвержденное постановлением Кабинета Министров Украины от 27 декабря 2017 № 1101 «Об образовании Национальной службы здоровья Украины».

В соответствии с Законом Украины «О государственных финансовые гарантии медицинского обслуживания населения» 1 апреля стартовал второй этап медицинской реформы. 1769 специализированных медицинских учреждений подали свои заявления на укладення договора с НСЗУта подписали договоры, ведь другого варианта получения государственного финансирования с 1 апреля не предусмотрено. 1 апреля Программа медицинских гарантий — перечень бесплатных медицинских услуг — заработала в полном объеме на обеспечение конституционного права граждан на бесплатную медицинскую помощь от государства.
На официальном сайте НСЗУ размещена информация о направлении государственной стратегии реформирования медицины. Доцент Национального медицинского университета, заведующий отделением ендоскопии и малоинвазивной хирургии клиники «Обериг» лицо_9, отметил, что Украина стала второй (после Польши) государством в мире, где ранние высокоточные эндоскопические исследования включены в бесплатных медицинских услуг. «В Украине ежегодно в 20 000 пациентов обнаруживают рак кишечника или желудка. Этому можно было бы предотвратить благодаря ранней диагностике. Раннее выявление новообразований включен в приоритетных направлений в Программе медицинских гарантий. Под эту услугу больницы закупают новейшее медицинское оборудование, эндоскописты начали работать по клиническим протоколам. Реформу останавливать нельзя. Она спасает жизни тысячам украинский. Если ее не начать с 1 апреля, другого времени может не быть. Тяжело будет вернуть доверие врачей и пациентов. Мы должны это сделать «,  — отметил лицо_9. А Исполнительный директор благотворительного фонда «Пациенты Украины» особа_10, ссылаясь на данные Всемирного банка, отметили, что более 50% средств на медицину в Украине, являются теневыми. «Каждый год 22 млрд грн пациенты платят изсвоего кармана за диагностику и лечение болезни, продавая квартиры и машины. У многих пациентов нет этого и они просто умирают. Ежедневно в нашей стране умирают более 1600 пациентов, в том числе и от тяжелых болезней. [М.] реформа с 1 апреля даст каждому украинском доступ к гарантированному государством пакета бесплатных услуг. Пациенты устали ждать эту реформу. Отсрочка отбросит нас в прошлом, идеальных условий не будет никогда. От имени полтора миллиона украинских пациентов, я закликаю Президента, правительство, народных депутатов не останавливать медицинскую реформу «,  — сказала особа_10.
На официальном сайте НСЗУ размещено объявление о заключении договоров о переходном финансовое обеспечение комплексного предоставления медицинских услуг учреждениями здравоохранения. Срок подачи предложений истекает в 18 часов 00 минут по киевскому времени 30 сентября 2020.
Практически все коммунальные медицинские учреждения (районные, городские, областные больницы) получают средства по договорам с НСЗУ, и ответчик — не исключитния.
Бюджет Национальной службы здоровья планируется на следующий год. Платить имеет по счетам Государственная казначейская служба. В Минздраве заверили, что это наименее коррупционная модель, ведь все расчеты проверяет Национальное агентство по предупреждению коррупции и ревизионная служба. Также эта служба осуществляет контроль за использованием перечисленных средств. НСЗУ полноценно запланировано запустить в 2020 году.
Важной составляющей реформы является то, что больницы получили автономию — стали коммунальными предприятийами. То есть де-юре владельцами заведений остаются общины, а медучреждения получили право самостоятельно заниматься управлением и распределением средств. Роль местных бюджетов изменилась — к их обязанностей входе ремонт оборудования, помещений, поддержка инфраструктуры. Государство же обязано покрывать стоимость услуг.
Первые и главные изменения для врача, согласно реформы — это оплата труда и отношения с пациентами. Минздрав подразумевает изменение ситуации экономическими рычагами: бюджетные средства «уходят» за пациентом, наотличие от принципа «всем поровну», который существовал до сих пор.
Логика Минздраву в борьбе с коррупцией проста: у тех, к кому ходят пациенты, будет достаточно средств, и «благодарности» им не потребуются. У тех, кому не пойдут — не будет ни денег, ни пациентов.
Также должны быть прозрачными правила функционирования медицинского учреждения и его финансирование и комфортными условия труда для медиков.
На первичном звене, где работают семейные врачи, оплата за каждого пациента осуществляется заведения, В котором работает врач, заключил декларацию с пациентом. Другой вариант оплаты услуги первички — это оплата врачу направления, если он работает как ФЛП.
Государство в среднем платит из расчета за каждого пациента в год (ФОПу или больницы) в случае полной загруженности. Как главный врач больницы распределит эти средства — уже вопрос договоренности специалиста и руководителя учреждения. Важно отметить, что согласно реформы экономить на пациентах в данном случае невозможно, потому что государство платит именно за кожного больного, и если пациент останется недовольным и найдет другого специалиста, деньги уже будет получать новый предоставитель услуг (больница или врач ФОТ). Поэтому такая конкуренция среди специалистов должно стимулировать качественный сервис.
Очень важным изменением реформы предусмотрено, что лечебные учреждения приобретают большую самостоятельность в вопросе распределения финансов. Согласно законопроекту 6327, «органы местного самоуправления в пределах своей компетенции могут финансировать местные программы и поддерем коммунальных учреждений здравоохранения, в том числе обновлять материально-техническую базу, делать капитальный ремонт учреждения, повышать оплату труда медицинских работников (программы «местных стимулов»), а также обеспечивать местные программы предоставления населению медицинских услуг, требующих жители «. То есть медицинские учреждения превращаются в самостоятельные учреждения, работающие по рыночным правилам.
Относительно больниц вторичного звена, они получателями бюджета на свои услуги, исходя из того, сколько этих услуг они могут предоставить. Но, если пациентов поступит больше, то государство должно выплатить разницу. Условно говоря, зарплата врачей должна определяться руководством клиники, задачей которого является мотивировать своих подчиненных, чтобы работали, а больница — предоставляла услуги качественно и конкурировать с другими учреждениями. Руководители этих учреждений должны определяться на конкурсной основе согласно единого положения, разработанного профильным министерством; выбирать руководителей имеет местная власть. Главная цель реформи — не сэкономить на пациентах, а предоставить более качественную услугу, к тому же увеличить финансирование системы, которая будет работать на пациента, а не на заведение и определенных лиц.
Реформа сельской медицины происходит параллельно с реформой децентрализации. Поэтому финансовая модель учитывает вопросы, оказываются теперь в полной ответственности местного самоуправления. Ключевым из них — является нехватка медицинских кадров. Реализация предложенной модели на практике должна привлекать медицинских специалистов в сельскую мысцевости. Она позволяет наделить медицинского работника высокой заработной платой и достойными условиями труда.
на сайте НСЗУ опубликован перечень медицинских учреждений, заключивших с Национальной службой здоровья договора, среди которых по Болградском района Одесской области значатся: 1. Коммунальное некоммерческое предприятие «Болградская центральная районная больница» Болградского районного совета Одесской области, 2. Коммунальное некоммерческое предприятие " Белгородской районный Центр первичной медико-санитарнойпомощи «Болградского районного совета Одесской области, и 3. Коммунальное некоммерческое предприятие» Белгородской районный Центр первичной медико-санитарной помощи «Болградского районного совета Одесской области (со спецификацией).
То есть, ответчик является предприятием, финансируется НСЗУ и заключило с ним соответствующий договор, согласно условиям которого (п.п.8−15) — предоставитель обязуется предоставлять медицинские услуги по программе медицинских гарантий пациентам, а заказчик обязуется оплачивать такие услуги видповидно установленному тарифу и корректирующих коэффициентов. Медицинские услуги и специальные условия их предоставления определяются в приложениях к настоящему договору. Условия закупки и спецификации, определении в объявлении о заключении этого договора, является неотъемлемой частью настоящего договора. Медицинские услуги предоставляются в соответствии с порядками оказания медицинской помощи, утвержденных Минздравом, с обязательным соблюдением отраслевых стандартов в сфере здравоохранения и в местах оказания медицинских услуг, указанных вприложениях к настоящему договору. В течение срока действия настоящего договора каждое место оказания медицинских услуг поставщика, место оказания медицинских услуг подрядчиков должно соответствовать государственным санитарным нормам и правилам, лицензионным условиям осуществления хозяйственной деятельности по медицинской практике, отраслевым стандартам в сфере здравоохранения, требованиям примерных табелей материально оснащение. Предоставитель несет установленную законом ответственность за своевременность, полноту и качество предоставления медицинских послуг работниками поставщика и подрядчиками. Факт нарушения установленных требований медицинского обслуживания населения подтверждается в установленном законодательством порядке. Этот договор является договором в пользу третьих лиц — пациентов в части предоставления им медицинских услуг предоставляющим. Пациент приобретает права на получение медицинских услуг, связанных с первичной медицинской помощью, по договору с момента подачи концессии в установленном законодательством порядке декларации. Пациент приобретает права на получениемедицинских услуг, связанных с другими видами медицинской помощи, кроме первичной медицинской помощи, согласно договору с момента обращения в поставщика по направлению врача, оказывающего первичную медицинскую помощь, или лечащего врача в порядке, установленном Минздравом, или без такого направления, если согласно законодательству направления врача не требуется.
Договор устанавливает также права и обязанности сторон, а в приложении №1 указаны адреса, по которым Предоставитель обязуется предоставлять услуги согласно догОВОР медицинские услуги, связанные с первичной медицинской помощью, которые определены в Порядке оказания первичной медицинской помощи, утвержденном МЗ (далее — Порядок), среди которых значится Амбулатория общей практики семейной медицины с. Новые Трояны (68711, улица Школьная, буд.102, село Новые Трояны, Болградского района Одесской область).
То есть, согласно указанного договора ответчик имеет определенные права для организации первичной медицинской помощи жителям Болградского района, в частности, с.Новые Трояны, атакже — обязанности, выполнение которых должно обеспечиваться путем разумной политики руководства с соблюдением требований действующего законодательства, в том числе, установленных по реформированию отрасли.
Судом установлено запретов действующего законодательства относительно прав руководителя ответчика осуществлять руководство по его усмотрению исходя из эффективного распределения государственного бюджета, направленного на выполнение государственной программы по оказанию медицинской помощи жителям Болградского района, в том числе и решение кадровыхх вопросов (образование или контрактура рабочих мест), исходя из количества заключенных предприятием с населением деклараций.
Однако, исходя из судебной практики и выводов Постановления Пленума Верховного суда Украины №9 от 06.11.1992р. «О практике рассмотрения судами трудовых споров», в частности, учитывая п.31 этого постановления, если при рассмотрении Трудового спора будет установлено, что изменение существенных условий Трудового договора произведена не в связи с изменением в организации производства и труда на предстве, в учреждении, организации, то такое изменение с учетом конкретных обстоятельств может быть признана судом неправомерной с наложением на владельца или уполномоченный им орган обязанности возобновить работнику предыдущие условия труда.
Итак, согласно ч.3 ст.32 КЗоТ Украины в связи с изменениями в организации производства и труда допускается изменение существенных условий труда при продолжении работы по той же специальности, квалификации или должности. Об изменении существенных условий труда — систем и размера оплаты трудаи, льгот, режима работы, установлении или отмене неполного рабочего времени, совмещение профессий, изменение разрядов и наименования должностей и других — работник должен быть извещен не позднее, чем за два месяца до наступления времени этих изменений. А потому, изменение существенных условий труда, в частности уменьшение заработной платы, может быть признана законной только в том случае, если будет доказано наличие изменений в организации производства и труда, а не только уведомления работника в установленный законом срок (постановление Высшейго специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел от 4.07.2012 г.. №6−59 ЦС / 12).
Представители ответчика пояснили суду, что в течение времени вышеуказанного реформирования медицинской отрасли руководством их КНП «Белгородской рцпмсд» постоянно роз`яснювалося врачам и медсестрам о необходимости разъяснительной работы с населением, фактически проживает на территории, которую обслуживают определенные работники (в данном случае — с.Новые Трояны) — о необходимости заключения деклараций, однако в указанном селе потенциально было гораздо больше лиц, которые могли заключить такие декларации, однако по причине недостаточной просветительской работы медицинских работников того села деклараций было гораздо меньше, а потому — уменьшено количество средств, которые выделялись НСЗУ в амбулаторию с.Н.Трояны, с которых, в том числе, могли быть средства на оплату труда медицинских работников.
Таким образом, изменение существенных условий труда истца, о которых говорится в иске, суд признает такими, которые связаны с изменениями в организмеции производства и труда, а потому допущены ответчиком изменение существенных условий труда истца при продолжении им работы по той же специальности, квалификации и должности — системы и размера оплаты труда и режима работы путем установления неполного рабочего времени,  — нельзя считать осуществлены незаконно кроме того, ответчиком соблюдено требование законодательства об уведомлении истца не позднее, чем за два месяца до наступления времени этих изменений, а поэтому изменение существенных условий труда истца ответстдачем, в частности уменьшение заработной платы, и продолжительности рабочего времени до 0, 75 ставки не может быть признана в данном случае судом незаконной, поскольку ответчиком доказано наличие изменений в организации производства и труда.
Согласно решению Конституционного суда Украины по делу по конституционному обращению гражданки лицо_11 относительно официального толкования положений ч.2ст.233 Кодекса законов о труде Украины, ст.ст.1, 12 Закона Украины «Об оплате труда», под заработной платой, принадлежитработнику, или, по определению, использованным в ч.2ст.233 Кодекса, принадлежащей работнику заработной платой, необходимо понимать все выплаты, на получение которых работник имеет право в соответствии с условиями Трудового договора и в соответствии с государственных гарантий, установленных законодательством для лиц, находящихся в трудовых правоотношениях с работодателем, независимо от того, было осуществлено начисления таких выплат.
В судебном заседании при рассмотрении данного дела судом установлено, что истцу ответчикем начислялась и была выплачена вся заработная плата, на получение которой истец вправе согласно условиям Трудового договора и указанными в иске Приказами ответчика по изменению условий труда истца, а также она получала заработную плату в соответствии с государственных гарантий, поскольку, работая, согласно графику и табеля не полный рабочий день — на 0, 75 ставки медицинской сестры, получала фактически заработную плату, значительно превышала минимальную, гарантированную государством, почти в том же объеме, чтои другие работники, как пояснили представители ответчика и свидетелей, и эти факты никем и ничем в судебном заседании не опровергнуты.
Таким образом, суд пришел к выводу, что действиями руководителя ответчика по изменению существенных условий труда истца — уменьшение временно, в условиях реформирования отрасли времени работы истца со 100% ставки должности, которую занимал истец 0, 75 ставки с целью сохранения ей рабочего места и избежания освобождение в связи с сокращением штатов, не является нарушением прав истца на работу и получения заработной платы.
Исходя из вышеприведенного, суд пришел к выводу, что отсутствуют достаточные и обоснованные основания полагать незаконными и подлежащими отмене приказы главного врача коммунального некоммерческого предприятия «Белгородской районный центр первичной медико-санитарной помощи» Великсара И.В. за №161 от 22 июля 2019 года, и №81-к от 30 сентября 2019 по изменению существенных условий труда сестры медицинской общей практики — семейной медицины особа_1.
Также, учитывая, что истицей не представлены надлежащие и допустимые доказательства своих исковых требований о нарушении его прав ответчиком по изменению условий труда — уменьшение продолжительности рабочего времени и оплаты до 0, 75 ставки,  — требования иска относительно обязательства ответчика произвести перерасчет оплаты труда истца в период работы с 1 октября 2019 по день вступления судебного решения в законную силу,  — также являются необоснованными, а потому исковые требования удовлетворению не подлежат в полном объеме.
керуючись ст.ст.81, 209, 247, 263−265 ГПК Украины, ст.32 КЗоТ Украины, ЧП ВСУ №9 от 06.11.1992р. «О практике рассмотрения судами трудовых споров», суд

постановил:
Отказать в удовлетворении иска лицо_1 к Коммунального некоммерческого предприятия «Белгородской районный центр первичной медико-санитарной помощи» о признании неправомерными и отмене приказов об изменении существенных условий труда- в полном объеме.

Решение суда может быть обжаловано в Одесский апелляционный суд сквозняком тридцати дней со дня его провозглашения, после чего вступает в законную силу. Срок на апелляционное обжалование может быть восстановлен в случае его пропуска по уважительным причинам.
Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня получения им полного решения суда.
Срок на апелляционное обжалование моты также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам, кроме случаев, указанных в части второй статьи 358 настоящего Кодекса.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
Полный текст судебного решения будет изготовлена ​​в 14.09.2020 года.

Судья А.В. [К.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


болградський районний СУД одеської області
04.09.2020
Справа № 497/1959/19
Провадження № 2/497/194/20
рішення
іменем україни

04.09.2020 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого — судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання — Бекметова Х.В.,
за участю: позивача особа_1,
представників відповідача: Оберемко Н.М. та Веліксара І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Комунального некомерційного підприємства «Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання неправомірними та скасування наказів щодо зміни істотних умов праці,

встановив:
21.12.2019 року позивач особа_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, яким просить поновити їй строк звернення до суду з позовною вимогою про визнання незаконними та скасування наказу головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Веліксара І.В. за №161 від 22 липня 2019 року, та №81-к від 30 вересня 2019 року щодо зміни істотних умов праці сестри медичної загальної практики — сімейної медицини особа_1, а також просить зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» (68702, Одеська область, м.Болград, вул.Інзовська, 164, код єдрпоу 38184885) провести розрахунок та виплатити їй, позивачу особа_1, різницю в оплаті праці у зв`язку з незаконним переведенням на 0, 75 ставки за період роботи з 01 жовтня 2019 року по день набрання судовим рішенням законної сили, з вирахуванням обов`язкових податків та платежів.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що вона працює в амбулаторії загальної практики — сімейної медицини с.Нові Трояни Болградського району Одеської області на посаді медичної сестри.
30 липня 2019 року її було ознайомлено з наказом головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Веліксара І.В. за №161 від 22 липня 2019 року «Про зміну істотних умов праці та попередження посадових осіб».
У зазначеному наказі вказано наступне: 1. Внести зміни в розміри посадових окладів середнього медичного персоналу підпорядкованих структурних підрозділів у зв`язку з наявністю меншої кількості укладених декларацій від установленої норми (до 900 декларацій на сестру медичну ЗПСМ) з 01 жовтня 2019 року; 2. Встановити посадові оклади в розмірі 0, 75 ставки сестри медичної загальної практики сімейної медицини.
При ознайомленні позивач виразила свою незгоду з зазначеним наказом, оскільки вважає незаконною зміну істотних умов своєї праці. Про свою незгоду з наказом вона вказала в ньому письмово.
Разом з тим наказом головного лікаря КНП «Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Веліксара І.В. за №81-к від 30.09.2019 року вона, позивач особа_1, була переведена на 0, 75 ставки сестри медичної загальної практики сімейної медицини. Таку зміну оплати її праці позивач вважає незаконною та безпідставною, тому змушена звернутися до суду за захистом свого права.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила задовольнити в повному обсязі, визнати неправомірними та скасувати накази щодо зміни істотних умов праці.
Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позову, пояснивши, що у зв`язку з поступовою реформою медицини було утворено Національну службу здоров`я України, (далі — НСЗУ) яка є розпорядником державних коштів, які надходять з державного бюджету до КНП «Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі — КНП «Болградський рцпмсд») в певному обсязі — згідно кількості декларацій, укладених між усіма лікарями КНП «Болградський РЦ ПМСД» та громадянами — мешканцями Болградського району. Ця сума кожного місяця корилюється в залежності від кількості декларацій: можуть бути укладені нові декларації, у тому числі щодо новонароджених та новоприбулих до району громадян, а також кількість декларацій може бути зменшена в разі, якщо є особи, які знімаються з реєстрації проживання по Болградському району у зв`язку з переїздом до іншої місцевості або у зв`язку зі смертю. Такі дані є на офіційному сайті НСЗУ, оперативно автоматично змінюються, і від них нараховуються і надходять кошти на медицину з державного бюджету до району, у тому числі — до КНП «Болградський рцпмсд»; ці дані навіть відразу не бачить відразу керівництво КНП «Болградський рцпмсд». Усі кошти справедливо. відповідно до кількості декларацій, розподіляються за лікарями і закріпленими за ними медсестрами — для здійснення медичної допомоги і на оплату праці, відповідно до колективного договору, який увесь час протягом реформи і змін у законодавстві коректується шляхом розгляду певних питань на загальних зборах колективу разом з активною участю профспілок, як це передбачено законодавством. Керівництво від колективу не приховує ані кількість коштів, ані їх розподіл в залежності від умов праці та змін у законодавстві.
Весь колектив обізнаний щодо реформи, декларацій і фінансування від їх залежності, а також щодо розподілу коштів, у т.ч. щодо преміального фонду з фонду економії заробітної плати, яка утворюється з коштів, які призначаються на оплату праці медичних сестер, на посадах яких є вакансії: так, в селах разом з одним лікарем працює дві медичні сестри, а в місті деякі лікарі, в яких мало декларації, працюють з однією медсестрою, хоча за штатом має бути дві. З фонду економії заробітної плати преміюються ті працівники, які працюють на більш важких ділянках в селах.
В амбулаторії села Нові Трояни склалася така ситуація, що залишився працювати лише один лікар, і ті медичні сестри, що були закріплені за ним, підлягали звільненню. Проте, на те місце планувалося оформити лікаря — молодого спеціаліста, і щоби не втрачати медичних сестер, не звільняти їх, було прийнято рішення «перекинути» на них частину декларацій, укладених з лікарями, що працюють в місті, у приміщенні самого КНП «Болградський рцпмсд», і вийшло лише 0, 75 ставки. Для роз`яснень щодо такого становища медичним сестрам с.Нові Трояни було запропоновано неодноразово прибути до КНП «Болградський рцпмсд» — на збори колективу і до керівництва, але вони під різними причинами ігнорували запрошення.
Незважаючи на те, що цих двох медсестер — позивача особа_1 та другу медичну сестру з Новотроянівської амбулаторії — особа_2 — перевели на 0, 75 ставки, вони заробітну плату разом з премією у сумі отримували не менше, ніж інші медичні сестри, хоча працювали за графіком менше часу — відповідно до часу, який потрібен на 0, 75 ставки — не повний робочий день. Їм телефоном намагалися пояснити, що це тимчасово, до оформлення нового лікаря, з метою збереження їхніх ставок, але вони ображалися і на контакт не йшли, не приходили до керівництва та до профспілкової організації підприємства. Наразі ситуація виправилася, але, нажаль, ці дві медичні сестри звільнилися — перейшли працювати до підрозділу Болградської ЦРЛ, який виконує таку саму роботу в амбулаторіях в селах — надає первинну медичну допомогу — утворення паралельних підприємств передбачено чинним законодавством для конкуренції і підвищення якості обслуговування населення — щоб громадяни мали вибір, де укладати декларації. І навіть знаючи, що ці дві медсестри звільняються, КНП «Болградський рцпмсд» їм виплатило премії за останній відпрацьований ними місяць перед звільненням, оскільки керівництво розуміє, що заробітна плата в медиків і так замала, і її не вистачає на усі родинні проблеми кожного працівника в повному обсязі.Також представники пояснили, що, оскільки в особа_1 чоловік є головою Новотроянівської сільради, а лікарем працювала раніше свекруха, в амбулаторії утворилася нездорова обстановка, яка підлягала виправленню, у тому числі і щодо роз`яснень працівникам напрямків медичної реформи, що ускладнювалося відстанню та клановістю і містечковою зарозумілістю. Проте усі прагнення керівництва КНП «Болградський рцпмсд» були спрямовані на збереження робочих місць досвідченим спеціалістам, якими є позивач та друга медсестра особа_2, а також — на збереження і покращення якості медичної допомоги населенню в складних умовах реформування.
Свідок особа_2 пояснила, що вона разом з позивачем була переведена на роботу на умовах 0, 75 ставки, підтримує позовні вимоги, також звернулася до суду з аналогічним позовом, вважає незаконними і необґрунтованими переведення її та позивача на такі умови праці, оскільки вони, працюючи з одним лікарем, фактично виконували увесь обсяг роботи такий, який виконували, працюючи з двома лікарями, оскільки обсяг населення і звернень громадян за медичною допомогою не зменшився: своєчасно додому не уходили, тобто, фактично відпрацьовували повний робочий час і навіть більше, оскільки навантаження в їхньому селі велике — роботи з населенням вистачає, особливо в період вакцинацій і у позаробочий час — в екстрених випадках.
Факт того, що вона, свідок, і позивач отримували кожна в сумі заробітну плату за рахунок премій — навіть набагато більшу, ніж мінімальна,  — свідок не спростувала та не спростувала того факту, що вона і позивач не з`являлися до КНП «Болградський рцпмсд» для обговорення і врегулювання ситуації в досудовому порядку, посилаючись на чималеньку відстань між с.Нові Трояни — найдальшого села Болградського району та м.Болград, де розташоване КНП «Болградський рцпмсд».
Свідок особа_3 пояснив суду, що він працює в КНП «Болградський рцпмсд» — виконує роботу кадровика — є старшим інспектором відділу кадрів. Підтвердив, що усі питання щодо декларування — кількості укладених пацієнтами декларацій з лікарями КНП «Болградський рцпмсд» і залежність від цього фінансування та розподіл коштів, які надходять з НСЗУ — керівництво колективу постійно роз`яснює на загальних зборах і, за потреби, при особистих зверненнях — усно чи письмово, проте позивач жодного разу не з`явилася на запрошення до КНП «Болградський рцпмсд» для врегулювання питання щодо тимчасових умов праці.
Свідок особа_4 пояснила суду, що працює бухгалтером, нараховує заробітну плату позивачу відповідно до рапортів, які складала завідуюча амбулаторії Нових Троян — лікар, яка, окрім того, сама зазначала в рапортах, скільки відсотків премії виплатити кожній з медсестер — відповідно від відпрацьованого часу і навантаження, оскільки на завідуючого амбулаторією покладено цей обов`язок, ці рапорти ніким не оскаржувалися.
Свідок особа_6 пояснила суду, що працює економістом в КНП «Болградський рцпмсд», та їй відомі усі підстави розрахунку заробітних плат. Вона впевнена, що керівництвом нічого не порушувалося, права позивача — також, оскільки в умовах тривалої реформи поступово оплата праці медичних працівників змінювалася і наразі є залежною від кількості укладених з лікарем декларацій. Але, незважаючи на те, що в деяких лікарів кількості декларацій недостатньо для оплати їм і медсестрам, що з ними працюють заробітної плати в повному обсязі, керівництво завжди враховує фактичне навантаження і преміюванням у відсотковому співвідношенні оплачується фактично виконана працівниками робота. Оплата праці позивача в розмірі 0, 75 ставки, дійсно була економічно обґрунтована і це була вимушена міра — тимчасова, для того, щоб їх посади тимчасово не скорочувати — до оформлення на роботу нового лікаря. В разі недостатності фінансування є таке положення, коли місцева влада — у даному випадку — сільська рада, яка зацікавлена в належному медичному обслуговуванні населення своєї громади,  — має право доплачувати медичним працівникам до заробітної плати. В інших селах вдалося домовитися з головами і громадами сільрад, проте в Н.Троянах голова, попри те, що є чоловіком позивача, не погодився підтримати фінансово амбулаторію, з-за чого до них не захотів й оформитися опісля і молодий лікар, який оформився в амбулаторію в іншому, сусідньому селі — у с.Городнє. Свідок підтвердила своїми поясненнями пояснення представників відповідача щодо порядку розподілу коштів — відповідно до колективного договору.
Свідок особа_7 пояснила суду, що є керівником профспілкової організації КНП «Болградський рцпмсд» на добровільних засадах безоплатно, оскільки чисельність профспілки невелика, сама працює медичною сестрою у с.Кринички, тому добре розуміє позивача, їй добре відома ситуація з позивачем і другою медичною сестрою у с.Н.Трояни, оскільки керівництво нічого не приховує, усі питання розподілу фінансування і декларацій пацієнтів, вимоги реформи — обговорюються на загальних зборах колективу працівників, тому вважає, що з боку керівництва КНП «Болградський рцпмсд» відсутні порушення прав позивача щодо переведення позивача на інші умови роботи — на 0, 75 ставки, виходячи з доцільності та обставин, що фактично склалися.

Вислухавши позивача, представників відповідача, свідків, вивчивши доводи сторін у судовому засіданні, розглянувши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд з`ясував наступне.

Головний оберіг державності та демократії — Конституція наголошує, що людина, її життя та здоров`я, честь та гідність, недоторканість визнаються найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до Конституції України, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (стаття 43 Конституції України). Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації. Реалізація права громадянина на працю здійснюється шляхом укладення ним Трудового договору і виконання кола обов`язків за своєю спеціальністю, кваліфікацією або посадою, яка передбачається структурою і штатним розписом підприємства, установи чи організації.

Згідно наданих суду відомостей, позивач станом на оскаржуваний період працювала медичною сестрою КНП «Болградський рцпмсд» — в амбулаторії загальної практики-сімейної медицини с. Нові Трояни Болградського району Одеської області, та на теперішній час є переведеною працювати на аналогічну посаду до іншого підприємства — до іншого медичного закладу.
Проте, відповідно до наказу головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» особа_8 за №161 від 22 липня 2019 року — про зміну істотних умов праці та попередження посадових осіб, вказано наступне: «1. Внести зміни у розміри посадових окладів середнього медичного персоналу підпорядкованих структурних підрозділів у зв`язку з наявністю меншої кількості укладених декларацій від установленої норми (до 900 декларацій на сестру медичну ЗПСМ) — з 01 жовтня 2019 року; 2. Встановити посадові оклади у розмірі 0, 75 ставки сестри медичної загальної практики сімейної медицини» з цим наказом позивач була ознайомлена своєчасно — більш, ніж за два місяці до фактичних змін умов її роботи — 26.07.2019р. (а.с.11−13).
Згідно наказу головного лікаря КНП «Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» особа_8 за №81-к від 30.09.2019 року, позивач переведена на 0, 75 ставки сестри медичної загальної практики сімейної медицини (а.с.14).
Відповідно до роз`яснень Одеської обласної організації профспілки працівників охорони здоров`я від 28.10.2019р. на звернення середнього медичного персоналу КНП «Болградський рцпмсд» щодо вищезазначених спірних наказів №161 від 22.07.2019 та №81-к від 30.09.2019р., головному лікарю КНП «Болградський рцпмсд» було роз`яснено, що, оскільки з новими умовами роботи, що істотно відрізнялися від колишніх, деякі працівники не були згодні, вони, на підставі ст.32п.4 КЗпП України підлягали звільненню в разі ненадання згоди продовжувати працювати в нових умовах, оскільки ст.43 Конституції України примусова праця в Україні заборонена.
Щодо примушування позивача до праці в нових умовах проти її волі — такі заяви в матеріалах справи відсутні, а також позивач про це не заявляла в ході судового засідання, не надано суду також іншими особами відомостей і доказів щодо примушування позивача працювати попри її волі після зміни умов її праці.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази надаються суду сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 233 КЗпП України визначає, що працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або мав дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення — в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Позивач звернулася до суду з даним позовом 21.12.2020р., моментом, з якого позивач дізналася про порушення свого права, суд вважає моментом одержання позивачем заробітної плати у зменшеному розмірі — через 0, 5 відпрацьованого місяця після набрання чинності наказом головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» особа_8 за №81-к від 30 вересня 2019 року щодо зміни істотних умов праці сестри медичної загальної практики — сімейної медицини особа_1, тобто, можливо, 16 вересня, що до моменту звернення до суду, можливо й перевищило на чотири дні тримісячний строк звернення позивачем до суду за захистом її права, проте, оскільки суду не надано точної дати, з якої позивач вважає, що її права порушені, позивач просила суд про поновлення цього строку для захисту свої прав судом, а учасники провадження не заперечували, суд дійшов висновку, що відсутні достатні докази того, що позивачем строк звернення до суду з даним позовом порушено, а тому — відсутні підстави для його поновлення.
Крім того, кодекс законів про працю України встановлює також категорію спорів, з позовом про вирішення яких працівник може звернутися до суду без обмеження будь-яким строком — це спори про стягнення належної працівнику заробітної плати.
Оскільки позивачем заявлено про порушення її права на оплату праці, її звернення до суду з даним позовом не можна вважати таким, що має строк позовної давності.

Щодо обґрунтованості предмету та підстав вимог позову, суд встановив наступне.
Частиною 3 статті 32 КЗпП України регламентовано, що «у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці».
А статтею 33 КЗпП України регламентовано, що допускається «тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором», але лише за його згодою.
Частиною 4 статті 32 КЗпП України регламентовано, що в разі, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
Представники відповідача у судовому засіданні довели, що зміна істотних умов праці щодо позивача особа_1 була обумовлена достатніми та обґрунтованими підставами,  — реформуванням медичної галузі в Україні, до якої відноситься й КНП «Болградський рцпмсд», працівником якого є позивач. Щодо вживання керівництвом КНП «Болградський рцпмсд» заходів недопущення звільнення позивача у зв`язку з реформами і тимчасовими змінами умов роботи і оплати праці позивача, представники відповідача надали достатні пояснення щодо дотримання прав позивача стосовно збереження її робочого місця та вживання заходів щодо роз`яснення позивачу про тимчасовість заходів, направлених на оптимізацію оплати її праці, які підтверджені поясненнями свідків і нічим не спростовані.
Так, в серпні 2014 року Міністерство охорони здоров`я ініціювало розробку Національноі? стратегіі? реформування системи охорони здоров`я в Украі?ні, та на офіційному сайті МОЗ було опубліковано Національну стратегію реформування системи охорони здоров`я в Україні на період 2015−2020 роки, за допомогою нових стратегічних підходів планувалося підвищення якості та доступності медичної допомоги і зменшення фінансових ризиків для людеи?, було надано поштовху реформі галузі.

Документ мав головні мети: в першу чергу — стимулювати правильні реформи, але водночас продемонструвати тим, хто ухвалює рішення,  — що здоров`я та и? ого охорона — потужнии? інструмент в політиці. Стратегія прояснювала обріи? для реформи, надала і?и? структури та демонстрацію потенціалу різних заходів, спрямованих на ефективнии? розвиток послуг охорони здоров`я.
На базі стратегії, Міністрество охорони здоров`я розробило також Концепцію реформування фінансування системи охорони здоров`я та законопроекти, що запустять реформу української медицини.
В результаті реформування з`явилася Національна служба здоров`я України (нсзу), яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Діяльність НСЗУ спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров`я.
Основні завдання НСЗУ: реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій); Виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій. Внесення на розгляд Міністра охорони здоров`я пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення.

Нормативно-правові засади діяльності НСЗУ: Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»; План заходів з реалізації Концепції реформи фінансування системи охорони здоров`я на період до 2020 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 821-р; та Положення про Національну службу здоров`я України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1101 «Про утворення Національної служби здоров`я України».

Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», 1 квітня стартував другий етап медичної реформи. 1769 спеціалізованих медичних закладів подали свої заяви на укладення договору з НСЗУта підписали договори, адже іншого варіанту отримання державного фінансування з 1 квітня не передбачено. 1 квітня Програма медичних гарантій — перелік безоплатних медичних послуг — запрацювала в повному обсязі на забезпечення конституційного права громадян на безоплатну медичну допомогу від держави.
На офіційному сайті НСЗУ розміщено інформацію щодо напрямку державної стратегії реформування медицини. Доцент Національного медичного університету, завідувач відділення ендоскопії та малоінвазивної хірургії клініки «Оберіг» особа_9, зазначив, що Україна стала другою (після Польщі) державою у світі, де ранні високоточні ендоскопічні дослідження включено до безоплатних медичних послуг. «В Україні щороку у 20 тисяч пацієнтів виявляють рак кишківника чи шлунку. Цьому можна було б запобігти завдяки ранній діагностиці. Раннє виявлення новоутворень включено до пріоритетних напрямків у Програмі медичних гарантій. Під цю послугу лікарні закуповують новітнє медичне обладнання, ендоскопісти почали працювати згідно з клінічними протоколами. Реформу зупиняти не можна. Вона рятує життя тисячам українців. Якщо її не почати з 1 квітня, іншого часу може не бути. Тяжко буде повернути довіру лікарів та пацієнтів. Ми повинні це зробити»,  — зазначив особа_9. А Виконавчий директор благодійного фонду «Пацієнти України» особа_10, посилаючись на дані Світового банку, наголосили, що понад 50% коштів на медицину в Україні, є тіньовими. «Щороку 22 млрд грн пацієнти платять зі своєї кишені за діагностику та лікування хвороби, продаючи квартири та машини. У багатьох пацієнтів немає цього і вони просто помирають. Щодня у нашій країні помирають понад 1 600 пацієнтів, зокрема, й від тяжких хвороб. Медична реформа з 1 квітня дасть кожному українцю доступ до гарантованого державою пакету безоплатних послуг. Пацієнти втомилися чекати на цю реформу. Відтермінування відкине нас у минулого, ідеальних умов не буде ніколи. Від імені півтора мільйона українських пацієнтів, я закликаю Президента, уряд, народних депутатів не зупиняти медичну реформу»,  — сказала особа_10.
На офіційному сайті НСЗУ розміщено оголошення про укладення договорів про перехідне фінансове забезпечення комплексного надання медичних послуг закладами охорони здоров`я. Строк подання пропозицій спливає о 18 годині 00 хвилин за київським часом 30 вересня 2020 року.
Практично всі комунальні медичні заклади (районні, міські, обласні лікарні) отримують кошти за договорами з НСЗУ, і відповідач — не виключення.
Бюджет Національної служби здоров`я планується на наступний рік. Сплачувати має за рахунками Державна казначейська служба. В МОЗ запевнили, що це найменш корупційна модель, адже всі розрахунки перевіряє Національне агентство з питань запобігання корупції та ревізійна служба. Також ця служба здійснює контроль за використанням перерахованих коштів. НСЗУ повноцінно заплановано запустити у 2020 році.
Важливою складовою реформи є те, що лікарні отримали автономію — стали комунальними підприємствами. Тобто де-юре власниками закладів залишаються громади, а медзаклади отримали право самостійно займатися управлінням та розподілом коштів. Роль місцевих бюджетів змінилася — до їх обов`язків входе ремонт обладнання, приміщень, підтримка інфраструктури. Держава ж зобов`язана покривати вартість послуг.
Перші й головні зміни для лікаря, згідно реформи — це оплата праці та відносини з пацієнтами. МОЗ має на увазі зміну ситуації економічними важелями: бюджетні кошти «ідуть» за пацієнтом, на відміну від принципу «усім порівну», який існував донині.
Логіка МОЗу у боротьбі з корупцією проста: в тих, до кого ходять пацієнти, буде достатньо коштів, і «подяки» їм не будуть потрібні. У тих, до кого не підуть — не буде ані грошей, ані пацієнтів.
Також мають бути прозорими правила функціонування медичного закладу та його фінансування та комфортнішими умови праці для медиків.
На первинній ланці, де працюють сімейні лікарі, оплата за кожного пацієнта здійснюється закладу, в якому працює лікар, що уклав декларацію з пацієнтом. Інший варіант оплати послуги первинки — це оплата лікарю напряму, якщо він працює як ФОП.
Держава у середньому сплачує з розрахунку за кожного пацієнта на рік (ФОПу чи лікарні) в разі повної завантаженості. Як головний лікар лікарні розподілить ці кошти — вже питання домовленості спеціаліста та керівника закладу. Важливо зазначити, що згідно реформи заощаджувати на пацієнтах у даному випадку неможливо, бо держава сплачує саме за кожного хворого, і якщо пацієнт залишиться незадоволеним та знайде іншого фахівця, гроші вже буде отримувати новий надавач послуг (лікарня або лікар ФОП). Тому така конкуренція серед фахівців має стимулювати якісний сервіс.
Дуже важливою зміною реформи передбачено те, що лікувальні заклади набувають більшої самостійності в питанні розподілу фінансів. Згідно з законопроектом 6327, «органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть фінансувати місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров`я, зокрема оновлювати матеріально-технічну базу, робити капітальний ремонт закладу, підвищувати оплату праці медичних працівників (програми «місцевих стимулів»), а також забезпечувати місцеві програми надання населенню медичних послуг, які потребують мешканці». Тобто медичні заклади перетворюються на самостійні установи, які працюють за ринковими правилами.
Стосовно лікарень вторинної ланки, вони є отримувачами бюджету на свої послуги, виходячи з того, скільки цих послуг вони можуть надати. Але, якщо пацієнтів надійде більше, то держава має сплатити різницю. Умовно кажучи, зарплатня лікарів має визначатися керівництвом клініки, завданням якого є вмотивувати своїх підлеглих, щоб працювали, а лікарня — надавала послуги якісно та конкурувати з іншими закладами. Керівники цих установ мають визначатися на конкурсних засадах згідно єдиного положення, розробленого профільним міністерством; обирати керівників має місцева влада. [Г.] мета реформи — не зекономити на пацієнтах, а надати більш якісну послугу, до того ж збільшити фінансування системи, яка буде працювати на пацієнта, а не на заклад та певних осіб.
Реформа сільської медицини відбувається паралельно з реформою децентралізації. Тому фінансова модель враховує питання, які опиняються тепер у повній відповідальності місцевого самоврядування. Ключовим з них — є нестача медичних кадрів. Реалізація запропонованої моделі на практиці має залучати медичних спеціалістів до сільської місцевості. Вона дозволяє наділити медичного працівника високою заробітною платою та гідними умовами праці.
на сайті НСЗУ опубліковано перелік медичних закладів, які уклали з Національною службою здоров`я договори, серед яких по Болградському району Одеської області значаться: 1. Комунальне некомерційне підприємство «Болградська центральна районна лікарня» Болградської районної ради Одеської області, 2. Комунальне некомерційне підприємство «Болградський районний Центр первинної медико-санітарної допомоги» Болградської районної ради Одеської області, та 3. Комунальне некомерційне підприємство «Болградський районний Центр первинної медико-санітарної допомоги» Болградської районної ради Одеської області (з специфікацією).
Тобто, відповідач є підприємством, що фінансується НСЗУ та уклало з ним відповідний договір, згідно умов якого (п.п.8−15) — надавач зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів. Медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору. Умови закупівлі та специфікації, визначенні в оголошенні про укладення цього договору, є невід`ємною частиною цього договору. Медичні послуги надаються відповідно до порядків надання медичної допомоги, затверджених МОЗ, з обов`язковим дотриманням галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я та в місцях надання медичних послуг, що зазначені у додатках до цього договору. Протягом строку дії цього договору кожне місце надання медичних послуг надавача, місце надання медичних послуг підрядників повинне відповідати державним санітарним нормам і правилам, ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з медичної практики, галузевим стандартам у сфері охорони здоров`я, вимогам примірних табелів матеріальнотехнічного оснащення. Надавач несе встановлену законом відповідальність за своєчасність, повноту та якість надання медичних послуг працівниками надавача та підрядниками. Факт порушення встановлених вимог медичного обслуговування населення підтверджується в установленому законодавством порядку. Цей договір є договором на користь третіх осіб — пацієнтів у частині надання їм медичних послуг надавачем. Пацієнт набуває прав на отримання медичних послуг, пов`язаних з первинною медичною допомогою, згідно з договором з моменту подання надавачеві в установленому законодавством порядку декларації. Пацієнт набуває прав на отримання медичних послуг, пов`язаних з іншими видами медичної допомоги, крім первинної медичної допомоги, згідно з договором з моменту звернення до надавача за направленням лікаря, який надає первинну медичну допомогу, або лікуючого лікаря в порядку, встановленому МОЗ, або без такого направлення, якщо згідно із законодавством направлення лікаря не вимагається.
Договір встановлю також права та обов`язки сторін, а у додатку №1 зазначено адреси, за якими Надавач зобов`язується надавати послуги згідно з договором медичні послуги, пов`язані з первинною медичною допомогою, що визначені в Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженому МОЗ (далі — Порядок), серед яких значиться Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини с. Нові Трояни (68711, вулиця Школьная, буд.102, село НОВІ трояни, болградський район одеська область).
Тобто, згідно зазначеного договору відповідач має певні права для організації первинної медичної допомоги мешканцям Болградського району, зокрема, с.Нові Трояни, а також — обов`язки, виконання яких має забезпечуватися шляхом розумної політики керівництва з дотриманням вимог чинного законодавства, у тому числі, встановлених щодо реформування галузі.
Судом не встановлено заборон чинного законодавства щодо прав керівника відповідача здійснювати керівництво на його розсуд виходячи з ефективного розподілу державного бюджету, спрямованого на виконання державної програми з надання медичної допомоги мешканцям Болградського району, в тому числі, й вирішення кадрових питань (утворення чи скорочування робочих місць), виходячи з кількості укладених підприємством з населенням декларацій.
Проте, виходячи з судової практики та висновків Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», зокрема, з огляду на п.31 цієї Постанови, якщо при розгляді Трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов Трудового договору проведена не у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов`язку поновити працівникові попередні умови праці.
Отже, відповідно до ч.3 ст.32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовжені роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розміру оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник має бути повідомлений не пізніше, ніж за два місяці до настання часу цих змін. А тому, зміна істотних умов праці, зокрема зменшення заробітної плати, може бути визнана законною лише в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці, а не лише повідомлення працівника в установлений законом строк (постанова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4.07.2012 р. №6−59 цс/12).
Представники відповідача пояснили суду, що протягом часу вищевказаного реформування медичної галузі керівництвом їхнього КНП «Болградський рцпмсд» постійно роз`яснювалося лікарям та медсестрам щодо необхідності роз`яснювальної роботи з населенням, яке фактично проживає на території, яку обслуговують певні працівники (в даному випадку — с.Нові Трояни) — щодо необхідності укладання декларацій, проте у зазначеному селі потенційно було набагато більше осіб, які могли укласти такі декларації, проте з причини недостатньої просвітницької роботи медичних працівників того села декларацій було набагато менше, а тому — зменшена кількість коштів, які виділялися НСЗУ на амбулаторію с.Н.Трояни, з яких, у тому числі, могли бути кошти на оплату праці медичних працівників.
Таким чином, зміна істотних умов праці позивача, про які йдеться у позові, суд визнає такими, що пов`язані із змінами в організації виробництва і праці, а тому допущені відповідачем зміна істотних умов праці позивача при продовжені нею роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією і посадою — системи та розміру оплати праці та режиму роботи шляхом встановлення неповного робочого часу,  — не можна вважати такими, що здійснені незаконно, крім того, відповідачем дотримана вимога законодавства щодо повідомлення позивача не пізніше, ніж за два місяці до настання часу цих змін, а тому зміна істотних умов праці позивача відповідачем, зокрема зменшення заробітної плати, та тривалості робочого часу до 0, 75 ставки не може бути визнана у даному випадку судом незаконною, оскільки відповідачем доведена наявність змін в організації виробництва і праці.
Відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадянки особа_11 щодо офіційного тлумачення положень ч.2ст.233 Кодексу законів про працю України, ст.ст.1, 12 Закону України «Про оплату праці», під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч.2ст.233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
У судовому засіданні при розгляді даної справи судом встановлено, що позивачу відповідачем нараховувалася і була виплачена уся заробітна плата, на отримання якої позивач мав право згідно з умовами Трудового договору та зазначеними в позові Наказами відповідача щодо зміни умов праці позивача, а також вона отримувала заробітну платню відповідно до державних гарантій, оскільки, працюючи, згідно графіку і табелю не повний робочий день — на 0, 75 ставки медичної сестри, отримувала фактично заробітну плату, що значно перевищувала мінімальну, гарантовану державою, майже в тому ж обсязі, що й інші працівники, як пояснили представники відповідача і свідки, і ці факти ніким і нічим у судовому засіданні не були спростовані.
Таким чином, суд дійшов висновку, що діями керівника відповідача щодо зміни істотних умов праці позивача — зменшення тимчасово, в умовах реформування галузі часу роботи позивача зі 100% ставки посади, яку обіймала позивач на 0, 75 ставки з метою збереження їй робочого місця та уникнення звільнення у зв`язку зі скороченням штатів, не є порушенням прав позивача на роботу та отримання заробітної плати.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відсутні достатні та обґрунтовані підстави вважати незаконними та такими, що підлягають скасуванню накази головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Веліксара І.В. за №161 від 22 липня 2019 року, та №81-к від 30 вересня 2019 року щодо зміни істотних умов праці сестри медичної загальної практики — сімейної медицини особа_1.
Також, враховуючи, що позивачкою не надані належні та допустимі докази своїх позовних вимог щодо порушення її прав відповідачем щодо зміни умов праці — зменшення тривалості робочого часу і оплати до 0, 75 ставки,  — вимоги позову щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок оплати праці позивача у період роботи з 01 жовтня 2019 року по день набрання судовим рішенням законної сили,  — також є необґрунтованими, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.81, 209, 247, 263−265 ЦПК України, ст.32 КЗпП України, ПП ВСУ №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд

ухвалив:
Відмовити у задоволенні позову особа_1 до Комунального некомерційного підприємства «Болградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» про визнання неправомірними та скасування наказів щодо зміни істотних умов праці- в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, після чого набирає законної сили. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання ним повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення буде виготовлено до 14.09.2020 року.

Суддя А.В. [К.]