київметробуд: Суд удовлетворил иск о взыскании зарплаты и компенсации со строительной компании.
07.09.2022 Єдиний унікальний номер 205/11318/21
Номер провадження: 2/205/1014/2022
заочне рішення
іменем україни
07 вересня 2022 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого суддіМовчан д.в.
при секретарі Волкобоєвої а.о.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -
встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
особа_1 (далі — Позивач) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він, особа_1, з 02.08.2017 року до 15.11.2021 року знаходився у трудових відносинах з Акціонерним товариством «Київметробуд» (далі Відповідач). 15.11.2021 року позивач зазначає, що він був звільнений у зв`язку зі скороченням чисельності працівників, однак в день звільнення відповідач не провів повного розрахунку з позивачем, а також, не надав, для ознайомлення копію наказу. Таким чином, за період роботи позивача йому повинна була бути нарахована та виплачена заробітна плата за період з 01 лютого 2021 року по 15 листопада 2021 року у розмірі 78 605 грн. 59 коп., а також, не сплачена компенсація за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 12 000 грн. 00 коп. та вихідна допомога у розмірі 8 625 грн. 00 коп. Крім того, за затримку розрахунку при звільненні, за переконанням позивача, відповідач повинен понести відповідальність у вигляді середнього заробітку за період з 16.11.2021 року по 21.12.2021 року у розмірі 10 686 грн. 00 коп., та з 22.12.2021 року по день ухвалення рішення, із розрахунку 411 грн. 00 коп. за кожен робочий день затримки розрахунку при звільненні. Також позивач вважає, що в результаті невиплати заробітної плати при звільненні він поніс і моральні страждання, які оцінює у розмірі 10 000 грн. 00 коп.
У зв`язку з вищевикладеним, позивач змушений звернутися до суду та просити суд стягнути з Акціонерного товариства «Київметробуд» на його, особа_1, користь заробітнуплату урозмірі 78605грн.59коп., компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 12 000 грн. 00 коп., вихідну допомогу у розмірі 8 625 грн. 00 коп., середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні за період з 16.11.2021 року по 21.12.2021 року у розмірі 10 686 грн. 00 коп., та з 22.12.2021 року по день ухвалення рішення, із розрахунку 411 грн. 00 коп. за кожен робочий день затримки розрахунку при звільненні та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. 00 коп.
Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк, відзив на позовну заяву не подав.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивачв судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, розглянути справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує. Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3ст.211 ЦПК України.
Представник відповідача Акціонерного товариства «Київметробуд» у судове засіданняне з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, ніяких письмових заяв чи клопотань до судуне надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 21.01.2022 року вирішено витребувати у Акціонерного товариства«Київметробуд» (місце знаходження: 030350, м. Київ, вул.. [С.] буд.3, корпус 8б, поверх 5) належним чином завірену копію наказу про звільнення особа_1, деталізовану довідку про суму нарахованої, але не виплаченої при звільненні заробітної плати (за кожен місяць окремо) із зазначенням розрахунку виплат, що підлягає сплаті при звільнені з урахуванням невиплаченої суми вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку особа_1, та довідку про середньоденну заробітну плату особа_1, розраховану у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньоденної заробітної плати.
У відповідності до ч. 4 ст.223ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ними причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст.280ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про задоволення позову з огляду на наступне.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 01.08.2017 року між особа_1 та Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» (правонаступником прав та обов`язків якого є Акціонерне товариство «Київметробуд») було укладено трудовий договір.
Зокрема, матеріалами справи підтверджено, на підставі наказу ПАТ «Київметробуд» № 144 о/с від 01.08.2017 року особа_1 було призначено на посаду маркшейдера дільничного на підземні роботи, що підтверджується записом у трудовій книжці серії номер_1, яка була заповнена на ім`я позивача 26.04.2017 року.
Судом також встановлено, що згідно наказу № 32 о/с від 15.11.2021 року особа_1, 15.11.2021 року було звільнено з займаної ним у ПАТ «Київметробуд» посадина підставіп.1ст.40КЗпП України, у зв`язку з скороченням чисельності працівників, про що у трудовій книжці позивача 15.11.2021 року було зроблено відповідний запис під № 5.
Позивач наголошує на тому, що починаючи із дня звільнення відповідач не здійснив йому виплат всіх сум, що належать такому робітникові, у тому числі заборгованість заробітної платні, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, та вихідну допомогу. Доказів зворотнього суду не представлено.
Суд зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду даноїцивільної справи по суті, запереченьна позов та доказів на їх обґрунтування суду не надали, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогамст. 280 ЦПК України
Оскільки, станом на день звернення до суду, відповідач у добровільному порядку вказану заборгованість по виплатах, що мають бути здійснені в день звільнення працівникові, не погасив, тому суд вважає, що між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, суд вказує на наступне.
Конституція України, проголосивши Українусоціальною іправовою державою, визначила обов`язокдержави щодоутвердження, забезпечення ігарантування праві свободлюдини. Одним із складових цього обов`язку є забезпечення державою соціальної спрямованості економіки, створення умов та гарантування можливостей для громадян [censored] собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю (статті 13, 43 Конституції України).
Конституційний Суд України в Рішенні від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 визначив, що право [censored] собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене.
Відповідно до ч. 1ст. 94 КЗпП Українизаробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно положеньстатті 115 КЗпП Українитастатті 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Відповідно до ч. 1ст. 47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно ч. 1ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Із наданих суду доказів вбачається, що відповідач не провів розрахунок з позивачем в строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, та фактично повний розрахунок з позивачем відповідач не провів й досі.
Тому, з урахуванням вищевказаного, суд вважає необхідним стягнути з Акціонерного товариства «Київметробуд» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 78 605 (сімдесят вісім тисяч шістсот п`ять) грн. 59 коп. (сума визначена без урахування утримання прибуткового податку з громадян, внесків й інших обов`язкових платежів), адже відповідно до п. 6 ч. 5Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Щодо стягнення середнього заробіткуза весьчас затримкипо деньфактичного розрахункупо заробітній платі, суд зазначає наступне.
Також відповідно дост. 117 КЗпПУ, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Із матеріалів справи вбачається, що остаточний розрахунок при звільненні з особа_2 проведений не був, у зв`язку з чим, затримка розрахунку при звільненні становила за період з 16.11.2021 року по 21.12.2021 року 42 дні, а з 22.12.2021 року по 07.09.2022 року 182 днів.
В абзаці 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, закріплено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Згідно з випискою АТ «Альфа Банк» від 21.10.2021 року з рахунку особа_1 заробітна плата останній раз була зарахована на рахунок позивача 12.01.2021 року.
Оскільки відповідачем не виконано ухвалу суду від 21.01.2022 року, в якій витребувано у нього належним чиномзавірену копіюнаказу прозвільнення особа_1, деталізовану довідкупро сумунарахованої, але невиплаченої призвільненні заробітноїплати (закожен місяцьокремо)із зазначеннямрозрахунку виплат, що підлягаєсплаті при звільненіз урахуваннямневиплаченої сумивихідної допомогита компенсаціїза невикористанувідпустку особа_1, та довідкупро середньоденнузаробітну плату особа_1, розраховану увідповідності допостанови КабінетуМіністрів Українивід 08.02.1995року № 100«Про затвердженняПорядку обчисленнясередньоденної заробітноїплати, не повідомлено про причини неможливості її виконання, суд дійшов висновку про можливість розрахунку невиплаченої заробітної плати за відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків.
Відповідно до зазначених відомостей тунельним загоном № 14 АТ «Київметробуд» надано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області наступну звітність щодо сум доходів особа_1 за спірний період 2021 року: лютий7 475 грн. 25 коп., березень7475 грн. 25 коп., квітень7 559 грн. 24 коп., травень8 449 грн. 85 коп., червень8 625 грн. 00 коп., липень8625 грн. 00 коп., серпень8 625 грн. 00 коп., вересень8 625 грн. 00 коп., жовтень8 625 грн., 00 коп., листопад 4 312 грн. 50 коп., що разом становить 78 605 грн. 59 коп.
У зв`язкуз наведеним, середній заробітокза часзатримки виплатизаробітної плати призвільнення заперіод з16.11.2021року по21.12.2021року становить10686грн.00коп. (411 грн.005коп.х 26 робочий день), та з 22.12.2021 року по день винесення рішення (07.09.2022 року) становить 74 802 грн. 00 коп. (411 грн. 00 коп. х 182 робочих дні).
Щодо стягнення компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, суд виходить з таких встановлених судом обставин та поданих суду доказів.
Відповідно до ст. 74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також, працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
За приписамист. 2 Закону України «Про відпустки», право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи, заробітної плати у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбаченихстаттею 24 цього Закону.
За приписамист. 2 Закону України «Про відпустки», право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи, заробітної плати у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбаченихстаттею 24 цього Закону.
Статтею 11 ЗУ «Про відпустки"передбачено заборону ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
Згідно ізст. 24 ЗУ «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому може бути виплачена грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Статтями 83 КЗпП, 24ЗУ «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року №504/96-ВРпередбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Розрахунок суми компенсації за невикористану відпустку проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати. Розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати для оплати компенсації є останні 12 календарних місяців (без урахування святкових та неробочих днів), які передують місяцю нарахування компенсації. В разі, якщо працівник відпрацював менше року, то розрахунок проводиться за період з першого числа місяця, наступного за місяцем прийняття на роботу до першого числа місяця, в якому нараховується компенсація.
До розрахунку середнього заробітку для визначення компенсації за відпустку включаються основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, середня зарплата за період відрядження, суми відпускних, доплати за суміщення професій, розширення зони обслуговування та виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників.
Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення загальної суми доходу за розрахунковий період на кількість календарних днів в розрахунковому періоді. Для отримання суми компенсації потрібно помножити середньоденну заробітну плату на кількість днів, за які сплачується компенсація.
Таким чином, розмір компенсації за невикористану відпустку, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 12 000 грн. 00 коп. з яких підлягають утриманню податки і обов`язкові платежі.
Вирішуючи спір про стягнення вихідної допомоги при звільненні суд виходить з таких встановлених обставин та відповідних їм доказів.
Та обставина, що особа_1 був звільнений зі скороченням штату підтверджується наказом про звільнення та записом в його трудовій книжці.
Відповідно дост. 44 КЗпП України, при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті36та пунктах 1, 2 і 6 статті40цьогоКодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) — у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи Трудового договору (статті 38 і 39) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, — у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
За таких обставин, вимоги про стягнення вихідної допомоги при звільненні є обґрунтованими та підлягають стягненню у розмірі 8 625 грн. 00 коп.
Стосовно заявлених позовних вимог щодо стягнення із відповідача на користь позивача моральної шкоди суд зазначає наступне.
Згідност. 237−1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Як достовірно встановлено судом, внаслідок порушення відповідачем законних прав особа_1, а саме невиплати йому заробітної плати, тобто порушення відповідачем конституційного права позивача на оплату працю, внаслідок чого було порушено звичний для останньої уклад життя, завдало йому моральних страждань, які виразилися в переживаннях, пов`язаних із необхідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права, останній зазнав втрат немайнового характеру, тобто йому завдано моральну шкоду.
Суд зауважує, що в результаті затримки з невиплатою заробітної плати при звільненні позивачу було заподіяно моральні страждання, які виразились у неотриманні коштів на проживання на протязі певного періоду, що зумовило зміну способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе та своєї сім`ї, принизило позивача, що визнається судом моральною шкодою, яка підлягає задоволенню з урахування розміру невиплачених відповідачем сум, розміру та тривалості завданих моральних страждань.
Враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його житті, та зважаючи на положенняПостанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд прийшов до висновку, що позовні вимоги особа_1 про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають лише частковому задоволенню в розмірі 3 000 грн. 00 коп.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до приписівч. 1ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, необхідно стягнути з Акціонерного товариства «Київметробуд» на особа_1 судові витрати у вигляді судового збору за позовні вимоги щодо стягнення грошової компенсаціїза невикористанідні щорічноївідпустки, середнього заробіткуза часзатримки розрахункупри звільненні та моральноїшкоди у загальному розмірі 2724 грн. 00 коп. (908 грн. 00 коп. +908 грн. 00 коп. + 908 грн. 00 коп.).
Крім того, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а тому судові витрати у вигляді судового збору необхідно стягнути з відповідача на користь держави у розмірі 908 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 23, 1167 ЦК України, ст.ст.47, 94, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», ст.ст.2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263−265, 268, 272, 273, 279, 430 ЦПК України, суд, -
вирішив:
1. Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Київметробуд» (місцезнаходження:03035, м.Київ, вул.[С] буд.3, корпус 8б, поверх 5, кодЄДРПОУ 01287432) на користь особа_1 (інформація_1, рнокпп: номер_2, зареєстрований та проживає за адресою: адреса_1) заборгованість по заробітній платі за період з 01 лютого 2021 року по 15 листопада 2021 року у розмірі 78605грн.59коп., компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 12 000 грн. 00 коп., вихідну допомогу у розмірі 8 625 грн. 00 коп., середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні за період з 16.11.2021 року по 21.12.2021 року у розмірі 10686грн.00коп., та з 22.12.2021 року по день ухвалення рішення (07.09.2022 року), із розрахунку 411 грн. 00 коп. за кожен робочий день затримки розрахунку при звільненні у розмірі 74802грн.00коп. та моральну шкоду у розмірі 3000грн.00коп.
3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.
4. Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.
5. Стягнути з Акціонерного товариства «Київметробуд» (місцезнаходження:03035, м.Київ, вул.[С] буд.3, корпус 8б, поверх 5, кодЄДРПОУ 01287432) на користь особа_1 (інформація_1, рнокпп: номер_2, зареєстрований та проживає за адресою: адреса_1) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі2 724 грн. 00 коп.
6. Стягнути з Акціонерного товариства «Київметробуд» (місцезнаходження:03035, м.Київ, вул.[С] буд.3, корпус 8б, поверх 5, кодЄДРПОУ 01287432) на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Мовчан д.в.
- ❓ Стоит ли работать в КИЇВМЕТРОБУД маркшейдером дільничним на підземні роботи? →
- 🇺🇦 Работа в Київ (44 отзыва) →