КП "ДНІПРОТЕПЛОМЕРЕЖА": невыплата зарплаты

Дело № 199/2692/20
(2/199/1404/20)

решение
именем Украины

23.06.2020 года Амур-Нижнеднепровский районный суд города Днепропетровска в составе председательствующего судьи [Р.] В.В., при секретаре [К.] А.Г., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в зале суда. Днепра дело по иском особа_1 в коммунальное предприятие «Днепротеплосеть» Днипропетровськоимиськои совета, третье лицо: Днепровская городской совет о взыскании задолженности по заработной плате,
В:

Истец обратился в суд с иском к ответчику о взыскании начисленной, но невыплаченной заработной платы в размере 126772, 34 гривен, а также компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 11778, 20 грн. В подтверждение исковых требований ссылается на то, что с 06.11.2009 года истец работала в должности главного бухгалтера предприятия по совместительству с оплатой 0, 5 оклада в Днепропетровский городского коммунального предприятия тепловых сетей «Днепротеплосеть» правопреемником которого является Коммунальное предприятие «Днепротеплосеть» Днепропетровского городского совета.
06.12.2019 г.. Истец написала заявление на увольнение с должности бухгалтера по собственному желанию, но приказу об увольнении не ознакомлена до сих пор. Кроме того истцу не было выплаченозадолженность по заработной плате в размере 126 772 грн.34 коп. за период с апреля 2017 по декабрь 2019
08.02.2019 года распоряжением Днепровского городского головы № 9 / 8−2-рк было создана ликвидационная комиссия коммунального предприятия «Днепротеплосеть» Днепропетровского городского совета. 27.11.2019 г.. Решением сессии Днепровского городского совета 7 созыва №45 / 50 было решено прекратить путем ликвидации юридическое лицо — Коммунальное предприятие «Днепротеплосеть» Днепропетровского городского советови, код едргюу 03342238. 05.12.2019 года распоряжением Днепровского городского головы № 1−5 / 12-рк создана комиссия по прекращению как юридического лица КП «Днепротеплосеть» Днепропетровского городского совета. 12.12.2019 г.. Согласно Акта приема-передачи бухгалтерской и другой документации по КП «Днепротеплосеть» ДМР осуществлена ​​передача документов.
Председателем ликвидационной комиссии Завертайного И.Б. была внесена запись в Единый государственный реестр юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формуний о нахождении предприятия в процессе прекращения с 11.12.2019 г.. и сведения о заявления кредиторами своих требований в срок до 11.02.2020 г..
В связи с тем, что председателем ликвидационной комиссии не осуществлено публикации в печатном органе и не определен адрес и место для предъявления кредиторами своих требований истцом 07.02.2020 г.. Было направлено заявление кредитора о денежные требования в адрес: Днепровской городского совета, КП «Днепротеплосеть» ДМР, Председателя ликвидационной комиссии Завертайного И. Б. Истец получила ответ за № 32 от 12.02.2020 г., Из которой усматривается о невозможности рассмотреть данный вопрос в связи с отсутствием необходимых документов, при этом все необходимые документы в наличии у ответчика. Истцом 21.02.2020 года было направлено ответ с приложением-копии расчетных листов 2017−2019 г.г. и справка о задолженности по заработной плате по состоянию на 30.09.2019 г.., но ответ до сих пор не получено.
Также истец просит суд взыскать с ответчика компенсациию потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 11778, 20 грн.
Представитель ответчика правом на подачу письменного отзыва не воспользовался.
Представитель третьего лица предоставил в суд письменные объяснения, отметив, не видит оснований для удовлетворения исковых требований, поскольку истец не предоставил доказательств фактического прекращения трудовых отношений с работодателем, а также справка о задолженности по заработной плате не содержит обязательных реквизитов официального докуНТУ и подписи председателя ликвидационной комиссии.
Суд, исследовав материалы дела, считает, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
Положениями ч. 1 ст. 6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод, указано, что каждый имеет право на справедливое и публичное разбирательство дела в разумный срок независимым и беспристрастным судом, созданным на основании закона решит спор относительно его прав и обязанностей гражданского характера.
В соответствии со ст. 129 КонституцииУкраина, ст.12 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений.
Согласно ч. 1 ст.13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
В соответствии со ст. 89 ГПК Украины судоценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанному на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств.
В соответствии со ст. 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Судом установлено, что 06.11.2009 года истец была принята на должность главного бухгалтера по совместительству с оплатой 0, 5 оклада в Днепропетровский городскойго коммунального предприятия тепловых сетей «Днепротеплосеть» правопреемником которого является Коммунальное предприятие «Днепротеплосеть» Днепропетровского городского совета в соответствии с приказом № 9-к от 06.11.2009 года.
08.02.2019 года распоряжением Днепровского городского головы № 9 / 8−2-рк было создана ликвидационная комиссия коммунального предприятия «Днепротеплосеть» Днепропетровского городского совета. 27.11.2019 г.. Решением сессии Днепровского городского совета 7 созыва №45 / 50 было решено прекратить дорожном ликвидации юридическое лицо — Коммунальное предприятие «Днепротеплосеть» Днепропетровского городского совета, код едргюу 03342238. 05.12.2019 года распоряжением Днепровского городского головы № 1−5 / 12-рк создана комиссия по прекращению как юридического лица КП «Днепротеплосеть» Днепропетровского городского совета, согласно ст .. 492 КЗоТ Украины письменно предупредить работников коммунального предприятия следующее их высвобождения согласно ч. 1 ст. 40 КЗоТ Украины в связи с ликвидацией. 12.12.2019 г.. Сдостойно Акта приема-передачи бухгалтерской и другой документации по КП «Днепротеплосеть» ДМР осуществлена ​​передача документов.
Председателем ликвидационной комиссии Завертайного И.Б. была внесена запись в Единый государственный реестр юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований о нахождении предприятия в процессе прекращения с 11.12.2019 г.. и сведения о заявления кредиторами своих требований в срок до 11.02.2020 г..
В связи с тем, что председателем ликвидационной комиссии не осуществлено публикиации в печатном органе и не определен адрес и место для предъявления кредиторами своих требований истцом 07.02.2020 г.. было направлено заявление кредитора о денежные требования в адрес: Днепровской городского совета, КП «Днепротеплосеть» ДМР, Председателю ликвидационной комиссии Завертайного И.Б.
Согласно ст .. 105 ГК Украины, участники юридического лица, суд или орган, принявший решение о прекращении юридического лица, в соответствии с настоящим Кодексом назначают комиссию по прекращению юридического лица (комиссии пореорганизации, ликвидационной комиссии), председатель комиссии или ликвидатора и устанавливают порядок и срок заявления кредиторами своих требований к юридическому лицу, которое прекращается.
В ст .. 111 ГК Украины указано, с даты внесения в Единый государственный реестр юридических лиц, физических лиц — предпринимателей и общественных формирований записи о решении учредителей (участников) юридического лица, суд или уполномоченного ими органа о ликвидации юридического лица ликвидационная комиссия (ликвидатор) обязана принятьвсе необходимые меры по взысканию дебиторской задолженности юридического лица, ликвидируемого и письменно уведомить каждого из должников о прекращении юридического лица в установленные настоящим Кодексом сроки. Ликвидационная комиссия (ликвидатор) заявляет требования и иски о взыскании задолженности с должников юридического лица. Ликвидационная комиссия (ликвидатор) обязана уведомить участников юридического лица, суд или орган, принявший решение о прекращении юридического лица, о ее участии в других йридичних лицах и / или предоставить сведения о созданных ею хозяйственных обществах, дочерние предприятия.
Согласно ст .. 112 ГК Украины, в случае отказа ликвидационной комиссии в удовлетворении требований кредитора либо уклонения от их рассмотрения кредитор вправе в течение месяца с даты, когда он узнал или должен был узнать о таком отказе обратиться в суд с иском к ликвидационной комиссии. По решению суда требования кредитора могут быть удовлетворены за счет оставшегося имущества после ликвидации юридического всоби.
В соответствии со ст. 94 КЗоТ Украины заработная плата — это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу. Размер заработной платы зависит от сложности и условий выполняемой работы, профессионально-деловых качеств работника, результатов его труда и хозяйственной деятельности предприятия, учреждения, организации и максимальным размером не ограничивается. Вопросы государственного и договорного регулирования оплаты трудаи, прав работников на оплату труда и их защиты определяется настоящим Кодексом, Законом Украины «Об оплате труда» и другими нормативно-правовыми актами.
Частью 1 ст. 47 КЗоТ Украины предусмотрено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ст. 115 КЗоТ Украины, заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в строки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов — представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Ответадной к расчетного листа задолженность по заработной плате ответчика перед истцом составляет 126 772 грн.34 коп. за период с апреля 2017 по декабрь 2019
Согласно ч. 4 ст. 10 ГПК Украины, суд применяет при рассмотрении дел Конвенцию о защите прав человека и основных свобод 1950 года и протоколы к ней, согласие на обязательность которых предоставлено [В.] Радой Украины, и практику Европейского суда по правам человека как источник права.
Статья 13 Конвенции, называется «Право на эфной средство правовой защиты «, гласит:» Каждый, чьи права и свободы, признанные в настоящей Конвенции, нарушены, имеет право на эффективное средство правовой защиты в государственном органе, даже если это нарушение было совершено лицами, действовавшими в официальном качестве «. В развитие положений этой статьи Европейский суд по правам человека в своих решениях также подчеркивает необходимость оценки эффективности выбранного заинтересованным лицом способа защиты. В частности, в пункте 145 решения от 15 листпадает 1996 году в деле «чахай против Объединенного Королевства» (Chahal v .the United Kingdom, (22414/93) [1996 | ECHR 54) Европейский суд по правам человека отметил, что данная норма гарантирует на национальном уровне эффективные правовые средства для осуществление прав и свобод, предусматриваемых Конвенцией, независимо от того, каким образом они выражены в правовой системе той или иной страны. В пункте 75 решения Европейского суда по правам человека от 5 апреля 2005 по делу «Афанасьев против Украины» (заявление №38722/02) суд отмечает, что средство защиты, который требуется упомянутой статьей, должен быть «эффективным», как в законе, так и на практике, в частности, в том смысле, чтобы его использование не было осложнено действиями или упущением органов власти соответствующего государства.
В соответствии со ст. 6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод каждый имеет право на справедливое и публичное разбирательство дела в разумный срок независимым и беспристрастным судом, созданным на основании закона спора о иого прав и обязанностей гражданского характера или установит обоснованность любого выдвинутого против него уголовного обвинения.
Аналогичная позиция поддерживается и практикой Европейского Суда по правам человека, в частности по делу «Бочан против Украины» от 03.05.2007 года, где указано о том, что Европейский Суд установил нарушение ст. 6 Конвенции, в том числе из-за того, что национальные суды не дали ответ на аргументы заявителя относительно правдивости показаний свидетелей и подлинности документов, хотя эти доказательства были определяющими для решения по делу.
Решением Европейского суда по правам человека от 19 апреля 1993 по делу «Краска против Швейцарии» установлено: «Эффективность справедливого рассмотрения достигается тогда, когда стороны процесса имеют право представить перед судом те аргументы, которые они считают важными для дела. При этом такие аргументы должны быть «услышаны», то есть тщательно рассмотрены судом. Иными словами, суд обязанность провести тщательное рассмотрение представлений, аргументов и кка за тельств, представленных сторонами «.
Согласно ст.2 Закона Украины «Об индексации денежных доходов населения» от 03.07.1991 года Истец имеет право на индексацию своей заработной платы. Согласно ч.1 ст.2 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных общинльвовянам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона. Заработная плата выплачивалась нерегулярно и за нарушение сроков выплаты заработной платы в результате чего Истец по ст.2 и 3 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» имеет право на компенсацию потери части заработной платы.
Согласно ст.1 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» от 19.10.2000 года № 2050-III предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения сроков их выплаты, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица).
Под доходами в этом Законе следует понимать денежные доходы граждан, которые они получают на территории Украины и не имеющие разового характера: заработная плата и другие.
Указанные положения также изложены в Постановлении Кабинета Министров Украины от 21 февраля 2001 года № 159 «Об утверждении Порядка проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты». Основным условием для выплаты гражданину, предусмотренной статьей 2 Закона № 2050-III и Порядком, компенсации является нарушение установленных сроков выплаты начисленных доходов. При этом, компенсация за нарушение сроков выплаты такого дохода не соответствует признакам платежа, имеет разовый характер, поскольку обусловлена ​​нарушением сроковуплаты ответчиком заработной платы, носит длительный характер. В связи с этим выплата компенсации производится независимо от порядка и оснований его начисления: самим предприятием, учреждением, организацией добровольно или в силу судебного решения.
Аналогичные нормы закреплены в ст.34 Закона Украины «Об оплате труда», которыми предусмотрено, что компенсация работникам потери части заработной платы, в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен напотребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством. Принимая во внимание указанные положения Закона и факт несвоевременной выплаты заработной платы при подготовке промежуточного баланса на 30.09.2019 года по август 2019 было произведено начисление в сумме 11 778 грн.20 коп. Статьей 3 Закона № 2050-III предусмотрено, что сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и оов`язкових платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается).
Ежемесячные индексы потребительских цен публикуются Госкомстатом. Расчет проведен без учета компенсации за неиспользованный отпуск, которая является доходом, имеет разовый характер и не подпадает под действие ч.2 ст.2 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты».
Исходя из вышеизложенного, суд считает с целямиьне взыскать с ответчика в пользу истца задолженность по заработной плате в размере 126772, 34 грн. за период с апреля 2017 по декабрь 2019 и компенсацию потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 11778, 20 грн.
В соответствии со ст. 141 ГПК Украины суд считает целесообразным взыскать с ответчика в пользу истца судебные расходы в размере 840, 80 грн., А также судебные расходы в пользу государства в размере 2102, 00 грн.
Руководствуясь ст.ст. 115, 116 КЗоТУкраина, суд —

принял:

Иск особа_1 к коммунального предприятия «Днепротеплосеть» Днипропетровськоимиськои совета, третье лицо: Днепровская городской совет о взыскании задолженности по заработной плате,  — удовлетворить.
Взыскать с Коммунального предприятия «Днепротеплосеть» Днепропетровского городского совета (г.. Днепр, вул. Артильна, 6К, код егрпоу 03342238) в пользу особа_1 (адреса_1 рнокпп номер_1) начисленную, но невыплаченную заработную плату за период с апреля 2017 по декабрь 2019 г.глазу включительно в размере 126 772, 34 грн., компенсацию потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 11778, 20 грн., а также судебные расходы по делу, состоящие из судебного сбора в размере 840, 80 грн ., а всего 139 391 (сто тридцать девять тысяч триста девяносто одну) гривну 34 копейки.
Взыскать с Коммунального предприятия «Днепротеплосеть» Днепропетровского городского совета (г.. Днепр, вул. Артильна, 6К, код егрпоу 03342238) в пользу государства в размере 2102, 00 грн.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Днепровский апелляционный суд через Амур-Нижнеднепровский районный суд. Днепропетровская путем подачи в тридцатидневный срок со дня принятия решения апелляционной жалобы.




судья

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:



Справа № 199/2692/20
(2/199/1404/20)

рішення
Іменем України

23.06.2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді [Р.] В.В., при секретарі Куземі О.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом особа_1 до комунального підприємства «Дніпротепломережа» Дніпропетровськоїміської ради, третя особа: Дніпровська міська рада про стягнення заборгованості по заробітній платі,
встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у розмірі 126772, 34 гривень, а також компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в розмірі 11778, 20 грн. У підтвердження позовних вимог посилається на те, що з 06.11.2009 року позивач працювала на посаді головного бухгалтера підприємства за сумісництвом с оплатою 0, 5 окладу до Дніпропетровського міського комунального підприємства теплових мереж «Дніпротепломережа» правонаступником якого є Комунальне підприємство «Дніпротепломережа» Дніпропетровської міської ради.
06.12.2019 р. позивач написала заяву на звільнення з посади бухгалтера за власним бажанням, але з наказом про звільнення не ознайомлена до цього часу. Крім того позивачу не було виплачено заборгованість по заробітній платі у розмірі 126 772 грн.34 коп. за період з квітня 2017 по грудень 2019 р.
08.02.2019 року розпорядженням Дніпровського міського голови № 9/8−2-рк було створено ліквідаційну комісію Комунального підприємства «Дніпротепломережа» Дніпропетровської міської ради. 27.11.2019 р. рішенням сесії Дніпровської міської ради 7 скликання №45/50 було вирішено припинити шляхом ліквідації юридичну особу — Комунальне підприємство «Дніпротепломережа» Дніпропетровської міської ради, код єдргюу 03342238. 05.12.2019 року розпорядженням Дніпровського міського голови № 1−5/12-рк створено комісію з припинення як юридичної особи КП «Дніпротепломережа» Дніпропетровської міської ради. 12.12.2019 р. згідно Акту прийому-передачі бухгалтерської та іншої документації по КП «Дніпротепломережа» ДМР здійснено передачу документів.
Головою ліквідаційної комісії Завертайним І.Б. було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про знаходження підприємства в процесі припинення з 11.12.2019 р. та відомості про заявлення кредиторами своїх вимог у строк до 11.02.2020 р.
В зв`язку з тим, що головою ліквідаційної комісії не здійснено публікації в друкованому органі і не визначено адресу і місце для пред`явлення кредиторами своїх вимог позивачем 07.02.2020 р. була направлена заява кредитора про грошові вимоги на адреси: Дніпровської міської ради, КП «Дніпротепломережа» ДМР, Голови ліквідаційної комісії Завертайному І.Б.
Позивач отримала відповідь за № 32 від 12.02.2020 р., з якої вбачається про неможливість розглянути дане питання у зв`язку з відсутністю необхідних документів, при цьому всі належні документи в наявності у відповідача. Позивачем 21.02.2020 року було направлено відповідь з додатком-копії розрахункових листів 2017−2019 р.р. та довідка про заборгованість по заробітній платі станом на 30.09.2019 р., але відповідь до цього часу не отримано.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в розмірі 11778, 20 грн.
Представник відповідача правом на подачу письмового відзиву не скористався.
Представник третьої особи надав до суду письмові пояснення, зазначивши, що не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач не надала доказів фактичного припинення трудових відносин з роботодавцем, а також довідка про заборгованість по заробітній платі не містить обов`язкових реквізитів офіційного документу та підпису голови ліквідаційної комісії.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 06.11.2009 року позивач була прийнята на посаду головного бухгалтера за сумісництвом с оплатою 0, 5 окладу до Дніпропетровського міського комунального підприємства теплових мереж «Дніпротепломережа» правонаступником якого є Комунальне підприємство «Дніпротепломережа» Дніпропетровської міської ради відповідно до наказу № 9-к від 06.11.2009 року.
08.02.2019 року розпорядженням Дніпровського міського голови № 9/8−2-рк було створено ліквідаційну комісію Комунального підприємства «Дніпротепломережа» Дніпропетровської міської ради. 27.11.2019 р. рішенням сесії Дніпровської міської ради 7 скликання №45/50 було вирішено припинити шляхом ліквідації юридичну особу — Комунальне підприємство «Дніпротепломережа» Дніпропетровської міської ради, код єдргюу 03342238. 05.12.2019 року розпорядженням Дніпровського міського голови № 1−5/12-рк створено комісію з припинення як юридичної особи КП «Дніпротепломережа» Дніпропетровської міської ради, відповідно до ст.. 492 КЗпП України письмово попередити працівників комунального підприємства про наступне їх вивільнення згідно з ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією. 12.12.2019 р. згідно Акту прийому-передачі бухгалтерської та іншої документації по КП «Дніпротепломережа» ДМР здійснено передачу документів.
Головою ліквідаційної комісії Завертайним І.Б. було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про знаходження підприємства в процесі припинення з 11.12.2019 р. та відомості про заявлення кредиторами своїх вимог у строк до 11.02.2020 р.
В зв`язку з тим, що головою ліквідаційної комісії не здійснено публікації в друкованому органі і не визначено адресу і місце для пред`явлення кредиторами своїх вимог позивачем 07.02.2020 р. була направлена заява кредитора про грошові вимоги на адреси: Дніпровської міської ради, КП «Дніпротепломережа» ДМР, Голові ліквідаційної комісії Завертайному І.Б.
Відповідно до ст.. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
У ст.. 111 ЦК України зазначено, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана повідомити учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства.
Згідно зі ст.. 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до розрахункового листа заборгованість по заробітній платі відповідача перед позивачем становить 126 772 грн.34 коп. за період з квітня 2017 по грудень 2019 р.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано [В.] Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 13 Конвенції, що має назву «Право на ефективний засіб юридичного захисту», проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження». У розвиток положень цієї статті Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також наголошує на необхідності оцінки ефективності обраного зацікавленою особою способу захисту. Зокрема, у пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v .the United Kingdom, (22414/93) [1996| ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 5 квітня 2005 року у справі «Афанасьев проти України» (заява №38722/02) суд зазначає, що засіб захисту, котрий вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналогічна позиція підтримується і практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, де зазначено про те, що Європейський Суд встановив порушення ст. 6 Конвенції, у тому числі через те, що національні суди не дали відповідь на аргументи заявниці стосовно правдивості показів свідків та дійсності документів, хоча ці докази були визначальними для рішення по справі.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».
Відповідно до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року Позивач має право на індексацію своєї заробітної плати. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Заробітна плата виплачувалась нерегулярно і за порушення термінів виплати заробітної плати внаслідок чого Позивач згідно із ст.2 та 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» має право на компенсацію втрати частини заробітної плати.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата та інші.
Зазначені положення також викладені у Постанові Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати». Основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем заробітної плати, що носить тривалий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою, організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічні норми закріплені в ст.34 Закону України «Про оплату праці», якими передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати, у зв`язку із порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Приймаючи до уваги вказані положення Закону та факт несвоєчасної виплати заробітної плати при підготовці проміжного балансу на 30.09.2019 року за серпень 2019 року було здійснено нарахування у сумі 11 778 грн.20 коп. Статтею 3 Закону № 2050-ІІІ передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом. Розрахунок проведений без врахування компенсації за невикористану відпустку, яка є доходом, що має разовий характер та не підпадає під дію ч.2 ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 126772, 34 грн. за період з квітня 2017 року по грудень 2019 року та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в розмірі 11778, 20 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 840, 80 грн., а також судовий збір на користь держави в розмірі 2102, 00 грн.
Керуючись ст.ст. 115, 116 КЗпП України, суд,  —

ухвалив:

Позов особа_1 до комунального підприємства «Дніпротепломережа» Дніпропетровськоїміської ради, третя особа: Дніпровська міська рада про стягнення заборгованості по заробітній платі, — задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Дніпротепломережа» Дніпропетровської міської ради (м. Дніпро, вул. Артільна, 6К, код єдрпоу 03342238) на користь особа_1 (адреса_1, рнокпп номер_1) нараховану, але невиплачену заробітну плату за період з квітня 2017 року по грудень 2019 року включно в розмірі 126772, 34 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в розмірі 11778, 20 грн., а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 840, 80 грн., а всього 139 391 (сто тридцять дев`ять тисяч триста дев`яносто одну) гривну 34 копійки.
Стягнути з Комунального підприємства «Дніпротепломережа» Дніпропетровської міської ради (м. Дніпро, вул. Артільна, 6К, код єдрпоу 03342238) на користь держави в розмірі 2102, 00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.




Суддя