ЛКСП "ЛИСИЧАНСЬКВОДОКАНАЛ": невыплата зарплаты

Дело № 415/5501/20
Производство № 2/415/1351/20


решение
именем украины
9 ноября 2020 г.. Лисичанск

Лисичанский городской суд Луганской области в составе:
Председательствующего судьи [Л.] Д.Ю.,
при секретаре судебного заседания [Г.] В.В.,
при отсутствии сторон,

рассмотрев в порядке упрощенного производства без вызова сторон дело по иску особа_1 (место жительства: адреса_1 рнокпп номер_1) в Лисичанский коммунального предприятия по добыче, обработке, реализации воды и очистки стоков «Лисичанскводоканал» (место регистрации: ул. им. В. Сосюры, д. 168, г.. Лисичанск, Луганская область, 93106, ОКПО 03339851) о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы и выходного пособия при увольнении,

В:

1 сентября 2020 истец обратился с иском о взыскании с Лисичанского коммунального предприятия по добыче, обработке, реализации воды и очистки стоков «Лисичанскводоканал» среднего заритку за все время задержки выплаты заработной платы в размере 48 432, 19 грн. и трехмесячную выходное пособие в размере 17 584, 56 грн.
В обоснование иска указал, что особа_1 6 августа 2010 был принят в Лисичанского коммунального предприятия по добыче, обработке, реализации воды и очистки стоков «Лисичанскводоканал» на должность слесаря-ремонтника. 3 октября 2019 истец освобожден от должности на основании приказа № 320л.с. по п. 3 ст. 38 КЗоТ. Расчет по заработной плате и выплати трехмесячной помощи в день увольнения ответчик по делу не произвел. Поскольку ответчик неправомерно отказался выплачивать начисленную заработную плату истца в день увольнения истец также просит взыскать с него средний заработок за время задержки расчета.
Постановлением от 15 сентября 2020 производство по делу было открыто и назначено рассмотрение дела по правилам упрощенного искового производства без вызова сторон (а 23). Разъяснено ответчику его право подать отзыв на позов течение 15 дней со дня получения постановления. Копии указанного постановления были направлены сторонам, а ответчику вместе с копией постановления направлена ​​копия иска с приложениями.
Согласно рекомендованного уведомления о вручении почтового отправления, ответчик получил копию постановления от 15 сентября 2020 года и копию искового заявления с приложениями 13 октября 2020.
Истец в судебное заседание не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом.
Представитель ответчика Лисичанського коммунального предприятия по добыче, обработке, реализации воды и очистки стоков «Лисичанскводоканал» в судебное заседание не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом. В установленный постановлением от 15 сентября 2020 срока, отзыва на иск не представил.
Согласно ч. 1 ст. 223 ГПК Украины неявка в судебное заседание кого-либо участника дела при условии, что его надлежащим образом уведомлены о дате, времени и месте этого заседания, не препятствует рассмотрению делапо сути, кроме случаев, определенных настоящей статьей. Согласно п. 1 ч. 3 ст. 223 ГПК Украины, если участник дела или его представитель были надлежащим образом уведомлены о судебном заседании, суд рассматривает дело в отсутствие такого участника дела в случае неявки в судебное заседание участника дела (его представителя) без уважительных причин или без объяснения причин неявки.
Согласно ч. 2 ст. 247 Гражданского процессуального кодекса Украины, в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или вслучае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Исследовав материалы дела, суд установил следующее.
Истец особа_1 6 августа 2010 принят на работу в Лисичанского коммунального специализированного предприятия по добыче, обработке, реализации воды и очистке стоков "Лисичанскводоканал" на должность слесаря-ремонтника 4 г.озряду. Приказом № 329 3 октября 2019 истец уволен по собственному желанию по ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины что подтверждается копией трудовой книжки (л.д. 7-8).
Согласно справке № 03/77 от 21 августа 2020 выданной ответчиком особа_1 его трехмесячная выходное пособие на дату увольнения 3 октября 2019 составляет 17 584, 56 грн. с учетом исключений налогов. Средний заработок за время задержки выплаты расчетной заработной платы на 15 июня 2020 составляет 48 432, 19 декабрен. с учетом исключений налогов (а 9).
В соответствии со ст. 7 Международного пакта об экономических, социальных и культурных правах, ратифицированного Указом Президиума Верховного Совета Украинской ССР № 2148-VIII (2148-08) от 19 октября 1973 года), государства, участвующие в настоящем Пакте государства признают право каждого на справедливые и благоприятные условия труда.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в этии статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
В соответствии со ст. 44 КЗоТ Украины при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в пункте 6 статьи 36 и пунктах 1, 2 и 6 статьи 40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка; в случае призыва или поступления на военную службу, направление на альтернативную (невоенной) службе - в размере двух минимальных заработных плат; вследствие нарушения собственником или уполномоченным им органом законодательства о труде, коллективного или Трудового договора (статьи 38 и 39) - в размере, предусмотренном коллективным договором, но не менее трехмесячного среднего заработка; в случае прекращения Трудового договора по основаниям, указанным в пункте 5 части первой статьи 41, - в размере не менее шестимесячный средний заработок.
Кроме того, невыплата всех надлежащих работнику сумм при увольнении по вине работодателя расценивается Европейским судом по правам человека как нарушение права на уважениея своим имуществом. Так, статьей 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод, ратифицированного Украиной Законом от 17.07.1997 закреплено, что каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности. Никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
В понимании Европейского Суда по правам человека мирное владение своим имуществом включает не только «классИчне »право собственности, рассматривается в Украине, но и, к примеру, выплаты по трудовому договору и другие выплаты. При этом сама по себе отсутствие средств у работодателя для выплаты причитающихся работнику сумм не является основанием для неисполнения решения суда (дело «Баландина против Украины», заявление № 16092/05, решение от 06.12.2007, «Батрак против Украины», заявление № 50740 / 06, решение от 18.06.1999, «Белецкая против Украины», заявление № 25003/06, решение от 10.12.2009). Аналогично по делу «Безуглый оты Украины »Европейским судом по правам человека установлено нарушение ст. 1 Протокола № 1 в связи с тем, что заявителю не выплаченные присуждены национальным судом выплаты по задолженности по заработной плате.
Ответчиком не представлено суду доказательств, опровергающих доводы истца, а также доказательств отсутствия вины ответчика в несвоевременной выплате истцу всех причитающихся ему сумм при увольнении с работы. Вместе с тем, ответчиком опровергнут размер трехмесячной выходного пособия и размер срединего заработка.
При таких обстоятельствах, исковые требования особа_1 в Лисичанский коммунального предприятия по добыче, обработке, реализации воды и очистки стоков «Лисичанскводоканал» о взыскании выходного пособия при увольнении, подлежат удовлетворению.
Относительно исковых требований о взыскании среднего заработка то суд отмечает следующее.
Согласно положениям ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные вст. 116 этого Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы, в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику ни были выплачени принадлежащие ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела - по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом свои вины.
Такое же разъяснение этой нормы права, кроме приведеной выше постановления Пленума Верховного Суда Украины, предоставил и Конституционный Суд Украины в своем Решении от 22 февраля 2012 года № 4-рп / 2012 по делу об официальном толковании положений ст. 233 КЗоТ Украины во взаимосвязи с положениями ст. ст. 117, 237-1 настоящего Кодекса.
Средний заработок работника определяется в соответствии со ст. 27 Закона Украины «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 8февраля 1995 года № 100 (далее Порядок).
Согласно абз. 3 п. 2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины № 100 от 8 февраля 1995, среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана данная выплата. Все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, вягнення алиментов и тому подобное.
Согласно пункту 5 Раздел IV Порядка, основой для определения общей суммы заработка, подлежащего выплате за время задержки расчета, является среднедневная (среднечасовая) заработная плата работника, согласно пункта 8 настоящего Порядка определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие ( календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней за этот период.
согласнос пунктом 8 раздела IV Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые имеют быть оплачены по среднему заработку.
После определения среднедневной заработной платы расчетной величины для начисления выплат работнику осуществляется начисление общей суммы среднего поаробитку за время задержки расчета, исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы на среднемесячное число рабочих дней в расчетном периоде (абзац второй пункта 8 Порядка).
Среднемесячное число рабочих дней рассчитывается делением на 2 суммарного числа рабочих дней за последние два календарных месяца согласно графику работы предприятия, учреждения, организации, установленным с соблюдением требований законодательства (абзац третий пункта 8 Порядка).
Согласно выписки из индивидуальныхсведений о застрахованном формы ОК-5, выданной Пенсионным фондом Украины от 21 июля 2020 заработная плата истца в сентябре 2019 составила 7 068, 26 грн., в августе 2019 - 5 868, 59 грн. Среднемесячное число рабочих дней составляет 21 дней (42 рабочих дней за этот период (два последних календарных месяца): 2 = 21).
Таким образом, среднедневная заработная плата истца составляет 377, 32 грн. (7 068, 26 + 5 868, 59 = 12 936, 85 42 день = 308, 02 грн.).
Поскольку истец был освобожден 3 октября2019 года, количество рабочих дней за время задержки выплаты с 4 октября 2019 (следующий за днем ​​увольнения день) по 9 ноября 2020 (день принятия решения) составляет 275 дней, то с ответчика в пользу истца подлежит взысканию средний заработок за все время задержки окончательного расчета при увольнении, что составляет 84 705, 50 грн. (275 дней х 308, 02 грн.).
Однако, поскольку истцом были заявлены исковые требования именно в размере 48 432, 19 грн., Суд в соответствии ст. 13 ГПК не может стягнути правильный размер, поскольку суд рассматривает дела в пределах заявленных требований (постановление Верховного Суда от 14 февраля 2018 по делу № 367/1125/15-ц).
Учитывая изложенное, с ответчика в пользу истца подлежат взысканию трехмесячная выходное пособие и средний заработок за время задержки расчета в пределах заявленных исковых требований.
Вопрос о судебных расходов суд решает в соответствии со ст. 141 ГПК Украины и в связи с удовлетворением иска считает необходимым взыскать с ответчикаа в пользу истца судебные расходы.
Руководствуясь ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274 ГПК Украины, ст. 7 Международного пакта об экономических, социальных и культурных правах, ратифицированного Указом Президиума Верховного Совета Украинской ССР № 2148-VIII (2148-08) от 19 октября 1973), ст 44, 116, 117, 223 КЗоТ Украины,

принял:

Иск особа_1 (место жительства: адреса_1 рнокпп номер_1) в Лисичанский коммунального предприятия по добыче, обработке, реализации воды и очистки стоков «Лисьянськводоканал »(место регистрации: ул. им. В. Сосюры, д. 168, г.. Лисичанск, Луганская область, 93106, ОКПО 03339851) о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы и выходных пособий при увольнении - удовлетворить.
Взыскать с Лисичанского коммунального предприятия по добыче, обработке, реализации воды и очистки стоков «Лисичанскводоканал» (место регистрации: ул. Им. В. Сосюры, д. 168, г.. Лисичанск, Луганская область, 93106, ОКПО 03339851) в пользу особа_1 (место жительства: адреса_1 рнокпп номер_1) средний заработок за все время задержки выплаты заработной платы в размере 48 432, 19 грн. и трехмесячную выходное пособие в размере 17 584, 56 грн. а вместе 66 016, 75 (шестьдесят шесть тысяч шестнадцать гривен 75 коп.).
Взыскать с Лисичанского коммунального предприятия по добыче, обработке, реализации воды и очистки стоков «Лисичанскводоканал» (место регистрации: ул. Им. В. Сосюры, д. 168, г.. Лисичанск, Луганская область, 93106, окпо03339851) в пользу особа_1 (место жительства: адреса_1 рнокпп номер_1) судебный сбор в размере 840, 80 грн.
Решение суда может быть обжаловано непосредственно в Луганский апелляционный суд путем подачи апелляционной жалобы в течение 30 дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, указанный срок исчисляется со дня составленния полного судебного решения.
Согласно п 15.5 п. 15 раздела ХИИИ Переходных положений ГПК Украины до начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы апелляционные жалобы подаются участниками дела до или через соответствующие суды, а материалы дел истребуются и направляются судами по правилам, действовавшим до вступления в силу этой редакцией Кодекса.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, еслиапелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.



Судья Д.Ю. [Л.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 415/5501/20
Провадження № 2/415/1351/20


рішення
іменем україни
09 листопада 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:
Головуючого судді Луньової Д.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання [Г] В.В.,
за відсутності сторін,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою особа_1 (місце проживання: адреса_1 , рнокпп номер_1 ) до Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» (місце реєстрації: вул. ім. В. Сосюри, буд. 168, м. Лисичанськ, Луганська область, 93106, єдрпоу 03339851) про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та вихідної допомоги при звільненні,

встановив:

01 вересня 2020 року позивач звернувся з позовом про стягнення з Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати у розмірі 48 432, 19 грн. та трьохмісячну вихідну допомогу в розмірі 17 584, 56 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що особа_1 06 серпня 2010 року був прийнятий до Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» на посаду слюсара-ремонтника. 03 жовтня 2019 року позивач звільнений з посади на підставі наказу № 320к за п. 3 ст. 38 КЗпП. Розрахунок по заробітній платі та виплаті трьохмісячної допомоги в день звільнення відповідач по справі не провів. Оскільки, відповідач неправомірно відмовився виплачувати нараховану заробітну плату позивача в день звільнення позивач також просить стягнути з нього середній заробіток за час затримки розрахунку.
Ухвалою від 15 вересня 2020 року провадження по справі було відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 23). Роз`яснено відповідачеві його право подати відзив на позов протягом 15 днів з дня отримання ухвали. Копії зазначеної ухвали були направлені сторонам, а відповідачеві разом із копією ухвали направлена копія позову з додатками.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав копію ухвали від 15 вересня 2020 року та копію позовної заяви з додатками 13 жовтня 2020 року.
Позивач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник відповідача Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У встановлений ухвалою від 15 вересня 2020 року строку, відзиву на позов не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач особа_1 06 серпня 2010 року прийнятий на роботу до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" на посаду слюсаря-ремонтника 4 розряду. Наказом № 329 03 жовтня 2019 року позивач звільнений за власним бажанням за ч. 3 ст. 38 КЗпП України що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 7-8).
Відповідно до довідки № 03/77 від 21 серпня 2020 року виданої відповідачем особа_1 його трьохмісячна вихідна допомога на дату звільнення 03 жовтня 2019 року складає 17 584, 56 грн. з урахуванням винятків податків. Середній заробіток за час затримки виплати розрахункової заробітної плати станом на 15 червня 2020 року складає 48 432, 19 грн. з урахуванням винятків податків (а.с. 9).
Відповідно до ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19 жовтня 1973 року), Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи Трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Крім того, невиплата всіх належних працівнику сум при звільненні з вини роботодавця розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном. Так, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Україною Законом від 17.07.1997 закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати. При цьому сама по собі відсутність коштів у роботодавця для виплати належних працівникові сум не є підставою для невиконання рішення суду (справа «Баландіна проти України», заява № 16092/05, рішення від 06.12.2007; «Батрак проти України», заява № 50740/06, рішення від 18.06.1999; «Білецька проти України», заява № 25003/06, рішення від 10.12.2009). Аналогічно у справі «Безуглий проти України» Європейським судом з прав людини встановлено порушення ст. 1 Протоколу № 1 у зв`язку з тим, що заявнику не виплачені присуджені національним судом виплати щодо заборгованості по заробітній платі.
Відповідачем не надано суду доказів, які спростовують доводи позивача, а також доказів відсутності вини відповідача у несвоєчасній виплаті позивачу всіх належних йому сум при звільненні з роботи. Разом з тим, відповідачем не спростований розмір трьохмісячної вихідної допомоги та розмір середнього заробітку.
За таких обставин, позовні вимоги особа_1 до Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» про стягнення вихідної допомоги при звільненні, підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку то суд зазначає наступне.
Згідно положень ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати, у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини.
Таке ж роз`яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, надав і Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями ст. ст. 117, 237-1 цього Кодексу.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок).
Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Згідно пункту 5 розділу ІV Порядку, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пункту 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.
Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).
Згідно з виписки з індивідуальних відомостей про застраховану форми ОК-5, виданої Пенсійним фондом України від 21 липня 2020 року заробітна плата позивача в вересні 2019 року склала 7 068, 26 грн., в серпні 2019 року – 5 868, 59 грн. Середньомісячне число робочих днів становить 21 днів (42 робочих днів за цей період (два останні календарні місяці) : 2 = 21).
Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача складає 377, 32 грн. (7 068, 26 + 5 868, 59 = 12 936, 85 : 42 день = 308, 02 грн.).
Оскільки, позивач був звільнений 03 жовтня 2019 року, кількість робочих днів за час затримки виплати з 04 жовтня 2019 року (наступний за днем звільнення день) по 09 листопада 2020 року (день ухвалення рішення) становить 275 днів, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні, що складає 84 705, 50 грн. (275 днів х 308, 02 грн.).
Проте, оскільки позивачем були заявлені позовні вимоги саме в розмірі 48 432, 19 грн., суд відповідно ст. 13 ЦПК не може стягнути правильний розмір, оскільки суд розглядає справи у межах заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 367/1125/15-ц).
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню трьохмісячна вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку в межах заявлених позовних вимог.
Питання щодо судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 141 ЦПК України та у зв`язку з задоволенням позову вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274 ЦПК України, ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19 жовтня 1973), ст.ст. 44, 116, 117, 223 КЗпП України,

ухвалив:

Позов особа_1 (місце проживання: адреса_1 , рнокпп номер_1 ) до Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» (місце реєстрації: вул. ім. В. Сосюри, буд. 168, м. Лисичанськ, Луганська область, 93106, єдрпоу 03339851) про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та вихідної допомоги при звільненні - задовольнити.
Стягнути з Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» (місце реєстрації: вул. ім. В. Сосюри, буд. 168, м. Лисичанськ, Луганська область, 93106, єдрпоу 03339851) на користь особа_1 (місце проживання: адреса_1 , рнокпп номер_1 ) середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати в розмірі 48 432, 19 грн. та трьохмісячну вихідну допомогу у розмірі 17 584, 56 грн. а разом 66 016, 75 (шістдесят шість тисяч шістнадцять гривень 75 коп.).
Стягнути з Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» (місце реєстрації: вул. ім. В. Сосюри, буд. 168, м. Лисичанськ, Луганська область, 93106, єдрпоу 03339851) на користь особа_1 (місце проживання: адреса_1 , рнокпп номер_1 ) судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.



Суддя Д.Ю. Луньова