ПРАТ "ХАРКІВСЬКИЙ КОКСОВИЙ ЗАВОД": невыплата зарплаты

Справа № 646/8844/19
№ провадження 2/646/863/2020
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.08.2020 м.Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова в складі:

головуючий суддя Єжов В.А.
при секретарі [М.] В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом особа_1 до приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» про стягнення остаточного розрахунку при звільненні,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовом, яким, з урахуванням уточнень, просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» належні до виплати суми у розмірі 58598, 88 гривень, а також стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 10000, 00 гривень
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що особа_1 02 лютого 2018 року був прийнятий на роботу ПАТ «Харківський коксовий завод», 14 березня 2019 року позивач був звільнений за власним бажанням через невиконання роботодавцем умов колективного договору в частині виплати заробітної плати. Роботодавець протягом тривалого часу своєчасно не виконував свої обов`язки по виплаті заробітної плати, при звільненні позивачу було видано розрахунковий листок за березень 2019 року, де зазначена заборгованість з боку роботодавця в розмірі 58208, 09 гривень. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану суму, а також компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату у сумі 390, 79 гривень.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2019 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження по справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
З боку відповідача до суду у встановлений законом строк відзив відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.
Відповідно до правил ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши надані докази у [censored] суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з трудової книжки позивача серії АМ № 458145, наказом № 24-к від 01.02.2018 року особа_1 прийнятий на роботу в ПАТ «Харківський коксовий завод» на посаду машиніста живильника до вуглепідготовчого цеху тимчасово на 2 місяці.
Наказом № 64-к від 02.04.2018 року позивач переведений на постійну роботу за вказаною посадою.
Наказом № 53-к від 14.03.2019 року особа_1 звільнений за власним бажанням за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з невиконанням роботодавцем умов колективного договору.
Судом встановлено, що відповідачем не виконувались умови колективного договору в частині оплати праці.
Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону - суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи Трудового договору.
Відповідно до статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.
Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, частини другої статті 21 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 44 КЗпП України при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи Трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
Як вбачається з наданого позивачем розрахункового документу за березень 2019 року, остаточний розрахунок при звільненні складає загальну суму в розмірі 45836, 93 гривень, з яких утримано 9042, 16 гривень. З урахуванням боргу підприємства за грудень 2018 року в сумі 2456, 39 гривень, січень в сумі 9399, 57 гривень, лютий 2019 року в сумі 9557, 36 гривень, належна до виплати позивачу сума при звільненні складає 58208, 09 гривень.
Судом встановлено, що в порушення вищевказаних положень КЗпП України підприємство не провело з працівником остаточний розрахунок належних до сплати сум при звільненні.
При таких обставинах, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 58208, 09 гривень.
Суд також задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних збитків, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4).
Відповідно до п. 2.2 рішення Конституційного Суду від 15.10.2013 року № 9-рп/2013 кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням спожи-вчих цін на товари та послуги.
Кабінет Міністрів України постановою № 159 від 21.02.2001 року затвердив «Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати».
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4).
Відповідно до правових висновків Верховного суду України, які викладені у постановах № 6-43цс14 від 21.05.2014 року, № 428/7002/14-ц від 14.12.2016 року (підлягає обов`язковому врахуванню в розумінні ч. 4 ст. 263 ЦПК України) - компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.
Матеріалами справи встановлено, що станом на день звільнення заборгованість по заробітній платі особа_1 у січні 2018 року складає 9399, 57 гривень, за лютий 2019 року - 9557, 36 гривень, за березень 2019 року - 2282, 87 гривень, станом на час розгляду справи заборгованість не виплачена і затримка виплати складає більше, ніж на один місяць.
Суд погоджується з розрахунком збитків від інфляції, який зроблений позивачем за формулою множення нарахованого, але не виплаченого позивачу доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, а саме - з відповідача на користь держави стягується судовий збір за ставкою, встановленою в 2019 році для позовних вимог майнового характеру.
Що стосується стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 гривень, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витрачеюним адвокатом на виконання відповідних робіт (надання .послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть бути серед іншого: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому, недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Позивачем надано договір про надання правової допомоги від 26.11.2019 року, акт приймання-передачі послуг від 29.11.2019 року, детальний опис робіт, виконаних адвокатом за договором про надання правової допомоги, проте відсутні будь-які документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення вказаних витрат через їх недоведеність.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України

У Х В А Л И В:
Позовні вимоги особа_1 до приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» про стягнення остаточного розрахунку при звільненні- задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» на користь особа_1 остаточний розрахунок при звільненні в сумі 58208 (п`ятдесят вісім тисяч двісті вісім) гривень 09 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» на користь особа_1 індексацію заробітної плати за січень, лютий та березень 2019 року в сумі 390 (триста дев`яносто) 79 копійок.
У задоволенні вимоги про відшкодування особа_1 витрат на правову допомогу - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» на користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України.
Іншими учасниками процесу рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення . Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу, відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: особа_1 , рнокпп № номер_1 , зареєстроване місце проживання: адреса_1 ;
Відповідач: приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод», код єдрпоу 24481702, місце знаходження: вул. Набережна Червоношкільна, 24, м. Харків.



Суддя В.А. Єжов