ПРАТ "ХАРКІВСЬКИЙ КОКСОВИЙ ЗАВОД": невыплата зарплаты

Справа № 646/816/20
№ провадження 2/646/1089/2020

заочне рішення
іменем україни
23.04.20 м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Білінської О.В.,
за участю секретаря Кієнко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника особа_1 – адвоката Чумака [Р.] [В.] до Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» про стягнення заробітної плати,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з Приватного Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» на користь особа_1 невиплачену заробітну плату у сумі 50759 грн. 30 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн (десять тисяч грн.).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно наказу АТЗТ «Харківський коксовий завод» № 128-К від 15.11.2000 особа_1 був прийнятий на роботу. 15.03.2011 АТЗТ «Харківський коксовий завод» було перейменовано на приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод». 01.10.2019 позивач був звільнений за власним бажанням, через невиконання роботодавцем умов колективного договору, в частині виплати заробітної плати на підставі наказу № 190-К від 01.10.2019 року. При звільненні він отримав повний розрахунок по заробітній платі за червень 2019 по серпень 2019, яка склала 39 159, 48 грн., що підтверджується розрахунковим листом. Крім того, у вересні 2019 року, незважаючи на те, що позивач продовжував виконувати свої обов`язки, за вини відповідача зарплату йому не видали та не нарахували. Розраховуючи самостійно суму, яку він має намір отримати від відповідача за вересень 2019, позивач виходив з розміру середньомісячного заробітку за аналогічну кількість відпрацьованих годин, що становить 11 599, 82 грн. (всього відпрацьовано 216 годин, з яких 49 год.- надурочні, 72 год.- нічні та 36 год -вечірні, відповідно до табеля обліку робочого часу). Таким чином, всього підлягає стягненню заробітна плата у розмірі 50759, 30 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн. Оскільки відповідачем грубо порушені його конституційні та трудові права, а в добровільному порядку він не розраховується, позивач вимушений звернутися до суду з відповідним позовом.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Положеннями ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та такими, що випливають з трудових відносин, урегульовані положеннями ЦК України та КЗпП України.
Судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці на підставі наказу №128-к від 15.11.2000 позивач прийнятий на роботу до АТЗТ «Харківський коксовий завод».
15.03.2011 акціонерне товариство закритого типу «Харківський коксовий завод» було перейменовано на приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод».
01.10.2019 року позивача на підставі наказу 190-к від 01.10.2019 року звільнено, відповідно до ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням).
З позовної заяви вбачається, що за період з червня 2019 по серпень 2019 року заробітна плата відповідачем позивачу не виплачується.
Згідно розрахункового листа за серпень 2019 року, заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати особа_1 складає 39 159, 48 грн. (а.с. 18).
У вересні 2019 року позивач продовжував виконувати свої обов`язки, але відповідач зарплату йому не видав та не нарахував.
Заборгованість за вересень 2019 року була розрахована, у розмірі середньомісячного заробітку за аналогічну кількість відпрацьованих годин (всього відпрацьовано 216 годин, з яких 49 год.- надурочні, 72 год.- нічні та 36 год. -вечірні), яка становить 11 599, 82 грн., що підтверджується табелем обліку робочого часу (а.с.32-33).
Таким чином, при звільненні позивача і до теперішнього часу з ним не були проведені остаточні розрахунки, що є підставою для стягнення з відповідача суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільнення.
Згідно ч.1ст.21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч.1 ст.94. ч.5 ст.95 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
За ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, оскільки відповідач не спростував надані позивачем розрахунки заробітної плати за червень - вересень 2019 року, у строки, встановлені частиною 1 статті 116 КЗпП України, не виплатив заробітну плату при звільненні, не виплатив її і на час розгляду справи в суді, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати.
Щодо вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на правничу допомогу визначаються [censored] таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Згідно матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги, акт приймання-передачі послуг за Договором від 04.02.2020 та детальний опис робіт виконаних адвокатом за договором.
Враховуючи, що позивач не надав суду документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо), інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог п.2 ч. 1 статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, таким чином рішення суду в стягнення заробітної плати в межах місячної заробітної плати необхідно допустити до негайного виконання.
Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,
постановив:

Позовні вимоги представника особа_1 – адвоката Чумака [Р.] [В.] - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 50 759 (п`ятдесят тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) грн. 30 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині присудження стягнення заборгованості по заробітній платі, але не більш ніж за один місяць.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: особа_1 , інформація_1 , ідентифікаційний номер номер_1 , зареєстрований за адресою: адреса_1 .

Представник позивача: Адвокат Чумак [Р.] [В.] місцезнаходження: м. Харків, вул. Свободи, 7/9, офіс 504-505.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод», єдрпоу 24481702, місцезнаходження: м. Харків, Набережна Червоношкільна, 24.

Суддя Білінська О.В.