ТОВ "ПВК "КБ ПОЖСПЕЦМАШ": невыплата зарплаты

Производство № 2/742/488/21
Единственный уникальный № 742/273/21

текст решения
именем украины
27 мая 2021 г.. Прилуки

Прилукский горрайонный суд Черниговской области в составе: председательствующего судьи [Ц.] Н.А., при секретаре [Х.] Л.А., рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства в помещении суда. Прилуки гражданское дело по иску лицо_1 к обществу с ограниченной ответственностьстью «Проектно-производственная компания конструкторское бюро пожарных и специальных машин» о взыскании задолженности по заработной плате и компенсации за неиспользованный отпуск,  —
В:
Истец обратился в суд с иском к ООО «ППК» КБ пожспецмаш «о взыскании задолженности по заработной плате и компенсации за неиспользованный отпуск.
Свои требования аргументирует тем, что он с 26.11.2018 по 11.01.2021 находился в трудовых отношениях с ответчиком. Однако, по вине ответчика при увольнении неполучил заработную плату с 15.11.2020 по 11.01.2021, и компенсацию за неиспользованный отпуск.
В судебное заседание истец не явился, однако подал письменное заявление о рассмотрении дела в его отсутствие, исковые требования поддерживает в полном объеме.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился и не сообщил об уважительных причинах неявки в судебное заседание, хотя о времени и месте судебного заседания извещен надлежащим образом, и не воспользовался своим правом на представление отзыва на исковое появу.
В связи с этим суд на основании ст. 280 ГПК Украины считает возможным принять заочное решение на основании имеющихся в деле доказательств.
Согласно ч. 2 ст. 247 ГПК Украины в случае неявки в судебное заседание всех участников дела или в случае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Суд, рассмотрев материалы дела, всесторонне и полно с`выяснив все фактические обстоятельства, на которых основывается иск, объективно оценив доказательства, имеющие юридическое значение для рассмотрения дела и разрешения спора по существу, приходит к выводу о возможности частичного удовлетворения иска по следующим основаниям.
Как следует из копии трудовой книжки серии номер_1, согласно приказу №85-к от 23 ноября 2018 года, особа_1 принят на работу в ООО «Проектно-производственная компания конструкторское бюро пожарных и специальных машин» на должность слесаря ​​по26.11.2018 года (а.с.6). Согласно приказу №15-к от 11.01.2021 года особа_1 освобожден от занимаемой должности по собственному желанию с 11.01.2021 (а.с.6).
Согласно индивидуальной сведения о застрахованном лице из Реестра застрахованных лицах Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования Пенсионного фонда Украины, особа_1 за период с 15 ноября 2020 по 31 декабря 2020 получил от общества с ограниченной ответственностью «Проектно-производственная компания» Конструкторське бюро пожарных и специальных машин «заработную плату за ноябрь 2020 -15888 грн. 39 коп. и за декабрь — 13 689 грн. 11 коп .. Сведения о заработной плате за период с 02 по 11 января 2021 отсутствуют.



Согласно части первой статьи 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно части первой статьи 116 КЗЧП Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения.
Согласно ст.117 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. о начисляютсяни суммы, причитающиеся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить неоспариваемых им сумму.
Судом установлено, что истец с 26.11.2018 года по 11 января 2021 работал в обществе с ограниченной ответственностью «Проектно-производственная компания конструкторське бюро пожарных и специальных машин «и с 11 января 2021 освобожден от занимаемой должности по собственному желанию.
Истец в своем заявлении просит взыскать с ответчика в его пользу невыплаченной заработной платы за период с 15 ноября 2020 по 11 января 2021 года.
В соответствии с требованиями ст.81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Частью 4 статьи 81 ГПК Украини установлено, что в случае ссылки участника дела на несовершение другим участником дела определенных действий или отсутствие определенного события, суд может обязать «связать такого другого участника дела предоставить соответствующие доказательства совершения этих действий или наличие определенного события. В случае непредоставления таких доказательств, суд может признать обстоятельство несовершение соответствующих действий или отсутствие события установленной.
С целью установления имеющейся задолженности по выплате заработной платы при увольнении истца определением Прилуцкого горрайоного суда от 27.01.2021 года обязано общество с ограниченной ответственностью «Проектно-производственная компания конструкторское бюро пожарных и специальных машин» представить справку о начисленной, но не выплаченной истцу заработную плату.
В связи «связи с тем, что ответчик не предоставил суду витребовувану справку, суд в силу требований ч.4 ст.81 ГПК Украины признает, что ответчиком не выплачена истцу заработную плату за период с 15 ноября 2020 по 11 января 2021 года.
Частью 1 стАтти 13 ГПК Украины установлено, что суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Учитывая, что имеющиеся в материалах дела доказательства не содержат сведений о начислении истцу заработной платы с 01.01.2021 по 11 января 2021, то в этой части исковые требования удовлетворению не подлежат.
Задолженность по по работамней плате за период с 15 ноября 2020 по 31 декабря 2020 составляет 21 633 грн. 30 коп. исходя из расчета (15888 грн. 39 коп. (заработная плата за ноябрь 2020 года): 2) + 13 689 грн. 11 коп. — заработная плата за декабрь 2020 года).
С учетом вышеизложенного и тех обстоятельств, что ответчик не воспользовался своим правом на опровержение доводов истца, задолженность по заработной плате в сумме 21 633 грн. 30 коп. подлежит взысканию с ответчика в пользу истца, а исковые требования пидлягають удовлетворению.
Относительно исковых требований о взыскании с ответчика в пользу истца компенсацию за ежегодный отпуск.
Положениями статей 4, 6 Закона Украины «Об отпусках» ежегодный отпуск состоит из основного отпуска, дополнительного отпуска за работу с вредными и тяжелыми условиями труда, дополнительного отпуска за особый характер труда, других дополнительных отпусков, предусмотренных законодательством.
Ежегодный основной отпуск предоставляется работникам продолжительностью не менее 24 календарныхх дней за отработанный рабочий год, который отсчитывается со дня заключения Трудового договора (часть первая статьи 6 Закона Украины «Об отпусках»).
Согласно статье 8 Закона Украины «Об отпусках» ежегодный дополнительный отпуск за особый характер труда предоставляется:
1) отдельным категориям работников, работа которых связана с повышенной нервно-эмоциональной и интеллектуальной нагрузкой или выполняется в особых природных географических и геологических условиях и условиях повышенного риска для здоровья, трудоспособностив`я,  — продолжительностью до 35 календарных дней по Списку производств, работ, профессий и должностей, утверждаемому Кабинетом Министров Украины;
2) работникам с ненормированным рабочим днем ​​- продолжительностью до 7 календарных дней согласно спискам должностей, работ и профессий, определенных коллективным договором, соглашением.
Конкретная продолжительность ежегодного дополнительного отпуска за особый характер труда устанавливается коллективным или трудовым договором в зависимости от времени занятости работника в этих условиях. Согласно части первой статьи 83 КЗоТ Украины и частью первой статьи 24 Закона Украины «Об отпусках» в случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска.
Согласно разъяснений, изложенных в пункте 23 постановления Пленума Верховного Суда Украины № 13 от 24 декабря 1999 года «О практике применения судами законодательства об оплате труда», рассматривая споры о выплатеденежной компенсации за неиспользованный отпуск, необходимо исходить из того, что согласно статье 83 КЗоТ Украины она может быть взыскана по требованию работника за все дни неиспользованного им основного и дополнительного ежегодного отпуска, только в случае увольнения его с работы. Размер денежной компенсации за неиспользованный отпуск за предыдущие годы определяется исходя из среднего заработка, который работник на время ее проведения.
Надлежащими доказательствами, подтверждающими наличие невикористаних дней ежегодного отпуска является личная карта истца формы П-2, утвержденной приказом Госкомстата и Министерства обороны Украины от 25 декабря 2009 года № 495/656, приказы по предприятию, в которых указан период предоставления отпуска истцу, не могут быть предоставлены ответчиком в связи с потерей доступа к этим документам по основаниям указанным выше.
Судом установлено, что в материалах дела отсутствуют доказательства о наличии у истца ежегодного отпуска за отработанный период в обществес ограниченной ответственностью «Проектно-производственная компания конструкторское бюро пожарных и специальных машин» и начисления ему компенсацию за неиспользованный отпуск, поэтому исковые требования удовлетворению не подлежат.
Согласно ч.6 ст.141 ГПК Украины, если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компьютераенсуеться за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины. Если обе стороны освобождены от оплаты судебных расходов, они компенсируются за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
Учитывая, что исковые требования обоснованы и подлежат удовлетворению, а истец освобожден от уплаты судебного сбора на основании п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе», судебный сбор в размере 908 грн. подлежит взысканию с ответчика.

На основании изложенного, руководствуясь ст. ст. 247, 259, 263−265, 273, 280−281, 354 ГПК Украины, суд,
принял:

Исковые требования особа_1 к обществу с ограниченной ответственностью «Проектно-производственная компания конструкторское бюро пожарных и специальных машин» о взыскании задолженности по заработной плате и компенсации за неиспользованный отпуск — без удовлетворения.



Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «Проектно-производственная компания конструкторское бюро пожарных и сСпециально машин «, ОКПО 37632442, в пользу особа_1, идентификационный код номер_2, жителя адрес_1, задолженности по заработной плате за период с 15 ноября 2020 по 31 декабря 2020 в сумме 21 633 (двадцать одна тысяча шестьсот тридцать три) грн. 30 коп. с проведением вычета установленных законодательством Украины налогов, сборов и обязательных платежей.
В другой части исковых требований — отказать.
Взыскать с общества с ограниченной ответственностью «Проектно-производственная компания конструкторське бюро пожарных и специальных машин «в пользу государства 908 (девятьсот восемь) рублей. 00 коп. судебного сбора.
Решение в части взыскания заработной платы за один месяц, подлежит немедленному исполнению.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика.
Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению. участникдела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре — если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда. Срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленных настоящим Кодексом, не подана заявление о пересмотре заоческого решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Решение суда может быть обжаловано в Черниговский апелляционный суд путем подачи через Прилукский горрайонный суд Черниговской области апелляционной жалобы на решение суда в течение тридцати дней со дня его провозглашения. В случае объявления только вводной и резолютивной части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) Участников дела, указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.

судья [М.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Провадження № 2/742/488/21
Єдиний унікальний № 742/273/21

заочне рішення
іменем україни
27 травня 2021 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді [Ц.] М.О., при секретарі [Х.] Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробнича компанія конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку,  —
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «ПВК «КБ пожспецмаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку.
Свої вимоги аргументує тим, що він з 26.11.2018 по 11.01.2021 перебував у трудових відносинах з відповідачем. Проте, з вини відповідача при звільненні не отримав заробітну плату з 15.11.2020 по 11.01.2021, та компенсацію за невикористану відпустку.
У судове засідання позивач не з`явився, однак подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився і не повідомив про поважні причини неявки в судове засідання, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, та не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
У зв`язку з цим суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову з наступних підстав.
Як вбачається з копії трудової книжки серії номер_1, відповідно до наказу №85-к від 23 листопада 2018 року, особа_1 прийнятий на роботу в ТОВ «Проектно-виробнича компанія конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин» на посаду слюсаря з 26.11.2018 року (а.с.6). Згідно з наказом №15-к від 11.01.2021 року особа_1 звільнений із займаної посади за власним бажанням з 11.01.2021 (а.с.6).
Відповідно до індивідуальної відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, особа_1 за період з 15 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року отримав від товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробнича компанія «Конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин» заробітну плату за листопад 2020 року -15888 грн. 39 коп. та за грудень — 13 689 грн. 11 коп.. Відомості про заробітну плату за період з 02 по 11 січня 2021 року відсутні.



Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до ст.117 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.
Судом встановлено, що позивач з 26.11.2018 року по 11 січня 2021 рік працював в товаристві з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробнича компанія конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин» та з 11 січня 2021 року звільнений із займаної посади за власним бажанням.
Позивач у своїй заяві просить стягнути з відповідача на його користь невиплаченої заробітної плати за період з 15 листопада 2020 року по 11 січня 2021 року.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 81 ЦПК України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов"язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявність певної події. У разі ненадання таких доказів, суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутність події встановленою.
З метою встановлення наявної заборгованості по виплаті заробітньої плати на момент звільнення позивача ухвалою Прилуцького міськрайоного суду від 27.01.2021 року зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробнича компанія конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин» надати суду довідку про нараховану, але не виплачену позивачу заробітну плату.
В зв"язку з тим, що відповідач не надав суду витребовувану довідку, суд в силу вимог ч.4 ст.81 ЦПК України визнає, що відповідачем не виплачено позивачу заробітну плату за період з 15 листопада 2020 року по 11 січня 2021 року.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи, що наявні в матеріалах справи докази не містять відомостей про нарахування позивачу заробітньої плати з 01.01.2021 по 11 січня 2021 року, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Заборгованість по заробітній платі за період з 15 листопада 2020 по 31 грудня 2020 року становить 21 633 грн. 30 коп. виходячи із розрахунку (15888 грн. 39 коп. (заробітна плата за листопад 2020 року): 2) + 13 689 грн. 11 коп. — заробітна плата за грудень 2020 року).
З урахуванням викладеного вище та тих обставин, що відповідач не скористався своїм правом на спростування доводів позивача, заборгованість по заробітній платі у сумі 21 633 грн. 30 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача компенсацію за щорічну відпустку.
Положеннями статей 4, 6 Закону України «Про відпустки» щорічна відпустка складається з основної відпустки, додаткової відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткової відпустки за особливий характер праці, інших додаткових відпусток, передбачених законодавством.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення Трудового договору (частина перша статті 6 Закону України «Про відпустки»).
Згідно статті 8 Закону України «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:
1) окремим категоріям працівників, робота яких пов`язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров`я,  — тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;
2) працівникам з ненормованим робочим днем — тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Згідно з частиною першою статті 83 КЗпП України та частиною першою статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі статтею 83 КЗпП України вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки, тільки в разі звільнення його з роботи. Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.
Належними доказами, підтверджуючими наявність невикористаних днів щорічної відпустки є особова карта позивача форми П-2, яка затверджена наказом Держкомстату та Міністерства оборони України від 25 грудня 2009 року № 495/656, накази по підприємству, в яких зазначений період надання відпустки позивачу, які не можуть бути надані відповідачем у зв`язку з втратою доступу до цих документів з підстав зазначених вище.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності в позивача щорічної відпустки за відпрацьований період в товаристві з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробнича компанія конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин» та нарахування йому компенсацію за невикористану відпустку, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає стягненню з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 247, 259, 263−265, 273, 280−281, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:

Позовні вимоги особа_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробнича компанія конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку — задовольнити частково.



Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробнича компанія конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин», єдрпоу 37632442, на користь особа_1, ідентифікаційний код номер_2, жителя адреса_1, заборгованості по заробітній платі за період з 15 листопада 2020 по 31 грудня 2020 року у сумі 21 633 (двадцять одна тисяча шістсот тридцять три) грн. 30 коп. з проведенням вирахування встановлених законодавством України податків, зборів та обов`язкових платежів.
В іншій частині позовних вимог — відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-виробнича компанія конструкторське бюро пожежних та спеціальних машин» на користь держави 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. судового збору.
Рішення, в частині стягнення заробітної плати за один місяць, підлягає до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.О.[Ц]