АТ "ЛИСИЧАНСЬКВУГІЛЛЯ": невыплата зарплаты

Дело №415/3645/21
Производство № 2/415/1367/21

решение
именем украины

09 ноября 2021 года . . . . .

Лисичанский городской суд Луганской области в составе:
Председательствующего судьи
с участием секретаря кравченко О.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в Лисичанске гражданское дело в порядке упрощенного искового производства по иску особа_1 в Акционерное общество «Лисичанскуголь» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, не входящей в фонд оплаты труда,

установил:

Описательная часть
Содержание исковых требований
особа_1 обратился в Лисичанский городской суд с исковым заявлением в Акционерное общество «Лисичанскуголь» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, не входящей в фонд оплаты труда.
В обоснование исковых требований истец ссылается с тем, что с 06.12.2005 года истец был принят к работе в обособленного подразделения «Шахта им.Г.Г.Капустина» АО «Лисичанскую ветвь», в качестве горняка по ремонту горных выработок 4 разряда с полным рабочим днем ​​под землей.
23.02.2021 года, истец уволился с работы из в. 40 п. 2 КЗоТ Украины по состоянию здоровья.
При увольнении с предприятия, с ним не был произведен соответствующий расчет по заработной плате, не входящей в фонд оплаты труда (больничная и пенсионная помощь), как это предусмотреност. 116 КЗоТ Украины.
Согласно справке предоставленной ответчиком по делу от 25.05.2021 года №125, по состоянию на день увольнения, общая задолженность по заработной плате, не входящей в фонд оплаты труда, составляет 49449, 06 грн.
Добровольно ответчик отказывается платить истцу, задолженность по заработной платы, которая входит в фонд оплаты труда ссылаясь на отсутствие средств.
На основании изложенного просила суд взыскать с АО «Лисичанскуголь», в пользу истца начисленнаяну, но не уплаченную задолженность по заработной плате, не входящей в фонд оплаты труда в размере 49449, 06 грн. и взыскать с ответчика в пользу истца сумму уплаченного судебного сбора.

Поступление искового заявления и других заявлений в суд
01.06.2021 года постановлением суда об открытии производства по делу № 415/3645/21 было открыто производство по этому гражданскому делу.
19.07.2021 года истец предоставил ходатайство, в котором просил дело рассматривать без его участия.
16.08.2021 года ответчик предоставилотзыв на исковое заявление, в котором иск не признал, где отметил, что задолженность перед истцом не входит в фонд оплаты труда. Указанные суммы и порядок их выплат предусмотрены отдельными специальными законами и четко регламентирована независимость этих выплат с даты освобождения. Оплата больничных листков и единовременная помощь работникам, которые выходят на пенсию в пределах предприятия, выплачивается из средств от реализации угля.
О сроках обращения с исковым заявлением ст. 233 КЗоТ предвидено трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права, истец был уволен 23.02.2021 г.
На основании изложенного просил отказать в удовлетворении иска в полном объеме.

Доводы лица, подавшего иск
Исковое заявление мотивировано тем, что у истца имеется задолженность по заработной плате, которая не входит в фонд оплаты труда, а также с истцом несвоевременно произведен расчет при увольнении.

Истец особа_1 в судебное заседание не явился, прдень, время и место судебного заседания сообщалось должным образом, просил суд удовлетворить иск в полном объеме и рассматривать дело в его отсутствие.
Представитель ответчика Акционерного общества «Лисичанскуголь» в судебное заседание не явился, о дне, времени и месте рассмотрения дела сообщался должным образом, о свидетельствующем рекомендованном уведомлении о вручении почтовой отправки, о причинах неявки суда не сообщил.
Исследовав письменные доказательства по делу, судом установлены наступные фактические происшествия дела и содержание спорных правовых отношений.

Фактические обстоятельства дела, установленные судом
Согласно трудовой книжке серии номер_1 , заполненной 20.01.1993 года на имя лицо_1 на основании приказа № 59-к от 23.02.2021 года, лицо_1 , информация_1 , уволен по ст. 40 п. 2 КЗоТ Украины.
Итак, судом установлено, что истец особа_1 состоял в трудовых отношениях с ответчиком и 23.02.2021 уволен.
Согласно справке №125 от 25.05.2021 года, которая выдана Акционернымварварством «Лисичанскуголь» задолженность лицо_1 по выплате заработной платы, которая не входит в фонд оплаты труда составляет 32839, 06 грн. (октябрь 2019 г. 538, 00 грн., июль 2020 г. 10328, 00 грн., август 2020 г. 2558, 06 грн., февраль 2021 г. 19415, 00 грн.).
Согласно справке №130 от 25.05.2021 года, выданная Акционерным обществом «Лисичанскуголь» задолженность лицо_1 по выплате заработной платы, не входящей в фонд оплаты труда составляет 16610, 00 грн. (июня 2016 г. 1065, 00грн., август 2016 г. 15545, 00 грн.).

Мотивировочная часть
Согласно ст. 7 Международного пакта об экономических, социальных и культурных правах, ратифицированного Указом Президиума Верховного Совета РСФСР № 2148-VIII (2148-08) от 19.10.73), Государства, участвующие в настоящем Пакте, признают право каждого на справедливые и благоприятные условия труды.
Согласно ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, принадлежащих ему от предприятия, учреждения, организации, производитсяя в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, владелец или уполномоченный им орган во всяком случае должен указатьий в этой статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета
Относительно ходатайства ответчика о применении сроков исковой давности, судпредполагает, что в соответствии со ст. 256 ГК Украины исковая давность - это срок, в пределах которого лицо может обратиться в суд с требованием о защите своего гражданского права или интереса.
Гражданское законодательство предусматривает два вида исковой давности: общую и специальную.
Общая исковая давность устанавливается в три года (статья 257 ГК Украины).
Для отдельных видов требований законом установлена ​​особая исковая давность.
В соответствии с ч. 1 ст. 233 КЗоТ Украины работник может обратиться с заявлением о вырешение Трудового спора непосредственно в районный, районный в городе, городской или горрайонный суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права.
В соответствии с ч. 2 ст. 233 КЗоТ в случае нарушения законодательства об оплате труда работник вправе обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения любым сроком.
В соответствии со статьей 253 ГК Украины течение срока начинается со следующего дня после ответоводной календарной даты или наступления события, с которым связано его начало.
Судом установлено, что истец уволился 23.02.2021 года. 27.05.2021 года истец обратился в суд с иском о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, которая не входит в фонд оплаты труда, а именно: больничный лист, выходное пособие, пенсионное пособие, а не взыскание причитающейся ему заработной платы.
С учетом требований ч. 1 ст. 233 КЗоТ и изложенного выше, суд приходит к выводу, что истец обратился кв суд после истечения трехмесячного срока.
При таких обстоятельствах исковые требования особа_1 к Акционерному обществу «Лисичанскуголь» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, которая не входит в фонд оплаты труда, удовлетворению не подлежат.
Согласно ч. 1 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
В соответствии с п. 1 ч. 2 ст. 141 ГПК Украины другие судебные издержки, связанные с рассмотрением дела, возлагаются: 1) в случаеотказа в иске – на истца.
Принимая во внимание требования ст. 141 ГПК Украины, суд считает необходимым судебные издержки возложить на истца.
Руководствуясь ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274 ГПК Украины, ст.ст. 116, 117, 233 КЗоТ Украины,

постановил:

В удовлетворении особа_1 к Акционерному обществу «Лисичанскуголь» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, не входящей в фонд оплаты труда, отказать полностью.

Решение может быть обжаловано в ЛуганскеПеляционного суда через Лисичанский городской суд путем подачи апелляционной жалобы на решение суда в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день его провозглашения или составления, имеет право на возобновление пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всемиучастниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после возвращения апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.

Сведения об участниках дела:
Истец: особа_1, место жительства: кв. адрес_1 , регистрационный номер номер_2 .
Ответчик: Акционерное общество «Лисичанскуголь»», местонахождение по адресу: дом. 1, ул. Малиновского, г. Лисичанск, Луганская область, 93100, егрпоу 32359108.

Дата составления полного решения 09.11.2021 год.

Судья

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 415/3645/21
Провадження № 2/415/1367/21

рішення
іменем україни

09 листопада 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря [К.] О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці,

встановив:

[О.] частина
Зміст позовних вимог
особа_1 звернувся до Лисичанського міського суду із позовною заявою до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що починаючи з 06.12.2005 року позивач був прийнятий на роботу до відокремленого підрозділу «Шахта ім.Г.Г.Капустіна» АТ «Л исичанськву гілля», у якості гірника з ремонту гірничих виробіток 4 розряду з повним робочим днем під землею.
23.02.2021 року, позивач звільнився з роботи на підставі ст. 40 п. 2 КЗпП України за станом здоров`я.
При звільненні з підприємства, зі ним не був проведений відповідний розрахунок з заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці (лікарняні та пенсійна допомога), як то передбачено ст. 116 КзпП України.
Відповідно до довідки наданої відповідачем по справі від 25.05.2021 року за №125, станом на день звільнення, загальна заборгованість із заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці складає 49449, 06 грн.
Добровільно відповідач відмовляється сплачувати позивачу, заборгованість із заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці посилаючись на відсутність коштів.
На підставі викладеного просила суд стягнути з АТ «Лисичанськвугїлля», на користь позивача нараховану, але не сплачену заборгованість із заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці у розмірі 49449, 06 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду
01.06.2021 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/3645/21 було відкрито провадження у цій цивільній справі.
19.07.2021 року позивач надав клопотання, в якому просив справу розглядати без його участі.
16.08.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав, де зазначив, що заборгованість перед позивачем не входить до фонду оплати праці. Зазначені суми і порядок їх виплат передбачені окремими спеціальними законами і яким чітко регламентована незалежність цих виплат від дати звільнення. Оплата лікарняних листків, та одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію в межах підприємства, виплачується з коштів від реалізації вугілля.
Щодо строків звернення із позовною заявою ст. 233 КЗпП передбачено тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, позивач був звільнений 23.02.2021 р.
На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Доводи особи, яка подала позов
Позовна заява мотивована тим, що у позивача наявна заборгованість по заробітній платі, яка не входить до фонду оплати праці, а також із позивачем несвоєчасно проведено розрахунок при звільненні.

Позивач особа_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, просив суд задовольнити позов у повному обсязі та розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно з трудовою книжкою серії номер_1 , заповненою 20.01.1993 року на ім`я особа_1 на підставі наказу № 59-к від 23.02.2021 року, особа_1 , інформація_1 , звільнений за ст. 40 п. 2 КЗпП України.
Отже, судом встановлено, що позивач особа_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем та 23.02.2021 звільнений.
Згідно з довідкою № 125 від 25.05.2021 року, яка видана Акціонерним товариством «Лисичанськвугілля» заборгованість особа_1 по виплаті заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці складає 32839, 06 грн. (жовтень 2019 р. 538, 00 грн., липень 2020 р. 10328, 00 грн., серпень 2020 р. 2558, 06 грн., лютий 2021 р. 19415, 00 грн.).
Згідно з довідкою № 130 від 25.05.2021 року, яка видана Акціонерним товариством «Лисичанськвугілля» заборгованість особа_1 по виплаті заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці складає 16610, 00 грн. (червня 2016 р. 1065, 00 грн., серпень 2016 р. 15545, 00 грн.).

Мотивувальна частина
Відповідно до ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73), Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає, що відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Судом встановлено, що позивач звільнився 23.02.2021 року. 27.05.2021 року позивач звернувся до суду із позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці, а саме: лікарняний лист, вихідна допомога, пенсійна допомога, а не стягнення належної йому заробітної плати.
З урахуванням вимог ч. 1 ст. 233 КЗпП та викладеного вище, суд доходить висновку, що позивач звернувся до суду після спливу тримісячного строку.
За таких обставин, позовні вимоги особа_1 до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі відмови в позові - на позивача.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274 ЦПК України, ст.ст. 116, 117, 233 КЗпП України,

ухвалив:

У задоволенні позову особа_1 до Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яка не входить до фонду оплати праці, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:
Позивач: особа_1 , місце проживання: кв. адреса_1 , реєстраційний номер номер_2 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Лисичанськвугілля», місцезнаходження за адресою: буд. 1, вул. Малиновського, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100, єдрпоу 32359108.

Дата складення повного рішення суду 09.11.2021 рік.

Суддя Ю. О. [К.]