АТ "СМНВО - ІНЖИНІРИНГ": невыплата зарплаты

Справа№592/1260/20
Провадження №2/592/1064/20

рішення
іменем україни
12 березня 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого — судді [К.] О.А., за участю секретаря судового засідання — Савіної К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання — Інжиніринг» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, —

встановив:

особа_1 звернувся до суду з даним позовом до відповідача про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування позовних вимог вказав про те, що 30.08.2019 він звільнився з ПрАТ «укрхімпроект» за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником умов колективного договору, за ч.3 ст.38 КЗпП України. 03.12.2019 ПрАТ «укрхімпроект» змінило найменування на АТ «Сумське машинобудівне науково — виробниче об`єднання — інжиніринг». При звільненні з ним не був проведений остаточний розрахунок. На день звільнення, відповідач заборгував йому 108463, 76грн., в тому числі вихідна допомога у розмірі 3-середніх заробітних плат в сумі — 60988, 94грн. Згідно виписки банку за 15.10.2019 йому було перераховано 11.09.2019 року — 10846грн., 15.10.2019 року — 7000, 00грн., невиплаченої заробітної плати. Сума невиплаченої заробітної плати станом на 30.01.2020 становить 90617, 76грн. (108463, 76грн. — 10846, 00грн. — 7000грн.). Крім того, оскільки з дня звільнення відповідач не виплатив йому заробітну плату тому, відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатній працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто починаючи з 05.10.2019 року по день фактичного розрахунку. Його середньоденна заробітна плата становить 944, 72грн. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути на його користь не виплачену заробітну плату у розмірі 90617, 76грн., а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.
В судове засідання позивач не з`явився, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Від представника відповідача Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання — Інжиніринг» до суду було надано письмові пояснення в яких зазначено, що заборгованість Товариства перед позивачем на день підписання цих письмових пояснень складає 90117грн. 76коп., що підтверджується довідкою Товариства. Щодо суми середньоденної заробітної плати позивача, зазначають, що суд неправомірно відкрив провадження у справі в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки прийняв до розгляду справу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні без сплати судового збору позивачем. Тому позовні вимоги про стягнення з Товариства на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні просять залишити без розгляду.
Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:
Судом встановлено, що позивач особа_1 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «укрхімпроект» та 30.08.2019 був звільнений з займаної посади за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником умов колективного договору, за ч.3 ст.38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки особа_1 (а.с.5).
03.12.2019 ПрАТ «укрхімпроект» змінило найменування на АТ «Сумське машинобудівне науково — виробниче об`єднання — інжиніринг».
Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ч.1 ст.116 КЗпП України, — при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Судом встановлено, що в день звільнення позивачеві в порушення ст.116 КЗпП України не виплачені належні суми заробітної плати, що є підставою для стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі, а з урахуванням вимог ст.117 КЗпП України, є підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки.
Як вбачається з довідки про заробітну плату особа_1 від 18.02.2020 року заборгованість по заробітній платі перед особа_1 станом на 18.02.2020 року становить 90117грн.76коп.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в розмірі 90117грн.76коп. (ця сума визначена з урахуванням утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору).
Обчислюючи розмір середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України, — в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачеві сум в день звільнення.
Відповідно до п. 21 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 р., — при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 р.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100, — середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Згідно п.8 Порядку,  — нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,  — на число календарних днів за цей період.
Розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 60988, 94/3/20, 4375=944, 72грн., де 60988, 94 — вихідна допомога у розмірі 3 середніх заробітних плат відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України, 20, 4375 — середня кількість робочих днів за 2 місяці, що передують звільненню, обраховані відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затв. Постановою КМУ №100 (184+143)/2/8=20, 4375, де 184 та 143 кількість робочих годин в липні та червні 2019 р., 2- кількість місяців, що передують звільненню, 8-тривалість робочого дня в годинах.
Період затримки розрахунку при звільненні позивача на дату ухвалення даного рішення, тобто з 31.08.2019 року по 12.03.2020 року, становить 134 робочих днів, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 126592грн.48коп. (944, 72×134 днів).
Враховуючи наведене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по не виплаченій заробітній платі в розмірі 90117грн.76коп., а також середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 126592грн.48коп., з утриманням з цієї суми встановлених законом податків і зборів.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути 2167, 10грн. судового збору в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 76 — 81, 89, 133, 141, 209, 229, 258−259, 263−265 ЦПК України, ст. ст.116−117 КЗпП України, суд, —

вирішив:

Позовну заяву особа_1 задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання — Інжиніринг» (м.Суми, вул. Іллінська, 13, код єдрпоу 00205618) на користь особа_1 (адреса_1, рнокпп номер_1) заборгованість по заробітній платі в сумі 90117грн.76коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання — Інжиніринг» (м. Суми, вул. Іллінська, 13, код єдрпоу 00205618) на користь особа_1 (адреса_1, рнокпп номер_1) середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 31.08.2019 року по 12.03.2020 року включно в сумі 126592грн.48коп., з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання — Інжиніринг» (м. Суми, вул. Іллінська, 13, код єдрпоу 00205618) на користь держави судовий збір в розмірі 2167грн.10коп.
На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м.Суми. При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.











Суддя О.А. [К.]