АТ "СУМСЬКЕ НВО": невыплата зарплаты

Справа№592/1159/20 Провадження №2/592/1028/20 рішення іменем україни 20 лютого 2020 року м.Суми Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Князєв В.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,- встановив: ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. В обґрунтування позовних вимог вказав про те, що 17.10.2018 він звільнився з АТ «Сумське НВО» за власним бажанням за угодою сторін, п.1 ст.36 КЗпП України. На день звільнення з роботи АТ «Сумське НВО» нарахувало йому заборгованість з заробітної плати у сумі 92940,56 грн., але виплатити її відмовилося. 30.01.2019 Ковпаківським районним судом м.Суми було ухвалено рішення, яким його позовні вимоги задоволено. Стягнуто з АТ «Сумське НВО» на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 92940,56 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 31654,80 грн. без урахування податків, зборів і обов`язкових платежів. Рішення набрало законної сили. Однак, станом на 28.01.2020 він кошти так і не отримав. Оскільки на разі рішення суду не виконано, просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Представник відповідача — АТ «Сумське НВО», якому надсилалась копія позовної заяви з додатками, надав відзив на позовну заяву з якого вбачається, що відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач у позовній заяві зазначає, що чекає виконання рішення від 30.01.2019, тобто остаточного розрахунку з позивачем не проведено, тому позовні вимоги є передчасними. Перевіривши матеріали справи і оцінивши докази в їх [censored] суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» та 17.10.2018 був звільнений з займаної посади за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с.7). В день звільнення позивача, відповідачем не було здійснено виплату всіх сум, що належать йому від підприємства в день його звільнення. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України,- в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку. Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості сум, належних при звільненні, роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум. Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі № 1−5/2012. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08.02.1995 р.,- нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період. Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих в п. 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»,- задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення. Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України,- обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 30.01.2019 стягнуто з ПАТ «Сумське машинобудівне науково — виробниче об`єднання» на користь особа_1 суму невиплаченої заробітної плати в розмірі 92940,56 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 31654,80 грн., без урахування податків, зборів, обов`язкових платежів за період з 17.10.2018 по 30.01.2019 (а.с.8−9). Рішенням суду встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача склала 703,44 грн. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази про здійснення розрахунку з виплати заробітної плати особа_1 після винесення судом рішення про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку та на дату винесення судом рішення, то період затримки розрахунку, з наступного дня винесення судом рішення про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку на дату прийняття судом рішення, тобто з 31.01.2019 по 20.02.2020 року включно, становить 224 робочих днів, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 157570,56 грн., з утриманням з цієї суми встановлених законом податків і зборів. (703,44 *224 днів) Відповідно до ст. 141 ЦПК України з АТ «смнво» необхідно стягнути 1575,71 грн. судового збору в дохід держави. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 3, 10, 11, 76 — 81, 82, 89, 133, 141, 209, 229, 258−259, 263−265, 273 ЦПК України, ст.ст.116−117 КЗпП України, суд,- ухвалив: Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити повністю. Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (м. Суми, вул. Горького, 58, код єдрпоу 05747991) на користь особа_1 (адреса_1, рнокпп номер_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 31.01.2019 по 20.02.2020 включно в сумі 157 570 грн. 56 коп., з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів. Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (м. Суми, вул. Горького, 58, код єдрпоу 05747991) на користь держави судовий збір в розмірі 1575 грн. 71 коп. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Дата складання повного судового рішення — 20.02.2020. Суддя В. Б. Князєв