АТ "СУМСЬКЕ НВО": невыплата зарплаты

Справа№592/2890/20
Провадження №2/592/1599/20

рішення
іменем україни
07 квітня 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді [Х.] Б.В., за участю секретаря судового засідання Сахненко О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, —
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.
Представник позивача позовні вимоги мотивує тим, що 25.04.2019 року позивач звільнений з займаної посади. При звільнені з ним не був проведений повний розрахунок.
Згідно зі ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, але відповідач цього не зробив.
Стаття 117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Тому представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача 23332, 23 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, вихідну допомогу та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 26.04.2019 року по день ухвалення судового рішення з урахуванням середньоденної заробітної плати в розмірі 208 грн.65коп.
В судове засідання позивач та його представник не з`явились. Представник позивача адвокат [С.] Д.В. надав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги особа_1, він підтримує повністю з зазначених в позові підстав, просив суд їх задовольнити та справу розглянути за його відсутності.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов чи заперечення проти позову суду не надав.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з Акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» та 25.04.2019 року був звільнений з займаної посади.
Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ч.1ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Судом встановлено, що в день звільнення позивачу в порушення ст.116 КЗпП України не виплачені належні суми заробітної плати, що є підставою для стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі та, з урахуванням вимог ст. 117 КЗпП України, є підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки.
Відповідно до розрахункового листа за липень 2019 р., копія якого знаходяться в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі становить 15203, 93 грн.
Відповідно до ч.1ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум в день звільнення. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Відповідно до розрахунку, зазначеного представником позивача в позовній заяві, середньоденна заробітна плата позивача становить 208 грн.65коп. Період затримки розрахунку при звільненні позивача на дату ухвалення цього рішення, тобто з 26.04.2019 року по 07.04.2020 року становить 220 робочих днів, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 45903грн. (208, 65×220 =45903), проти якого відповідач фактично не заперечує не надавши суду як відзив або заперечення на позов, так і документи витребувані судом ухвалою суду.
Згідно зі ст.ст.12−13 та 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до вимог ч.2 ст.229 ЦПК України, докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Статтею 83 ЦПК України передбачено, що позивач … повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються…
Тому докази не надані сторонами суду першої інстанції не можуть в подальшому подаватись судам інших інстанцій і такі докази не можуть бути покладені в основу їхніх рішень.
Отже, вирішуючи позов у межах заявлених вимог суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість по заробітній платі в розмірі 23332, 23 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 07.04.2020 р. в розмірі 45903грн. з послідуючим утриманням з цієї суми податків і загальнообов`язкових платежів.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13, 81, 83, 133, 141, 280−282 ЦПК України, ст.ст.116, 117 КЗпП України, суд —
вирішив:
Позовну заяву особа_1 до Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код єдрпоу 05747991) на користь особа_1 (інформація_1, адреса: адреса_1, рнокпп номер_1) нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 23332, 23 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 07.04.2020 р. в розмірі 45 903 грн. з послідуючим утриманням з цієї суми податків і загальнообов`язкових платежів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код єдрпоу 05747991) на користь держави судовий збір в розмірі 840, 80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Б.В. [Х.]