АТ "СУМСЬКЕ НВО": невыплата зарплаты

Справа№592 / 7120/21
Производство №2 / 592/1681/21

решение
именем украины
5 июля 2021 г. Сумы

Ковпаковский районный суд г. Сумы в составе: председательствующего - судьи[К] А.А., при секретаре судебного заседания - [Г.] А.А., рассмотрев в открытом судебном заседании в г. Сумы гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» о взыскании среднего заработка за период задержки расчета, -

В:

Истец обратился в суд с иском и требования обосновывает тем, что 20.08.2001 года его приняли на должность электросварщика ручной сварки IV разряда до Публичного акционерного товариства «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение». 12.09.2018 года он уволился с работы по собственному желанию в связи с невыполнением условий коллективного договора (ч.3 ст.38 КЗоТ Украины). В день увольнения АО «Сумское НПО» насчитало ему задолженность по заработной плате в сумме 75659грн. 99коп., Но выплатить ее отказался. Поэтому он был вынужден обратиться в суд за защитой своих прав. 11.12.2018 года ковпаковский районным судом было принято решение, которым позовни требования лицо_1 удовлетворен. Взыскано с акционерного общества «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 75659грн. 99коп. Решение вступило в законную силу и он обратился к частному исполнителя исполнительного округа г. Киева Королева М.А. и 07.06.2021 года он получил 75659грн. 99коп. на карту ПУМБ банка. В соответствии с ч.1 ст.116 КЗоТ Украины, выплата всех сумм, причитающихся работнику от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. В случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в указанные сроки, предприятие, учреждение, организация, согласно ч.1 ст.117 КЗоТ Украины, должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета включительно. Согласно расчетного корешка выходное пособие посчитана бухгалтерией ответчика в размере трехмесячного среднего заработка составляет 25947грн. 84коп. Итак, для правильного определения среднемесячного заработка достаточно указанную сумму разделить на три, а для определения среднедневного - (в соответствии с порядком определенного Постановлением Кабинета министров Украины от 8 февраля 1995 №100 «Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы») следует среднемесячный заработок умножить на два и сумму, получим - разделить на количество фактически отработанных дней в двух последних месяцах, предшествовавших увольнению. Он уволился в вересно 2018 года, а следовательно фактически отработанные дни следует брать за август 2018 (22 рабочих дней) и июль 2018 (22 рабочих дней). 25947грн. 84коп. / 3 мес. = 8649грн. 28коп. - среднемесячный заработок. 8649грн. 28коп.х2 мес. = 17298грн. 56коп. / 44 рабочие дни = 393, 15грн. в день. Задержка выплаты заработной платы до полного расчета составила 605 дней (со следующего рабочего дня после освобождения (13.09.2018 года - 07.06.2021 года) по день фактического расчета: сентябрь 2018 - 6 рабочих дней, октябрь 2018 - 14 рабочим дней, ноябрь 2018 - 12 рабочих дней, декабрь 2018 - 12 рабочих дней, январь 2019 - 12 рабочих дней, февраль 2019 - 12 рабочих дней, март 2019 - 12 рабочих дней , апрель 2019 - 13 рабочих дней, май 2019 - 12 рабочих дней, июнь 2019 - 11 рабочих дней, учитывая трехдневный график на предприятии, июль 2019 - 23 рабочих дней, август 2019 - 21 рабочих дней, сентябрь 2019 года - 21 рабочих дней, октябрьень 2019 - 22 рабочих дней, ноябрь 2019 - 21 рабочих дней, декабрь 2019 - 21 рабочих дней, январь 2020 - 21 рабочих дней, февраль 2020 - 20 рабочих дней, март 2020 - 21 рабочих дней, апрель 2020 года - 21 рабочих дней, май 2020 - 19 рабочих дней, июнь 2020 - 20 рабочих дней, июль 2020 - 23 рабочих дней, август 2020 - 20 рабочих дней, сентябрь 2020 - 22 рабочих дней, октябрь 2020 - 21 рабочих дней, ноябрь 2020 - 21рабочих дней, декабрь 2020 - 22 рабочих дней, январь 2021 - 19 рабочих дней, февраль 2021 - 20 рабочих дней, март 2021 - 22 рабочих дней, апрель 2021 - 22 рабочих дней, май 2021 - 21 рабочих дней , июнь 2021 - 5 рабочих дней, учитывая пятидневный рабочий день). Таким образом, средний заработок, подлежит взысканию составляет (393грн. 15коп.х605днив) = 237855грн. 75коп. Истец просит суд принять решение, которым взыскать с акционерного общества «Печальское машиностроительное научно-производственное объединение »на его пользу средний заработок за период задержки расчета в сумме 237855грн.75коп.
В судебном заседании истец и его представитель не явились. Представитель истца адвокат [С.] Д.В. предоставил в суд заявление, в котором отметил, что исковые требования поддерживает в полном объеме, иск просит удовлетворить и рассмотреть дело без его участия.
Представитель акционерного общества «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» в судебном заседаниипоявился, предоставили отзыв на исковое заявление, в котором отметил, что сумма среднего заработка за время задержки расчета при увольнении который может быть взыскан равна 237855, 75грн. (605 р.д.х393, 15грн.), В то время, как задолженность истца, выплаченной ответчиком в полном объеме составляла 75659, 99грн. Как и отмечает сам истец вся сумма задолженности 75659, 99грн. уже выплачена ответчиком. Таким образом, размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, что просится позывачем по данному делу, превышает в 27 раз размер среднемесячной заработной платы истца и в три раза превышает сумму задолженности по заработной плате, взимаемой. В постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 26.06.2019 года по делу №761 / 9584/15-ц (производства №14-623цс18) сделано правовое заключение о том, что суд может уменьшить размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении работника независимо от того, он удовлетворяет исковые требования о взыскании причитающихся увольненому работнику сумм в полном объеме или частично. Уменьшая размер возмещения, определенный исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении в соответствии с ст.117 КЗоТ Украины, необходимо учитывать: размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм. предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором; период задержки (просрочки) выплаты икой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм; вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника; другие обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия работника и работодателя / спорных правоотношениях, соразмерность вероятного размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении. Таким образом, с учетом конкретных обстоятельств дела, имеющих юридическое значение и. в частности, определенных Большой Палатой Верховного Суда критериев, суд может уменьшить размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении работника. В то же время, в результате сложных финансовых обстоятельств по Общества возникла задолженность перед большим количеством контрагентов и работниками АО «Сумскоее НПО ». Сумма среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, что может быть взыскана в пользу истца в значительной учитывая сложные финансовые обстоятельства Общества. Необоснованное взыскании с Общества излишне начисленных сумм приведет лишь к дальнейшей невозможности выполнять реальные обязательства Общества перед своими работниками. В свою очередь, Общество уплатило задолженность перед истцом, с чем соглашается сам истец учитывая исковое заявление. Однако, чрезмерные взыщетния средств по аналогичным делам о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении тормозили и невозможным этот процесс, постоянно ухудшая материальное положение Общества, препятствуя выполнять основные обязательства перед другими работниками. Также, истцом указано каких именно имущественных потерь, связанных с задержкой расчета, он испытал. Таким образом, учитывая вышеизложенное, представляется очевидна несоразмерность заявленных к взысканию сумм среднего заработка по установлен размером задолженности, характером этой задолженности, действиями истца и ответчика, а потому учитывая позицию Большой Палаты Верховного Суда в постановлении от 26.06.2019 №716 / 9584/15-ц, Общество считает, что, учитывая принцип справедливости и соразмерности, сумма среднего заработка за время задержки расчета при увольнении не должна превышать реальную сумму задолженности, а именно 20000, 00грн. При принятии решения по данному делу просят учесть вышеуказанные Общества возраженийния и уменьшить сумму взыскания среднего заработка за время задержки; освобождении в 20000, 00грн.
Суд, проверив материалы дела, пришел к выводу, что иск подлежит удовлетворению частично по следующим основаниям:
Судом установлено, что истец особа_1 с 20.08.2001 года приняли на должность электросварщика ручной сварки IV разряда до Публичного акционерного общества «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение».
12.09.2018 года истец уволился с работы по собственному желанию в связи с неиспользонанням владельцем условий коллективного договора (ч.3 ст.38 КЗоТ Украины).
Изложенные обстоятельства подтверждаются копией трудовой книжки истца лицо_1 (а.с.7).
В соответствии со статьей 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчетнойок.
Судом установлено, что в день увольнения истца АО «Сумское НПО" не выплатило причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст.116 КЗоТ Украины.
11.12.2018 года ковпаковский районным судом было принято решение, которым исковые требования лицо_1 удовлетворен, взыскано с акционерного общества «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 75659грн. 99коп. (А.с.9).
Решение вступило в законную силу и особа_1 обратилсяк частному исполнителя исполнительного округа г. Киева Королева М.А. и 07.06.2021 года истец получил 75659грн. 99коп. на карту ПУМБ банка (а.с.10).
При невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета ( часть первая статьи 117КЗоТ Украины).
При взыскании среднего заработка за время задержки расчета следует исходить из следующего расчета среднедневного заработка:
Согласно расчетного корешка особа_1 по сентябрь 2018 выходное пособие посчитана бухгалтерией ответчика в размере трехмесячного среднего заработка составляет 25947грн.84коп. (А.с.8).
Истец уволился в сентябре 2018 года, а значит фактически отработанные дни следует брать за август 2018 (22 рабочих дней) и июль 2018 (22 рабочих дней).25947грн. 84коп. / 3 мес. = 8649грн. 28коп. - среднемесячный заработок. 8649грн. 28коп.х2 мес. = 17298грн. 56коп. / 44 рабочие дни = 393, 15грн. в день.
Задержка выплаты заработной платы до полного расчета составила 605 дней (со следующего рабочего дня после освобождения (13.09.2018 года - 07.06.2021 года) по день фактического расчета: сентябрь 2018 - 6 рабочих дней, октябрь 2018 - 14 рабочих дней, ноябрь 2018 - 12 рабочих дней, декабрь 2018 - 12 рабочих дней, январь 2019- 12 рабочих дней, февраль 2019 - 12 рабочих дней, март 2019 - 12 рабочих дней, апрель 2019 - 13 рабочих дней, май 2019 - 12 рабочих дней, июнь 2019 - 11 рабочих дней, учитывая трехдневный график на предприятии , июль 2019 - 23 рабочих дней, август 2019 - 21 рабочих дней, сентябрь 2019 - 21 рабочих дней, октябрь 2019 - 22 рабочих дней, ноябрь 2019 - 21 рабочих дней, декабрь 2019 - 21 рабочих дней, январь 2020 - 21 рабочихдней, февраль 2020 - 20 рабочих дней, март 2020 - 21 рабочих дней, апрель 2020 - 21 рабочих дней, май 2020 - 19 рабочих дней, июнь 2020 - 20 рабочих дней, июль 2020 - 23 рабочих дней, август 2020 - 20 рабочих дней, сентябрь 2020 - 22 рабочих дней, октябрь 2020 - 21 рабочих дней, ноябрь 2020 - 21 рабочих дней, декабрь 2020 - 22 рабочих дней, январь 2021 - 19 рабочих дней, февраль 2021 года - 20 рабочих дней, март 2021 року - 22 рабочих дней, апрель 2021 - 22 рабочих дней, май 2021 - 21 рабочих дней, июнь 2021 - 5 рабочих дней, учитывая пятидневный рабочий день).
Таким образом, средний заработок составляет (393грн. 15коп.х605днив) = 237855грн. 75коп.
Вместе с тем, суд усматривает необходимым принять во внимание правовую позицию Большой Палаты Верховного Суда, изложенную в постановлении от 26 июня 2019 по делу №761 / 9584/15-ц о возможности уменьшения размера возмещения, предусмотренного ст.117КЗоТ Украины, и считает необходимым уменьшить размер возмещения, а именно среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, учитывая следующее.
Закон возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, которые ему принадлежат. В случае невыполнения такого долга наступает предусмотрена ст.117 КЗоТ Украины ответственность.
Целью такого законодательного регулирования является защита имущественных прав работника в связи с йогв увольнением с работы, в частности защита права работника на своевременное получение заработной платы за выполненную работу, которая является основным средством к существованию работника, необходимым для обеспечения его жизни.
Однако, установленный ст.117 КЗоТ Украины механизм компенсации работодателем работнику среднего заработка за время задержки расчета при увольнении не предусматривает четких критериев оценки пропорциональности по учету справедливого и разумного баланса между интересами работника и работодателя.
слид также иметь в виду, что работник является слабой, чем работодатель постороннего в трудовых правоотношениях. В то же время в указанных отношениях и работник должен действовать добросовестно по реализации своих прав, а интересы работодателя также должны быть учтены. То есть должен быть соблюден разумный баланс между интересами сотрудника и работодателя.
Судом установлено, что АО «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» с 12.09.2018 года и до дня выплаты 07.06.2021 г. имело задолженность по заработной плате перед особа_1 в размере 75659грн.99коп.





Суд учитывает, что несвоевременно выплачена заработная плата в размере 75659грн.99коп. значительно ниже, чем определенная сумма среднего заработка за время задержки расчета при увольнении - 237855грн.75коп.
В трудовых правоотношениях работник должен действовать добросовестно, реализуя его в частности, требует часть третья ст.13 ГК Украины, не допуская действия человека, еще намерением причинить вред другому лицу, а также злоупотребление правом в иных формах
Суд отмечает, что объем отственности ответчика не соответствует принципу соразмерности с допущенным им правонарушением по несвоевременной невыплаты истцу заработной платы в размере 75659грн.99коп.
Суд считает, что взыскание с ответчика значительной суммы среднего заработка за время задержки расчета при увольнении 237855грн.75коп., Является несправедливым и может сделать невозможным исполнение работодателем определенных обязательств, в частности по выплате заработной платы другим работникам.
Учитывая очевидную несопоставимость заявленных к взысканиюя сумм среднего заработка с установленным размером задолженности, характером этой задолженности, в обстоятельствах данного дела суд считает справедливым, соразмерным и таким, что отвечать обстоятельствам этого дела, которые имеют юридическое значение и приведенным выше критериям, определить размер ответственности ответчика за невыполнение требований ст.116 КЗоТ Украины при увольнении истца в сумме 189150грн. Указанная сумма не отражает действительного размера имущественных потерь истца, связанных с задержкой расдыха при увольнении, а есть только ориентировочной оценке тех потерь, которые разумно можно было бы предположить.
Учитывая изложенное, суд считает необходимым исковые требования удовлетворить частично и взыскать с акционерного общества «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» в пользу истца средний заработок за период задержки расчета в сумме 189150грн. с последующим удержанием из этой суммы налогов и обязательных платежей.
Согласно ст.141 ГПК Украины суд взыскивает с ответчика в пользу госави судебный сбор в сумме 1891, 50грн
Руководствуясь ст.ст.116, 117 КЗоТ Украины, ст 2, 12, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265 ГПК Украины, суд -

решил:

Исковое заявление особа_1 удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» (местонахождение г.Сумы, ул.Горького, 58 код егрпоу 05747991) в пользу особа_1 (место жительства - адреса_1 рнокпп - номер_1) средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 189150грн.с последующим удержанием из этой суммы налогов и обязательных платежей.
Взыскать с Акционерного общества «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» (местонахождение г.Сумы, ул.Горького, 58 код егрпоу 34013028) в пользу государства 1891, 50грн. судебного сбора.
Решения суда в течение тридцати дней со дня его провозглашения может быть подана апелляционная жалоба в Сумской апелляционный суд через Ковпаковский районный суд г. Сумы. При объявлении вступительной и резолютивной части судебного решения апелляционная жалоба подается в течение тридцати дней со дня составления полного судебного решения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока для подачи апелляционной жалобы, если апелляционная жалоба не была подана.



Судья А.А. [К.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа№592/7120/21
Провадження №2/592/1681/21

рішення
іменем україни
05 липня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого - судді [К.] О.А., за участю секретаря судового засідання - Гуріної А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом і вимоги обґрунтовує тим, що з 20.08.2001 року його прийняли на посаду електрозварника ручного зварювання IV розряду до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання». 12.09.2018 року він звільнився з роботи за власним бажання у зв`язку з невиконанням власником умов колективного договору (ч.3 ст.38 КЗпП України). На день звільнення з роботи АТ «Сумське НВО» нарахувало йому заборгованість з заробітної плати у сумі 75659грн. 99коп., але виплатити її відмовилося. Тому він був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав. 11.12.2018 року Ковпаківським районним судом було ухвалено Рішення, яким позовні вимоги особа_1 задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь особа_1 , заборгованість по заробітній платі у розмірі 75659грн. 99коп. Рішення набрало законної сили і він звернувся до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Корольова М.А. і 07.06.2021 року він отримав 75659грн. 99коп. на карту Пумб банку. У відповідності до ч.1 ст.116 КЗпП України, виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки, підприємство, установа, організація, згідно ч.1 ст.117 КЗпП України, повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку включно. Згідно до розрахункового корінця вихідна допомога порахована бухгалтерією відповідача в розмірі тримісячного середнього заробітку становить 25947грн. 84коп. Отже, для вірного визначення середньомісячного заробітку достатньо вказану суму розділити на три, а для визначення середньоденного - (відповідно до порядку визначеного Постанови Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати») слід середньомісячний заробіток помножити на два та суму, що отримаємо - розділити на кількість фактично відпрацьованих днів у двох останніх місяцях, що передували звільненню. Він звільнився у вересні 2018 року, а отже фактично відпрацьовані дні слід брати за серпень 2018 року (22 робочих днів) та липень 2018 року (22 робочих днів). 25947грн. 84коп./3 міс. = 8649грн. 28коп. - середньомісячний заробіток. 8649грн. 28коп.х2 міс. = 17298грн. 56коп./44 робочі дні = 393, 15грн. на день. Затримка виплати заробітної плати до повного розрахунку склала 605 днів (з наступного робочого дня після звільнення (13.09.2018 року - 07.06.2021 року) по день фактичного розрахунку: вересень 2018 року - 6 робочих днів, жовтень 2018 року - 14 робочих днів, листопад 2018 року - 12 робочих днів, грудень 2018 року - 12 робочих днів, січень 2019 року - 12 робочих днів, лютий 2019 року - 12 робочих днів, березень 2019 року - 12 робочих днів, квітень 2019 року - 13 робочих днів, травень 2019 року - 12 робочих днів, червень 2019 року - 11 робочих днів, враховуючи триденний графік на підприємстві, липень 2019 р. - 23 робочих днів, серпень 2019 року - 21 робочих днів, вересень 2019 року - 21 робочих днів, жовтень 2019 року - 22 робочих днів, листопад 2019 року - 21 робочих днів, грудень 2019 року - 21 робочих днів, січень 2020 року - 21 робочих днів, лютий 2020 року - 20 робочих днів, березень 2020 року - 21 робочих днів, квітень 2020 року - 21 робочих днів, травень 2020 року - 19 робочих днів, червень 2020 року - 20 робочих днів, липень 2020 року - 23 робочих днів, серпень 2020 року - 20 робочих днів, вересень 2020 року - 22 робочих днів, жовтень 2020 року - 21 робочих днів, листопад 2020 року - 21 робочих днів, грудень 2020 року - 22 робочих днів, січень 2021 року - 19 робочих днів, лютий 2021 року - 20 робочих днів, березень 2021 року - 22 робочих днів, квітень 2021 року - 22 робочих днів, травень 2021 року - 21 робочих днів, червень 2021 року - 5 робочих днів, враховуючи п`ятиденний робочий день). Таким чином, середній заробіток, що підлягає стягненню становить (393грн. 15коп.х605днів) = 237855грн. 75коп. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на його користь середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 237855грн.75коп.
В судове засідання позивач та його представник не з`явились. Представник позивача адвокат [С.] Д.В. надав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, позов просить задовольнити та справу розглядати без його участі.
Представник Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» в судове засідання не з`явився, надали відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні який може бути стягнутий дорівнює 237855, 75грн. (605 р.д.х393, 15грн.), в той час, як заборгованість позивача, яка виплачена відповідачем в повному обсязі складала 75659, 99грн. Як і зазначає сам позивач вся сума заборгованості 75659, 99грн. вже виплачена відповідачем. Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що проситься позивачем в даній справі, перевищує в 27 раз розмір середньомісячної заробітної плати позивача та в три рази перевищує суму заборгованості із заробітної плати, що стягується. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №761/9584/15-ц (провадження №14-623цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково. Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум. передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця/спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та. зокрема, визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника. В той же час, внаслідок складних фінансових обставин у Товариства виникла заборгованість перед значною кількістю контрагентів та працівниками АТ «Сумське НВО». Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що може бути стягнута на користь позивача є значною з огляду на складні фінансові обставини Товариства. Необґрунтоване стягнення з Товариства надмірно нарахованих сум призведе лише до подальшої неможливості виконувати реальні зобов`язання Товариства перед своїми працівниками. В свою чергу, Товариство сплатило заборгованість перед позивачем, з чим погоджується сам позивач з огляду на позовну заяву. Однак, надмірні стягнення коштів по аналогічним справам про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні гальмували та унеможливлювали цей процес, постійно погіршуючи матеріальний стан Товариства, перешкоджаючи виконувати основні зобов`язання перед іншими працівниками. Також, позивачем не вказано яких саме майнових втрат, пов`язаних із затримкою розрахунку, він зазнав. Отже, враховуючи вищевикладене, вбачається очевидна неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача, а тому враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 №716/9584/15-ц, Товариство вважає, що враховуючи принцип справедливості та співмірності, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не повинна перевищувати реальну суму заборгованості, а саме 20000, 00грн. При ухваленні рішення у даній справі просять врахувати вищезазначені Товариства заперечення та зменшити суму стягнення середнього заробітку за час затримки; звільненні до 20000, 00грн.
Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав:
Судом встановлено, що позивача особа_1 з 20.08.2001 року прийняли на посаду електрозварника ручного зварювання IV розряду до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання».
12.09.2018 року позивач звільнився з роботи за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником умов колективного договору (ч.3 ст.38 КЗпП України).
Викладені обставини підтверджуються копією трудової книжки позивача особа_1 (а.с.7).
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Судом встановлено, що в день звільнення позивача АТ «Сумське НВО» не виплатило належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.
11.12.2018 року Ковпаківським районним судом було ухвалено рішення, яким позовні вимоги особа_1 задоволено, стягнуто з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 75659грн. 99коп. (а.с.9).
Рішення набрало законної сили і особа_1 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Корольова М.А. і 07.06.2021 року позивач отримав 75659грн. 99коп. на карту Пумб банку (а.с.10).
У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша статті 117 КЗпП України).
При стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку слід виходити з наступного розрахунку середньоденного заробітку:
Згідно до розрахункового корінця особа_1 за вересень 2018 року вихідна допомога порахована бухгалтерією відповідача в розмірі тримісячного середнього заробітку становить 25947грн.84коп. (а.с.8).
Позивач звільнився у вересні 2018 року, а отже фактично відпрацьовані дні слід брати за серпень 2018 року (22 робочих днів) та липень 2018 року (22 робочих днів). 25947грн. 84коп./3 міс. = 8649грн. 28коп. - середньомісячний заробіток. 8649грн. 28коп.х2 міс. = 17298грн. 56коп./44 робочі дні = 393, 15грн. на день.
Затримка виплати заробітної плати до повного розрахунку склала 605 днів (з наступного робочого дня після звільнення (13.09.2018 року - 07.06.2021 року) по день фактичного розрахунку: вересень 2018 року - 6 робочих днів, жовтень 2018 року - 14 робочих днів, листопад 2018 року - 12 робочих днів, грудень 2018 року - 12 робочих днів, січень 2019 року - 12 робочих днів, лютий 2019 року - 12 робочих днів, березень 2019 року - 12 робочих днів, квітень 2019 року - 13 робочих днів, травень 2019 року - 12 робочих днів, червень 2019 року - 11 робочих днів, враховуючи триденний графік на підприємстві, липень 2019 р. - 23 робочих днів, серпень 2019 року - 21 робочих днів, вересень 2019 року - 21 робочих днів, жовтень 2019 року - 22 робочих днів, листопад 2019 року - 21 робочих днів, грудень 2019 року - 21 робочих днів, січень 2020 року - 21 робочих днів, лютий 2020 року - 20 робочих днів, березень 2020 року - 21 робочих днів, квітень 2020 року - 21 робочих днів, травень 2020 року - 19 робочих днів, червень 2020 року - 20 робочих днів, липень 2020 року - 23 робочих днів, серпень 2020 року - 20 робочих днів, вересень 2020 року - 22 робочих днів, жовтень 2020 року - 21 робочих днів, листопад 2020 року - 21 робочих днів, грудень 2020 року - 22 робочих днів, січень 2021 року - 19 робочих днів, лютий 2021 року - 20 робочих днів, березень 2021 року - 22 робочих днів, квітень 2021 року - 22 робочих днів, травень 2021 року - 21 робочих днів, червень 2021 року - 5 робочих днів, враховуючи п`ятиденний робочий день).
Таким чином, середній заробіток становить (393грн. 15коп.х605днів) = 237855грн. 75коп.
Разом з тим, суд вбачає необхідним прийняти до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц щодо можливості зменшення розміру відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України, та вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування, а саме середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, з огляду на наступне.
Закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена ст.117 КЗпП України відповідальність.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.
Однак, встановлений ст.117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.
Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець сторонню у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.
Судом встановлено, що АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» з 12.09.2018 року і до дня виплати 07.06.2021 року мало заборгованість по заробітній платі перед особа_1 в розмірі 75659грн.99коп.





Суд враховує, що несвоєчасно виплачена заробітна плата в розмірі 75659грн.99коп. є значно нижчою, ніж визначена сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - 237855грн.75коп.
У трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його зокрема, вимагає частина третя ст.13 ЦК України, не допускаючи дії особи, ще наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах
Суд зазначає, що обсяг відповідальності відповідача не відповідає принципу співмірності із допущеним ним правопорушенням щодо несвоєчасної невиплати позивачу заробітної плати у розмірі 75659грн.99коп.
Суд вважає, що стягнення з відповідача значної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 237855грн.75коп., є несправедливим та може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам.
З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, за обставин цієї справи суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, визначити розмір відповідальності відповідача за невиконання вимог ст.116 КЗпП України при звільненні позивача у сумі 189150грн. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було б передбачити.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь позивача середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 189150грн. з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1891, 50грн
Керуючись ст.ст.116, 117 КЗпП України, ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву особа_1 задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (місцезнаходження м.Суми, вул.Горького, 58 код єдрпоу 05747991) на користь особа_1 (місце проживання - адреса_1 , рнокпп - номер_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 189150грн. з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (місцезнаходження м.Суми, вул.Горького, 58 код єдрпоу 34013028) на користь держави 1891, 50грн. судового збору.
На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м.Суми. При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.



Суддя О.А. [К.]