АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты
Дело № 234/4202/20
Производство № 2/234/1963/20
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы
26 августа 2020 г.. Краматорск
Краматорский городской суд Донецкой области в составе
председательствующего судьи [К.] А.Ю.,
секретаря судебного заседания Малушка С.В.
дело № 234/4202/20
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская жиця «о взыскании задолженности по заработной плате, компенсации за потерю части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, —
Обстоятельства дела:
10 марта 2020 истец особа_1 обратилась в суд с иском к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате, компенсации за потерю части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты.
Свои исковые требования истец особа_1 обосновала тем, что 1 сентября 2016 рокв состоялась реорганизация структурного подразделения ГП «Донецкая железная дорога» путем его слияния, как следствие ее перевели в производственного подразделения «Ясиноватское СМЭУ» структурного подразделения «Донецкая дирекция зализничнизних перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Украинская железная дорога».
15 марта 2017 и.о. начальника регионального филиала «Донецьтка железная дорога» АО «Украинская железная дорога» издан приказ № 384−11 от 15.03.2017 года «Об установлении простой».
28 апреля 2017 рокв первым заместителем начальника регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Украинская железная дорога» издан приказ № 645−113−1 от 28.04.2017 года «О некоторых вопросах деятельности регионального филиала» Донецкая железная дорога «, которым предусмотрено сокращение штата и увольнения работников в соответствии с требованиями действующего законодательства.
16 мая 2017 истцу выдано сообщение о ликвидации и вывода из штатного расписания должности с подписями всех членов комиссии и о ее личное знакомство.
10 июля 2017 года структурным подразделением АО «Украинская железная дорога» издан приказ № 9512 / ДН-ОС о ее увольнении с 17 июля 2017 года на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ, с которым она была ознакомлена и в котором указано о выплате компенсации за 27 дней отпуска и единовременного денежного пособия в размере 1 среднемесячного заработка.
В день увольнения ответчик АО «Украинская железная дорога» не провел с ней полный расчет, как следствие ответчик имеет задолженность перед ней по заработной плате и компенсации за втрата части заработной платы, в связи с нарушением сроков ее выплаты.
Истец просит взыскать с акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу задолженность по заработной плате в размере 14920, 80 грн. с удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов, а также взыскать компенсацию за потерю части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 3242, 72 грн. без удержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов. допустить негайне исполнения решения суда в пределах задолженности за один месяц.
Истец и представитель истца адвокат [Л.] В.В. в судебное заседание не явился, предоставил заявление о рассмотрении дела без его участия и истца, исковые требования поддерживает в полном объеме.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, отзыв на исковое заявление не направлял, о дате, времени и месте рассмотрения дела был извещен надлежащим образом, неявки суду неизвестны.
Дослидившиматериалы дела и проверив предоставленныесторонами доказательства, суд —
В:
Как предусмотрено ст. 4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов. Осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором (ч. 1 ст. 5 ГПК).
Статья 12 ГПК Украины предусматривает, что гражданское судочинство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом.
Суд, на основании ст. ст.12, 13, 81 ГПК Украины, рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Стороны имеют право обосновывать принадлежность конкретного доказательства дляподтверждение их требований или возражений. Суд не принимает к рассмотрению доказательства, не касающиеся предмета доказывания (ст. 77 ГПК Украины). Кроме того, обстоятельства дела, которые по закону должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться другими средствами доказывания (ч. 2 ст. 78 ГПК Украины).
В соответствии со ст. 89 ГПК Украины, суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанному на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деледоказательств.
Как следует из копии трудовой книжки серии номер_1, истец особа_1 12.06.2000 года была принята на работу на Донецкую железную дорогу станцию Ясиноватая, где работала на разных должностях. С 15.11.2016 года истец работала оператором котельной 3 разряда ремонтно — монтажного участка санитарно — технических работ станции Ясиноватая (а.с.7−17).
08.07.2016 года Государственное предприятие «Донецкая железная дорога» реорганизовано путем слияния в региональный филиал «Донецкая железная дорога» Публичного акционерного товариства «Украинская железная дорога» на основании соответствующего приказа, «Станция Ясиноватая государственного предприятия» Донецкая железная дорога «реорганизовано путем слияния в производственное подразделение» Станция Ясиноватая «структурного подразделения» Донецкая дирекция железнодорожных перевозок «регионального филиала» Донецкая железная дорога «публичного акционерного общества» Украинская железная дорога «.
17 июля 2017 особа_1 был освобожден в связи с сокращением штата согласно п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины, что подтверждается соответим записью в трудовой книжке и копией приказа (распоряжения) № 9512 / ДН-06 от 10.07.2017 года. (А.с.20).
Из содержания указанного приказа следует, что ответчиком было принято решение о выплате компенсации за 27 дней отпуска с выплатой единовременной денежной помощи в размере одного среднемесячного заработка.
Согласно ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Частью 1 статьи 47 КЗоТ Украины предусмотрено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно части 1 статьи 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанныесуммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В соответствии с положениями ст.ст.115, 116 КЗоТ Украины, отсутствие задолженности перед истцом должен доказать именно работодатель.
Согласно расчета заработной платы за март 2017 — июль 2017 года, проведенного ОП БМЕУ Ясиноватая СП «ддзп» филиала «Дон.зал. «ПАО» сумма начисленной заработной платы (без удержания соответствующих налогов и сборов) составила: по март 2017 — 2807, 76 грн .; по апрель 2017 — 1636, 53 грн .; за май 2017 — 1440, 63 грн .; по июнь 2017 — 1569, 65 грн .; по июль 2017 — 7466, 23 грн. Всего за период март-июль 2017 начислено 14920, 8 грн. (А.с.31−35).
Также суд принимает во внимание сведения, содержащиеся в индивидуальных сведениях о застрахованном лицев, предоставленных органом Пенсионного фонда Украины во исполнение постановления суда об истребовании доказательств.
Так, в данных, предоставленных органом Пенсионного фонда Украины, указано, что сумма начисленной заработной платы за март 2017 составляет 2807, 76 грн., Которая совпадает с расчетом заработной платы за март 2017 года. (А 31.46−50)
С копии приказа № 66 / ДНД от 20.03.2017 года «Об установлении простой в производственном подразделении» Ясиноватское строительно — монтажное эксплуатационное управление «, предоставленного позивачем, усматривается, что с 20 марта 2017 для всех работников производственных подразделений дирекции было установлено начале простоя. Согласно п. 8 указанного приказа, оплате за время простоя не по вине работников провести из расчета двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада) за все время простоя согласно графику работы.
Из предоставленных истцом расчетных листов следует, что в период с марта 2017 по июль 2017 истцу начислялась оплата простоев.
Таким чином, сумма задолженности по заработной плате за период с марта 2017 г. по июль 2017 учетом выплаченной суммы, составляет 14920, 8 грн. (Сумма без удержания предусмотренных законом налогов и сборов).
Наличие распечатанных расчетных листов, выданных истцу, которая использовала их в качестве доказательства имеющейся задолженности по заработной плате, свидетельствует и расценивается судом как осведомленность предприятия о существующем долге расчета и его невыполнение.
Кроме того, согласно заключению Верховного Суда, выклдневный в постановлении от 28 марта 2018 по делу № 243/5469/17, сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией.
Учитывая, что судом установлен факт пребывания истца в трудовых отношениях с ОАО «Укрзализныця», который ответчиком оспаривается, и при увольнении с предприятия окончательного расчета с истцом проведено не было, задолженность по заработной плате (начисленная) за период с марта 2017 по июль 2017 составляет 14920, 8 грн. безсодержание предусмотренных законом налогов и сборов, которая подлежит взысканию с ответчика.
В соответствии с Законом «Об особенностях образования акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования», постановлением № 200, образовано ОАО «Укрзализныця» на базе Укрзализныци, предприятий железнодорожного транспорта, реорганизуются путем слияния, согласно приложению 1. В перечень, приведенный в указанном приложении, включены ГП «Донецкая железная дорога».
Согласно части 4ст. 36 КЗоТ Украины, вПри смене собственника предприятия, а также в случае его реорганизации (слияния, присоединения, разделения, выделения, преобразования) действие Трудового договора работника продолжается.
По содержанию части 1 ст.104 ГК Украины, юридическое лицо прекращается в результате реорганизации (слияния, присоединения, разделения, преобразования) или ликвидации. В случае реорганизации юридических лиц имущество, права и обязанности переходят к правопреемникам.
Итак, АО «Укрзализныця» в полном объеме несет обязанность оплаты труда перед позывачем.
Статья 67 Конституции Украины возлагает обязанность на каждого платить налоги и сборы в порядке и размерах, установленных законом.
Как указано в п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чемотмечает в резолютивной части решения.
То есть, при выплате истцу задолженности по заработной плате в размере 14920, 8 грн., Ответчик обязан удержать из этой суммы налоги и другие обязательные платежи.
Что касается исковых требований в части взыскания компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, то суд исходит из следующего.
Отношения, возникающие между работником и работодателем по поводу оплаты труда, в том числе и в связи с нарушением сроков выплаты заработной платы, регулируются трудовым законодательством, а именно: КЗоТ Украины, Законами Украины «Об оплате труда», «Об индексации денежных доходов населения», «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков ее выплаты», Порядком проведения индексации денежных доходов населения, утвержденным постановлением КМУ от 17 июля 2003 № 1078; Положением о порядке компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, затвердженимпостановою КМУ от 20 декабря 1997 года № 1427.
Под доходами следует понимать денежные доходы граждан, которые они получают на территории Украины и не имеющие разового характера: пенсии, социальные выплаты, стипендии, заработная плата и другие.
В Решении Конституционного суда Украины от 15 октября 2013 №9рп / 2013 указано, что государство предусматривает меры, направленные на обеспечение реальной заработной платы, то есть денежного вознаграждения за выполненную работу как эквивалента стоимости потребительских товарев и услуг.
Конституционный Суд Украины пришел к выводу, что средства, которые подлежат начислению в порядке индексации заработной платы и компенсации работникам части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, имеют компенсаторный характер. Как составляющие причитающейся работнику заработной платы, эти средства направлены на обеспечение реальной заработной платы с целью поддержания достаточного жизненного уровня граждан и покупательной способности заработной платы в связи с инфляционными процесамы и ростом потребительских цен на товары и услуги.
Статьей 34 Закона Украины «Об оплате труда» установлено, что компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
В случаях нарушения установленных сроков выплаты заработной платы работнику предоставляется право на компенсацию в соответствии с Законом Украины «О компенсацию гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты «, по которому компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты осуществляется в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период, начиная с дня вступления в силу настоящего Закона.
Согласно ст. 3 этого Закона, сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается).
В соответствии с Положением о порядке компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, утвержденного постановлением КМУ от 20 декабря 1997 №1427 (с изменениями, внесенными согласно с постановлением КМУ от 23 апреля 1999 года № 692), компенсация производится в случае задержки на один и более календамрных месяцев выплаты заработной платы, начисленной работнику за период работы, начиная с 01 января 1998 года, если индекс цен на потребительские товары и тарифов на услуги за этот период вырос более чем на один процент.
Истец просит взыскать компенсацию потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты за март — июль 2017 состоянию на ноябрь 2019 в сумме 3242, 72 грн.
Суд не соглашается с расчетом истца, поскольку при проведении расчета компенсации истецучел, что сумма компенсации исчисляется с невыплаченного гражданину дохода за соответствующий месяца у после удержания налогов и обязательных платежей. Кроме того, при проведении расчета истец не учел, что компенсации не подлежат денежные средства граждан, имеющих разовый характер.
Судом установлено, что при увольнении истца, последнем ответчиком была начислена одноразовая денежная помощь при приостановлены Трудового договора, на основании ст.44 КЗоТ в сумме 3654, 73 грн. указанное подтвержуется расчетом заробитноих платы за июль 2017 года и копией приказа об увольнении.
Учитывая изложенное, поскольку сумма выходного пособия при прекращении Трудового договора, носит разовый характер и в соответствии с пунктом 3.8. раздела 3 «Другие выплаты, не относящиеся к фонду оплаты труда» Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 13.01.2004 года № 5, зарегистрировано в Министерстве юстиции Украины 27.01.2004 за № 114/8713, НЕотносится к фонду оплаты труда, компенсация потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты на нее в соответствии со статьей 2 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» не начисляется.
Из предоставленных истцом расчета заработной платы следует, что заработная плата к выплате (после удержания налогов и обязательных платежей) составляет: по март 2017 — 2232, 68, по апрель 2017 — 1301, 33 грн, заМай 2017 — 1145, 57 грн, за июнь 2017 — 1248, 16 грн.
Таким образом, сумма компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты заработной платы за март-май 2017 должна исчисляться именно с указанных сумм заработной платы.
Решая вопрос с какой суммы должна исчисляться компенсация за июль 2017 суд исходит из следующего расчета.
В расчете заработной платы за июль 2017 усматривается, что истцу была начислена сумма (без всодержания налогов) в размере 7466, 23 грн. К указанной суммы также входит единовременное пособие при увольнении. Таким образом сумма начисленного истцу дохода за июль 2017 без учета единовременного пособия составляет 3811, 5 грн. (7466, 23−3654, 73). Для начисления компенсации из указанной суммы следует вычесть обязательные платежи и налоги, а именно налог с доходов 18% и военный сбор 1, 5%. То есть, сумма невыплаченного истцу дохода за июль 2017 (после удержания налогов и обязательныхх платежей) составляет 3068, 3 грн = (3811, 5 * 19, 5% налога: 100) и именно с суммы в размере 3068, 3 грн. должна исчисляться компенсация за июль 2017 года.
Таким образом, компенсация потери части дохода составляет:
1) по март 2017 = 2232, 68 грн. (Сумма начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за март 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период апрель 2017 — 30.11.2019 года = 512, 02 грн .;
2) по апрель 2017 = 1301, 33 грн. (Сумма начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за апрель 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период май 2017 — 30.11.2019 года = 284, 14 грн .;
3) по май 2017 = 1145, 57 грн. (Сумма начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за май 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период июнь 2017 — 30.11.2019 года = 232, 21 грн .;
4) по июнь 2017 = 1248, 16 грн. (печальа начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за июнь 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период июль 2017 — 30.11.2019 года = 229, 38 грн.
5) по июль 2017 = 3068, 3 грн. (Сумма начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за июль 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период август 2017 года- 30.11.2019 года = 556, 84 грн.
Общая сумма компенсации потери части дохода в зв`язку с нарушением сроков их выплаты за период март — июль 2017 составляет 1814, 59 грн., и именно эта сумма подлежит взысканию с ответчика.
Учитывая изложенное, исковые требования истца подлежат удовлетворению: в части взыскания задолженности по заработной плате за март-июль 2019 — в сумме 14920, 8 грн., В части взыскания компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты — в сумме 1814, 59 грн.
Согласно п. 2 части 1 ст.430 ГПК Украини, по делам о присуждении работнику заработной платы суд допускает немедленное исполнение решений, но не более чем за один месяц, в связи с чем суд считает необходимым допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания в пользу особа_1 задолженности по заработной плате за один месяц за март 2017 в сумме 2807, 76 грн.
Согласно ч. 1 ст. 141 ГПК Украины, судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований. Частью 6 настоящей статьи пепредусмотренном, что если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны стягиваются все судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
В соответствии с Законом Украины «О судебном сборе», за подачу в суд искового заявления имущественного характера физическим лицом взимается судебный сбор в размере 1 процка цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц.
Законом Украины «О Государственный бюджет на 2020 год» установлен размер прожиточного минимума для трудоспособных лиц в сумме 2102 грн.
Таким образом, при обращении в суд истец должен был уплатить судебный сбор в размере 840, 8 грн.
Поскольку истец освобожден от уплаты судебного сбора на основании п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе», поэтомус ответчика в пользу государства необходимо взыскать судебный сбор пропорционально удовлетворенной части исковых требований в сумме 773, 5 грн.
Руководствуясь ст.ст.12−13, 76 -79, 81, 141, 259, 263−265, 273, 430 ГПК Украины, суд —
принял:
Иск особа_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате, компенсации за потерю части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты — удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская полезных «в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за март — июль 2017 года в общем размере 14920, 8 грн. (Четырнадцать тысяч девятьсот двадцать грн. 80 коп.) И компенсацию потери части денежных доходов в размере 1814, 59 грн. (Одна тысяча восемьсот четырнадцать грн. 59 коп.), А всего 16 735, 39 грн (шестнадцать тысяч семьсот тридцать пять грн. 39 коп.).
Допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания в пользу особа_1 задолженности по заработной плате за един месяц — по март 2017 в размере 2807, 76 грн. (Две тысячи восемьсот семь грн. 76 коп.)
В удовлетворении остальной части требований — отказать.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу государства судебный сбор в размере 773, 5 грн. (Семьсот семьдесят три грн. 50 коп.)
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока для подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не скасовано, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, отметимдневный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Согласно п. 15.5 Переходных положений ГПК Украины апелляционная жалоба подается в Донецкий апелляционный суд через Краматорский городской суд Донецкой области.
Истец особа_1, информация_1, рнокпп номер_2, место прописки: адрес_1.
Ответчик — Акционерное общество «Украинская железная дорога», ОКПО 40075815, юридический адрес г.Киев, ул. Тверская, д, 5.
Судья Краматорского городского суда О. Ю. [К.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 234/4202/20
Провадження № 2/234/1963/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И
26 серпня 2020 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі
головуючого судді [К.] О.Ю.,
секретаря судового засідання Малушка С.В.
справа № 234/4202/20
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, —
обставини справи:
10 березня 2020 року позивач особа_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати.
Свої позовні вимоги позивач особа_1 обґрунтувала тим, що 01 вересня 2016 року відбулась реорганізація структурного підрозділу ДП «Донецька залізниця» шляхом його злиття, як наслідок її було переведено до виробничого підрозділу «Ясинуватське БМЕУ» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничнизних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця».
15 березня 2017 року в.о. начальника регіональної філії «Донецьтка залізниця» АТ «Українська залізниця» видано наказ № 384−11 від 15.03.2017 року «Про встановлення простою».
28 квітня 2017 року першим заступником начальника регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» видано наказ № 645−113−1 від 28.04.2017 року «Про деякі питання діяльності регіональної філії «Донецька залізниця», яким передбачено скорочення штату та вивільнення працівників відповідно до вимог чинного законодавства.
16 травня 2017 року позивачу видано повідомлення про ліквідацію та виведення із штатного розпису посади з підписами всіх членів комісії та про її особисте ознайомлення.
10 липня 2017 року структурним підрозділом АТ «Українська залізниця» видано наказ № 9512/дн-ОС про її звільнення з 17 липня 2017 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП, з яким її було ознайомлено та в якому зазначено про виплату компенсації за 27 днів відпустки та одноразової грошової допомоги у розмірі 1 середньомісячного заробітку.
В день звільнення відповідач АТ «Українська залізниця» не провів з нею повний розрахунок, як наслідок відповідач має заборгованість перед нею із заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати.
Позивач просить стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 14920, 80 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та зборів, а також стягнути компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 3242, 72 грн. без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів. Допустити негайне виконання рішення суду в межах заборгованості за один місяць.
Позивач та представник позивача адвокат [Л.] В.В. у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надсилав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Дослідившиматеріали справи та перевіривши надані сторонами докази, суд, —
встановив:
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.
Суд, на підставі ст. ст.12, 13, 81 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з копії трудової книжки серії номер_1, позивач особа_1 12.06.2000 року була прийнята на роботу на Донецьку залізницю станцію Ясинувата, де працювала на різних посадах. З 15.11.2016 року позивач працювала оператором котельні 3 розряду ремонтно — монтажної дільниці санітарно — технічних робіт станції Ясинувата (а.с.7−17).
08.07.2016 року Державне підприємство «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на підставі відповідного наказу, «Станція Ясинувата державного підприємства «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ «Станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
17 липня 2017 року особа_1 було звільнено у зв`язку зі скороченням штату згідно п. 1ст. 40 КЗпП України, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці та копією наказу (розпорядження) № 9512/дн-06 від 10.07.2017 року. (а.с.20).
Зі змісту вказаного наказу вбачається, що відповідачем було прийнято рішення про виплату компенсації за 27 днів відпустки з виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку.
Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Частиною 1статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до положень ст.ст.115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
Згідно розрахунку заробітної плати за березень 2017 року — липень 2017 року, проведеного ВП БМЕУ Ясинувата СП «ддзп» філії «Дон.зал. «ПАТ» сума нарахованої заробітної плати (без утримання відповідних податків та зборів) склала: за березень 2017 року — 2807, 76 грн.; за квітень 2017 року — 1636, 53 грн.; за травень 2017 року — 1440, 63 грн.; за червень 2017 року — 1569, 65 грн.; за липень 2017 року — 7466, 23 грн. Всього за період березень-липень 2017 року нараховано 14920, 8 грн. (а.с.31−35).
Також суд приймає до уваги відомості, які містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу, наданих органом Пенсійного фонду України на виконання ухвали суду про витребування доказів.
Так, в даних, наданих органом Пенсійного фонду України, зазначено, що сума нарахованої заробітної плати за березень 2017 року становить 2807, 76 грн., яка співпадає з розрахунком заробітної плати за березень 2017 року. (а.с. 31.46−50)
З копії наказу № 66/днд від 20.03.2017 року «Про встановлення простою у виробничому підрозділі «Ясинуватське будівельно — монтажне експлуатаційне управління», наданого позивачем, вбачається, що з 20 березня 2017 року для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції було встановлено початок простою. Згідно п. 8 вказаного наказу, оплату за час простою не з вини працівників провести з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи.
З наданих позивачем розрахункових листів вбачається, що у період з березня 2017 року по липень 2017 року позивачу нараховувалась оплата простоїв.
Таким чином, сума заборгованої заробітної плати за період з березня 2017 р.по липень 2017 р. урахуванням виплаченої суми, складає 14920, 8 грн. (сума без утримання передбачених законом податків та зборів).
Наявність роздрукованих розрахункових листів, виданих позивачу, яка використала їх як доказ наявної заборгованості із заробітної плати, свідчить та розцінюється судом як обізнаність підприємства про існуючий обов`язок розрахунку та його невиконання.
Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
Враховуючи, що судом встановлено факт перебування позивача в трудових відносинах з ПАТ «Укрзалізниця», який відповідачем не оспорюється, та при звільненні з підприємства остаточного розрахунку з позивачем проведено не було, заборгованість по заробітній платі (нарахована) за період з березня 2017 року по липень 2017 року становить 14920, 8 грн. без утримання передбачених законом податків та зборів, яка підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно доЗакону «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постановою № 200, утворено ПАТ «Укрзалізниця» на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1. До переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено ДП «Донецька залізниця».
Відповідно до частини 4ст. 36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія Трудового договору працівника продовжується.
За змістом частини 1 ст.104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Отже, АТ «Укрзалізниця» у повному обсязі несе обов`язок оплати праці перед позивачем.
Стаття 67 Конституції України покладає обов`язок на кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як зазначено в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Тобто, при виплаті позивачу заборгованості по заробітній платі в розмірі 14920, 8 грн., відповідач зобов`язаний утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, то суд виходить з наступного.
Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України, Законами України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженимпостановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427.
Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.
У Рішенні Конституційного суду України від 15 жовтня 2013 року №9рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати, ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно ст. 3 цього Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 20 грудня 1997 року №1427 (зі змінами, внесеними згідно зпостановою КМУ від 23 квітня 1999 року № 692), компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.
Позивач просить стягнути компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за березень — липень 2017 року станом на листопад 2019 року у сумі 3242, 72 грн.
Суд не погоджується з розрахунком позивача, оскільки при проведенні розрахунку компенсації позивач не врахував, що сума компенсації обчислюється з невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяціь після утримання податків і обов`язкових платежів. Крім того, при проведенні розрахунку позивач не врахував, що компенсації не підлягають грошові кошти громадян, які мають разовий характер.
Судом встановлено, що при звільненні позивача, останньому відповідачем була нарахована одноразова грошова допомога при припинені Трудового договору, на підставі ст.44 КЗпП у сумі 3654, 73 грн. Вказане підтверджується розрахунком заробітноїх плати за липень 2017 року та копією наказу про звільнення.
Враховуючи наведене, оскільки сума вихідної допомоги при припиненні Трудового договору, має разовий характер та відповідно до пункту 3.8. розділу 3 «Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці» Інструкції зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за № 114/8713, не належить до фонду оплати праці, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на неї відповідно до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» не нараховується.
З наданих позивачем розрахунків заробітної плати вбачається, що заробітна плата до виплати (після утримання податків і обов`язкових платежів) становить: за березень 2017 року — 2232, 68, за квітень 2017 року — 1301, 33 грн, за травень 2017 року — 1145, 57 грн, за червень 2017 року — 1248, 16 грн.
Таким чином, сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати заробітної плати за березень-травень 2017 року повинна обчислюватися саме з вказаних сум заробітної плати.
Вирішуючи питання з якої суми повинна обчислюватися компенсація за липень 2017 року суд виходить з такого розрахунку.
З розрахунку заробітної плати за липень 2017 року вбачається, що позивачу була нарахована сума (без утримання податків) в розмірі 7466, 23 грн. До вказаної суми також входить одноразова допомога при звільненні. Таким чином сума нарахованого позивачу доходу за липень 2017 року без урахування одноразової допомоги становить 3811, 5 грн. (7466, 23−3654, 73). Для нарахування компенсації з вказаної суми слід відрахувати обов`язкові платежі та податки, а саме податок з доходів 18% та військовий збір 1, 5%. Тобто, сума невиплаченого позивачу доходу за липень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) становить 3068, 3 грн = (3811, 5 * 19, 5% податку:100) і саме з суми в розмірі 3068, 3 грн. повинна обчислюватися компенсація за липень 2017 року.
Таким чином, компенсація втрати частини доходу складає:
1) за березень 2017 року = 2232, 68 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за березень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період квітень 2017 року — 30.11.2019 року = 512, 02 грн.;
2) за квітень 2017 року = 1301, 33 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за квітень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період травень 2017 року — 30.11.2019 року = 284, 14 грн.;
3) за травень 2017 року = 1145, 57 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за травень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) *індекс інфляції за період червень 2017 року — 30.11.2019 року = 232, 21 грн.;
4) за червень 2017 року = 1248, 16 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за червень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період липень 2017 року — 30.11.2019 року = 229, 38 грн.
5) за липень 2017 року = 3068, 3 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за липень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період серпень 2017 року- 30.11.2019 року = 556, 84 грн.
Загальна сума компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період березень — липень 2017 року становить 1814, 59 грн., і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню: в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за березень-липень 2019 року — в сумі 14920, 8 грн., в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати — в сумі 1814, 59 грн.
Відповідно до п. 2 частини 1 ст.430 ЦПК України, у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць за березень 2017 року у сумі 2807, 76 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державнийбюджет на 2020 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2102 грн.
Таким чином, при зверненні до суду позивач повинна була сплатити судовий збір в розмір 840, 8 грн.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 773, 5 грн.
Керуючись ст.ст.12−13, 76 -79, 81, 141, 259, 263−265, 273, 430 ЦПК України, суд, —
ухвалив:
Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати — задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за березень — липень 2017 року в загальному розмірі 14920, 8 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот двадцять грн. 80 коп.) та компенсацію втрати частини грошових доходів у розмірі 1814, 59 грн. (одна тисяча вісімсот чотирнадцять грн. 59 коп.), а всього 16 735, 39 грн (шістнадцять тисяч сімсот тридцять п`ять грн. 39 коп.).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць — за березень 2017 року у розмірі 2807, 76 грн. (дві тисячі вісімсот сім грн. 76 коп.)
У задоволенні іншої частини вимог — відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 773, 5 грн. (сімсот сімдесят три грн. 50 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області.
Позивач особа_1, інформація_1, рнокпп номер_2, зареєстроване місце проживання: адреса_1.
Відповідач — Акціонерне товариство «Українська залізниця», єдрпоу 40075815, юридична адреса м.Київ, вул. Тверська, буд, 5.
Суддя Краматорського міського суду О. Ю. [К.]
Производство № 2/234/1963/20
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р, А И Н Ы
26 августа 2020 г.. Краматорск
Краматорский городской суд Донецкой области в составе
председательствующего судьи [К.] А.Ю.,
секретаря судебного заседания Малушка С.В.
дело № 234/4202/20
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская жиця «о взыскании задолженности по заработной плате, компенсации за потерю части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, —
Обстоятельства дела:
10 марта 2020 истец особа_1 обратилась в суд с иском к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате, компенсации за потерю части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты.
Свои исковые требования истец особа_1 обосновала тем, что 1 сентября 2016 рокв состоялась реорганизация структурного подразделения ГП «Донецкая железная дорога» путем его слияния, как следствие ее перевели в производственного подразделения «Ясиноватское СМЭУ» структурного подразделения «Донецкая дирекция зализничнизних перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Украинская железная дорога».
15 марта 2017 и.о. начальника регионального филиала «Донецьтка железная дорога» АО «Украинская железная дорога» издан приказ № 384−11 от 15.03.2017 года «Об установлении простой».
28 апреля 2017 рокв первым заместителем начальника регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Украинская железная дорога» издан приказ № 645−113−1 от 28.04.2017 года «О некоторых вопросах деятельности регионального филиала» Донецкая железная дорога «, которым предусмотрено сокращение штата и увольнения работников в соответствии с требованиями действующего законодательства.
16 мая 2017 истцу выдано сообщение о ликвидации и вывода из штатного расписания должности с подписями всех членов комиссии и о ее личное знакомство.
10 июля 2017 года структурным подразделением АО «Украинская железная дорога» издан приказ № 9512 / ДН-ОС о ее увольнении с 17 июля 2017 года на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ, с которым она была ознакомлена и в котором указано о выплате компенсации за 27 дней отпуска и единовременного денежного пособия в размере 1 среднемесячного заработка.
В день увольнения ответчик АО «Украинская железная дорога» не провел с ней полный расчет, как следствие ответчик имеет задолженность перед ней по заработной плате и компенсации за втрата части заработной платы, в связи с нарушением сроков ее выплаты.
Истец просит взыскать с акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу задолженность по заработной плате в размере 14920, 80 грн. с удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов, а также взыскать компенсацию за потерю части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 3242, 72 грн. без удержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов. допустить негайне исполнения решения суда в пределах задолженности за один месяц.
Истец и представитель истца адвокат [Л.] В.В. в судебное заседание не явился, предоставил заявление о рассмотрении дела без его участия и истца, исковые требования поддерживает в полном объеме.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, отзыв на исковое заявление не направлял, о дате, времени и месте рассмотрения дела был извещен надлежащим образом, неявки суду неизвестны.
Дослидившиматериалы дела и проверив предоставленныесторонами доказательства, суд —
В:
Как предусмотрено ст. 4 ГПК Украины, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов. Осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором (ч. 1 ст. 5 ГПК).
Статья 12 ГПК Украины предусматривает, что гражданское судочинство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом.
Суд, на основании ст. ст.12, 13, 81 ГПК Украины, рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Стороны имеют право обосновывать принадлежность конкретного доказательства дляподтверждение их требований или возражений. Суд не принимает к рассмотрению доказательства, не касающиеся предмета доказывания (ст. 77 ГПК Украины). Кроме того, обстоятельства дела, которые по закону должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться другими средствами доказывания (ч. 2 ст. 78 ГПК Украины).
В соответствии со ст. 89 ГПК Украины, суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанному на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деледоказательств.
Как следует из копии трудовой книжки серии номер_1, истец особа_1 12.06.2000 года была принята на работу на Донецкую железную дорогу станцию Ясиноватая, где работала на разных должностях. С 15.11.2016 года истец работала оператором котельной 3 разряда ремонтно — монтажного участка санитарно — технических работ станции Ясиноватая (а.с.7−17).
08.07.2016 года Государственное предприятие «Донецкая железная дорога» реорганизовано путем слияния в региональный филиал «Донецкая железная дорога» Публичного акционерного товариства «Украинская железная дорога» на основании соответствующего приказа, «Станция Ясиноватая государственного предприятия» Донецкая железная дорога «реорганизовано путем слияния в производственное подразделение» Станция Ясиноватая «структурного подразделения» Донецкая дирекция железнодорожных перевозок «регионального филиала» Донецкая железная дорога «публичного акционерного общества» Украинская железная дорога «.
17 июля 2017 особа_1 был освобожден в связи с сокращением штата согласно п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины, что подтверждается соответим записью в трудовой книжке и копией приказа (распоряжения) № 9512 / ДН-06 от 10.07.2017 года. (А.с.20).
Из содержания указанного приказа следует, что ответчиком было принято решение о выплате компенсации за 27 дней отпуска с выплатой единовременной денежной помощи в размере одного среднемесячного заработка.
Согласно ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Частью 1 статьи 47 КЗоТ Украины предусмотрено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно части 1 статьи 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанныесуммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
В соответствии с положениями ст.ст.115, 116 КЗоТ Украины, отсутствие задолженности перед истцом должен доказать именно работодатель.
Согласно расчета заработной платы за март 2017 — июль 2017 года, проведенного ОП БМЕУ Ясиноватая СП «ддзп» филиала «Дон.зал. «ПАО» сумма начисленной заработной платы (без удержания соответствующих налогов и сборов) составила: по март 2017 — 2807, 76 грн .; по апрель 2017 — 1636, 53 грн .; за май 2017 — 1440, 63 грн .; по июнь 2017 — 1569, 65 грн .; по июль 2017 — 7466, 23 грн. Всего за период март-июль 2017 начислено 14920, 8 грн. (А.с.31−35).
Также суд принимает во внимание сведения, содержащиеся в индивидуальных сведениях о застрахованном лицев, предоставленных органом Пенсионного фонда Украины во исполнение постановления суда об истребовании доказательств.
Так, в данных, предоставленных органом Пенсионного фонда Украины, указано, что сумма начисленной заработной платы за март 2017 составляет 2807, 76 грн., Которая совпадает с расчетом заработной платы за март 2017 года. (А 31.46−50)
С копии приказа № 66 / ДНД от 20.03.2017 года «Об установлении простой в производственном подразделении» Ясиноватское строительно — монтажное эксплуатационное управление «, предоставленного позивачем, усматривается, что с 20 марта 2017 для всех работников производственных подразделений дирекции было установлено начале простоя. Согласно п. 8 указанного приказа, оплате за время простоя не по вине работников провести из расчета двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада) за все время простоя согласно графику работы.
Из предоставленных истцом расчетных листов следует, что в период с марта 2017 по июль 2017 истцу начислялась оплата простоев.
Таким чином, сумма задолженности по заработной плате за период с марта 2017 г. по июль 2017 учетом выплаченной суммы, составляет 14920, 8 грн. (Сумма без удержания предусмотренных законом налогов и сборов).
Наличие распечатанных расчетных листов, выданных истцу, которая использовала их в качестве доказательства имеющейся задолженности по заработной плате, свидетельствует и расценивается судом как осведомленность предприятия о существующем долге расчета и его невыполнение.
Кроме того, согласно заключению Верховного Суда, выклдневный в постановлении от 28 марта 2018 по делу № 243/5469/17, сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией.
Учитывая, что судом установлен факт пребывания истца в трудовых отношениях с ОАО «Укрзализныця», который ответчиком оспаривается, и при увольнении с предприятия окончательного расчета с истцом проведено не было, задолженность по заработной плате (начисленная) за период с марта 2017 по июль 2017 составляет 14920, 8 грн. безсодержание предусмотренных законом налогов и сборов, которая подлежит взысканию с ответчика.
В соответствии с Законом «Об особенностях образования акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования», постановлением № 200, образовано ОАО «Укрзализныця» на базе Укрзализныци, предприятий железнодорожного транспорта, реорганизуются путем слияния, согласно приложению 1. В перечень, приведенный в указанном приложении, включены ГП «Донецкая железная дорога».
Согласно части 4ст. 36 КЗоТ Украины, вПри смене собственника предприятия, а также в случае его реорганизации (слияния, присоединения, разделения, выделения, преобразования) действие Трудового договора работника продолжается.
По содержанию части 1 ст.104 ГК Украины, юридическое лицо прекращается в результате реорганизации (слияния, присоединения, разделения, преобразования) или ликвидации. В случае реорганизации юридических лиц имущество, права и обязанности переходят к правопреемникам.
Итак, АО «Укрзализныця» в полном объеме несет обязанность оплаты труда перед позывачем.
Статья 67 Конституции Украины возлагает обязанность на каждого платить налоги и сборы в порядке и размерах, установленных законом.
Как указано в п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чемотмечает в резолютивной части решения.
То есть, при выплате истцу задолженности по заработной плате в размере 14920, 8 грн., Ответчик обязан удержать из этой суммы налоги и другие обязательные платежи.
Что касается исковых требований в части взыскания компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, то суд исходит из следующего.
Отношения, возникающие между работником и работодателем по поводу оплаты труда, в том числе и в связи с нарушением сроков выплаты заработной платы, регулируются трудовым законодательством, а именно: КЗоТ Украины, Законами Украины «Об оплате труда», «Об индексации денежных доходов населения», «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков ее выплаты», Порядком проведения индексации денежных доходов населения, утвержденным постановлением КМУ от 17 июля 2003 № 1078; Положением о порядке компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, затвердженимпостановою КМУ от 20 декабря 1997 года № 1427.
Под доходами следует понимать денежные доходы граждан, которые они получают на территории Украины и не имеющие разового характера: пенсии, социальные выплаты, стипендии, заработная плата и другие.
В Решении Конституционного суда Украины от 15 октября 2013 №9рп / 2013 указано, что государство предусматривает меры, направленные на обеспечение реальной заработной платы, то есть денежного вознаграждения за выполненную работу как эквивалента стоимости потребительских товарев и услуг.
Конституционный Суд Украины пришел к выводу, что средства, которые подлежат начислению в порядке индексации заработной платы и компенсации работникам части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, имеют компенсаторный характер. Как составляющие причитающейся работнику заработной платы, эти средства направлены на обеспечение реальной заработной платы с целью поддержания достаточного жизненного уровня граждан и покупательной способности заработной платы в связи с инфляционными процесамы и ростом потребительских цен на товары и услуги.
Статьей 34 Закона Украины «Об оплате труда» установлено, что компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
В случаях нарушения установленных сроков выплаты заработной платы работнику предоставляется право на компенсацию в соответствии с Законом Украины «О компенсацию гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты «, по которому компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты осуществляется в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период, начиная с дня вступления в силу настоящего Закона.
Согласно ст. 3 этого Закона, сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается).
В соответствии с Положением о порядке компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, утвержденного постановлением КМУ от 20 декабря 1997 №1427 (с изменениями, внесенными согласно с постановлением КМУ от 23 апреля 1999 года № 692), компенсация производится в случае задержки на один и более календамрных месяцев выплаты заработной платы, начисленной работнику за период работы, начиная с 01 января 1998 года, если индекс цен на потребительские товары и тарифов на услуги за этот период вырос более чем на один процент.
Истец просит взыскать компенсацию потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты за март — июль 2017 состоянию на ноябрь 2019 в сумме 3242, 72 грн.
Суд не соглашается с расчетом истца, поскольку при проведении расчета компенсации истецучел, что сумма компенсации исчисляется с невыплаченного гражданину дохода за соответствующий месяца у после удержания налогов и обязательных платежей. Кроме того, при проведении расчета истец не учел, что компенсации не подлежат денежные средства граждан, имеющих разовый характер.
Судом установлено, что при увольнении истца, последнем ответчиком была начислена одноразовая денежная помощь при приостановлены Трудового договора, на основании ст.44 КЗоТ в сумме 3654, 73 грн. указанное подтвержуется расчетом заробитноих платы за июль 2017 года и копией приказа об увольнении.
Учитывая изложенное, поскольку сумма выходного пособия при прекращении Трудового договора, носит разовый характер и в соответствии с пунктом 3.8. раздела 3 «Другие выплаты, не относящиеся к фонду оплаты труда» Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 13.01.2004 года № 5, зарегистрировано в Министерстве юстиции Украины 27.01.2004 за № 114/8713, НЕотносится к фонду оплаты труда, компенсация потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты на нее в соответствии со статьей 2 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» не начисляется.
Из предоставленных истцом расчета заработной платы следует, что заработная плата к выплате (после удержания налогов и обязательных платежей) составляет: по март 2017 — 2232, 68, по апрель 2017 — 1301, 33 грн, заМай 2017 — 1145, 57 грн, за июнь 2017 — 1248, 16 грн.
Таким образом, сумма компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты заработной платы за март-май 2017 должна исчисляться именно с указанных сумм заработной платы.
Решая вопрос с какой суммы должна исчисляться компенсация за июль 2017 суд исходит из следующего расчета.
В расчете заработной платы за июль 2017 усматривается, что истцу была начислена сумма (без всодержания налогов) в размере 7466, 23 грн. К указанной суммы также входит единовременное пособие при увольнении. Таким образом сумма начисленного истцу дохода за июль 2017 без учета единовременного пособия составляет 3811, 5 грн. (7466, 23−3654, 73). Для начисления компенсации из указанной суммы следует вычесть обязательные платежи и налоги, а именно налог с доходов 18% и военный сбор 1, 5%. То есть, сумма невыплаченного истцу дохода за июль 2017 (после удержания налогов и обязательныхх платежей) составляет 3068, 3 грн = (3811, 5 * 19, 5% налога: 100) и именно с суммы в размере 3068, 3 грн. должна исчисляться компенсация за июль 2017 года.
Таким образом, компенсация потери части дохода составляет:
1) по март 2017 = 2232, 68 грн. (Сумма начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за март 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период апрель 2017 — 30.11.2019 года = 512, 02 грн .;
2) по апрель 2017 = 1301, 33 грн. (Сумма начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за апрель 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период май 2017 — 30.11.2019 года = 284, 14 грн .;
3) по май 2017 = 1145, 57 грн. (Сумма начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за май 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период июнь 2017 — 30.11.2019 года = 232, 21 грн .;
4) по июнь 2017 = 1248, 16 грн. (печальа начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за июнь 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период июль 2017 — 30.11.2019 года = 229, 38 грн.
5) по июль 2017 = 3068, 3 грн. (Сумма начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за июль 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период август 2017 года- 30.11.2019 года = 556, 84 грн.
Общая сумма компенсации потери части дохода в зв`язку с нарушением сроков их выплаты за период март — июль 2017 составляет 1814, 59 грн., и именно эта сумма подлежит взысканию с ответчика.
Учитывая изложенное, исковые требования истца подлежат удовлетворению: в части взыскания задолженности по заработной плате за март-июль 2019 — в сумме 14920, 8 грн., В части взыскания компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты — в сумме 1814, 59 грн.
Согласно п. 2 части 1 ст.430 ГПК Украини, по делам о присуждении работнику заработной платы суд допускает немедленное исполнение решений, но не более чем за один месяц, в связи с чем суд считает необходимым допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания в пользу особа_1 задолженности по заработной плате за один месяц за март 2017 в сумме 2807, 76 грн.
Согласно ч. 1 ст. 141 ГПК Украины, судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований. Частью 6 настоящей статьи пепредусмотренном, что если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны стягиваются все судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
В соответствии с Законом Украины «О судебном сборе», за подачу в суд искового заявления имущественного характера физическим лицом взимается судебный сбор в размере 1 процка цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц.
Законом Украины «О Государственный бюджет на 2020 год» установлен размер прожиточного минимума для трудоспособных лиц в сумме 2102 грн.
Таким образом, при обращении в суд истец должен был уплатить судебный сбор в размере 840, 8 грн.
Поскольку истец освобожден от уплаты судебного сбора на основании п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе», поэтомус ответчика в пользу государства необходимо взыскать судебный сбор пропорционально удовлетворенной части исковых требований в сумме 773, 5 грн.
Руководствуясь ст.ст.12−13, 76 -79, 81, 141, 259, 263−265, 273, 430 ГПК Украины, суд —
принял:
Иск особа_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате, компенсации за потерю части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты — удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская полезных «в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за март — июль 2017 года в общем размере 14920, 8 грн. (Четырнадцать тысяч девятьсот двадцать грн. 80 коп.) И компенсацию потери части денежных доходов в размере 1814, 59 грн. (Одна тысяча восемьсот четырнадцать грн. 59 коп.), А всего 16 735, 39 грн (шестнадцать тысяч семьсот тридцать пять грн. 39 коп.).
Допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания в пользу особа_1 задолженности по заработной плате за един месяц — по март 2017 в размере 2807, 76 грн. (Две тысячи восемьсот семь грн. 76 коп.)
В удовлетворении остальной части требований — отказать.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу государства судебный сбор в размере 773, 5 грн. (Семьсот семьдесят три грн. 50 коп.)
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока для подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не скасовано, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную части судебного решения или в случае рассмотрения дела (решение вопроса) без уведомления (вызова) участников дела, отметимдневный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.
Согласно п. 15.5 Переходных положений ГПК Украины апелляционная жалоба подается в Донецкий апелляционный суд через Краматорский городской суд Донецкой области.
Истец особа_1, информация_1, рнокпп номер_2, место прописки: адрес_1.
Ответчик — Акционерное общество «Украинская железная дорога», ОКПО 40075815, юридический адрес г.Киев, ул. Тверская, д, 5.
Судья Краматорского городского суда О. Ю. [К.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 234/4202/20
Провадження № 2/234/1963/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р, А Ї Н И
26 серпня 2020 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі
головуючого судді [К.] О.Ю.,
секретаря судового засідання Малушка С.В.
справа № 234/4202/20
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, —
обставини справи:
10 березня 2020 року позивач особа_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати.
Свої позовні вимоги позивач особа_1 обґрунтувала тим, що 01 вересня 2016 року відбулась реорганізація структурного підрозділу ДП «Донецька залізниця» шляхом його злиття, як наслідок її було переведено до виробничого підрозділу «Ясинуватське БМЕУ» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничнизних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця».
15 березня 2017 року в.о. начальника регіональної філії «Донецьтка залізниця» АТ «Українська залізниця» видано наказ № 384−11 від 15.03.2017 року «Про встановлення простою».
28 квітня 2017 року першим заступником начальника регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» видано наказ № 645−113−1 від 28.04.2017 року «Про деякі питання діяльності регіональної філії «Донецька залізниця», яким передбачено скорочення штату та вивільнення працівників відповідно до вимог чинного законодавства.
16 травня 2017 року позивачу видано повідомлення про ліквідацію та виведення із штатного розпису посади з підписами всіх членів комісії та про її особисте ознайомлення.
10 липня 2017 року структурним підрозділом АТ «Українська залізниця» видано наказ № 9512/дн-ОС про її звільнення з 17 липня 2017 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП, з яким її було ознайомлено та в якому зазначено про виплату компенсації за 27 днів відпустки та одноразової грошової допомоги у розмірі 1 середньомісячного заробітку.
В день звільнення відповідач АТ «Українська залізниця» не провів з нею повний розрахунок, як наслідок відповідач має заборгованість перед нею із заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати.
Позивач просить стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 14920, 80 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та зборів, а також стягнути компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 3242, 72 грн. без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів. Допустити негайне виконання рішення суду в межах заборгованості за один місяць.
Позивач та представник позивача адвокат [Л.] В.В. у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надсилав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Дослідившиматеріали справи та перевіривши надані сторонами докази, суд, —
встановив:
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.
Суд, на підставі ст. ст.12, 13, 81 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з копії трудової книжки серії номер_1, позивач особа_1 12.06.2000 року була прийнята на роботу на Донецьку залізницю станцію Ясинувата, де працювала на різних посадах. З 15.11.2016 року позивач працювала оператором котельні 3 розряду ремонтно — монтажної дільниці санітарно — технічних робіт станції Ясинувата (а.с.7−17).
08.07.2016 року Державне підприємство «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на підставі відповідного наказу, «Станція Ясинувата державного підприємства «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ «Станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
17 липня 2017 року особа_1 було звільнено у зв`язку зі скороченням штату згідно п. 1ст. 40 КЗпП України, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці та копією наказу (розпорядження) № 9512/дн-06 від 10.07.2017 року. (а.с.20).
Зі змісту вказаного наказу вбачається, що відповідачем було прийнято рішення про виплату компенсації за 27 днів відпустки з виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку.
Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Частиною 1статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до положень ст.ст.115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
Згідно розрахунку заробітної плати за березень 2017 року — липень 2017 року, проведеного ВП БМЕУ Ясинувата СП «ддзп» філії «Дон.зал. «ПАТ» сума нарахованої заробітної плати (без утримання відповідних податків та зборів) склала: за березень 2017 року — 2807, 76 грн.; за квітень 2017 року — 1636, 53 грн.; за травень 2017 року — 1440, 63 грн.; за червень 2017 року — 1569, 65 грн.; за липень 2017 року — 7466, 23 грн. Всього за період березень-липень 2017 року нараховано 14920, 8 грн. (а.с.31−35).
Також суд приймає до уваги відомості, які містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу, наданих органом Пенсійного фонду України на виконання ухвали суду про витребування доказів.
Так, в даних, наданих органом Пенсійного фонду України, зазначено, що сума нарахованої заробітної плати за березень 2017 року становить 2807, 76 грн., яка співпадає з розрахунком заробітної плати за березень 2017 року. (а.с. 31.46−50)
З копії наказу № 66/днд від 20.03.2017 року «Про встановлення простою у виробничому підрозділі «Ясинуватське будівельно — монтажне експлуатаційне управління», наданого позивачем, вбачається, що з 20 березня 2017 року для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції було встановлено початок простою. Згідно п. 8 вказаного наказу, оплату за час простою не з вини працівників провести з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи.
З наданих позивачем розрахункових листів вбачається, що у період з березня 2017 року по липень 2017 року позивачу нараховувалась оплата простоїв.
Таким чином, сума заборгованої заробітної плати за період з березня 2017 р.по липень 2017 р. урахуванням виплаченої суми, складає 14920, 8 грн. (сума без утримання передбачених законом податків та зборів).
Наявність роздрукованих розрахункових листів, виданих позивачу, яка використала їх як доказ наявної заборгованості із заробітної плати, свідчить та розцінюється судом як обізнаність підприємства про існуючий обов`язок розрахунку та його невиконання.
Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
Враховуючи, що судом встановлено факт перебування позивача в трудових відносинах з ПАТ «Укрзалізниця», який відповідачем не оспорюється, та при звільненні з підприємства остаточного розрахунку з позивачем проведено не було, заборгованість по заробітній платі (нарахована) за період з березня 2017 року по липень 2017 року становить 14920, 8 грн. без утримання передбачених законом податків та зборів, яка підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно доЗакону «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постановою № 200, утворено ПАТ «Укрзалізниця» на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1. До переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено ДП «Донецька залізниця».
Відповідно до частини 4ст. 36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія Трудового договору працівника продовжується.
За змістом частини 1 ст.104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Отже, АТ «Укрзалізниця» у повному обсязі несе обов`язок оплати праці перед позивачем.
Стаття 67 Конституції України покладає обов`язок на кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як зазначено в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Тобто, при виплаті позивачу заборгованості по заробітній платі в розмірі 14920, 8 грн., відповідач зобов`язаний утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, то суд виходить з наступного.
Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України, Законами України «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженимпостановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427.
Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.
У Рішенні Конституційного суду України від 15 жовтня 2013 року №9рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати, ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно ст. 3 цього Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 20 грудня 1997 року №1427 (зі змінами, внесеними згідно зпостановою КМУ від 23 квітня 1999 року № 692), компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.
Позивач просить стягнути компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за березень — липень 2017 року станом на листопад 2019 року у сумі 3242, 72 грн.
Суд не погоджується з розрахунком позивача, оскільки при проведенні розрахунку компенсації позивач не врахував, що сума компенсації обчислюється з невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяціь після утримання податків і обов`язкових платежів. Крім того, при проведенні розрахунку позивач не врахував, що компенсації не підлягають грошові кошти громадян, які мають разовий характер.
Судом встановлено, що при звільненні позивача, останньому відповідачем була нарахована одноразова грошова допомога при припинені Трудового договору, на підставі ст.44 КЗпП у сумі 3654, 73 грн. Вказане підтверджується розрахунком заробітноїх плати за липень 2017 року та копією наказу про звільнення.
Враховуючи наведене, оскільки сума вихідної допомоги при припиненні Трудового договору, має разовий характер та відповідно до пункту 3.8. розділу 3 «Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці» Інструкції зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за № 114/8713, не належить до фонду оплати праці, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на неї відповідно до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» не нараховується.
З наданих позивачем розрахунків заробітної плати вбачається, що заробітна плата до виплати (після утримання податків і обов`язкових платежів) становить: за березень 2017 року — 2232, 68, за квітень 2017 року — 1301, 33 грн, за травень 2017 року — 1145, 57 грн, за червень 2017 року — 1248, 16 грн.
Таким чином, сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати заробітної плати за березень-травень 2017 року повинна обчислюватися саме з вказаних сум заробітної плати.
Вирішуючи питання з якої суми повинна обчислюватися компенсація за липень 2017 року суд виходить з такого розрахунку.
З розрахунку заробітної плати за липень 2017 року вбачається, що позивачу була нарахована сума (без утримання податків) в розмірі 7466, 23 грн. До вказаної суми також входить одноразова допомога при звільненні. Таким чином сума нарахованого позивачу доходу за липень 2017 року без урахування одноразової допомоги становить 3811, 5 грн. (7466, 23−3654, 73). Для нарахування компенсації з вказаної суми слід відрахувати обов`язкові платежі та податки, а саме податок з доходів 18% та військовий збір 1, 5%. Тобто, сума невиплаченого позивачу доходу за липень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) становить 3068, 3 грн = (3811, 5 * 19, 5% податку:100) і саме з суми в розмірі 3068, 3 грн. повинна обчислюватися компенсація за липень 2017 року.
Таким чином, компенсація втрати частини доходу складає:
1) за березень 2017 року = 2232, 68 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за березень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період квітень 2017 року — 30.11.2019 року = 512, 02 грн.;
2) за квітень 2017 року = 1301, 33 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за квітень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період травень 2017 року — 30.11.2019 року = 284, 14 грн.;
3) за травень 2017 року = 1145, 57 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за травень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) *індекс інфляції за період червень 2017 року — 30.11.2019 року = 232, 21 грн.;
4) за червень 2017 року = 1248, 16 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за червень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період липень 2017 року — 30.11.2019 року = 229, 38 грн.
5) за липень 2017 року = 3068, 3 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за липень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період серпень 2017 року- 30.11.2019 року = 556, 84 грн.
Загальна сума компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період березень — липень 2017 року становить 1814, 59 грн., і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню: в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за березень-липень 2019 року — в сумі 14920, 8 грн., в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати — в сумі 1814, 59 грн.
Відповідно до п. 2 частини 1 ст.430 ЦПК України, у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць за березень 2017 року у сумі 2807, 76 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державнийбюджет на 2020 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2102 грн.
Таким чином, при зверненні до суду позивач повинна була сплатити судовий збір в розмір 840, 8 грн.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 773, 5 грн.
Керуючись ст.ст.12−13, 76 -79, 81, 141, 259, 263−265, 273, 430 ЦПК України, суд, —
ухвалив:
Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати — задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за березень — липень 2017 року в загальному розмірі 14920, 8 грн. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот двадцять грн. 80 коп.) та компенсацію втрати частини грошових доходів у розмірі 1814, 59 грн. (одна тисяча вісімсот чотирнадцять грн. 59 коп.), а всього 16 735, 39 грн (шістнадцять тисяч сімсот тридцять п`ять грн. 39 коп.).
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць — за березень 2017 року у розмірі 2807, 76 грн. (дві тисячі вісімсот сім грн. 76 коп.)
У задоволенні іншої частини вимог — відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 773, 5 грн. (сімсот сімдесят три грн. 50 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області.
Позивач особа_1, інформація_1, рнокпп номер_2, зареєстроване місце проживання: адреса_1.
Відповідач — Акціонерне товариство «Українська залізниця», єдрпоу 40075815, юридична адреса м.Київ, вул. Тверська, буд, 5.
Суддя Краматорського міського суду О. Ю. [К.]
