АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты
15.10.2020 227/2464/20
решение
именем украины
15 октября 2020 г.. Доброполье
Добропольский горрайонный суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи [К.] В.В.
при секретаре [С.] О.Ю.,
рассмотрев в открытом судебном заседании. Доброполье в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску особа_1 в интересах которого действует адвокат [Л.] [В.] [В.] к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате, —
В:
Истец особа_1 обратился к Добропольского горрайонного суда Донецкой области с исковым заявлением к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате, компенсации за потерю части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, в обоснование которого указал, что 11.07. 2016состоялась реорганизация структурного подразделения ГП «Донецкая железная дорога» путем его слияния, как следствие, истца переведен в Производственного подразделения «Иловайское вагонное депо» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Украинская железная дорога», о чем имеются соответствующие записи в трудовой книжке. 15.03.2017 года и.о. начальника филиала «Донецкая железная дорога» АО «Украинская железная дорога» Носулько А.А. издан приказ № 384−11 от 15.03.17 «Об установлении простоя», 28.04.2017 года издан приказ № 645−113−1 «О некоторых вопросах деятельности РФ» Донецкая железная дорога «, которым предусмотрено сокращение штата и увольнения работников в соответствии с требованиями действующего законодательства. 15.05.2017 года истцу было выдано сообщение о ликвидации и вывода из штатного расписания должности с подписями всех членов комиссии и о его личное знакомство. 10.07.2017 года структурным подразделением АО „Украинская железная дорога“ издан приказ № 3941 / ДН-ОС о свильнення истца на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины, вместе с тем, в день освобождения ответчик полный расчет с истцом провел. Согласно расчетных листов заработной платы, размер задолженности по заработной плате за период с марта по июль 2017 составляет 21406, 25 грн. (С удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов). С учетом индексов потребительских цен за период невыплаты, размер задолженности компенсации за потерю части заработной платы в связи с порушенням сроков ее выплаты составляет 5168, 05 грн. На основании изложенного, истец просит взыскать с ответчика АО „Украинская железная дорога“ задолженность по заработной плате в размере 21406, 25 грн., С удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов, а также компенсацию за потерю части заработной платы в размере 5168, 05 грн. без удержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов, а также допустить немедленное исполнение решения суда в пределах задолженности за один месяц. Представитель ответчика направил в суд отзыв на исковое заявление, в котором отметил, что не согласен с изложенным в исковом заявлении. Представитель ответчика считает, что в связи с захватом неизвестными лицами административного здания и производственных объектов ОАО „Укрзализныця“, у ответчика отсутствует доступ к документации предприятия (кадровой, первичной, технической, договорной, налоговой, архивного и т.д.). Заключением Торгово-промышленной палаты Украины от 16 января 2018 относительно ПАО „Укрзалезных ‚засвидетельствовано наступления форс-мажорных обстоятельств при осуществлении хозяйственной деятельности на территории Донецкой и Луганской областей, в связи с чем начисление заработной платы было прекращено, и вышеуказанный факт является основанием для освобождения ответчика от ответственности. Кроме того, ответчик не может подтвердить информацию о фактическом выполнения истцом работ, определенных трудовым договором, а также осуществить начисление заработной платы и других выплат за отсутствия первичныхдокументов, в частности, табелей учета рабочего времени с отметкой о фактически отработанном времени. Потеря контроля и доступа АО ‚Укрзализныця‘ в своих производственных мощностей и другого имущества, находящихся на неподконтрольной территории Донецкой области, нивелирована возможность ответчика выполнить обязательства перед работниками согласно ст 47, 83, 115, 116 КЗоТ Украины. Одновременно представителем ответчика было сообщено суд о том, что истцу была начислена заработная плата за период с 01 березня 2017 по 15 марта 2017 года в размере 1585, 09 грн., которая по состоянию на 28.07.2020 года не получен. Кроме того, с 16 марта 2017 от бухгалтерии производственного подразделения ‚Иловайское вагонное депо‘ в дирекцию в г.. Лиман не поступали оригиналы документов для начисления и выплаты заработной платы, табели учета рабочего времени с отметками о фактически отработанном времени, оригиналы внутренних приказов (распоряжений) и прочее. Необходимость уплаты выходного пособия в размере не менее среднього месячного заработка при прекращении Трудового договора на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины была определена согласно ст. 44 КЗоТ Украины. На основании изложенного, представитель ответчика просил отказать в удовлетворении исковых требований в полном объеме с учетом беспочвенность заявленных исковых требований, а также предоставление ненадлежащих доказательств, поскольку они были изготовлены на неподконтрольной украинской власти территории — в г.. Иловайск. Кроме того, представитель ответчика отметил, что истец особоА_1 не обращался к ответчику по вопросу проведения с ним окончательного расчета и не подавал никаких документов.
Стороны в судебное заседание не явились, о дате, времени и месте рассмотрения гражданского дела извещен надлежащим образом, в материалах дела содержится просьба представителя истца проводить рассмотрение дела без его участия и без участия истца. Представитель ответчика в отзыве на исковое заявление указал, что просит рассматривать дело без его участия, в связи с чем суд, принимая дв виду нормы ст. ст. 81−83 ГПК Украины, приходит к выводу о наличии оснований рассмотрения дела по имеющимся в нем материалам.
С учетом ч. 2 ст. 247 Гражданского процессуального кодекса Украины, в связи с неявкой всех участников дела фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется. В соответствии со ст. 223 ГПК Украины, неявка в судебное заседание кого-либо участника дела при условии, что его надлежащим образом уведомлены о дате, времени и месте этогозаседания, не препятствует рассмотрению дела по существу.
Суд, рассмотрев гражданское дело в пределах заявленных требований, исследовав материалы дела и доказательства в их совокупности, приходит к выводу, что исковые требования подлежат удовлетворению частично, учитывая следующее:
Судом установлено, что согласно копии трудовой книжки номер_1, заведенного на имя истца особа_1, его 18.08.2000 года принято токарем 4 разряда участка по ремонту оборудования вагонного депо Иловайск Донецкой железной дороги, 01.01.2002 року установлено 5 разряд токаря участка по ремонту оборудования. 11.07.2016 года Государственное предприятие ‚Донецкая железная дорога‘ реорганизовано путем слияния в региональный филиал ‚Донецкая железная дорога‘ публичного акционерного общества ‚Украинская железная дорога‘ на основании соответствующего приказа, ‚Вагонное депо Иловайск‘ ‚Государственного предприятия‘ Донецкая железная дорога ‚реорганизовано путем слияния в производственное подразделение ‚Иловайское вагонное депо‘ структурного подразделения ‚Донецкая дирекция железнодорожных перевозок‘ ререгиональная филиала ‚Донецкая железная дорога‘ Публичного акционерного общества ‚Украинская железная дорога‘ (а 6−9).
С копии приказа № 236 / ДНД от 17.03.2017 года по СП ‚Донецкая дирекция железнодорожных перевозок‘ ‚Об установлении простоя‘ усматривается, что с 20 марта 2017 для всех работников производственных подразделений дирекции было установлено начале простоя. Согласно п. 8 указанного приказа, оплате за время простоя не по вине работников провести из расчета двух третей тарифной ставки установленного працивников разряда (оклада) за все время простоя согласно графику работы.
Представителем ответчика во исполнение постановления суда была предоставлена копия приказа от 28.04.2017 года № 645-Н3−1 ‚О некоторых вопросах деятельности регионального филиала‘ Донецкая железная дорога ‚, из содержания которого следует, что было принято решение об изъятии из 17.07.0217 года с состав регионального филиала ‚Донецкая железная дорога‘ структурного подразделения ‚Донецкая дирекция железнодорожных перевозок‘ и производственных подразделений, подчиненных структурном подразделения ‚Донецкая дирекция железнодорожных перевозок‘ и общей численностью 14 510 штатных единиц, в том числе и производственного подразделения ‚Иловайское вагонное депо‘ (176 шт.од.). Согласно п 3−4 указанного приказа было принято решение о сокращении штата работников структурных подразделений ‚Донецкая дирекция железнодорожных перевозок‘ и ‚Луганская дирекция железнодорожных перевозок‘ регионального филиала ‚Донецкая железная дорога‘ ОАО ‚Укрзализныця‘ и подчиненных им производственных подразделений по 17.07.2017 года, начальникам дирекций железнодорожных перевозок поручено обеспечить своевременное, с соблюдением требований действующего законодательства Украины, персональное предупреждение работников структурного / производственных подразделений ‚Донецкая дирекция железнодорожных перевозок‘ и ‚Луганская дирекция железнодорожных перевозок‘ об их освобождении в связи с сокращением штата по п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины с 17.07.2017 и ознакомление работников с перечнем имеющихся вакантных должностей по структурным подразделениям ОАО ‚Укрзализныця‘, расположенных на подконтрольной украинскому власти территории; процедуру увольнения работников провести в соответствии с требованиями действующего законодательства.
Кроме того, указанные обстоятельства были установлены судом в ходе судебного рассмотрения гражданского дела № 227/5225/19 по иску лицо_2 к Акционерного общества ‚Украинская железная дорога‘ о взыскании задолженности по заработной плате, решение по указанному делу вступило в законную силу 08.10.2020 года и установлены судом аналогичные обстоятельства ответчиком оскаржувалися.
Из материалов дела усматривается, что 15.05.2017 года истцу под личную подпись вручили сообщение, согласно которому с 17 июля 2017 должность, которую занимал истец, подлежала ликвидации и выведению из штатного расписания, и сообщили, что в случае отказа от перевода на предложенные должности согласно перечню должностей на перевод, истца будет уволен на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины с выплатой выходного пособия в размере среднемесячного заработка (а 10).
17.07.2017 особа_1 был освобожден в связи с сокращением штата согласно п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины, что подтверждается соответствующей записью в трудовой книжке и копией приказа (распоряжения) № 3941 / ДН-ОС от 10.07.2017 года (л.д. 8, 11) Из содержания указанного приказа следует, что ответчиком было принято решение о выплате единовременной денежной помощи в размере одного среднемесячного заработка.
Согласно расчетных листов по заработной плате за март 2017 года, проведенного ОП Иловайск СП ‚ДДЗП ‚филиала‘ Дон.зал. ‚, Сумма начисленной заработной платы составила 5673, 71 грн. (Без удержания соответствующих налогов и сборов) (а 20), согласно расчета за апрель 2017 — 3875, 12 грн. (Без удержания соответствующих налогов и сборов) (а 21), согласно расчета за май 2017 — 2666, 72 грн. (Без удержания соответствующих налогов и сборов) (а 22), согласно расчета за июнь 2017 — 2666, 72 грн. (А 23), согласно расчета за июль 2017 — 6523, 98 грн. (Без содержания соответствующихх налогов и сборов) (а 24).
Истец отмечает, что работодатель провел его освобождения из работы, но в то же время не провел с ним окончательный расчет, справку о начисленной и подлежащую выплате заработной платы не выдал, в связи с чем в подтверждение своих исковых требований предоставил имеющиеся у него расчетные листки.
В ходе судебного разбирательства ответчиком было сообщено суд о факте начисления истцу денежной суммы в размере 1585, 09 грн. в качестве оплаты за работу в марте 2017 года, проте как отметил представитель ответчика, указанная сумма заработной платы не была получена истцом (л.д. 43).
По ходатайству судом было истребовано информацию из Пенсионного фонда Украины в отношении индивидуальных сведений истца в качестве застрахованного лица. Суд принимает во внимание сведения, содержащиеся в индивидуальных сведениях о застрахованном лице, предоставляемых органом Пенсионного фонда Украины во исполнение постановления суда об истребовании доказательств.
Из материалов дела усматривается, что информация о начисленой заработной платы истца, указанная в расчетных листках (за период с июля 2016 по март 2017 года), предоставленных в суд истцом, полностью совпадает со сведениями, которые содержатся в Реестре застрахованных лиц, выписка из которого было предоставлено в суд Добропольского ОУПФУ в Донецкой области (а 38 н.), в том числе за март 2017 года, в то время как справка ответчика (л.д. 43) о начислении истцу заработной платы в размере 1585, 09 грн. (До выдачи — 1260, 44 грн.) Противоречит инфорформации, которая была предоставлена Пенсионным фондом Украины, согласно которой сумма начисленной заработной платы за март 2017 составляет 5673, 71 грн.
Суд приходит к выводу о необходимости принять во внимание предоставленные истцом копии расчетных листков в подтверждение заявленных исковых требований, поскольку указанные в них сведения полностью подтверждаются сведениями о застрахованном лице (а 37−38), а также порядка оплаты простоя работников, указанном в приказах № 236 / ДНД от 17.03.2017 и от 28.04.2017 года № 645-Н3−1, а также расчета с учетом размера выходного пособия, указанном в копии приказа об увольнении истца (л.д. 11).
Таким образом, сумма задолженности по заработной плате, подлежащей взысканию с ответчика в пользу истца, составляет 21406, 25 грн. (Сумма без удержания предусмотренных законом налогов и сборов).
Согласно ч. 1 ст. 21 Закона Украины ‚Об оплате труда‘ работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на пидстави заключенного Трудового договора.
Частью 1 статьи 47 КЗоТ Украины предусмотрено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно части 1 статьи 116 КЗоТ, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работаетвал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Как следует из материалов дела, ответчик отрицает факт того, что истец был освобожден по п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины с 17.07.2017 года, но в то же время ответчик отмечает о совершении имнеобходимых действий, предусмотренных ст. 116 КЗоТ Украины в день увольнения истца. Суд обращает внимание на то, что часть задолженности по заработной плате в размере 1585, 09 грн. (До выдачи — 1260, 44 грн.) Ответчиком была выплачена истцу, и указанный размер задолженности было признано представителем ответчика в отзыве на исковое заявление.
В соответствии с положениями ст 115, 116 КЗоТ Украины, отсутствие задолженности перед истцом должен доказать именно работодатель.
Частью 2 статьи 30 Закона Укны ‚Об оплате труда‘ именно работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Наличие распечатанных расчетных листов, выданных истцу, который использовал их в качестве доказательства имеющейся задолженности по заработной плате, свидетельствует и расценивается судом как осведомленность предприятия ответчика о существующем долге расчета и его невыполнение.
Кроме того, согласно заключению Верховного Суда, викладений в постановлении от 28 марта 2018 по делу № 243/5469/17, сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией.
Учитывая, что судом установлен факт пребывания истца в трудовых отношениях с ОАО ‚Укрзализныця‘, который ответчиком оспаривается, и при увольнении с предприятия окончательного расчета с истцом проведено не было, задолженность по заработной плате (начисленная) за период с марта 2017 по июль 2017 составляет 21406, 25 грн., Которая подлежит взысканию с ответчика (сумма без удержания предусмотренных законом налогов и сборов).
Согласно Закону ‚Об особенностях образования акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования‘, постановлением Кабинета Министров Украины от 25.06.2014 года № 200 ‚Об образовании публичного акционерного общества‘ Украинская железная дорога ‚, образовано ОАО‘ Укрзализныця ‚на базе Укрзализныци, предприятий железнодорожного транспорта, которые реорганизуются путем слияния, согласноприложению 1. с перечнем, приведенным в указанном приложении, включены ГП ‚Донецкая железная дорога‘.
Согласно части 4 ст. 36 КЗоТ Украины, в случае смены собственника предприятия, а также в случае его реорганизации (слияния, присоединения, разделения, выделения, преобразования) действие Трудового договора работника продолжается. По содержанию части 1 ст. 104 ГК Украины, юридическое лицо прекращается в результате реорганизации (слияния, присоединения, разделения, преобразования) или ликвидации. В случае реорганизации юридическихлиц имущество, права и обязанности переходят к правопреемникам. Итак, АО ‚Укрзализныця‘ в полном объеме несет обязанность оплаты труда перед истцом.
Норма ст. 67 Конституции Украины возлагает обязанность на каждого платить налоги и сборы в порядке и размерах, установленных законом.
Как указано в п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 ‚О практике применения судами законодательства об оплате труда‘, поскольку взимания и уплата подоходного налога с общественностьюн являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
То есть, при выплате истцу задолженности по заработной плате в размере 21406, 25 грн., Ответчик обязан удержать из этой суммы налоги и другие обязательные платежи.
Что касается исковых требований в части взыскания компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, то суд Выходить из следующего.
Отношения, возникающие между работником и работодателем по поводу оплаты труда, в том числе и в связи с нарушением сроков выплаты заработной платы, регулируются трудовым законодательством, а именно: КЗоТ Украины, Законами Украины ‚Об оплате труда‘, ‚Об индексации денежных доходов населения ‚, ‚ О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков ее выплаты ‚, Порядком проведения индексации денежных доходов населения, утвержденным постановлением КМУ от 17 липня 2003 года № 1078; Положением о порядке компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, утвержденным постановлением КМУ от 20 декабря 1997 года № 1427.
Под доходами следует понимать денежные доходы граждан, которые они получают на территории Украины и не имеющие разового характера: пенсии, социальные выплаты, стипендии, заработная плата и другие.
В решении Конституционного суда Украины от 15 октября 2013 № 9 рп / 2013 указано, что государство передбаачае меры, направленные на обеспечение реальной заработной платы, то есть денежного вознаграждения за выполненную работу как эквивалента стоимости потребительских товаров и услуг. Конституционный Суд Украины пришел к выводу, что средства, которые подлежат начислению в порядке индексации заработной платы и компенсации работникам части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, имеют компенсаторный характер. Как составляющие причитающейся работнику заработной платы, эти средства направлены на обеспечение реаной заработной платы с целью поддержания достаточного жизненного уровня граждан и покупательной способности заработной платы в связи с инфляционными процессами и ростом потребительских цен на товары и услуги.
Статьей 34 Закона Украины ‚Об оплате труда‘ установлено, что компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодателством.
В случаях нарушения установленных сроков выплаты заработной платы работнику предоставляется право на компенсацию в соответствии с Законом Украины ‚О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты‘, по которому компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период, начиная со дня вступления в силу настоящего Закона. Согласно ст. 3 этого Закона, сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается).
В соответствии с Положением о порядке компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, утвержденного постановлением КМУ от 20 декабря 1997 года № 1427 (с изменениями, внесенными согласно постановлению КМУ от 23 апреля 1999 года № 692) компенсация производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты заработной платы, начисленной работнику за период работы, начиная с 01 января 1998 года, если индекс цен на потребительские товары и тарифов на услуги за этот период вырос более чем на один процент.
Суд не соглашается с указанным расчетом истца о компенсации потери части дохода в связи с нарушением сроков их выплаты, поскольку указанный расчет был проведен, исходя из сумм заработной платы без удержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов.
Таким образом, компенсация потери части дохода составляет:
1) по март 2017 = 4511, 63 грн. (Сумма з / п — к выплате, согласно расчетного листка за март 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период с апреля 2017-май 2020 (100, 9×101, 3×101, 6×100, 2×99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100, 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99, 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 1225, 51 грн .;
2) по апрель 2017 = 3081, 44 грн. (Сумма з / п — к выплате, согласно расчетного листка за март 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период с мая 2017-май 2020 (101, 3×101, 6×1002 х 99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100, 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99, 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 802, 07 грн .;
3) по май 2017 = 2120, 53 грн. (Сумма з / п — к выплате, согласно расчетного листка за март 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период с июня 2017-майь 2020 (101, 6×100, 2×99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100, 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 517, 61 грн .;
4) по июнь 2017 = 2120, 53 грн. (Сумма начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за апрель 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за переот июля 2017-май 2020 (100, 2×99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99, 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 476, 07 грн .;
5) по июль 2017 = 5313, 04 грн. (Сумма начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за июль 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индексинфляции за период август 2017-май 2020 (99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100, 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99, 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 1180, 11 грн.
Общая сумма компенсации потери части дохода в связи с нарушением сроков их выплаты за период март — июль 2017 составляет 4201, 37 грн., И именно эта суммаподлежит взысканию с ответчика. Судом обращается внимание на тот факт, что расчет размера индексации невыплаченной суммы заработной платы истцом при обращении в суд проводился по состоянию на май 2020 года, и поэтому суд с соблюдением принципа диспозитивности, предусмотренного ст. 13 ГПК Украины проводит расчет должным к выплате истцу сумм индексации своевременно невыплаченной заработной платы по состоянию на май 2020 года.
В соответствии со ст. 1 Протокола к Конвенции о защите пра в человека и основных свобод каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности; никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (в частности, например, дело ‚Суханов и [И.] против Украины‘ заявления № 68385/10 и 71378/10, а также дело ‚Принц Лихтенштейна Ганс-Адам II против Германии‘, заявление N9 42527/98 тому подобное) ‚Имущество‘ может представлять собой ‚существующее имущество‘ или средства, включая ‚право требования‘, согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере ‚законное ожидание‘ / ‚правомерное ожидание‘ (legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности. Европейский Суд неоднократно указывал, что владением, на которое распространяются гарантии ст. 1 Протокола №1 также имущественные интересы, требования имущественного характера, социальные выплаты, по которым лицо имеет правомерное ожидание, что такие требованийи будут довольны.
Следует обратить внимание на тот факт, что согласно приказу начальника структурного подразделения ‚Донецкая дирекция железнодорожных перевозок‘ от 17.03.2017 года № 236-ДНД на предприятии с 20.03.2017 года установлено простой для всех работников производственных подразделений дирекции, с назначением ответственных лиц за учет работников, которые находятся на простое.
Таким образом, будучи наемным работником на предприятии ответчика, истец правомерно ожидал, что получит заработную плату са свой труд, и его правомерные ожидания не должны зависеть от того, что истец не вел учет его рабочего времени после принятия решения об установлении простой на предприятии или не осуществил других мероприятий в сложившейся ситуации.
Согласно п. 2 части 1 ст. 430 ГПК Украины по делам о присуждении работнику заработной платы суд допускает немедленное исполнение решений, но не более чем за один месяц, в связи с чем суд считает необходимым допустить немедленное исполнение решения судав части взыскания в пользу особа_1 задолженности по заработной плате за один месяц — за март 2017 года в размере 5673, 71 (сумма без удержания соответствующих налогов и сборов).
Учитывая, что в соответствии с п. 1 ч. 1 ст.5 Закона Украины ‚О судебном сборе‘ истец освобожден от уплаты судебного сбора, с ответчика по ч. 6 ст.141 ГПК Украины подлежит взысканию судебный сбор в пользу государства пропорционально удовлетворенных исковых требований.
С учетом того, что в день обращения в суд сумма сувого сбора для физических лиц за обращение в суд с исковым заявлением имущественного характера составляла 840, 80 грн., а истец освобожден от уплаты судебного сбора на основании п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины ‚О судебном сборе‘, поэтому с ответчика следует взыскать судебный сбор пропорционально удовлетворенной части исковых требований в сумме 810, 21 грн.
Руководствуясь ст.ст. 259, 263−265, 141 ГПК Украины, суд
решил:
Исковые требования особа_1, в интересах которого действует адвокат [Л.] [В.] [В.] к Акционерныйго общества ‚Украинская железная дорога‘ о взыскании задолженности по заработной плате — удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества ‚Украинская железная дорога‘, ердпоу 40075815; адрес местонахождения: 3 680 г.. ул. Тверская, д. 5, в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_2, задолженность по заработной плате за март — июль 2017 года в общем размере 21 406 гривен 25 копеек.
Обязать Акционерное общество ‚Украинская железная дорога‘ при выплате особа_1 задолженности пв заработной плате в размере 21406, 25 грн. удержать из этой суммы налоги и другие обязательные платежи.
Взыскать с Акционерного общества ‚Украинская железная дорога‘, ердпоу 40075815; адрес местонахождения: 3 680 г.. ул. Тверская, д. 5, в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_2, сумму компенсации за потерю части заработной платы, в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 4201 гривна 37 копеек.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания на особа_1 задолженаности по заработной плате за один месяц — за март 2017 в размере 5673 гривны 71 копейка.
Взыскать с Акционерного общества ‚Украинская железная дорога‘ в пользу государства судебный сбор в размере 810 гривен 21 копейку.
В удовлетворении остальной части требований — отказать.
Апелляционную жалобу на решение суда может быть подана в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Донецкий апелляционный суд через Добропольский горрайонный суд Донецкой области. Участник дела, которому полное решение не було вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока для подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апеляционными производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Стороны по делу
Истец — особа_1, информация_1, ИНН номер_2, место регистрации: адрес_1;
Представитель истца — адвокат [Л.] [В.] [В.] свидетельство о праве на занятие адвокатской деятельностью № 5440 от 27.03.2019 года, адрес: 49100, Днепропетровская область,. Днепр, пр. Героев, 3/4;
Ответчик — Акционерное общество ‚Украинская железная дорога‘, код егрпоу 40075815, адрес: 03680, г.. Киев, ул. Тверская, 5.
Судья В.В. [К.]
15.10.2020
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
15.10.2020 227/2464/20
рішення
іменем україни
15 жовтня 2020 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Корнєєвої В.В.
при секретарі Сухіній О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1, в інтересах якого діє адвокат [Л.] Віктор [В.] до Акціонерного товариства ‚Українська залізниця‘ про стягнення заборгованої заробітної плати, —
встановив:
Позивач особа_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства ‚Українська залізниця‘ про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, в обґрунтування якого зазначив, що 11.07.2016 року відбулася реорганізація структурного підрозділу ДП ‚Донецька залізниця‘ шляхом його злиття, як наслідок, позивача переведено до Виробничого підрозділу ‚Іловайське вагонне депо‘ структурного підрозділу ‚Донецька дирекція залізничних перевезень‘ регіональної філії ‚Донецька залізниця‘ АТ ‚Українська залізниця‘, про що маються відповідні записи у трудовій книжці. 15.03.2017 року в.о. начальника філії ‚Донецька залізниця‘ АТ ‚Українська залізниця‘ Носулько О.О. видано наказ № 384−11 від 15.03.17 ‚Про встановлення простою‘, 28.04.2017 року видано наказ № 645−113−1 ‚Про деякі питання діяльності РФ ‚Донецька залізниця‘, яким передбачено скорочення штату та вивільнення працівників відповідно до вимог чинного законодавства. 15.05.2017 року позивачу було видано повідомлення про ліквідацію та виведення зі штатного розпису посади з підписами всіх членів комісії та про його особисте ознайомлення. 10.07.2017 року структурним підрозділом АТ ‚Українська залізниця‘ видано наказ № 3941/дн-ОС про звільнення позивача на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, разом з тим, в день звільнення відповідач повний розрахунок з позивачем не провів. Відповідно до розрахункових листів заробітної плати, розмір заборгованої заробітної плати за період з березня по липень 2017 року складає 21406, 25 грн. (з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та зборів). З врахуванням індексів споживчих цін за період невиплати, розмір заборгованої компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати складає 5168, 05 грн. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача АТ ‚Українська залізниця‘ заборгованість по заробітній платі у розмірі 21406, 25 грн., з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та зборів, а також компенсацію за втрату частини заробітної плати в розмірі 5168, 05 грн. без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів, а також допустити негайне виконання рішення суду у межах заборгованості за один місяць.
Представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не погоджується з викладеним у позовній заяві. Представник відповідача вважає, що у зв`язку з захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів ПАТ ‚Укрзалізниця‘, у відповідача відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної тощо). Висновком Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року відносно ПАТ ‚Укрзалізниця‘ засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей, у зв`язку з чим нарахування заробітної плати було припинено, та вищевказаний факт є підставою для звільнення відповідача від відповідальності. Окрім того, відповідач не може підтвердити інформацію щодо фактичного виконання позивачем робіт, визначених трудовим договором, а також здійснити нарахування заробітної плати та інших виплат через відсутність первинних документів, зокрема, табелів обліку робочого часу із відміткою про фактично відпрацьований час. Втрата контролю і доступу АТ ‚Укрзалізниця‘ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що знаходяться на непідконтрольній території Донецької області, знівелювала можливість відповідача виконати зобов`язання перед працівниками згідно ст.ст. 47, 83, 115, 116 КЗпП України. Одночасно представником відповідача було повідомлено суд про те, що позивачу було нараховано заробітну плату за період з 01 березня 2017 року по 15 березня 2017 року в розмірі 1585, 09 грн., яка станом на 28.07.2020 року не отримана. Окрім того, з 16 березня 2017 року від бухгалтерії виробничого підрозділу ‚Іловайське вагонне депо‘ до дирекції у м. Лиман не надходили оригінали документів для нарахування та виплати заробітної плати, табелі обліку робочого часу з відмітками про фактично відпрацьований час, оригінали внутрішніх наказів (розпоряджень) та інше. Необхідність сплати вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку у разі припинення Трудового договору на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України була визначена згідно ст. 44 КЗпП України. На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на безпідставність заявлених позовних вимог, а також надання неналежних доказів, оскільки їх було виготовлено на непідконтрольній українській владі території — в м. Іловайськ. Окрім того, представник відповідача зазначив, що позивач особа_1 не звертався до відповідача з питання проведення з ним остаточного розрахунку та не подавав жодних документів.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлялись належним чином, в матеріалах справи міститься прохання представника позивача проводити розгляд справи без його участі та без участі позивача. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що просить розглядати справу без його участі, в зв`язку з чим суд, приймаючи до уваги норми ст. ст. 81−83 ЦПК України, приходить до висновку про наявність підстав розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх [censored] приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:
Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки номер_1, заведеної на ім`я позивача особа_1, його 18.08.2000 року прийнято токарем 4 розряду дільниці з ремонту обладнання Вагонного депо Іловайськ Донецької залізної дороги, 01.01.2002 року встановлено 5 розряд токаря дільниці з ремонту обладнання. 11.07.2016 року Державне підприємство ‚Донецька залізниця‘ реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію ‚Донецька залізниця‘ публічного акціонерного товариства ‚Українська залізниця‘ на підставі відповідного наказу, ‚Вагонне депо Іловайськ‘ ‚Державного підприємства ‚Донецька залізниця‘ реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ ‚Іловайське вагонне депо‘ структурного підрозділу ‚Донецька дирекція залізничних перевезень‘ регіональної філії ‚Донецька залізниця‘ Публічного акціонерного товариства ‚Українська залізниця‘ (а.с. 6−9).
З копії наказу № 236/днд від 17.03.2017 року по СП ‚Донецька дирекція залізничних перевезень‘ ‚Про встановлення простою‘ вбачається, що з 20 березня 2017 року для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції було встановлено початок простою. Згідно п. 8 вказаного наказу, оплату за час простою не з вини працівників провести з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи.
Представником відповідача на виконання ухвали суду було надано копію наказу від 28.04.2017 року № 645-Н3−1 ‚Про деякі питання діяльності регіональної філії ‚Донецька залізниця‘, зі змісту якого вбачається, що було прийнято рішення про вилучення з 17.07.0217 року зі складу регіональної філії ‚Донецька залізниця‘ структурного підрозділу ‚Донецька дирекція залізничних перевезень‘ та виробничих підрозділів, які підпорядковані структурному підрозділу ‚Донецька дирекція залізничних перевезень‘ і загальною чисельністю 14 510 штатних одиниць, в тому числі і виробничого підрозділу ‚Іловайське вагонне депо‘ (176 шт.од.). Згідно п.п. 3−4 вказаного наказу було прийнято рішення про скорочення штату працівників структурних підрозділів ‚Донецька дирекція залізничних перевезень‘ та ‚Луганська дирекція залізничних перевезень‘ регіональної філії ‚Донецька залізниця‘ ПАТ ‚Укрзалізниця‘ та підпорядкованих ним виробничих підрозділів з 17.07.2017 року, начальникам дирекцій залізничних перевезень доручено забезпечити своєчасне, з дотриманням вимог чинного законодавства України, персональне попередження працівників структурного/виробничих підрозділів ‚Донецька дирекція залізничних перевезень‘ та ‚Луганська дирекція залізничних перевезень‘ про їх звільнення у зв`язку із скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 17.07.2017 та ознайомлення працівників з переліком наявних вакантних посад по структурним підрозділам ПАТ ‚Укрзалізниця‘, які розташовані на підконтрольній українській владі території; процедуру вивільнення працівників провести відповідно до вимог чинного законодавства.
Окрім того, вказані обставини були встановлені судом в ході судового розгляду цивільної справи № 227/5225/19 за позовом особа_2 до Акціонерного товариства ‚Українська залізниця‘ про стягнення заборгованої заробітної плати, рішення у вказаній справі набрало законної сили 08.10.2020 року і встановлені судом аналогічні обставини відповідачем не оскаржувалися.
З матеріалів справи вбачається, що 15.05.2017 року позивачу під особистий підпис було вручено повідомлення, згідно якого з 17 липня 2017 року посада, яку обіймав позивач, підлягала ліквідації та виведенню зі штатного розпису, та повідомлено, що у випадку відмови від переведення на запропоновані посади згідно з переліком посад на переведення, позивача буде звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України із виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку (а.с. 10).
17.07.2017 року особа_1 було звільнено у зв`язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці та копією наказу (розпорядження) № 3941/дн-ОС від 10.07.2017 року (а.с. 8, 11) Зі змісту вказаного наказу вбачається, що відповідачем було прийнято рішення про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку.
Згідно розрахункових листів з заробітної плати за березень 2017 року, проведеного ВП Іловайськ СП ‚ддзп‘ філії ‚Дон.зал.‘, сума нарахованої заробітної плати склала 5673, 71 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 20), згідно розрахунку за квітень 2017 року — 3875, 12 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 21), згідно розрахунку за травень 2017 року — 2666, 72 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 22), згідно розрахунку за червень 2017 року — 2666, 72 грн. (а.с. 23), згідно розрахунку за липень 2017 року — 6523, 98 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 24).
Позивач зазначає, що роботодавець провів його звільнення із роботи, але в той же час не провів із ним остаточний розрахунок, довідку про нараховану та належну до виплати заробітну плату не видав, в зв`язку з чим на підтвердження своїх позовних вимог надав наявні в нього розрахункові листки.
В ході судового розгляду відповідачем було повідомлено суд про факт нарахування позивачу грошової суми в розмірі 1585, 09 грн. в якості оплати за роботу в березні 2017 року, проте як зазначив представник відповідача, вказана сума заробітної плати не була отримана позивачем (а.с. 43).
За клопотанням судом було витребувано інформацію з Пенсійного фонду України щодо індивідуальних відомостей позивача як застрахованої особи. Суд приймає до уваги відомості, які містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу, наданих органом Пенсійного фонду України на виконання ухвали суду про витребування доказів.
З матеріалів справи вбачається, що інформація щодо нарахованої заробітної плати позивача, зазначена в розрахункових листках (за період з липня 2016 року по березень 2017 року), наданих до суду позивачем, повністю співпадає із відомостями, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб, витяг з якого було надано до суду Добропільським ОУПФУ в Донецькій області (а.с. 38 зв.), в тому числі за березень 2017 року, в той час як довідка відповідача (а.с. 43) про нарахування позивачу заробітної плати в розмірі 1585, 09 грн. (до видачі — 1260, 44 грн.) протирічить інформації, яка була надана Пенсійним фондом України, згідно якої сума нарахованої заробітної плати за березень 2017 року становить 5673, 71 грн.
Суд приходить до висновку про необхідність прийняти до уваги надані позивачем копії розрахункових листків на підтвердження заявлених позовних вимог, оскільки зазначені в них відомості повністю підтверджуються відомостями про застраховану особу (а.с. 37−38), а також порядку оплати простою працівників, зазначеному в наказах № 236/днд від 17.03.2017 та від 28.04.2017 року № 645-Н3−1, а також розрахунку з врахуванням розміру вихідної допомоги, зазначеному в копії наказу про звільнення позивача (а.с. 11).
Таким чином, сума заборгованої заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 21406, 25 грн. (сума без утримання передбачених законом податків та зборів).
Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України ‚Про оплату праці‘ працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Частиною 1 статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпПУ, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує факт того, що позивача було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 17.07.2017 року, але в той же час відповідач не зазначає про вчинення ним необхідних дій, передбачених ст. 116 КЗпП України в день звільнення позивача. Суд звертає увагу на те, що частина заборгованості по заробітній платі в розмірі 1585, 09 грн. (до видачі — 1260, 44 грн.) відповідачем не була виплачена позивачеві, і вказаний розмір заборгованості було визнано представником відповідача у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до положень ст.ст. 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
Частиною 2 статті 30 Закону України ‚Про оплату праці‘ саме роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Наявність роздрукованих розрахункових листів, виданих позивачу, який використав їх як доказ наявної заборгованості із заробітної плати, свідчить та розцінюється судом як обізнаність підприємства відповідача про існуючий обов`язок розрахунку та його невиконання.
Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
Враховуючи, що судом встановлено факт перебування позивача в трудових відносинах з ПАТ ‚Укрзалізниця‘, який відповідачем не оспорюється, та при звільненні з підприємства остаточного розрахунку з позивачем проведено не було, заборгованість по заробітній платі (нарахована) за період з березня 2017 року по липень 2017 року становить 21406, 25 грн., яка підлягає стягненню з відповідача (сума без утримання передбачених законом податків та зборів).
Відповідно до Закону ‚Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування‘, постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 ‚Про утворення публічного акціонерного товариства ‚Українська залізниця‘, утворено ПАТ ‚Укрзалізниця‘ на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1. до переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено ДП ‚Донецька залізниця‘.
Відповідно до частини 4 ст. 36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія Трудового договору працівника продовжується. За змістом частини 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Отже, АТ ‚Укрзалізниця‘ у повному обсязі несе обов`язок оплати праці перед позивачем.
Норма ст. 67 Конституції України покладає обов`язок на кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як зазначено в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 ‚Про практику застосування судами законодавства про оплату праці‘, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Тобто, при виплаті позивачу заборгованості по заробітній платі в розмірі 21406, 25 грн., відповідач зобов`язаний утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, то суд виходить з наступного.
Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України, Законами України ‚Про оплату праці‘, ‚Про індексацію грошових доходів населення‘, ‚Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати‘, Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427.
Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.
В рішенні Конституційного суду України від 15 жовтня 2013 року № 9 рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати, ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Статтею 34 Закону України ‚Про оплату праці‘ встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України ‚Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати‘, за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Згідно ст. 3 цього Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 23 квітня 1999 року № 692) компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.
Суд не погоджується з наведеним розрахунком позивача щодо компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати, оскільки зазначений розрахунок було проведено, виходячи з сум заробітної плати без утримання з цієї суми передбачених законом податків і зборів.
Таким чином, компенсація втрати частини доходу складає:
1) за березень 2017 року = 4511, 63 грн. (сума з/п — до виплати, згідно розрахункового листка за березень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період з квітня 2017 року-травень 2020 року (100, 9×101, 3×101, 6×100, 2×99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100, 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99, 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 1225, 51 грн.;
2) за квітень 2017 року = 3081, 44 грн. (сума з/п — до виплати, згідно розрахункового листка за березень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період з травня 2017 року-травень 2020 року (101, 3×101, 6×100, 2×99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100, 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99, 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 802, 07 грн.;
3) за травень 2017 року = 2120, 53 грн. (сума з/п — до виплати, згідно розрахункового листка за березень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період з червня 2017 року-травень 2020 року (101, 6×100, 2×99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100, 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99, 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 517, 61 грн.;
4) за червень 2017 року = 2120, 53 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за квітень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період липень 2017 року-травень 2020 року (100, 2×99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100, 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99, 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 476, 07 грн.;
5) за липень 2017 року = 5313, 04 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за липень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період серпень 2017 року-травень 2020 року (99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100, 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99, 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 1180, 11 грн.
Загальна сума компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період березень — липень 2017 року становить 4201, 37 грн., і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача. Судом звертається увага на той факт, що розрахунок розміру індексації невиплаченої суми заробітної плати позивачем під час звернення до суду проводився станом на травень 2020 року, й тому, суд із дотриманням принципу диспозитивності, передбаченого ст. 13 ЦПК України проводить розрахунок належним до виплати позивачу сум індексації своєчасно невиплаченої заробітної плати станом на травень 2020 року.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа ‚Суханов та Ільченко проти України‘ заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа ‚Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини‘, заява N9 42527/98 тощо) ‚майно‘ може являти собою ‚існуюче майно‘ або засоби, включаючи ‚право вимоги‘ відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні ‚законне сподівання‘/ ‚правомірне очікування‘ (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності. Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Слід звернути увагу на той факт, що згідно наказу начальника Структурного підрозділу " Донецька дирекція залізничних перевезень» від 17.03.2017 року № 236-ДНД на підприємстві з 20.03.2017 року встановлено простій для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції, із призначенням відповідальних осіб за облік працівників, які знаходяться на простої.
Таким чином, будучи найманим працівником на підприємстві відповідача, позивач правомірно очікував, що отримає заробітну плату за свою працю, і його правомірні очікування не повинні залежати від того, що позивач не вів облік його робочого часу після прийняття рішення про встановлення простою на підприємстві або не здійснив інших заходів в ситуації, що склалася.
Відповідно до п. 2 частини 1 ст. 430 ЦПК України у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць — за березень 2017 року в розмірі 5673, 71 (сума без утримання відповідних податків та зборів).
Враховуючи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України „Про судовий збір“ позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача за ч. 6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що на день звернення до суду сума судового збору для фізичних осіб за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру становила 840, 80 грн., а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір“, тому з відповідача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 810, 21 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 263−265, 141 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги особа_1, в інтересах якого діє адвокат [Л.] Віктор [В.] до Акціонерного товариства „Українська залізниця“ про стягнення заборгованої заробітної плати — задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства „Українська залізниця“, єрдпоу 40075815; адреса місцезнаходження: 3 680 м. Київ вул. Тверська, буд. 5, на користь особа_1, інформація_1, іпн номер_2, заборгованість по заробітній платі за березень — липень 2017 року в загальному розмірі 21 406 гривень 25 копійок.
Зобов`язати Акціонерне товариство „Українська залізниця“ при виплаті особа_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 21406, 25 грн. утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.
Стягнути з Акціонерного товариства „Українська залізниця“, єрдпоу 40075815; адреса місцезнаходження: 3 680 м. Київ вул. Тверська, буд. 5, на користь особа_1, інформація_1, іпн номер_2, суму компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати, у розмірі 4201 гривня 37 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на особа_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць — за березень 2017 року у розмірі 5673 гривні 71 копійка.
Стягнути з Акціонерного товариства „Українська залізниця“ на користь держави судовий збір у розмірі 810 гривень 21 копійку.
У задоволенні іншої частини вимог — відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач — особа_1, інформація_1, іпн номер_2, місце реєстрації: адреса_1;
Представник позивача — адвокат [Л.] Віктор [В.] свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 5440 від 27.03.2019 року, адреса: 49100, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Героїв, 3/4;
Відповідач — Акціонерне товариство „Українська залізниця“, код єдрпоу 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5.
Суддя В. В. Корнєєва
15.10.2020
решение
именем украины
15 октября 2020 г.. Доброполье
Добропольский горрайонный суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи [К.] В.В.
при секретаре [С.] О.Ю.,
рассмотрев в открытом судебном заседании. Доброполье в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску особа_1 в интересах которого действует адвокат [Л.] [В.] [В.] к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате, —
В:
Истец особа_1 обратился к Добропольского горрайонного суда Донецкой области с исковым заявлением к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате, компенсации за потерю части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, в обоснование которого указал, что 11.07. 2016состоялась реорганизация структурного подразделения ГП «Донецкая железная дорога» путем его слияния, как следствие, истца переведен в Производственного подразделения «Иловайское вагонное депо» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Украинская железная дорога», о чем имеются соответствующие записи в трудовой книжке. 15.03.2017 года и.о. начальника филиала «Донецкая железная дорога» АО «Украинская железная дорога» Носулько А.А. издан приказ № 384−11 от 15.03.17 «Об установлении простоя», 28.04.2017 года издан приказ № 645−113−1 «О некоторых вопросах деятельности РФ» Донецкая железная дорога «, которым предусмотрено сокращение штата и увольнения работников в соответствии с требованиями действующего законодательства. 15.05.2017 года истцу было выдано сообщение о ликвидации и вывода из штатного расписания должности с подписями всех членов комиссии и о его личное знакомство. 10.07.2017 года структурным подразделением АО „Украинская железная дорога“ издан приказ № 3941 / ДН-ОС о свильнення истца на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины, вместе с тем, в день освобождения ответчик полный расчет с истцом провел. Согласно расчетных листов заработной платы, размер задолженности по заработной плате за период с марта по июль 2017 составляет 21406, 25 грн. (С удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов). С учетом индексов потребительских цен за период невыплаты, размер задолженности компенсации за потерю части заработной платы в связи с порушенням сроков ее выплаты составляет 5168, 05 грн. На основании изложенного, истец просит взыскать с ответчика АО „Украинская железная дорога“ задолженность по заработной плате в размере 21406, 25 грн., С удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов, а также компенсацию за потерю части заработной платы в размере 5168, 05 грн. без удержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов, а также допустить немедленное исполнение решения суда в пределах задолженности за один месяц. Представитель ответчика направил в суд отзыв на исковое заявление, в котором отметил, что не согласен с изложенным в исковом заявлении. Представитель ответчика считает, что в связи с захватом неизвестными лицами административного здания и производственных объектов ОАО „Укрзализныця“, у ответчика отсутствует доступ к документации предприятия (кадровой, первичной, технической, договорной, налоговой, архивного и т.д.). Заключением Торгово-промышленной палаты Украины от 16 января 2018 относительно ПАО „Укрзалезных ‚засвидетельствовано наступления форс-мажорных обстоятельств при осуществлении хозяйственной деятельности на территории Донецкой и Луганской областей, в связи с чем начисление заработной платы было прекращено, и вышеуказанный факт является основанием для освобождения ответчика от ответственности. Кроме того, ответчик не может подтвердить информацию о фактическом выполнения истцом работ, определенных трудовым договором, а также осуществить начисление заработной платы и других выплат за отсутствия первичныхдокументов, в частности, табелей учета рабочего времени с отметкой о фактически отработанном времени. Потеря контроля и доступа АО ‚Укрзализныця‘ в своих производственных мощностей и другого имущества, находящихся на неподконтрольной территории Донецкой области, нивелирована возможность ответчика выполнить обязательства перед работниками согласно ст 47, 83, 115, 116 КЗоТ Украины. Одновременно представителем ответчика было сообщено суд о том, что истцу была начислена заработная плата за период с 01 березня 2017 по 15 марта 2017 года в размере 1585, 09 грн., которая по состоянию на 28.07.2020 года не получен. Кроме того, с 16 марта 2017 от бухгалтерии производственного подразделения ‚Иловайское вагонное депо‘ в дирекцию в г.. Лиман не поступали оригиналы документов для начисления и выплаты заработной платы, табели учета рабочего времени с отметками о фактически отработанном времени, оригиналы внутренних приказов (распоряжений) и прочее. Необходимость уплаты выходного пособия в размере не менее среднього месячного заработка при прекращении Трудового договора на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины была определена согласно ст. 44 КЗоТ Украины. На основании изложенного, представитель ответчика просил отказать в удовлетворении исковых требований в полном объеме с учетом беспочвенность заявленных исковых требований, а также предоставление ненадлежащих доказательств, поскольку они были изготовлены на неподконтрольной украинской власти территории — в г.. Иловайск. Кроме того, представитель ответчика отметил, что истец особоА_1 не обращался к ответчику по вопросу проведения с ним окончательного расчета и не подавал никаких документов.
Стороны в судебное заседание не явились, о дате, времени и месте рассмотрения гражданского дела извещен надлежащим образом, в материалах дела содержится просьба представителя истца проводить рассмотрение дела без его участия и без участия истца. Представитель ответчика в отзыве на исковое заявление указал, что просит рассматривать дело без его участия, в связи с чем суд, принимая дв виду нормы ст. ст. 81−83 ГПК Украины, приходит к выводу о наличии оснований рассмотрения дела по имеющимся в нем материалам.
С учетом ч. 2 ст. 247 Гражданского процессуального кодекса Украины, в связи с неявкой всех участников дела фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется. В соответствии со ст. 223 ГПК Украины, неявка в судебное заседание кого-либо участника дела при условии, что его надлежащим образом уведомлены о дате, времени и месте этогозаседания, не препятствует рассмотрению дела по существу.
Суд, рассмотрев гражданское дело в пределах заявленных требований, исследовав материалы дела и доказательства в их совокупности, приходит к выводу, что исковые требования подлежат удовлетворению частично, учитывая следующее:
Судом установлено, что согласно копии трудовой книжки номер_1, заведенного на имя истца особа_1, его 18.08.2000 года принято токарем 4 разряда участка по ремонту оборудования вагонного депо Иловайск Донецкой железной дороги, 01.01.2002 року установлено 5 разряд токаря участка по ремонту оборудования. 11.07.2016 года Государственное предприятие ‚Донецкая железная дорога‘ реорганизовано путем слияния в региональный филиал ‚Донецкая железная дорога‘ публичного акционерного общества ‚Украинская железная дорога‘ на основании соответствующего приказа, ‚Вагонное депо Иловайск‘ ‚Государственного предприятия‘ Донецкая железная дорога ‚реорганизовано путем слияния в производственное подразделение ‚Иловайское вагонное депо‘ структурного подразделения ‚Донецкая дирекция железнодорожных перевозок‘ ререгиональная филиала ‚Донецкая железная дорога‘ Публичного акционерного общества ‚Украинская железная дорога‘ (а 6−9).
С копии приказа № 236 / ДНД от 17.03.2017 года по СП ‚Донецкая дирекция железнодорожных перевозок‘ ‚Об установлении простоя‘ усматривается, что с 20 марта 2017 для всех работников производственных подразделений дирекции было установлено начале простоя. Согласно п. 8 указанного приказа, оплате за время простоя не по вине работников провести из расчета двух третей тарифной ставки установленного працивников разряда (оклада) за все время простоя согласно графику работы.
Представителем ответчика во исполнение постановления суда была предоставлена копия приказа от 28.04.2017 года № 645-Н3−1 ‚О некоторых вопросах деятельности регионального филиала‘ Донецкая железная дорога ‚, из содержания которого следует, что было принято решение об изъятии из 17.07.0217 года с состав регионального филиала ‚Донецкая железная дорога‘ структурного подразделения ‚Донецкая дирекция железнодорожных перевозок‘ и производственных подразделений, подчиненных структурном подразделения ‚Донецкая дирекция железнодорожных перевозок‘ и общей численностью 14 510 штатных единиц, в том числе и производственного подразделения ‚Иловайское вагонное депо‘ (176 шт.од.). Согласно п 3−4 указанного приказа было принято решение о сокращении штата работников структурных подразделений ‚Донецкая дирекция железнодорожных перевозок‘ и ‚Луганская дирекция железнодорожных перевозок‘ регионального филиала ‚Донецкая железная дорога‘ ОАО ‚Укрзализныця‘ и подчиненных им производственных подразделений по 17.07.2017 года, начальникам дирекций железнодорожных перевозок поручено обеспечить своевременное, с соблюдением требований действующего законодательства Украины, персональное предупреждение работников структурного / производственных подразделений ‚Донецкая дирекция железнодорожных перевозок‘ и ‚Луганская дирекция железнодорожных перевозок‘ об их освобождении в связи с сокращением штата по п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины с 17.07.2017 и ознакомление работников с перечнем имеющихся вакантных должностей по структурным подразделениям ОАО ‚Укрзализныця‘, расположенных на подконтрольной украинскому власти территории; процедуру увольнения работников провести в соответствии с требованиями действующего законодательства.
Кроме того, указанные обстоятельства были установлены судом в ходе судебного рассмотрения гражданского дела № 227/5225/19 по иску лицо_2 к Акционерного общества ‚Украинская железная дорога‘ о взыскании задолженности по заработной плате, решение по указанному делу вступило в законную силу 08.10.2020 года и установлены судом аналогичные обстоятельства ответчиком оскаржувалися.
Из материалов дела усматривается, что 15.05.2017 года истцу под личную подпись вручили сообщение, согласно которому с 17 июля 2017 должность, которую занимал истец, подлежала ликвидации и выведению из штатного расписания, и сообщили, что в случае отказа от перевода на предложенные должности согласно перечню должностей на перевод, истца будет уволен на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины с выплатой выходного пособия в размере среднемесячного заработка (а 10).
17.07.2017 особа_1 был освобожден в связи с сокращением штата согласно п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины, что подтверждается соответствующей записью в трудовой книжке и копией приказа (распоряжения) № 3941 / ДН-ОС от 10.07.2017 года (л.д. 8, 11) Из содержания указанного приказа следует, что ответчиком было принято решение о выплате единовременной денежной помощи в размере одного среднемесячного заработка.
Согласно расчетных листов по заработной плате за март 2017 года, проведенного ОП Иловайск СП ‚ДДЗП ‚филиала‘ Дон.зал. ‚, Сумма начисленной заработной платы составила 5673, 71 грн. (Без удержания соответствующих налогов и сборов) (а 20), согласно расчета за апрель 2017 — 3875, 12 грн. (Без удержания соответствующих налогов и сборов) (а 21), согласно расчета за май 2017 — 2666, 72 грн. (Без удержания соответствующих налогов и сборов) (а 22), согласно расчета за июнь 2017 — 2666, 72 грн. (А 23), согласно расчета за июль 2017 — 6523, 98 грн. (Без содержания соответствующихх налогов и сборов) (а 24).
Истец отмечает, что работодатель провел его освобождения из работы, но в то же время не провел с ним окончательный расчет, справку о начисленной и подлежащую выплате заработной платы не выдал, в связи с чем в подтверждение своих исковых требований предоставил имеющиеся у него расчетные листки.
В ходе судебного разбирательства ответчиком было сообщено суд о факте начисления истцу денежной суммы в размере 1585, 09 грн. в качестве оплаты за работу в марте 2017 года, проте как отметил представитель ответчика, указанная сумма заработной платы не была получена истцом (л.д. 43).
По ходатайству судом было истребовано информацию из Пенсионного фонда Украины в отношении индивидуальных сведений истца в качестве застрахованного лица. Суд принимает во внимание сведения, содержащиеся в индивидуальных сведениях о застрахованном лице, предоставляемых органом Пенсионного фонда Украины во исполнение постановления суда об истребовании доказательств.
Из материалов дела усматривается, что информация о начисленой заработной платы истца, указанная в расчетных листках (за период с июля 2016 по март 2017 года), предоставленных в суд истцом, полностью совпадает со сведениями, которые содержатся в Реестре застрахованных лиц, выписка из которого было предоставлено в суд Добропольского ОУПФУ в Донецкой области (а 38 н.), в том числе за март 2017 года, в то время как справка ответчика (л.д. 43) о начислении истцу заработной платы в размере 1585, 09 грн. (До выдачи — 1260, 44 грн.) Противоречит инфорформации, которая была предоставлена Пенсионным фондом Украины, согласно которой сумма начисленной заработной платы за март 2017 составляет 5673, 71 грн.
Суд приходит к выводу о необходимости принять во внимание предоставленные истцом копии расчетных листков в подтверждение заявленных исковых требований, поскольку указанные в них сведения полностью подтверждаются сведениями о застрахованном лице (а 37−38), а также порядка оплаты простоя работников, указанном в приказах № 236 / ДНД от 17.03.2017 и от 28.04.2017 года № 645-Н3−1, а также расчета с учетом размера выходного пособия, указанном в копии приказа об увольнении истца (л.д. 11).
Таким образом, сумма задолженности по заработной плате, подлежащей взысканию с ответчика в пользу истца, составляет 21406, 25 грн. (Сумма без удержания предусмотренных законом налогов и сборов).
Согласно ч. 1 ст. 21 Закона Украины ‚Об оплате труда‘ работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на пидстави заключенного Трудового договора.
Частью 1 статьи 47 КЗоТ Украины предусмотрено, что собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно части 1 статьи 116 КЗоТ, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работаетвал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Как следует из материалов дела, ответчик отрицает факт того, что истец был освобожден по п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины с 17.07.2017 года, но в то же время ответчик отмечает о совершении имнеобходимых действий, предусмотренных ст. 116 КЗоТ Украины в день увольнения истца. Суд обращает внимание на то, что часть задолженности по заработной плате в размере 1585, 09 грн. (До выдачи — 1260, 44 грн.) Ответчиком была выплачена истцу, и указанный размер задолженности было признано представителем ответчика в отзыве на исковое заявление.
В соответствии с положениями ст 115, 116 КЗоТ Украины, отсутствие задолженности перед истцом должен доказать именно работодатель.
Частью 2 статьи 30 Закона Укны ‚Об оплате труда‘ именно работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Наличие распечатанных расчетных листов, выданных истцу, который использовал их в качестве доказательства имеющейся задолженности по заработной плате, свидетельствует и расценивается судом как осведомленность предприятия ответчика о существующем долге расчета и его невыполнение.
Кроме того, согласно заключению Верховного Суда, викладений в постановлении от 28 марта 2018 по делу № 243/5469/17, сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией.
Учитывая, что судом установлен факт пребывания истца в трудовых отношениях с ОАО ‚Укрзализныця‘, который ответчиком оспаривается, и при увольнении с предприятия окончательного расчета с истцом проведено не было, задолженность по заработной плате (начисленная) за период с марта 2017 по июль 2017 составляет 21406, 25 грн., Которая подлежит взысканию с ответчика (сумма без удержания предусмотренных законом налогов и сборов).
Согласно Закону ‚Об особенностях образования акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования‘, постановлением Кабинета Министров Украины от 25.06.2014 года № 200 ‚Об образовании публичного акционерного общества‘ Украинская железная дорога ‚, образовано ОАО‘ Укрзализныця ‚на базе Укрзализныци, предприятий железнодорожного транспорта, которые реорганизуются путем слияния, согласноприложению 1. с перечнем, приведенным в указанном приложении, включены ГП ‚Донецкая железная дорога‘.
Согласно части 4 ст. 36 КЗоТ Украины, в случае смены собственника предприятия, а также в случае его реорганизации (слияния, присоединения, разделения, выделения, преобразования) действие Трудового договора работника продолжается. По содержанию части 1 ст. 104 ГК Украины, юридическое лицо прекращается в результате реорганизации (слияния, присоединения, разделения, преобразования) или ликвидации. В случае реорганизации юридическихлиц имущество, права и обязанности переходят к правопреемникам. Итак, АО ‚Укрзализныця‘ в полном объеме несет обязанность оплаты труда перед истцом.
Норма ст. 67 Конституции Украины возлагает обязанность на каждого платить налоги и сборы в порядке и размерах, установленных законом.
Как указано в п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 ‚О практике применения судами законодательства об оплате труда‘, поскольку взимания и уплата подоходного налога с общественностьюн являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
То есть, при выплате истцу задолженности по заработной плате в размере 21406, 25 грн., Ответчик обязан удержать из этой суммы налоги и другие обязательные платежи.
Что касается исковых требований в части взыскания компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, то суд Выходить из следующего.
Отношения, возникающие между работником и работодателем по поводу оплаты труда, в том числе и в связи с нарушением сроков выплаты заработной платы, регулируются трудовым законодательством, а именно: КЗоТ Украины, Законами Украины ‚Об оплате труда‘, ‚Об индексации денежных доходов населения ‚, ‚ О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков ее выплаты ‚, Порядком проведения индексации денежных доходов населения, утвержденным постановлением КМУ от 17 липня 2003 года № 1078; Положением о порядке компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, утвержденным постановлением КМУ от 20 декабря 1997 года № 1427.
Под доходами следует понимать денежные доходы граждан, которые они получают на территории Украины и не имеющие разового характера: пенсии, социальные выплаты, стипендии, заработная плата и другие.
В решении Конституционного суда Украины от 15 октября 2013 № 9 рп / 2013 указано, что государство передбаачае меры, направленные на обеспечение реальной заработной платы, то есть денежного вознаграждения за выполненную работу как эквивалента стоимости потребительских товаров и услуг. Конституционный Суд Украины пришел к выводу, что средства, которые подлежат начислению в порядке индексации заработной платы и компенсации работникам части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, имеют компенсаторный характер. Как составляющие причитающейся работнику заработной платы, эти средства направлены на обеспечение реаной заработной платы с целью поддержания достаточного жизненного уровня граждан и покупательной способности заработной платы в связи с инфляционными процессами и ростом потребительских цен на товары и услуги.
Статьей 34 Закона Украины ‚Об оплате труда‘ установлено, что компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодателством.
В случаях нарушения установленных сроков выплаты заработной платы работнику предоставляется право на компенсацию в соответствии с Законом Украины ‚О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты‘, по которому компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период, начиная со дня вступления в силу настоящего Закона. Согласно ст. 3 этого Закона, сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, во внимание не принимается).
В соответствии с Положением о порядке компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, утвержденного постановлением КМУ от 20 декабря 1997 года № 1427 (с изменениями, внесенными согласно постановлению КМУ от 23 апреля 1999 года № 692) компенсация производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты заработной платы, начисленной работнику за период работы, начиная с 01 января 1998 года, если индекс цен на потребительские товары и тарифов на услуги за этот период вырос более чем на один процент.
Суд не соглашается с указанным расчетом истца о компенсации потери части дохода в связи с нарушением сроков их выплаты, поскольку указанный расчет был проведен, исходя из сумм заработной платы без удержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов.
Таким образом, компенсация потери части дохода составляет:
1) по март 2017 = 4511, 63 грн. (Сумма з / п — к выплате, согласно расчетного листка за март 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период с апреля 2017-май 2020 (100, 9×101, 3×101, 6×100, 2×99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100, 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99, 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 1225, 51 грн .;
2) по апрель 2017 = 3081, 44 грн. (Сумма з / п — к выплате, согласно расчетного листка за март 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период с мая 2017-май 2020 (101, 3×101, 6×1002 х 99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100, 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99, 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 802, 07 грн .;
3) по май 2017 = 2120, 53 грн. (Сумма з / п — к выплате, согласно расчетного листка за март 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за период с июня 2017-майь 2020 (101, 6×100, 2×99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100, 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 517, 61 грн .;
4) по июнь 2017 = 2120, 53 грн. (Сумма начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за апрель 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индекс инфляции за переот июля 2017-май 2020 (100, 2×99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99, 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 476, 07 грн .;
5) по июль 2017 = 5313, 04 грн. (Сумма начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за июль 2017 (после удержания налогов и обязательных платежей) * индексинфляции за период август 2017-май 2020 (99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100, 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99, 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 1180, 11 грн.
Общая сумма компенсации потери части дохода в связи с нарушением сроков их выплаты за период март — июль 2017 составляет 4201, 37 грн., И именно эта суммаподлежит взысканию с ответчика. Судом обращается внимание на тот факт, что расчет размера индексации невыплаченной суммы заработной платы истцом при обращении в суд проводился по состоянию на май 2020 года, и поэтому суд с соблюдением принципа диспозитивности, предусмотренного ст. 13 ГПК Украины проводит расчет должным к выплате истцу сумм индексации своевременно невыплаченной заработной платы по состоянию на май 2020 года.
В соответствии со ст. 1 Протокола к Конвенции о защите пра в человека и основных свобод каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности; никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (в частности, например, дело ‚Суханов и [И.] против Украины‘ заявления № 68385/10 и 71378/10, а также дело ‚Принц Лихтенштейна Ганс-Адам II против Германии‘, заявление N9 42527/98 тому подобное) ‚Имущество‘ может представлять собой ‚существующее имущество‘ или средства, включая ‚право требования‘, согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере ‚законное ожидание‘ / ‚правомерное ожидание‘ (legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности. Европейский Суд неоднократно указывал, что владением, на которое распространяются гарантии ст. 1 Протокола №1 также имущественные интересы, требования имущественного характера, социальные выплаты, по которым лицо имеет правомерное ожидание, что такие требованийи будут довольны.
Следует обратить внимание на тот факт, что согласно приказу начальника структурного подразделения ‚Донецкая дирекция железнодорожных перевозок‘ от 17.03.2017 года № 236-ДНД на предприятии с 20.03.2017 года установлено простой для всех работников производственных подразделений дирекции, с назначением ответственных лиц за учет работников, которые находятся на простое.
Таким образом, будучи наемным работником на предприятии ответчика, истец правомерно ожидал, что получит заработную плату са свой труд, и его правомерные ожидания не должны зависеть от того, что истец не вел учет его рабочего времени после принятия решения об установлении простой на предприятии или не осуществил других мероприятий в сложившейся ситуации.
Согласно п. 2 части 1 ст. 430 ГПК Украины по делам о присуждении работнику заработной платы суд допускает немедленное исполнение решений, но не более чем за один месяц, в связи с чем суд считает необходимым допустить немедленное исполнение решения судав части взыскания в пользу особа_1 задолженности по заработной плате за один месяц — за март 2017 года в размере 5673, 71 (сумма без удержания соответствующих налогов и сборов).
Учитывая, что в соответствии с п. 1 ч. 1 ст.5 Закона Украины ‚О судебном сборе‘ истец освобожден от уплаты судебного сбора, с ответчика по ч. 6 ст.141 ГПК Украины подлежит взысканию судебный сбор в пользу государства пропорционально удовлетворенных исковых требований.
С учетом того, что в день обращения в суд сумма сувого сбора для физических лиц за обращение в суд с исковым заявлением имущественного характера составляла 840, 80 грн., а истец освобожден от уплаты судебного сбора на основании п. 1 ч. 1 ст. 5 Закона Украины ‚О судебном сборе‘, поэтому с ответчика следует взыскать судебный сбор пропорционально удовлетворенной части исковых требований в сумме 810, 21 грн.
Руководствуясь ст.ст. 259, 263−265, 141 ГПК Украины, суд
решил:
Исковые требования особа_1, в интересах которого действует адвокат [Л.] [В.] [В.] к Акционерныйго общества ‚Украинская железная дорога‘ о взыскании задолженности по заработной плате — удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества ‚Украинская железная дорога‘, ердпоу 40075815; адрес местонахождения: 3 680 г.. ул. Тверская, д. 5, в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_2, задолженность по заработной плате за март — июль 2017 года в общем размере 21 406 гривен 25 копеек.
Обязать Акционерное общество ‚Украинская железная дорога‘ при выплате особа_1 задолженности пв заработной плате в размере 21406, 25 грн. удержать из этой суммы налоги и другие обязательные платежи.
Взыскать с Акционерного общества ‚Украинская железная дорога‘, ердпоу 40075815; адрес местонахождения: 3 680 г.. ул. Тверская, д. 5, в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_2, сумму компенсации за потерю части заработной платы, в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 4201 гривна 37 копеек.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания на особа_1 задолженаности по заработной плате за один месяц — за март 2017 в размере 5673 гривны 71 копейка.
Взыскать с Акционерного общества ‚Украинская железная дорога‘ в пользу государства судебный сбор в размере 810 гривен 21 копейку.
В удовлетворении остальной части требований — отказать.
Апелляционную жалобу на решение суда может быть подана в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Донецкий апелляционный суд через Добропольский горрайонный суд Донецкой области. Участник дела, которому полное решение не було вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока для подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апеляционными производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Стороны по делу
Истец — особа_1, информация_1, ИНН номер_2, место регистрации: адрес_1;
Представитель истца — адвокат [Л.] [В.] [В.] свидетельство о праве на занятие адвокатской деятельностью № 5440 от 27.03.2019 года, адрес: 49100, Днепропетровская область,. Днепр, пр. Героев, 3/4;
Ответчик — Акционерное общество ‚Украинская железная дорога‘, код егрпоу 40075815, адрес: 03680, г.. Киев, ул. Тверская, 5.
Судья В.В. [К.]
15.10.2020
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
15.10.2020 227/2464/20
рішення
іменем україни
15 жовтня 2020 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Корнєєвої В.В.
при секретарі Сухіній О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1, в інтересах якого діє адвокат [Л.] Віктор [В.] до Акціонерного товариства ‚Українська залізниця‘ про стягнення заборгованої заробітної плати, —
встановив:
Позивач особа_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства ‚Українська залізниця‘ про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, в обґрунтування якого зазначив, що 11.07.2016 року відбулася реорганізація структурного підрозділу ДП ‚Донецька залізниця‘ шляхом його злиття, як наслідок, позивача переведено до Виробничого підрозділу ‚Іловайське вагонне депо‘ структурного підрозділу ‚Донецька дирекція залізничних перевезень‘ регіональної філії ‚Донецька залізниця‘ АТ ‚Українська залізниця‘, про що маються відповідні записи у трудовій книжці. 15.03.2017 року в.о. начальника філії ‚Донецька залізниця‘ АТ ‚Українська залізниця‘ Носулько О.О. видано наказ № 384−11 від 15.03.17 ‚Про встановлення простою‘, 28.04.2017 року видано наказ № 645−113−1 ‚Про деякі питання діяльності РФ ‚Донецька залізниця‘, яким передбачено скорочення штату та вивільнення працівників відповідно до вимог чинного законодавства. 15.05.2017 року позивачу було видано повідомлення про ліквідацію та виведення зі штатного розпису посади з підписами всіх членів комісії та про його особисте ознайомлення. 10.07.2017 року структурним підрозділом АТ ‚Українська залізниця‘ видано наказ № 3941/дн-ОС про звільнення позивача на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, разом з тим, в день звільнення відповідач повний розрахунок з позивачем не провів. Відповідно до розрахункових листів заробітної плати, розмір заборгованої заробітної плати за період з березня по липень 2017 року складає 21406, 25 грн. (з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та зборів). З врахуванням індексів споживчих цін за період невиплати, розмір заборгованої компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати складає 5168, 05 грн. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача АТ ‚Українська залізниця‘ заборгованість по заробітній платі у розмірі 21406, 25 грн., з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та зборів, а також компенсацію за втрату частини заробітної плати в розмірі 5168, 05 грн. без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів, а також допустити негайне виконання рішення суду у межах заборгованості за один місяць.
Представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не погоджується з викладеним у позовній заяві. Представник відповідача вважає, що у зв`язку з захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів ПАТ ‚Укрзалізниця‘, у відповідача відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної тощо). Висновком Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року відносно ПАТ ‚Укрзалізниця‘ засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей, у зв`язку з чим нарахування заробітної плати було припинено, та вищевказаний факт є підставою для звільнення відповідача від відповідальності. Окрім того, відповідач не може підтвердити інформацію щодо фактичного виконання позивачем робіт, визначених трудовим договором, а також здійснити нарахування заробітної плати та інших виплат через відсутність первинних документів, зокрема, табелів обліку робочого часу із відміткою про фактично відпрацьований час. Втрата контролю і доступу АТ ‚Укрзалізниця‘ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що знаходяться на непідконтрольній території Донецької області, знівелювала можливість відповідача виконати зобов`язання перед працівниками згідно ст.ст. 47, 83, 115, 116 КЗпП України. Одночасно представником відповідача було повідомлено суд про те, що позивачу було нараховано заробітну плату за період з 01 березня 2017 року по 15 березня 2017 року в розмірі 1585, 09 грн., яка станом на 28.07.2020 року не отримана. Окрім того, з 16 березня 2017 року від бухгалтерії виробничого підрозділу ‚Іловайське вагонне депо‘ до дирекції у м. Лиман не надходили оригінали документів для нарахування та виплати заробітної плати, табелі обліку робочого часу з відмітками про фактично відпрацьований час, оригінали внутрішніх наказів (розпоряджень) та інше. Необхідність сплати вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку у разі припинення Трудового договору на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України була визначена згідно ст. 44 КЗпП України. На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на безпідставність заявлених позовних вимог, а також надання неналежних доказів, оскільки їх було виготовлено на непідконтрольній українській владі території — в м. Іловайськ. Окрім того, представник відповідача зазначив, що позивач особа_1 не звертався до відповідача з питання проведення з ним остаточного розрахунку та не подавав жодних документів.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлялись належним чином, в матеріалах справи міститься прохання представника позивача проводити розгляд справи без його участі та без участі позивача. Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що просить розглядати справу без його участі, в зв`язку з чим суд, приймаючи до уваги норми ст. ст. 81−83 ЦПК України, приходить до висновку про наявність підстав розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх [censored] приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:
Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки номер_1, заведеної на ім`я позивача особа_1, його 18.08.2000 року прийнято токарем 4 розряду дільниці з ремонту обладнання Вагонного депо Іловайськ Донецької залізної дороги, 01.01.2002 року встановлено 5 розряд токаря дільниці з ремонту обладнання. 11.07.2016 року Державне підприємство ‚Донецька залізниця‘ реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію ‚Донецька залізниця‘ публічного акціонерного товариства ‚Українська залізниця‘ на підставі відповідного наказу, ‚Вагонне депо Іловайськ‘ ‚Державного підприємства ‚Донецька залізниця‘ реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ ‚Іловайське вагонне депо‘ структурного підрозділу ‚Донецька дирекція залізничних перевезень‘ регіональної філії ‚Донецька залізниця‘ Публічного акціонерного товариства ‚Українська залізниця‘ (а.с. 6−9).
З копії наказу № 236/днд від 17.03.2017 року по СП ‚Донецька дирекція залізничних перевезень‘ ‚Про встановлення простою‘ вбачається, що з 20 березня 2017 року для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції було встановлено початок простою. Згідно п. 8 вказаного наказу, оплату за час простою не з вини працівників провести з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за весь час простою згідно графіку роботи.
Представником відповідача на виконання ухвали суду було надано копію наказу від 28.04.2017 року № 645-Н3−1 ‚Про деякі питання діяльності регіональної філії ‚Донецька залізниця‘, зі змісту якого вбачається, що було прийнято рішення про вилучення з 17.07.0217 року зі складу регіональної філії ‚Донецька залізниця‘ структурного підрозділу ‚Донецька дирекція залізничних перевезень‘ та виробничих підрозділів, які підпорядковані структурному підрозділу ‚Донецька дирекція залізничних перевезень‘ і загальною чисельністю 14 510 штатних одиниць, в тому числі і виробничого підрозділу ‚Іловайське вагонне депо‘ (176 шт.од.). Згідно п.п. 3−4 вказаного наказу було прийнято рішення про скорочення штату працівників структурних підрозділів ‚Донецька дирекція залізничних перевезень‘ та ‚Луганська дирекція залізничних перевезень‘ регіональної філії ‚Донецька залізниця‘ ПАТ ‚Укрзалізниця‘ та підпорядкованих ним виробничих підрозділів з 17.07.2017 року, начальникам дирекцій залізничних перевезень доручено забезпечити своєчасне, з дотриманням вимог чинного законодавства України, персональне попередження працівників структурного/виробничих підрозділів ‚Донецька дирекція залізничних перевезень‘ та ‚Луганська дирекція залізничних перевезень‘ про їх звільнення у зв`язку із скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 17.07.2017 та ознайомлення працівників з переліком наявних вакантних посад по структурним підрозділам ПАТ ‚Укрзалізниця‘, які розташовані на підконтрольній українській владі території; процедуру вивільнення працівників провести відповідно до вимог чинного законодавства.
Окрім того, вказані обставини були встановлені судом в ході судового розгляду цивільної справи № 227/5225/19 за позовом особа_2 до Акціонерного товариства ‚Українська залізниця‘ про стягнення заборгованої заробітної плати, рішення у вказаній справі набрало законної сили 08.10.2020 року і встановлені судом аналогічні обставини відповідачем не оскаржувалися.
З матеріалів справи вбачається, що 15.05.2017 року позивачу під особистий підпис було вручено повідомлення, згідно якого з 17 липня 2017 року посада, яку обіймав позивач, підлягала ліквідації та виведенню зі штатного розпису, та повідомлено, що у випадку відмови від переведення на запропоновані посади згідно з переліком посад на переведення, позивача буде звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України із виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку (а.с. 10).
17.07.2017 року особа_1 було звільнено у зв`язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці та копією наказу (розпорядження) № 3941/дн-ОС від 10.07.2017 року (а.с. 8, 11) Зі змісту вказаного наказу вбачається, що відповідачем було прийнято рішення про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку.
Згідно розрахункових листів з заробітної плати за березень 2017 року, проведеного ВП Іловайськ СП ‚ддзп‘ філії ‚Дон.зал.‘, сума нарахованої заробітної плати склала 5673, 71 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 20), згідно розрахунку за квітень 2017 року — 3875, 12 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 21), згідно розрахунку за травень 2017 року — 2666, 72 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 22), згідно розрахунку за червень 2017 року — 2666, 72 грн. (а.с. 23), згідно розрахунку за липень 2017 року — 6523, 98 грн. (без утримання відповідних податків та зборів) (а.с. 24).
Позивач зазначає, що роботодавець провів його звільнення із роботи, але в той же час не провів із ним остаточний розрахунок, довідку про нараховану та належну до виплати заробітну плату не видав, в зв`язку з чим на підтвердження своїх позовних вимог надав наявні в нього розрахункові листки.
В ході судового розгляду відповідачем було повідомлено суд про факт нарахування позивачу грошової суми в розмірі 1585, 09 грн. в якості оплати за роботу в березні 2017 року, проте як зазначив представник відповідача, вказана сума заробітної плати не була отримана позивачем (а.с. 43).
За клопотанням судом було витребувано інформацію з Пенсійного фонду України щодо індивідуальних відомостей позивача як застрахованої особи. Суд приймає до уваги відомості, які містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу, наданих органом Пенсійного фонду України на виконання ухвали суду про витребування доказів.
З матеріалів справи вбачається, що інформація щодо нарахованої заробітної плати позивача, зазначена в розрахункових листках (за період з липня 2016 року по березень 2017 року), наданих до суду позивачем, повністю співпадає із відомостями, які містяться в Реєстрі застрахованих осіб, витяг з якого було надано до суду Добропільським ОУПФУ в Донецькій області (а.с. 38 зв.), в тому числі за березень 2017 року, в той час як довідка відповідача (а.с. 43) про нарахування позивачу заробітної плати в розмірі 1585, 09 грн. (до видачі — 1260, 44 грн.) протирічить інформації, яка була надана Пенсійним фондом України, згідно якої сума нарахованої заробітної плати за березень 2017 року становить 5673, 71 грн.
Суд приходить до висновку про необхідність прийняти до уваги надані позивачем копії розрахункових листків на підтвердження заявлених позовних вимог, оскільки зазначені в них відомості повністю підтверджуються відомостями про застраховану особу (а.с. 37−38), а також порядку оплати простою працівників, зазначеному в наказах № 236/днд від 17.03.2017 та від 28.04.2017 року № 645-Н3−1, а також розрахунку з врахуванням розміру вихідної допомоги, зазначеному в копії наказу про звільнення позивача (а.с. 11).
Таким чином, сума заборгованої заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 21406, 25 грн. (сума без утримання передбачених законом податків та зборів).
Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України ‚Про оплату праці‘ працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Частиною 1 статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпПУ, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує факт того, що позивача було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 17.07.2017 року, але в той же час відповідач не зазначає про вчинення ним необхідних дій, передбачених ст. 116 КЗпП України в день звільнення позивача. Суд звертає увагу на те, що частина заборгованості по заробітній платі в розмірі 1585, 09 грн. (до видачі — 1260, 44 грн.) відповідачем не була виплачена позивачеві, і вказаний розмір заборгованості було визнано представником відповідача у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до положень ст.ст. 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.
Частиною 2 статті 30 Закону України ‚Про оплату праці‘ саме роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Наявність роздрукованих розрахункових листів, виданих позивачу, який використав їх як доказ наявної заборгованості із заробітної плати, свідчить та розцінюється судом як обізнаність підприємства відповідача про існуючий обов`язок розрахунку та його невиконання.
Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
Враховуючи, що судом встановлено факт перебування позивача в трудових відносинах з ПАТ ‚Укрзалізниця‘, який відповідачем не оспорюється, та при звільненні з підприємства остаточного розрахунку з позивачем проведено не було, заборгованість по заробітній платі (нарахована) за період з березня 2017 року по липень 2017 року становить 21406, 25 грн., яка підлягає стягненню з відповідача (сума без утримання передбачених законом податків та зборів).
Відповідно до Закону ‚Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування‘, постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 ‚Про утворення публічного акціонерного товариства ‚Українська залізниця‘, утворено ПАТ ‚Укрзалізниця‘ на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1. до переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено ДП ‚Донецька залізниця‘.
Відповідно до частини 4 ст. 36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія Трудового договору працівника продовжується. За змістом частини 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Отже, АТ ‚Укрзалізниця‘ у повному обсязі несе обов`язок оплати праці перед позивачем.
Норма ст. 67 Конституції України покладає обов`язок на кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Як зазначено в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 ‚Про практику застосування судами законодавства про оплату праці‘, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Тобто, при виплаті позивачу заборгованості по заробітній платі в розмірі 21406, 25 грн., відповідач зобов`язаний утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, то суд виходить з наступного.
Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України, Законами України ‚Про оплату праці‘, ‚Про індексацію грошових доходів населення‘, ‚Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати‘, Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427.
Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.
В рішенні Конституційного суду України від 15 жовтня 2013 року № 9 рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати, ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Статтею 34 Закону України ‚Про оплату праці‘ встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України ‚Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати‘, за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Згідно ст. 3 цього Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 23 квітня 1999 року № 692) компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.
Суд не погоджується з наведеним розрахунком позивача щодо компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати, оскільки зазначений розрахунок було проведено, виходячи з сум заробітної плати без утримання з цієї суми передбачених законом податків і зборів.
Таким чином, компенсація втрати частини доходу складає:
1) за березень 2017 року = 4511, 63 грн. (сума з/п — до виплати, згідно розрахункового листка за березень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період з квітня 2017 року-травень 2020 року (100, 9×101, 3×101, 6×100, 2×99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100, 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99, 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 1225, 51 грн.;
2) за квітень 2017 року = 3081, 44 грн. (сума з/п — до виплати, згідно розрахункового листка за березень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період з травня 2017 року-травень 2020 року (101, 3×101, 6×100, 2×99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100, 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99, 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 802, 07 грн.;
3) за травень 2017 року = 2120, 53 грн. (сума з/п — до виплати, згідно розрахункового листка за березень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період з червня 2017 року-травень 2020 року (101, 6×100, 2×99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100, 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99, 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 517, 61 грн.;
4) за червень 2017 року = 2120, 53 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за квітень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період липень 2017 року-травень 2020 року (100, 2×99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100, 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99, 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 476, 07 грн.;
5) за липень 2017 року = 5313, 04 грн. (сума нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за липень 2017 року (після утримання податків і обов`язкових платежів) * індекс інфляції за період серпень 2017 року-травень 2020 року (99, 9×102, 0×101, 2×100, 9×101, 0×101, 5×100, 9×101, 1×100, 8×100, 0×100, 0×99, 3×100, 0×101, 9×101, 7×101, 4 100, 8×101, 0×100, 5×100, 9×101, 0×100, 7×99, 5×99, 4×99, 7×100, 7×100, 7×100, 1×99, 8×100, 2×99, 7×100, 8×100, 8×100, 3) = 1180, 11 грн.
Загальна сума компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період березень — липень 2017 року становить 4201, 37 грн., і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача. Судом звертається увага на той факт, що розрахунок розміру індексації невиплаченої суми заробітної плати позивачем під час звернення до суду проводився станом на травень 2020 року, й тому, суд із дотриманням принципу диспозитивності, передбаченого ст. 13 ЦПК України проводить розрахунок належним до виплати позивачу сум індексації своєчасно невиплаченої заробітної плати станом на травень 2020 року.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа ‚Суханов та Ільченко проти України‘ заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа ‚Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини‘, заява N9 42527/98 тощо) ‚майно‘ може являти собою ‚існуюче майно‘ або засоби, включаючи ‚право вимоги‘ відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні ‚законне сподівання‘/ ‚правомірне очікування‘ (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності. Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Слід звернути увагу на той факт, що згідно наказу начальника Структурного підрозділу " Донецька дирекція залізничних перевезень» від 17.03.2017 року № 236-ДНД на підприємстві з 20.03.2017 року встановлено простій для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції, із призначенням відповідальних осіб за облік працівників, які знаходяться на простої.
Таким чином, будучи найманим працівником на підприємстві відповідача, позивач правомірно очікував, що отримає заробітну плату за свою працю, і його правомірні очікування не повинні залежати від того, що позивач не вів облік його робочого часу після прийняття рішення про встановлення простою на підприємстві або не здійснив інших заходів в ситуації, що склалася.
Відповідно до п. 2 частини 1 ст. 430 ЦПК України у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць — за березень 2017 року в розмірі 5673, 71 (сума без утримання відповідних податків та зборів).
Враховуючи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст.5 Закону України „Про судовий збір“ позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача за ч. 6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що на день звернення до суду сума судового збору для фізичних осіб за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру становила 840, 80 грн., а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір“, тому з відповідача слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 810, 21 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 263−265, 141 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги особа_1, в інтересах якого діє адвокат [Л.] Віктор [В.] до Акціонерного товариства „Українська залізниця“ про стягнення заборгованої заробітної плати — задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства „Українська залізниця“, єрдпоу 40075815; адреса місцезнаходження: 3 680 м. Київ вул. Тверська, буд. 5, на користь особа_1, інформація_1, іпн номер_2, заборгованість по заробітній платі за березень — липень 2017 року в загальному розмірі 21 406 гривень 25 копійок.
Зобов`язати Акціонерне товариство „Українська залізниця“ при виплаті особа_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 21406, 25 грн. утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.
Стягнути з Акціонерного товариства „Українська залізниця“, єрдпоу 40075815; адреса місцезнаходження: 3 680 м. Київ вул. Тверська, буд. 5, на користь особа_1, інформація_1, іпн номер_2, суму компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати, у розмірі 4201 гривня 37 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на особа_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць — за березень 2017 року у розмірі 5673 гривні 71 копійка.
Стягнути з Акціонерного товариства „Українська залізниця“ на користь держави судовий збір у розмірі 810 гривень 21 копійку.
У задоволенні іншої частини вимог — відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач — особа_1, інформація_1, іпн номер_2, місце реєстрації: адреса_1;
Представник позивача — адвокат [Л.] Віктор [В.] свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 5440 від 27.03.2019 року, адреса: 49100, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Героїв, 3/4;
Відповідач — Акціонерне товариство „Українська залізниця“, код єдрпоу 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5.
Суддя В. В. Корнєєва
15.10.2020
