АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

Единственный уникальный номер 229/2526/20
Номер производства 2/229/1048/2020

Р Е Ш Е Н И Е 
именем украины

26 октября 2020 Дружковский городской суд Донецкой области в составе:

председательствующего судьи [Г.] А.Л.,
при секретаре судебного заседания [Б.] А.А.,

рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда. Дружковка гражданское дело по исковому заявлению особа_1 к Акционерного тощества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате,

В:

преставителями истца особа_2 2 июня 2020 обратился к Дружковского городского суда Донецкой области по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате.
В иске отметил, что истец особа_1 работал в производственном подразделении «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионаной филиала «Донецьказализниця» публичного акционерного общества «Украинськазализниця». Истца уволили с работы 17 июля 2017 на основании п.1ст.40 КЗоТ Украины в связи с сокращением штата.
В день его увольнения была начислена, но не выплачена заработная плата с марта 2017 по июль 2017 года, денежная компенсация за неиспользованный ежегодный отпуск, что в общей сумме составляет 29447, 96 грн .: заработная плата в размере 23838, 95 грн.: По март 2017 5174, 41 грн., Са апреле 2017 3849, 98 грн., за май 2017 0, 00 грн., за июнь 2017 1082, 49 грн., за июль 2017 13732, 07 грн., компенсация в размере 5609, 01 грн .: по март 2017 1386, 74 грн., за апрель 2017 989, 44 грн., за май 2017 0, 00 грн., за июнь 2017 239, 23 грн., за июль 2017 2993, 59 грн.
По настоящее время суммы, причитающиеся истцу от ответчика выплачены.
Просит взыскать с ответчика начисленную, но не выплаченную истцу особа_1 по работамна плату за период с марта 2017 по июль 2017 года в сумме 23838, 95 грн. и компенсацию за потерю части заработной платы — 5609, 01 грн.
Вместе с исковым заявлением предоставлено ходатайство об истребовании доказательств.
Постановлением Дружковского городского суда Донецкой области от 9 июня 2020 производство по делу было открыто, дело назначено к подготовительного заседания на 03 июля 2020 года. Ходатайство об истребовании доказательств довольным и истребовано доказательства (а.с.33−34).
Определением суда от 03 июляя 2020 подготовительное производство закрыто и назначено рассмотрение дела к судебному разбирательству по существу на 20 июля 2020 (а.с.46−47).
Представитель ответчика АО «Украинская железная дорога» Лавка Е.М. 5 октября 2020 предоставил в суд объяснение, в котором отметил следующее.
Отдел кадров, бухгалтерия и место работы истца находилось на территории проведения антитеррористической операции, но не подконтрольной украинскому власти и в соответствии с этим, ответчик не имеет никаких сведений фактического выполненния истицей своих трудовых обязанностей.
Ответчик не может выполнить требования в статье 116КЗпП в части начисления заработной платы, предоставление сведений о размере начисленной заработной платы, уплатить всю сумму, причитающуюся истцу от предприятия, учреждения, организации, в день освобождения и провести окончательный расчет с ним, поскольку это не оказалось возможным по независящим от истца причинам.
Указом Президента Украины № 405/2014 от 14 апреля 2014 введено в действие решение СНБО Украиныот 13 апреля 2014 О неотложных мерах по борьбе с террористической угрозой и сохранения территориальной целостности Украины и начато проведение Антитеррористической операции (далее — АТО) на территории Донецкой и Луганской областей.
В соответствии со ст. 1 Закона Украины от 2 сентября 2014 № 1669-УИИ «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» (далее — Закон № 1669) период проведения антитеррористической операции это время между датой вступления в силу Указа Президента Украины от 14 апреля 2014 № 405/2014 «О решении Совета национальной безопасности и обороны Украины от 13 апреля 2014 года.
В соответствии со статьей 14−1 Закона Украины «О торгово-промышленных палатах в Украине» торгово-промышленная палата Украины и уполномоченные им региональные торгово-промышленные палаты свидетельствуют форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) и выдают сертификат о таких обстоятельствах в течение семи дней со дня обращения субъекта хозяйственной деятельности по себестоимости. августтификатами о форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимое, силы) для субъектов малого предпринимательства выдается бесплатно.
Форс-мажорными обстоятельствами (обстоятельствами непреодолимой силы) является чрезвычайные и неотвратимые обстоятельства, объективно невозможным исполнение обязательств, предусмотренных условиями договора (контракта, соглашения и т.п.), обязанностей по законодательными и другими нормативными актами, а именно угроза войны, вооруженный конфликт или серьезная угроза такого конфликта, включая, но не ограничиваюясь враждебными атаками, блокадами, военным эмбарго, действия иностранного врага, общая военная мобилизация, военные действия, объявленная и необъявленная война, действия общественного врага, возмущения, акты терроризма, диверсии, пиратства, беспорядки и тому подобное.
Согласно заключению Торгово-промышленной палаты Украини№ 126/2 / 21−10.2 от 16 января 2018 по предотвращению выполнения обязанностей, предусмотренных законодательством Украины при увольнении (увольнении) работников, вызванного воздействием форс-мажорних обстоятельств (обставиннепереборнои силы) в отношении ОАО «Укрзализныця» (сейчас АО «Укрзализныця» засвидетельствовано наступления форс-мажорных обстоятельств при осуществлении хозяйственной деятельности на территории, неподконтрольной украинской власти, в том числе в Донецк. 20.03.2017 года хозяйственная деятельность и управления производственными мощностями ответчика исключена неправомерными действиями третьих лиц. Имущество ОАО «Укрзализныця», что находится в том числе в Донецк, находится в незаконном владении и под контролем третьих лиц. Фактически ответчик потерял контроль и доступ к своим производственных мощностей и иного имущества, в том числе, в трудовые книжки работников, оригиналов приказов, в том числе утверждение и введение в действие штатного расписания личных дел работников.
Итак, ответчик с предъявленным исковым требованиям не согласен в полном объеме.
В судебном заседании истец и представитель истца не явились, представитель истца предоставил заявление о рассмотрении дела в их отсутствие, в котором отметил, что исковые требования они поддерживают в полном объеме.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился, о времени и месте рассмотрения дела их было сообщено должным образом — судебными повестками о вызове. Предоставили отзыв, в котором просят отказать в довольным искового заявления в полном объеме.
Учитывая такое, суд считает возможным в соответствии со ст. 247 ГПК Украины, рассмотреть дело в отсутствии сторон, без фиксации судебного процесса, на основании имеющихся у суда доказательств.
Исследовав доказательстваделу, суд считает, что иск подлежит удовлетворению.
Суд установил, что правовые, экономические и организационные особенности создания публичного акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования, 100% акций которого принадлежат государству, визначеноЗаконом Украины от 23.02.2012 № 4442-VI «Об особенностях образования акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования» (далее закон № 4442-VI).
Согласно п.6 ст.2РоздилуИИ Закона № 4442-VI, общество является правонаступником всех прав и обязанностей Укрзализныци и предприятий железнодорожного транспорта.
Постановлением Кабинета Министров Украины от 2 сентября 2015 № 735 «Вопросы публичного акционерного общества» Украинская железная дорога «утвержден Устав ОАО» Укрзализныця «.
Согласно пунктам 1, 2, 12 Устава ОАО «Укрзализныця» является юридическим лицом, образованным в соответствии с Законом № 4442-VI, постановления Кабинета Министров Украины от 25 июня 2014 N 200 «Об образовании публичного акционерного общества» Украинская зализниця « (далее Постановление № 200); Общество является правопреемником всех прав и обязанностей Укрзализныци и предприятий железнодорожного транспорта. Общество является юридическим лицом с момента государственной регистрации.
Государственной регистрации ПАО «Укрзализныця» осуществлено 21 октября 2015, о чем свидетельствует соответствующая запись в Едином государственном реестре юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований.
В соответствии с Законом № 4442-VIпостановою № 200, образовано ОАО «Укрзализныця» на базе Укрзализныци, предпмств железнодорожного транспорта, реорганизуются путем слияния, согласно приложению 1.
С перечнем, приведенным в указанном приложении, включены ГП «Донецкая железная дорога».
Согласно части 4 ст.36 КЗоТ Украины является случае смены собственника предприятия, а также в случае его реорганизации (слияния, присоединения, разделения, выделения, преобразования) действие Трудового договора работника продолжается.
По содержанию части 1ст.104 ЦК Украиниюридична лицо прекращается в результате реорганизации (слияния, присоединения, подила, преобразования) или ликвидации. В случае реорганизации юридических лиц имущество, права и обязанности переходят к правопреемникам.
Согласно постановлению Кабинета Министров Украины № 938 от 31.10.2018 года, изменен тип публичного акционерного общества «Украинская железная дорога» с публичного на частное и переименован его в акционерное общество «Украинская железная дорога». Таким образом, общество является правопреемником всех прав и обязанностей Укрзализныци и предприятия железнодорожного транспорта.
Итак, АО «Укрзализниця «является надлежащим ответчиком по делу.
Частью 1 ст. 94 КЗоТ Украинипередбачено, заработная плата — это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины каждый имеет право на труд и заработную плату, право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Так, право на своевременное получение вознаграждения за труд защищаетться законом.
Согласно ст. 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод, каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности; никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно статье 97 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган или физическое лицо не имеет права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты праэти, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями, коллективными договорами.
В соответствии со статьей 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора. Согласно ст. 22 этого Закона — субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективнымиими договорами.
В части статьи 115 КЗоТ Украины указано, что заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов — представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, чв не превышает шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ст. 47 КЗоТ Украинивласник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в ст. 116 этого Кодекса. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником воемги о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно требованиям статьи 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенномуом работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Итак, законом предусмотрена, что при увольнении работник получает от предприятия, учреждения, организации все суммы, включая заработную плату, получить которую он имеет право с учетом установленного должным образом размера заработной платы.
Статьей 110 КЗоТ Вкраинивстановлено, что при каждой выплате заработной платы собственник или уполномоченный им орган должен уведомить работника о следующих данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы; сумма заработной платы, причитающейся к выплате.
В ст. 30 Закона Украины «Об оплате труда» содержится аналогичная норма, дополнена обязательством владельца или уполномоченного им вргану обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Учитывая, что трудовой договор — это соглашение между работником и собственником предприятия или уполномоченным им органом, по которой владелец предприятия или уполномоченный им орган обязуется выплачивать работнику заработную плату (часть первая статьи 21 КЗоТ Украины), что обязанность организовать бухгалтерский учет на предприятии возложена на собственника или сполнаоважений им орган, именно ответчик должен доказать, что он выплатил истцу заработную плату.
В соответствии со ст. 12 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
На основании ч.1ст.81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Частью 1 ст. 89 ГПК Украинипередбачено, суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанные на всестороннем, полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств.
Факт нахождения истца в трудовых отношениях с ответчиком подтверждается записями в его трудовой книжке, приказом о Прекратитеения Трудового договора. Последняя запись в трудовой книжке истца сделано ответчиком. Таким образом, суд считает, что ПАО «Украинская железная дорога» является надлежащим ответчиком по делу.
Так, трудовой книжкой серии номер_1, выданной 7 сентября 1990 на имя особа_1, информация_1, и вкладышем в трудовую книжку номер_2, заполненного 6 сентября 2016 на имя особа_1, информация_1, подтверждено, что истец в период с 19 ноября 1996 года по 17 июля 2017 находился в трудовых отношенияхс ответчиком, в день освобождения занимал должность исполнителя работ ремонтно-монтажного участка санитарно-техниних работ станции Ясиноватая производственного подразделения «Ясиноватское строительно-монтажное эксплуатационное управление» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» (а.с.7−12, 13−14).
Истец был освобожден 17 июля 2017 на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины в связи с сокращением штата (приказ №9745 / ДНос от 10 июля 2017) (а.с.14, 18).
Из предоставленных истцом табуляграмм — расчетов заработной платы за период с марта 2017 по июль 2017 усматривается, что особа_1 начислено: в марте 2017 всего начислено 5174, 41 грн., К выплате 4114, 59 грн., В апреле 2017 всего начислено 3849, 98 грн., к выплате 3061, 43 грн., В мае 2017 года всего начислено 0, 00 грн., К выплате 0, 00 грн., В июне 2017 всего начислено 1082, 49 грн, к выплате 860, 78 грн., В июле 2017всего начислено 13732, 07 грн., до выплаты 10996, 47 грн. (А 19, 20, 21, 22, 23).
Как следует из разъяснений изложенных в п. 12 постановления Пленума Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел № 14 от 23.12.2011 года, к заявлению должен быть приложен доказательства пребывания заявителя в трудовых отношениях с должником, а подтверждением суммы, взимается, может быть любой надлежаще оформленный документ, указывающий на размер начисленной заработной платы и компенсации за подвижение сроков ее выплаты, в частности, справка бухгалтерии должника, расчетный лист или копия платежной ведомости и тому подобное.
Согласно письму Минсоцполитики от 20.10.2017 года № 262/0 / 101−17 четкой формы (вида) сообщение о размере заработной платы нормативно-правовыми актами не установлено.
Как правило, на предприятии работнику при выплате заработной платы предоставляется расчетный лист о данных по суммам, которые принадлежат к выплате работнику, и отчислений с них.
Поэтому суд считает надлежащими и допустимим доказательствами предоставленные истцом расчетные листки (которые не содержат номеров и дат) как сообщение о размере заработной платы, содержащие сведения о начисленной заработной плате.
Кроме того, согласно заключению Верховного Суда, который изложен в постановлении от 28.03.2018 года по делу №243 / 5469/17 сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией.
Согласно индивидуальных сведений о застрахованном лице (форма ОК-5), предоставленных в суд Константиновском-Дружковскийм объединенным управлением Пенсионного фонда Украины Донецкой области (дата формирования выписки: 1 июля 2020) следует, что в марте 2017 ответчиком по делу истцу особа_1 была начислена заработная плата в размере 5174, 41 грн. (Что, кстати, совпадает с размером начисленной заработной платы за этот месяц, указанной в табуляграммах, которая представлена ​​истцом в подтверждение заявленных исковых требований); с апреля по июль 2017 начисления отсутствуют (а.с.40, 41−43).
Ведомости на выплаату денег № 3 за март 2017, выданной ОАО «Украинская железная» за подписью главного бухгалтера установлено, что особа_1 24 июля 2017 под подпись получил за март 2017 1921, 56 грн. согласно вставным листом приложению № 3.
Из предоставленных ответчиком справки № 1215/2 от 4 сентября 2020 о доходах следует, что только за март 2017 особа_1 начислено всего 2416, 49 грн., До выдачи 1921, 56 грн. Так, истец получил часть заработной платы за март 2017 года, чем спростовуеться его утверждение о том, что за указанный месяц он вообще не получал заработную плату, однако включил ее в свой расчет.
Таким образом, имеющиеся различия в информации, предоставленной ответчиком, а именно справке о доходах и расчета оплаты средней зарплаты проведенного истцом.
Указанное выше не согласуется с расчетными листами, которые были предоставлены истцом.
Поскольку указанные данные ответчиком частично, а не опровергнуты, а также с учетом положений части первой статьи 76ГПК Украины, согласно которой доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела, суд приходит к выводу, что доказательства предоставленные истцом относительно имеющейся задолженности по заработной плате за март — июль 2017 года является надлежащими, допустимыми, достоверными и достаточными и нашли свое подтверждение в судебном заседании.
соответствуетчем представлено в суд доказательств отсутствия задолженности перед истцом. По состоянию на момент принятия решения судом задолженность истцу ответчиком не выплачена.
Частью 1 ст. 13 ГПК Украинипередбачено, суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с цьогоКодексу, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Таким образом, поскольку истцу в день увольнения ответчикомвыплачено всех сумм, причитающихся ему от АО «Укрзализныця», в частности заработную плату, с учетом уплаты аванса за март 2017 (2416, 49 грн.), с ответчика в пользу истца следует взыскать задолженность по заработной плате за период с марта 2017 по июль 2017 в сумме 21422, 46 грн. по удержанию налога и других обязательных платежей
Учитывая невыплату задолженности по заработной плате в срок, установленный ст. ст.115, 116 КЗоТ Украинита на основании ст. 2 Закона Украины «Про компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты «, пунктов 4, 5 Порядка проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, утвержденного постановлением КМ Украины от 21 февраля 2001 №159.
В соответствии со ст. 34 Закона Украины «Об оплате труда» компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительскиетовары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
В соответствии с Законом Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица) (ст.1).
Компенсация гражданам потери части кходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее — компенсация) производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона. Под доходами в этом Законе следует понимать денежные доходы граждан, которые они получают на территории Украины и не имеющие разового характера, в частности, заработная плата (денежное обеспечение) (ст. 2).
Согласно зист. 2 Закона Украины «Об оплате труда» структура заработной платы состоит из основной заработной платы, дополнительной заработной платы, а также других поощрительных и компенсационных выплат. К ним относятся выплаты в форме вознаграждений по итогам работы за год, премии по специальным системам и положениям, компенсационные и другие денежные и материальные выплаты, не предусмотренные актами действующего законодательства или осуществляемые сверх установленных указанными актами норм.
В соответствии с пунктом 2.2.12 «Инструкции по статистике заработной платы», которая утвержденнойна приказом Государственного комитета статистики Украины от 13.01.2005 N5, суммы денежных компенсаций в случае неиспользования ежегодных (основного и дополнительных) отпусков и дополнительных отпусков работникам, имеющим детей, в размерах, предусмотренных законодательством; потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты отнесены в фонд дополнительной заработной платы.
Анализ указанных норм дает основания для вывода о том, что все суммы (заработная плата, выходное пособие, компенсация за невикористану отпуск, оплата за время временной нетрудоспособности и т.д.), подлежащие уплате работнику, должны быть выплачены в день его увольнения. Закон прямо возлагает на предприятие, учреждение, организацию обязанность провести с уволенным работником полный расчет, выплатить все суммы, которые ему принадлежат. В случае невыполнения такого долга указанные суммы подлежат компенсации в связи с нарушением сроков.
Согласно Закону Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в зв`связи с нарушением сроков их выплаты «сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция месяца, за который выплачивается доход, к не учитывается) (ст. 3). Выплата гражданам суммы компенсации производится в том же месяце, в котором осуществляется выплата задолженности за соответствующий месяц (ст.4).
Порядок проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты затвердженопостановою Кабинет Министров Украины от 21 февраля 2001 года № 159.
Согласно п. 2.2ришення Конституционного Суда от 15.10.2013 года № 9-рп / 2013кошты, подлежащих начислению в порядке индексации заработной платы и компенсации работникам части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, имеют компенсаторный характер. Как составляющие причитающейся работнику заработной платыэти средства направлены на обеспечение реальной заработной платы с целью поддержания достаточного жизненного уровня граждан и покупательной способности заработной платы в связи с инфляционными процессами и ростом потребительских цен на товары и услуги.
В соответствии с пунктами 4, 5 Порядка проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их виплатисума компенсации исчисляется как произведение начисленного, но невыплаченного денежного дохода за соответствующий месЯць (после удержания налогов и обязательных платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, деленное на 100.
Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цен в месяце, за который выплачивается доход, в расчет не включается. Ежемесячные индексы потребительских цен публикуются Госкомстатом (пункт 4).
сумма компенсации выплачивается гражданам в том же месяце, в котором осуществляется выплата задолженности за соответствующий месяц (пункт 5).
Согласно правовых заключений Верховного Суда Украины, изложенные в постановлениях Судебной палаты по гражданским делам Верховного Суда Украины от 21.05.2014 года по делу № 6−43цс14, от 14.12.2016 года по делу № 428/7002/14-ц, в соответствии со ст. 34 Закона Украины «Об оплате труда», Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушениемсроков их выплаты «компенсация потери части заработной платы производится предприятиями, учреждениями, организациями всех форм собственности и хозяйствования своим работникам в любом случае задержки выплаты начисленной заработной платы на один и более календарных месяцев, независимо от того, была ли в этом вина работодателя, если в это время индекс цен на потребительские товары и тарифов на услуги вырос более чем на один процент.
Указанное опровергает доводы ответчика об отсутствии оснований для нарахування истцу компенсации за отсутствие вины ответчика в нарушении трудовых прав работников, в том числе установленных сроков выплаты заработной платы.
Поскольку в настоящее время вышеупомянутая задолженность истцу не выплачена и задержка выплаты заработной платы составляет более, чем на один месяц, суд пришел к выводу о том, что требования истца о взыскании компенсации потери части дохода в связи с нарушением сроков их выплаты являются обоснованными.
В соответствии со ст. 3 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» сумма компенсации исчисляется исходя из суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей).
Суд при расчете компенсации исходит из того, что указанная задолженность является задолженностью за март 2017 года. Компенсация судом рассчитывается по состоянию на 26 октября 2020 в день вынесения решения судом.
согласно расчунку компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, предоставленный истцом, сумма такой компенсации составляет: по март 2017 — 1386, 74 грн., за апрель 2017 989, 44 грн., за май 2017 0, 00 грн., за июнь 2017 239, 23 грн., за июль — 2993, 59 грн., а всего 5609, 01 грн.
Однако учитывая, что сумма задолженности по март 2017 перечислена, то сумма компенсации потери денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты такоже подлежит перерасчету. В части сумм компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, за период с апреля 2017 по июль 2017 суд указанный выше расчет правильным и соответствующим обстоятельствам дела.
В соответствии со ст. 3 Закона Украины от 19.10.2000 года № 2050-III «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» сумма компенсации исчисляется исходя из суммы начисленного, но не выплаченого гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей).
Задолженность по выплате заработной платы за март 2017 составляла 4114, 59 грн. (Из этой суммы налоги и другие обязательные платежи уже удержаны), из которых в июле 2017 истцу выплачено 1921, 56 грн. (Из этой суммы налоги и другие обязательные платежи уже удержаны) и в настоящее время задолженность составляет 2193, 03 грн.
Компенсация потери части денежных доходов за март 2017 суммы 1921, 56грн. положением в связи с нарушением сроков их выплаты с учетом индексов потребительских цен за период с апреля 2017 по июль 2017 составляет 59, 57 грн. (1921, 56 грн. Х 0, 031 коэффициента прироста потребительских цен за период с апреля 2017 по июль 2017 года).
Компенсация потери части денежных доходов за март 2017 суммы 1921, 56 грн. по состоянию на 26 октября 2020 в связи с нарушением сроков их выплаты с учетом индексов потребительских цен за период с апреля 2017 по желтоень 2020 составляет 567, 99 грн. (2193, 03 грн. Х 0, 259 коэффициента прироста потребительских цен за период с апреля 2017 по октябрь 2020 года).
Общая сумма компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков выплаты доходов по март 2017 составляет 627 грн. 56 коп. (59, 57 грн. + 567, 99 грн.).
В свою очередь, общая сумма компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков выплаты доходов за март, апрель, май, июнь, июль 2017составляет 4849, 82грн.
Указанная сумма компенсации потери части денежных доходов подлежит выплате истцу за вычетом суммы налога с доходов физических лиц и других обязательных платежей, в соответствии со ст. 14.1.180, ст.18, ст. 162.1.3, ст.168 Налогового кодекса Украины является обязанностью налогового агента, которым является ответчик.
Закон Украины от 02.09.2014 года «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» не отменяет обязанностей работодателя, определенных ст. 47, ст.116 КЗоТ Укны, и не предусматривает особенностей относительно сроков расчета при увольнении, встановленихст.116 КЗоТ Украины.
Статьей 10 Закона Украины «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» установлено, что единственным надлежащим и достаточным документом, подтверждающим наступления обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажора), имевших место на территории проведения антитеррористической операции, как основания для освобождения от ответственности за неисполнение (ненадлежащее исполнение) обязательств, является сэртификатами Торгово-промышленной палаты Украины.
Однако заработная плата не является ответственностью за нарушение сроков выплаты заработной платы и ни одним нормативным актом о труде не предусмотрено освобождение работодателя от выплаты заработной платы и этот долг работодателя не зависит от наличия или отсутствия его вины.
Учитывая исковые требования по данному делу, в частности, требования о выплате компенсации в связи с несвоевременной выплатой причитающихся работнику сумм, то есть своего рода возмещение наноситной имущественного ущерба, а также возмещение морального вреда, регулюютьсяглавою 82 ГК Украины, применению подлежат положения гражданского законодательства.
Статьей 617 ГК Украины предусмотрено, что лицо, нарушившее обязательство, освобождается от ответственности за нарушение обязательства, если докажет, что это нарушение произошло вследствие случая или непреодолимой силы.
В пункте 1 части першоистатти 263 ГК Украины приведены признаки непреодолимой силы и определено, что непреодолимая сила это оченьа или неотвратимое при данных условиях событие. Итак, непреодолимой силой является чрезвычайная и неотвратимая внешнее событие, полностью освобождает от ответственности лицо, нарушившее обязательство, если только последняя не могла ее предсказать или предусмотрела, но не могла ее предотвратить, и это событие нанесло убытков.
Согласно со статьей 14−1 Закона Украины «О торгово-промышленных палатах в Украине» Торгово-промышленная палата Украины и уполномоченные им региональные торгово-промышленные палаты свидетельствуют форс-мажорныеобстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) и выдают сертификат о таких обстоятельствах в течение семи дней со дня обращения субъекта хозяйственной деятельности по себестоимости. Сертификат о форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) для субъектов малого предпринимательства выдается бесплатно.
Форс-мажорными обстоятельствами (обстоятельствами непреодолимой силы) является чрезвычайные и неотвратимые обстоятельства, объективно невозможным исполнение обязательств, предусмотренных условиями договора (контракта, соглашения и т.д.), Обязанностей по законодательными и другими нормативными актами, а именно: угроза войны, вооруженного конфликта или серьезная угроза такого конфликта, включая, но не ограничиваясь враждебными атаками, блокадами, военным эмбарго, действия иностранного врага, общая военная мобилизация, военные действия, объявленная и необъявленная война, действия общественного врага, возмущения, акты терроризма, диверсии, пиратства, беспорядки и тому подобное.
Согласно заключению Торгово-промышленной палаты Украины № 126/2 / 21−10.2 от 16 января2018 по предотвращению выполнения обязанностей, предусмотренных законодательством Украины при увольнении (увольнении) работников, вызванного воздействием форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) относительно ПАО «Укрзализныця» засвидетельствовано наступления форс-мажорных обстоятельств при осуществлении хозяйственной деятельности на территории, неподконтрольной украинской власти, в том числе по месту работы истца. С 20.03.2017 года хозяйственная деятельность и управление производственными мощностями видповидача исключена неправомерными действиями третьих лиц. Имущество ОАО «Укрзализныця», что находится в том числе по фактическому месту работы истицы, находится в незаконном владении и под контролем третьих лиц. Фактически ответчик потерял контроль и доступ к своим производственных мощностей и иного имущества, в том числе, в трудовые книжки работников, оригиналов приказов, в том числе утверждение и введение в действие штатного расписания, личных дел работников. Начало действий форс-мажорных обстоятельств (Обстоятельств непреодолимой силы) является 20 марта 2017. Невозможность выполнения ПАО «Укрзализныця», региональным филиалом «Донецкая железная дорога» обязанностей, предусмотренных законодательством Украины, в частности, статей47, 83, 115, 116 КЗоТ Украиниспричинено воздействием форс — мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы), а именно актами терроризма, длительными перерывами в работе транспорта, регламентными условиями соответствующих решений и актами государственных органов власти, продолжают действовать и дату окончанияих действия установить невозможно. Эти форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) являются чрезвычайными, непредсказуемыми и имеют неизбежный характер, их действия нельзя избежать при обычных обстоятельствах при всей осмотрительности обязана стороны по трудовому договору.
Указанный вывод Торгово-промышленной палаты Украины является надлежащим и допустимым доказательством и подтверждает отсутствие вины ответчика в непроведении своевременного расчета с истцом при его увольнении, поэтому отсутствуют основания для взысканияс ответчика в пользу истца среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и возмещении морального вреда.
Соответствующие правовые позиции высказанные упостановах Верховного суда Украины от 11 ноября 2015 № 6−2159цс15, от 11 мая 2016 № 6−383цс15, от 23 марта 2016 № 364цс16, от 23 марта 2016 № 365цс16, от 25 мая 2016 № 948цс16, от 31 мая 2017 № 6−2163 цс16, а также в постановлениях Верховного Суда от 15 августа 2018 по делу №264/925/17 Ц, от 10 октября 2018 по делу № 225/5072/17.
Согласно ч.4ст. 263 ГПК Украинипры выборе и применении нормы права к спорным правоотношениям суд учитывает выводы по применению соответствующих норм права, изложенные в постановлениях Верховного Суда.
С учетом изложенного отсутствие вины ответчика в непроведении своевременного расчета при увольнении истца является обоснованным.
Согласно и вст. 10 Закона Украины от 02.09.2014 года № 1669-VII «О временных мерах на период проведенияантитеррористической операции «в течение срока действия цьогоЗаконуединим должным и достаточным документом, подтверждающим наступления обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажора), имевших место на территории проведения антитеррористической операции, как основания для освобождения от ответственности за неисполнение (ненадлежащее исполнение) обязательств, является сертификат Торгово-промышленной палаты Украины.
В соответствии с пунктом 3.3 Регламента удостоверения Торгово-промышленной палатой Украины и региональными торгово-промышными палатами форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) утвержденного решением Президиума ТПП Украины от 18 декабря 2014 № 44 (5) (с изменениями и дополнениями, внесенными решением Президиума ТПП Украины от 26 апреля 2016 № 11 (6)) сертификат (в определенных договорах, законодательных и нормативных актах упоминается также как вывод, справка, подтверждение) о форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) (далее — сертификат) — документ, утвержденной Президиумом ТПП Украины формы, который засвидслышит наступления форс — мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы), выданный ТПП Украины или региональной торгово-промышленной палатой в соответствии с действующим законодательством, условиями договора (контракта, соглашения и т.д.) и настоящим Регламентом.
Пунктом 6.12 указанного Регламента определено, что сертификат о форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы), после его внесения в Реестр сертификатов и подготовки текста, распечатывается на бланке Торгово-промышленной палаты Украины / региональной ТПП, что проводить удостоверения форс-мажорных обстоятельств, и подписывается уполномоченным лицом, принявшим решение о заверении форс-мажорных обстоятельств, и соответственно первым вице-президентом или вице-президентом ТПП Украины / президентом, первым вице-президентом или вице-президентом региональной ТПП. На сертификате ставится печать ТПП Украины / региональной ТПП.
По данному делу является заключение Торгово-промышленной палаты Украины, в разделе VII которого указано, что этот вывод составлен на бланке Торгово-промышленной палать Украины в 5 экземплярах, он подписан специалистами, которые составили этот вывод и первым вице-президентом ТПП Украины, на сертификате поставлена ​​печать ТПП Украины.
Поэтому отсутствие в указанном выводу названия сертификат не свидетельствует о том, что это доказательство является ненадлежащим.
Итак, невозможность выполнения обязанностей, предусмотренных статьями 47, 83, 115та116 КЗоТ Украиниперед работниками, высвобожденные, а именно в день увольнения каждому работнику предоставить надлежащим образом оформленную трудовую книжку и провести с ним расчет, вызвано воздействием форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы), а именно: актами терроризма на территориях города Донецка Донецкой области и города Луганска Луганской области, являются обстоятельствами, которые не зависят от воли сторон по трудовому договору, а также имеют чрезвычайный и неотвратимый характер, что подтверждено заключением Торгово-промышленной палаты Украины № 126/2 / 21−10.2 от 16 января 2018 о наличии обстоятельств непреодолимой силы и являются основаниями для с ВИЧьнення ответчика от ответственности.
Отсутствие первичной документации, исключает начисление заработной платы и других выплат не может быть основанием для отказа в удовлетворении исковых требований, поскольку работником доказано, что он продолжал работать на предприятии после 20 марта 2017 (начало действий форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы)), выполнял работу по трудовой договор следовательно заработная плата ему начислена, о чем ответчик предоставил соответствующие сведете и начисления.
Таким образом, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию 21422, 46 грн. задолженности по заработной плате за март-июль 2017 (без удержания налогов и обязательных платежей) и 4849, 82 грн. компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (без учета предусмотренных законом налогов и других обязательных платежей).
Поскольку суд пришел к выводу о частичном удовлетворении исковых требований, с ответчика в доход государства следуетвзыскать судебный сбор в сумме 750, 13 грн.
Согласно п. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закона Украины «О судебном сборе» ставка судебного сбора за подачу в суд искового заявления имущественного характера, которая представлена ​​физическим лицом, составляет 1 процент цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособных лиц.
Согласно ст. 7 Закона Украины «О Государственном бюджете Украины на 2020 год» размер прожиточного минимума для трудоспособныхлиц с 1 января 2020 составляет 2102 грн. 00 коп.
То есть, за подачу искового заявления подлежит уплате судебный сбор в размере 840, 80 грн.
От уплаты судебного сбора за подачу иска истец освобожден на основании пункта 1 части 1 статьи 5 Закона Украины «О судебном сборе» от 8 июля 2011 № 3674-VI (с последующими изменениями и дополнениями).
По части 1 статьи 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Таким образом, с ответчика в кход государства подлежит взысканию судебный сбор пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований в сумме 750, 13 грн. (26272, 28 грн. Х 840, 80 грн. / 29447, 96 грн.).
Руководствуясь статтями12, 13, 81, 89, 258, 259, 263−265 ГПК Украины, 36, 47, 94, 110, 116, 117 КЗоТ Украины, суд —

решил:

исковые требования лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате — удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога», егрпоу 40075815, которое нашлоиться по адресу: ул. Тверская, д.5, м. Киев, 03680, в пользу особа_1, информация_1, рнокпп: номер_3, которого зарегистрировано по адресу: адрес_1, задолженность по заработной плате за период с марта 2017 по июль 2017 года в размере 21 422 (двадцать одна тысяча четыреста двадцать два) грн. 46 коп., С удержанием налога и других обязательных платежей.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога», егрпоу 40075815, которое находится по адресу: ул. Тверская, д.5, м. Киев, 13680, в пользу особа_1, информация_1, рнокпп: номер_3, которого зарегистрировано по адресу: адрес_1, компенсацию потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты за период с марта 2017 по июль 2017 года в сумме 4849 (четыре тысячи восемьсот сорок девять) рублей. 82 коп., С удержанием налога и других обязательных платежей.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу государства, получатель: ГУК в г.. Киеве / м. Киев / 22030106, егрпоу 37993783, банк получателя Казначейство Украины (еап), на счет получателя (iban) UA +908999980313111256000026001, код классификации доходов бюджета 22030106, судебный сбор в сумме 750 (семьсот пятьдесят) рублей. 13 коп.
В остальной части иска отказать.
Решение в части заработной платы за март 2017 года в сумме 2757 (две тысячи семьсот пятьдесят семь) рублей. 92 коп. с удержанием налога и других обязательных платежей, подлежит немедленному исполнению, в другой части после вступления решения в законную силу.
апелляционнаяжалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Донецкий апеляцийногосуду через Дружковский городской суд Донецкой области. Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Срок на апелляционное обжалование может быть также восстановлен в случае пропуска по другимуважительных причин, кроме случаев, указанных В части второй статьи 358 ГПК Украины.
Полный текст решения изготовлен 9 ноября 2020.



Судья Дружковского городского
суда Донецкой области: А. Л. Гюнтер

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:



Єдиний унікальний номер 229/2526/20
Номер провадження 2/229/1048/2020

Р І Ш Е Н Н Я 
іменем україни

26 жовтня 2020 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Гонтар А.Л.,
при секретарі судового засідання: Білик О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати,

встановив:

преставник позивача особа_2 02 червня 2020 року звернувся до Дружківського міського суду Донецької області з позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати.
В позові зазначив, що позивач особа_1 працював у виробничому підрозділі «Донецька дирекція залізничних перевезень» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецьказалізниця» публічного акціонерноготовариства «Українськазалізниця». Позивача було звільнено з роботи 17 липня 2017 року на підставі п.1ст.40 КЗпП України в зв`язку із скороченням штату.
На день його звільнення була нарахована, але не виплачена заробітна плата з березня 2017 року по липень 2017 року, грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку, що в загальній сумі складає 29447, 96 грн.: заробітна плата у розмірі 23838, 95 грн.: за березень 2017 року 5174, 41 грн., за квітень 2017 року 3849, 98 грн., за травень 2017 року 0, 00 грн., за червень 2017 року 1082, 49 грн., за липень 2017 року 13732, 07 грн., компенсація у розмірі 5609, 01 грн.: за березень 2017 року 1386, 74 грн., за квітень 2017 року 989, 44 грн., за травень 2017 року 0, 00 грн., за червень 2017 року 239, 23 грн., за липень 2017 року 2993, 59 грн.
По теперішній час суми, що належать позивачу від відповідача не виплачені.
Просить стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену позивачу особа_1 заробітну плату за період з березня 2017 року по липень 2017 року в сумі 23838, 95 грн. та компенсацію за втрату частини заробітної плати — 5609, 01 грн.
Разом із позовною заявою надано клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 09 червня 2020 року провадження в справі було відкрито, справу призначено до підготовчого засідання на 03 липня 2020 року. Клопотання про витребування доказів задовлено та витребувано докази (а.с.33−34).
Ухвалою суду від 03 липня 2020 року підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи до судового розгляду по суті на 20 липня 2020 року (а.с.46−47).
Представник відповідача АТ «Українська залізниця» Лавка Є.М. 05 жовтня 2020 року надав до суду пояснення, в якому зазначив наступне.
Відділ кадрів, бухгалтерія та місце роботи позивача знаходилось на території проведення антитерористичної операції та не підконтрольній українській владі і відповідно до цього, відповідач не має ніяких відомостей фактичного виконання позивачкою своїх трудових обов`язків.
Відповідач не може виконати вимоги в статті 116КЗпП в частині нарахування заробітної плати, надання відомостей про розмір нарахованої заробітної плати, сплатити всю суму, що належить позивачу від підприємства, установи, організації, в день звільнення та провести остаточний розрахунок з нею, оскільки це не виявилось можливим по незалежним від позивача причинам.
Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі — АТО) на території Донецької і Луганської областей.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-УІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі — Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року.
Відповідно до статті 14−1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборне, сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.
Відповідно довисновку Торгово-промислової палати України№ 126/2/21−10.2 від 16 січня 2018 року щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставиннепереборної сили) відносно ПАТ«Укрзалізниця» (зараз АТ «Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин приздійсненні господарської діяльності натериторії, непідконтрольній українській владі, у тому числі у м.Донецьк. 20.03.2017 року господарська діяльність тауправління виробничими потужностями відповідача унеможливлено неправомірними діями третіх осіб. Майно ПАТ «Укрзалізниця», що знаходиться в тому числі в м.Донецьк, перебуває у незаконному володінні та під контролем третіх осіб. Фактично відповідач втратив контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, у тому числі, до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, у тому числі затвердження та введення в дію штатного розпису особових справ працівників.
Отже, відповідач з пред`явленими позовними вимогами не згоден в повному обсязі.
В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи в їх відсутність, в якій зазначив, що позовні вимоги вони підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи їх було повідомлено належним чином — судовими повістками про виклик. Надали відзив, в якому просять відмовити в задовлені позовної заяви у повному обсязі.
З огляду на таке, суд вважає за можливе відповідно до ст. 247 ЦПК України, розглянути справу у відсутності сторін, без фіксації судового процесу, на підставі наявних у суду доказів.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Суд, встановив, що правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100% акцій якого належать державі, визначеноЗаконом України від 23.02.2012 № 4442-VI «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (далі Закон № 4442-VI).
Згідно п.6 ст.2РозділуІІ Закону № 4442-VI, товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 735 «Питання публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» затверджено Статут ПАТ «Укрзалізниця».
Згідно з пунктів 1, 2, 12 Статуту ПАТ «Укрзалізниця» є юридичною особою, утвореною відповідно доЗакону № 4442-VI, постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. N 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі Постанова № 200); Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації.
Державну реєстрацію ПАТ «Укрзалізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року, про що свідчить відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно доЗакону № 4442-VIпостановою № 200, утворено ПАТ «Укрзалізниця» на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.
До переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено ДП «Донецька залізниця».
Відповідно до частини 4 ст.36 КЗпП Україниу разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія Трудового договору працівника продовжується.
За змістом частини 1ст.104 ЦК Україниюридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 938 від 31.10.2018 року, змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменоване його в акціонерне товариство «Українська залізниця». Таким чином, товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємства залізничного транспорту.
Отже, АТ «Укрзалізниця» є належним відповідачем по справі.
Частиною 1ст. 94 КЗпП Українипередбачено, заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю і заробітну плату, право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Так, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі статтею 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону — суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
В частині статті 115 КЗпП України зазначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно ст. 47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені вст. 116 цього Кодексу. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно з вимогами статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отже, закономпередбачено, що при звільненні працівник одержує від підприємства, установи, організації всі суми, зокрема й заробітну плату, одержати яку він має право з урахуванням встановленого належним чином розміру заробітної плати.
Статтею 110 КЗпП Українивстановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.
У ст. 30 Закону України «Про оплату праці» міститься аналогічна норма, доповнена зобов`язанням власника або уповноваженого ним органу забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Враховуючи, що трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша статті 21 КЗпП України), що обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.
Відповідно дост. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1ст. 89 ЦПК Українипередбачено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Факт знаходження позивача в трудових відносинах з відповідачем підтверджується записами в його трудовій книжці, наказом про припинення Трудового договору. Останній запис в трудовій книжці позивача зроблено відповідачем. Таким чином, суд вважає, що ПАТ «Українська залізниця» є належним відповідачем у справі.
Так, трудовою книжкою серії номер_1, виданою 07 вересня 1990 року на ім`я особа_1, інформація_1, та вкладишем до трудової книжки номер_2, заповненого 06 вересня 2016 року на ім`я особа_1, інформація_1, підтверджено, що позивач у період з 19 листопада 1996 року по 17 липня 2017 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, на день звільнення обіймав посаду виконавця робіт ремонтно-монтажної дільниці санітарно-техніних робіт станції Ясинувата виробничого підрозділу «Ясинуватське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (а.с.7−12, 13−14).
Позивача було звільнено 17 липня 2017 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв`язку із скороченням штату (наказ №9745/дн-ос від 10 липня 2017) (а.с.14, 18).
З наданих позивачем табуляграм — розрахунків заробітної плати за період з березня 2017 року по липень 2017 року вбачається, що особа_1 нараховано: в березні 2017 року всього нараховано 5174, 41 грн., до виплати 4114, 59 грн., в квітні 2017 року всього нараховано 3849, 98 грн., до виплати 3061, 43 грн., в травні 2017 року всього нараховано 0, 00 грн., до виплати 0, 00 грн., в червні 2017 року всього нараховано 1082, 49 грн, до виплати 860, 78 грн., в липні 2017 року всього нараховано 13732, 07 грн., до виплати 10996, 47 грн. (а.с. 19, 20, 21, 22, 23).
Як вбачається з роз`яснень викладених у п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року, до заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.
Відповідно до листа Мінсоцполітики від 20.10.2017 року № 262/0/101−17 чіткої форми (виду) повідомлення про розмір заробітної плати нормативно-правовими актами не встановлено.
Як правило, на підприємстві працівнику при виплаті заробітної плати надається розрахунковий лист про дані щодо сум, які належать до виплати працівнику, та відрахувань з них.
Тому суд вважає належними та допустимим доказами надані позивачем розрахункові листки, (які не містять номерів та дат) як повідомлення про розмір заробітної плати, що містять відомості про нараховану заробітну плату.
Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі №243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), наданих до суду Костянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (дата формування виписки: 01 липня 2020 року) вбачається, що в березні 2017 року відповідачем по справі позивачу особа_1 було нараховано заробітну плату в розмірі 5174, 41 грн. (що, до речі, збігається із розміром нарахованої заробітної плати за цей місяць, зазначеної в табуляграмі, яка подана позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог); з квітня по липень 2017 року нарахування відсутні (а.с.40, 41−43).
Відомістю на виплату грошей № 3 за березень 2017 р., виданою ПАТ «Українська залізниця» за підписом головного бухгалтера встановлено, що особа_1 24 липня 2017 року під підпис отримав за березень 2017 року 1921, 56 грн. згідно з вставним аркушем до додатку № 3.
З наданих відповідачем довідки № 1215/2 від 04 вересня 2020 року про доходи вбачається, що лише за березень 2017 року особа_1 нараховано всього 2416, 49 грн., до видачі 1921, 56 грн. Так, позивач отримав частину заробітної плати за березень 2017 року, чим спростовується його твердження щодо того, що за вказаний місяць він взагалі не отримував заробітну плату, проте включив її у свій розрахунок.
Таким чином, наявні розбіжності у інформації, яка надана відповідачем, а саме довідці про доходи та розрахунку оплати середньої зарплати проведеного позивачем.
Вказане вище не узгоджується із розрахунковими листами, які було надано позивачем.
Оскільки зазначені дані відповідачем частково, не спростовані, а також з огляду на положення частини першої статті 76 ЦПК України, відповідно до якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд приходить до висновку, що докази надані позивачем стосовно наявної заборгованості по заробітній платі за березень — липень 2017 року є належними, допустимими, достовірними та достатніми і знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Відповідачем не надано до суду доказів на відсутність заборгованості перед позивачем. Станом на час ухвалення рішення судом заборгованість позивачу відповідачем не виплачена.
Частиною 1ст. 13 ЦПК Українипередбачено, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, оскільки позивачу в день звільнення відповідачем не виплачено всіх сум, що належать йому від АТ «Укрзалізниця», зокрема заробітну плату, з урахуванням сплати авансу за березень 2017 року (2416, 49 грн.), з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по заробітній платі за період з березня 2017 року по липень 2017 року у сумі 21422, 46 грн. з утримання податку й інших обов`язкових платежів
З огляду на невиплату заборгованості по заробітній платі у строк, встановлений ст. ст.115, 116 КЗпП Українита на підставі ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», пунктів 4, 5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженогопостановою КМ України від 21 лютого 2001 року №159.
Відповідно дост. 34 Закону України «Про оплату праці»компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) (ст.1).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі — компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення) (ст. 2).
Згідно зіст. 2 Закону України «Про оплату праці»структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до пункту 2.2.12 «Інструкції зі статистики заробітної плати», яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2005 N5, суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством; втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати віднесено до фонду додаткової заробітної плати.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку зазначені суми підлягають компенсації у зв`язку з порушенням строків.
Згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст.4).
Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати затвердженопостановою Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
Відповідно до п. 2.2рішення Конституційного Суду від 15.10.2013 року № 9-рп/2013кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплатисума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4).
Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (пункт 5).
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, які викладені у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.05.2014 року у справі № 6−43цс14, від 14.12.2016 року у справі № 428/7002/14-ц, відповідно дост. 34 Закону України«Про оплату праці», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація втрати частини заробітної плати провадиться підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.
Зазначене спростовує доводи відповідача про відсутність підстав для нарахування позивачу компенсації через відсутність вини відповідача у порушенні трудових прав працівників, в тому числі встановлених строків виплати заробітної плати.
Оскільки на теперішній час вищезазначена заборгованість позивачу не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється виходячи з суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів).
Суд при розрахунку компенсації виходить з того, що зазначена заборгованість є заборгованістю за березень 2017 року. Компенсація судом розраховується станом на 26 жовтня 2020 року на день постановлення рішення судом.
Згідно розрахунку компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, який надано позивачем, сума такої компенсації складає: за березень 2017 року — 1386, 74 грн., за квітень 2017 року 989, 44 грн., за травень 2017 року 0, 00 грн., за червень 2017 року 239, 23 грн., за липень — 2993, 59 грн., а всього 5609, 01 грн.
Проте враховуючи, що сума заборгованості за березень 2017 року перерахована, то сума компенсації втрати грошових доходів у зв`язку з порушення термінів їх виплати також підлягає перерахунку. В частині сум компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, за період з квітня 2017 року по липень 2017 року суд вважає вказаний вище розрахунок правильним та таким, що відповідає обставинам справи.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється виходячи з суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів).
Заборгованість по виплаті заробітної плати за березень 2017 року складала 4114, 59 грн. (з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі вже утримані), з яких у липні 2017 року позивачу сплачено 1921, 56 грн. (з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі вже утримані) і на теперішній час заборгованість складає 2193, 03 грн.
Компенсація втрати частини грошових доходів за березень 2017 року суми 1921, 56 грн. станом у зв`язку з порушенням термінів їх виплати з урахуванням індексів споживчих цін за період з квітня 2017 року по липень 2017 року складає 59, 57 грн. (1921, 56 грн. х 0, 031 коефіцієнта приросту споживчих цін за період з квітня 2017 року по липень 2017 року).
Компенсація втрати частини грошових доходів за березень 2017 року суми 1921, 56 грн. станом на 26 жовтня 2020 року у зв`язку з порушенням термінів їх виплати з урахуванням індексів споживчих цін за період з квітня 2017 року по жовтень 2020 року складає 567, 99 грн. (2193, 03 грн. х 0, 259 коефіцієнта приросту споживчих цін за період з квітня 2017 року по жовтень 2020 року).
Загальна сума компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням строків виплати доходів за березень 2017 року складає 627 грн. 56 коп. (59, 57 грн. + 567, 99 грн.).
В свою чергу, загальна сума компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням строків виплати доходів за березень, квітень, травень, червень, липень 2017 року складає 4849, 82грн.
Зазначена сума компенсації втрати частини грошових доходів підлягає виплаті позивачу за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, що відповідно до ст. 14.1.180, ст.18, ст. 162.1.3, ст.168 Податкового кодексу Україниє обов`язком податкового агента, яким є відповідач.
Закон України від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»не скасовує обов`язків роботодавця, визначених ст. 47, ст.116 КЗпП України, та не передбачає особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановленихст.116 КЗпП України.
Статтею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»встановлено, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Проте заробітна плата не є відповідальністю за порушення строків виплати заробітної плати і жодним нормативним актом про працю не передбачено звільнення роботодавця від виплати заробітної плати та цей обов`язок роботодавця не залежить від наявності або відсутності його вини.
Враховуючи позовні вимоги у даній справі, зокрема, вимоги щодо виплати компенсації у зв`язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди, що регулюютьсяглавою 82 ЦК України, застосуванню підлягають положення цивільного законодавства.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини першоїстатті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
Відповідно достатті 14−1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.
Відповідно до висновку Торгово-промислової палати України № 126/2/21−10.2 від 16 січня 2018 року щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносно ПАТ «Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі, у тому числі за місцем роботи позивача. З 20.03.2017 року господарська діяльність та управління виробничими потужностями відповідача унеможливлено неправомірними діями третіх осіб. Майно ПАТ «Укрзалізниця», що знаходиться в тому числі за фактичним місцем роботи позивачки, перебуває у незаконному володінні та під контролем третіх осіб. Фактично відповідач втратив контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, у тому числі, до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, у тому числі затвердження та введення в дію штатного розпису, особових справ працівників. Початок дій форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є 20 березня 2017 року. Унеможливлення виконання ПАТ «Укрзалізниця», регіональною філією «Донецька залізниця» обов`язків, передбачених законодавством України про працю, зокрема, статей47, 83, 115, 116 КЗпП Україниспричинено впливом дії форс — мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме актами тероризму, тривалими перервами в роботі транспорту, регламентними умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо. Ці форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є надзвичайними, непередбачуваними і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов`язаної сторони за трудовим договором.
Зазначений висновок Торгово-промислової палати України є належним та допустимим доказом та підтверджує відсутність вини відповідача у непроведенні своєчасного розрахунку з позивачем при його звільненні, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.
Відповідні правові позиції висловлені упостановах ВерховногоСуду України від 11 листопада 2015 року № 6−2159цс15, від 11 травня 2016 року № 6−383цс15, від 23 березня 2016 року № 364цс16, від 23 березня 2016 року № 365цс16, від 25 травня 2016 року № 948цс16, від 31 травня 2017 року № 6−2163 цс16, а також у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 264/925/17 -ц, від 10 жовтня 2018 року у справі № 225/5072/17.
Згідно з ч.4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного відсутність вини відповідача у непроведенні своєчасного розрахунку при звільненні позивача є обґрунтованою.
Згідно і зст. 10 Закону України від 02.09.2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цьогоЗаконуєдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Відповідно до пункту 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 р. № 44 (5) (із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Президії ТПП України від 26 квітня 2016 № 11 (6)) сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі — сертифікат) — документ, затвердженої Президією ТПП України форми, який засвідчує настання форс — мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Пунктом 6.12 вказаного Регламенту визначено, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), після його внесення до Реєстру сертифікатів і підготовки тексту, роздруковується на бланку Торгово-промислової палати України / регіональної ТПП, що проводить засвідчення форс-мажорних обставин, і підписується уповноваженою особою, яка прийняла рішення про засвідчення форс-мажорних обставин, і відповідно першим віце-президентом або віце-президентом ТПП України / президентом, першим віце-президентом або віце-президентом регіональної ТПП. На сертифікаті ставиться печатка ТПП України / регіональної ТПП.
У даній справі є висновок Торгово-промислової палати України, у розділі VII якого зазначено, що цей висновок складено на бланку Торгово-промислової палати України в 5 автентичних примірниках, він підписаний фахівцями, які склали цей висновок та першим віце-президентом ТПП України, на сертифікаті поставлена печатка ТПП України.
Тому відсутність у вказаному висновку назви сертифікат не свідчить про те, що цей доказ є неналежним.
Отже, унеможливлення виконання обов`язків, передбачених статтями 47, 83, 115та116 КЗпП Україниперед працівниками, що вивільнені, а саме в день звільнення кожному працівникові надати належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок, спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на територіях міста Донецька Донецької області та міста Луганська Луганської області, що є обставинами, які не залежать від волі сторін за трудовим договором, а також мають надзвичайний і невідворотний характер, що підтверджено висновком Торгово-промислової палати України № 126/2/21−10.2 від 16 січня 2018 року про наявність обставин непереборної сили та є підставами для звільнення відповідача від відповідальності.
Відсутність первинної документації, що унеможливлює нарахування заробітної плати та інших виплат не може бути підставою для відмови у задоволені позовних вимог, оскільки працівником доведено, що він продовжував працювати на підприємстві після 20 березня 2017 року (початок дій форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)), виконував роботу згідно Трудового договору отже заробітна плата була йому нарахована, про що відповідач надав відповідні відомості та нарахування.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 21422, 46 грн. заборгованості по заробітній платі за березень-липень 2017 року (без утримання податків та обов`язкових платежів) та 4849, 82 грн. компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (без урахування передбачених законом податків та інших обов`язкових платежів).
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 750, 13 грн.
Згідно з п. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2020 року становить 2102 грн. 00 коп.
Тобто, за подання позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Від сплати судового збору за подачу позову позивач звільнений на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (з наступними змінами і доповненнями).
За частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 750, 13 грн. (26272, 28 грн. х 840, 80 грн. / 29447, 96 грн.).
Керуючись статтями12, 13, 81, 89, 258, 259, 263−265 ЦПК України, 36, 47, 94, 110, 116, 117 КЗпП України, суд,  —

вирішив:

позовні вимоги особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати — задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», єдрпоу 40075815, яке знаходиться за адресою: вул. Тверська, буд.5, м. Київ, 03680, на користь особа_1, інформація_1, рнокпп: номер_3, якого зареєстровано за адресою: адреса_1, заборгованість по заробітній платі за період з березня 2017 року по липень 2017 року в розмірі 21 422 (двадцять одна тисяча чотириста двадцять дві) грн. 46 коп., з утриманням податку й інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», єдрпоу 40075815, яке знаходиться за адресою: вул. Тверська, буд.5, м. Київ, 13680, на користь особа_1, інформація_1, рнокпп: номер_3, якого зареєстровано за адресою: адреса_1, компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за період з березня 2017 року по липень 2017 року в сумі 4849 (чотири тисячі вісімсот сорок дев`ять) грн. 82 коп., з утриманням податку й інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, єдрпоу 37993783, банк отримувача Казначейство України (еап), на рахунок отримувача (iban) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у сумі 750 (сімсот п`ятдесят) грн. 13 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення в частині заробітної плати за березень 2017 року в сумі 2757 (дві тисячі сімсот п`ятдесят сім) грн. 92 коп. з утриманням податку й інших обов`язкових платежів, підлягає негайному виконанню, в іншій частині після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скаргана рішеннясуду подається протягом тридцяти днів здня його проголошення до Донецького апеляційногосуду через Дружківський міський суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 09 листопада 2020 року.



Суддя Дружківського міського
суду Донецької області: А. Л. Гонтар