ДП "СКАДПОРТ": невыплата зарплаты

Дело № 663/575/20
Производство № 2/663/436/20

решение
именем украины

11 сентября 2020 Скадовский районный суд [censored] области в составе:
председательствующего - судьи [Ш.] Г.А.
при секретаре - [К.] Л.П.
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Скадовска гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Скадовский морской торговый порт» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и морального вреда, -

В:

В феврале 2020 истец обратился в суд с иском, в обоснование которого указал, что он работал в должности слесаря-ремонтника ДРАТГ и ЕЗ к 29.11.2019. В день увольнения работодатель не выплатил ему начисленной заработной плате за период с 01.08.2019 по 29.11.2019. В связи с чем истец просит взыскать с ответчика средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 13746, 48 грн., 3 000, 00 грн. в счет компенсации причиненного морального вреда и судебные расходы на правовую помощь.
Постановлением Скадовского районного суда [censored] области от 27 февраля 2020 по делу открыто производство в порядке упрощенного искового производства без вызова сторон.
В соответствии с требованиями ч. 5 ст. 279 ГПК Украины стороны в судебное заседание не вызывались, однако ответчику было установлен срок в пятнадцать дней со дня получения постановления об открытии производства на подачу отзывв на исковое заявление.
Согласно ч. 5 ст. 279 ГПК Украины суд рассматривает дело в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон по имеющимся в деле материалам, при отсутствии ходатайства любой из сторон о другом. По ходатайству одной из сторон или по собственной инициативе суда рассмотрение дела проводится в судебном заседании с сообщением (вызовом) сторон.
Ходатайств о вызове сторон в судебное заседание не поступало.
06.03.2020 директором ГП «Скадовский морской торговыйой порт »поданы возражения на иск, в которых он ссылаясь на неправильность проведенного истцом расчета просил при решении вопроса о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении учесть количество рабочих дней, а не календарных как указывает истец.
14.04.2020 истцом предоставлен ответ на возражения, в которой уточнил сумму взыскания с ответчика средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 21 400, 77 грн.
Суд, в порядке упрощенногоискового производства без вызова в судебное заседание сторон, исследовав письменные доказательства, имеющиеся в материалах дела, всесторонне проверив обстоятельства, на которых они основываются в соответствии с нормами материального права, подлежащих применению к данным правоотношениям, установил следующие обстоятельства и пришел к следующим выводам.
Каждый имеет право в порядке, установленном ГПК Украины, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересив (ч. 1 ст. 4 ГПК Украины).
Согласно ч. 1 ст. 2 ГПК Украины, задачей гражданского судопроизводства является справедливое, беспристрастное и своевременное рассмотрение и разрешение гражданских дел в целях эффективной защиты нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов физических лиц, прав и интересов юридических лиц, интересов государства.
Частями 1, 3 ст. 13 ГПК Украины установлено, что суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных еютребований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях. Участник дела распоряжается своими правами относительно предмета спора по своему усмотрению. Такое право имеют также лица, в интересах которых заявлены требования, за исключением тех лиц, которые не имеют процессуальной дееспособности.
Гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом (ч. 1, 2 ст. 12 ГПК Украины).
Согласно ч. 1 ст. 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений.
Судом установлено, что особа_1 работал с 04.12.1991 по 29.11.2019 в ГП «Скадовский морской торговый порт» в должности станочника ДРАТГ и ЕЗ, согласно штатному расписанию, освобожден на основании приказа № 196-к от 28.11.2019, что подтверждается справкой № 820 от 13.12.2019.
С справок №№ 821, 822 от 13.12.2019, выданных ГП «Скадовский морской торговый порт», усматривается, что задолженность ответчика перед особа_1 по выплате заработной платы составила 16 483, 61 грн.
Согласно справки ГП «Скадовский морской торговый порт» № 91 от 24.02.2020 среднедневная заработная плата особа_1 составляет 156, 21 грн.
Согласно окончательного расчета, предоставленного истцом, задержка расчета при увольнении с 30.11.2019 по 14.04.2020 составляет 137 календарных дней, соответственно сумма среднего заработка, подлежащей взысканию разется следующим образом: 202, 41 грн. х 137 дней и составляет 21 400, 77 грн. за соответствующий период.
Итак, за задержку расчета при увольнении с 30.11.2019 до 14.04.2020 (137 календарных дней) ответчик должен уплатить средний заработок за время задержки расчета в размере 21 400, 77 грн.
Статьей 43 Конституции Украины предусмотрено, что каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за працю защищается законом.
Согласно ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган долженуплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Большая Палата Верховного Суда в постановлении от 30.01.2019 (дело № 910/4518/16) указала, что по содержанию норм ст. 94, 116, 117 КЗоТ Украины и статей 1, 2, закона "Об оплате труда" средний заработок за время задержки расчета при увольнении по своей правовой природе специальным видом ответственности работодателя, направленным на защиту прав уволенных работников на получение ими в предусмотренный законом срок вознаграждения за выполненную работу (всех выплат, на получение которых работники имеют право согласно условиям Трудового договора и в соответствии с государственных гарантий), который начисляется в размере среднего заработка и не входит в структуру заработной платы.
Итак, ссылки ответчика на "Порядок исчисления средней заработной платы" является безподставным, поскольку спора по определению размера среднедневной заработной платы нет, а средней заработок за время задержки расчета при увольнении не является заработной платой, а является мерой ответственности работодателя за нарушение прав работника.
Согласно п. 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины № 13 от 24.12.1999 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при уволеннон, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения суд на основании ст. 117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведены его к рассмотрению дела по день постановлений решение, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. В случае проведения расчета в связи с возникновением спора о размере причитающихся к выплате сумм требования об ответственности за за триМКУ расчета подлежат удовлетворению в полном объеме, если спор решен в пользу истца или такому выводу приходит суд, рассматривающий дело.
При решении вопроса обоснованности искового заявления в части взыскания морального вреда суд исходит из следующего.
Пленум Верховного Суда Украины в постановлении № 4 от 31.03.1995 «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда» разъяснил, что установлено Конституцией и законами Украины право на возмещение морального (немайнов) вреда является важной гарантией защиты прав и свобод граждан и законных интересов юридических лиц. Под моральным вредом следует понимать потери неимущественного характера вследствие моральных или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц. Согласно действующему законодательству моральный вред может заключаться, в частности: в унижении чести, достоинства, престижа или деловой репутации, моральных переживаниях в связи с ушкодженням здоровья, в нарушении права собственности (в том числе интеллектуальной), прав, предоставленных потребителям, других гражданских прав, в связи с незаконным пребыванием под следствием и судом, в нарушении нормальных жизненных связей из-за невозможности продолжения активной общественной жизни , нарушении отношений с окружающими людьми, при наступлении других негативных последствий. В соответствии со статьей 237-1 КЗоТ Украины при наличии нарушения прав работника в сфере трудовых отношений (незаконного увольненияили перевода, невыплаты причитающихся ему денежных сумм, выполнения работ в опасных для жизни и здоровья условиях и т.п.), которое привело к его нравственных страданий, потери нормальных жизненных связей или требует от него дополнительных усилий для организации своей жизни, обязанность по возмещению морального (неимущественного) вреда возлагается на собственника или уполномоченный им орган независимо от формы собственности, вида деятельности или отраслевой принадлежности.
Во время судебного разбирательства установлено, что действиями отвечаетвыдачи были нарушены права истца на получение платы за свой труд, чем нанесен ему морального вреда, поскольку последний фактически был лишен возможности удовлетворять необходимые жизненные потребности.
Вместе с тем, учитывая характер и продолжительность страданий истца, исходя из принципов разумности, взвешенности и справедливости, суд считает определен истцом размер морального вреда завышенным, таким, что не соответствует фактическим обстоятельствам его причинения. При приведенных обстоятельствах, иск в этой части под летеряет удовлетворению в размере 1 000, 00 грн.
В соответствии со ст. 133 ГПК Украины судебные расходы состоят из государственной пошлины и издержек, связанных с рассмотрением дела. Расходы на профессиональную юридическую помощь относятся к расходам, связанным с рассмотрением дела.
Согласно ст. 141 ГПК Украины, судебные издержки, связанные с рассмотрением дела, возлагаются на стороны пропорционально удовлетворенных исковых требований. Если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стоны взимаются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
Документально подтвержденные расходы на профессиональную юридическую помощь адвоката, уплаченные истцом в размере 1 500, 00 грн. подлежат взысканию с ответчика в пользу истца.
На основании п. 3 ч. 2 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор в размере 1 681, 60 грн. подлежит взысканию с видповидача в пользу государства.
Руководствуясь статьями 2, 3, 10-13, 19, 81, 141, 258-259, 263-265 ГПК Украины, суд

решил:

Иск особа_1 к ГП «Скадовский морской торговый порт» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и морального вреда - удовлетворить частично.
Взыскать с Государственного предприятия «Скадовский морской торговый порт», код егрпоу 01125703, местонахождение: ул. Мангубинська, 2 м. Скадовск [censored] области, на користь особа_1 рнокпп номер_1 средний заработок за время задержки расчета при увольнении в размере 21 400 (двадцать одна тысяча четыреста) рублей. 77 коп., Моральный вред в размере 1000 (одна тысяча) рублей., Судебные расходы связанные с рассмотрением дела (расходы на правовую помощь) в размере 1500 (одна тысяча пятьсот) рублей.
Взыскать с Государственного предприятия «Скадовский морской торговый порт» в пользу государства судебный сбор в сумме 1 681, 60 (одна тысячу шестьсот восемьдесят один) декабрян. 60 коп.
В остальных исковых требований отказать.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана в течение тридцати дней со дня его провозглашения [censored] апелляционного суда непосредственно или через Скадовский районный суд [censored] области. Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему соответствующего рения суда.
Ознакомиться с текстом судебного решения, в электронной форме, стороны могут по веб-адресу Единого государственного реестра судебных решений: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или о принятии постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.



Судья Скадовского районного суда
[censored] области Г.А. [Ш]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 663/575/20
Провадження № 2/663/436/20

рішення
іменем україни

11 вересня 2020 року Скадовський районний суд [censored] області у складі:
головуючого - судді [Ш.] Г.О.
при секретарі - Кліщ Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Скадовська цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

встановив:

У лютому 2020 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказав, що він працював на посаді слюсара-ремонтника ДРАТГ та ЕЗ до 29.11.2019. В день звільнення роботодавець не виплатив йому нараховану заробітну плату за період з 01.08.2019 по 29.11.2019. В зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 13 746, 48 грн., 3 000, 00 грн. в рахунок компенсації завданої моральної шкоди та судові витрати на правову допомогу.
Ухвалою Скадовського районного суду [censored] області від 27 лютого 2020 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань про виклик сторін у судове засідання не надходило.
06.03.2020 директором ДП «Скадовський морський торгівельний порт» подані заперечення на позов, в яких він посилаючись на неправильність проведеного позивачем розрахунку просив при вирішенні питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні врахувати кількість робочих днів, а не календарних як вказує позивач.
14.04.2020 позивачем надана відповідь на заперечення, в якій уточнив суму стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 21 400, 77 грн.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що особа_1 працював з 04.12.1991 по 29.11.2019 в ДП «Скадовський морський торговельний порт» на посаді верстатника ДРАТГ та ЕЗ, згідно штатного розпису, звільнений на підставі наказу № 196-к від 28.11.2019, що підтверджується довідкою № 820 від 13.12.2019.
З довідок №№ 821, 822 від 13.12.2019, виданих ДП «Скадовський морський торговельний порт», вбачається, що заборгованість відповідача перед особа_1 з виплати заробітної плати склала 16 483, 61 грн.
Згідно довідки ДП «Скадовський морський торговельний порт» № 91 від 24.02.2020 середньоденна заробітна плата особа_1 складає 156, 21 грн.
Згідно остаточного розрахунку, наданого позивачем, затримка розрахунку при звільненні з 30.11.2019 по 14.04.2020 складає 137 календарних днів, відповідно сума середнього заробітку, яка підлягає стягненню розраховується наступним чином: 202, 41 грн. х 137 днів та становить 21 400, 77 грн. за відповідний період.
Отже, за затримку розрахунку при звільненні з 30.11.2019 до 14.04.2020 (137 календарних днів) відповідач повинен сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 21 400, 77 грн.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 (справа № 910/4518/16) вказала, що за змістом норм ст. 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2, закону "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Отже, посилання відповідача на "Порядок обчислення середньої заробітної плати" є безпідставним, оскільки спору щодо визначення розміру середньоденної заробітної плати не має, а середньої заробіток за час затримки розрахунку при звільнення не є заробітною платою, а є мірою відповідальності роботодавця за порушення прав працівника.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи по день постановлений рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. У разі не проведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.
При вирішенні питання обґрунтованості позовної заяви в частині стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.
Пленум Верховного Суду України у постанові № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Під час судового розгляду встановлено, що діями відповідача було порушено права позивача на отримання плати за свою працю, чим завдано йому моральної шкоди, оскільки останній фактично був позбавлений можливості задовольняти необхідні життєві потреби.
Разом з тим, враховуючи характер та тривалість страждань позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає визначений позивачем розмір моральної шкоди завищеним, таким, що не відповідає фактичним обставинам її заподіяння. За наведених обставин, позов в цій частині підлягає задоволенню частково, в розмірі 1 000, 00 грн.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Документально підтвердженні витрати на професійну правничу допомогу адвоката, сплачені позивачем в розмірі 1 500, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1 681, 60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись статями 2, 3, 10-13, 19, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов особа_1 до Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт», код єдрпоу 01125703, місцезнаходження: вул. Мангубінська, 2 м. Скадовськ [censored] області, на користь особа_1 , рнокпп номер_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 21 400 (двадцять одна тисяча чотириста) грн. 77 коп., моральну шкоду в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн., судові витрати пов`язані з розглядом справи (витрати на правову допомогу) в розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн.
Стягнути з Державного підприємства «Скадовський морський торговельний порт» на користь держави судовий збір в сумі 1 681, 60 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до [censored] апеляційного суду безпосередньо або через Скадовський районний суд [censored] області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Ознайомитись з текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.



Суддя Скадовського районного суду
[censored] області Г.О. [Ш.]