ДП "ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ": невыплата зарплаты

Дело №705 / 3925/20
2/705/2272/20



Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

26 ноября 2020 город Умань Черкасской области


Уманский горрайонный суд Черкасской области в составе судьи [К.] О.В., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства гражданское делопо иску лицо_1 к Дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины », в лице Филиала« Уманская дорожно-эксплуатационный участок »о взыскании заработной платы и среднего заработка за все время задержки,
В:
К Уманского горрайонного суда Черкасской области обратился особа_1 с иском к Дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерна компания «Автомобильные дороги Украины», в лице Филиала «Уманская дорожно-эксплуатационный участок» о взыскании заработной платы и среднего заработка за все время задержки.
Свои требования мотивировал тем, что с 14.01.2014 года по 15.01.2020 года он работал в должности главного инженера Филиала «Уманская дорожно-эксплуатационный участок» дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины ». Таким образом между стОрон существовать трудовые отношения. 15.01.2020 истец был уволен с работы в соответствии со ст. 38 Кодекса законов о труде Украины. На дату увольнения ответчик не выплатил ему заработную плату за ноябрь-декабрь 2019 и за январь 2020 года. В связи с задержкой в ​​выплате заработной платы коллектив Филиала «Уманское ДЭУ» направляло коллективное обращение Народному депутату особа_2, который в свою очередь обращался к руководству должника, на что последний направил формальное письмо-ответстдь обосновывая невыплату зарплаты собственной финансовым кризисом, никоим образом не может быть оправданием невыплаты заработной платы. При увольнении Филиал «Уманская ДЭУ» полный расчет с истцом провела и по настоящее время заработная плата ему не выплачена в связи с чем существует спор по поводу осуществления расчета по выплате начисленной и невыплаченной заработной платы, который регулируется нормами КЗоТ Украины и Законом Украины «Об оплате труда» от 24.03.1995 № 108/95-ВР. По состоянию на дату подачииска общая задолженность по заработной плате составляет 25 710, 80 грн .: ноября 2019 - 5 428, 54 грн .; Декабрь 2019 - 5 685, 38 грн .; Январь 2020 - 14 596, 88 грн. По его неоднократные обращения к ответчику истец получал устные ответы, заработная плата не выплачивается из-за отсутствия средств, при этом в выдаче ему официального, письменного ответа на его обращение, отказывалось в категорической форме. Таким образом Филиал «Уманская ДЭУ» нарушает его конституционное право на всодержания заработной платы, поскольку ее невыплата в течение более трех месяцев, тем более при увольнении, поставила истца и его семью в крайне затруднительное материальное положение. Кроме того, истец имеет право на получение среднего заработка за все время задержки в размере 48623, 40 грн. (Расчет производился по формуле: «средний заработок» = 5428, 54 + 5685, 38 (заработная плата за ноябрь - декабрь 2019) = 11113, 92: 40 (количество рабочих дней за ноябрь - декабрь 2019) = 277, 85 ( срединей заработок за 1 рабочий день) х 175 (общее количество рабочих дней за все время задержки = 48623, 40 грн.). Спора между сторонами о периоде начисления заработной платы и общий его размер, нет. В то же время, при устном общении с представителями Филиала «Уманское ДЭУ» ему стало понятно, что ответчик отрицает о наличии у него правовых оснований для выплаты ему среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета, то есть существует спор в этой части.
Просит: принятьи решение, которым взыскать с дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компании« Автомобильные дороги Украины »(егрпоу 31141625) в пользу особа_1 (рнокпп: номер_1) 74334 гривны 20 копеек, состоящий из 25710 гривен 80 копейку начисленной но невыплаченной заработной платы и 48623 гривны 40 копеек среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета, и понесенные им судебные расходы по данному делу.
определением судьиот 21 октября 2020 по делу открытое упрощенное исковое производство, а также разъяснено ответчику его право подать отзыв на исковое заявление или предъявить встречный иск к истцу в срок 15 дней со дня получения копии постановления судьи об открытии производства по делу.
Постановление судьи об открытии производства по делу, а также копию искового заявления с приложениями было направлено по юридическому адресу местонахождения ответчика. Ответчик 02.11.2020 года получил копию постановления об открытии перадження по делу вместе с исковым заявлением с приложениями, подтверждается заказным уведомлением о вручении почтового отправления. По состоянию на день рассмотрения дела отзыв на исковое заявление или встречное исковое заявление не подал.
Суд, исследовав материалы дела, пришел к такому выводу.
Судом, согласно данным копии трудовой книжки серии номер_2, добавленной истцом к исковому заявлению и заверенной им личной подписью на соответствие оригиналу, установлено, что истец по делу особа_1 с14.01.2014 года по 15.01.2020 года находился в трудовых отношениях с ответчиком по делу и работал в должности главного инженера Филиала «Уманская дорожно-эксплуатационный участок» дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компания« Автомобильные дороги Украины ». Приказом № 3 о / с от 15.01.2020 года истец был уволен на основании ст. 38 КЗоТ Украины по собственному желанию.
Согласно справки (баз даты и номера), выданной Филиалом «Уманська дорожно-эксплуатационный участок »дочернего предприятия« Черкасский облавтодор »открытого акционерного общества« Государственная акционерная компания «Автомобильные дороги Украины, задолженность по заработной плате особа_1 по состоянию на 01.09.2020 года за период с ноября 2019 по январь 2020 составляет: за ноябрь 2019 года - 5428, 54 грн., декабрь 2019 - 5685, 38 грн., январь 2020 - 14596, 88 грн., а всего 25710, 80 грн.
Итак, как видно из материалов дела, сумма заборгованосте у ответчика перед истцом по заработной плате за период с ноября 2019 по январь 2020 составляет 25710, 80 грн. Доказательств выплаты истцу указанной задолженности по заработной плате в день рассмотрения дела сторонами суду не предоставлено.
Согласно ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины при увольненииработника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Таким образом, иск в части искового измоги о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы в сумме 25710, 80 грн, является обоснованным и подлежит удовлетворению.
По искового требования о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении суд отмечает следующее.
Частью 1 ст. 117 КЗоТ Украины установлено, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, установая, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно пункту 20 постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» от 24.12.1999 года № 13, установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены принадлежащие ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольненияя, когда он в этот день был на работе - на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Таким образом, ответчик обязан выплатить искАчу средний заработок за время задержки расчета при увольнении.
Размер среднего заработка за все время задержки должен исчисляться в соответствии с порядком, определенном постановлением Кабинета Министров Украины «Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы» от 08.02.1995 года №100 (далее Порядок).
Так, абзацем третьим пункта 2 раздела II Порядка установлено, что среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которой связана данная выплата.
Однако, суд обращает внимание на то, что в разделе III Порядка определено, какие именно выплаты учитываются, а какие не учитываются при исчислении средней заработной платы.
Истец не предоставил суду доказательств вида выплат, которые были учтены при начислении заработной платы, с которой истец исходил, рассчитывая средний заработок за время задержки расчета при увольнении.
Кроме того, в соответствии с пунктом 5 раздела IV Порядка, начисление выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы.
Согласно пункта 8 раздела IV Порядка, начисление выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делениемзаработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, - на число календарных дней за этот период. В случае, если средняя заработная плата определена законодательством как расчетная величина для начисления выплат и помощи, она исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы, рассчитанной в соответствии с абзацем первым настоящего пункта, на среднемесячное числорабочих дней в расчетном периоде. Среднемесячное число рабочих дней рассчитывается делением на 2 суммарного числа рабочих дней за последние два календарных месяца согласно графику работы предприятия, учреждения, организации, установленным с соблюдением требований законодательства.
Согласно ст.60 ГПК Украины каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных ст.61 настоящего Кодекса.
В соответствии с требованиями полои 76-81 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела. Эти данные устанавливаются следующими средствами: 1) письменными, вещественными и электронными доказательствами; 2) выводами экспертов; 3) свидетельскими показаниями. Надлежащими есть доказательства, которые содержат информацию относительно предмета доказывания. Предметом доказывания обстоятельства, подтверждающиезаявленные требования или возражения или имеют иное значение для рассмотрения дела и подлежат установлению при принятии судебного решения. Стороны имеют право обосновывать принадлежность конкретного доказательства для подтверждения их требований или возражений. Суд не принимает к рассмотрению доказательства, не относящихся к предмету доказывания. Достоверны доказательства, на основании которых можно установить действительные обстоятельства дела. Достаточны доказательства, в своей совокупности позволяют сделать вывод о наличии или отсутствии обставин дела, входящие в предмет доказывания. Вопрос о достаточности доказательств для установления обстоятельств, имеющих значение для дела, суд решает в соответствии со своим внутренним убеждением. Каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела. Доказывания не может основываться на предположениях.
Часть 2 статьи 83 ГПК Украины определяет, что истец, лица, которым законом предоставлено право обращаться в суд в интересах других лиц, должны представить доказательства вместе с подачей искового заявления.
В соответствии с ст.89 ГПК Украины, суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанному на всестороннем полном, объективном и непосредственном исследовании имеющихся в деле доказательств. Суд оценивает относимость, допустимость, достоверность каждого доказательства в отдельности, а также достаточность и взаимную связь доказательств в их совокупности.
Истец не предоставил судудоказательств фактически отработанных рабочих дней за месяцы, которые он принимал во внимание, определяя средний заработок за время задержки расчета при увольнении, а также доказательств размера среднедневной заработной платы за указанный период времени, которые должны учитываться при определении средней заработной платы.
Учитывая то, что отсутствуют данные о признании ответчиком искового требования о взыскании среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета, а истец не предоставил суду надлежащих идостаточных доказательств, подтверждающих произведенные им самостоятельно расчеты такого среднего заработка, и которые бы давали суду возможность самостоятельно проверить обоснованность размера среднего заработка, суд пришел к выводу, что иск в части взыскания среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета удовлетворению не подлежит.
Так как истец был освобожден от уплаты судебного сбора при обращении в суд с исковым требованием о взыскании заработной платы, поэтому в соответствии с вимог статьи 141 ГПК Украины судебный сбор указанной исковое требование, судом удовлетворяется, подлежит взысканию в пользу государства с ответчика.
Судебный сбор, уплаченный истцом исковое требование о взыскании среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета, взысканию с ответчика в пользу истца подлежит, так как суд отказывает в удовлетворении указанного искового требования.
На основании изложенного, руководствуясь ст.ст. 19, 137, 141, 258-259, 263-265, 274, 279 ГПК Украинысуд
Р Е Ш И Л:
Иск особа_1 удовлетворить частично.
Взыскать с Дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компании« Автомобильные дороги Украины »(егрпоу 31141625) в пользу особа_1 (регистрационный номер учетной карточки налогоплательщика номер_1) начисленную, но невыплаченную заработную плату в размере 25710 гривен 80 копеек.
Отказать в удовлетворении иска в части взыскания с Дочернего предприятия «Черкасский облавтодор »Открытого акционерного общества« Государственная акционерная компании «Автомобильные дороги Украины» в пользу особа_1 среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета.
Взыскать с Дочернего предприятия «Черкасский облавтодор» Открытого акционерного общества «Государственная акционерная компании« Автомобильные дороги Украины »(егрпоу 31141625) в пользу государства судебный сбор в размере 840 гривен 80 копеек.
Копию решения суда направить сторонам.
Решение суда вступает в законнуюсилу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Решение суда может быть обжаловано в Черкасского апелляционного суда путем подачи апелляционной жалобы через Умаский городской суд Черкасской области в течение тридцати дней со дня составления решения.
Участник дела, которому копия решения суда не была вручена в день его составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему копии решения суда.



судья [О.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа №705/3925/20
2/705/2272/20



Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року місто Умань Черкаської області


Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді [К.] О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», в особі Філії «Уманська дорожньо-експлуатаційна дільниця», про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки,
встановив:
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернувся особа_1 з позовом до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», в особі Філії «Уманська дорожньо-експлуатаційна дільниця», про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки.
Свої вимоги мотивував тим, що з 14.01.2014 року по 15.01.2020 року він працював на посаді головного інженера Філії «Уманська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Таким чином між сторонами існувати трудові відносини. 15.01.2020 позивач був звільнений з роботи відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України. На дату звільнення з роботи відповідач не виплатив йому заробітну плату за листопад-грудень 2019 року і за січень 2020 року. У зв`язку з затримкою у виплаті заробітної плати колектив Філії «Уманське ДЕД» направляло колективне звернення Народному депутату особа_2 , який у свою чергу звертався до керівництва боржника, на що останній направив формальний лист-відповідь обґрунтовуючи невиплату зарплати власною фінансовою кризою, що ніяким чином не може бути виправданням невиплати заробітної плати. При звільненні Філія «Уманська ДЕД» повний розрахунок з позивачем не провела і по даний час заробітна плата йому не виплачена у зв`язку з чим існує спір з приводу здійснення розрахунку з виплати нарахованої та невиплаченої заробітної плати, який регулюється нормами КЗпП України та Законом України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР. Станом на дату подачі позову загальна заборгованість по заробітній платі складає 25 710, 80 грн.: листопад 2019 року - 5 428, 54 грн.; грудень 2019 року - 5 685, 38 грн.; січень 2020 року - 14 596, 88 грн. На його неодноразові звернення до відповідача позивач отримував усні відповіді, що заробітна плата не виплачується із-за відсутності коштів, при цьому у видачі йому офіційної, письмової відповіді на його звернення, відмовлялось в категоричній формі. Таким чином Філія «Уманська ДЕД» порушує його Конституційні права на отримання заробітної плати, оскільки її невиплата на протязі більше трьох місяців, тим більше при звільненні, поставила позивача і його сім`ю у вкрай скрутне матеріальне становище. Крім того, позивач має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки у розмірі 48623, 40 грн. (розрахунок проведено за формулою: «середній заробіток» = 5428, 54 + 5685, 38 (заробітна плата за листопад – грудень 2019 року) = 11113, 92:40 (кількість робочих днів за листопад – грудень 2019 року) = 277, 85 (середній заробіток за 1 робочий день) х 175 (загальна кількість робочих днів за весь час затримки = 48623, 40 грн.). Спору між сторонами про період нарахування заробітної плати та загальний її розмір, немає. В той же час, при усному спілкуванні з представниками Філії «Уманське ДЕД» йому стало зрозуміло, що відповідач заперечує про наявність у нього правових підстав для виплати йому середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто існує спір в цій частині.
Просить: ухвалити рішення, яким стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанії «Автомобільні дороги України» (єдрпоу 31141625) на користь особа_1 (рнокпп: номер_1 ) 74334 гривні 20 копійок, що складається із 25710 гривень 80 копійку нарахованої але невиплаченої заробітної плати та 48623 гривні 40 копійок середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, та понесені ним судові витрати у даній справі.
Ухвалою судді від 21 жовтня 2020 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.
Ухвалу судді про відкриття провадження у справі, а також копію позовної заяви з додатками було направлено за юридичною адресою місцезнаходження відповідача. Відповідач 02.11.2020 року отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою з додатками, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву не подав.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Судом, відповідно до даних копії трудової книжки серії номер_2 , доданої позивачем до позовної заяви та засвідченої ним особистим підписом на відповідність оригіналу, встановлено, що позивач по справі особа_1 з 14.01.2014 року по 15.01.2020 року перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі та працював на посаді головного інженера Філії «Уманська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Наказом № 3-о/с від 15.01.2020 року позивач був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Згідно довідки (баз дати та номера), виданої Філією «Уманська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України, заборгованість по заробітній платі особа_1 станом на 01.09.2020 року за період з листопада 2019 року по січень 2020 року становить: за листопад 2019 року – 5428, 54 грн., грудень 2019 року – 5685, 38 грн., січень 2020 року – 14596, 88 грн., а всього 25710, 80 грн.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості у відповідача перед позивачем по заробітній платі за період з листопада 2019 року по січень 2020 року становить 25710, 80 грн. Доказів виплати позивачу вказаної заборгованості по заробітній платі на день розгляду справи сторонами суду не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Таким чином, позов в частині позовної вимоги про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 25710, 80 грн, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно з пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Таким чином, відповідач зобов`язаний виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Розмір середнього заробітку за весь час затримки має обчислюватися відповідно до порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 року №100 (далі Порядок).
Так, абзацом третім пункту 2 розділу ІІ Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата.
Однак, суд звертає увагу на те, що в розділі ІІІ Порядку визначено, які саме виплати враховуються, а які не враховуються, при обчисленні середньої заробітної плати.
Позивач не надав суду доказів виду виплат, які були враховані при нарахуванні заробітної плати, з якої позивач виходив, розраховуючи середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Крім того, відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно пункту 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
У відповідності до вимог статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй [censored] дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частина 2 статті 83 ЦПК України визначає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх [censored]
Позивач не надав суду доказів фактично відпрацьованих робочих днів за місяці, які він брав до уваги, визначаючи середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а також доказів розміру середньоденної заробітної плати за вказаний період часу, які повинні враховуватись при визначенні середньої заробітної плати.
Враховуючи те, що відсутні дані про визнання відповідачем позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а позивач не надав суду належних та достатніх доказів, які б підтверджували проведені ним самостійно розрахунки такого середнього заробітку, і які б давали суду можливість самостійно перевірити обґрунтованість розміру середнього заробітку, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку задоволенню не підлягає.
Так як позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення заробітної плати, тому відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір за вказану позовну вимогу, яка судом задовольняється, підлягає стягненню на користь держави з відповідача.
Судовий збір, сплачений позивачем за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, стягненню з відповідача на користь позивача не підлягає, так як суд відмовляє в задоволенні вказаної позовної вимоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 137, 141, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1 задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанії «Автомобільні дороги України» (єдрпоу 31141625) на користь особа_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1 ) нараховану, але невиплачену заробітну плату, в розмірі 25710 гривень 80 копійок.
Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанії «Автомобільні дороги України» на користь особа_1 середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанії «Автомобільні дороги України» (єдрпоу 31141625) на користь держави судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок.
Копію рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.



Суддя [О]