ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ "ПІВДЕНЬ": невыплата зарплаты
нп 2/490/555/2020 Дело № 490/1044/19
Центральный районный суд. Николаева
__________________________________________________________
Р Е Ш Е Н И Е
И м е н е м В к р, а й н ы
3 июля 2020 Центральный районный суд города Николаева в составе:
председательствующего — судьи [Ч.] Н.П.,
при секретаре — [Я.] В.С.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Николаеве гражданское дело по иску лицо_1 к Жилищно-кокоммунальными предприятия Николаевского городского совета «Юг» о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы при увольнении, —
В С Т, А Н О В И Л:
Истец обратился в суд с иском к ответчику о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы при увольнении.
В подтверждение своих требований истец сослалась на следующее.
С 09.07.2007 года по 21.09.2018 года находилась в трудовых отношениях с ЖКУ«Юг». И освобождена в связи с сокращением штата.
На момент увольнения была задолженность по заработной плате в сумме 18685, 08 грн.
Частичная выплата заработной платы в сумме 13 923, 08 грн. проведена 16.11.2018 года. Остаток в сумме 4739, 18 грн. взыскано исполнительной службой 30.01.2019 года.
Ссылаясь на предписания ст 116, 117 КЗоТ Украины, истец и просила о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы в период с 21.09.по 16.11.2018 года в общей сумме 11535.81 грн., Исходя из среднедневной заработной платы 295, 79 грн.
Постановлением от 30.03.2019 года открыто общее исковое производство с назначением дела к подготовительного судебного заседания.
Подготовительное производство по делу закрыто постановлением суда от 23.10.2019 года.
Истец в судебное заседание не появилась, иск поддержала, просила о рассмотрении дела в ее отсутствие.
Ответчик отзыв на иск не представил, представителя в судебное заседание не направил, о времени и месте судебного заседания сообмлений должным образом.
Судом постановлено о рассмотрении дела в отсутствии сторон, соответствует требованиям ст.223 ГПК Украины.
Обстоятельства дела, установленные судом.
особа_1 с 09.07.2007 года находилась в трудовых отношениях с ЖКП «Юг».
Приказом № 211-к от 21.09.2018 года уволена в связи с сокращением штата работников по п.1 ст.40 КЗоТ Украины.
Справкой № 106 от 21.09.2018 года, выданной ЖКП «Юг» подтверждено наличие задолженности по заработной плате перед особа_1 в сумме 18 685, 08 грн
Судебным приказом от 11.10.2018 года, выданным Центральным районным судом г.. Николаева, взыскано по ЖКУ Юг в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 18686, 08 грн.
За выпиской по карте особа_1 усматривается, что задолженность по заработной плате перечисленных в сумме 3579, 02 грн.-16.11.2018 года; 10344, 06 грн. — 16.11.2018 года, и 4763 грн. — 30.01.2019 года.
По предписаниям ст.117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенномув работнику сумм в сроки, предусмотренные ст.116 КЗоТ Украины, при отсутствии спора об их размере, предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его среднемесячный заработок за все время задержки до фактического расчета.
Согласно ч.1 ст.116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия. Учреждения, организации, производится в день увольнения.
Действующий КЗоТ Украины не оперирует таким термином, как «соразмерность», как, собственно, и ЦК Укны, однако на него есть отсылка в Решении Конституционного Суда Украины № 3-рп / 2012 от 25 января 2012 года (дело № 1−11 / 2012), в котором говорится о том, что одним из элементов верховенства права является принцип пропорциональности, в сфере социальной защиты означает, в частности, что меры, предусмотренные в нормативно-правовых актах, должны направляться на достижение легитимной цели и должны быть соразмерными с ней.
Статья 11 ГПК Украины также говорит о пропорциональности в гражданском процессе.
применния принципа соразмерности стало едва ли не основным в практике рассмотрения трудовых споров, когда работодателем перестала быть только государство через свои органы (публичный сектор), но возникли новые формы использования наемного труда физическим / юридическим лицом (частный сектор).
Общими принципами права, а именно справедливости и разумности, которые были сформулированы еще римскими юристами «информация_1, информация_2, quod информация_3; информация_4, qui информация_5 circumvenit «Paul., D. 1, 3, 29 Той, кто совершает действия, запрещенные законом, нарушает закон; тот, кто обходит закон, следуя его буквы, нарушает дух закона (особа_2 «Комментарий к Закону Цинция» (лицо_3), позже закреплено в особа_4 1, 3, 29). То есть, соблюдать необходимо не только букве закона, но и его духа. Говоря современным языком, необходимо не допускать злоупотребления правом.
То есть должен быть соблюден разумный баланс между интересами работника и работодателя.
Большая Палата Верховного Суда отступила от заключения Верховного Суда Украины, сформулированного в постановлении от 27 апреля 2016 по делу за осуществлением № 6−113цс16, в части учета критериев, по которым можно уменьшить размер возмещения, и считала, что, уменьшая размер возмещения, определенный исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении в соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины, необходимо учитывать:
размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, пепредусмотренном в день освобождения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором;
период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм;
вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника;
другие обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия работника и роботодавця в спорных правоотношениях, соразмерность вероятного размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении.
Учитывая очевидную несопоставимость заявленных к взысканию сумм среднего заработка с установленным размером задолженности, характером этой задолженности, действиями истца и ответчика, суд считает справедливым, соразмерным и таким, что отвечатьобстоятельствам этого дела, которые имеют юридическое значение, и приведенным выше критериям, определения размера ответственности ответчика за просрочку ним надлежащих при увольнении истца выплат в размере 4000 грн., удовлетворив иск частично.
Руководствуясь ст. ст. 18, 259, 263−265, 284 ГПК Украины, суд —
решил:
Иск — удовлетворить частично.
Взыскать с Жилищно-коммунального предприятия Николаевского городского совета «поехал» в пользу особа_1 средний заработок за время вынужденного ппридомовой за период с 21.09.2018 года по 16.11.2018 года в размере 4000, 00 грн.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана непосредственно в Николаевский апелляционный суд или через Центральный районный суд. Николаева в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которому полное решение или постановление суда не были вручены в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда — если апелляционная жалоба подана протягом тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Решение вступает в законную силу по истечении срока на его апелляционное обжалование.
Реквизиты сторон:
Истец — особа_1, информация_6, ронкпп: номер_1, место жительства: адрес_1.
Ответчик: Жилищно-коммунальное предприятие Николаевского городского совета «Юг», код егрпоу: 32884814, место расположения: 54018, г.. Николаев, ул. А. Олейника, 9-А.
Полный текст решения изготовлен 3 июля 2020
[С.] Н.П.
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
нп 2/490/555/2020 Справа № 490/1044/19
Центральний районний суд м. Миколаєва
__________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р, а ї н и
03 липня 2020 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого — судді Черенкової Н.П.,
при секретарі — [Я.] В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом особа_1 до Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні, —
В С Т, А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні.
У підтвердження своїх вимог позивач послалась на наступне.
З 09.07.2007 року по 21.09.2018 року знаходилась у трудових відносинах з ЖКП « Південь». Та звільнена в зв`язку зі скороченням штату.
На момент звільнення була заборгованість по заробітній платі у сумі 18685, 08 грн.
[Ч.] виплата заробітної плати в сумі 13 923, 08 грн. проведена 16.11.2018 року. Залишок у сумі 4739, 18 грн. стягнуто виконавчою службою 30.01.2019 року.
Посилаючись на приписи ст.ст. 116, 117 КЗПП України, позивач і просила про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в період з 21.09.по 16.11.2018 року в загальній сумі 11535.81 грн., виходячи із середньоденної заробітної плати 295, 79 грн.
Ухвалою від 30.03.2019 року відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до підготовчого судового засідання.
Підготовче провадження у справі закрито ухвалою суду від 23.10.2019 року.
Позивач до судового засідання не з`явилась, позов підтримала, просила про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач відзиву на позов не надав, представника до судового засідання не направив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Судом постановлено про розгляд справи у відсутності сторін, що відповідає приписам ст.223 ЦПК України.
Обставини справи, встановлені судом.
особа_1 з 09.07.2007 року знаходилась у трудових відносинах з ЖКП « Південь».
Наказом № 211-к від 21.09.2018 року звільнена у зв`язку зі скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗПП України.
Довідкою № 106 від 21.09.2018 року, виданою ЖКП «Південь» підтверджена наявність заборгованості по заробітній платі перед особа_1 в сумі 18685, 08 грн
Судовим наказом від 11.10.2018 року, виданим Центральним районним судом м. Миколаєва, стягнуто з ЖКП Південь на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 18686, 08 грн.
За випискою по карті особа_1 вбачається, що заборгованість по заробітній платі перечислена в сумі 3579, 02 грн.-16.11.2018 року; 10344, 06 грн. — 16.11.2018 року, та 4763 грн. — 30.01.2019 року.
За приписами ст.117 КЗПП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені ст.116 КЗПП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середньомісячний заробіток за весь час затримки до фактичного розрахунку.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗПП України, при звільнення працівника, виплата всіх сум, що належить йому від підприємства. Установи, організації, проводиться у день звільнення.
Чинний КЗпП України не оперує таким терміном, як «співмірність», як, власне, і ЦК України, однак на нього є відсилання у Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року (справа № 1−11/2012), у якому йдеться про те, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними із нею.
Стаття 11 ЦПК України також говорить про пропорційність у цивільному процесі.
Застосування принципу співмірності стало чи не основним у практиці розгляду трудових спорів, коли роботодавцем перестала бути тільки держава через свої органи (публічний сектор), але виникли нові форми використання найманої праці фізичною/юридичною особою (приватний сектор).
Загальними засадами права, а саме справедливості та розумності, які були сформульовані ще римськими юристами « інформація_1, інформація_2, quod інформація_3; інформація_4, qui інформація_5 circumvenit» Paul., D. 1, 3, 29. Той, хто чинить дії, заборонені законом, порушує закон; той, хто оминає закон, дотримуючись його букви, порушує дух закону (особа_2 «Коментар до закону Цинція» (особа_3), пізніше закріплено в особа_4 1, 3, 29). Тобто, дотримуватися необхідно не тільки букви закону, але і його духу. Говорячи сучасною мовою, необхідно не допускати зловживання правом.
Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.
Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 квітня 2016 року у справі за провадженням № 6−113цс16, у частині врахування критеріїв, за якими можна зменшити розмір відшкодування, і вважала, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений, виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:
розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, із чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача, Суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у розмірі 4 000 грн., задовольнивши позов частково.
Керуючись ст. ст. 18, 259, 263−265, 284 ЦПК України, суд, —
вирішив:
Позов — задовольнити частково.
Стягнути з Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Підень» на користь особа_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.09.2018 року по 16.11.2018 року у розмірі 4000, 00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Реквізити сторін:
Позивач — особа_1, інформація_6, ронкпп: номер_1, місце проживання: адреса_1.
Відповідач: Житлово-комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Південь», код єдрпоу: 32884814, місце розташування: 54018, м. Миколаїв, вул. А. Олійника, 9-А.
Повний текст рішення виготовлений 03 липня 2020 року
СУДДЯ [Ч.] Н.П.
Центральный районный суд. Николаева
__________________________________________________________
Р Е Ш Е Н И Е
И м е н е м В к р, а й н ы
3 июля 2020 Центральный районный суд города Николаева в составе:
председательствующего — судьи [Ч.] Н.П.,
при секретаре — [Я.] В.С.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Николаеве гражданское дело по иску лицо_1 к Жилищно-кокоммунальными предприятия Николаевского городского совета «Юг» о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы при увольнении, —
В С Т, А Н О В И Л:
Истец обратился в суд с иском к ответчику о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы при увольнении.
В подтверждение своих требований истец сослалась на следующее.
С 09.07.2007 года по 21.09.2018 года находилась в трудовых отношениях с ЖКУ«Юг». И освобождена в связи с сокращением штата.
На момент увольнения была задолженность по заработной плате в сумме 18685, 08 грн.
Частичная выплата заработной платы в сумме 13 923, 08 грн. проведена 16.11.2018 года. Остаток в сумме 4739, 18 грн. взыскано исполнительной службой 30.01.2019 года.
Ссылаясь на предписания ст 116, 117 КЗоТ Украины, истец и просила о взыскании среднего заработка за время задержки выплаты заработной платы в период с 21.09.по 16.11.2018 года в общей сумме 11535.81 грн., Исходя из среднедневной заработной платы 295, 79 грн.
Постановлением от 30.03.2019 года открыто общее исковое производство с назначением дела к подготовительного судебного заседания.
Подготовительное производство по делу закрыто постановлением суда от 23.10.2019 года.
Истец в судебное заседание не появилась, иск поддержала, просила о рассмотрении дела в ее отсутствие.
Ответчик отзыв на иск не представил, представителя в судебное заседание не направил, о времени и месте судебного заседания сообмлений должным образом.
Судом постановлено о рассмотрении дела в отсутствии сторон, соответствует требованиям ст.223 ГПК Украины.
Обстоятельства дела, установленные судом.
особа_1 с 09.07.2007 года находилась в трудовых отношениях с ЖКП «Юг».
Приказом № 211-к от 21.09.2018 года уволена в связи с сокращением штата работников по п.1 ст.40 КЗоТ Украины.
Справкой № 106 от 21.09.2018 года, выданной ЖКП «Юг» подтверждено наличие задолженности по заработной плате перед особа_1 в сумме 18 685, 08 грн
Судебным приказом от 11.10.2018 года, выданным Центральным районным судом г.. Николаева, взыскано по ЖКУ Юг в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в сумме 18686, 08 грн.
За выпиской по карте особа_1 усматривается, что задолженность по заработной плате перечисленных в сумме 3579, 02 грн.-16.11.2018 года; 10344, 06 грн. — 16.11.2018 года, и 4763 грн. — 30.01.2019 года.
По предписаниям ст.117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенномув работнику сумм в сроки, предусмотренные ст.116 КЗоТ Украины, при отсутствии спора об их размере, предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его среднемесячный заработок за все время задержки до фактического расчета.
Согласно ч.1 ст.116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия. Учреждения, организации, производится в день увольнения.
Действующий КЗоТ Украины не оперирует таким термином, как «соразмерность», как, собственно, и ЦК Укны, однако на него есть отсылка в Решении Конституционного Суда Украины № 3-рп / 2012 от 25 января 2012 года (дело № 1−11 / 2012), в котором говорится о том, что одним из элементов верховенства права является принцип пропорциональности, в сфере социальной защиты означает, в частности, что меры, предусмотренные в нормативно-правовых актах, должны направляться на достижение легитимной цели и должны быть соразмерными с ней.
Статья 11 ГПК Украины также говорит о пропорциональности в гражданском процессе.
применния принципа соразмерности стало едва ли не основным в практике рассмотрения трудовых споров, когда работодателем перестала быть только государство через свои органы (публичный сектор), но возникли новые формы использования наемного труда физическим / юридическим лицом (частный сектор).
Общими принципами права, а именно справедливости и разумности, которые были сформулированы еще римскими юристами «информация_1, информация_2, quod информация_3; информация_4, qui информация_5 circumvenit «Paul., D. 1, 3, 29 Той, кто совершает действия, запрещенные законом, нарушает закон; тот, кто обходит закон, следуя его буквы, нарушает дух закона (особа_2 «Комментарий к Закону Цинция» (лицо_3), позже закреплено в особа_4 1, 3, 29). То есть, соблюдать необходимо не только букве закона, но и его духа. Говоря современным языком, необходимо не допускать злоупотребления правом.
То есть должен быть соблюден разумный баланс между интересами работника и работодателя.
Большая Палата Верховного Суда отступила от заключения Верховного Суда Украины, сформулированного в постановлении от 27 апреля 2016 по делу за осуществлением № 6−113цс16, в части учета критериев, по которым можно уменьшить размер возмещения, и считала, что, уменьшая размер возмещения, определенный исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении в соответствии со статьей 117 КЗоТ Украины, необходимо учитывать:
размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, пепредусмотренном в день освобождения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором;
период задержки (просрочки) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм;
вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника;
другие обстоятельства дела, установленные судом, в частности, действия работника и роботодавця в спорных правоотношениях, соразмерность вероятного размера связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника и заявленных истцом к взысканию сумм среднего заработка за несвоевременный расчет при увольнении.
Учитывая очевидную несопоставимость заявленных к взысканию сумм среднего заработка с установленным размером задолженности, характером этой задолженности, действиями истца и ответчика, суд считает справедливым, соразмерным и таким, что отвечатьобстоятельствам этого дела, которые имеют юридическое значение, и приведенным выше критериям, определения размера ответственности ответчика за просрочку ним надлежащих при увольнении истца выплат в размере 4000 грн., удовлетворив иск частично.
Руководствуясь ст. ст. 18, 259, 263−265, 284 ГПК Украины, суд —
решил:
Иск — удовлетворить частично.
Взыскать с Жилищно-коммунального предприятия Николаевского городского совета «поехал» в пользу особа_1 средний заработок за время вынужденного ппридомовой за период с 21.09.2018 года по 16.11.2018 года в размере 4000, 00 грн.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана непосредственно в Николаевский апелляционный суд или через Центральный районный суд. Николаева в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которому полное решение или постановление суда не были вручены в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда — если апелляционная жалоба подана протягом тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Решение вступает в законную силу по истечении срока на его апелляционное обжалование.
Реквизиты сторон:
Истец — особа_1, информация_6, ронкпп: номер_1, место жительства: адрес_1.
Ответчик: Жилищно-коммунальное предприятие Николаевского городского совета «Юг», код егрпоу: 32884814, место расположения: 54018, г.. Николаев, ул. А. Олейника, 9-А.
Полный текст решения изготовлен 3 июля 2020
[С.] Н.П.
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
нп 2/490/555/2020 Справа № 490/1044/19
Центральний районний суд м. Миколаєва
__________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р, а ї н и
03 липня 2020 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого — судді Черенкової Н.П.,
при секретарі — [Я.] В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом особа_1 до Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні, —
В С Т, А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні.
У підтвердження своїх вимог позивач послалась на наступне.
З 09.07.2007 року по 21.09.2018 року знаходилась у трудових відносинах з ЖКП « Південь». Та звільнена в зв`язку зі скороченням штату.
На момент звільнення була заборгованість по заробітній платі у сумі 18685, 08 грн.
[Ч.] виплата заробітної плати в сумі 13 923, 08 грн. проведена 16.11.2018 року. Залишок у сумі 4739, 18 грн. стягнуто виконавчою службою 30.01.2019 року.
Посилаючись на приписи ст.ст. 116, 117 КЗПП України, позивач і просила про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати в період з 21.09.по 16.11.2018 року в загальній сумі 11535.81 грн., виходячи із середньоденної заробітної плати 295, 79 грн.
Ухвалою від 30.03.2019 року відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до підготовчого судового засідання.
Підготовче провадження у справі закрито ухвалою суду від 23.10.2019 року.
Позивач до судового засідання не з`явилась, позов підтримала, просила про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач відзиву на позов не надав, представника до судового засідання не направив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Судом постановлено про розгляд справи у відсутності сторін, що відповідає приписам ст.223 ЦПК України.
Обставини справи, встановлені судом.
особа_1 з 09.07.2007 року знаходилась у трудових відносинах з ЖКП « Південь».
Наказом № 211-к від 21.09.2018 року звільнена у зв`язку зі скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗПП України.
Довідкою № 106 від 21.09.2018 року, виданою ЖКП «Південь» підтверджена наявність заборгованості по заробітній платі перед особа_1 в сумі 18685, 08 грн
Судовим наказом від 11.10.2018 року, виданим Центральним районним судом м. Миколаєва, стягнуто з ЖКП Південь на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 18686, 08 грн.
За випискою по карті особа_1 вбачається, що заборгованість по заробітній платі перечислена в сумі 3579, 02 грн.-16.11.2018 року; 10344, 06 грн. — 16.11.2018 року, та 4763 грн. — 30.01.2019 року.
За приписами ст.117 КЗПП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені ст.116 КЗПП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середньомісячний заробіток за весь час затримки до фактичного розрахунку.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗПП України, при звільнення працівника, виплата всіх сум, що належить йому від підприємства. Установи, організації, проводиться у день звільнення.
Чинний КЗпП України не оперує таким терміном, як «співмірність», як, власне, і ЦК України, однак на нього є відсилання у Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року (справа № 1−11/2012), у якому йдеться про те, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними із нею.
Стаття 11 ЦПК України також говорить про пропорційність у цивільному процесі.
Застосування принципу співмірності стало чи не основним у практиці розгляду трудових спорів, коли роботодавцем перестала бути тільки держава через свої органи (публічний сектор), але виникли нові форми використання найманої праці фізичною/юридичною особою (приватний сектор).
Загальними засадами права, а саме справедливості та розумності, які були сформульовані ще римськими юристами « інформація_1, інформація_2, quod інформація_3; інформація_4, qui інформація_5 circumvenit» Paul., D. 1, 3, 29. Той, хто чинить дії, заборонені законом, порушує закон; той, хто оминає закон, дотримуючись його букви, порушує дух закону (особа_2 «Коментар до закону Цинція» (особа_3), пізніше закріплено в особа_4 1, 3, 29). Тобто, дотримуватися необхідно не тільки букви закону, але і його духу. Говорячи сучасною мовою, необхідно не допускати зловживання правом.
Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.
Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 квітня 2016 року у справі за провадженням № 6−113цс16, у частині врахування критеріїв, за якими можна зменшити розмір відшкодування, і вважала, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений, виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:
розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, із чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача, Суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у розмірі 4 000 грн., задовольнивши позов частково.
Керуючись ст. ст. 18, 259, 263−265, 284 ЦПК України, суд, —
вирішив:
Позов — задовольнити частково.
Стягнути з Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Підень» на користь особа_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.09.2018 року по 16.11.2018 року у розмірі 4000, 00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Реквізити сторін:
Позивач — особа_1, інформація_6, ронкпп: номер_1, місце проживання: адреса_1.
Відповідач: Житлово-комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Південь», код єдрпоу: 32884814, місце розташування: 54018, м. Миколаїв, вул. А. Олійника, 9-А.
Повний текст рішення виготовлений 03 липня 2020 року
СУДДЯ [Ч.] Н.П.
