київметробуд: Часткове задоволення позову про стягнення заробітної плати та компенсацій.

Справа № 283/1105/21

Провадження №2/283/7/2023

Р І Ш Е Н Н я

І м е н е м У к р, а ї н и

21 квітня 2023 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді Тимошенка а.о.;

за участю:

секретаря Кравець Л.Ю.,

представника відповідача Ткача Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Київметробуд» простягнення заробітної плати, компенсації за невикористану частину відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

встановив:

Стислий виклад позицій сторін.

особа_1 звернувся в Малинський районний суд Житомирської області з позовом до Акціонерного товариства «Київметробуд» в якому просить:

 — стягнути з АТ «Київметробуд» невиплачену заробітну плату за період з 01.12.2020 року по 15.02.2021 року в розмірі 72 086 гривень 24 копійки, яка складається з:

 — основної заробітної плати в розмірі 37 596 гривень,

 — оплати праці за роботі в нічні години в розмірі 10 530 гривень 72 копійки,

 — оплати надурочних робіт в розмірі 23 958 гривень 52 копійки;

 — стягнути з АТ «Київметробуд» компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки в розмірі 9089 гривень 04 копійки;

 — стягнути з АТ «Київметробуд» середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 34 084 гривні.

Свої позовні вимоги особа_1 обгрунтував тим, що він з 13.08.2020 року по 15.02.2021 року працював на посаді охоронника в АТ «Київметробуд на умовах 24 години роботи і 48 годин відпочинку. Відповідач оплачував роботу погодинно з розрахунку 54, 66 грн./год. по вересень 2020 року включно, а з жовтня 2020 року із розрахунку 60, 25 грн./год. Фактично по вересень 2020 року сплачувалось 44, 00 грн./год., а з жовтня 2020 року 48, 5 грн./год.

Позивачем відпрацьовано:

 — у серпні 2020 року 7 змін: 14, 17, 19, 21, 24, 27, 30 числа;

 — у вересні 2020 року 10 змін: 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29 числа. За цей місяць оплачено лише 9 змін, а десяту оплачено наступного місяця у жовтні;

 — у жовтні 2020 року 11 змін: 2, 5, 8, 11, 13, 14, 17, 20, 23, 26, 29 числа. Додатковою дванадцятою зміною оплачено заборгованість за вересень 2020 року;

 — у листопаді 2020 року 10 змін: 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28 числа;

 — у грудні 2020 року 11 змін: 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28, 31 числа;

 — у січні 2021 року 10 змін: 3, 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, 30 числа;

 — у лютому 2021 року 5 зміни: 2, 5, 8, 11, 14 числа.

У день звільнення АТ «Київметробуд» не повідомив про розмір виплат, які належать йому до сплати у зв`язку зі звільненням та не здійснив остаточного розрахунку. Крім того відповідач припинив нараховувати і виплачувати позивачу заробітну плату з грудня 2020 року, про що свідчать виписки Пенсійного Фонду України за формою ОК-5, з яких вбачається, що за вказаний період АТ «Київметробуд» не здійснив відповідних відрахувань єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Разом з цим, у грудні 2020 року позивачем відпрацьовано 11 змін, що еквівалентно 264 годинам, у січні 2021 року 10 змін (240 годин), у лютому 2021 року 5 змін (120 годин), без перерв на обід чи короткочасний відпочинок. Отже, в цілому за 26 змін (624 години) в період з 01.12.2020 року по 15.02.2021 року. відповідач не нарахував та не виплатив позивачеві заробітну плату у розмірі 37 596 гривень.

Щодо невиплати відповідачем доплати за роботу у нічний час за період з 14.08.2020 року по 15.02.2021 року позивач зазначив наступне. У серпні 2020 року особа_1 відпрацював 7 змін (168 годин), з яких нічні 56 годин; у вересні 2020 року 10 змін (240 годин), з яких нічні 80 годин; у жовтні 2020 року 11 змін (264 години), з яких нічні 88 годин; у листопаді 2020 року 10 змін (240 годин), з яких нічні 80 год.; у грудні 2020 року 11 змін (264 години), з яких нічні 88 годин; у січні 2021 року 10 змін (240 годин), з яких нічні 80 годин; у лютому 2021 року 5 змін (120 годин), з яких нічні 40 годин. Отже, враховуючи те, що робота в нічний час (з 10 години вечора до 6 години ранку) оплачується в підвищеному розмірі, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час, позивач вважає, що відповідачем не сплачено на його користь 10 530 гривень 72 копійки.

Щодо невиплати відповідачем доплати за роботу у понаднормові години за період з серпня 2020 року по грудень 2021 року, позивач зазначив наступне. При підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно ст.106 КЗпП України. Середньомісячна кількість годин за обліковий період розраховується шляхом ділення норми тривалості робочого часу за обліковий період на кількість місяців в обліковому періоді. Разом з цим, в АТ «Київметробуд» графік роботи охорони не був затверджений директором підприємства і не погоджувався з профспілковим органом, проте був обов`язковим для виконання. Позивач вважає, що з серпня 2020 року по грудень 2021 року він відпрацював понаднормово 404 години. Тобто в цілому відповідач не виплатив йому 23 958 гривень 52 копійки.

Щодо невиплати відповідачем компенсації за невикористану основну щорічну відпустку, позивач зазначив наступне. Згідно норм Трудового законодавства, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки. Період роботи особа_1 з 14.08.2020 року по 15.02.2021 року дорівнює 6 місяцям роботи, що дає позивачеві право на 12 календарних днів щорічної основної відпустки. Таким чином, особа_1 вважає, що АТ «Київметробуд» не сплатило йому компенсацію за невикористану відпустку, яка згідно розрахунків позивача складає 9089 гривень 04 копійки (12 календарних днів х 757 гривень 42 копійки розміру середньоденного заробітку).

Щодо стягнення розміру середнього заробітку за порушення строків розрахунку при звільненні, позивач зазначив наступне. Згідно ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Крім вимоги про розрахунок в день звільнення, повторну вимогу про розрахунок відповідач отримав 24.02.2021 року, яку теж не виконав. Отже, у позивача виникло повне право на стягнення середнього заробітку за весь час порушення строків розрахунку, який становить 34 084 гривні.

Таким чином, на підставі вищевикладених обставин, особа_1 просить задовольнити позовні вимоги.

Пізніше позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення заробітної плати на 15 040 гривень 28 копійок, оскільки йому була виплачена заробітна плата за січень 2021 року в розмірі 7307 гривень 38 копійок та за лютий 2021 року в розмірі 7732 гривні 90 копійок (Т.1. а.с. 233). Середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 16.02.2021 року по 30.05.2021 року збільшив до 55 290 гривень 20 копійок та просив стягнути в повному обсязі, а за період з 31.05.2021 року по день фактичного розрахунку пропорційно невиплачених сум, оскільки заробітна плата за січень-лютий 2021 року йому була виплачена 31.05.2021 року (Т.1, а.с. 246−260, Т.2, а.с. 21−22).

Явка та позиція сторін по справі:

Позивач особа_1 в судові засідання не з`явився та подавав до суду заяви, в яких позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та проводити розгляд справи без його участі.

Представник відповідача адвокат Ткач Р.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що згідно табелів обліку робочого часу особа_1 відпрацював:

 — у серпні 2020 року 4 зміни (9 днів; 98 годин);

 — у вересні 2020 року 8 змін (16 днів; 180 годин);

 — у жовтні 2020 року 8 змін (15 днів; 172 години);

 — у листопаді 2020 року 7 змін (15 днів; 165, 5 години);

 — у грудні 2020 року 8 змін (16 днів; 180 годин);

 — у січні 2021 року 7 змін (15 днів; 172 години);

 — у лютому 2021 року 3 зміни (7 днів; 75, 5 години).

Щодо невиплати АТ «Київметробуд» позивачеві заробітної плати за період з 01.12.2020 року по 15.02.2021 року представник відповідача зазначає, що згідно довідки від 23.06.2021 року № атп00000088 та розрахункового листа, а також в поєднанні з табелями обліку робочого часу вбачається наступне нарахування особа_1 заробітної плати:

 — за грудень 2020 року позивач відпрацював 8 змін. Йому нараховано 6353 гривні 34 копійки. З них утримано 1143 гривні 60 копійок податку на доходи фізичних осіб та 95 гривень 30 копійок військового збору. Фактично виплачено 5114 гривень 44 копійки;

 — за січень 2021 року позивач відпрацював 7 змін. Йому нараховано 7307 гривень 38 копійок. З них утримано 1315 гривень 33 копійки податку на доходи фізичних осіб та 109 гривень 61 копійка військового збору. Фактично виплачено 5882 гривні 44 копійки. Оскільки позивач перебував на зміні 07.01.2021 року, який є вихідним днем, то за цей день йому виплачено 455 гривень 16 копійок;

-за лютий2021року позивачвідпрацював 3зміни. Йому нараховано7732гривні 90копійок. З нихутримано 1391гривня 92копійки податкуна доходифізичних осібта 115гривень 99копійок військовогозбору. Фактично виплачено6224гривні 99копійок. В сумунарахування залютий 2021року увійшлакомпенсація за невикористанучастину щорічноївідпустки врозмірі 4613гривень 04копійки.

Отже, за періоди, вказані позивачем як такі, за які виникла заборгованість з виплати заробітної плати, особа_1 було виплачено належні до сплати суми заробітної плати, в тому числі доплати за роботу у нічний час та відшкодування за невикористану щорічну основну відпустку.

Щодо оплати нічних годин роботи, представник відповідача зазначив, що відповідно до норм Трудового законодавства, у випадку застосування підсумованого обліку робочого часу розпорядок робочого дня і графіки змінності мають бути побудовані таким чином, щоб робочий час, який зобов`язаний відпрацювати працівник за обліковий період, встановлений у колективному договорі, відповідав установленій законодавством нормі робочих годин, що припадає на цей період (квартал, півріччя, рік). У кінці кожного місяця працівникам, які працюють при підсумованому обліку робочого часу, провадиться нарахування належної їм заробітної плати згідно з діючими умовами оплати праці: нарахування основної заробітної плати, доплат і надбавок, у тому числі за роботу у нічний час, роботу у святкові і неробочі дні тощо, а по закінченню облікового періоду (кварталу, півріччя, року) у випадку наявності надурочних годин провадиться оплата надурочної роботи. Отже, враховуючи відомості, зазначені в табелях обліку використання робочого часу, не вбачається та не підтверджується жодним чином твердження позивача щодо відпрацювання ним більшої кількості нічних змін, ніж ті, за які особа_1 здійснено відповідачем доплату до заробітної плати.

Щодо невиплати АТ «Київметробуд» доплати за роботу в понаднормові години, представник відповідача вказав наступне. Понаднормовими вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня, виконувані за розпорядженням роботодавця. Залучення до понаднормових робіт можливо тільки з письмової згоди працівника. Власник чи уповноважений ним орган зобов`язаний вести облік понаднормових робіт кожного працівника. Робота у надурочний час оплачується в подвійному розмірі. Окремим видом робіт понад встановлену тривалість є чергування. Працівників іноді залучають до чергувань після закінчення робочого дня, у вихідні і святкові дні для розгляду загальних поточних справ і приймання інформації. До таких чергувань працівники залучаються за узгодженням із профспілковим комітетом і не більше одного разу на місяць. Від чергування як виду робіт понад встановлену тривалість робочого дня слід відрізняти чергування, які є формою організації роботи деяких категорій працівників. У цьому разі чергування включається до робочого часу. Згідно з табелями обліку використання робочого часу за весь період роботи позивача у останнього не було жодної понад нормованої години.

Щодо виплати компенсації за невикористану відпустку, представник відповідача зазначив, що за період роботи особа_1 набув право на основну щорічну відпустку, тривалістю 12 календарних днів, які йому були компенсовані разом із заробітною платою.

Щодо порушення строків розрахунку при звільненні позивача, представник відповідача зазначив, що в провадженні слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області перебуває кримінальне провадження №42019000000002358 від 05.11.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, в рамках якого систематично здійснюються арешти коштів, що обліковуються на банківських рахунках АТ «Київметробуд». Враховуючи той факт, що кошти відповідача на час звільнення позивача з роботи були арештовані, то таким чином для АТ «Київметробуд» не представлялося можливим вчасно здійснити виплату належних особа_1 при звільненні сум. З даного приводу також варто зазначити, що АТ «Київметробуд» не здійснив виплати заробітної плати позивачу в строк при звільненні не з своєї волі, а у зв`язку з існуванням об`єктивних обставин, які не залежали від відповідача. У зв`язку з блокуванням рахунків підприємства та, як наслідок, несвоєчасною оплатою праці, значна частина працівників звільнилася з роботи. Також діяльність АТ «Київметробуд» є збитковою. Враховуючи складну ситуацію відповідача, якому постійно створюють перешкоди, шляхом арешту рахунків, то стягнення досить значної суми у вигляді середньомісячного заробітку за час затримки виплат позивачу призведе до непоправних наслідків не лише для підприємства, робота якого може бути зупинена, а й для численного штату працівників відповідача, які будуть позбавлені робочих місць та заробітних плат.

Отже, з вищезазначених підстав представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши надані сторонами письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, щопозовні вимоги особа_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

З трудової книжки позивача вбачається, що особа_1 на підставі наказу № 85 від 13.08.2020 року прийнятий на роботу та призначений на посаду охоронника ПАТ «Київметробуд», яке після зміни організаційно-правової форми іменується, як АТ «Київметробуд» (Т.1, а.с. 64). На підставі наказу № 39 від 15.02.2021 року особа_1 звільнений за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (Т.1, а.с. 64 зворот).

Згідно наказу про прийняття на роботу тарифна ставка позивача становила 31 гривню 39 копійок за годину роботи (Т.2, а.с. 12).

З наявних в матеріалах справи розрахункових листів вбачаються наступні виплати особа_1 (Т.1, а.с. 89):

 — серпень 2020 року: нараховано заробітну плату у розмірі 9183 гривні 65 копійок, включаючи доплату за роботу у нічні години в розмірі 417 гривень 49 копійок, що складає 35%, та доплату за роботу у вихідні та святкові дні в розмірі 455 гривень 16 копійок. Кількість відпрацьованих годин 98, кількість відпрацьованих нічних годин 38, кількість відпрацьованих годин у вихідні та свята 14, 5. До виплати 7392 гривні 84 копійки.

 — вересень 2020 року: нараховано заробітну плату у розмірі 11 806 гривень 14 копійок, включаючи доплату за роботу у нічні години в розмірі 703 гривні 14 копійок, що складає 35%. Кількість відпрацьованих годин 180, кількість відпрацьованих нічних годин 64. До виплати 9503 гривні 94 копійки.

 — жовтень 2020 року: нараховано заробітну плату у розмірі 17 352 гривні 22 копійки, включаючи доплату за роботу у нічні години в розмірі 637 гривень 22 копійки, що складає 35%. Кількість відпрацьованих годин 172, кількість відпрацьованих нічних годин 58. До виплати 13 968 гривень 54 копійки.

 — листопад 2020 року: нараховано заробітну плату у розмірі 14 459 гривень 63 копійки, включаючи доплату за роботу у нічні години в розмірі 681 гривня 16 копійок, що складає 35%. Кількість відпрацьованих годин 165, 5, кількість відпрацьованих нічних годин 62. До виплати 11 640 гривень 01 копійка.

 — грудень 2020 року: нараховано заробітну плату у розмірі 6363 гривні 34 копійки, включаючи доплату за роботу у нічні години в розмірі 703 гривні 14 копійок, що складає 35%. Кількість відпрацьованих годин 180, кількість відпрацьованих нічних годин 64. До виплати 5114 гривень 44 копійки.

 — січень 2021 року: нараховано заробітну плату у розмірі 7307 гривень 38 копійок, включаючи доплату за роботу у нічні години в розмірі 637 гривень 22 копійки, що складає 35%, та доплату за роботу у вихідні та святкові дні в розмірі 455 гривень 16 копійок. Кількість відпрацьованих годин 172, кількість відпрацьованих нічних годин 58, кількість відпрацьованих годин у вихідні та свята 14, 5. До виплати 5882 гривні 44 копійки.

 — лютий 2021 року: нараховано заробітну плату у розмірі 7732 гривні 90 копійки, включаючи доплату за роботу у нічні години в розмірі 329 гривень 60 копійок, що складає 35%, індексацію зарплати в розмірі 40 гривень 26 копійок та компенсацію 12 днів невикористаної відпустки в розмірі 4613 гривен 04 копійки. Кількість відпрацьованих годин 75, 5, кількість відпрацьованих нічних годин 30. До виплати 6224 гривні 99 копійок.

Отже, з даних розрахункових листів вбачається, що відповідач сплачував позивачеві заробітну плату, з врахуванням доплати за роботу у нічні години. Також при звільненні особа_1 було виплачено компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку.

Вищевказані суми нарахувань та виплат позивачеві АТ «Київметробуд» підтверджуються також довідками №АТП 168 та №АТП 169 від 19.11.2021 року (Т.2, а.с. 13, 15). Також, з даних довідок вбачається, що нарахований дохід особа_1 за період з 13.08.2020 року по 15.02.2021 року складає 74 195 гривень 91 копійка, виплачений дохід 59 727 гривень 20 копійок, сума податку на доходи фізичних осіб становить 13 355 гривень 15 копійок, військовий збір 1112 гривень 91 копійка.

Перерахування позивачу належних до виплати коштів підтверджується платіжними відомостями з відмітками банку про виконання (Т.2, а.с. 80−91).

Згідно табелів обліку використання робочого часу особа_1 відпрацював наступну кількість годин (Т.1, а.с. 81−87):

 — у серпні 2020 року 98 годин, з яких 38 нічні;

 — у вересні 2020 року 180 годин, з яких 64 нічні;

 — у жовтні 2020 року 172 години, з яких 58 нічні;

 — у листопаді 2020 року 165, 5 години, з яких 62 нічні;

 — у грудні 2020 року 180 години, з яких 64 нічні;

 — у січні 2021 року 172 години, з яких 58 нічні;

 — у лютому 2021 року 75, 5 години, з яких 30 нічні.

Відпрацювання надурочних, вечірніх, вихідних та святкових днів згідно табелів обліку робочого часу не вбачається.

Представником відповідача суду надані докази погашення заборгованості перед позивачем за оплату праці в повному обсязі.

У якості доказів існуванняоб`єктивних обставин, які не залежали від відповідача та вплинули на несвоєчасність здійснення розрахунків при звільненні особа_1, представник відповідача надав суду копії судових документів, які підтверджують блокування рахунків АТ «Київметробуд» (Т.1, а.с. 205−226).

Мотиви та застосовані норми права.

Згідност. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статей12, 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, спірні правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером є трудовими та регулюються нормами Кодексу законів про працю України (в редакції, що діяла на день виникнення спірних правовідносин), який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм законодавства.

Статтею 43 Конституції Українивизначено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

У частині першійстатті 21 КЗпП Українипередбачено, що трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ч. 1ст. 94 КЗпП Українизаробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Як вказано уст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно дост. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

Згідно табелю обліку робочого часу за лютий 2021 року позивач в день звільнення, 15.02.2021 року, не працював (Т.1, а.с. 87). Вимога особа_1 про розрахунок була отримана відповідачем 24.02.2021 року, про що свідчить наявний в матеріалах справи лист з описом вкладення та повідомлення про дату вручення (Т.1, а.с. 28−30). Отже відповідач повинен був провести остаточний розрахунок з позивачем не пізніше 25.02.2021 року.

Як вбачається з довідок №АТП 168 та №АТП 169 від 19.11.2021 року (Т.2, а.с. 13, 15) та платіжних відомостей з відмітками банку про виконання (Т.2, а.с. 80−91), особа_1 до 25.02.2021 року були виплачені майже усі належні суми заробітної плати та доплати за роботу у нічний час, крім заробітної плати та доплат за роботу у нічний час за січень-лютий 2021 року, які були виплачені 31.05.2021 року.

Отже, судом достовірно встановлено, що на день розгляду справи відповідачем здійснено повний розрахунок по заробітній платі позивачу з урахуванням доплат за виконання роботи в нічний час. У зв`язку з цим у задоволенні вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі та доплат за виконання роботи в нічний час слід відмовити.

Щодо невиплати доплат за виконання роботи в понаднормові години суд зазначає наступне. Відповідно дост. 50 КЗпП Українинормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Статтею 57 КЗпП Українипередбачено, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього Трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Ст. 52 КЗпП Українивстановлено, що для працівників установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п`ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього Трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).

Згідно ч.1−3ст. 106 КЗпП Україниза погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою,  — за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.

Відповідно до ст.62 КЗпП власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині третій цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках:

1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;

2) при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв`язку — для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;

3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;

4) при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;

5) для продовження роботи при нез`явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов`язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

Власникабо уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника (ст.65 КЗпП).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідач не оплатив йому 404 понаднормових години роботи.

В свою чергу, згідно з табелями обліку використання робочого часу за весь період роботи особа_1 у нього не було жодної понаднормової години. Жодних доказів того, що позивач працював в надурочний час, суду не надано.

Щодо невиплати позивачеві компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за період 12 календарних днів, суд зазначає наступне. Відповідно до розрахункового листа за лютий 2021 року (Т.1, а.с. 89), позивачу у лютому 2021 року нараховано заробітну плату у розмірі 7732 гривні 90 копійки, включаючи доплату за роботу у нічні години в розмірі 329 гривень 60 копійок, що складає 35%, індексацію зарплати в розмірі 40 гривень 26 копійок та компенсацію 12 днів невикористаної відпустки в розмірі 4613 гривен 04 копійки. Кількість відпрацьованих годин 75, 5, кількість відпрацьованих нічних годин 30. Ці кошти, як встановлено раніше, були виплачені позивачу 31.05.2021 року.

Таким чином, АТ «Київметробуд» здійснило з позивачем повний розрахунок за невикористану останнім відпустку.

Щодо стягнення середнього заробітку за порушення строків розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути на його користь з АТ «Київметробуд» середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 55 290 гривень 20 копійок.

Однак, суд вважає, що розрахунок наданий позивачем на підтвердження вказаної суми є невірним.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Оскільки позивач в день звільнення не працював, то відповідач повинен був виплатити належні йому кошти не пізніше наступного дня після пред? явлення вимоги про розрахунок. Вимогу про розрахунок позивач пред? явив 24.02.2021 року, а тому відповідач повинен був виплатити йому кошти не пізніше 25.02.2021 року. Даних вимог відповідач не дотримався і лише 31.05.2021 року провів з позивачем остаточний розрахунок.

Згідно ізст.117КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За таких обставин відповідач повинен виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 25.02.2021 року по 31.05.2021 року.

Відповідно до п. 32Постанови Пленуму Верховного Суду №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи — невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Згідно з п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

В пунктах 5, 8 цього порядку зазначено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням

заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,  — на число календарних днів за цей період.

Наказом про прийняття позивача на роботу йому була встановлена погодинна оплата праці. За два місяці перед місяцем звільнення, а саме в грудні 2020 року та січні 2021 року позивачу нарахована заробітна плата в розмірі 13 670 гривень 72 копійки. За ці два місці він відпрацював 352 години. Таким чином його середньогодинний заробіток становить 38 гривень 84 копійки (13670 гривень 72 копійки: 352 години).

Згідно колективного договору в АТ «Київметробуд» встановлений 40-годинний робочий тиждень з двома вихідними днями (Т.1, а.с. 98). Відповідно до листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 3501−06/219 від 12.08.2020 року «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік» при 40-годинному робочому тижні з двома вихідними днями встановлена наступна норма тривалості робочого часу:

-лютий 160 годин при 20 робочих днях;

-березень 176 годин при 22 робочих днях;

-квітень 175 годин при 22 робочих днях;

-травень 144 години при 18 робочих днях.

За період з 25.02.2021 року по 31.05.2021 року позивачу має бути оплачено 495 робочих годин. Таким чином розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.02.2021 року по 31.05.2021 року становить 19 225 гривень 80 копійок (38 гривень 84 копійки х 495 робочих годин).

Що стосується заперечень відповідача стосовно того, що заборгованість по заробітній платі відбулась не з його вини, оскільки ухвалами слідчих суддів були накладені арешти на його рахунки, то суд не приймає їх до уваги, оскільки відповідно дост. 43 Конституції Україникожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі у відповідності до ст.141 ЦПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 6ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908 гривень за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за порушення строків розрахунку при звільненні. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 317 гривень 80 копійок.

Керуючись ст. ст. 12, 23, 76, 81, 133, 141, 258, 265, 273, 354 ЦПК України,

ухвалив:

Позовну заяву особа_1 задовольнити частково.

СтягнутизАкціонерного товариства «Київметробуд» (юридична адреса: 03065, м. Київ, вул. Світлогірська, 2/25; код єдрпоу 01387432) на користь особа_1 інформація_1, мешканця адреса_1, рнокпп номер_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 19 225 гривень 80 копійок, без урахування податків та інших обов? язкових платежів.

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Стягнутиз Акціонерного товариства «Київметробуд» (юридична адреса: 03065, м. Київ, вул. Світлогірська, 2/25; код єдрпоу 01387432) на користь особа_1 інформація_1, мешканця адреса_1, рнокпп номер_1, витрати на сплату судового збору в розмірі 317 гривень 80 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А. О. [Т.]