КП ВЖРЕО: невыплата зарплаты

дело №176 / 1038/20
производства №2 / 176/428/20

решение
именем украины

20 октября 2020 Желтоводский городской суд Днепропетровской области в составе:
председательствующей судьи [В.] Н.Ю.,
при секретаре с / с [О.] А.Ю.,
рассмотрев в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Коммунального предприятия «Производственное жилищно-ремонтно-эксплуатационное объединение» Желтоводского городского совета о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, среднего заробитку за все время задержки расчета и морального вреда,  —

В:

30 июня 2020 особа_1 обратилась к Желтоводского городского суда Днепропетровской области с иском, где просит принять судебное решение, которым взыскать с ответчика в его пользу 3670, 90 грн., Задолженность по начисленной, но не выплаченной заработной плате, средний заработок за весь период задержки расчета по день принятия судебного решения и 5000 грн. морального вреда.
Исковые требования обоснованы тем, что впериод с 01 марта 2003 года по 14 апреля 2020 истец находился в трудовых отношениях с КП «вжрео» Желтоводского городского совета. На основании приказа №71-ОС от 14 апреля 2020 была уволен по собственному желанию.
При этом истица указывает, что во время нахождения в трудовых правоотношениях с ответчиком, со стороны КП «вжрео» Желтоводского городского совета ей начислена, но не выплачена заработная плата в размере 104 344, 24 грн. в том числе: 3670, 90 грн. вторая часть заработной платы за беретбань 2020 года, 3833, 63 грн. заработная плата за апрель 2020 года и 96839, 71 грн. — компенсация за неиспользованные дни ежегодного отпуска. Неоднократные обращения к руководству КП «вжрео» с просьбой устранить нарушения Трудового законодательства по неоправданно окончательного расчета с истцом в связи с увольнением оказалось безрезультатным. Кроме того, руководство КП «вжрео» отказало ему в предоставлении необходимых документов, тем самым осуществляя препятствия истцу защитить свои права и законныеинтересы. Только после обращения в правоохранительные органы с заявлением о совершении уголовного преступления ответчиком частично выплачена задолженность по заработной плате, о чем 16.06.2020 года истице поступило сообщение о зачислении на ее карточный счет денежных средств в сумме 100 673, 34 грн.
Исходя из изложенного, окончательный долг ответчика перед истицей составляет 3670, 90 грн., Которую последняя просит взыскать в свою пользу с КП «вжрео» Желтоводского городского совета.
Одночасно, в связи с тем, что ответчик не произвел полный расчет при увольнении, истица также просит взыскать средний заработок за время задержки в расчете, исходя из того, что его среднедневная заработная плата составляет 1070, 63 грн.
Также, истица просит взыскать с ответчика в свою пользу причиненный моральный вред, который оценивает в 5000, 00 грн., Которую обосновывает тем, что незаконными действиями ответчика ей причинен душевных страданий, которые заключаются в негодовании и раздражительности, потере душевногой равновесия. В результате у него появились проблемы со сном и потребность употребления успокоительных препаратов. Раздражительность привела к ухудшению отношений с близкими и окружающими.
Постановлением Желтоводского городского суда Днепропетровской области от 1 июля 2020 по делу открыто производство и назначен к рассмотрению по правилам упрощенного производства без вызова сторон.
Также, данным постановлением ответчика было обязано представить надлежащим образом заверенные копии правоустанавливающих докумэнтов, копии приказов о приеме и увольнении с работы истца, платежные ведомости, по осуществлению расчета с истцом после освобождения, справку о наличии задолженности в настоящее время перед истцом, а также справку о среднедневной и среднемесячной заработной плате истца.
23 июля 2020 в адрес Желтоводского городского суда Днепропетровской области поступил отзыв на исковое заявление, и истребованы судом документы.
В своем отзыве ответчик просит суд отказать в задоволенном заявленных исковых требований в полном объеме. Ответчик указывал на то, что не осуществил расчет с истцом в день увольнения, поскольку на счета КП «вжрео» Желтоводского городского совета был наложен арест. Комиссия по трудовым спорам КП «вжрео» Желтоводского городского совета рассмотрела коллективное заявление работников КП ВЖРЕО от 23.04.2020 года о возбуждении Трудового законодательства в части невыплаты заработной платы, подписала и сама особа_1 и которое было удовлетворено в полном объеме. и позивачеви были перечислены средства на карту в сумме 100 673, 34 грн., что подтверждается квитанцией от банка о зачислении средств. 22 июня 2020 по №01−07 / 817 истцом было направлено письмо главному государственному исполнителю отдела принудительного исполнения решений Управления обеспечения принудительного исполнения решений в Днепропетровской области Юго-Восточного межрегионального управления Министерства юстиции (г.. Днепр) Куликовский А.А. по просьбе погашения задолженности по заработной плате наосновании протокола комиссии по коллективному трудовому спору в соответствии с удостоверений №177 от 30.04.2020 года и №185 от 06.05.2020 года снять средства из соответствующих банковских счетов. Ответчиком была сформирована справка с остатком невыплаченных средств в сумме 3670, 79 грн. особа_2. Поскольку истцу в настоящее время ответа на письмо так и не поступило, погасить невыплаченные денежные средства возможности нет. По морального вреда, то ответчик считает, что сделал все возможное, чтобы как можно быстрее оплатить трудай работнику, зато истцом не представлено каких-либо доказательств, подтверждающих несения морального вреда.
12 августа 2020 в адрес Желтоводского городского суда Днепропетровской области пришел ответ на отзыв, в котором истец отмечает, что доводы ответчика изложены в отзыве являются надуманными и такими, которые не соответствуют материалам и фактическим обстоятельствам дела и имеют целью ввести суд в заблуждение.
В частности, просила обратить внимание, что в предоставленной ответчиком копии постановления оарест имущества (средств) должника от 03.04.2018 года по сводному исполнительному производству №56005090 (далее — НВК №56005090), указывается только о наложении ареста и объявления запрета отчуждения на перечисленное и все остальное движимое и недвижимое имущество ответчика.
В то же время, истец считает, что ответчиком сознательно не предоставлены копии постановления старшего государственного исполнителя отдела принудительного исполнения решений управления государственной исполнительной службы Главного территориального управления в Днепропеттровський области от 12.09.2018 года и 13.09.2018 года, вынесенных в рамках НВК №56005090, поскольку в данных постановлениях приведен перечень банковских учреждений и открытых в них расчетных счетов ответчика на которые наложен арест.
Согласно полученной информации из единого веб-портала использования публичных средств на расчетные счета ответчика в период апрель-июль 2020 поступило 2039515, 92 грн, в частности:
 — АО «Райффайзен Банк Аваль» — 728611, 13 грн;
 — ПАО КБ «Приватбанк» -89897, 58 грн;
 — АО «ОТП БАНК» — 361121, 12 грн;
 — ОАО «АКБ» Конкорд «- 192 663, 76 грн;
 — АО «Укрэксимбанк» — 667 222, 33 грн.
При этом, при сравнении данных, полученных из единого веб-портала использования публичных средств информации, содержащейся в постановлениях старшего государственного исполнителя отдела принудительного исполнения решений управления государственной исполнительной службы Главного территориального управления юстиции в Днепропетровской области об аресте средств должника от 12.09.2018 года и от 13.09.2018 выясняется, что в период апрель-июль 2020 ответчику поступали бюджетные средства на расчетные счета № номер_1 в АО «ОТП банк», № номер_2 в АО «Укрэксимбанк» и № номер_3 в ПАО «АКБ» Конкорд «, отсутствуют в перечне определенном вышеуказанными постановлениями, а потому являются на которые не распространяется действие наложенного ареста и средства, которые на них находятся могут свободно использоваться ответчиком по своему усмотрению.
По результатам проведенных расчетов детализации транзакцийобщая сумма бюджетных средств, поступавших в период апрель-июль 2020 году на расчетные счета, которые не находятся под арестом: № номер_1 в АО «ОТП БАНК» (361121, 12 грн), № номер_2 в АО «Укрэксимбанк» (67222, 33 грн) и № номер_3 в ПАО «АКБ» Конкорд « (192663, 76 грн.) составила 1221007, 21 грн.
Таким образом, истица считает, что ответчик на момент ее увольнения, имел в наличии значительные объемы свободных оборотных средств и имел возможность осуществить окончательный расчет.
Одновременно истец укаАчиль, что ответчик пытается принимать меры, направленные на невыплату причитающихся ей денежных средств в связи с чем она вынуждена обратиться в суд для защиты своих прав и законных интересов, что, в свою очередь, негативно влияет на его физическое и моральное состояние, а поэтому считает, что причинение ей морального вреда является доказанным и основанным на нормах действующего законодательства Украины.
12 августа 2020 ответчик направил в суд возражения относительно ответа на отзыв, в котором указал, что с позивачем были проведены все расчеты по заработной плате и по состоянию на 06.08.2020 года задолженности ответчика перед истцом не существует, что подтверждается справкой об отсутствии задолженности.
20 августа 2020 в Желтоводского городского суда Днепропетровской области поступили объяснения особа_2, которые не подписаны последней, а потому не берутся судом во внимание.
Суд, полно, всесторонне и объективно исследовав материалы дела, оценив собранные по делу доказательства в их совокупности, приходит к следующемуого заключения.
Согласно ст.10, 12, 13, 81 ГПК Украины, суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с этим кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях. Сбор доказательств по гражданским делам не является обязанностью суда. Участник дела распоряжается своими правами относительно предмета спора по своему усмотрению.
Каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на пидставу своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела.
Доказывания не может основываться на предположениях.
Суд не может собирать доказательства, касающиеся предмета спора, по собственной инициативе, кроме истребовании доказательств судом в случае, когда он сомневается в добросовестном осуществлении участниками дела их процессуальных прав или исполнении обязанностей по доказательств, а также других случаев, предусмотренных настоящим Кодексом.
судом установлено, что стороны находились в трудовых отношениях с 01.03.2003 года по 14.04.2020 года, о чем свидетельствуют трудовая книжка, копия приказа об увольнении особа_2 — начальника планово-экономического отдела по соглашению сторон, пункт 1 статьи 36 КЗоТ Украины. /а.с.11, 43 /
Судом также установлено, что в нарушение требований ч.1 ст.116 КЗоТ Украины, которая обязывает работодателя при увольнении работника произвести выплату всех сумм, принадлежащих ему от предприятия в день увольнения, ответчик своевременно не рассчитался с истцом. На момент увольнения ответчик задолженность перед истцом по заработной плате в размере 104344, 24 грн. о чем не возражал ответчик в своем отзыве на иск. По состоянию на день подачи искового заявления, 30.06.2020 года, задолженность по заработной плате истца составляла 3670, 90 грн.
Согласно ответом ответчика по запросу суда, которая поступила 08.10.2020 года, 30 июля 2020 отделом принудительного исполнения решений Управления обеспечения принудительного исполнения решений в Днепропетровський области Южного-Восточного межрегионального управления Министерства юстиции (г.. Днепр) взыскано со счетов КП вжрео, находящихся под арестом с 3 апреля 2018, задолженность по заработной плате и перечислены на реквизиты банковского учреждения, указанной в заявлении уполномоченного представителя работников КП ВЖРЕО. Таким образом, решение выполнено в полном объеме, задолженность погашена. Факт отсутствия задолженности ответчика перед истцом подтверждается соответствующимидокументами, приложенными к письму ответчика, в том числе начальник отделения №190 / 03 АБ «Украгазбанк» письмом от 18 августа 2020 сообщил КП ВЖРЕО о том, что на счету КП ВЖРЕО состоянию на 18.08.2020 года находятся средства для зачисления задолженности по заработной плате следующим работникам особа_3 особа_2, особа_4, особа_5 лицо_6, лицо_7 лицо_8, лицо_9, лицо_10 / л.д. 216 /
Письмом от 20.08.2020 года ответчик предупреждал особа_2 о необходимости получения заработной платы, перечислена в АО «Укргазбанка» 31.07.2020 года в сумме 3670, 89 грн. / А.С. 215, 216 /
Таким образом, суд приходит к выводу, что 31.07.2020 года ответчик окончательно рассчитался с истицей и по состоянию на день рассмотрения дела в суде, 20 октября 2020 года, задолженность ответчика перед истцом отсутствует, что также подтверждается справкой КП «вжрео» от 06.08.2020 года за исх. № 01−07 / 1103, а потому в удовлетворении иска в части взыскания задолженности по заработной плате в сумме 3670, 89 грн. необхадной отказать.
Относительно требования истца о взыскании среднего заработка за все время задержки расчета.
Статьи 117 и 237−1 КЗоТ Украины предусмотрели, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета, а также возложили наработодателя обязанность по возмещению морального вреда, если нарушения законных прав работника привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни.
Таким образом, законодатель четко определил, что в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст.116 КЗоТ Украины, владелец должен выплатить работнику его средний заработок за все время сатримкы по день фактического расчета.
При этом, средний заработок за время задержки расчета при увольнении подлежит взысканию в пользу работника, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Окончательный расчет с истцом ответчик осуществил 31.07.2020 года, таким образом, с КП «вжрео» в пользу истца необходимо взыскать средний заработок за время задержки расчета при увольнении, а именнос 15.04.2020 года по день окончательного расчета 31.07.2020 года включительно, исходя из следующего расчета (исходя из графика работы при четырехдневной рабочей неделе).
С копии приказа КП «вжрео» Желтоводского городского совета от 27.01.2020 года №72 следует, что с февраля 2020 году на предприятии установлен график работы с неполным рабочим временем. Данным графиком установлен дополнительный выходной день каждую среду. / А.с.24, 25 /
Каких-либо сведений, в дальнейшем указанный график работы менялся сторонами суду не предоставлено.
Порядок осуществления соответствующих расчетов определены Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 №100.
Указанная правовая позиция изложена в постановлении Верховного Суда Украины от 16 декабря 2015 по делу №6−648цс15 по иску о взыскании среднего заработка за время задержки исполнения решения о восстановлении на работе.
Согласно справке о доходах особа_2 №01−07 / 981 от 20 2 июля020 года среднедневная заработная плата последнего составляет 1379, 46 грн. /а.с.110/
Окончательный расчет с истицей ответчик задержал на 57 рабочих дней, составляет: апрель 2020 — 8 дней Май 2020 — 15 дней Июнь 2020 — 16 дней Июль 2020 — 18 дней.
Таким образом, средний заработок за время задержки расчета при увольнении составляет 78629, 22 грн. (1379, 46 грн / среднедневная заработная плата истца / х 57 дней / количество рабочих дней задержки расчета = 78629, 22 грн.). Именно такая сумма должна быть взыскана с ответчика в пользу истца.
Решая вопрос о взыскании морального вреда, суд считает, что такой вред истице вызвана, поскольку последняя, ​​своевременно не получив сначала заработную плату, а затем и окончательно расчет, вынуждена была прилагать дополнительные усилия для организации своей жизни. Истцом доказано, что невыплата ему заработной платы привела к моральным страданиям и потере нормальных жизненных связей.
Однако, с учетом требований статьи 237−1 КЗоТ Украины, относительно оснований взыскания морального вреда и ст.23 ГК Украины относительно требований разумности и справедливости ее размера, суд считает необходимым определить размер этой морального вреда в размере 500 грн., Что меньше чем просила истица.
Поскольку истица при обращении в суд была освобождена от уплаты судебного сбора, он взимается с ответчика в доход государства пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, в соответствии ст.141 ГПК Украины и Закона Украины «О судебном сборе». В ча с ответчика в доход государства необходимо взыскать судебный сбор пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований на общую сумму 925, 60 грн.
На основании изложенного, руководствуясь ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263−265 ГПК Украины, суд —

решил:

Исковые требования лицо_1 к Коммунального предприятия «Производственное жилищно-ремонтно-эксплуатационное объединение» Желтоводского городского совета о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, среднего заработка за все время задержки расчета и моральной вреда — удовлетворить частично.
Взыскать с Коммунального предприятия «Производственное жилищно-ремонтно-эксплуатационное объединение» Желтоводского городского совета, ОКПО 20202467, юридический адрес: улица Первомайская, 22, город Желтые Воды, Днепропетровская область, в пользу особа_1, информация_1, ИНН номер_4, зарегистрированной и проживающей по адреса_1, средний заработок за время задержки окончательного расчета при увольнении в размере 78 629 (семьдесят восемь тысяч шестьсот двадцать девять) Гривен 22 копейки и 500 (пятьсот) рублей 00 копеек в возмещение морального вреда.
В удовлетворении остальной части исковых требований отказать.
Взыскать с коммунального предприятия «Производственное жилищно-ремонтно-эксплуатационное объединение» Желтоводского городского совета, ОКПО 20202467, юридический адрес: улица Первомайская, 22, город Желтые Воды, Днепропетровская область, в пользу государства, судебный сбор в размере 925 (восемьсот семьдесят дев пять) грн 60 копеек. (Реквизиты для оплаты судебного сбора на пользу государства, получатель — ГУК в Киеве / Киев / 22 030 106 Код получателя (код по егрпоу) — 37993783, Банк получателя — Казначейство Украины (еап), Код банка получателя (МФО) — 899998, Счет получателя — ua908999980313111256000026001, код классификации доходов бюджета — 22 030 106 Назначение платежа: взыскание судебного сбора).
Решение может быть обжаловано непосредственно в Днепровский апелляционного суда в тридцатидневный срок со дня составления полного судебного решения.
в видповидности п.п. 15.5 раздела ХИИИ переходных положений ГПК Украины (в редакции 2017 года), до дня начала функционирования Единой судебной информационно-телекоммуникационной системы апелляционные и кассационные жалобы подаются участниками дела до или через соответствующие суды, то есть через Желтоводский городской суд Днепропетровской области.

Полный текст решения составлен 20.10.2020 года

Судья Желтоводского городского суда
Днепропетровской областиН.Ю. [В.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

справа №176/1038/20
провадження №2/176/428/20

рішення
іменем україни

20 жовтня 2020 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді [В.] Н.Ю.,
з участю секретаря с/з [О.] О.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Комунального підприємства «Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об`єднання» Жовтоводської міської ради про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди,  —

встановив:

30 червня 2020 року особа_1 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить ухвалити судове рішення, яким стягнути з відповідача на його користь 3670, 90 грн., заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення та 5000 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 01 березня 2003 року по 14 квітня 2020 року позивач знаходився у трудових відносинах з КП «вжрео» Жовтоводської міської ради. На підставі наказу №71-ОС від 14 квітня 2020 року була звільнений за власним бажанням.
При цьому позивачка вказує, що під час знаходження у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку КП «вжрео» Жовтоводської міської ради їй нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 104 344, 24 грн. в тому числі: 3670, 90 грн. друга частина заробітної плати за березень 2020 року, 3833, 63 грн. заробітна плата за квітень 2020 року та 96839, 71 грн. — компенсація за невикористані дні щорічної відпустки. Неодноразові звернення до керівництва КП «вжрео» з проханням усунути порушення Трудового законодавства щодо непроведення остаточного розрахунку з позивачем у зв`язку зі звільненням виявилося безрезультатним. Крім того, керівництво КП «вжрео» відмовило йому в наданні необхідних документів, тим самим здійснюючи перешкоди позивачу захистити свої права та законні інтереси. Лише після звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення відповідачем було частково виплачено заборгованість по заробітній платі, про що 16.06.2020 року позивачці надійшло повідомлення про зарахування на її картковий рахунок грошових коштів в сумі 100 673, 34 грн.
Виходячи з викладеного, остаточний борг відповідача перед позивачкою складає 3670, 90 грн., яку остання просить стягнути на свою користь із КП «вжрео» Жовтоводської міської ради.
Одночасно, у зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні, позивачка також просить стягнути середній заробіток за час затримки в розрахунку, виходячи із того, що його середньоденна заробітна плата становить 1070, 63 грн.
Також, позивачка просить стягнути із відповідача на свою користь завдану моральну шкоду, яку оцінює в 5000, 00 грн., яку обґрунтовує тим, що незаконними діями відповідача їй завдано душевних страждань, які полягають в обуренні та роздратованості, втраті душевної рівноваги. Внаслідок чого у нього з`явились проблеми зі сном та потреба вживання заспокійливих препаратів. Роздратованість призвела до погіршення стосунків з близькими та оточуючими.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 01 липня 2020 року по справі відкрито провадження та призначено до розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Також, даною ухвалою відповідача було зобов`язано надати суду належним чином завірені копії правоустановлюючих документів, копії наказів про прийняття та звільнення з роботи позивача, платіжні відомості, щодо здійснення розрахунку із позивачем після звільнення, довідку про наявність заборгованості на даний час перед позивачем, а також довідку про середньоденну та середньомісячну заробітну плату позивача.
23 липня 2020 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву, та витребувані судом документи.
У своєму відзиві відповідач просить суд відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі. Відповідач вказував на те, що не здійснив розрахунок з позивачем у день звільнення, оскільки на рахунки КП «вжрео» Жовтоводської міської ради було накладено арешт. Комісія по трудовим спорам КП «вжрео» Жовтоводської міської ради розглянула колективну заяву працівників КП ВЖРЕО від 23.04.2020 року про порушення Трудового законодавства в частині невиплати заробітної плати, яку підписала і сама особа_1 та яку було задоволено в повному обсязі. Та позивачеві було перераховано кошти на карту у сумі 100 673, 34 грн., що підтверджується квитанцією від банку про зарахування коштів. 22 червня 2020 року за №01−07/817 позивачем було надіслано лист головному державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Куліковській А.О. щодо прохання погашення заборгованості по заробітній платі на підставі протоколу комісії по колективно трудовим спорам відповідно до посвідчень №177 від 30.04.2020 року та №185 від 06.05.2020 року зняти кошти з відповідних банківських рахунків. Відповідачем була сформована довідка із залишком невиплачених коштів у сумі 3670, 79 грн. особа_2. Оскільки позивачеві на даний час відповіді на лист так і не надійшло, погасити невиплачені грошові кошти змоги немає. Щодо моральної шкоди, то відповідач вважає, що зробив усе можливе, щоб якомога швидше оплатити працю працівникові, натомість позивачем не подано будь-яких доказів, що підтверджують понесення моральної шкоди.
12 серпня 2020 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наголошує на тому, що доводи відповідача викладені у відзиві є надуманими та такими, що не відповідають матеріалам та фактичним обставинам справи і мають на меті ввести суд в оману.
Зокрема, просила звернути увагу, що в наданій відповідачем копії постанови про арешт майна (коштів) боржника від 03.04.2018 року по зведеному виконавчому провадженню №56005090 (далі — ЗВК №56005090), зазначається лише про накладення арешту та оголошення заборони відчуження на перелічене та все інше рухоме та нерухоме майно відповідача.
В той же час, позивач вважає, що відповідачем свідомо не надано копії постанов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 12.09.2018 року та 13.09.2018 року, винесених в рамках ЗВК №56005090, оскільки в даних постановах наведений перелік банківських установ та відкритих в них розрахункових рахунків відповідача на які накладений арешт.
Відповідно до отриманої інформації з єдиного веб-порталу використання публічних коштів на розрахункові рахунки відповідача в період квітень-липень 2020 року надійшло 2039515, 92 грн, зокрема:
 — АТ «Райффайзен Банк Аваль» — 728611, 13 грн;
 — ПАТ КБ «Приватбанк» — 89897, 58 грн;
 — АТ «ОТП БАНК» — 361121, 12 грн;
 — ПАТ «АКБ «конкорд» — 192 663, 76 грн;
 — АТ «Укрексімбанк» — 667 222, 33 грн.
При цьому, при порівнянні даних, отриманих з єдиного веб-порталу використання публічних коштів з інформацією, що міститься в постановах старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про арешт коштів боржника від 12.09.2018 року та від 13.09.2018 року з`ясовується, що в період квітень-липень 2020 року відповідачу надходили бюджетні кошти на розрахункові рахунки № номер_1 в АТ «ОТП банк», № номер_2 в АТ «Укрексімбанк» та № номер_3 в ПАТ «АКБ «конкорд», що відсутні в переліку визначеному вищевказаними постановами, а тому є такими на які не поширюється дія накладеного арешту та кошти, які на них знаходяться можуть вільно використовуватися відповідачем на свій власний розсуд.
За результатами проведених підрахунків деталізації транзакцій загальна сума бюджетних коштів, які надходили в період квітень-липень 2020 року на розрахункові рахунки, які не перебувають під арештом: № номер_1 в АТ «ОТП БАНК» (361121, 12 грн), № номер_2 в АТ «Укрексімбанк» (67222, 33 грн) та № номер_3 в ПАТ «АКБ «конкорд» (192663, 76 грн.) склала 1221007, 21 грн.
Таким чином, позивачка вважає, що відповідач, на момент її звільнення, мав в наявності значні обсяги вільних обігових коштів та мав можливість здійснити остаточний розрахунок.
Одночасно позивачка зазначила, що відповідач намагається вживати заходи, направленні на невиплату належних їй грошових коштів у зв`язку з чим вона вимушена звернутися до суду для захисту своїх прав та законних інтересів, що, в свою чергу, негативно впливає на її фізичний та моральний стан, а тому вважає, що заподіяння їй моральної шкоди є доведеним та таким, що ґрунтується на нормах чинного законодавства України.
12 серпня 2020 року відповідач направив до суду заперечення щодо відповіді на відзив, де зазначив, що з позивачем були проведені всі розрахунки по заробітній платі та станом на 06.08.2020 року заборгованості відповідач перед позивачем немає, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості.
20 серпня 2020 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшли пояснення особа_2, які не підписані останньою, а тому не беруться судом до уваги.
Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх [censored] приходить до наступного висновку.
Згідно ст.10, 12, 13, 81 ЦПК України, Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах з 01.03.2003 року по 14.04.2020 року, про що свідчать трудова книжка, копія наказу про звільнення особа_2 — начальника планово-економічного відділу за угодою сторін, пункт 1 статті 36 КЗпП України. /а.с.11, 43/
Судом також встановлено, що на порушення вимог ч.1 ст.116 КЗпП України, яка зобов`язує роботодавця при звільненні працівника провести виплату всіх сум, що йому належать від підприємства в день звільнення, відповідач своєчасно не розрахувався з позивачем. На час звільнення відповідач мав заборгованість перед позивачем по заробітній платі у розмірі 104344, 24 грн. про що не заперечував відповідач у своєму відзиві на позов. Станом на день подачі позовної заяви, 30.06.2020 року, заборгованість по заробітній платі позивачки складала 3670, 90 грн.
Згідно із відповіддю відповідача на запит суду, яка надійшла 08.10.2020 року, 30 липня 2020 року відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) стягнено з рахунків КП вжрео, які перебувають під арештом з 03 квітня 2018 року, заборгованість по заробітній платі та перераховані на реквізити банківської установи, що вказана в заяві уповноваженого представника працівників КП вжрео. Таким чином рішення виконано в повному обсязі, заборгованість погашено. Факт відсутності заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується відповідними документами, доданими до листа відповідача, зокрема начальник відділення №190/03 АБ «Украгазбанк» листом від 18 серпня 2020 року повідомив КП ВЖРЕО про те, що на рахунку КП ВЖРЕО станом на 18.08.2020 року знаходяться кошти для зарахування заборгованості із заробітної плати наступним працівникам особа_3, особа_2, особа_4, особа_5 особа_6, особа_7 особа_8, особа_9, особа_10 / а.с. 216/
Листом від 20.08.2020 року відповідач попереджав особа_2 про необхідність отримання заробітної плати, яка перерахована в АТ «УкрагазБанк» 31.07.2020 року в сумі 3670, 89 грн./а.с. 215, 216/
Таким чином, суд приходить до висновку, що 31.07.2020 року відповідач остаточно розрахувався з позивачкою та станом на день розгляду справи в суді, 20 жовтня 2020 року, заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, що також підтверджується довідкою КП «вжрео» від 06.08.2020 року за вих. № 01−07/1103, а тому у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 3670, 89 грн. необхідно відмовити.
Щодо вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.
Статті 117 та 237−1 КЗпП України передбачили, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а також поклали на роботодавця обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Таким чином, законодавець чітко визначив, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, власник повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При цьому, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає стягненню на користь працівника, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Остаточний розрахунок із позивачем відповідач здійснив 31.07.2020 року, таким чином, з КП «вжрео» на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 15.04.2020 року по день остаточного розрахунку 31.07.2020 року включно, виходячи із наступного розрахунку (виходячи з графіку роботи при чотирьохденному робочому тижні).
Із копії наказу КП «вжрео» Жовтоводської міської ради від 27.01.2020 року №72 вбачається, що з лютого 2020 року на підприємстві встановлено графік роботи з неповним робочим часом. Даним графіком встановлено додатковий вихідний день кожну середу./а.с.24, 25/
Будь-яких відомостей, що у подальшому зазначений графік роботи змінювався сторонами суду не надано.
Порядок здійснення відповідних розрахунків визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі №6−648цс15 за позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Відповідно до довідки про доходи особа_2 №01−07/981 від 20 липня 2020 року середньоденна заробітна плата останнього складає 1379, 46 грн. /а.с.110/
Остаточний розрахунок з позивачкою відповідач затримав на 57 робочих днів, складає: квітень 2020 року — 8 днів; травень 2020 року — 15 днів; червень 2020 року — 16 днів; липень 2020 року — 18 днів.
Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 78629, 22 грн. (1379, 46 грн/середньоденна заробітна плата позивача/ х 57 днів/кількість робочих днів затримки розрахунку = 78629, 22 грн.). Саме така сума має бути стягнена з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди, суд вважає, що така шкода позивачці спричинена, оскільки остання, своєчасно не отримавши спочатку заробітну плату, а потім і остаточно розрахунок, змушена була докладати додаткові зусилля для організації свого життя. Позивачем доведено, що невиплата їй заробітної плати призвела до моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв`язків.
Однак, з урахуванням вимог статті 237−1 КЗпП України, щодо підстав стягнення моральної шкоди та ст.23 ЦК України щодо вимог розумності та справедливості її розміру, суд вважає за необхідне визначити розмір цієї моральної шкоди в розмірі 500 грн., що менше ніж просила позивачка.
Оскільки позивачка при зверненні до суду була звільнена від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, відповідно ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір». Зокрема, із відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на загальну суму 925, 60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263−265 ЦПК України, суд, —

вирішив:

Позовні вимоги особа_1 до Комунального підприємства «Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об`єднання» Жовтоводської міської ради про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди — задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об`єднання» Жовтоводської міської ради, єдрпоу 20202467, юридична адреса: вулиця Першотравнева, 22, місто Жовті Води, Дніпропетровська область, на користь особа_1, інформація_1, ІНН номер_4, зареєстрованої та проживаючої за адресою: адреса_1, середній заробіток за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні у розмірі 78 629 (сімдесят вісім тисяч шістсот двадцять дев`ять) гривень 22 копійки та 500 (п`ятсот) гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути із комунального підприємства «Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об`єднання» Жовтоводської міської ради, єдрпоу 20202467, юридична адреса: вулиця Першотравнева, 22, місто Жовті Води, Дніпропетровська область, на користь держави, судовий збір у розмірі 925 (вісімсот сімдесят дев`ять) грн 60 копійок. (Реквізити для сплати судового збору на користь держави, отримувач — ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за єдрпоу) — 37993783, Банк отримувача — Казначейство України (еап), Код банку отримувача (МФО) — 899998, Рахунок отримувача — ua908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету — 22030106, Призначення платежу: стягнення судового збору).
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 Розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України (в редакції 2017 року), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Повний текст рішення складено 20.10.2020 року

Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю. [В.]