КП "ОБЛВОДОКАНАЛ" ЗОР: невыплата зарплаты

1Справа № 335/14250/19 2/335/783/2020
рішення
іменем україни

07 квітня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Косатої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, третя особа - Запорізька обласна організація Профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення про стягнення невиплаченої заробітної плати, -

встановив:

особа_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути із КП «Облводоканал» ЗОР невиплачену заробітну плату за період з 01.01.2017 року по 28.02.2018 року у розмірі 10 051, 75 гривень.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 12.01.2010 р. по 16.07.2018 р. вона працювала на посаді бухгалтера 1 категорії. 17.05.2019 року Наказом № 10 к позивача особа_1 було звільнено з посади бухгалтера 1 категорії КП «Облводоканал» ЗОР на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується трудовою книжкою позивача, копія якої долучена до матеріалів справи.
Окрім цього, позивач зазначає, що починаючи із січня 2017 року та по 28.02.2018 року, КП «Облводоканал» ЗОР порушувало законодавство про працю, що призвело до недорахування та недоплати за вищевказаний період заробітної плати.
Відповідач, в період з 01.01.2017 року по 28.02.2018 року, в порушення ч. 2 ст. 97 КЗпП України, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оплату праці», ч. 1-2 ст. 5, ч. 3 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про колективні договори і угоди», ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», п. 3.1.2., Додатку 2 п. 3.1.4. Галузевої угоди, укладеної між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Об`єднанням організацій роботодавців „Всеукраїнська конфедерація роботодавців житлово-комунальної галузі України” та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2017 – 2018рр. (далі – Галузева угода 2017-2018рр.), що зареєстрована Мінсоцполітики 31.01.2017 року за № 7, проводив нарахування позивачу заробітної плати з використанням занижених коефіцієнтів та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який втратив чинність.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» визначено: установити у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2017 року – 1600, 00 гривень, з 1 травня – 1684, 00 гривні, з 1 грудня – 1762, 00 гривні.
Але, всупереч цим вимогам, при нарахуванні заробітної плати позивачу, відповідач в період з 1 травня 2017 року по 28 лютого 2018 року використовував суму розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1600, 00 грн. без врахування змін.
Крім того, була укладена Галузева угода 2017 – 2018 рр., що зареєстрована Мінсоцполітики 31.01.2017 року за № 7.
Пунктом 3.1.4. Галузевої угоди 2017 – 2018 рр. встановлено: «Сторони встановлюють такі мінімальні обов`язкові гарантії в оплаті та нормуванні праці у сфері житлово-комунального господарства: коефіцієнти співвідношення мінімальної тарифної ставки робітника I розряду (місячної тарифної ставки) за видами робіт та окремими професіями до встановленої Галузевою угодою мінімальної тарифної ставки робітника I розряду згідно з Додатком 2 до цієї Угоди», у якому (Додатку 2 Угоди) коефіцієнт співвідношення за видом роботи «експлуатація та обслуговування обладнання систем водозабезпечення та водовідведення» становить 1, 5.
Відповідач, в свою чергу, використав при розрахунку заробітної плати позивачу коефіцієнт співвідношення за видом роботи „експлуатація та обслуговування обладнання систем водозабезпечення та водовідведення” коефіцієнт 1, 35 відповідно до Галузевої угоди між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі "Федерація роботодавців ЖКГ України" та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2013 - 2015 роки (далі – Галузева угода 2013 – 2015рр.), яка зареєстрована Міністерством соціальної політики України від 04.10.2013 N 26 та яка втратила чинність від 10.01.2017р.
28 грудня 2016 року на зборах Трудового колективу КП «Облводоканал» ЗОР був укладений Колективний договір 2017-2018рр., який набуває чинності з 01.01.2017 року.
Позивачу, КП «Облводоканал» ЗОР, у даному Додатку 8 розділу 3 Колективного договору 2017-2018рр. встановлено коефіцієнт співвідношень до мінімальної тарифної ставки робітника першого розряду основного виробництва у розмірі 1, 95.
Натомість, абзацом першим п.3.4 розділу 3 Колективного договору 2017-2018рр. передбачено, що мінімальний гарантований розмір тарифної ставки робітника 1-го розряду встановлюється не нижче розміру, встановленого Галузевою угодою, згідно розміру прожиткового мінімуму, встановленого законодавством з дотриманням умоів Галузевої угоди.
Таким чином, згідно з нормами чинного законодавства формула розрахунку посадового окладу бухгалтеру 1 категорії повинна містити такі складові елементи: прожитковий мінімум для працездатних осіб * 1, 2 * 1, 5 * 1, 95.
Зважаючи на вищевикладене, позивачем зазначається, що відповідач порушував норми чинного законодавства України, що призвело до заниження розміру заробітної плати позивача за спірний період. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути на її користь недоотриману заробітну плату за період з 01.01.2017 року по 28.02.2018 року у розмірі 10 051, 75 гривень.
Ухвалою суду від 26.12.2019 року прийнято до розгляду позов особа_1 та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та пред`явлення зустрічного позову.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, який надійшов до суду 22.01.2020 року, у якому зазначив, що зміни і доповнення до Колективного договору вносяться тільки за взаємною згодою сторін, і позивач не звертався до керівництва КП «Облводоканал» ЗОР про внесення змін до Колективного договору КП «Облводоканал» ЗОР на період 2017-2018 рр. Відповідач також зазначає у відзиві про наявність скрутного фінансово-економічного становища на КП «Облводоканал» ЗОР, арештованих майна та банківських рахунків підприємства за зведеним виконавчим провадженням, відсутність можливості розпоряджатися своїми грошовими коштами, в т.ч. вносити зміни про оплату праці до Колективного договору 2017-2018 рр. Відповідач намагався будь-яким чином підвищити заробітну плату позивачу, шляхом встановлення надбавок та доплат за суміщення посад.
Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, яка надійшла до суду 31.01.2020 року, де в обґрунтування своїх позовних вимог стверджує, що відсутність його звернення до керівництва КП «Облводоканал» ЗОР щодо внесення змін до Колективного договору 2017-2018 рр., не позбавляє права на звернення до суду за захистом своїх порушених прав та права на участь у розгляді своєї справи у визначеному чинним законодавством порядку. Також позивач зазначає, що наявність скрутного фінансово-економічного становища на КП «Облводоканал» ЗОР не дозволяє відповідачу не виконувати покладені на нього обов`язки як роботодавця, передбачені чинним законодавством. Позивач звертає увагу суду, що відповідачем не спростовано обґрунтування недотримання ним вимог п.3.10 розділу 3 «Оплата праці з нормування» Колективного договору 2017-2018 рр., а також не спростовані інші правові підстави, які наведені у позовній заяві.
У судове засідання Позивач та його представник не з`явились, позивачем надано письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Представник третьої особи Запорізької обласної організації Профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення, у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, суду надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на те, що сторони надавали свої пояснення у попередніх судових засіданнях, суд вирішує на підставі цих даних та доказів, наявних в матеріалах справи, розглянути справу у відсутності представників сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, суд вважав за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі, без фіксації судового процесу.
Дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши обставини справи, доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх позовних вимог та заперечень, та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.2-4 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Згідно із ч.1 ст.5 Закону України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на національному рівні; галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; колективних договорів; трудових договорів.
Статтею 14 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів. Норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою (міжгалузевою) або територіальною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.
Для працівників підприємств, виробництв, цехів, дільниць та інших підрозділів, які виконують роботи (надають послуги), не властиві основній діяльності галузі (підгалузі), умови оплати праці встановлюються в колективному договорі з дотриманням гарантій, визначених угодами тих галузей (підгалузей), до яких ці підрозділи належать за характером виробництва, та в актах чинного законодавства ( ст. 17 Закону України «Про оплату праці»).
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про оплату праці» суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» передбачено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.
Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про колективні договори і угоди» угодою на галузевому рівні регулюються галузеві норми, зокрема щодо нормування і оплати праці, встановлення для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації на основі єдиної тарифної сітки по мінімальній межі та мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі).
Так, відповідно до п. 3.3 Колективного договору адміністрація зобов`язується оплату праці проводити в межах витрат підприємства згідно із КЗпП, Законом України «Про оплату праці», галузевою угодою та іншими нормативними документами.
Відповідно до п. 3.4 Колективного договору адміністрація зобов`язується встановити мінімальний гарантований розмір тарифної ставки робітника 1-го розряду не нижче розміру, встановленого Галузевою угодою згідно розміру прожиткового мінімуму, встановленого законодавством з дотриманням умов Галузевої угоди (коефіцієнтів співвідношень за підгалузями та видами робіт). При визначенні розмірів посадових окладів керівних працівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців підприємства враховувати галузеві коефіцієнти співвідношень розмірів місячних посадових окладів керівних працівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців до мінімальної тарифної ставки робітника 1-го розряду робітника основного виробництва (Додаток №8 «Коефіцієнти співвідношень посадових окладів керівних працівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців підприємства»).
Відповідно до п.3.1.2. Галузевої угоди 2017 – 2018 рр.: «Сторони встановлюють такі мінімальні обов`язкові гарантії в оплаті та нормуванні праці у сфері житлово-комунального господарства: мінімальну тарифну ставку (оклад) за просту некваліфіковану працю у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а мінімальну тарифну ставку робітника I розряду в розмірі не менше 120 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб», що у кратності з відсоткового співвідношення можна перевести як коефіцієнт у розмірі 1, 2.
Судом встановлено, що 01.12.1993 року Наказом № 113к позивача особа_1 прийнято на посаду бухгалтера у КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради. 01.05.2015 року Наказом № 2 особа_1 переведено на посаду бухгалтера 1 категорії КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради. 17.05.2019 року Наказом № 10 к позивача особа_1 було звільнено з посади бухгалтера 1 категорії КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Встановлені факти підтверджується трудовою книжкою позивача, копія якої долучена до матеріалів справи.
28 грудня 2016 року зборами Трудового колективу КП «Облводоканал» ЗОР було укладено Колективний договір 2017-2018 рр.
Крім того, була укладена Галузева угода 2017 – 2018 рр., що зареєстрована Мінсоцполітики 31.01.2017 року за № 7.
Проаналізувавши матеріали, які є доказами по даній справі, суд встановив, що розмір посадового окладу позивача повинен бути розрахований згідно наступного розрахунку: розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»), помножити на «1, 2» (коефіцієнт, передбачений п.3.1.2. Галузевої угоди 2017 – 2018рр.) помножити на «1, 5» (коефіцієнт співвідношення мінімальної тарифної ставки робітника I розряду за видами робіт та окремими професіями (експлуатація та обслуговування обладнання систем водозабезпечення та водовідведення), передбачений Додатком 2 п.3.1.4. Галузевої угоди 2017 – 2018рр., ) помножити на «1, 95» (коефіцієнт співвідношення розміру мінімального місячного посадового окладу, який вирахуваний з огляду на Додаток 8 розділу 3 Колективного договору 2017-2018рр. Тобто, даний розрахунок має такий вигляд: прожитковий мінімум для працездатних осіб * 1, 2 * 1, 5 * 1, 95 = розмір посадового окладу позивача.
З огляду на те, що структура розрахунку нарахування розміру посадового окладу та суми невиплаченої позивачу заробітної плати загалом, на який посилається позивач та наводить у Додатку до позовної заяви, а також структура розрахунку, який використовує відповідач, при нарахуванні позивачу заробітної плати, є однаковими і єдиною відмінністю у них є різні розміри коефіцієнтів та прожиткового мінімуму, то, суд робить висновок, що подана позивачем у позові структура розрахунку невиплаченої заробітної плати є такою, що не суперечить структурі розрахунку нарахування заробітної плати працівникам КП «Облводоканал» ЗОР. Щодо складових розміру посадового окладу позивача суд встановив наступне.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» вказано: установити у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня 2017 року – 1600, 00 гривень, з 1 травня – 1684, 00 гривні, з 1 грудня по лютий 2018 р. – 1762, 00 гривні.
Відповідно до п.3.1.2. Галузевої угоди 2017 – 2018рр.: «Сторони встановлюють такі мінімальні обов`язкові гарантії в оплаті та нормуванні праці у сфері житлово-комунального господарства: мінімальну тарифну ставку (оклад) за просту некваліфіковану працю у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а мінімальну тарифну ставку робітника I розряду в розмірі не менше 120 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб», що у кратності з відсоткового співвідношення можна перевести як коефіцієнт у розмірі 1, 2.
Керуючись п.3.1.2. Галузевої угоди 2017 – 2018рр. та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», розраховується: мінімальна тарифна ставка робітника 1 розряду з січня по квітень 2017р., розмір якої становить 1920, 00 грн. (1600, 00грн. х 1, 2 = 1920, 00 грн.); мінімальна тарифна ставка робітника 1 розряду з травня по листопад 2017р., розмір якої становить 2020, 80 грн. (1684, 00 грн. х 1, 2 = 2020, 80 грн.).
Згідно п.3.1.4. Галузевої угоди 2017 – 2018рр.: «Сторони встановлюють такі мінімальні обов`язкові гарантії в оплаті та нормуванні праці у сфері житлово-комунального господарства: коефіцієнти співвідношення мінімальної тарифної ставки робітника I розряду (місячної тарифної ставки) за видами робіт та окремими професіями до встановленої Галузевою угодою мінімальної тарифної ставки робітника I розряду згідно з Додатком 2 до цієї Угоди», у якому (Додатку 2 Угоди) коефіцієнт співвідношення за видом роботи «експлуатація та обслуговування обладнання систем водозабезпечення та водовідведення» становить 1, 5.
Керуючись п.3.1.4. та Додатком 2 Галузевої угоди 2017 – 2018рр., а також згідно мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду у розмірі 1920, 00 грн. з січня по квітень 2017р. та 2020, 80 грн. з травня по листопад 2017р., розраховується мінімальна тарифна ставка робітника першого розряду основного виробництва за основною професією та видом роботи «експлуатація та обслуговування обладнання систем водозабезпечення та водовідведення», що є сферою господарської діяльності КП «Облводоканал» ЗОР:
1920, 00 грн. х 1, 5 = 2880, 00 грн. – це тарифна ставка робітника 1 розряду основного виробництва, яка повинна бути встановлена у Примітці Додатку 8 розділу 3 Колективного договору 2017-2018рр. та застосовуватися з січня по квітень 2017р. згідно вищезазначених вимог Галузевої угоди 2017 – 2018рр.;
2020, 80 грн. х 1, 5 = 3031, 20 грн. – це тарифна ставка робітника 1 розряду основного виробництва, яка повинна бути встановлена у Примітці Додатку 8 розділу 3 Колективного договору 2017-2018рр. та застосовуватися з травня по листопад 2017р. згідно вищезазначених вимог Галузевої угоди 2017 – 2018рр.
2114, 40 грн. х 1, 5 = 3171, 60 грн. – це тарифна ставка робітника 1 розряду основного виробництва, яка повинна бути встановлена у Примітці Додатку 8 розділу 3 Колективного договору 2017-2018рр. та застосовуватися з грудня 2017 по лютий 2018 р. згідно вищезазначених вимог Галузевої угоди 2017 – 2018рр.
Однак, всупереч вищезазначеним положенням законодавства у примітці Додатку 8 до розділу 3 Колективного договору 2017-2018рр. КП «Облводоканал» ЗОР встановив мінімальну тарифну ставку робітника першого розряду основного виробництва у розмірі 2592, 00 грн., що вирахуваний згідно такого розрахунку: 1600, 00 грн. х 1, 2 х 1, 35 = 2592, 00грн., де:
1600, 00 грн. – це прожитковий мінімум, встановлений з січня по квітень 2017р. для працездатних осіб, але у зв`язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму, що становив з травня по листопад 2017р. – 1684, 00 грн., перерахунок розміру мінімальної тарифної ставки робітника першого розряду основного виробництва відповідач не проводив, що у результаті призвело до заниження розміру заробітної плати позивача;
1, 2 – це коефіцієнт згідно з п.3.1.2. Галузевої угоди 2017 – 2018рр.;
1, 35 – це коефіцієнт згідно з Додатком 2 п.3.1.3. Галузевої угоди між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі "Федерація роботодавців ЖКГ України" та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2013 - 2015 роки, яка зареєстрована Міністерством соціальної політики України від 04.10.2013 N 26 та яка втратила чинність від 10.01.2017р. на підставі абзацу першому п.8.1.10. Галузевої угоди 2017 – 2018рр. Але всупереч того, що Галузева угода 2013 – 2015рр., у Додатку 2 п.3.1.3. якої передбачено коефіцієнт 1, 35, втратила чинність від 10.01.2017р., а також у зв`язку з тим, що набрала чинності з 10.01.2017р. нова Галузева угода 2017 – 2018рр, у Додатку 2 п.3.1.4. якої передбачено коефіцієнт 1, 5, КП «Облводоканал» ЗОР не вніс дані зміни до Колективного договору 2017-2018рр. та не проводив перерахунок розміру мінімальної тарифної ставки робітника першого розряду основного виробництва, що у результаті призвело до заниження розміру заробітної плати позивача.
1, 95 – це коефіцієнт співвідношення розміру мінального місячного посадового окладу бухгалтеру 1 категорії до мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду основного виробництва, який передбачений у Дродатку 8 розділу 3 Колективного договору 2017-2018 р.р.
Про те, що не всі умови Колективного договору 2017-2018рр. відповідають вимогам чинного законодавства України, зокрема у т.ч. Галузевої та Територіальної угод, міститься і в офіційному листі голови Запорізької обласної організації Профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення (далі – Облпрофспілка) від 20.11.2017р. № 201. Даним листом Облпрофспілки, повідомлено, що Колективний договір 2017-2018рр. потребує терміново внесення змін до нього, зокрема щодо збільшення розміру тарифної ставки робітника 1 розряду основного виробництва у зв`язку із збільшенням протягом поточного 2017 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також потребує терміново внесення змін до нього (Колективного договору) щодо збільшення розміру коефіцієнта за видами робіт (у Колективному договорі 2017-2018рр. при розрахунку посадового окладу зазначено коефіцієнт 1, 35, який застосовує відповідач, а згідно Галузевої та Територіальної угод треба застосовувати коефіцієнт 1, 5).
Отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що формула, за якою розраховується заробітна плата позивача виглядає так: прожитковий мінімум для працездатних осіб (зі змінами) * 1, 2 * 1, 5 * 1, 95 = розмір посадового окладу позивача.
Відповідач, в свою чергу, розрахував заробітну плату позивачу наступним чином: прожитковий мінімум для працездатних осіб (без змін) * 1, 2 * 1, 35 *1, 95 = розмір посадового окладу позивача.
Вищезазначена формула розрахунку посадового окладу відповідачем, що встановлена з порушенням вимог чинного законодавства, призвела до заниження розміру заробітної плати позивача з 01.01.2017р. по 28.02.2018р., а тому у КП «Облводоканал» ЗОР перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 10 051, 75 грн.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на спростування доводів позивача, не надано розрахунку заробітної плати, яким КП «Облводоканал» ЗОР керувався при розрахунку та виплаті позивачу заробітної плати, а доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, на переконання суду є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Так, твердження відповідача щодо непоширення Галузевої угоди на 2017-2018 рр. на КП «Облводоканал» ЗОР суд вважає неприйнятними.
Так, відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
Відповідно до п. 1.3, 1.4 Галузевої угоди на 2017-2018 рр. угода поширюється на працівників, які працюють на умовах найму на підприємствах, в об`єднаннях, компаніях, товариствах, організаціях і установах житлово-комунальної галузі, що перебувають у сфері дії Сторін соціального діалогу, які підписали угоду, на виборних та найманих працівників Профспілок. Положення Галузевої угоди діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії Сторін, які підписали угоду (далі – суб`єкти соціального діалогу).
Пункт 3.1 Галузевої угоди на 2017-2018 рр. встановлює мінімальні обов`язкові гарантії в оплаті та нормуванні праці у сфері житлово-комунального господарства.
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, яке є суб`єктом соціального діалогу, відповідно до положення «Про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 197 від 30 квітня 2014 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, контролю у сфері житлово-комунального господарства, у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що КП «Облводоканал» ЗОР здійснює діяльність у сфері житлово-комунального господарства.
Таким чином, КП «Облводоканал» ЗОР перебуває у сфері дії сторін, які підписали Галузеву угоду на 2017-2018 рр.
Стаття 9 Закону України "Про колективні договори і угоди" визначає обов`язковість умов галузевої угоди для всіх суб`єктів, які перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду, а не виключно для підписантів угоди.
Отже, встановлені галузевими угодами умови оплати праці є гарантіями для працівників у сфері оплати праці й безпосереднє застосування таких умов є обов`язковим для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії угоди.
Обов`язковість застосування положень Галузевої угоди також підтверджується умовами Колективного договору КП «Облводоканал» ЗОР.
Відповідно до п. 1.7 Колективного договору його укладено на термін 2 роки, він набуває чинності з 01.01.2017 і діє до ухвалення нового колективного договору. Жодна із сторін, що уклали його не вправі самостійно припинити або змінити прийняті на себе зобов`язання.
Згідно з п. 1.8 Колективного договору зміни і доповнення до договору вносяться тільки за взаємною згодою сторін і в обов`язковому порядку в зв`язку зі змінами чинного законодавства, угод вищого рівня (генеральної, галузевої) з питань, що є предметом договору.
Так, з п. 3.3, 3.4 Колективного договору вбачається, що оплата праці здійснюється з дотриманням умов Галузевої угоди.
У додатку №5 «Положення про оплату праці на підприємстві» до розділу 3 Колективного договору зазначено, що положення про оплату праці розроблено відповідно до, в тому числі, Галузевої угоди на 2013-2015 роки.
На момент набрання чинності Колективним договором 01.01.2017 діяла Галузева угода між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2013-2015 роки, положення якої поширювалися на КП «Облводоканал» ЗОР.
10.01.2017 набула чинності Галузева угода на 2017-2018 рр., відповідно до п. 8.1.10 якої Галузева угода на 2013-2015 роки втратила чинність з моменту набрання чинності цією галузевою угодою.
Враховуючи, що КП «Облводоканал» ЗОР у Колективному договорі передбачило, що оплата праці здійснюється з дотриманням умов Галузевої угоди, та визначений п.1.8 обов`язок внесення змін до колективного договору в разі зміни галузевої угоди, відповідач повинен був враховувати положення Галузевої угоди на 2017-2018 роки та внести відповідні зміни до Колективного договору.
Про те, що не всі умови Колективного договору відповідають вимогам чинного законодавства України, у т.ч. Галузевій угоді на 2017-2018 роки, міститься і в офіційному листі голови Запорізької обласної організації Профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення (далі – Облпрофспілка) від 20.11.2017 року за № 201 (т.2 а.с.55).
У вищевказаному листі повідомлено, що Колективний договір 2017-2018 рр. потребує терміново внесення змін до нього, зокрема щодо збільшення розміру тарифної ставки робітника 1 розряду основного виробництва у зв`язку із збільшенням протягом поточного 2017 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також потребує терміново внесення змін до нього (Колективного договору) щодо збільшення розміру коефіцієнта за видами робіт (у Колективному договорі 2017-2018 рр. при розрахунку посадового окладу зазначено коефіцієнт 1, 35, який застосовує відповідач, а згідно Галузевої та Територіальної угод необхідно застосовувати коефіцієнт 1, 5).
Крім того, як зазначалось, до Колективного договору було внесено зміни, прийняті на спільному розширеному засіданні адміністрації та профспілкового комітету КП «Облводоканал» ЗОР, протокол № 1 від 12.03.2018.
Із зазначеного протоколу вбачається, що зміни внесені з врахуванням чинної Галузевої угоди.

У відзиві на позов КП «Облводоканал» ЗОР посилається на те, що судом не враховано положення ч.2 ст. 14 Закону України «Про оплату праці», зважаючи на те, що в матеріалах справи наявні документи, які свідчать про фінансові труднощі підприємства.
Так, в матеріалах справи містяться постанови про арешт коштів КП «Облводоканал» ЗОР від 23.10.2014, 20.10.2015, 15.03.2016, 27.06.2017, постанова про арешт коштів від 06.07.2017 р.
Отже, кошти, які містяться на розрахункових рахунках КП «Облводоканал» ЗОР, були арештовані протягом трьох років. [Ч.] друга ст. 14 Закону України «Про оплату праці» встановлює, що норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених галузевою угодою можуть застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.
Проте, заниження розміру заробітної плати позивачу відбувалось з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року, що перевищує шість місяців.
Крім того, обмеження, передбачені положення ч.2 ст. 14 Закону України «Про оплату праці», повинні бути відображені в колективному договорі шляхом внесення до нього змін.
Враховуючи, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним вводилися зміни в оплаті праці у зв`язку з фінансовими труднощами підприємства та в який саме період, суд відхиляє доводи відповідача щодо неврахування судом ч.2 ст. 14 Закону України «Про оплату праці».Інші доводи відповідача не впливають на висновок суду про обґрунтованість позовних вимог.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача недоотриманої заробітної плати в розмірі 10 051, 75 гривень підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
На підставі п. 1.ч. 1ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704, 80 гривень.
Керуючись, ст. 4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги особа_1 до Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, третя особа - Запорізька обласна організація Профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення про стягнення невиплаченої заробітної плати– задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (код єдрпоу: 03327115, адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А) на користь особа_1 (ІПН номер_1 , зареєстрована за адресою адреса_1 ) суму недоотриманої заробітної плати за період з 01.01.2017 року по 28.02.2018 року у розмірі 10 051 (десять тисяч п`ятдесят одну) гривню 75 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (код єдрпоу: 03327115, адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129-А) в дохід держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Повне судове рішення складено 13 квітня 2020 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя: Н.І.Рибалко