ЛМКП "ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО": невыплата зарплаты

Дело № 462/1236/20


Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

5 августа 2020 Железнодорожный районный суд. Области в составе
судьи - [П.] М.
с участием секретаря судебного заседания - [Т.] И.
рассмотрев в открытом судебном заседании дело по иску лицо_1 к Львовского городского коммунального предприятия «Львовтеплоэнерго» о взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,
установил:

Истец обратился в суд с иском о взыскании сответчика в свою пользу среднего заработка за время задержки расчета при увольнении в размере 69 555, 06 грн. и расходы на юридическую помощь в размере 2500, 00 грн.
Свои исковые требования мотивирует тем, что он работал в должности слесаря ​​по ремонту оборудования котельных и пылеприготовительных цехов 4 разряда у ответчика, а 31.05.2019 года он был освобожден от занимаемой должности по собственному желанию.
Решением Железнодорожного районного суда г.. Львова от 07.08.2019 года №462 / 4387/19 взыскано с ответчикаа в пользу истца задолженности по заработной плате в размере 21 417, 93 грн., без учета удержания налогов и других обязательных платежей за период 04.07.2012 года по 30.09.2015 года. Отмечает, что ответчиком на основании решения Железнодорожного районного суда г.. Львова от 07.08.201 года истцу было перечислено задолженность по заработной плате только 28.11.2019 года, а потому просит взыскать с ответчика средний заработок за период 02.06.2019 года по 27.11.2019 года за 982 рабочих годин, среднечасовой заработок составляет 70.83 грн., а потому с ответчика следует взыскать задолженность в размере 69 555, 06 грн.
Постановлением Железнодорожного районного суда г.. Львова от 03.02.2020 года открыто производство по делу рассмотрение дела решено проводить в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон. Ответчику установлено п`ятнадцятиденний срок для подачи отзыва на исковое заявление.
02.04.2020 года от ответчика поступило заявление, в котором тот с исковыми требованиями не погоджуеться, считает их необоснованными и безосновательными. Мотивирует свой отзыв тем, что согласно решению Железнодорожного районного суда Львова от 07.08.2019 года истцу было выплачено разницу по минимальной заработной плате, поэтому разница по решению суда составляет 21% от общей суммы начисленной и полученной заработной платы. Указывает, что между сторонами не было согласовано суммы недоначисленной заработной платы, а по вине истца создана ситуация с затягиванием судебного рассмотрения в указанный период. Кроме этого отмечает, что расчет истца осуществлен ненадлежащим. Учитывая указанное просит в удовлетворении иска отказать.
В материалах дела отсутствуют ходатайства сторон о рассмотрении дела в судебном заседании с сообщением (вызовом) сторон.
Учитывая изложенное, в соответствии с ч. 8 ст. 178 и ч. 5 ст. 279 ГПК Украины суд рассматривает дело в порядке упрощенного искового производства без уведомления сторон по имеющимся в деле материалам.
В соответствии с требованиями ч. 2 ст. 247 ГПК Украины вслучае если в соответствии с положениями настоящего Кодекса рассмотрение дела осуществляется судом в отсутствие участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Рассмотрев дело в порядке упрощенного производства, без уведомления сторон, изучив собранные по делу доказательства, выяснив истинные обстоятельства дела, суд приходит к убеждению, что иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Как установлено судом, копией трудовой книжки истца вверджуеться, что истец особа_1 работал в должности слесаря ​​по ремонту оборудования котельных и пылеприготовительных цехов 4 разряда у ответчика, а 31.05.2019 года он был освобожден от занимаемой должности по собственному желанию.
Решением Железнодорожного районного суда г.. Львова от 07.08.2019 года №462 / 4387/19 взыскано с ответчика в пользу истца задолженности по заработной плате в размере 21 417, 93 грн., Без учета удержания налогов и других обязательных платежей за период 04.07 .2012 года по 30.09.2015 года. Установлено, что ответчиком на основании решения Железнодорожного районного суда г.. Львова от 07.08.201 года истцу было перечислено задолженность по заработной плате только 28.11.2019 года
Учитывая приведенное судом установлено, что ответчик совершил исполнения судебного решения от 01.08.2019 года.
Согласно ст.117КЗпП Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, приотсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решен в пользу работника.
Как следует из разъяснений, данных в пункте 20 части 5 пункта 25 постановления Пленума Верховного Суда Украиныот 24 декабря 1999 года №13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» не проведение расчета с работником в день увольнения является основанием для применения ответственности предусмотренной ст.117 КЗоТ Украины.
Установлено, что согласно расчетных листов среднечасовая заработная плата истца составляет 70, 83 грн.
Соответственно, фактическим днем ​​выполнения обязательств ответчика перед истцом является 28.11.2019 года. Указанное обстоятельство подтверждается имеющимися в деле доказательствами.
Такимобразом для расчета среднего заработка, подлежащей взысканию с ответчика в пользу истца суд учитывает положения Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 года № 100.
Согласно п. 8 указанного Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предус-них действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.
Следовательно, требование о взыскании с ответчика в пользу истца среднего заработка за время задержки расчетов нашла свое подтверждение, а потому с ответчика в пользу истца следует взыскать 69 555, 06 грн.
Согласно ч.1 ст. 13 ГПК Украины суд рассматривает гражданские дела не иначе как по обращению физических или юридических лиц, поданным в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных ими требований и на основании доказать сторон и других лиц, участвующих в деле.
Согласно ч.1 ст. 81 ГПК Украины каждая сторона обязана доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований и возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказательствами, згидно76 ГПК Украины, являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела.
учитываяи приведенное, суд считает, что иск следует удовлетворить полностью и взыскать с ответчика в пользу истца 69 555, 06 грн.
Удовлетворяя исковые требования, в соответствии с требованиями ст.141 ГПК Украины с ответчика следует взыскать понесенные и документально подтвержденные истцом судебные расходы, связанные с рассмотрением дела, составляющие 2500, 00 грн. расходов на профессиональную юридическую помощь и судебный сбор в размере 840, 80 грн.
Руководствуясь ст.ст. 12, 259, 263-265, 268, 274, 279 ГПК Украины, суд,
постановил:

Иск удовлетворить.
Взыскать с Львовского городского коммунального предприятия «Львовтеплоэнерго» / егрпоу 05506460, который находится в г.. Львове на ул. Д. Апостола, 1 / в пользу особа_1 69555 (шестьдесят девять тысяч пятьсот пятьдесят пять) рублей. 06 коп. среднего заработка за время задержки расчета при увольнении без учета налогов и других обязательных платежей.
Взыскать с Львовского городского коммунального предприятия «Львовтеплоэнерго» в пользу истца особа_1 840, 80 грн. судебного сбора и 2500 грн. расходов на правовую помощь.
В соответствии с требованиями п 15.5.Перехидних положений ГПК Украины апелляционная жалоба подается в течение тридцати дней участниками дела во Львовский апелляционный суд через Железнодорожный районный суд. Львов.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока для подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает законнои силы после возвращения апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления.
Истец особа_1, информация_1, проживает по адресу: адрес_1.
Ответчик: Львовское городское коммунальное предприятие «Львовтеплоэнерго», код. егрпоу 05506460, находится по адресу: г.Львов, ул. Д.Апостола, 1
Полный текст решения составлен - 05.08.2020 года.


Судья М. [П.]



Оригинал решения.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 462/1236/20


Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - [П.] Г.М.
за участю секретаря судового засідання - [Т] І. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом особа_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача на свою користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 69 555, 06 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500, 00 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що він працював на посаді слюсаря з ремонту устаткування котельних та пилопідготовчих цехів 4 розряду у відповідача, а 31.05.2019 року його було звільнено із займаної посади за власним бажанням.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 07.08.2019 року №462/4387/19 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі в розмірі 21 417, 93 грн., без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів за період 04.07.2012 року по 30.09.2015 року. Зазначає, що відповідачем на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07.08.201 року позивачу було перераховано заборгованість по заробітній платі лише 28.11.2019 року, а тому просить стягнути з відповідача середній заробіток за період 02.06.2019 року по 27.11.2019 року за 982 робочих годин, середньогодинний заробіток становить 70.83 грн., а тому з відповідача слід стягнути заборгованість у розмірі 69 555, 06 грн.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 03.02.2020 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
02.04.2020 року від відповідача надійшла заява, у якому той з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Мотивує свій відзив тим, що згідно рішення Залізничного районного суду м.Львова від 07.08.2019 року позивачу було виплачено різницю по мінімальній заробітній платі, тому різниця згідно рішення суду становить 21% від загальної суми нарахованої і отриманої заробітної плати. Вказує, що між сторонами не було узгоджено суми недонарахованої заробітної плати, а з вини позивача створено ситуацію із затягуванням судового розгляду у вказаний період. Окрім цього зазначає, що розрахунок позивача здійснений неналежно. З огляду на вказане просить у задоволенні позову відмовити.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом, копією трудової книжки позивача стверджується, що позивач особа_1 працював на посаді слюсаря з ремонту устаткування котельних та пилопідготовчих цехів 4 розряду у відповідача, а 31.05.2019 року його було звільнено із займаної посади за власним бажанням.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 07.08.2019 року №462/4387/19 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі в розмірі 21 417, 93 грн., без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів за період 04.07.2012 року по 30.09.2015 року. Встановлено, що відповідачем на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 07.08.201 року позивачу було перераховано заборгованість по заробітній платі лише 28.11.2019 року
Враховуючи наведене судом встановлено, що відповідач здійснив виконання судового рішення від 01.08.2019 року.
Відповідно до ст.117КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Як вбачається із роз`яснень, даних в пункті 20, частині 5 пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999року №13«Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності передбаченої ст.117 КЗпП України.
Встановлено, що згідно розрахункових листів середньогодинна заробітна плата позивача становить 70, 83 грн.
Відповідно, фактичним днем виконання зобов`язань відповідача перед позивачем є 28.11.2019 року. Вказана обставина підтверджується наявними у справі доказами.
Таким чином для розрахунку середнього заробітку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд враховує положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Згідно п. 8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відтак, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунків знайшла своє підтвердження, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 69 555, 06 грн.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами, згідно76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позов слід задовільнити повністю і стягнути з відповідача на користь позивача 69 555, 06 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом справи, що становлять 2500, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд ,
ухвалив:

Позов задовольнити.
Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» /єдрпоу 05506460, що знаходиться у м. Львові на вул. Д. Апостола, 1/ на користь особа_1 69 555 (шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 06 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні без урахування податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь позивача особа_1 840, 80 грн. судового збору та 2500 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідно до вимог п.п. 15.5.Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.
Позивач: особа_1 , інформація_1 , проживає за адресою: адреса_1 .
Відповідач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код. єдрпоу 05506460, знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Д.Апостола, 1
Повний текст рішення складено - 05.08.2020 року.


Суддя: Г.М. [П.]



Оригінал рішення.