ЛМКП "ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО": невыплата зарплаты

Дело № 462/5860/20


Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

6 ноября 2020 судья Железнодорожного районного суда г.. Львова [И] И. Д., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к Львовского городского коммунального предприятия «Львовтеплоэнерго» о взыскании компенсации потери части заработной платы и недоучтенной заработной платы, -

в с т а н о в и л:

особа_1 обратилась в суд с иском, уменьшив, в последующем, исковые требования, вкотором просит взыскать с ответчика 16 287 грн. 00 коп. недоучтенной заработной платы за период с 01.01.2010 года по 30.09.2015 года и 21356 грн. 40 коп. компенсации потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты и расходы на профессиональную юридическую помощь в сумме 3000 грн. Свои исковые требования мотивирует тем, что она с 02.12.2008 года по 31.05.2020 года работала в Львовском городском коммунальном предприятии «Львовтеплоэнерго» на должности сторожа отдела обеспеченияработников базы отдыха «Тростян», что подтверждается приказом №697-к от 02.12.2008 года. 22.01.2018 года переведена на должность коменданта данного отдела, согласно приказу №44-к от 22.01.2018 года. 31.05.2020 года была освобождена по соглашению сторон согласно п. 1 ст. 36 КЗоТ Украины, на основании приказа № 363-к. Начиная с 01.01.2010 года по 30.06.2015 года ответчик нарушал законодательство о труде, ее трудовые права, что привело к Недоначисление и недоплаты за вышеуказанный период принадлежащей ей заробитной платы. При начислении заработной платы ответчик не соблюдал условий Коллективного договора ЛГКП «Львовтеплоэнерго» на 2009-2010 годы, 2012-2013 годы, Регионального соглашения между Львовской областной государственной администрацией, объединением работодателей и профсоюзными объединением Львовской области на 2010-2011 годы, территориальной соглашения между Львовской областной государственной администрацией, объединения работодателей и профсоюзными объединением Львовской области на 2012-2014 годы; Соглашения между исполавчим комитетом Львовского городского совета и Объединением профсоюзов Львовщины на 2012-2013 годы. Ответчиком, вопреки вышеуказанным положеннямзаконодавства, самостоятельно устанавливался размер минимальной тарифной ставки рабочего 1 разряда с существенным занижением размера минимальной заработной платы, что привело к неначислении и, соответственно, выплаты ей не в полном размере заработной платы за спорный период. Следовательно, ответчиком за период с 01.01.2010 года по 30.09.2015 года недосчитано и не виплачено ей заработную плату в сумме 16287 грн. 00 коп. В связи с нарушением сроков выплаты заработной платы истцом был произведен расчет компенсации потери части доходов, которая по состоянию на 01.09.2020 года составляет 21356 грн. 40 коп. Просит иск удовлетворить.
19.10.2020 года представитель ответчика ЛГКП «Львовтеплоэнерго» [Н.] Г. подала в суд отзыв, в котором не согласен с исковыми требованиями. Отмечает, что выплата заработной платы в ЛГКП «Львовтеплоэнерго» регулируется приказами «Об измины в оплате труда работников »от 21.07.2010 г.. №186, от 23.04.2012 г.. №150 от 29.04.2013 г., №170 от 30.04.2014 г. №176, и 27.06.2014 г.. №264, которые действуют, отменены в установленном порядке не были. Данные приказы предприятия относятся к правовых актов локального характера, которые содержат нормы права, регулирующие конкретные правоотношения и являются обязательными к применению на предприятии, кроме того, такие были согласованы первичной профсоюзной организацией. Во исполнение данных приказов, отделом организации труда и заработной платы ЛГКП «Львовтеплоэнерго»: формируется тарифная сетка (схема должностных окладов) на основе тарифной ставки рабочего 1 разряда, с учетом квалификационных (междолжностных) соотношений, размеров тарифных ставок по видам работ и квалификационных коэффициентов; разрабатывается штатное расписание с учетом новой схемы должностных окладов (тарифной сетки) и подается на согласование в Департамент жилищного хозяйства и инфраструктуры Львовского городского советови; начисляется и выплачивается заработная плата в сроки, установленные приказом, в соответствии с утвержденным штатным расписанием. Контроль за выполнением приказов об изменениях в оплате труда работников возлагается на заместителя директора по экономическим вопросам, в соответствии с функциональными обязанностей и осуществляется с целью обеспечения надлежащей реализации на практике всех предусмотренных мероприятий. Доведение до сведения работников содержания приказов осуществляется путем непосредственного сообщения руководительами структурных подразделений (начальниками отделов, служб, лабораторий, цехов и т.д.) своим подчиненным об их принятии и механизм внедрения в действие, а также путем размещения экземпляров приказов на досках объявлений. Во исполнение требований ст. 30 ЗУ «Об оплате труда», при каждой выплате заработной платы предприятие сообщает работников, путем выдачи расчетных листков. Кроме того, ссылается на пропуск истцом трехмесячного срока обращения в суд с требованием о выплате недоучтенной заротниму платы в порядке ч.1 ст. 233 КЗоТ, а затем к спорным правоотношениям не может применяться положения ч.2 ст. 233 КЗоТ, поскольку факт нарушения законодательства о о труде в отношении истца не установлено. Кроме этого отметила, что проведенный истцом расчет является неточным, поскольку допущено аримфметични ошибки. Просит в удовлетворении иска отказать в полном объеме.
29 октября 2020 представитель истца особа_2 подала ответ на отзыв, в котором отметила, что перевиршы контррозратов ответчика, считает их обоснованными и, соответственно, уменьшает исковые требования. Относительно позиции ответчика, изложенной в отзыве на иск, считает такую ​​необоснованным, почему просит иск удовлетворить в полном объеме, поскольку считает, что приведенное в иске подтверждает правовую позицию истца по недоначисление ей заработной платы за период с 01.01.2010 года по 30.06.2015 года .
Рассмотрев дело в порядке упрощенного производства, без уведомления сторон, изучив собранные по делу доказательства, с`выяснив действительные обстоятельства дела, суд исходит из следующего.
В соответствии со ст. 43 Конституции Украины право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ст. 16 ГК Украины, каждый человек имеет право обратиться в суд за защитой своего личного неимущественного или имущественного права и интереса.
Из содержания ст. 12 ГПК Украины усматривается, что гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав иобязанностей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
В соответствии с требованиями ст. 81 ГПК Украины каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
В соответствии со ст. 94 КЗоТ Украины заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, вденежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу. Размер заработной платы зависит от сложности и условий выполняемой работы, профессионально-деловых качеств работника, результатов его труда и хозяйственной деятельности предприятия, учреждения, организации и максимальным размером не ограничивается. Вопросы государственного и договорного регулирования оплаты труда, прав работников на оплату труда и их защиты определяются этим Кодексом, Законом Украины «Ооплате труда »и другими нормативно-правовыми актами.
В соответствии со ст. 96 КЗоТ Украины основой организации оплаты труда является тарифная система оплаты труда, которая включает тарифные сетки, тарифные ставки, схемы должностных окладов и тарифно-квалификационные характеристики / справочники /.
Тарифная система оплаты труда используется для распределения работ в зависимости от их сложности, а работников - в зависимости от их квалификации и по разрядам тарифной сетки. Она является основой формирования и дифференциации размеров заработаеттной платы.
Формирование тарифной сетки / схемы должностных окладов / производится на основе тарифной ставки рабочего первого разряда, которая устанавливается в размере, превышающем законодательно установленный размер минимальной заработной платы, и квалификационных / междолжностных / соотношений размеров тарифных ставок / должностных окладов /.
Отнесение выполняемых работ к определенным тарифным разрядам и присвоение квалификационных разрядов рабочим производится собственником или уполномоченным им органом согласно ирифно-квалификационным справочником по согласованию с выборным органом первичной профсоюзной организации / профсоюзным представителем /.
Статьей 97 КЗоТ Украины предусмотрено, что оплата труда работников осуществляется по почасовой, сдельной или другими системами оплаты труда. Оплата может производиться по результатам индивидуальных и коллективных работ. Формы и системы оплаты труда, нормы труда, расценки, тарифные сетки, ставки, схемы должностных окладов, условия введения и размеры надбавок, доплат, премий, вознаграждений и других поощрительных, компенсационных и гарантийных выплат устанавливаются предприятиями, учреждениями, организациями самостоятельно в коллективном договоре с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральным и отраслевыми (региональными) соглашениями. Если коллективный договор на предприятии, в учреждении, организации не заключен, собственник или уполномоченный им орган обязан согласовать эти вопросы с выборным органом первичной профсоюзной организации (профсоюзным представником), представляющий интересы большинства работников, а в случае его отсутствия - с другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом. Конкретные размеры тарифных ставок (окладов) и сдельных расценок рабочим, должностных окладов служащим, а также надбавок, доплат, премий и вознаграждений устанавливаются собственником или уполномоченным им органом с учетом требований, предусмотренных частью второй настоящей статьи. Собственник или уполномоченный им орган или физическое лицо не имеет права в одностороннему порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями, коллективными договорами.
Согласно ч. 1 ст. 2 Закона Украины «Об оплате труда» основной заработной платой является вознаграждение за выполненную работу в соответствии с установленными нормами труда (нормы времени, выработки, обслуживания, должностные обязанности). Она устанавливается в виде тарифных ставок (окладов) и сдельных расценок для рабочих и должностных окладов для служащих.
Согласно ч. 3 ст. 6 Закона Украины «Об оплате труда» тарифная сетка (схема должностных окладов) формируется на основе: тарифной ставки рабочего первого разряда, которая устанавливается в размере, превышающем законодательно установленный размер минимальной заработной платы; квалификационных (междолжностных) соотношений размеров тарифных ставок (должностных окладов).
В соответствии со ст. 3 Закона Украины «Об оплате труда» минимальная заработная плата - это законодательно установленный размер заработной платы за простой, неквалификовану труд, ниже которого не может осуществляться оплата за выполненную работником месячную, а также почасовую норму труда (объем работ). Минимальная заработная плата является государственной социальной гарантией, обязательной на всей территории Украины для предприятий всех форм собственности и хозяйствования и физических лиц, использующих труд наемных работников.
Судом установлено, что особа_1 с 02.12.2008 года по 31.05.2020 года работала в Львовском городском коммунальном предприятии «Львовтеплоэнерго».
Сдостойно приказу №697-к от 02.12.2008 года, особа_1 была принята на базу отдыха «Тростян» отдела обеспечения работников на должность сторожа.
Согласно приказу №44-к от 22.01.2018 года, особа_1 22.01.2018 года переведена на должность коменданта данного отдела
31.05.2020 года была освобождена по соглашению сторон согласно п. 1 ст. 36 КЗоТ Украины, на основании приказа № 363-к.
Постановлением Железнодорожного районного суда Львова от 14.11.2013 года признано директора ЛГКП «Львовтеплоэнерго» виновным в совершенииадминистративного правонарушения, предусмотренного ч.1 ст.41 КУоАП и наложен на него взыскания - штраф в размере 510 (пятьсот десять) рублей. Указанное постановление вступило в законную силу и с такой усматривается, что директора ЛГКП «Львовтеплоэнерго» привлечено к административной ответственности, предусмотренной ч.1 ст.41 КУоАП, а именно за нарушение требований п.2.2 Генерального, отраслевого соглашения между Министерством по вопросам жилищно-коммунального хозяйства Украина, Всеукраинским объединением областных организаций работодавцив предприятий жилищно-коммунальной отрасли "Федерация работодателей ЖКХ Украины" и Центральным комитетом профсоюза работников жилищно-коммунального хозяйства, местной промышленности, бытового обслуживания населения Украины на 2010-2013 годы, ст. ст. 96, 97 КЗоТ Украины и ч. 3 ст. 6 Закона Украины "Об оплате труда", тарифная ставка рассчитывалась с 01.07.2010 г.. По 30.04.2012 года, исходя из минимальной зарплаты 744 грн. при установлении Законом Украины "О государственном бюджете Украиныны на 2010 год "минимальной заработной платы с 01.01.2010 г.. - 907 грн., чем нарушены требования ст. 95 КЗоТ Украины. С 01.05.2012 г.. по 30.04.2013 г.., исходя из минимальной зарплаты 869 грн., при установлении Законом Украины "О государственном бюджете Украины на 2012 год" минимальной заработной платы с 01.04.2012 г.. - 1094 грн., чем нарушены требования ст. 95 КЗоТ Украины. с 01.05.2013 г.. рассчитана, исходя из минимальной заработной платы 922 грн ., при установлении Законом Украины "О государственном бюджетеУкраина на 2013 год "минимальной заработной платы с 01.01.2013 г.. - 1147 грн., Чем нарушены требования ст. 95 КЗоТ Украины. Исходя из приведенного с 01.05.2013 г.. Часовая тарифная ставка машиниста береговых насосных станций ИИ разряда составляет 11, 59 грн., часовая тарифная ставка старшего машиниста турбинного отдела 5 разряда - составляет 16, 53 грн., часовая тарифная ставка слесаря ​​по ремонту паро газотурбинного оборудования 5 разряда - составляет 16, 23 грн., должностной оклад начальника смены станции становить 4199 грн., старший мастер производственного участка 1 гр. - 3986 грн., Начальник цеха - 4214 грн., То есть при разработке тарифной сетки для работников производственных подразделений на предприятии установлены минимальные часовые тарифные ставки рабочих производственных подразделений в размере меньшем чем установленный Отраслевым соглашением на 2010-2012 годы и в нарушение требований ст. 115 КЗоТ Украины, ст. 24 Закона Украины "Об оплате труда", заработная плата выплачивается по мере поступления средств два раза в месяц, а не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
По приведенным установлено, что на предприятии имело место нарушение трудовых прав в отношении принадлежащего уровня оплаты труда, в том числе и к истцу.
С приобщены к материалам дела копии частного определения Железнодорожного районного суда Львова от 26.02.2015 года усматривается, что ЛГКП «Львовтеплоэнерго» не соблюдает условий колетктивного договора, а именно п. 16.1 Коллективного договора на 2009-2010 годы и на 2012-2013 годы и п. 1.1.3 Отраслевого соглашения между Министерством по вопросам жилищно-коммунального хозяйства Украины, Всеукраинским объединением областных организаций работодателей предприятий жилищно-коммунальной отрасли «Федерация работодателей ЖКХ Украины» и Центральным комитетом профсоюза работников жилищно-коммунального хозяйства, местной промышленности, бытового обслуживания населения Украины на 2010-2011 годы та п. 2 Территориальной соглашения на 2012-2014 годы в части определения тарифной ставки.
Согласно ч. 4 ст. 82 ГПК Украины обстоятельства, установленные решением суда в хозяйственной, гражданского или административного дела, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в котором участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства, если иное не установлено законом.
Поэтому, вышеуказанными судебными решениями установлено нарушение ответчиком требований законодательства ооплату труда в период 2010-2015 годов в части определения размера тарифной ставки. Итак, это обстоятельство не требует дополнительного доказательства.
Как следует из акта проверки соблюдения субъектами хозяйствования законодательства о труде и общеобязательном государственном социальном страховании №13010061472 ЛГКП «Львовтеплоэнерго» от 08.10.2013 года проведенной Территориальной государственной инспекциюю по труду во Львовской области выявлен ряд нарушений, в частности факты нарушения требования п . 2.2. генерального, отраслевого соглашения между Министерством по вопросам жилищно-коммунального хозяйства Украины, Всеукраинским объединением областных организаций работодателей предприятий жилищно-коммунальной отрасли «Федерация работодателей ЖКХ Украины» и Центральным комитетом профсоюза работников жилищно-коммунального хозяйства, местной промышленности, бытового обслуживания населения Украины на 2010- 2012, ст.96, 97 КЗоТ Украины и ч.3. ст. 6 Закона Украины «Об оплате труда», которое заключается в том, что тарифная сталка рабочего 1 разряда была рассчитана ответчиком с нарушением ст. 95 КЗоТ Украины.
Согласно пункту 4.3. Коллективного договора ЛГКП "Львовтеплоэнерго" на 2009-2010 г.г., 2012-2013р.р. ЛГКП "Львовтеплоэнерго" согласилось учитывать нормы и положения генерального, отраслевого, регионального и городского соглашений, а также ЗУ «О Государственном бюджете Украины».
В соответствии с п. 1.1.3. Отраслевого соглашения между Министерством по вопросам жилищно-коммунального хозяйства Украины, Всеукраинским объединением областных врганизаций работодателей предприятий жилищно-коммунальной отрасли "Федерация работодателей ЖКХ Украины" и Центральным комитетом профсоюза работников жилищно-коммунального хозяйства, местной промышленности, бытового обслуживания населения Украины на 2010-2012 годы и п. 3.1.1. Отраслевого соглашения на 2013-2015 годы минимальная тарифная ставка (оклад) за простой неквалифицированный труд устанавливается в размере не ниже определенной законодательством минимальной заработной платы, а минимальная тарифная ставкарабочего I разряда - в размере не менее 120 процентов размера минимальной заработной платы, установленной законом.
Согласно Тарифной частью Регионального соглашения между Львовской областной государственной администрацией, объединения работодателей и профсоюзными объединением Львовской области на 2010-2011 годы установлена ​​минимальная тарифная ставка рабочего 1 разряда в размере, предусмотренном в Отраслевом соглашении между Министерством ЖКХ Украины и ЦК профсоюза работников ЖКХ, местной промышленности, побутовогв обслуживания населения Украины на 2010-2011 годы.
Приложением № 1 к Тарифной части Регионального соглашения на 2010-2011 годы установлено, коэффициент соотношения тарифной ставки рабочего 1 разряда по подотраслям и видам работ с установленным отраслевым соглашением минимальной тарифной ставки рабочего I разряда. Для работников, занятых на работах по ремонту, наладке, обслуживанию электроэнергетического, санитарно-технического и иного оборудования ТЭЦ, данный коэффициент составляет 1, 59.
Дополнительноом № 2 к Тарифной части Регионального соглашения на 2010-2011 годы установлена ​​единая сеть межразрядных тарифных коэффициентов по подотраслях жилищно-коммунального хозяйства, согласно которой приведен коэффициент для рабочих 4 разряда составляет 1, 35.
Согласно Тарифной частью Территориальной соглашения между Львовской областной государственной администрацией, объединения работодателей и профсоюзными объединением Львовской области на 2012-2014 годы установлено, что оплата труда работников предприятий жилищно-кокоммунальными хозяйства области осуществляется с применением требований Тарифной части Регионального соглашения. Установлена ​​минимальная тарифная ставка рабочего 1 разряда в размере, предусмотренном в Отраслевом соглашении между Министерством ЖКХ Украины и ЦК профсоюза работников ЖКХ, местной промышленности, бытового обслуживания населения Украины.
Приложением № 1 к Тарифной части Регионального соглашения на 2012-2014 годы установлено, коэффициент соотношения минимальной тарифной ставки рабочего I разряда по пидгалузямы и видам работ с установленной отраслевым соглашением минимальной тарифной ставки рабочего I разряда для работников, занятых на работах по ремонту, наладке, обслуживанию электроэнергетического, санитарно-технического и иного оборудования ТЭЦ, данный коэффициент составляет 1, 59.
Приложением № 2 к Тарифной части Территориальной соглашения на 2012-2014 годы установлена ​​единая сеть межразрядных тарифных коэффициентов по подотраслях жилищно-коммунального хозяйства, согласно которой приведен коэффициентаент для рабочих 4 разряда составляет 1, 35, а для 5 разряда - 1, 54.
Согласно п. 16.2 Коллективного договора ЛГКП «Львовтеплоэнерго» на 2009-2010 г.г. и на 2012-2013 годы размеры тарифных ставок и схемы должностных окладов работников устанавливаются с учетом минимальных гарантий, определенных отраслевым (региональным) соглашением.
Также установлено, что размеры минимальной заработной платы на 2010 - 2015 годы установлены Законом Украины «О Государственном бюджете Украины на 2010 год от 27.04.2010 г.. №2154-VI "О Государственном бюджете на 2011 год» от 23.12.2010 г.. № 2857- VI "О Государственном бюджете на 2012 год» от 22.12.2011р. № 4282-VI, О Государственном бюджете Украины на 2013 год "от 06.12.2012р. № 5515-VI, " О Государственном бюджете Украины на 2014 год "от 16.01.2014р. № 719-УИИ, "О Государственном бюджете Украины на 2015 год" от 28.12.2014р. № 80-УИИ, и составили: на 2010 год с 1 января -869, 00 грн., С 1 апреля -884.00 грн., С 1 июля -888, 00 грн., с 1 октября -907, 00 грн., с 1 декабря - 922, 00 грн .; на 2011 г.ИК с 1 января -941, 00 грн., с 1 апреля -960.00 грн., с 1 октября -985, 00 грн., с 1 декабря -1004, 00 грн .; на 2012 год: с 1 января -1073, 00 грн., с 1 апреля -1094.00 грн., с 1 июля -1102, 00 грн., с 1 октября -1118, 00 грн., с 1 декабря -1134, 00 грн. ; на 2013 год: с 1 января -1147, 00 грн., с 1 декабря -1218, 00 грн .; на 2014 год: 1218.00 грн .; на 2015 год: с 1 января - 1218, 00 грн .; с 1 сентября - 1378, 00 грн.
Статьей 9 Закона Украины "О коллективных договорах и соглашениях" определено, что положения генерального, отраслиевои (межотраслевой), территориальной соглашений действуют непосредственно и являются обязательными для всех субъектов, находящихся в сфере действия сторон, подписавших соглашение.
Положениями этого Закона также предусмотрено, что условия коллективных договоров или соглашений, ухудшающие по сравнению с действующим законодательством положение работников, являются недействительными, и запрещается включать их в договоры и соглашения (ч.2 ст.5), а отраслевая (межотраслевое) соглашение не может ухудшать положение работников по сравнению с генеральным соглашением (ч. 3 ст. 8).
Согласно абз. 4, 5 ч. 1 ст. 5 Закона Украины "Об оплате труда" организация оплаты труда осуществляется, в частности, на основании отраслевых (межотраслевых), территориальных соглашений и коллективных договоров.
Согласно ч.1 ст. 14 этого Закона договорное регулирование оплаты труда работников предприятий осуществляется на основе системы соглашений, заключаемых на национальном (генеральное соглашение), отраслевом (отраслевое (межотраслевое) соглашение), территориальному (территориальная соглашение) и местном (коллективный догуг) уровнях в соответствии с законами.
Частью 1 ст. 15 этого Закона предусмотрено, что формы и системы оплаты труда, нормы труда, расценки, тарифные сетки, схемы должностных окладов, условия введения и размеры надбавок, доплат, премий, вознаграждений и других поощрительных, компенсационных и гарантийных выплат устанавливаются предприятиями в коллективном договоре с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральным, отраслевым (межотраслевым) и территориальными соглашениями. В случае, когда колный договор на предприятии не заключен, работодатель обязан согласовать эти вопросы с выборным органом первичной профсоюзной организации (профсоюзным представителем), который представляет интересы большинства работников, а в случае его отсутствия - с другим уполномоченным на представительство органом.
Конкретные размеры тарифных ставок (окладов) и сдельных расценок рабочим, должностных окладов служащим, а также надбавок, доплат, премий и вознаграждений устанавливаются с учетом требований, предусмотренныхчастью первой настоящей статьи.
Аналогичные положения содержатся в ст. 97 КЗоТ Украины.
По содержанию указанных норм установлены отраслевыми (межотраслевыми) и территориальными соглашениями условия оплаты труда являются гарантиями для работников в сфере оплаты труда и непосредственное применение таких условий является обязательным для всех субъектов, находящихся в сфере действия соглашения.
Согласно ч.1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договору на основании заключенного Трудового договора.
В соответствии со ст. 22 Закона Украины "Об оплате труда" субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
Как установлено судом, в Территориальной сделке, а именно в приложении № 1 к тарифной части сделки сторонами была определена формула расчета месячной тарифной ставки рабочего 1 разряда по подотраслями и видами работ - мин. з / плата * 1, 2 * Z (коэффициент соотношения по подотраслям и по видам работ).
Следовательно, применение условий отраслевых (межотраслевых) и территориальных соглашений является обязанностью ответчика и не зависит от наличия соответствующих положений в коллективном договоре, и имеет целью обеспечение гарантий, установленных для работников законодательством.
Свое подтверждение указанное нарушение Трудового законодательства нашло, как в ходе проверки, проведенной Территориальной государственной инспекции поь труда во Львовской области, так и во время проверки Государственной финансовой инспекции во Львовской области.
Кроме того, суд не принимает во внимание призвание представителя ответчика в отзыве на пропуска истцом срока обращения в суд, поскольку указанное противоречит ч. 2 ст. 233 КЗоТ Украины, которой предусмотрено, что в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-либо сроком.
Соответственнос решением Конституционного Суда Украины от 15.10.2013 года №8-рп / 2013 дано официальное толкование положений ч.2 ст.233 КЗоТ Украины, ст.1, 2 Закона Украины «Об оплате труда», которые следует понимать так, что в случае нарушения работодателем законодательства об оплате труда не ограничивается каким-либо сроком обращения работника в суд с иском о взыскании заработной платы, которая ему принадлежит, то есть всех выплат, на которые работник имеет право в соответствии с условиями Трудового договора и в соответствии с государственных гарантий, установленных законодательством, в том числе и за время простоя, который имел место не по вине работника, независимо от того, было осуществление работодателем начисления таких выплат.
Поскольку судом установлен факт нарушения ответчиком законодательства об оплате труда, то это обстоятельство является основанием для удовлетворения иска, а учитывая приведенные выше предписания закона и разъяснения Конституционного Суда Украины требования истца о взыскании заработной платы, которая не была своевременно начислена и выплачена работодателемем, не ограничиваются каким-либо сроком.
С приобщены к материалам дела ответчиком расчета недоучтенной заработной платы усматривается, что задолженность перед особа_1 за период с 01.01.2010 года по 30.09.2015 года в сумме 16287 грн. 00 коп.
Вместе с тем, п.6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 №13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью роботодавця и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Кроме того, суд не принимает во внимание призвание представителя ответчика в отзыве на пропуска истцом срока обращения в суд, поскольку указанное противоречит ч. 2 ст. 233 КЗоТ Украины, которой предусмотрено, что в случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработнойой платы без ограничения каким-либо сроком.
Согласно решению Конституционного Суда Украины от 15.10.2013 года №8-рп / 2013 дано официальное толкование положений ч.2 ст.233 КЗоТ Украины, ст 1, 2 Закона Украины «Об оплате труда», которые следует понимать так, что в случае нарушения работодателем законодательства об оплате труда не ограничивается каким-либо сроком обращения работника в суд с иском о взыскании заработной платы, которая ему принадлежит, то есть всех выплат, на которые работник имеет право в соответствии с условиемы Трудового договора и в соответствии с государственных гарантий, установленных законодательством, в том числе и за время простоя, который имел место не по вине работника, независимо от того, было осуществление работодателем начисления таких выплат.
По изложенного и учитывая, что ответчиком нарушены трудовые права истца, в частности на надлежащий уровень оплаты труда, предусмотренный действующим законодательством, суд приходит к выводу, что ЛГКП «Львовтеплоэнерго» в пользу истца необходимо взыскать невыплаченную заротниму плату за период с 01.01.2010 года по 30.09.2015 года в сумме 16287 грн. 00 коп., Без учета удержания налогов и других обязательных платежей.
Согласно ст. 34 Закона Украины «Об оплате труда» компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
1 января 2001 вступил в силу Закон Украины № 2050-111 ед 19.10.2000р. «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты».
Согласно ст 1, 2, 3 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты», предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица). компенсация гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее - компенсация) производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период начиная со дня вступления в силу настоящего Закона. Сумма компенсации исчисляется путем умножения суммы начисленного, но не выплаченного гражданину дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) на индекс инфляции в период невыплаты дохода (инфляция г.исяця, за который выплачивается доход, во внимание не принимается).
Пунктами 3, 4 Порядка проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, утвержденного постановлением КМУ от 21.02.2001р. №159 предусмотрено, что компенсации подлежат следующие денежные доходы вместе с суммой индексации, которые получают граждане в гривнях на территории Украины и не имеющие разового характера. Сумма компенсации исчисляется как произведение начисленного, но невыплаченного денежного доходу за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, деленное на 100. Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цен в месяце, за который выплачивается доход, в расчет не включается.
С приобщены к материалам дела истцом расчета сумма компенсации потери части заработной платы, в связи с нарушением сроков ее выплаты особа_1 по состоянию на 01.09.2020 года составляет 21356 грн. 40 коп.
Учитывая вышеизложенное, а также то, что в определенные законодательством сроки ЛГКП «Львовтеплоэнерго" не выплатило истцу заработную плату, что повлекло за собой потерю части его доходов в связи с нарушением сроков их выплаты и падений истцом расчет представителем ответчика в отзыве не опровергнут, затем с ЛГКП «Львовтеплоэнерго» напользу особа_1 необходимо взыскать 21356 грн. 40 коп. компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты.
Вместе с тем, п.6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 №13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательныхплатежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Согласно ч. 3 ст. 137 ГПК Украины для определения размера расходов на юридическую помощь с целью распределения судебных расходов участник дела дает детальное описание работ (оказанных услуг), выполненных адвокатом, и осуществленных им расходов, необходимых для предоставления правовой помощи.
Согласно ч. 2 ст.141 ГПК Украины в случае удовлетворения иска на ответчика возлагаются судебные расходы, связанные с рассмотрением дела.
Согласно ч. 8 ст. 141 ГПК Украиныразмер расходов, которые сторона оплатила или должен уплатить в связи с рассмотрением дела, устанавливается судом на основании представленных сторонами доказательств (договоров, счетов и т.д.).
Согласно выпиской из договора о предоставлении правовой (правовой) помощи от 07.07.2020 года, дополнительного соглашения №1 к указанному договору от 07.07.2020 года, ордера серии ЛВ №1029360 на предоставление правовой помощи от 07.07.2020 года, акта приема-передачи к договору о предоставлении юридической (правовой) помощи от 07.07.2020 года, квитанции к приходному кассовому ордеру №49 об уплате средств от 23.09.2020 года, расчета затрат на профессиональную юридическую помощь по данному делу от 23.09.2020 года, приобщенных к материалам дела, истец заключила с адвокатом [П.] Н.Г. договор о предоставлении юридической (правовой) помощи и произвел оплату в размере 3000, 00 грн.
Согласно ч. 6 ст. 141 ГПК Украины, если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходыи в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований.
Поскольку исковые требования удовлетворены, судебный сбор подлежит взысканию с ответчика в пользу государства.
Следовательно, с ответчика в пользу истца следует взыскать 3000 грн. расходов на правовую помощь.
На основании и руководствуясь ст. ст.12, 13, 81, 82, 89, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ГПК Украины, 12, 16, 82 ГК Украины, 43 Конституции Украины, ст. 94, 96, 97, 233 КЗоТ Украины, Законом Украины «Об оплате труда»суд -

е д е л:
Иск удовлетворить.

Взыскать с Львовского городского коммунального предприятия «Львовтеплоэнерго» в пользу особа_1 недосчитанных заработную плату за период с 1 января 2010 по 30 сентября 2015 в сумме 16287 (шестнадцать тысяч двести восемьдесят семь) рублей 00 коп. и компенсацию потери части дохода в связи с невыплатой заработной платы в размере 21356 (двадцать одну тысячу триста пятьдесят шесть) рублей 40 коп., а всего взыскать 37643 (тридцатьсемь тысяч шестьсот сорок три) рубля 40 коп., без учета удержания налогов и других обязательных платежей.
Взыскать с Львовского городского коммунального предприятия «Львовтеплоэнерго» в пользу особа_1 расходы на профессиональную юридическую помощь в размере 3000 (три тысячи) рублей 00 коп.
Взыскать с Львовского городского коммунального предприятия «Львовтеплоэнерго» в пользу государства 840 (восемьсот сорок) рублей. 80 коп. судебного сбора.

Решение суда вступает в законную силу по истечении срокв подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана участниками дела в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Согласно измог п.п. 15.5. Переходных положений ГПК Украины апелляционная жалоба подается участниками дела во Львовский апелляционный суд через Железнодорожный районный суд. Львов.
При этом, в соответствии с требованиями п.3 Заключительных положений ГПК во время действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни (covid-19), суд по заявлению участников дела и лиц, не участвовавших в деле, если суд решил вопрос об их правах, интересы и (или) обязанности(При наличии у них права на совершение соответствующих процессуальных действий, предусмотренных настоящим Кодексом), восстанавливает процессуальные сроки, установленные нормами настоящего Кодекса, если признает причины их пропуска уважительными и такими, обусловленные ограничениями, введенными в связи с карантином. Суд может восстановить соответствующий срок как до, так и после его окончания.
Суд по заявлению лица продолжает процессуальный срок, установленный судом, если невозможность совершения соответствующей процессуальной действия в определенный строк обусловлена ​​ограничениями, введенными в связи с карантином.

Участники процесса:

Истец особа_1, информация_1, идентификационный номер: номер_1, адрес: адрес_1.

Ответчик: Львовское городское коммунальное предприятие «Львовтеплоэнерго», ОКПО 05506460, находится по адресу: г.. Львов, ул. Д.Апостола, 1.

Полный текст судебного решения составлен и подписан 02.11.2020 года.



Судья: [И.] И.Д.

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 462/5860/20


Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2020 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати та недорахованої заробітної плати, -

в с т а н о в и в :

особа_1 звернулася до суду з позовом, зменшивши, вподальшому, позовні вимоги, в якому просить стягнути із відповідача 16287 грн. 00 коп. недорахованої заробітної плати за період з 01.01.2010 року по 30.09.2015 року та 21356 грн. 40 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона з 02.12.2008 року по 31.05.2020 року працювала у Львівському міському комунальному підприємстві «Львівтеплоенерго» на посаді сторожа відділу забезпечення працівників бази відпочинку «Тростян», що підтверджується наказом №697-к від 02.12.2008 року. 22.01.2018 року переведена на посаду коменданта даного відділу, згідно наказу №44-к від 22.01.2018 року. 31.05.2020 року була звільнена за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, на підставі наказу № 363-к. Починаючи з 01.01.2010 року по 30.06.2015 року відповідач порушував законодавство про працю, її трудові права, що призвело до недорахування та недоплати за вищевказаний період належної їй заробітної плати. При нарахуванні заробітної плати відповідач не дотримувався умов Колективного договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» на 2009-2010 роки, 2012-2013 роки, Регіональної угоди між Львівською обласною державною адміністрацією, об`єднанням роботодавців та профспілковими об`єднанням Львівської області на 2010-2011 роки, Територіальної угоди між Львівською обласною державною адміністрацією, об`єднання роботодавців та профспілковими об`єднанням Львівської області на 2012-2014 роки; Угоди між виконавчим комітетом Львівської міської ради та Об`єднанням профспілок Львівщини на 2012-2013 роки. Відповідачем, всупереч вищезазначеним положеннямзаконодавства, самостійно встановлювався розмір мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду з суттєвим заниженням розміру мінімальної заробітної плати, що призвело до ненарахування та, відповідно, виплати їй не в повному розмірі заробітної плати за спірний період. Відтак, відповідачем за період з 01.01.2010 року по 30.09.2015 року недораховано та не виплачено їй заробітну плату в сумі 16287 грн. 00 коп. У зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати позивачем було зроблено розрахунок компенсації втрати частини доходів, яка станом на 01.09.2020 року складає 21356 грн. 40 коп. Просить позов задовольнити.
19.10.2020 року представник відповідача ЛМКП «Львівтеплоенерго» [Н] Г. подала до суду відзив, в якому не погоджується з позовними вимогами. Зазначає, що виплата заробітної плати у ЛМКП «Львівтеплоенерго» регулюється наказами «Про зміни в оплаті праці працівників» від 21.07.2010 р. №186, від 23.04.2012 р. №150 від 29.04.2013 р., №170 від 30.04.2014 р. №176, та 27.06.2014 р. №264, що є чинними, скасованими у встановленому порядку не були. Дані накази підприємства належать до правових актів локального характеру, котрі містять норми права, які регулюють конкретні правовідносини і є обов`язковими до застосування на підприємстві, крім того, такі були погоджені первинною профспілковою організацією. На виконання даних наказів, відділом організації праці і заробітної плати ЛМКП «Львівтеплоенерго»: формується тарифна сітка (схема посадових окладів) на основі тарифної ставки робітника 1 розряду, з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень, розмірів тарифних ставок за видами робіт та кваліфікаційних коефіцієнтів; розробляється штатний розклад із врахуванням нової схеми посадових окладів (тарифної сітки) та подається на погодження в Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради; нараховується та виплачується заробітна плата в терміни, встановлені наказом, у відповідності до затвердженого штатного розкладу. Контроль за виконанням наказів про зміни в оплаті праці працівників покладається на заступника директора з економічних питань, відповідно до функціональних обов`язків та здійснюється з метою забезпечення належної реалізації на практиці усіх передбачених заходів. Доведення до відома працівників змісту наказів здійснюється шляхом безпосереднього повідомлення керівниками структурних підрозділів (начальниками відділів, служб, лабораторій, цехів, тощо) своїм підлеглим про їх прийняття та механізм впровадження в дію, а також шляхом розміщення примірників наказів на дошках оголошень. На виконання вимог ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», при кожній виплаті заробітної плати підприємство повідомляє працівників, шляхом видачі розрахункових листків. Крім того, покликається на пропуск позивачем трьохмісячного строку звернення до суду з вимогою про виплату недорахованої заробітної плати в порядку ч.1 ст. 233 КЗпП, а відтак до спірних правовідносин не може застосовуватися положення ч.2 ст. 233 КЗпП, оскільки факт порушення законодавства про про працю щодо позивача встановлено не було. Окрім цього зазначила, що проведений позивачем розрахунок є неточним, оскільки допущено аримфметичні помилки. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
29 жовтня 2020 року представник позивача особа_2 подала відповідь на відзив, в якій зазначила, що перевірши контррозрахунки відповідача, вважає їх обгрунтованими та, відповідно, зменшує позовні вимоги. Щодо позиції відповідача, викладеної у відзиві на позов, вважає таку необгрунтованою, чому просить позов задовольнити в повному обсязі, оскільки вважає, що наведене у позові підтверджує правову позицію позивача щодо недонарахування їй заробітної плати за період з 01.01.2010 року по 30.06.2015 року.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.
У відповідності до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 96 КЗпП України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики /довідники/.
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Формування тарифної сітки /схеми посадових окладів/ провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних /міжпосадових/ співвідношень розмірів тарифних ставок /посадових окладів/.
Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації /профспілковим представником/.
Статтею 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці» тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Судом встановлено, що особа_1 з 02.12.2008 року по 31.05.2020 року працювала у Львівському міському комунальному підприємстві «Львівтеплоенерго».
Згідно з наказом №697-к від 02.12.2008 року, особа_1 була прийнята на базу відпочинку «Тростян» відділу забезпечення працівників на посаду сторожа.
Згідно з наказом №44-к від 22.01.2018 року, особа_1 22.01.2018 року переведена на посаду коменданта даного відділу
31.05.2020 року була звільнена за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, на підставі наказу № 363-к.
Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 14.11.2013 року визнано директора ЛМКП «Львівтеплоенерго» винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, і накладено на нього стягнення - штраф у розмірі 510 (п`ятсот десять) грн. Вказана постанова набрала законної сили і з такої вбачається, що директора ЛМКП «Львівтеплоенерго» притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.41 КУпАП, а саме за порушення вимог п.2.2 Генеральної, галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі "Федерація роботодавців ЖКГ України" та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2013 роки, ст. ст. 96, 97 КЗпП України та ч. 3 ст. 6 Закону України "Про оплату праці", тарифна ставка розраховувалась з 01.07.2010 р. по 30.04.2012 року, виходячи з мінімальної зарплати 744 грн. при встановленні Законом України "Про державний бюджет України на 2010 рік" мінімальної заробітної плати з 01.01.2010 р. - 907 грн., чим порушено вимоги ст. 95 КЗпП України. З 01.05.2012 р. по 30.04.2013 р., виходячи з мінімальної зарплати 869 грн., при встановленні Законом України "Про державний бюджет України на 2012 рік" мінімальної заробітної плати з 01.04.2012 р. - 1094 грн., чим порушено вимоги ст. 95 КЗпП України. З 01.05.2013 р. розрахована, виходячи з мінімальної заробітної плати 922 грн., при встановленні Законом України "Про державний бюджет України на 2013 рік" мінімальної заробітної плати з 01.01.2013 р. - 1147 грн., чим порушено вимоги ст. 95 КЗпП України. Виходячи з наведеного з 01.05.2013 р. годинна тарифна ставка машиніста берегових насосних станцій ІІ розряду становить 11, 59 грн., годинна тарифна ставка старшого машиніста турбінного відділу 5 розряду - становить 16, 53 грн., годинна тарифна ставка слюсаря з ремонту паро газотурбінного устаткування 5 розряду - становить 16, 23 грн., посадовий оклад начальника зміни станції становить 4199 грн., старший майстер виробничої дільниці 1 гр. - 3986 грн., начальник цеху - 4214 грн., тобто при розробленні тарифної сітки для робітників виробничих підрозділів на підприємстві встановлено мінімальні годинні тарифні ставки робітників виробничих підрозділів у розмірі меншому ніж встановлений Галузевою угодою на 2010-2012 роки та в порушення вимог ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата виплачується по мірі надходження коштів два рази на місяць, а не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду за який здійснюється виплата.
За наведеного встановлено, що на підприємстві мало місце порушення трудових прав щодо належного рівня оплати праці, в тому числі і до позивача.
Із долученої до матеріалів справи копії окремої ухвали Залізничного районного суду м.Львова від 26.02.2015 року вбачається, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» не дотримується умов колективного договору, а саме п. 16.1 Колективного договору на 2009-2010 роки та на 2012-2013 роки та п. 1.1.3 Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2011 роки та п. 2 Територіальної угоди на 2012-2014 роки в частині визначення тарифної ставки.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, вищевказаними судовими рішеннями встановлено порушення відповідачем вимог законодавства про оплату праці в період 2010-2015 років в частині визначення розміру тарифної ставки. Отже, ця обставина не потребує додаткового доведення.
Як вбачається із акту перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування №13010061472 ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 08.10.2013 року проведеної Територіальною державною інспекціюю з питань праці у Львівській області виявлено ряд порушень, зокрема факти порушення вимоги п. 2.2. Генеральної, галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі «Федерація роботодавців ЖКГ України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2012 рр., ст.96, 97 КЗпП України та ч.3. ст. 6 Закону України «Про оплату праці» , яке полягає в тому, що тарифна ставка робітника 1 розряду була розрахована відповідачем з порушенням ст. 95 КЗпП України.
Згідно із пунктом 4.3. Колективного договору ЛМКП „Львівтеплоенерго" на 2009-2010 р.р., 2012-2013р.р. ЛМКП „Львівтеплоенерго" погодилося враховувати норми та положення генеральної, галузевої, регіональної та міської угод, а також ЗУ «Про Державний бюджет України» .
Відповідно до п. 1.1.3. Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі „Федерація роботодавців ЖКГ України" та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2012 роки та п. 3.1.1. Галузевої угоди на 2013-2015 роки мінімальна тарифна ставка (оклад) за просту некваліфіковану працю встановлюється у розмірі не нижче визначеної законодавством мінімальної заробітної плати, а мінімальна тарифна ставка робітника І розряду - у розмірі не менше 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Згідно з Тарифною частиною Регіональної угоди між Львівською обласною державною адміністрацією, об`єднання роботодавців та профспілковими об`єднанням Львівської області на 2010-2011 роки встановлено мінімальну тарифну ставку робітника 1 розряду у розмірі, передбаченому в Галузевій угоді між Міністерством ЖКГ України та ЦК профспілки працівників ЖКГ, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2011 роки.
Додатком № 1 до Тарифної частини Регіональної угоди на 2010-2011 роки встановлено, коефіцієнт співвідношень тарифної ставки робітника 1 розряду за підгалузями та видами робіт до встановленого галузевою угодою мінімальної тарифної ставки робітника І розряду. Для працівників, зайнятих на роботах по ремонту, налагодженню, обслуговуванню електроенергетичного, санітарно-технічного та іншого устаткування ТЕЦ, даний коефіцієнт становить 1, 59.
Додатком № 2 до Тарифної частини Регіональної угоди на 2010-2011 роки встановлено єдину сітку міжрозрядних тарифних коефіцієнтів по підгалузях житлово-комунального господарства, згідно з якою наведений коефіцієнт для робітників 4 розряду становить 1, 35.
Згідно з Тарифною частиною Територіальної угоди між Львівською обласною державною адміністрацією, об`єднання роботодавців та профспілковими об`єднанням Львівської області на 2012-2014 роки встановлено, що оплата праці працівників підприємств житлово-комунального господарства області здійснюється із застосуванням вимог Тарифної частини Регіональної угоди. Встановлено мінімальну тарифну ставку робітника 1 розряду у розмірі, передбаченому в Галузевій угоді між Міністерством ЖКГ України та ЦК профспілки працівників ЖКГ, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України.
Додатком № 1 до Тарифної частини Регіональної угоди на 2012-2014 роки встановлено, коефіцієнт співвідношень мінімальної тарифної ставки робітника І розряду за підгалузями та видами робіт до встановленої галузевою угодою мінімальної тарифної ставки робітника І розряду для працівників, зайнятих на роботах по ремонту, налагодженню, обслуговуванню електроенергетичного, санітарно-технічного та іншого устаткування ТЕЦ, даний коефіцієнт становить 1, 59.
Додатком № 2 до Тарифної частини Територіальної угоди на 2012-2014 роки встановлено єдину сітку міжрозрядних тарифних коефіцієнтів по підгалузях житлово-комунального господарства, згідно з якою наведений коефіцієнт для робітників 4 розряду становить 1, 35, а для 5 розряду - 1, 54.
Згідно з п. 16.2 Колективного договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» на 2009-2010 р.р. та на 2012-2013 роки розміри тарифних ставок і схеми посадових окладів працівників встановлюються з урахуванням мінімальних гарантій, визначених галузевою (регіональною) угодою.
Також встановлено, що розміри мінімальної заробітної плати на 2010 - 2015 роки встановлені Законами України: «Про Державний бюджет України на 2010 рік від 27.04.2010 р. №2154-VІ «Про Державний бюджет на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857- VІ «Про Державний бюджет на 2012 рік» від 22.12.2011р. № 4282-УІ , Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012р. № 5515-УІ , „Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014р. № 719-УІІ, „Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014р. № 80-УІІ, і становили: на 2010 рік з 1січня -869, 00 грн., з 1 квітня -884.00 грн., з 1 липня -888, 00 грн., з 1 жовтня -907, 00 грн., з 1 грудня - 922, 00 грн.; на 2011 рік з 1січня -941, 00 грн., з 1 квітня -960.00 грн., з 1 жовтня -985, 00 грн., з 1 грудня -1004, 00 грн.; на 2012 рік: з 1січня -1073, 00 грн., з 1 квітня -1094.00 грн., з 1 липня -1102, 00 грн., з 1 жовтня -1118, 00 грн., з 1 грудня -1134, 00 грн.; на 2013 рік: з 1 січня -1147, 00 грн., з 1 грудня -1218, 00 грн.; на 2014 рік: 1218.00 грн.; на 2015 рік: з 1 січня - 1218, 00 грн.; з 1 вересня - 1378, 00 грн.
Статтею 9 Закону України "Про колективні договори і угоди" визначено, що положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
Положеннями цього Закону також передбачено, що умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод (ч.2 ст.5), а галузева (міжгалузева) угода не може погіршувати становище працівників порівняно з генеральною угодою (ч. 3 ст. 8).
Згідно із абз. 4, 5 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оплату праці" організація оплати праці здійснюється, зокрема, на підставі галузевих (міжгалузевих), територіальних угод та колективних договорів.
Відповідно до ч.1 ст. 14 цього Закону договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.
Частиною 1 ст. 15 цього Закону передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.
Аналогічні положення містяться в ст. 97 КЗпП України.
За змістом зазначених норм встановлені галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами умови оплати праці є гарантіями для працівників в сфері оплати праці й безпосереднє застосування таких умов є обов`язковим для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії угоди.
Згідно із ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про оплату праці" суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Як встановлено судом, в Територіальній угоді, а саме в додатку № 1 до тарифної частини угоди сторонами була визначена формула розрахунку місячної тарифної ставки робітника 1 розряду за підгалузями та видами робіт - мін. з/плата*1, 2*Z (коефіцієнт співвідношення по підгалузям та за видами робіт).
Відтак, застосування умов галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод є обов`язком відповідача й не залежить від наявності відповідних положень в колективному договорі, і має на меті забезпечення гарантій, встановлених для працівників законодавством.
Своє підтвердження вказане порушення Трудового законодавства знайшло, як в ході перевірки, проведеної Територіальною державною інспекцією з питань праці у Львівській області, так і під час перевірки Державної фінансової інспекції у Львівській області.
Крім того, суд не приймає до уваги покликання представника відповідача у відзиві на пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки вказане суперечить ч. 2 ст. 233 КЗпП України, якою передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №8-рп/2013 дано офіційне тлумачення положень ч.2 ст.233 КЗпП України, ст.1, 2 Закону України «Про оплату праці», які слід розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснення роботодавцем нарахування таких виплат.
Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем законодавства про оплату праці, то ця обставина є підставою для задоволення позову, а з огляду на наведені вище приписи закону і роз`яснення Конституційного Суду України вимоги позивача про стягнення заробітної плати, яка не була своєчасно нарахована та виплачена роботодавцем, не обмежуються будь-яким строком.
З долученого до матеріалів справи відповідачем розрахунку недорахованої заробітної плати вбачається, що заборгованість перед особа_1 за період з 01.01.2010 року по 30.09.2015 року в сумі 16287 грн. 00 коп.
Разом з цим, п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Крім того, суд не приймає до уваги покликання представника відповідача у відзиві на пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки вказане суперечить ч. 2 ст. 233 КЗпП України, якою передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №8-рп/2013 дано офіційне тлумачення положень ч.2 ст.233 КЗпП України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», які слід розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами Трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснення роботодавцем нарахування таких виплат.
За наведеного та враховуючи, що відповідачем порушено трудові права позивача, зокрема на належний рівень оплати праці, передбачений чинним законодавством, а тому суд приходить до висновку, що з ЛМКП «Львівтеплоенерго» на користь позивача необхідно стягнути невиплачену заробітну плату за період з 01.01.2010 року по 30.09.2015 року в сумі 16287 грн. 00 коп., без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Згідно із ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
01 січня 2001 року набрав чинності Закон України № 2050-111 від 19.10.2000р. «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».
Згідно із ст.ст. 1, 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Пунктами 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001р. №159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.
З долученого до матеріалів справи позивачем розрахунку сума компенсації втрати частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням строків її виплати особа_1 станом на 01.09.2020 року становить 21356 грн. 40 коп.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що у визначені законодавством строки ЛМКП «Львівтеплоенерго» не виплатило позивачу заробітну плату, що потягло за собою втрату частини його доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати і поданий позивачем розрахунок представником відповідача у відзиві не спростовано, відтак з ЛМКП «Львівтеплоенерго» на користь особа_1 необхідно стягнути 21356 грн. 40 коп. компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.
Разом з цим, п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно із Витягом з договору про надання правничої (правової) допомоги від 07.07.2020 року, додаткової угоди №1 до вказаного договору від 07.07.2020 року, ордера серії ЛВ №1029360 на надання правової допомоги від 07.07.2020 року, акту приймання-передачі до договору про надання правничої (правової) допомоги від 07.07.2020 року, квитанції до прибуткового касового ордера №49 про сплату коштів від 23.09.2020 року, розрахунку витрат на професійну правничу допомогу по даній справі від 23.09.2020 року, долучених до матеріалів справи, позивач уклала з адвокатом Прімєровою Н.Г. договір про надання правничої (правової) допомоги та здійснив оплату у розмірі 3000, 00 грн.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути 3000 грн. витрат на правову допомогу.
На підставі та керуючись ст. ст.12, 13, 81, 82, 89, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, 12, 16, 82 ЦК України, 43 Конституції України, ст. 94, 96, 97, 233 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці» суд -

у х в а л и в:
Позов задоволити.

Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь особа_1 недораховану заробітну плату за період з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2015 року в сумі 16287 ( шістнадцять тисяч двісті вісімдесят сім) гривень 00 коп. та компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з невиплатою заробітної плати в розмірі 21356 (двадцять одну тисячу триста п`ятдесят шість) гривень 40 коп., а всього стягнути 37643 (тридцять сім тисяч шістсот сорок три) гривні 40 коп., без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь особа_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.
Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь держави 840 ( вісімсот сорок) грн. 80 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
При цьому, у відповідності до вимог п.3 Прикінцевих положень ЦПК під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (covid-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Учасники процесу:

Позивач: особа_1 , інформація_1 , ідентифікаційний номер: номер_1 , адреса: адреса_1 .

Відповідач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», єдрпоу 05506460, знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Д.Апостола, 1.

Повний текст судового рішення складено та підписано 02.11.2020 року.



Суддя: Іванюк І.Д.