львівський державний завод лорта: отзыв сотрудника

Справа № 462/3434/22

р І Ш Е Н Н я

і М Е Н Е М У К Р А Ї Н и

20 вересня 2022 року суддяЗалізничного районногосуду м.Львова ПалюхН.М.,розглянувши уприміщенні судуу м.Львові успрощеному позовномупроваджені безповідомлення сторінцивільну справуза позовом особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення середнього заробітку,

встановив:

Позивач 14 липня 2022 року звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільнення за період з 08.02.2022 по 01.06.2022 в сумі 33141,60 грн. з урахуванням обов`язкових податків та зборів. Свої вимоги мотивує тим, що вона працювала провідним інженером-технологом цеху друкованих плат /010/ на Державному підприємтсві «Львівський державний завод «лорта» та звільнена з роботи 16.07.2021 відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України, наказ №177к від 16.07.2021. У день звільнення з нею не було проведено розрахунку. Рішенням суду з відповідача на її користь стягнуто заборгованість по виплаті заробітної плати за період з березня по липень 2021 та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.07.2021 по 07.02.2022. Остаточний розрахунок було здійснено 01.06.2022. У зв`язку із цим просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 08.02.2022 по 01.06.2022 в сумі 33141,60 грн. з урахуванням обов`язкових податків та зборів.

15 липня 2022 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова вказана справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідачу було запропоновано подати до суду заяву із обґрунтованим запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов по вказаній справі.

Представник відповідача по справі 05.09.2022 подав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечує позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні позову особа_1 . В обгрунтування своїх заперечень покликається на те, що позивачка звернулась до суду про сятгнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 08.02.2022 по 01.06.2022. Однак, Законом України від 01.07.2022 №2352 ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», текст статті 117 викладено в такій редакції: «У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові суму строки, визначені ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців». Зважаючи на те, що позивачці за вказаним рішенням суду нарахований середній заробіток більш ніж за шість місяців (17.07.2021 07.02.2022), а також не співмірність заборгованої зарплати за компенсаціями та середнім заробітком визначеним судом у справі №462/7031/21, та з урахуванням нових позовних вимог, що становлять понад 10 місяців.

Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін не надходило.

Враховуючи наведене, відповідно до частини 8 статті 178та частини 5 статті 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що особа_1 перебувала у трудових відносинах з ДП «Львівськийдержавний завод«ЛОРТА» та16липня 2021року звільненаза власнимбажанням зач.3ст.38 КЗпП України з посади провідного інженера-технолога цеху друкованих плат (010) ДП «лдз«лорта» відповідно до наказу № 177к від 16 липня 2021 року, що стверджується копією трудової книжки /а.с.8/.

Рішенням Залізничногорайонного судум.Львова від07лютого 2022року посправі №462/7031/21за позовом особа_1 доДержавного підприємства«Львівський державнийзавод «ЛОРТА»про стягненнязаробітної плати,вихідної допомоги,компенсації заневикористані дніщорічної відпусткита середньогозаробітку занесвоєчасний розрахунокпри звільненні було ухвалено:

Позов особа_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні задоволити частково.

Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з березня по липень 2021 у сумі 18769, 87 грн (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят дев`ять) гривень 87 копійок, вихідну допомогу у сумі 21680 (двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 46 копійок, компенсацію за 18 календарних днів невикористаної щорічної відпустки у сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 82 копійки, а всього на загальну суму 44 293 (сорок чотири тисячі двісті дев`яносто три) гривні 15 копійок без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів та середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 33 000 (тридцять три тисячі) гривень без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути на користь особа_1 із Державногопідприємства «Львівськийдержавний завод«ЛОРТА» судовийзбір всумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Даним рішенням встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача складає 414 грн. 27 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до виписки Філії Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» від 06 липня 2022 року, на рахунок особа_1 10 березня 2022 року зараховано 3002,65грн., 16 травня 2022 року зараховано 21174,74грн., 01 червня 2022 року зараховано 51026 грн. 41 коп. /а.с.9/.

Згіднозі статтею 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1статті 117 КЗпП Україниобов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку.

У пункті 20Постанови ПленумуВСУ №13від 24.12.1999року «Пропрактику застосуваннясудами законодавствапро оплатупраці» судам роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставістатті 117 КЗпПстягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Середній заробіток працівника судом розраховується відповідно достатті 27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Відповідно до представленого позивачем розрахунку середній заробіток позивача з дня ухвалення судовогорішенняпо справі № 462/7031/21, тобто з 08 лютого 2022 року по 01 червня 2022 року /день фактичного розрахунку/ складає 33141 грн. 60 коп. (414 грн. 27 коп. середньоденної заробітної плати ?80 днів).

Таким чином, середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати становить: 414,27 грн. х 80 = 33141,60 грн.

Суд вважає, що з урахуванням висновків Великої палати Верховного суду викладених в постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, враховуючи принцип розумності, справедливості та пропорційності, те, що 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти УкраїниУказом Президента України № 64/2022введено воєнний стан в Україні, а ДП «ЛДЗ «лорта» є державним підприємством військово-оборонної галузі, доцільним стягнути розмір середнього заробітку в сумі 15000,00 грн., що буде достатньою компенсацію майнових втрат, які поніс позивач через несвоєчасний розрахунок при звільнені, співмірним із розміром заборгованості, та не призведе до надмірного фінансового тягаря для відповідача.

За таких обставин, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх [censored] за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згіднозі статтею 141 ЦПК України, суд враховує, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 992,40 грн., який підлягає стягненню з відповідача на його користь.

На підставі наведеного та керуючись статтями 81,89,141,263-265,274-279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов особа_1 доДержавного підприємства«Львівський державнийзавод «ЛОРТА»про стягненнясереднього заробітку задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод» «лорта» на користь особа_1 15 000 /п`ятнадцять тисяч / гривень 00 коп. середнього заробітку за весь період затримки виплати позивачу належних їй сум, провівши з цих сум стягнення податків та обов`язкових зборів.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «лорта» на користь особа_1 судовий збір в сумі 992 гривні 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Позивач: особа_1 (ІПН номер_1 ;проживає заадресою: адреса_1 );

Відповідач: Державне підприємство «Львівський державний завод «лорта» (79040, м. Львів, вул. Патона,1 єдрпоу 30162618).

Суддя: