ПРАТ "СЄВЄРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ": невыплата зарплаты

Дело № 428/1917/20
Производство № 2/428/1465/2020


решение
именем украины

7 мая 2020 г.. Северодонецк

Северодонецкий городской суд Луганской области в составе:
председательствующего судьи [Ш.] Т.В.,
с участием секретаря судебного заседания Погребной Л.М.,
рассмотрев в открытом судебном заседании. Северодонецке Луганской области гражданское дело по иску лицо_1 в интересах особа_2 к Частного акционерного общества «Северодонецкое объединение Азот» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков и сроков их выплаты,  —

В:

особа_1 обратился к Северодонецкого городского суда Луганской области в интересах особа_2 к Частного акционерного общества «Северодонецкое объединение Азот» овзыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков и сроков их выплаты.
В обоснование заявленных требований представитель истца отметил, что 22.08.2017 истец прекратил трудовые отношения с ответчиком на основании ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины. При увольнении ему не выплатили заработную плату, в результате чего образовалась задолженность в сумме 23136, 07 грн. Задолженность по заработной плате не выплачена. Выплатить указанную задолженность из-за отсутствия денежных средств и тяжелого финансово-экономического положения ответчик отказался. Представитель истца просил суд взыскать с ЗАО «Северодонецкое объединение Азот» в пользу истца начисленную, но не выплаченную заработную плату в размере 23 136, 07 грн., Средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 23.08.2017 по 28.02. 2020 в сумме 110 811, 63 грн. и комкомпенсацию по потере части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты за период с 23.08.2017 по 28.02.2020 в сумме 5089 грн.
Представитель ответчика ЗАО «Северодонецкое объединение Азот» [С.] А. предоставила в суд отзыв на исковое заявление, в котором указано, что ответчик не возражает против исковых требований особа_2 о взыскании с ЗАО «Северодонецкое объединение Азот» в его пользу начисленной, но невыплаченной заработной платы, впрочем возражает против взыскания в пользу истцасреднего заработка за время задержки расчета при увольнении. Свою позицию обосновала тем, что основанием ответственности владельца за задержку расчета при увольнении является нарушение сроков проведения расчета с работником при увольнении и вина владельца. Со ссылкой на нормы ст. 617 ГК Украины, ст. 14−1 Закона Украины «О торгово-промышленных палатах в Украине» отметила, что вследствие обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажорных обстоятельств) — актов терроризма, военных действий на территории Украины, Которые были установлены заключением Торгово-промышленной палаты Украины от 28.11.2017 года №3800 / 2 / 21−10.2, возникла ситуация, в результате которой стало невозможным своевременная выплата заработной платы при увольнении истца. Такие форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) являются основаниями для освобождения от ответственности ЗАО «Северодонецкое объединение Азот» за невыполнение обязательств, предусмотренных ч.1 ст.47, ч.1 ст.83 и ст.116 КЗоТ Украины. Кроме того, в результате повреждения электросетей внаслидок боевых действий ЗАО «Северодонецкое объединение Азот» было отключено от объединенной энергосистемы Украины и не имеет доступа к электростанций Украины, а восстановить доступ к источникам электроснабжения нет возможности из-за расположения поврежденных сетей в зоне боевых действий. Введение в действие параллельной линии энергоснабжения предприятия (присоединение к всеукраинской сети) не произошло, что подтверждается письмами Госэнергонадзора от 14.11.2014 года №01 / 11−5590, актами Северодонецкого виддиления Госэнергонадзора от 18.01.2016 года №02 / 23−02−003 и от 07.03.2017 года №02 / 23−02−005. Для решения вопросов по обеспечению надежного энергоснабжения предприятия ЧАО «Северодонецкое объединение Азот» обращалось к профильным министрам, однако этот вопрос решен не был. Указанные обстоятельства делают невозможным до настоящего времени производственную деятельность и выпуск продукции ЧАО «Северодонецкое объединение Азот». В связи с невозможностью ведения производственной деятельности на предприятии было введено простой. Указанные обстоятельства свидетельствуют о том, что невыплата заработной платы работникам при увольнении не является результатом вине работодателя, а является следствием форс-мажорных обстоятельств.
В судебном заседании истец особа_2 не явился, в суд от истца особа_1 поступило заявление, в котором он просил рассмотреть дело без его участия и без участия истца особа_2, заявленные исковые требования поддержал в полном объеме.
В судебном заседании представитель ответчика ЗАО «Северодонецкое объединение Азот»Не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, о причине неявки суду не сообщил.
На основании п. 1 ч. 3 ст. 223 ГПК Украины, учитывая, что ответчик был надлежащим образом уведомлен о времени и месте рассмотрения дела, что подтверждается данными уведомление о вручении почтового отправления ЧАО «Северодонецкое объединение Азот», о причине неявки в судебное заседание суд не сообщил, суд возможным рассмотреть дело в отсутствие представителяЧАО «Северодонецкое объединение Азот».
Исследовав материалы дела, суд установил следующие фактические обстоятельства.
Из материалов дела судом установлено, что особа_2 находился в трудовых отношениях с ЗАО «Северодонецкое объединение Азот» по 22.08.2017 включительно.
Трудовые отношения были прекращены по собственному желанию особа_2 на основании ч. 3 ст. 38 КЗоТ Украины, что подтверждается копией трудовой книжки номер_1.
На момент увольнения особа_2 задолженность по заработной плате составила 23136, 07 грн., о чем также свидетельствует справка ЧАО «Северодонецкое объединение Азот» № 40 от 04.02.2020.
Однако, по настоящее время указанные денежные средства остаются невыплаченными.
Итак, из вышеизложенного судом достоверно установлено, что у ответчика была задолженность перед истцом особа_2 по выплате заработной платы на день его увольнения 22.08.2017, которая по сегодняшний день так и не была уплачена, то есть истцом доказан факт нарушения ответчиком сроков выплаты ему заработной платы в день нильнення.
В соответствии со ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены непозднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждениеОрганизация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
В соответствии со ст. 617 ГК Украины лицо, нарушившее обязательство, освобождается от ответственности за нарушение обязательства, если докажет, что это нарушение произошло вследствие случая или непреодолимой силы.
В соответствии со ст. 10 Закона Украины «О временных мерах на период проведения антитеррористической операции» в течение срока действия настоящего Закона единственным надлежащим и достаточныем документом, подтверждающим наступления обстоятельств непреодолимой силы (форс-мажора), имевших место на территории проведения антитеррористической операции, как основания для освобождения от ответственности за неисполнение (ненадлежащее исполнение) обязательств, сертификат Торгово-промышленной палаты Украины.
Статьей 14−1 Закона Украины «О торгово-промышленных палатах в Украине» предусмотрено, что Торгово-промышленная палата Украины и уполномоченные им региональные торгово-промышленные палаты свидетельствуют форс-мажорные оставины (обстоятельства непреодолимой силы) и выдают сертификат о таких обстоятельствах в течение семи дней со дня обращения субъекта хозяйственной деятельности по себестоимости. Сертификат о форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) для субъектов малого предпринимательства выдается бесплатно.
Форс-мажорными обстоятельствами (обстоятельствами непреодолимой силы) является чрезвычайные и неотвратимые обстоятельства, объективно невозможным исполнение обязательств, предусмотренных условиями договора (контракта, соглашения и т.п.), вбов`язкив по законодательными и иными нормативными актами, а именно: угроза войны, вооруженного конфликта или серьезная угроза такого конфликта, включая, но не ограничиваясь враждебными атаками, блокадами, военным эмбарго, действия иностранного врага, общая военная мобилизация, военные действия, объявленная и необъявленная война, действия общественного врага, возмущения, акты терроризма, диверсии, пиратства, беспорядки и тому подобное.
Согласно научно-правовым заключением, предоставленным ответчиком и подписанным специалистами в областиправа и Первым вице-президентом Торгово-промышленной палаты Украины, по невозможности исполнения обязанностей, предусмотренных законодательством Украины при увольнении работников, вызванного воздействием форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) от 28.11.2017 года № 3800/2 / 21−10.2: остановки хозяйственной деятельности Частного акционерного общества «Северодонецкое объединение Азот» является вынужденной мерой, обусловленным предотвращением возникновения техногенных катастроф из-за потенциальной сАГРОЗЕМ проведения террористических актов на территории Луганской области, а также физической невозможностью ведения производственной деятельности за отсутствия надлежащего энергоснабжения, в частности: разрушения 17 сентября 2014 Луганской ТЭЦ, расположенной в городе Счастье вблизи города Луганска Луганской области, и прекращении электроснабжения ПС «Михайловская-330 кВ «, расположенного около города Первомайск Луганской области, территория которого с 2014 года и по настоящее время находится под контролем незаконныхвооруженных формирований; невозможность выполнения обязанности, предусмотренного ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 83 и ст. 116 КЗоТ Украины, а именно провести расчет с каждым уволенным работником в день увольнения, вызвано воздействием форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы), а именно актами терроризма на территории Луганской области, в том числе: города Северодонецк (в период с 25.05. 2014 по 22.07.2014 pоку), города Первомайск, города Счастье (город Луганск) Луганской области, последствиями которыхявляется разрушение 17 сентября 2014 Луганской ТЭЦ, расположенной в городе Счастье вблизи города Луганска Луганской области, и прекращении электроснабжения ПС «Михайловская — 330 кВ», расположенной возле города Первомайск Луганской области, который находится под контролем незаконных вооруженных формирований, и которые на текущую дату продолжают действовать, и дату окончания их действия установить невозможно.
Вместе с тем, п. 3.3 Регламента удостоверения Торгово-промышленной палатой Украины и региональными торгово-промслова палатами форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы), утвержденного решением Президиума ТПП Украины от 18 декабря 2014 № 44 (5), установлено, что сертификат (в определенных договорах, законодательных и нормативных актах упоминается также как вывод, справка, подтверждение) о форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) — это документ, по утвержденным Президиумом ТПП Украины соответствующими формами, удостоверяющий наступления форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы), выданныйТПП Украины или региональной торгово-промышленной палатой в соответствии с действующим законодательством, условиями договора (контракта, соглашения и т.д.) и настоящим Регламентом.
Пунктами 3.4, 3.5 вышеуказанного Регламента определено, что: уполномоченный орган — ТПП Украины или региональная торгово-промышленная палата, в которую обратился заявитель с обращением о заверении форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы); уполномоченные лица — сотрудники ТПП Украины, сотрудники региональных торгово-промышленных палат, внесены в Реестр уполномоченных лиц по удостоверению форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы).
Согласно п 5.1, 5.3, 5.7 вышеуказанного Регламента ТПП Украины ведет единый Реестр сертификатов, выданных ТПП Украины и региональными ТПП (Реестр сертификатов), о заверении форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы) и Реестр уполномоченных лиц. Уполномоченное лицо ТПП Украины, региональной ТПП после рассмотрения заявления, подготовки сертификата и до его выдачи заявителю зобов`язана зарегистрировать электронную версию сертификата в Реестре сертификатов с присвоением ему порядкового номера. После получения порядкового номера и выдачи оригинала сертификата заявителю один экземпляр подлежит хранению в уполномоченном органе, который выдал сертификат, и один депонируется в ТПП Украины, срок хранения которых составляет 4 (четыре) года со дня выдачи. В Реестр уполномоченных лиц вносятся специалисты с высшим юридическим образованием и опытом практической работы в юридической сфере не менее 3 летов, которые имеют свидетельство о прохождении соответствующего курса обучения в ТПП Украины, уполномоченные в соответствии с приказом Торгово-промышленной палаты Украины или региональной ТПП на выполнение функциональных обязанностей.
Суд обращает внимание на то, что доказательств в подтверждение внесения научно-правового заключения от 28.11.2017 года № 3800/2 / 21−10.2 вышеупомянутому Реестр сертификатов, а также того, что лица, подписавшие этот вывод уполномоченными лицами в понимании Регламента удостоверение Торгово-опромышленно палатой Украины и региональными торгово-промышленными палатами форс-мажорных обстоятельств, ответчиком суду не предоставлено.
Таким образом, научно-правовой вывод от 28.11.2017 года № 3800/2 / 21−10.2 не является сертификатом (заключением, справкой, подтверждением) засвидетельствование форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы).
Кроме того, суд отмечает, что предоставленный вывод письменным мнением определенных специалистов в области права относительно спорных правоотношений, высказанной по частному заказу ответчика, лише на основании сведений и документов, предоставленных ЗАО «Северодонецкое объединение Азот».
Согласно ч. 1 ст. 115 ГПК Украины заключение эксперта в области права не является доказательством, имеет вспомогательный (консультативный) характер и не является обязательным для суда.
Учитывая изложенное, суд приходит к выводу, что научно-правовое заключение от 28.11.2017 года № 3800/2 / 21−10.2 не является надлежащим и допустимым доказательством по данному делу, в связи с чем не принимается судом во внимание.
Согласно п. 20 Постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» от 24.12.1999 года № 13, установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе — на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ взыскивает в пользу працивника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела — по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Таким образом, для возложения на предприятие ответственности за невыплату причитающихся работнику сумм при увольнении необходимо установить факт нарушения сроков выплаты заработной платы, размер которой не оспаривается, иналичие вины предприятия у не проведении такого расчета.
Как уже установлено судом, в ответчика существует задолженность перед истцом особа_2 по выплате заработной платы на день его увольнения 22.08.2017 в размере 23136, 07 грн., Которая так и не была оплачена истцу, то есть истцом доказан факт нарушения ответчиком сроков выплаты ему заработной платы.
Из вышеприведенного суд приходит к выводу, что в данном случае имеется вина предприятия у не проведении расчета с истцом в деньосвобождение, поскольку доказательств отсутствия вины предприятия или существование каких-либо уважительных причин, которые бы исключали ответственность предприятия за нарушение Трудового законодательства, ответчиком суду не предоставлено.
Из содержания исковых требований особа_2 усматривается, что последний просит суд взыскать с ЗАО «Северодонецкое объединение Азот» в пользу истца средний заработок за время задержки расчета при увольнении в сумме 110 811, 63 грн. за период с 23.08.2017 по 28.02.2020 (день обращения с иском дв суд), то есть за период меньше чем установлено нормами действующего законодательства.
Согласно ч. 1 ст. 13 ГПК Украины суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Так что в силу принципа диспозитивности суд не может выйти за пределы заявленных исковых требований и взыскать в пользу истца средний заработок за все времязадержки расчета при увольнении по день принятия решения.
Определяя размер среднего заработка за все время задержки расчета при увольнении по день обращения с настоящим иском в суд, который подлежит взысканию в пользу истца, суд считает, что размер среднего заработка за все время задержки по день обращения с иском в суд должен исчисляться со дня, следующего за днем ​​увольнения, и по день обращения истца с иском в суд, то есть за период с 23.08.2017 по 28.02.2020 включительно, в порядке, Определенном Постановлением Кабинета Министров Украины «Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы» от 08.02.1995 № 100 (далее — Порядок).
В соответствии с абзацем 3 пункта 2 Порядка среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана данная выплата. Все выплаты включаются в расчет средней заработной платы в том размере, в котором они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и тому подобное.
В соответствии с пунктом 5 раздела IV Порядка начисления выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы производится исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы.
В соответствии с пунктом 8 раздела IV Порядка начисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством,  — на число календарных дней за этот период. Среднемесячное число рабочих дней рассчитывается делением на 2 суммарного числа рабочих дней за последние два календарных месяца согласно графикуработы предприятия, учреждения, организации, установленным с соблюдением требований законодательства (абзац третий пункта 8 раздела IV Порядка).
Аналогичная правовая позиция по расчету размера среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета изложена в постановлении Верховного Суда Украины от 21.01.2015 по делу № 6−195цс134.
Среднечасовая заработная плата истца особа_2 составляет 23, 56 грн., А среднемесячное количество рабочих часов — 155, 4 ч., Что подтверждается справкой ПРАТ «Северодонецкое объединение Азот» от 04.02.2020 № 39258.
Общее количество рабочих часов за период с 23.08.2017 по 28.02.2020 включительно составляет 4697, 32 ч., Которая складывается из количества рабочих часов в 29 полных месяца (сентябрь-декабрь 2017 года, январь-декабрь 2018 года, январь-декабрь 2019, январь 2020 года), за 5 рабочих дней в августе 2017 года и 20 рабочих дней в феврале 2020 ((155, 4 ч. х 29 мес.) + (155, 4 ч. / 22 рабочих дней в августе 2017×5 рабочих дней задержки розсчета) + (155, 4 ч. / 20 рабочих дней в феврале 2020×20 рабочих дней задержки расчета) = 4697, 32 ч.
Общая сумма среднего заработка за время задержки расчета при увольнении составляет 110 668, 86 грн. (Определяется путем умножения среднечасовой заработной платы на количество рабочих часов задержки, то есть 23, 56 грн. Х 4697, 32 ч. = 110 668, 86 грн.).
При таких обстоятельствах суд считает, что расчет среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, осуществлен истцом, соответствует требованиям Постановления Кабинета Министров Украины «Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы» от 08.02.1995 № 100 и не может быть принят судом во внимание, а потому взысканию с ответчика в пользу истца подлежит средний заработок за время задержки расчета при увольнении, рассчитан судом в сумме 110 668, 86 грн., в связи с чем исковое заявление особа_1 в интересах особа_2 к Частного акционерного общества «Северодонецкое объединение Азот» о взыскании среднього заработка за время задержки расчета при увольнении подлежит удовлетворению.
Относительно исковых требований особа_2 о взыскании компенсации в связи с нарушением сроков выплаты заработной платы, суд отмечает следующее.
В соответствии со ст. 34 Закона Украины «Об оплате труда» компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим понодательства.
Статьей 1 и частью 1 статьи 2 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» установлено, что предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица). Индексации подлежат денежные доходы граждан, полученные ими в гривнах на територии Украины и не имеющие разового характера: пенсии; стипендии; оплата труда (денежное обеспечение); суммы выплат, осуществляемых в соответствии с законодательством об общеобязательном государственном социальном страховании, кроме ежемесячных страховых выплат пострадавшим на производстве (с учетом выплат на необходимый уход за пострадавшим) и членам их семей и пенсий, которые индексируются в соответствии с законом по этим видам страхования; суммы возмещения вреда, причиненного физическому лицу увечьем абв другим повреждением здоровья, а также суммы, выплачиваемые лицам, имеющим право на возмещение вреда в случае потери кормильца, кроме суммы выплат, осуществляемых в соответствии с законодательством об общеобязательном государственном социальном страховании; размер алиментов, определенный судом в твердой денежной сумме.
Порядок проведения компенсации гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее — Порядок проведения компенсации) утвержден постановлением КМУ ед 21.02.2001 года №159.
Действие Порядка проведения компенсации распространяется на предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования и применяется во всех случаях задержки на один и более календарных месяцев сроков выплаты заработной платы, в том числе по вине собственника или уполномоченного им органа (лица) начисленной гражданам за период, начиная с 1 января 2001 года (пункт 1−2 Порядка проведения компенсации).
Согласно п. 4 Порядка проведения компенсации, сумма компенсацийй исчисляется как произведение начисленного, но невыплаченного денежного дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, деленное на 100.
Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цен в месяце, за который выплачивается доход, в расчет невключается. Ежемесячные индексы потребительских цен публикуются Госкомстатом.
Вместе с тем, суд считает отметить, что инфляционные потери начисляются только на сумму начисленной, но не выплаченной заработной платы истца в размере 23136, 07 грн., А не на средний заработок, принадлежащий истцу, за время задержки расчета при увольнении, поскольку последняя имеет разовый характер.
Поскольку в судебном заседании был установлен факт задержки выплаты особа_2 заработной платы в сумме 23136, 07 грн. по вине соответствуетча ЧАО «Северодонецкое объединение Азот», то с ответчика подлежит взысканию компенсация потери части заработной платы за нарушение сроков ее выплаты в сумме 5089, 98 грн. за период с 23.08.2017 года по 28.02.2020 года, исходя из следующего расчета:
Август 2017: инфляционные потери отсутствуют;
Сентябрь 2017: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (Задолженность) Х 102, 0% (индекс инфляции за сентябрь 2017 года): 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 462, 72 грн .;
Октябрь 2017: инфляцийийни потери = 23136, 07 грн. (Задолженность) Х 101, 2% (индекс инфляции за октябрь 2017 года): 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 277, 63 грн .;
Ноябрь 2017: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (Задолженность) Х 100, 9% (индекс инфляции за ноябрь 2017 года): 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 208, 22 грн .;
Декабрь 2017: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (Задолженность) Х 101, 0% (индекс инфляции за декабрь 2017 года): 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 231, 36 грн .;
Сичэнь 2018: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (Задолженность) Х 101, 5% (индекс инфляции за январь 2018): 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 347, 04 грн .;
Февраль 2018: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (Задолженность) Х 100, 9% (индекс инфляции за февраль 2018): 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 208, 29 грн .;
Март 2018: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (Задолженность) Х 101, 1% (индекс инфляции за март 2018): 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 254, 50 грн .;
Апрель 2018: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (Задолженность) Х 100, 8% (индекс инфляции за апрель 2018): 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 185, 09 грн .;
Май 2018 — август 2018 инфляционные потери отсутствуют;
Сентябрь 2018: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (Задолженность) Х 101, 9% (индекс инфляции за сентябрь 2018): 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 439, 59 грн .;
Октябрь 2018: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (Задолженность) Х 1017% (индекс инфляции за октябрь 2018) 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 393, 31 грн .;
Ноябрь 2018: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (Задолженность) Х 101, 4% (индекс инфляции за ноябрь 2018): 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 323, 90 грн .;
Декабрь 2018: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (Задолженность) Х 100, 8% (индекс инфляции за декабрь 2018): 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 185, 09 грн .;
Январь 2019: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (саборгованисть) Х 101, 0% (индекс инфляции за январь 2019): 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 231, 36 грн .;
Февраль 2019: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (Задолженность) Х 100, 5% (индекс инфляции за февраль 2019): 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 115, 68 грн .;
Март 2019: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (Задолженность) Х 100, 9% (индекс инфляции за март 2019): 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 208, 22 грн .;
Апрель 2019: инфляционные потери =23136, 07 грн. (Задолженность) Х 101, 0% (индекс инфляции за апрель 2019): 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 231, 36 грн .;
Май 2019: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (Задолженность) Х 100, 7% (индекс инфляции за май 2019): 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 161, 95 грн .;
Июнь 2019 — август 2019: инфляционные потери отсутствуют;
Сентябрь 2019: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (Задолженность) Х 100, 7% (индекс инфляции за сентябрь 2019): 100%- 23136, 07 грн. (Задолженность) = 161, 95 грн .;
Октябрь 2019: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (Задолженность) Х 100, 7% (индекс инфляции за октябрь 2019) 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 161, 95 грн .;
Ноябрь 2019: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (Задолженность) Х 100, 1% (индекс инфляции за ноябрь 2019): 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 254, 50 грн .;
Декабрь 2019: инфляционные потери отсутствуют;
Январь 2020: инфляционные потери = 23136, 07 грн. (заборгованисть) Х 100, 2% (индекс инфляции за январь 2020 года): 100% — 23136, 07 грн. (Задолженность) = 46, 27 грн .;
Таким образом, исковые требования в этой части подлежат удовлетворению в сумме 5089, 98 грн.
Согласно ч. 1 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Несения истцом судебных расходов подтверждается квитанцией об уплате судебного сбора № 123 от 27.02.2020 в сумме 1159, 10 грн., Согласно ст. 141 ГПК Украины полоягае взысканию с ответчика в пользу истца пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований в сумме 1157, 86 грн.
Руководствуясь ст. 2, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263−265 ГПК Украины, суд —

решил:

Иск особа_1 в интересах особа_2 к Частного акционерного общества «Северодонецкое объединение Азот» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, взыскании среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и компенсации потери части денежных доходов в зв`связи с нарушением сроков и сроков их выплаты удовлетворить частично.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Северодонецкое объединение Азот» в пользу особа_2 начисленную, но не выплаченную заработную плату в сумме 23 136 (двадцать три тысячи сто тридцать шесть) рублей. 07 коп., Средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 23.08.2017 по 28.02.2020 включительно, определенный без удержания налогов и других обязательных платежей, в сумме 110 668 (сто десять тысяч шестьсот ШИСтдесят восемь) рублей. 86 коп., И компенсацию за потерю части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты за период с 23.08.2017 по 28.02.2020 включительно в сумме 5089 (пять тысяч восемьдесят девять) рублей. 98 коп.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Северодонецкое объединение Азот» в пользу особа_2 расходы по уплате судебного сбора в сумме 1157 (одна тысяча сто пятьдесят семь) рублей. 86 коп.
В удовлетворении остальных исковых требований отказать.
В соответствии со ст. 430 ГПК Украины допуститьнемедленное исполнение решения в рамках выплаты заработной платы за один месяц.
Решение может быть обжаловано в Луганский апелляционный суд через Северодонецкий городской суд путем подачи апелляционной жалобы на решение суда в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручитния ему полного решения суда.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.

Сведения об участниках дела:
 — истец: особа_2, место жительства: адреса_1 регистрационный номер ОКПП номер_2;
 — представитель истца особа_1, местонахождение: адрес_2;
 — ответчик: Частное акционерное общество «Северодонецкое объединение Азот», местонахождение: 93400, Луганская область, г.. Северодонецк, ул. [П] д. 5, код егрпоу 33270581;
 — представитель ответчика [С.] [Г.] [А.] место работы: 93400, Луганская область, г.. Северодонецк, ул. [П] д. 5.



судьяТ. В. [Ш.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 428/1917/20
Провадження № 2/428/1465/2020


рішення
іменем україни

07 травня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Шубочкіної Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Погребної Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області цивільну справу за позовом особа_1 в інтересах особа_2 до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків і термінів їх виплати,  —

встановив:

особа_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області в інтересах особа_2 до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків і термінів їх виплати.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що 22.08.2017 позивач припинив трудові відносини з відповідачем на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України. При звільненні йому не виплатили заробітну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 23 136, 07 грн. Заборгованість по заробітній платі не виплачена. Виплатити зазначену заборгованість внаслідок відсутності грошових коштів та тяжкого фінансово-економічного становища відповідач відмовився. Представник позивача просив суд стягнути з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 23 136, 07 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.08.2017 по 28.02.2020 у сумі 110 811, 63 грн. та компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 23.08.2017 по 28.02.2020 у сумі 5089 грн.
Представник відповідача ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» Селіхова Г.А. надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не заперечує проти позовних вимог особа_2 щодо стягнення з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на його користь нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, втім заперечує проти стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Свою позицію обґрунтувала тим, що підставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є порушення строків проведення розрахунку з працівником при звільненні та вина власника. З посиланням на норми ст. 617 ЦК України, ст. 14−1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» зазначила, що внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) — актів тероризму, військових дій на території України, які були встановлені висновком Торгово-промислової палати України від 28.11.2017 року №3800/2/21−10.2, виникла ситуація, внаслідок якої стала неможливою своєчасна виплата заробітної плати при звільненні позивача. Такі форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є підставами для звільнення від відповідальності ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» за невиконання зобов`язань, передбачених ч.1 ст.47, ч.1 ст.83 і ст.116 КЗпП України. Крім того, в результаті пошкодження електромереж внаслідок бойових дій ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» було відключене від об`єднаної енергосистеми України та не має доступу до електростанцій України, а відновити доступ до джерел електропостачання немає можливості через розташування пошкоджених мереж у зоні бойових дій. Введення в дію паралельної лінії енергопостачання підприємства (приєднання до загальноукраїнської мережі) не відбулось, що підтверджується листами Держенергонагляду від 14.11.2014 року №01/11−5590, актами Сєвєродонецького відділення Держенергонагляду від 18.01.2016 року №02/23−02−003 та від 07.03.2017 року №02/23−02−005. Для вирішення питань щодо забезпечення надійного енергопостачання підприємства ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» зверталось до профільних міністрів, проте це питання вирішено не було. Зазначені обставини унеможливлюють до теперішнього часу виробничу діяльність та випуск продукції ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот». В зв`язку з неможливістю ведення виробничої діяльності на підприємстві було введено простій. Вказані обставини свідчать про те, що невиплата заробітної плати працівникам при звільненні не є результатом вини роботодавця, а є наслідком форс-мажорних обставин.
В судове засідання позивач особа_2 не з`явився, до суду від представника позивача особа_1 надійшла заява, в якій він просив розглянути справу без його участі та без участі позивача особа_2, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
На підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується даними повідомлення про вручення поштового відправлення ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот», про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот».
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що особа_2 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» по 22.08.2017 включно.
Трудові відносини були припинені за власним бажанням особа_2 на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки номер_1.
На момент звільнення особа_2 заборгованість по заробітній платі становила 23136, 07 грн., про що також свідчить довідка ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» № 40 від 04.02.2020.
Однак, по теперішній час вказані грошові кошти залишаються невиплаченими.
Отже, з вищенаведеного судом достовірно встановлено, що у відповідача існувала заборгованість перед позивачем особа_2 із виплати заробітної плати на день його звільнення 22.08.2017, яка по сьогоднішній день так і не була сплачена, тобто позивачем доведений факт порушення відповідачем строків виплати йому заробітної плати в день звільнення.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Статтею 14−1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.
Згідно з науково-правовим висновком, наданим відповідачем та підписаним фахівцями у галузі права та Першим віце-президентом Торгово-промислової палати України, щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при звільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 28.11.2017 року № 3800/2/21−10.2: зупинення господарської діяльності Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» є вимушеним заходом, зумовленим запобіганням виникненню техногенних катастроф через потенційну загрозу проведення терористичних актів на території Луганської області, а також фізичною неможливістю ведення виробничої діяльності через відсутність належного енергопостачання, зокрема: зруйнування 17 вересня 2014 року Луганської ТЕЦ, що розташована у місті Щастя поблизу міста Луганська Луганської області, та припинення електропостачання ПС «Михайлівська-330 кВ», що розташоване біля міста Первомайськ Луганської області, територія якого з 2014 року та по цей час перебуває під контролем незаконних збройних формувань; унеможливлення виконання обов`язку, передбаченого ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 83 та ст. 116 КЗпП України, а саме провести розрахунок із кожним звільненим працівником у день звільнення, спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме актами тероризму на території Луганської області, у тому числі: міста Сєвєродонецьк (в період з 25.05.2014 року по 22.07.2014 pоку), міста Первомайськ, міста Щастя (місто Луганськ) Луганської області, наслідками яких є зруйнування 17 вересня 2014 року Луганської ТЕЦ, що розташована у місті Щастя поблизу міста Луганська Луганської області, та припинення електропостачання ПС «Михайлівська — 330 кВ», що розташована біля міста Первомайськ Луганської області, яке знаходиться під контролем незаконних збройних формувань, і які на поточну дату продовжують діяти, і дату закінчення їх дії встановити неможливо.
Разом з тим, п. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44(5), встановлено, що сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) — це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Пунктами 3.4, 3.5 вищевказаного Регламенту визначено, що: уповноважений орган — ТПП України або регіональна торгово-промислова палата, до якої звернувся заявник зі зверненням про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); уповноважені особи — співробітники ТПП України, співробітники регіональних торгово-промислових палат, які внесені до Реєстру уповноважених осіб із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Відповідно до п.п. 5.1, 5.3, 5.7 вищевказаного Регламенту ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб. Уповноважена особа ТПП України, регіональної ТПП після розгляду заяви, підготовки сертифіката і до його видачі заявнику зобов`язана зареєструвати електронну версію сертифіката в Реєстрі сертифікатів із присвоєнням йому порядкового номера. Після отримання порядкового номера та видачі оригінала сертифіката заявнику один екземпляр підлягає зберіганню в уповноваженому органі, що видав сертифікат, і один депонується в ТПП України, термін зберігання яких становить 4 (чотири) роки з дня видачі. До Реєстру уповноважених осіб вносяться фахівці з вищою юридичною освітою та досвідом практичної роботи в юридичній сфері не менше 3 років, які мають свідоцтво про проходження відповідного курсу навчання в ТПП України, уповноважені відповідно до наказу Торгово-промислової палати України або регіональної ТПП на виконання функціональних обов`язків.
Суд звертає увагу на те, що доказів на підтвердження внесення науково-правового висновку від 28.11.2017 року № 3800/2/21−10.2 до вищезгаданого Реєстру сертифікатів, а також того, що особи, які підписали цей висновок є уповноваженими особами в розумінні Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, відповідачем суду не надано.
Таким чином, науково-правовий висновок від 28.11.2017 року № 3800/2/21−10.2 не є сертифікатом (висновком, довідкою, підтвердженням) засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Крім того, суд зазначає, що наданий висновок є письмовою думкою певних фахівців у галузі права стосовно спірних правовідносин, висловленою за приватним замовленням відповідача, лише на підставі відомостей та документів, наданих ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот».
Відповідно до ч. 1 ст. 115 ЦПК України висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що науково-правовий висновок від 28.11.2017 року № 3800/2/21−10.2 не є належним та допустимим доказом у даній справі, у зв`язку з чим не приймається судом до уваги.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,  — наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Таким чином, для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні необхідно встановити факт порушення строків виплати заробітної плати, розмір якої не оспорюється, та наявність вини підприємства у не проведенні такого розрахунку.
Як вже встановлено судом, у відповідача існує заборгованість перед позивачем особа_2 із виплати заробітної плати на день його звільнення 22.08.2017 у розмірі 23136, 07 грн., яка так і не була сплачена позивачу, тобто позивачем доведений факт порушення відповідачем строків виплати йому заробітної плати.
З вищенаведеного суд доходить висновку, що в даному випадку наявна вина підприємства у не проведенні розрахунку з позивачем в день звільнення, оскільки доказів відсутності вини підприємства або існування будь-яких поважних причин, які б виключали відповідальність підприємства за порушення Трудового законодавства, відповідачем суду не надано.
Зі змісту позовних вимог особа_2 вбачається, що останній просить суд стягнути з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 110 811, 63 грн. за період з 23.08.2017 по 28.02.2020 (день звернення з позовом до суду), тобто за період менший ніж встановлено нормами чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже в силу принципу диспозитивності суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог та стягнути на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення рішення.
Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день звернення з цим позовом до суду, який підлягає стягненню на користь позивача, суд вважає, що розмір середнього заробітку за весь час затримки по день звернення з позовом до суду має обчислюватися з дня, наступного за днем звільнення, та по день звернення позивача з позовом до суду, тобто за період з 23.08.2017 по 28.02.2020 включно, в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок).
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,  — на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).
Аналогічна правова позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі № 6−195цс134.
Середньогодинна заробітна плата позивача особа_2 становить 23, 56 грн., а середньомісячна кількість робочих годин — 155, 4 год., що підтверджується довідкою ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» від 04.02.2020 № 39258.
Загальна кількість робочих годин за період з 23.08.2017 по 28.02.2020 включно становить 4697, 32 год., яка складається з кількості робочих годин за 29 повних місяця (вересень-грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року, січень-грудень 2019 року, січень 2020 року), за 5 робочих днів у серпні 2017 року та 20 робочих днів у лютому 2020 року ((155, 4 год. х 29 міс.) + (155, 4 год./22 робочих днів у серпні 2017 року х 5 робочих днів затримки розрахунку) + (155, 4 год./20 робочих днів у лютому 2020 року х 20 робочих днів затримки розрахунку) = 4697, 32 год.
Загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 110 668, 86 грн. (визначається шляхом множення середньогодинної заробітної плати на кількість робочих годин затримки, тобто 23, 56 грн. х 4697, 32 год. = 110 668, 86 грн.).
За таких обставин суд вважає, що розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, здійснений позивачем, не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 № 100 та не може бути прийнятий судом до уваги, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, розрахований судом, у сумі 110 668, 86 грн., у зв`язку з чим позовна заява особа_1 в інтересах особа_2 до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягає частковому задоволенню.
Щодо позовних вимог особа_2 про стягнення компенсації у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Статтею 1 та частиною 1 статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі — Порядок проведення компенсації) затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 року №159.
Дія Порядку проведення компенсації поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках затримки на один і більше календарних місяців термінів виплати заробітної плати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) нарахованої громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 1−2 Порядку проведення компенсації).
Згідно з п. 4 Порядку проведення компенсації, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Разом з тим, суд вважає зазначити, що інфляційні втрати нараховуються лише на суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивача, в розмірі 23136, 07 грн., а не на середній заробіток, належний позивачу, за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки остання має разовий характер.
Оскільки в судовому засіданні був встановлений факт затримки виплати особа_2 заробітної плати в сумі 23136, 07 грн. з вини відповідача ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот», то з відповідача підлягає стягненню компенсація втрати частини заробітної плати за порушення строків її виплати в сумі 5089, 98 грн. за період з 23.08.2017 року по 28.02.2020 року, виходячи з такого розрахунку:
серпень 2017 року: інфляційні втрати відсутні;
вересень 2017 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 102, 0% (індекс інфляції за вересень 2017 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 462, 72 грн.;
жовтень 2017 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 101, 2% (індекс інфляції за жовтень 2017 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 277, 63 грн.;
листопад 2017 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 100, 9% (індекс інфляції за листопад 2017 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) =208, 22 грн.;
грудень 2017 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 101, 0% (індекс інфляції за грудень 2017 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 231, 36 грн.;
січень 2018 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 101, 5% (індекс інфляції за січень 2018 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 347, 04 грн.;
лютий 2018 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 100, 9% (індекс інфляції за лютий 2018 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 208, 29 грн.;
березень 2018 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 101, 1% (індекс інфляції за березень 2018 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 254, 50 грн.;
квітень 2018 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 100, 8% (індекс інфляції за квітень 2018 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 185, 09 грн.;
травень 2018 року — серпень 2018 року інфляційні втрати відсутні;
вересень 2018 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 101, 9% (індекс інфляції за вересень 2018 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 439, 59 грн.;
жовтень 2018 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 101, 7% (індекс інфляції за жовтень 2018 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 393, 31 грн.;
листопад 2018 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 101, 4% (індекс інфляції за листопад 2018 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 323, 90 грн.;
грудень 2018 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 100, 8% (індекс інфляції за грудень 2018 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 185, 09 грн.;
січень 2019 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 101, 0% (індекс інфляції за січень 2019 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 231, 36 грн.;
лютий 2019 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 100, 5% (індекс інфляції за лютий 2019 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 115, 68 грн.;
березень 2019 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 100, 9% (індекс інфляції за березень 2019 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 208, 22 грн.;
квітень 2019 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 101, 0% (індекс інфляції за квітень 2019 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 231, 36 грн.;
травень 2019 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 100, 7% (індекс інфляції за травень 2019 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 161, 95 грн.;
червень 2019 року — серпень 2019 року: інфляційні втрати відсутні;
вересень 2019 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 100, 7% (індекс інфляції за вересень 2019 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 161, 95 грн.;
жовтень 2019 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 100, 7% (індекс інфляції за жовтень 2019 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 161, 95 грн.;
листопад 2019 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 100, 1% (індекс інфляції за листопад 2019 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 254, 50 грн.;
грудень 2019 року: інфляційні втрати відсутні;
січень 2020 року: інфляційні втрати = 23136, 07 грн. (заборгованість) Х 100, 2% (індекс інфляції за січень 2020 року): 100% — 23136, 07 грн. (заборгованість) = 46, 27 грн.;
Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 5089, 98 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 123 від 27.02.2020 у сумі 1159, 10 грн., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1157, 86 грн.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263−265 ЦПК України, суд —

вирішив:

Позов особа_1 в інтересах особа_2 до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків і термінів їх виплати задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь особа_2 нараховану, але не виплачену заробітну плату у сумі 23 136 (двадцять три тисячі сто тридцять шість) грн. 07 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23.08.2017 по 28.02.2020 включно, визначений без утримання податків та інших обов`язкових платежів, у сумі 110 668 (сто десять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 86 коп., та компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з 23.08.2017 по 28.02.2020 включно у сумі 5089 (п`ять тисяч вісімдесят дев`ять) грн. 98 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь особа_2 витрати по сплаті судового збору у сумі 1157 (одна тисяча сто п`ятдесят сім) грн. 86 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах виплати заробітної плати за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:
 — позивач: особа_2, місце проживання: адреса_1, реєстраційний номер ОКПП номер_2;
 — представник позивача: особа_1, місцезнаходження: адреса_2;
 — відповідач: Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання Азот», місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. [П.] буд. 5, код єдрпоу 33270581;
 — представник відповідача: Селіхова [Г.] Анатоліївна, місце роботи: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. [П.] буд. 5.



Суддя Т. В. Шубочкіна