ПРАТ "ЦЗФ "МИРНОГРАДСЬКА": невыплата зарплаты

Дело № 226/2528/20


Дело № 226/2528/20
Производство № 2/226/895/2020

Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы

23 ноября 2020 м.Мирноград
Димитровский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего - судьи [Р.] Ж.Е.,
при секретаре [П.] И.И.,
с участием истца особа_1
рассмотрев в открытом судебном заседании в упрощенном исковом производстве дело по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении,

В С Т А Н О В И Л:

Истец особа_1 обратился в суд с иском Частного акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »(далее ЗАО« ЦОФ «Мирноградська») о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, в обоснование какого указал, что он с 22.01.2001 по 06.04.2020 находился в трудовых отношениях с ответчиком и 06.04.2020 был уволен по собственному желанию по ст.38 КЗоТ Украины. В день освобождения он работал. С октября 2019 ответчик не выплачивал ему заработную плату, в результате чего образовалась задолженность, которая по состоянию на 08.09.2020 составила 55 731 грн 85 коп. Поскольку ответчик не произвел с ним полный расчет при увольнении, истец просит суд взыскать с ответчика задолженность по заработнойй плате в сумме 55731 грн 85 коп. и средний заработок за время задержки расчета при увольнении, исходя из его среднедневного заработка в размере 524 грн 57 коп. за весь период задержки расчета по день принятия судебного решения.
Истец особа_1 в судебном заседании поддержал исковые требования, просил их удовлетворить, добавив, что в первые дни после освобождения ему было выплачено 750 грн в счет погашения задолженности по заработной плате. После 08.09.2020 задолженность в сумме 55731 грн 85 коп. не изменилась, ответчиком в счет ее погашения ничего не выплачивалось.
Представитель ответчика ЗАО «ЦОФ« Мирноградська »в суд не явился, о времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, отзыва не представил.
Определением судьи от 27.10.2020 по делу открыто упрощенное исковое производство с вызовом сторон.
Проверив материалы дела, суд пришел к выводу, что исковое заявление подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец особа_1 [И.] с 22.01.2001 по 06.04.2020 находился в трудовых отношениях с ответчиком, работая на разных должностях, в том числе перед увольнением в должности ведущего инженера по охране окружающей среды, и в соответствии с приказом № 92-к от 06.04.2020 был уволен с 06.04.2020 на основании ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию (а.с.11-14).
Согласно справке ЗАО «ЦОФ« Мирноградська »от 08.09.2020 задолженность по заработной плате особа_1 на дату составления справки составляет 55731 грн 85коп., которая состоит из задолженности по:
Октябрь 2019 в сумме 5105 грн 04 коп.,
Ноябрь 2019 в сумме 8265 грн 59 коп.,
Декабрь 2019 в сумме 8663 грн 92 коп.,
Январь 2020 в сумме 8656 грн 69 коп.,
Февраль 2020 в сумме 8657 грн 00 коп.,
Март 2020 в сумме 8656 грн 69 коп.,
Апрель 2020 в сумме 7726 грн 92 коп.,
Эта сумма указана после удержания обязательных налогов и сборов (а.с.15).
Согласно справке ответчика от 08.09.2020 среднедневная заработная платаОСОБА_1 составляет 524 грн 57 коп.
По предписаниям ст.43 Конституции Украины каждый имеет право на заработную плату; право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ст.115 КЗоТ Украины, ст.24 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата должна выплачиваться работникам регулярно в рабочие дни не реже двух раз в месяц и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Согласно ч.1 ст.47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им врган обязан в день увольнения провести с работником расчет в сроки, указанные в ст.116 КЗоТ Украины.
Согласно ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, проводится в день увольнения. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить неоспариваемых ней сумму.
Поскольку в нарушение приведенных правовых норм Трудовогозаконодательства до настоящего времени предприятие не рассчиталось в полном объеме с истцом, задолженность по заработной плате в сумме 55731 грн 85 коп., из которой уже удержаны обязательные налоги и сборы, подлежит взысканию с ответчика.
Согласно ч.1 ст.117 КЗоТ Украины в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст.116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация долни выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
В п.20 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24.12.1999 № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» разъяснено, что, установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день не был на работе, -В день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела по день вынесения решения если работодатель не докажет отсутствия в этом свои вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Окончательный расчет с истцом на момент принятия этого решения не проведено.
В связи с нарушением требований закона об оплате труда предприятие отвечать перед истцом по ст.117 КЗоТ Украины, которой предусмотрено выплата работнику его среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета.
Истец указывает на то, что в день увольнения он работал, это обстоятельство ответчиком опровергнута.
В таком случае ответственность работодателя на основании ст.117 КЗоТ Украины наступает на следующий день после освобождения.
Согласно справке ответчика вид 08.09.2020 заработок истца за два последних месяца работы перед увольнением составил: в феврале 2020 за 20 рабочих дней - 10753 грн 65 коп., в марте 2020 за 21 рабочий день - 10753 грн 65 коп., следовательно среднедневная заработная плата истца равна 524 грн 57 коп. (21507, 30: 41 день) и соответствует требованиям Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 № 100.
Количество рабочих дней за период с 07.04.2020 (следующий день писля освобождения) по 23.11.2020 (день принятия решения) с учетом приложении к письму Министерства социальной политики Украины о расчете нормы продолжительности рабочего времени на 2020 год № 1133/0 / 206-19 от 29.07.2019 составляет: за апрель 2020 - 17 дней, за май 2020 - 19 дней, за июнь 2020 - 20 дней, за июль 2020 - 23 дня, за август 2020 - 20 дней, за сентябрь 2020 - 22 дня, за октябрь 2020 - 21 день, за ноябрь 2020 - 16 дней, а всего 158 дней.

таким образом, сумма среднего заработка истца за задержку расчета при увольнении за период с 07.04.2020 по 23.11.2020 будет равна: 82 882 грн 06 коп., из расчета: 158 рабочих дней х 524 грн 57 коп.
Согласно заключению Верховного Суда Украины, изложенным в постановлении от 27.04.2016 по делу № 6-113цс16, суд может уменьшить размер возмещения, предусмотренного ст.117 КЗоТ Украины, и такое уменьшение должно зависеть от размера недоплаченной суммы.
Согласно постановлению ВеликойПалаты Верховного Суда от 26.06.2019 по делу № 761/9584/15-ц, уменьшая размер возмещения, определенный согласно ст.117 КЗоТ Украины, исходя из среднего заработка за время задержки работодателем расчета при увольнении, необходимо учитывать:
- размер просроченной задолженности работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм, предусмотренных на день увольнения трудовым законодательством, коллективным договором, соглашением или трудовым договором;
- период задержки (просроченнаяния) выплаты такой задолженности, а также то, с чем была связана продолжительность такого периода с момента нарушения права работника и до момента его обращения с требованием о взыскании соответствующих сумм;
- вероятный размер связанных с задержкой расчета при увольнении имущественных потерь работника;
- иные обстоятельства дела, установленные судом.
Аналогичная правовая позиция изложена и в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 18.03.2020 по делу № 711/4010/13-с.
Принимая во внимание размер просроченной саборгованости работодателя по выплате работнику при увольнении всех причитающихся сумм (55731 грн 85 коп. с содержанием отчисленных налогов и сборов), период задержки выплаты такой задолженности, которая еще не выплачена, финансовое состояние предприятия, которое сейчас не работает, суд считает справедливым, соразмерным и таким, что отвечать обстоятельствам дела и приведенным выше критериям, определения размера ответственности ответчика в сумме 70000 грн. Указанная сумма не отражает действительного размера имущественныхпотерь истца, связанных с задержкой расчета при увольнении, а есть только ориентировочной оценке тех его потерь, которые разумно можно было бы предположить.
Именно эта сумма подлежит взысканию с ответчика в пользу истца, а вместе с задолженностью по заработной плате, сумма взыскания составит 125 731 грн 85 коп. (70000 грн 00 коп. + 55 731 грн 85 коп.).
Размер судебного сбора из этой суммы будет равна 1257 грн 32 коп. (1% от 125 731 грн 85 коп.)
Истец согласно п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сбор »освобожден от уплаты судебного сбора по исковым требованиям о взыскании заработной платы. Зато им уплачен судебный сбор в сумме 840 грн 80 коп. за требования о взыскании среднего заработка за время задержки расчета, в силу ст.141 ГПК Украины подлежит взысканию с ответчика в пользу истца.
Остальные судебного сбора в сумме 416 грн 52 коп. (1257 грн 32 коп. - 840 грн 80 коп.) Подлежит взысканию с ответчика в пользу государства.
На основании ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗоТ Украины, руководствуясь ст.ст.12, 13, 76, 141, 197, 259, 263-265, 352, 354, 355 ГПК Украины, суд

В Е Л:

Исковые требования особа_1 (рнокпп номер_1, место жительства: адрес_1) к Частного акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »(юридический адрес: 85327, Донецкая область, м.Мирноград, вул.Шосейна, д.2, код егрпоу 24820699) о взыскании задолженности по заработной плате и среднего заработка за время задержки расчета при увольнении удовлетворить частично.
стягнути с Частного акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »в пользу особа_1:
- задолженность по заработной плате в сумме 55 731 (пятьдесят пять тысяч семьсот тридцать одна) грн 85 коп. с удержанного налога и другими обязательными платежами;
- средний заработок за задержку расчета при увольнении за период с 07.04.2020 по 23.11.2020 в сумме 70000 (семьдесят тысяч) рублей 00 коп. без удержания налога и других обязательных платежей;
- судебные расходы в сумме 840 (есемьсот сорок) рублей 80 коп., а всего 126572 (сто двадцать шесть тысяч пятьсот семьдесят два) грн 65 коп.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Центральная обогатительная фабрика« Мирноградська »в пользу государства судебный сбор в сумме 416 (четыреста шестнадцать) рублей 52 коп.
В удовлетворении остальных исковых требований отказать.
Решение в части взыскания заработной платы подлежит немедленному исполнению в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Донецкийапелляционного суда путем подачи апелляционной жалобы в тридцатидневный срок со дня его провозглашения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апеляцийного нет.
Полный текст решения изготовлен 23.11.2020.

судья [Ж.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 226/2528/20


Справа № 226/2528/20
Провадження № 2/226/895/2020

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року м.Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді [Р.] Ж.Є.,
при секретарі [П.] І.І.,
за участю позивача особа_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач особа_1 звернувся до суду з позовом Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» (далі ПРаТ «ЦЗФ «Мирноградська») про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, в обґрунтування якого вказав, що він з 22.01.2001 по 06.04.2020 перебував у трудових стосунках з відповідачем та 06.04.2020 був звільнений за власним бажанням за ст.38 КЗпП України. У день звільнення він працював. З жовтня 2019 року відповідач не виплачував йому заробітну плату, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка за станом на 08.09.2020 становила 55731 грн 85 коп. Оскільки відповідач не провів з ним повний розрахунок при звільненні, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 55731 грн 85 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи із його середньоденного заробітку у розмірі 524 грн 57 коп. за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.
Позивач особа_1 у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити, додавши, що у перші дні після звільнення йому було виплачено 750 грн в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі. Після 08.09.2020 заборгованість в сумі 55731 грн 85 коп. не змінилася, відповідачем у рахунок її погашення нічого не виплачувалося.
Представник відповідача ПРаТ «ЦЗФ «Мирноградська» до суду не з`явився, про час і місце слухання справи сповіщений належним чином, відзиву не надав.
Ухвалою судді від 27.10.2020 у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач особа_1 , інформація_1 , з 22.01.2001 по 06.04.2020 знаходився у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на різних посадах, у тому числі перед звільненням на посаді провідного інженера з охорони навколишнього середовища, та відповідно до наказу № 92-к від 06.04.2020 був звільнений з 06.04.2020 на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.11-14).
Відповідно до довідки ПРаТ «ЦЗФ «Мирноградська» від 08.09.2020 заборгованість по заробітній платі особа_1 на дату складання довідки становить 55731 грн 85 коп., яка складається з заборгованості за:
жовтень 2019 року в сумі 5105 грн 04 коп.,
листопад 2019 року в сумі 8265 грн 59 коп.,
грудень 2019 року в сумі 8663 грн 92 коп.,
січень 2020 року в сумі 8656 грн 69 коп.,
лютий 2020 року в сумі 8657 грн 00 коп.,
березень 2020 року в сумі 8656 грн 69 коп.,
квітень 2020 року в сумі 7726 грн 92 коп.,
Ця сума вказана після утримання обов`язкових податків і зборів (а.с.15).
Відповідно до довідки відповідача від 08.09.2020 середньоденна заробітна плата особа_1 складає 524 грн 57 коп.
За приписами ст.43 Конституції України кожен має право на заробітну плату; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць і не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України.
Згідно зі ст.116 КЗпП України при звільнені робітника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться у день звільнення. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану нею суму.
Оскільки у порушення наведених правових норм Трудового законодавства до теперішнього часу підприємство не розрахувалося у повному обсязі з позивачем, заборгованість із заробітної плати в сумі 55731 грн 85 коп., з якої вже утримані обов`язкові податки і збори, підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, -наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Остаточний розрахунок з позивачем на час ухвалення цього рішення не проведено.
У зв`язку з порушенням вимог закону про оплату праці підприємство має відповідати перед позивачем згідно із ст.117 КЗпП України, якою передбачено виплата працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Позивач вказує на те, що у день звільнення він працював, ця обставина відповідачем не спростована.
У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі ст.117 КЗпП України настає наступного дня після звільнення.
Згідно з довідкою відповідача від 08.09.2020 заробіток позивача за два останні місяці праці перед звільненням склав: у лютому 2020 року за 20 робочих днів - 10753 грн 65 коп., у березні 2020 року за 21 робочий день - 10753 грн 65 коп., отже середньоденна заробітна плата позивача дорівнює 524 грн 57 коп. (21507, 30 : 41 день) і відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100.
Кількість робочих днів за період з 07.04.2020 (наступний день після звільнення) по 23.11.2020 (день ухвалення рішення) з урахуванням додатку до листа Міністерства соціальної політики України про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік № 1133/0/206-19 від 29.07.2019 становить: за квітень 2020 року - 17 днів, за травень 2020 року - 19 днів, за червень 2020 року - 20 днів, за липень 2020 - 23 дні, за серпень 2020 року - 20 днів, за вересень 2020 року - 22 дні, за жовтень 2020 року - 21 день, за листопад 2020 року - 16 днів, а всього 158 днів.

Таким чином, сума середнього заробітку позивача за затримку розрахунку при звільненні за період з 07.04.2020 по 23.11.2020 буде дорівнювати: 82882 грн 06 коп., із розрахунку: 158 робочих дні х 524 грн 57 коп.
Згідно з висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 27.04.2016 у справі № 6-113цс16, суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, зменшуючи розмір відшкодування, визначений відповідно до ст.117 КЗпП України, виходячи зі середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, необхідно враховувати:
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сумм;
- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-ц.
Беручи до уваги розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум (55731 грн 85 коп. з утриманням відрахованих податків і зборів), період затримки виплати такої заборгованості, яка ще не виплачена, фінансовий стан підприємства, яке наразі не працює, суд вважає справедливим, пропорційним та таким, що відповідатиме обставинам справи та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача у сумі 70000 грн. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих його втрат, які розумно можна було би передбачити.
Саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а разом із заборгованістю по заробітній платі, сума стягнення складе 125731 грн 85 коп. (70000 грн 00 коп. + 55731 грн 85 коп.).
Розмір судового збору з цієї суми дорівнюватиме 1257 грн 32 коп. (1% від 125731 грн 85 коп.)
Позивач згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення заробітної плати. Натомість ним сплачено судовий збір в сумі 840 грн 80 коп. за вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, який в силу ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Решта судового збору в сумі 416 грн 52 коп. (1257 грн 32 коп. - 840 грн 80 коп.) підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі ст.ст.47, 115, 116, 117 КЗпП України, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, 197, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги особа_1 (рнокпп номер_1 , місце проживання: адреса_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» (юридична адреса: 85327, Донецька область, м.Мирноград, вул.Шосейна, буд.2, код єдрпоу 24820699) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на користь особа_1 :
- заборгованість по заробітній платі в сумі 55731 (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот тридцять одна) грн 85 коп. з утриманими податком та іншими обов`язковими платежами;
- середній заробіток за затримку розрахунку при звільнені за період з 07.04.2020 по 23.11.2020 в сумі 70000 (сімдесят тисяч) грн 00 коп. без утримання податку та інших обов`язкових платежів;
- судові витрати в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп., а всього 126572 (сто двадцять шість тисяч п`ятсот сімдесят дві) грн 65 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Мирноградська» на користь держави судовий збір в сумі 416 (чотириста шістнадцять) грн 52 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітної плати підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 23.11.2020.

Суддя [Ж.]