ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ": невыплата зарплаты

Справа № 686/11623/20 Провадження № 2/686/3254/20         рішення іменем україни 26.06.2020                                                                  Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючої судді — Салоїд н.м.,                при секретареві — Лоб І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький в залі суду цивільну справу за позовом                                                      особа_1                                                                             до   приватного вищого навчального закладу «Хмельницький економічний університет» про стягнення заборгованості із заробітної плати та компенсації втрати частини доходів, —                                                                    в с т, а н о в и в: У травні місяці 2020 року позивач особа_1 звернувся до суду із позовом, який мотивує тим, що з 01 вересня 2016 року його було прийнято на роботу до ПВНЗ «Хмельницький економічний університет»  на посаду старшого викладача з оплатою праці згідно штатного розпису. 31 серпня 2019 року його звільнено із займаної посади у зв`язку із закінченням терміну дії контракту за пунктом 2 статті 36 КЗпП України. У день звільнення йому не було виплачено заробітну плату за період з 01 лютого 2018 року по 31 серпня 2019 року на загальну суму 56 935,26 грн., внаслідок відсутності грошових коштів. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 03 грудня 2019 року його позов було задоволено та стягнуто з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 56 935,26 грн. та 2  274,35 грн. компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати. Вважає такі дії відповідача неправомірними, позаяк відповідно до вимог закону заробітна плата виплачується працівникові не рідше двох разів на місяць та згідно частини 1 статті 116 КЗПП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. У зв`язку з тим, що відповідач не провів повного розрахунку. В судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлений про час і місце розгляду справи в його відсутності, позов підтримав та просить його задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Заслухавши доводи представника позивача, викладені в позовній заяві, перевіривши матеріали справи доказами, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини. Судом достовірно установлено, що позивач особа_1 згідно наказу № 84-к з 01 вересня 2016 року працював на посаді старшого викладача у приватному вищому навчальному закладі «Хмельницький економічний університет». Наказом за № 47-к від 31.08.2019 року його було звільнено з посади у зв`язку із закінченням терміну дії контракту. При звільненні, всупереч частини 1 статті 116 КЗпП України, позивачеві не було виплачено заробітну плату за період з 01 лютого 2018 року по 31 серпня 2019 року в розмірі 56 935,26 грн. Цих обставин представник відповідача не спорює та вказана заборгованість не була виплачена у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України, що підтверджується рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 03.12.2019 року. Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього кодексу при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організації повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Згідно довідки, наданої відповідачем за № 107 від 19.09.2019 року середньомісячна заробітна плата, що передувала звільненню за два останні календарні місяці роботи, склала 3 680,79 грн. (червень 2019 року 3 570,23 грн. + 3791,34 грн. липня місяця). Відповідно до ч.І статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що в разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. В силу частини 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Згідно вимог частини 2 статті 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум (Аналогічна правова позиція у рішення ВСУ №6- 144ц 13 від 29.01.2014 року). Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі — наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Таке роз`яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, надав і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237−1 цього кодексу. Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону «Про оплату праці» за правилами, передбаченими порядком. Відповідно до п.5 розд.ІУ порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Згідно з абз.1 п.8 розді.ІУ порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — календарних днів за цей період. З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень порядку. Таким чином розрахунок сум, що стягуються  здійснюється виходячи із наступного: — протягом останніх двох календарних місяців роботи, що передували звільненню особа_1 відпрацював 41 робочий день (18 + 23 = 41). [censored] заробіток за два останніх місяці роботи перед звільненням склав  7 531,57 грн. (червень 2019 року 3 570,23 грн. + 3791,34 грн. липня місяця), тобто середньоденний заробіток становитиме 179,55 гривень. (7 531,57: 41 робочий день) З моменту  звільнення позивача до проведення повного розрахунку з ним по заборгованій заробітній платі, а саме з 18.08.2010 року по 24.01.2019 року за час затримки у виплаті заробітної плати минуло 168 робочих днів. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає 168 р.д. х 179,55 грн. = 30 164,4 грн. та підлягає стягненню. Сума судових витрат, які  поніс особа_1 у зв`язку із розглядом справи складають 840,8 грн. судового збору, тому відповідно до статті 141 ЦПК України належить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 840,8 грн. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,60,212,215,367 ЦПК України, ст. 115, 116, 117 Кодексу законів про працю України, суд —                                                              у х в, а л и в: Позов  задовольнити. Стягнути з приватного вищого навчального закладу «Хмельницький економічний університет» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати у сумі 30 164,4 грн. (Тридцять тисяч сто шістдесят чотири грн..) Стягнути з приватного вищого навчального закладу «Хмельницький економічний університет» у дохід держави судовий збір в розмірі 840,8 грн.                                                Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 діб з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено 26.06 2020 року. Позивач: Позивач: особа_1, рнокпп номер_1, адреса_1. Відповідач: приватний вищий навчальний заклад «Хмельницький економічний університет», місце знаходження м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 159/2, код єдрпоу 14153730. Суддя: