ТОВ "ВП "ППО": невыплата зарплаты
Дело № 336/1021/21
Производство № 2/336/1929/2021
текст решения
именем украины
5 июля 2021 г.. Запорожье
Шевченковский районный суд. Области в составе председательствующего судьи — [С.] А.А., при секретаре судебного заседания — [Б.] И.В., рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении суда гражданское дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «подъемно перегрузочное оборудование «о взыскании всчитаемой, но не выплаченной заработной платы, компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, среднего заработка за время задержки расчета и морального вреда, —
В:
особа_1 обратился в Шевченковский районный суд г.. Запорожья с иском к ООО «Подъемно-перегрузочное оборудование» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, среднегозаработка за время задержки расчета и морального вреда.
Свои требования истец обосновывает тем, что он состоял в трудовых отношениях с ООО Подъемно-перегрузочное оборудование «с 13.07.2019 года по 12.11.2020 года в должности инженера-конструктора. Приказом № 12 от 12.11.2020 года он был освобожден из общества на основании ст. 38 КЗоТ Украины. Причиной увольнения стало то, что работодатель перестал выплачивал заработную плату. При увольнении ответчик не осуществил расчет по заработной пла те и не выплатил задолженность по заработной плате с июля 2020 по ноябрь 2020 в размере 23817, 30 грн.
При таких обстоятельствах просил взыскать с ООО «Производственное предприятие» Подъемно-перегрузочное оборудование «в свою пользу начисленную, но не выплаченную заработную плату в размере 23 817, 30 гривен; компенсацию за несвоевременную выплату заработной платы в размере 523, 94 гривен; моральный вред в размере 10 000 грн. и средний заработок за время задержки расчета в размере 13410, 70 грн. Постановлением Шевченковского районного суда. Запорожье от 15.02.2021 года открыто упрощенное исковое производство в вышеуказанной делу и назначено к рассмотрению в судебном заседании из сообщения сторон.
Постановлением Шевченковского районного суда г.. Запорожья от 06.04.2021 года ходатайство истца удовлетворено, истребовано в ООО «Производственное предприятие» Подъемно-перегрузочное оборудование «информацию о размере заработной платы, размер среднемесячной заработной платы и о рабочий график ОСОБА_1Надлежащим образом заверенные копии документов, а именно: приказ об увольнении и табель учета рабочего времени за сентябрь, октябрь, ноябрь 2020 особа_1.
В судебное заседание истец не явился, подал в суд заявление о рассмотрении дела без его участия и просил иск удовлетворить в полном объеме.
Ответчик о времени и месте рассмотрения дела надлежащим образом, в судебное заседание не явился, о причинах неявки не сообщил отзыва не представил, определение об истребовании доказательств не выполнитв.
При таких обстоятельствах, суд постановил вынести заочное решение на основании имеющихся в материалах дела доказательств, в соответствии с положениями ч.4 ст.223 и ч.1 ст.280 ГПК Украины.
Согласно ч. 2 ст. 247 ГПК Украины в случае неявки в судебное заседание всех участников дела фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Суд исследовав материалы дела, считает, что заявленный иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Как предусмотрено ст. 4 ГПКУкраина, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов. Осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором (ч.1ст. 5 ГПК).
Статья 12 ГПК Украины предусматривает, что гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники делаимеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом.
Суд на основании ст. 12, 13, 81 ГПК Украины рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Судом установлено, что согласно записям в трудовой книжке серия номер_1 на имя особа_1, 07.05.2019 года особа_1 был назначен на должностив инженера-конструктора, приказ № 1 от 07.05.2019 года. 12.11.2020 года был уволен с должности инженера-конструктора на основании ст. 38 КЗоТ Украины, приказ № 12 от 12.11.2020 года.
На день увольнения задолженность ответчика перед истцом по заработной плате составляла 23817, 30 грн., Что подтверждается информацией предоставленной Главным управлением Гоструда в Запорожской области (л.д. 12) и информации предоставленной Пенсионным фондом Украины (а.с.11)
Согласно ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты повине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решенв пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Таким образом, обязанность по проведению с работником расчета возлагается на работодателя независимо от просьбы работника о указанную плату. Статья 117 КЗоТ Украины применяется в случае несвоевременной выплаты причитающихся работнику от предприятия сумм независимо от наличия ходатайства работника о такой выплате.
оформив освободитения истца и выдав ему трудовую книжку, ответчик свою обязанность по проведению с работником расчет не совершил, а потому основания для применения к ответчику ответственности за задержку расчета при увольнении, предусмотренную ст. 117 КЗоТ Украины.
По состоянию на 05.07.2021 день рассмотрения дела, информации и соответствующих доказательств уплаты истцу задолженности по заработной плате добровольно, от сторон не поступило.
Согласно п. 20 постановления Пленума Верховного суда Украины от 24 декабря 1999 № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день освобождения, когда он в этот день был на работе — на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника срединей заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
День освобождения истца, в соответствии с положениями п. 2.26 Инструкции о порядке ведения трудовых книжек работников, утвержденной приказом Министерства труда Украины, Министерства юстиции Украины, Министерства социальной защиты населения Украины №58 от 29 июля 1993 года, является последним днем его работы.
Средний заработок работника определяется в соответствии со статьей 27 Закона Украины «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 №100 (далее Порядок).
Согласно п. 2 Порядка для оплаты времени ежегодного отпуска, дополнительных отпусков в связи с обучением, творческого отпуска, дополнительного отпуска работникам, имеющих детей, или для выплаты компенсации за неиспользованные отпуска производится исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска или выплаты компенсации за неиспользованные отпуска. Во всех остальных случаях сохранения средней заработной платы среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. Работникам, проработавшим на предприяве, в учреждении, организации менее двух календарных месяцев, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактически отработанное время. Если в течение последних двух календарных месяцев работник не работал, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие два месяца работы. Если и в течение этих месяцев работник не отработал ни одного рабочего дня, средняя заработная плата исчисляется в соответствии с последним абзацем пункта 4 настоящего Порядка.
Согласно п. 8 Порядканачисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (годын), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, — на число календарных дней за этот период. В случае, если средняя заработная плата определена законодательством как расчетная величина для начисления выплат и помощи, она исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы, рассчитанной в соответствии с абзацем первым настоящего пункта, на среднемесячное число рабочих дней в расчетном периоде. Среднемесячное число рабочих дней рассчитывается делением на 2 суммарного числа рабочих днейза последние два календарных месяца согласно графику работы предприятия, учреждения, организации, установленным с соблюдением требований законодательства.
Как следует из справки Пенсионного фонда Украины заработная плата за сентябрь 2020 составила 5000 грн., За октябрь 2020 5000 грн., Вместе за два последних месяца перед увольнением 10 000 грн. Количество рабочих дней за сентябрь-октябрь составляет 44 дня. Поэтому среднедневная заработная плата истца составляет 10000: 44 = 227, 30 грн.
Рабочих дней за периодзадержки с 13.11.2020 года (следующий день после освобождения) по 05.07.2021 года (день принятия решения) всего — 158 рабочих дней.
С указанного следует, что средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 13.11.2020 года по 05.07.2021 года (день принятия решения) составляет: 227, 30 грн / день х 158 рабочих дней = 35913, 40 грн.
По возмещению морального вреда суд исходит из следующего.
Согласно статье 237−1Кодексу законов о труде Украины, возмещение собственником илиуполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни.
В соответствии с пунктом 3 Постановления Пленума Верховного Суда Украины № 4 «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда» от 31 марта 1995 года, под моральным вредом следует понимать потери неимущественного характера вследствие моральних или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
Как достоверно установлено судом, вследствие нарушения ответчиком законных прав особа_1, а именно невыплаты ему заработной платы, то есть нарушение ответчиком конституционного права истца на оплату труд, в результате чего было возбуждено привычный для последнего уклад жизни, нанесло ему нравственных страданий, которые выразились в переживаниях, эт связанных с необходимостейистю обращение в суд за защитой своего нарушенного права, последний понес потери неимущественного характера, то есть ему нанесен моральный ущерб.
Суд отмечает, что в результате задержки с невыплатой заработной платы при увольнении истец понес моральные страдания, которые выразились в неполучении средств на проживание в течение определенного периода, обусловило изменение образа жизни, необходимости приложения дополнительных усилий для удержания себя и своей семьи, унизило истца, что признается судом морального вредаой, подлежащей удовлетворению с учетом размера невыплаченных ответчиком сумм, размера и продолжительности заведениях нравственных страданий.
Учитывая характер и объем душевных и психических страданий, которые понес истец, характер неимущественных потерь, тяжесть вынужденных изменений в его жизни, и с учетом положений Постановления Пленума Верховного суда Украины №4 от 31 марта 1995 года «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда «, суд пришел к выводу, что исковые требования особа_1 о взыскании морального вреда, с учетом установленных судом обстоятельств дела, исходя из принципов разумности, взвешенности и справедливости, подлежат удовлетворению в полном объеме.
О взыскании с ответчика в пользу истца компенсации за несвоевременную выплату заработной платы суд пришел к следующему выводу.
В соответствии со статьей 34 Закона Украины «Об оплате труда» компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производитсяв соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
Такой порядок утвержден Постановлением Кабинета Министров Украины № 159 от 21 февраля 2001 года (далее — Порядок).
В соответствии с п. 1 Порядка, его действие распространяется на предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования и применяется во всех случаях нарушения установленных сроков выплаты денежных доходов, в том числе по вине владельца или в полной меремоченного им органа.
Компенсация гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее — компенсация) производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты денежных доходов, начисленных гражданам за период, начиная с 1 января 2001 года — п. 2 Порядка.
Пунктом 4 порядка установлен порядок исчисления суммы денежной компенсации — как произведение начисленного, но невыплаченного денежного дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и оов`язкових платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, деленное на 100.
Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цен в месяце, за который выплачивается доход, в расчет не включается. Ежемесячные индексы потребительских цен публикуются Госкомстатом.
Согласно предоставленного истцом расчета и проверьеного судом компенсация потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты составляет 523, 92 грн.
В соответствии с предписаниями ст. 163.1.1 Налогового кодекса Украины, компенсация за задержку расчета при увольнении является базой для обложения налогом с дохода физических лиц.
Согласно ст. 18 Налогового кодекса Украины лицо, которое начисляет и выплачивает доходы в пользу физического лица называется налоговым агентом, то есть ответчик является ответственным за начисление и уплату в бюджет поприложении с доходов физических лиц, удерживаемого с начисленной выплаты.
По судебным расходам.
Согласно части 1 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Согласно ч. 2 ст. 137 ГПК Украины по результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками. Размер суммы, подлежащей уплате в порядке компенсации расходов адвоката, необходимых для предоставления правовой допомогы, устанавливается в соответствии с условиями договора о предоставлении правовой помощи на основании соответствующих доказательств, подтверждающих осуществление соответствующих расходов.
Частью третьей указанной статьи установлено, что для определения размера расходов на юридическую помощь с целью распределения судебных расходов участник дела дает детальное описание работ (оказанных услуг), выполненных адвокатом, и осуществленных им расходов, необходимых для предоставления правовой помощи.
Согласно представленных доказательств, а именно договора о предоставлении правовои помощи, актов приема-передачи по услуг от 29.01.2021 года и от 30.06.2021 года, квитанций от 05.04.2021 года и от 30.06.2021 года расходы на правовую помощь составляют 5000 гривен и подлежат взысканию с ответчика в пользу истца в полном объеме.
На основании изложенного, руководствуясь статьями 10, 11, 12, 13, 141, 212, 258−259, 263−265, 273, 280−282 ГПК Украины, суд —
принял:
Исковые требования лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Подъемно-перегрузочное обласоединения «о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, среднего заработка за время задержки расчета и морального вреда — удовлетворить.
Взыскать с взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Производственное предприятие» Подъемно-перегрузочное оборудование «в пользу особа_1 начисленную, но не выплаченную заработную плату в размере 23 817, 30 гривен.
Взыскать с Общества с ограниченностиной ответственностью «Производственное предприятие» Подъемно-перегрузочное оборудование «в пользу особа_1 компенсацию за несвоевременную выплату заработной платы в размере 523, 94 гривен.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Производственное предприятие» Подъемно-перегрузочное оборудование «в пользу особа_1 средний заработок за время задержки расчета в размере 35913, 40
Указанные суммы указаны без удержания подоходного налога и других обязательных платежей,
Взыскать с Общества с ограниженою ответственностью «Производственное предприятие» Подъемно-перегрузочное оборудование «в пользу особа_1 моральный ущерб в размере 10 000 грн.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Производственное предприятие» Подъемно-перегрузочное оборудование «в пользу особа_1 расходы на правовую помощь в размере 5000 грн.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Производственное предприятие» Подъемно-перегрузочное оборудование «в пользу государства судебный сбор в размере 908 грн.
полное самыеменування сторон
1) особа_1, информация_1, рнокпп номер_2, место регистрации: адрес_1;
2) Общество с ограниченной ответственностью Производственное предприятие «Подъемно-перегрузочное оборудование», код егрпоу 42893170, местонахождение: 69014, г.. Запорожье, ул .. О. Советы, д. 54
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика.
Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которомуполное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре-если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда. Срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам.
В случае оставления заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения заочное решение может быть обжаловано в общем порядке, устаном ГПК Украины. В этом случае срок на апелляционное обжалование решения начинает отсчитываться с даты вынесения определения об оставлении заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения.
Истец имеет право обжаловать заочное решение в общем порядке непосредственно в Запорожский апелляционный суд путем подачи в 30-дневный срок со дня его провозглашения, апелляционной жалобы через Шевченковский районный суд. Запорожья.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленныхГПК Украины, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Судья: А.А. [С.]
05.07.21
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 336/1021/21
Провадження № 2/336/1929/2021
заочне рішення
іменем україни
05 липня 2021 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді — [С.] О.А., за участю секретаря судового засідання — Брагіної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підйомно-перевантажувальне обладнання» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, —
встановив:
особа_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ТОВ «Підйомно-перевантажувальне обладнання» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебував у трудових відносинах з ТОВ Підйомно-перевантажувальне обладнання» з 13.07.2019 року по 12.11.2020 року на посаді інженера-конструктора. Наказом № 12 від 12.11.2020 року його було звільнено з товариства на підставі ст. 38 КЗпП України. Причиною звільнення було те, що роботодавець перестав виплачував заробітну плату. На момент звільнення відповідач не здійснив розрахунок по заробітній платі та не виплатив заборгованість по заробітній платі з липня 2020 року по листопад 2020 року у розмірі 23817, 30 грн.
За таких обставин просив стягнути з ТОВ «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» на свою користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 23 817, 30 гривень; компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 523, 94 гривень; моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 13410, 70 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду. Запоріжжя від 15.02.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у вищевказаній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомлення сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.04.2021 року клопотання позивача задоволено, витребувано у ТОВ «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» інформацію про розмір заробітної плати, розмір середньомісячної заробітної плати та про робочий графік особа_1, належним чином завірені копії документів, а саме: наказ про звільнення та табель обліку робочого часу за вересень, жовтень, листопад 2020 року особа_1.
В судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву не подав, ухвалу про витребування доказів не виконав.
За таких обставин, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що згідно записів в трудовій книжці серія номер_1 на ім`я особа_1, 07.05.2019 року особа_1 був призначений на посаду інженера-конструктора, наказ № 1 від 07.05.2019 року. 12.11.2020 року був звільнений з посади інженера-конструктора на підставі ст. 38 КЗпП України, наказ № 12 від 12.11.2020 року.
На день звільнення заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі становила 23817, 30 грн., що підтверджується інформацією наданою Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області (а.с. 12) та інформацією наданою Пенсійним фондом України (а.с.11)
Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином, обов`язок із проведення з працівником розрахунку покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану плату. Стаття 117 КЗпП України застосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику від підприємства сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.
Оформивши звільнення позивача та видавши йому трудову книжку, відповідач свій обов`язок із проведення з працівником розрахунку не здійснив, а тому є підстави для застосування до відповідача відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст. 117 КЗпП України.
Станом на 05.07.2021 день розгляду справи, інформації та відповідних доказів щодо сплати позивачу заборгованості по заробітній платі добровільно, від сторін не надійшло.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, — наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
День звільнення позивача, відповідно до положень п. 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, є останнім днем його роботи.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Як вбачається з довідки Пенсійного фонду України заробітна плата за вересень 2020 року становила 5000 грн., за жовтень 2020 року 5000 грн., разом за два останні місяця перед звільненням 10 000 грн. Кількість робочих днів за вересень-жовтень становить 44 дні. Відтак середньоденна заробітна плата позивача складає 10000:44=227, 30 грн.
Робочих днів за період затримки з 13.11.2020 року (наступний день після звільнення) по 05.07.2021 року (день ухвалення рішення) всього — 158 робочих днів.
З зазначеного вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.11.2020 року по 05.07.2021 року (день ухвалення рішення) становить: 227, 30 грн/день х 158 робочих днів = 35913, 40 грн.
Щодо відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.
Згідно статті 237−1Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Як достовірно встановлено судом, внаслідок порушення відповідачем законних прав особа_1, а саме невиплати йому заробітної плати, тобто порушення відповідачем конституційного права позивача на оплату працю, внаслідок чого було порушено звичний для останнього уклад життя, завдало йому моральних страждань, які виразилися в переживаннях, пов`язаних із необхідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права, останній зазнав втрат немайнового характеру, тобто йому завдано моральну шкоду.
Суд зауважує, що в результаті затримки з невиплатою заробітної плати при звільненні позивач поніс моральні страждання, які виразились у неотриманні коштів на проживання на протязі певного періоду, що зумовило зміну способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе та своєї сім`ї, принизило позивача, що визнається судом моральною шкодою, яка підлягає задоволенню з урахування розміру невиплачених відповідачем сум, розміру та тривалості завданих моральних страждань.
Враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його житті, та зважаючи на положення Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд прийшов до висновку, що позовні вимоги особа_1 про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за несвоєчасно виплату заробітної плати суд прийшов до наступного висновку.
У відповідності до статті 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Такий порядок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року (далі — Порядок).
У відповідності до п. 1 Порядку, його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу.
Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі — компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року — п. 2 Порядку.
Пунктом 4 порядку встановлено порядок обчислення суми грошової компенсації — як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку і перевіреного судом компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати становить 523, 92 грн.
Відповідно до приписів ст. 163.1.1 Податкового кодексу України, компенсація за затримку розрахунку при звільнені є базою для оподаткування податком з доходу фізичних осіб.
Згідно із ст. 18 Податкового кодексу України особа, яка нараховує та виплачує доходи на користь фізичної особи називається податковим агентом, тобто відповідач є відповідальним за нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який утримується з нарахованої виплати.
Щодо судових витрат.
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно наданих доказів, а саме договору про надання правової допомоги, актів приймання передачі по послуг від 29.01.2021 року та від 30.06.2021 року, квитанцій від 05.04.2021 року та від 30.06.2021 року витрати на правову допомогу складають 5000 гривень та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статями 10, 11, 12, 13, 141, 212, 258−259, 263−265, 273, 280−282 ЦПК України, суд —
ухвалив:
Позовні вимоги особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підйомно-перевантажувальне обладнання» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди — задовольнити повністю.
Стягнути з стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» на користь особа_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 23 817, 30 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» на користь особа_1 компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 523, 94 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 35913, 40
Вказані суми зазначені без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів,
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» на користь особа_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» на користь особа_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн.
Повне найменування сторін
1) особа_1, інформація_1, рнокпп номер_2, місце реєстрації: адреса_1;
2) Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання», код єдрпоу 42893170, місце знаходження: 69014, м. Запоріжжя, вул.. О. Поради, буд. 54
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.А. [С.]
05.07.21
Производство № 2/336/1929/2021
текст решения
именем украины
5 июля 2021 г.. Запорожье
Шевченковский районный суд. Области в составе председательствующего судьи — [С.] А.А., при секретаре судебного заседания — [Б.] И.В., рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении суда гражданское дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «подъемно перегрузочное оборудование «о взыскании всчитаемой, но не выплаченной заработной платы, компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, среднего заработка за время задержки расчета и морального вреда, —
В:
особа_1 обратился в Шевченковский районный суд г.. Запорожья с иском к ООО «Подъемно-перегрузочное оборудование» о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, среднегозаработка за время задержки расчета и морального вреда.
Свои требования истец обосновывает тем, что он состоял в трудовых отношениях с ООО Подъемно-перегрузочное оборудование «с 13.07.2019 года по 12.11.2020 года в должности инженера-конструктора. Приказом № 12 от 12.11.2020 года он был освобожден из общества на основании ст. 38 КЗоТ Украины. Причиной увольнения стало то, что работодатель перестал выплачивал заработную плату. При увольнении ответчик не осуществил расчет по заработной пла те и не выплатил задолженность по заработной плате с июля 2020 по ноябрь 2020 в размере 23817, 30 грн.
При таких обстоятельствах просил взыскать с ООО «Производственное предприятие» Подъемно-перегрузочное оборудование «в свою пользу начисленную, но не выплаченную заработную плату в размере 23 817, 30 гривен; компенсацию за несвоевременную выплату заработной платы в размере 523, 94 гривен; моральный вред в размере 10 000 грн. и средний заработок за время задержки расчета в размере 13410, 70 грн. Постановлением Шевченковского районного суда. Запорожье от 15.02.2021 года открыто упрощенное исковое производство в вышеуказанной делу и назначено к рассмотрению в судебном заседании из сообщения сторон.
Постановлением Шевченковского районного суда г.. Запорожья от 06.04.2021 года ходатайство истца удовлетворено, истребовано в ООО «Производственное предприятие» Подъемно-перегрузочное оборудование «информацию о размере заработной платы, размер среднемесячной заработной платы и о рабочий график ОСОБА_1Надлежащим образом заверенные копии документов, а именно: приказ об увольнении и табель учета рабочего времени за сентябрь, октябрь, ноябрь 2020 особа_1.
В судебное заседание истец не явился, подал в суд заявление о рассмотрении дела без его участия и просил иск удовлетворить в полном объеме.
Ответчик о времени и месте рассмотрения дела надлежащим образом, в судебное заседание не явился, о причинах неявки не сообщил отзыва не представил, определение об истребовании доказательств не выполнитв.
При таких обстоятельствах, суд постановил вынести заочное решение на основании имеющихся в материалах дела доказательств, в соответствии с положениями ч.4 ст.223 и ч.1 ст.280 ГПК Украины.
Согласно ч. 2 ст. 247 ГПК Украины в случае неявки в судебное заседание всех участников дела фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется.
Суд исследовав материалы дела, считает, что заявленный иск подлежит удовлетворению по следующим основаниям.
Как предусмотрено ст. 4 ГПКУкраина, каждый человек имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов. Осуществляя правосудие, суд защищает права, свободы и интересы физических лиц, права и интересы юридических лиц, государственные и общественные интересы способом, определенным законом или договором (ч.1ст. 5 ГПК).
Статья 12 ГПК Украины предусматривает, что гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники делаимеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом.
Суд на основании ст. 12, 13, 81 ГПК Украины рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Судом установлено, что согласно записям в трудовой книжке серия номер_1 на имя особа_1, 07.05.2019 года особа_1 был назначен на должностив инженера-конструктора, приказ № 1 от 07.05.2019 года. 12.11.2020 года был уволен с должности инженера-конструктора на основании ст. 38 КЗоТ Украины, приказ № 12 от 12.11.2020 года.
На день увольнения задолженность ответчика перед истцом по заработной плате составляла 23817, 30 грн., Что подтверждается информацией предоставленной Главным управлением Гоструда в Запорожской области (л.д. 12) и информации предоставленной Пенсионным фондом Украины (а.с.11)
Согласно ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты повине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета. При наличии спора о размерах причитающихся уволенному работнику сумм собственник или уполномоченный им орган должен уплатить указанное в этой статье возмещение в том случае, если спор решенв пользу работника. Если спор решен в пользу работника частично, то размер возмещения за время задержки определяет орган, который выносит решение по существу спора.
Таким образом, обязанность по проведению с работником расчета возлагается на работодателя независимо от просьбы работника о указанную плату. Статья 117 КЗоТ Украины применяется в случае несвоевременной выплаты причитающихся работнику от предприятия сумм независимо от наличия ходатайства работника о такой выплате.
оформив освободитения истца и выдав ему трудовую книжку, ответчик свою обязанность по проведению с работником расчет не совершил, а потому основания для применения к ответчику ответственности за задержку расчета при увольнении, предусмотренную ст. 117 КЗоТ Украины.
По состоянию на 05.07.2021 день рассмотрения дела, информации и соответствующих доказательств уплаты истцу задолженности по заработной плате добровольно, от сторон не поступило.
Согласно п. 20 постановления Пленума Верховного суда Украины от 24 декабря 1999 № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда» установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день освобождения, когда он в этот день был на работе — на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст. 117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника срединей заработок за весь период задержки расчета, а при не проведение его к рассмотрению дела по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
День освобождения истца, в соответствии с положениями п. 2.26 Инструкции о порядке ведения трудовых книжек работников, утвержденной приказом Министерства труда Украины, Министерства юстиции Украины, Министерства социальной защиты населения Украины №58 от 29 июля 1993 года, является последним днем его работы.
Средний заработок работника определяется в соответствии со статьей 27 Закона Украины «Об оплате труда» по правилам, предусмотренным Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденного Постановлением Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 №100 (далее Порядок).
Согласно п. 2 Порядка для оплаты времени ежегодного отпуска, дополнительных отпусков в связи с обучением, творческого отпуска, дополнительного отпуска работникам, имеющих детей, или для выплаты компенсации за неиспользованные отпуска производится исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска или выплаты компенсации за неиспользованные отпуска. Во всех остальных случаях сохранения средней заработной платы среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата. Работникам, проработавшим на предприяве, в учреждении, организации менее двух календарных месяцев, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактически отработанное время. Если в течение последних двух календарных месяцев работник не работал, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие два месяца работы. Если и в течение этих месяцев работник не отработал ни одного рабочего дня, средняя заработная плата исчисляется в соответствии с последним абзацем пункта 4 настоящего Порядка.
Согласно п. 8 Порядканачисления выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние два месяца работы, производятся путем умножения среднедневного (часового) заработка на число рабочих дней / часов, а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (годын), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, — на число календарных дней за этот период. В случае, если средняя заработная плата определена законодательством как расчетная величина для начисления выплат и помощи, она исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы, рассчитанной в соответствии с абзацем первым настоящего пункта, на среднемесячное число рабочих дней в расчетном периоде. Среднемесячное число рабочих дней рассчитывается делением на 2 суммарного числа рабочих днейза последние два календарных месяца согласно графику работы предприятия, учреждения, организации, установленным с соблюдением требований законодательства.
Как следует из справки Пенсионного фонда Украины заработная плата за сентябрь 2020 составила 5000 грн., За октябрь 2020 5000 грн., Вместе за два последних месяца перед увольнением 10 000 грн. Количество рабочих дней за сентябрь-октябрь составляет 44 дня. Поэтому среднедневная заработная плата истца составляет 10000: 44 = 227, 30 грн.
Рабочих дней за периодзадержки с 13.11.2020 года (следующий день после освобождения) по 05.07.2021 года (день принятия решения) всего — 158 рабочих дней.
С указанного следует, что средний заработок за время задержки расчета при увольнении за период с 13.11.2020 года по 05.07.2021 года (день принятия решения) составляет: 227, 30 грн / день х 158 рабочих дней = 35913, 40 грн.
По возмещению морального вреда суд исходит из следующего.
Согласно статье 237−1Кодексу законов о труде Украины, возмещение собственником илиуполномоченным им органом морального вреда работнику производится в случае, если нарушение его законных прав привели к моральным страданиям, утрате нормальных жизненных связей и требуют от него дополнительных усилий для организации своей жизни.
В соответствии с пунктом 3 Постановления Пленума Верховного Суда Украины № 4 «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда» от 31 марта 1995 года, под моральным вредом следует понимать потери неимущественного характера вследствие моральних или физических страданий или других негативных явлений, причиненных физическому или юридическому лицу незаконными действиями или бездействием других лиц.
Как достоверно установлено судом, вследствие нарушения ответчиком законных прав особа_1, а именно невыплаты ему заработной платы, то есть нарушение ответчиком конституционного права истца на оплату труд, в результате чего было возбуждено привычный для последнего уклад жизни, нанесло ему нравственных страданий, которые выразились в переживаниях, эт связанных с необходимостейистю обращение в суд за защитой своего нарушенного права, последний понес потери неимущественного характера, то есть ему нанесен моральный ущерб.
Суд отмечает, что в результате задержки с невыплатой заработной платы при увольнении истец понес моральные страдания, которые выразились в неполучении средств на проживание в течение определенного периода, обусловило изменение образа жизни, необходимости приложения дополнительных усилий для удержания себя и своей семьи, унизило истца, что признается судом морального вредаой, подлежащей удовлетворению с учетом размера невыплаченных ответчиком сумм, размера и продолжительности заведениях нравственных страданий.
Учитывая характер и объем душевных и психических страданий, которые понес истец, характер неимущественных потерь, тяжесть вынужденных изменений в его жизни, и с учетом положений Постановления Пленума Верховного суда Украины №4 от 31 марта 1995 года «О судебной практике по делам о возмещении морального (неимущественного) вреда «, суд пришел к выводу, что исковые требования особа_1 о взыскании морального вреда, с учетом установленных судом обстоятельств дела, исходя из принципов разумности, взвешенности и справедливости, подлежат удовлетворению в полном объеме.
О взыскании с ответчика в пользу истца компенсации за несвоевременную выплату заработной платы суд пришел к следующему выводу.
В соответствии со статьей 34 Закона Украины «Об оплате труда» компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производитсяв соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
Такой порядок утвержден Постановлением Кабинета Министров Украины № 159 от 21 февраля 2001 года (далее — Порядок).
В соответствии с п. 1 Порядка, его действие распространяется на предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования и применяется во всех случаях нарушения установленных сроков выплаты денежных доходов, в том числе по вине владельца или в полной меремоченного им органа.
Компенсация гражданам потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты (далее — компенсация) производится в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты денежных доходов, начисленных гражданам за период, начиная с 1 января 2001 года — п. 2 Порядка.
Пунктом 4 порядка установлен порядок исчисления суммы денежной компенсации — как произведение начисленного, но невыплаченного денежного дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и оов`язкових платежей) и прироста индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, деленное на 100.
Индекс потребительских цен для определения суммы компенсации исчисляется путем умножения месячных индексов потребительских цен за период невыплаты денежного дохода. При этом индекс потребительских цен в месяце, за который выплачивается доход, в расчет не включается. Ежемесячные индексы потребительских цен публикуются Госкомстатом.
Согласно предоставленного истцом расчета и проверьеного судом компенсация потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты составляет 523, 92 грн.
В соответствии с предписаниями ст. 163.1.1 Налогового кодекса Украины, компенсация за задержку расчета при увольнении является базой для обложения налогом с дохода физических лиц.
Согласно ст. 18 Налогового кодекса Украины лицо, которое начисляет и выплачивает доходы в пользу физического лица называется налоговым агентом, то есть ответчик является ответственным за начисление и уплату в бюджет поприложении с доходов физических лиц, удерживаемого с начисленной выплаты.
По судебным расходам.
Согласно части 1 ст. 141 ГПК Украины судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Согласно ч. 2 ст. 137 ГПК Украины по результатам рассмотрения дела расходы на юридическую помощь адвоката подлежат распределению между сторонами вместе с другими судебными издержками. Размер суммы, подлежащей уплате в порядке компенсации расходов адвоката, необходимых для предоставления правовой допомогы, устанавливается в соответствии с условиями договора о предоставлении правовой помощи на основании соответствующих доказательств, подтверждающих осуществление соответствующих расходов.
Частью третьей указанной статьи установлено, что для определения размера расходов на юридическую помощь с целью распределения судебных расходов участник дела дает детальное описание работ (оказанных услуг), выполненных адвокатом, и осуществленных им расходов, необходимых для предоставления правовой помощи.
Согласно представленных доказательств, а именно договора о предоставлении правовои помощи, актов приема-передачи по услуг от 29.01.2021 года и от 30.06.2021 года, квитанций от 05.04.2021 года и от 30.06.2021 года расходы на правовую помощь составляют 5000 гривен и подлежат взысканию с ответчика в пользу истца в полном объеме.
На основании изложенного, руководствуясь статьями 10, 11, 12, 13, 141, 212, 258−259, 263−265, 273, 280−282 ГПК Украины, суд —
принял:
Исковые требования лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственностью «Подъемно-перегрузочное обласоединения «о взыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, компенсации потери части денежных доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, среднего заработка за время задержки расчета и морального вреда — удовлетворить.
Взыскать с взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Производственное предприятие» Подъемно-перегрузочное оборудование «в пользу особа_1 начисленную, но не выплаченную заработную плату в размере 23 817, 30 гривен.
Взыскать с Общества с ограниченностиной ответственностью «Производственное предприятие» Подъемно-перегрузочное оборудование «в пользу особа_1 компенсацию за несвоевременную выплату заработной платы в размере 523, 94 гривен.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Производственное предприятие» Подъемно-перегрузочное оборудование «в пользу особа_1 средний заработок за время задержки расчета в размере 35913, 40
Указанные суммы указаны без удержания подоходного налога и других обязательных платежей,
Взыскать с Общества с ограниженою ответственностью «Производственное предприятие» Подъемно-перегрузочное оборудование «в пользу особа_1 моральный ущерб в размере 10 000 грн.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Производственное предприятие» Подъемно-перегрузочное оборудование «в пользу особа_1 расходы на правовую помощь в размере 5000 грн.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Производственное предприятие» Подъемно-перегрузочное оборудование «в пользу государства судебный сбор в размере 908 грн.
полное самыеменування сторон
1) особа_1, информация_1, рнокпп номер_2, место регистрации: адрес_1;
2) Общество с ограниченной ответственностью Производственное предприятие «Подъемно-перегрузочное оборудование», код егрпоу 42893170, местонахождение: 69014, г.. Запорожье, ул .. О. Советы, д. 54
Решение может быть пересмотрено судом, который постановил, по письменному заявлению ответчика.
Заявление о пересмотре заочного решения может быть подано в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которомуполное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока на подачу заявления о его пересмотре-если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда. Срок на подачу заявления о пересмотре заочного решения может быть также восстановлен в случае пропуска по другим уважительным причинам.
В случае оставления заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения заочное решение может быть обжаловано в общем порядке, устаном ГПК Украины. В этом случае срок на апелляционное обжалование решения начинает отсчитываться с даты вынесения определения об оставлении заявления о пересмотре заочного решения без удовлетворения.
Истец имеет право обжаловать заочное решение в общем порядке непосредственно в Запорожский апелляционный суд путем подачи в 30-дневный срок со дня его провозглашения, апелляционной жалобы через Шевченковский районный суд. Запорожья.
Заочное решение вступает в законную силу, если в течение сроков, установленныхГПК Украины, не представлены заявление о пересмотре заочного решения или апелляционная жалоба, или если решение оставлено в силе по результатам апелляционного рассмотрения дела.
Судья: А.А. [С.]
05.07.21
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Справа № 336/1021/21
Провадження № 2/336/1929/2021
заочне рішення
іменем україни
05 липня 2021 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді — [С.] О.А., за участю секретаря судового засідання — Брагіної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підйомно-перевантажувальне обладнання» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, —
встановив:
особа_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ТОВ «Підйомно-перевантажувальне обладнання» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебував у трудових відносинах з ТОВ Підйомно-перевантажувальне обладнання» з 13.07.2019 року по 12.11.2020 року на посаді інженера-конструктора. Наказом № 12 від 12.11.2020 року його було звільнено з товариства на підставі ст. 38 КЗпП України. Причиною звільнення було те, що роботодавець перестав виплачував заробітну плату. На момент звільнення відповідач не здійснив розрахунок по заробітній платі та не виплатив заборгованість по заробітній платі з липня 2020 року по листопад 2020 року у розмірі 23817, 30 грн.
За таких обставин просив стягнути з ТОВ «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» на свою користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 23 817, 30 гривень; компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 523, 94 гривень; моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 13410, 70 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду. Запоріжжя від 15.02.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у вищевказаній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомлення сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06.04.2021 року клопотання позивача задоволено, витребувано у ТОВ «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» інформацію про розмір заробітної плати, розмір середньомісячної заробітної плати та про робочий графік особа_1, належним чином завірені копії документів, а саме: наказ про звільнення та табель обліку робочого часу за вересень, жовтень, листопад 2020 року особа_1.
В судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву не подав, ухвалу про витребування доказів не виконав.
За таких обставин, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що згідно записів в трудовій книжці серія номер_1 на ім`я особа_1, 07.05.2019 року особа_1 був призначений на посаду інженера-конструктора, наказ № 1 від 07.05.2019 року. 12.11.2020 року був звільнений з посади інженера-конструктора на підставі ст. 38 КЗпП України, наказ № 12 від 12.11.2020 року.
На день звільнення заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі становила 23817, 30 грн., що підтверджується інформацією наданою Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області (а.с. 12) та інформацією наданою Пенсійним фондом України (а.с.11)
Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином, обов`язок із проведення з працівником розрахунку покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану плату. Стаття 117 КЗпП України застосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику від підприємства сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.
Оформивши звільнення позивача та видавши йому трудову книжку, відповідач свій обов`язок із проведення з працівником розрахунку не здійснив, а тому є підстави для застосування до відповідача відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст. 117 КЗпП України.
Станом на 05.07.2021 день розгляду справи, інформації та відповідних доказів щодо сплати позивачу заборгованості по заробітній платі добровільно, від сторін не надійшло.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, — наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
День звільнення позивача, відповідно до положень п. 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, є останнім днем його роботи.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Як вбачається з довідки Пенсійного фонду України заробітна плата за вересень 2020 року становила 5000 грн., за жовтень 2020 року 5000 грн., разом за два останні місяця перед звільненням 10 000 грн. Кількість робочих днів за вересень-жовтень становить 44 дні. Відтак середньоденна заробітна плата позивача складає 10000:44=227, 30 грн.
Робочих днів за період затримки з 13.11.2020 року (наступний день після звільнення) по 05.07.2021 року (день ухвалення рішення) всього — 158 робочих днів.
З зазначеного вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.11.2020 року по 05.07.2021 року (день ухвалення рішення) становить: 227, 30 грн/день х 158 робочих днів = 35913, 40 грн.
Щодо відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.
Згідно статті 237−1Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Як достовірно встановлено судом, внаслідок порушення відповідачем законних прав особа_1, а саме невиплати йому заробітної плати, тобто порушення відповідачем конституційного права позивача на оплату працю, внаслідок чого було порушено звичний для останнього уклад життя, завдало йому моральних страждань, які виразилися в переживаннях, пов`язаних із необхідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права, останній зазнав втрат немайнового характеру, тобто йому завдано моральну шкоду.
Суд зауважує, що в результаті затримки з невиплатою заробітної плати при звільненні позивач поніс моральні страждання, які виразились у неотриманні коштів на проживання на протязі певного періоду, що зумовило зміну способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе та своєї сім`ї, принизило позивача, що визнається судом моральною шкодою, яка підлягає задоволенню з урахування розміру невиплачених відповідачем сум, розміру та тривалості завданих моральних страждань.
Враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його житті, та зважаючи на положення Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд прийшов до висновку, що позовні вимоги особа_1 про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за несвоєчасно виплату заробітної плати суд прийшов до наступного висновку.
У відповідності до статті 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Такий порядок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року (далі — Порядок).
У відповідності до п. 1 Порядку, його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу.
Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі — компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року — п. 2 Порядку.
Пунктом 4 порядку встановлено порядок обчислення суми грошової компенсації — як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку і перевіреного судом компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати становить 523, 92 грн.
Відповідно до приписів ст. 163.1.1 Податкового кодексу України, компенсація за затримку розрахунку при звільнені є базою для оподаткування податком з доходу фізичних осіб.
Згідно із ст. 18 Податкового кодексу України особа, яка нараховує та виплачує доходи на користь фізичної особи називається податковим агентом, тобто відповідач є відповідальним за нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який утримується з нарахованої виплати.
Щодо судових витрат.
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно наданих доказів, а саме договору про надання правової допомоги, актів приймання передачі по послуг від 29.01.2021 року та від 30.06.2021 року, квитанцій від 05.04.2021 року та від 30.06.2021 року витрати на правову допомогу складають 5000 гривень та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статями 10, 11, 12, 13, 141, 212, 258−259, 263−265, 273, 280−282 ЦПК України, суд —
ухвалив:
Позовні вимоги особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підйомно-перевантажувальне обладнання» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди — задовольнити повністю.
Стягнути з стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» на користь особа_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 23 817, 30 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» на користь особа_1 компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 523, 94 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» на користь особа_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 35913, 40
Вказані суми зазначені без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів,
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» на користь особа_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» на користь особа_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання» на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн.
Повне найменування сторін
1) особа_1, інформація_1, рнокпп номер_2, місце реєстрації: адреса_1;
2) Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Підйомно-перевантажувальне обладнання», код єдрпоу 42893170, місце знаходження: 69014, м. Запоріжжя, вул.. О. Поради, буд. 54
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.А. [С.]
05.07.21
Полезный отзыв?
(1)
