ТОВ "СМНВО": невыплата зарплаты

Дело № 573/2193/19
Номер производства 2/573/31/20

решение
именем украины
23 января 2020 г.. Белополье
Белопольский районный суд Сумской области в составе:
председательствующего судьи [Ч.] М.С.
при секретаре [Т.] А.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Белополье гражданское дело по иску лицо_1 к Обществу с ограниченной ответственности «Сумское машиностДивны научно-производственное объединение «о взыскании задолженности по заработной плате,

В С Т, А Н О В И Л:
25 ноября 2019 особа_1 обратился в суд с иском к обществу с ограниченной ответственности «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» о взыскании задолженности по заработной плате. Свои требования истец мотивирует тем, что 1 августа 2017 он был принят в ООО «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» на должность охранника второго класса на основании приказа №138 / к от 21 июля 2017 года. Приказом № 201 / к от 18 июня 2019 он был освобожден и переведен в ПАО «Сумское НПО», то есть днем ​​увольнения является 18 июня 2019. При увольнении работодатель не в полном объеме провел с истцом расчеты при увольнении, не выплатив заработной платы за период работы с 1 ноября 2018 по 28 февраля 2019 в ООО «Сумское МНПО» в сумме 11 363 грн. 89 коп. По описанных обстоятельств истец обращался в суд с заявлением о выдаче судебного приказа, однако примитей суда от 1 ноября 2019 судебный приказ от 10 октября 2019 о взыскании с ООО «Сумское МНПО» в пользу особа_1 задолженности по заработной плате в сумме 11 363 грн. 89 коп. отменено, поскольку между сторонами имеется спор о праве. Указывает, что в настоящее время расчеты ответчик не произвел, средства истец не получал, в связи с чем вынужден обратиться за защитой своих прав. Ссылаясь на изложенные выше обстоятельства, особа_1 просит взыскать с ответчика в его пользу заборгованисво по начисленной, но выплаченной заработной плате в сумме 11 363 грн. 89 коп.
Постановлением от 26 ноября 2019 открыто производство по делу по указанному выше иску как малозначительной, то есть такой, которая требует быстрого рассмотрения, дело назначено к судебному разбирательству в порядке упрощенного искового производства (а. С. 12).
26 декабря 2019 по ходатайству истца определением суда истребовано в ООО «Сумское МНПО» следующие документы: справку о начисленной, но не выплаченной заработной плате в сумме, подлежащей выплате особа_1 (после удержания налога с доходов физических лиц и военного сбора) на а. с. 17−18.
Истец особа_1 в судебное заседание не явился, направил в суд заявление о рассмотрении дела без его участия, исковые требования поддерживает на сумму 9 960, 53 грн. (Поскольку сумма 1403, 36 грн. Уже выплачена) и просит их удовлетворить (а. С. 33).
Представитель ответчика — ООО «Сумское МНПО» в судебное заседание не явился, направив в суд письменное объяснение относительно исковых требований. такоже в порядке ст. 84 ГПК Украины в суд направлены документы на выполнение требований постановления суда (а. С. 21−30).
В соответствии с ч. 2 ст. 247 ГПК Украины, суд считает возможным рассмотреть дело без участия сторон, на основании имеющихся в деле доказательств, без фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства.
Исследовав материалы дела, полно, всесторонне выяснив все фактические обстоятельства дела, объективно оценив доказательства, имеющие юридическое значение для рассмотрения дела и гущения спора по существу, суд к следующим выводам.
Согласно требованиям ч. 1 статьи 13 ГПК Украины, суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Каждый человек имеет право на защиту своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания или оспаривания (ч. 1 ст. 15 ГК Украины).
Законодатель в ч. 1 ст. 16 ГК Укны и ч. 1 ст. 4 ГПК Украины установил, что каждый человек имеет право обратиться в суд за защитой своего личного неимущественного или имущественного права и интереса, а в ч. 2 ст. 16 ГК Украины определил способы осуществления защиты гражданских дел и интересов судом.
[М.] аспект защиты гражданских прав и интересов заключается в выяснении, имеет ли лицо такое право или интерес и были они нарушены или было необходимо их правовое определение.
Одной из основ судопроизводства, регламентированных п. 4ч. 3 ст. 129 Конституции Украины, является состязательность сторон и свобода в предоставлении ими к суду своих доказательств и в доказывании перед судом их убедительности.
В соответствии с положениями ч. 3 ст. 12 ГПК Украины каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно требованиям ст. ст. 76−78, ст. 81 ГПК Украины средствами доказывания в гражданском деле есть письменные, вещественные и электрои доказательства, заключения экспертов, показания свидетелей. Суд не принимает к рассмотрению доказательства, не относящихся к предмету доказывания. Обстоятельства дела, которые по закону должны быть подтверждены определенными средствами доказывания, не могут подтверждаться другими средствами доказывания. Каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые ссылается как на основание своих требований и возражений. Доказывания не может основываться на предположениях.
Доказательствами являются любые фактические данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутность обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела. Эти данные устанавливаются следующими средствами: письменными, вещественными и электронными доказательствами, заключениями экспертов, показаниями свидетелей.
При рассмотрении указанного гражданского дела судом были созданы все условия для реализации прав и выполнения обязанностей участниками судебного разбирательства, в том числе и в части представления ими доказательств и рассмотрения заявленных заявлений и ходатайствь.
Учитывая вышеизложенное, суд рассматривает дело в пределах заявленных требований и на основании доказательств, предоставленных сторонами.
Судом установлено, что сторонами сложились гражданско-правовые отношения, возникающие по заключению Трудового договора, и регулируются нормами КЗоТ Украины.
Так, 1 августа 2017 особа_1 было принято в ООО «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» на должность охранника второго класса на основании приказа № 138 / к от 21 июля 2017 года. В дальнейшем, приказом № 201 / к от 18 червня 2019 особа_1 был освобожден в связи с переводом с согласия работника в ПАО «Сумское НПО», где и в дальнейшем продолжает работать. Данные обстоятельства подтверждаются копией трудовой книжки серии номер_1 (а. С. 7).
Как следует из справки ООО «Сумское МНПО» от 4 октября 2019 № 236 сумма задолженности по заработной плате за период с 1 ноября 2018 по 28 февраля 2019 бывшего сотрудника особа_1 после удержания налога с доходов физических лиц и военного сбора составляет 11 363 грн. 89 коп. (А. С. 8).
Из содержания справки, выданной ООО «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» 11 октября 2019 по № 251 следует, что количество рабочих часов согласно графику работы особа_1 составляет: в апреле 2019 — 168 ч .; в мае 2019 — 162 ч .;
Отработано: в апреле 2019 рок во-168 ч., Начислена зарплата в сумме 4467 грн. 95 коп., В мае 2019 — 162 ч., Начислено 4499 грн. 97 коп.
Расчет средней заработной платы за два предпоследние месяцасоставляет: (4467 грн. 95 коп. + 4499 грн. 97 коп.) / (168 ч. + 162 ч.) = 217 грн. 44 коп. — 19, 5% (ндфл, военный отчет) = 175 грн. 04 коп. без налогов и сборов (а. с. 9).
особа_1 в исковом заявлении отмечает, что определением суда от 1 ноября 2019 отменено судебный приказ от 10 октября 2019 о взыскании с ООО «Сумское МНПО» в его пользу задолженности по заработной плате в сумме 11 363 грн. 89 коп., Поскольку между сторонами имеется пор о праве. Указывает, что в настоящее время расчеты отповидач не произвел, средства не получал.
Согласно справке от 20 декабря 2019 года, выданной Обществом с ограниченной ответственностью «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» сумма заработной платы, причитающейся к выплате особа_1 по состоянию на день увольнения (24.06.2019) составляла 11 363 грн. 89 коп. Выплата заработной платы осуществлена ​​частично, а именно: особа_1 выплачена за декабрь 2018 сумма составляет 1403 грн. 36 коп. Таким образом на день выдачи справки сумма задолженности перед трудаивником (сумма определена с учетом удержанного налога на доходы физических лиц и военного сбора) составляет 9960 грн. 53 коп. (А. С. 24−26).
С сведений распределения выплат ООО «Сумское мнпо», мемориального ордера от 12.11.2019 года и платежного поручения от 13.11.2019 года усматривается, что особа_1 была выплачена часть задолженности по заработной плате в сумме 1 403, 36 грн. (А с. 24−28)
Итак, учитывая выше изложенные обстоятельства, с ответчика в пользу истца подлежит взысканию заборженность по заработной плате в сумме, подлежащей выплате по состоянию на день обращения в суд в размере 9960 грн. 53 коп. (Сумма определена с учетом удержанного налога на доходы физических лиц и военного сбора).
Согласно ч. Ч. 1, 7 ст. 43 Конституции Украины каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Как следует из ст. ст. 22, 94, 97 КЗоТ Украины, ст. в. 1, 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда», на владельца предприятия, учреждения, организации или уполномоченного им органа положен обязанность выплачивать работнику заработную плату.
В силу ч. 1 ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда» работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективного договора на основании заключенного Трудового договора.
Согласно ст. 115 КЗоТ Украины и ст. 24 Закона Украины «Об оплате труда», заработная плата выплачивается работникам г.Регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов — представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который здийснюеться выплата.
В соответствии со ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения.
Таким образом судом установлено, что при увольнении особа_1, ответчик ООО «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» не выплатило начисленную заработную плату в сроки, определенные в ст. 116 КЗоТ Украины, что является основанием для взыскания в пользу истца задолженности по заработной плате.
При этом судне находит оснований для освобождения ответчика от уплаты задолженности по заработной плате, поскольку ответчик не предоставил суду надлежащих и допустимых доказательств в подтверждение отсутствия его вины в невыплате причитающихся истцу сумм в день увольнения, а отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности за несвоевременную выплату заработной платы истцу.
Таким образом, суд установил, что право истца нарушено и подлежит защите, а значит приходит к выводу, что исковые требования особа_1 о взыскании с ООО «Сумское МНПО» задолженности по заработной плате подлежат удовлетворению в размере 9960 грн. 53 коп. (Сумма определена с учетом удержанного налога на доходы физических лиц и военного сбора).
В соответствии со ст. 141 ГПК Украины суд взыскивает с ответчика в пользу государства судебный сбор в сумме 768 грн. 40 коп.
Руководствуясь ст. 43 Конституции Украины, ст. ст. 22, 94, 97, 115, 116 КЗоТ Украины, ст. ст. 1, 21, 24 Закона Украины «Об оплате труда», ст. ст. 10, 81, 141, 247, 258, 263−265, 273, 354−355 ГПК Украины, суд

В Е Л:
Иск особа_1 (паспорт серии номер_2, зарегистрирован и проживающий по адресу: адрес_1, рнокпп: номер_3) к Обществу с ограниченной ответственностью «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» (код егрпоу: 34013028, место нахождения: г.. Сумы, ул. Горького, 58) о взыскании задолженности по заработной плате удовлетворить частично.
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Сумское машиностроительное научно-производственноеобъединение «в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 9960 (девять тысяч девятьсот шестьдесят) рублей 53 копейки (сумма определена с учетом удержанного налога на доходы физических лиц и военного сбора).
Взыскать с Общества с ограниченной ответственностью «Сумское машиностроительное научно-производственное объединение» в пользу государства судебный сбор в размере 768 (семьсот шестьдесят восемь) рублей 40 копеек.
Апелляционная жалоба на решение может быть подана в течение тридцати дней сдня его провозглашения в Сумской апелляционный суд через Белопольский районный суд Сумской области.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии производства или закрытия апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанциий по результатам апелляционного пересмотра.

судья:

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 573/2193/19
Номер провадження 2/573/31/20

рішення
іменем україни
23 січня 2020 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді: Черкашиної М.С.
з участю секретаря [Т.] О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом особа_1 до Товариства з обмеженої відповідальності «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т, А Н О В И В:
25 листопада 2019 року особа_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженої відповідальності «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення заборгованості по заробітній платі. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 01 серпня 2017 року його було прийнято у ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на посаду охоронця другого класу на підставі наказу № 138/к від 21 липня 2017 року. Наказом № 201/к від 18 червня 2019 року він був звільнений та переведений у ПАТ «Сумське НВО», тобто днем звільнення є 18 червня 2019 року. При звільненні роботодавець не у повному обсязі провів із позивачем розрахунки при звільненні, не виплативши заробітної плати за період роботи з 01 листопада 2018 по 28 лютого 2019 року в ТОВ «Сумське МНВО» у сумі 11 363 грн. 89 коп. За описаних обставин позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу, проте ухвалою суду від 01 листопада 2019 року судовий наказ від 10 жовтня 2019 року про стягнення із ТОВ «Сумське МНВО» на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі у сумі 11 363 грн. 89 коп. скасовано, оскільки між сторонами наявний спір про право. Вказує, що на даний час розрахунки відповідач не провів, кошти позивач не отримував, у зв`язку з чим змушений звернутись за захистом своїх прав. Посилаючись на викладені вище обставини, особа_1 просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по нарахованій, але виплаченій заробітній платі у сумі 11 363 грн. 89 коп.
Ухвалою від 26 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом як малозначної, тобто такої, що потребує швидкого розгляду, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а. с. 12).
26 грудня 2019 року за клопотанням позивача ухвалою суду витребувано у ТОВ «Сумське МНВО» наступні документи: довідку про нараховану, але не виплачену заробітну плату у сумі, що належить до виплати особа_1 (після утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору) на а. с. 17−18.
Позивач особа_1 у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує на суму 9 960, 53 грн. (оскільки сума 1 403, 36 грн. вже виплачена) та просить їх задовольнити (а. с. 33).
Представник відповідача — ТОВ «Сумське МНВО» у судове засідання не з`явився, надіславши до суду письмове пояснення стосовно позовних вимог. Також у порядку ст. 84 ЦПК України до суду надіслано документи на виконання вимог ухвали суду (а. с. 21−30).
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Згідно із вимогами ч. 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).
Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 ст. 16 ЦК України визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів полягає у з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.
Однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. ст. 76−78, ст. 81 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Під час розгляду вказаної цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та розгляду заявлених заяв і клопотань.
З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.
Судом встановлено, що між сторонами склалися цивільно-правові відносини, що виникають із укладення Трудового договору, і регулюються нормами КЗпП України.
Так, 01 серпня 2017 року особа_1 було прийнято у ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на посаду охоронця другого класу на підставі наказу № 138/к від 21 липня 2017 року. В подальшому, наказом № 201/к від 18 червня 2019 року особа_1 був звільнений у зв`язку з переведенням за згодою працівника у ПАТ «Сумське НВО», де й надалі продовжує працювати. Дані обставини підтверджуються копією трудової книжки серії номер_1 (а. с. 7).
Як вбачається із довідки ТОВ «Сумське МНВО» від 04 жовтня 2019 року № 236 сума заборгованості по заробітній платі за період з 01 листопада 2018 по 28 лютого 2019 року колишнього працівника особа_1 після утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору складає 11 363 грн. 89 коп. (а. с. 8).
Зі змісту довідки, виданої ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» 11 жовтня 2019 року за № 251 вбачається, що кількість робочих годин згідно з графіком роботи особа_1 становить: у квітні 2019 року — 168 год.; у травні 2019 року — 162 год.;
Відпрацьовано: у квітні 2019 рок у- 168 год., нараховано зарплату в сумі 4 467 грн. 95 коп., у травні 2019 року — 162 год., нараховано 4 499 грн. 97 коп.
Розрахунок середньої заробітної плати за два передостанні місяці становить: (4 467 грн. 95 коп.+4 499 грн. 97 коп.) / (168 год.+162 год.)=217 грн. 44 коп. — 19, 5% (пдфо, військовий звіт)=175 грн. 04 коп. без податків та зборів (а. с. 9).
особа_1 у позовній заяві зазначає, що ухвалою суду від 01 листопада 2019 року скасовано судовий наказ від 10 жовтня 2019 року про стягнення із ТОВ «Сумське МНВО» на його користь заборгованості по заробітній платі у сумі 11 363 грн. 89 коп., оскільки між сторонами наявний пір про право. Вказує, що на даний час розрахунки відповідач не провів, кошти не отримував.
Згідно із довідкою від 20 грудня 2019 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» сума заробітної плати, що належить до виплати особа_1 станом на день звільнення (24.06.2019) складала 11 363 грн. 89 коп. Виплата заробітної плати здійснена частково, а саме: особа_1 виплачена за грудень 2018 року сума становить 1 403 грн. 36 коп. Таким чином на день видачі довідки сума заборгованості перед працівником (сума визначена з урахуванням утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору) складає 9 960 грн. 53 коп. (а. с. 24−26).
Із відомостей розподілу виплат ТОВ «Сумське мнво», меморіального ордеру від 12.11.2019 року та платіжного доручення від 13.11.2019 року вбачається, що особа_1 була виплачена частина заборгованості по заробітній платі у сумі 1 403, 36 грн. (а с. 24−28)
Отже, враховуючи вище викладені обставини, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у сумі, що належить до виплати станом на день звернення до суду у розмірі 9 960 грн. 53 коп. (сума визначена з урахуванням утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору).
Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Як вбачається зі ст. ст. 22, 94, 97 КЗпП України, ст. ст. 1, 21, 24 Закону України «Про оплату праці», на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу покладений обов`язок виплачувати працівнику заробітну плату.
В силу ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного Трудового договору.
Згідно із ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Таким чином судом встановлено, що при звільненні особа_1, відповідач ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» не виплатило нараховану заробітну плату у строки, визначені у ст. 116 КЗпП України, що є підставою для стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі.
При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості по заробітній платі, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум в день звільнення, а відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати позивачу.
Таким чином, суд встановив, що право позивача порушене і підлягає захисту, а отже приходить до висновку, що позовні вимоги особа_1 про стягнення з ТОВ «Сумське МНВО» заборгованості по заробітній платі підлягають частковому задоволенню у розмірі 9 960 грн. 53 коп. (сума визначена з урахуванням утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. ст. 22, 94, 97, 115, 116 КЗпП України, ст. ст. 1, 21, 24 ЗУ «Про оплату праці», ст. ст. 10, 81, 141, 247, 258, 263−265, 273, 354−355 ЦПК України, суд

У Х В, А Л И В:
Позов особа_1 (паспорт серії номер_2, зареєстрований та проживаючий за адресою: адреса_1, рнокпп: номер_3) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (код єдрпоу: 34013028, місце знаходження: м. Суми, вул. Горького, 58) про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 9 960 (дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень 53 копійки (сума визначена з урахуванням утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору).
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: