ТОВ "СМНВО": невыплата зарплаты
Справа№592/1922/20
Провадження №2/592/1253/20
рішення
іменем україни
20 березня 2020 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді [Х.] Б.В., за участю секретаря судового засідання Сахненко О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, —
встановив:
Представник позивачки звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.
Представник позивачки позовні вимоги мотивує тим, що 24.07.2019 року позивачка звільнена з займаної посади. При звільнені з нею не був проведений повний розрахунок.
Згідно зі ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, але відповідач цього не зробив.
Стаття 117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Тому представник позивачки просить стягнути з відповідача на користь позивачки 18235, 55 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 30764, 87 грн. до дня подачі позову.
Позивачка, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася. Представник позивачки надав суду письмову заяву в якій справу просить розглядати в його відсутності, позовні вимоги уточнив та просить стягнути з відповідача на користь позивачки 11896, 98 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середній заробіток за період затримки розрахунку станом на 20.03.2020 р. в розмірі 36740, 78 грн. з розрахунку 166 робочих дні * 221, 33 грн. середньоденну заробітну плату.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, надав письмові пояснення та просить врахувати їх при винесенні судового рішення.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка перебувала у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» та 24.07.2019 року була звільнена з займаної посади.
Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ч.1ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Судом встановлено, що в день звільнення позивачці в порушення ст.116 КЗпП України не виплачені належні суми заробітної плати, що є підставою для стягнення на користь позивачки заборгованості по заробітній платі та, з урахуванням вимог ст. 117 КЗпП України, є підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки.
Відповідно до довідки ТОВ «смнво» №346 від 25.02.2020 р. сума заборгованості по заробітній платі, після утримання податків з доходів фізичних осіб та військового збору, становить 11896, 98 грн.
Відповідно до ч.1ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум в день звільнення. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Відповідно до розрахунку, наданого представником позивачки в письмовій заяві, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на 20.03.2020 р. становить 36740, 78 грн. з розрахунку 166 робочих дні * 221, 33 грн. (середньоденна заробітна плата), проти якого відповідач фактично не заперечує не надавши суду документи витребувані судом ухвалою суду.
Згідно зі ст.ст.12−13 та 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до вимог ч.2 ст.229 ЦПК України, докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Статтею 83 ЦПК України передбачено, що позивач … повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються…
Тому докази не надані сторонами суду першої інстанції не можуть в подальшому подаватись судам інших інстанцій і такі докази не можуть бути покладені в основу їхніх рішень.
Отже, вирішуючи позов у межах заявлених вимог суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість по заробітній платі в розмірі 11896, 98 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 20.03.2020 р. в розмірі 36740, 78 грн. з послідуючим утриманням з цієї суми податків і загальнообов`язкових платежів.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1681, 60 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13, 81, 83, 133, 141, 280−282 ЦПК України, ст.ст.116, 117 КЗпП України, суд —
вирішив:
Позовну заяву особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, МФО 334851, код єдрпоу 34013028) на користь особа_1 (інформація_1, адреса: адреса_1, рнокпп номер_1) нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 11896, 98 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 20.03.2020 р. в розмірі 36740, 78 грн. з послідуючим утриманням з цієї суми податків і загальнообов`язкових платежів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, МФО 334851, код єдрпоу 34013028) на користь держави судовий збір в розмірі 1681, 60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Б.В. [Х.]
Провадження №2/592/1253/20
рішення
іменем україни
20 березня 2020 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді [Х.] Б.В., за участю секретаря судового засідання Сахненко О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, —
встановив:
Представник позивачки звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.
Представник позивачки позовні вимоги мотивує тим, що 24.07.2019 року позивачка звільнена з займаної посади. При звільнені з нею не був проведений повний розрахунок.
Згідно зі ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, але відповідач цього не зробив.
Стаття 117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Тому представник позивачки просить стягнути з відповідача на користь позивачки 18235, 55 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 30764, 87 грн. до дня подачі позову.
Позивачка, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася. Представник позивачки надав суду письмову заяву в якій справу просить розглядати в його відсутності, позовні вимоги уточнив та просить стягнути з відповідача на користь позивачки 11896, 98 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середній заробіток за період затримки розрахунку станом на 20.03.2020 р. в розмірі 36740, 78 грн. з розрахунку 166 робочих дні * 221, 33 грн. середньоденну заробітну плату.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, надав письмові пояснення та просить врахувати їх при винесенні судового рішення.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка перебувала у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» та 24.07.2019 року була звільнена з займаної посади.
Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ч.1ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Судом встановлено, що в день звільнення позивачці в порушення ст.116 КЗпП України не виплачені належні суми заробітної плати, що є підставою для стягнення на користь позивачки заборгованості по заробітній платі та, з урахуванням вимог ст. 117 КЗпП України, є підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки.
Відповідно до довідки ТОВ «смнво» №346 від 25.02.2020 р. сума заборгованості по заробітній платі, після утримання податків з доходів фізичних осіб та військового збору, становить 11896, 98 грн.
Відповідно до ч.1ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум в день звільнення. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Відповідно до розрахунку, наданого представником позивачки в письмовій заяві, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на 20.03.2020 р. становить 36740, 78 грн. з розрахунку 166 робочих дні * 221, 33 грн. (середньоденна заробітна плата), проти якого відповідач фактично не заперечує не надавши суду документи витребувані судом ухвалою суду.
Згідно зі ст.ст.12−13 та 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до вимог ч.2 ст.229 ЦПК України, докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Статтею 83 ЦПК України передбачено, що позивач … повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються…
Тому докази не надані сторонами суду першої інстанції не можуть в подальшому подаватись судам інших інстанцій і такі докази не можуть бути покладені в основу їхніх рішень.
Отже, вирішуючи позов у межах заявлених вимог суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість по заробітній платі в розмірі 11896, 98 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 20.03.2020 р. в розмірі 36740, 78 грн. з послідуючим утриманням з цієї суми податків і загальнообов`язкових платежів.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1681, 60 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13, 81, 83, 133, 141, 280−282 ЦПК України, ст.ст.116, 117 КЗпП України, суд —
вирішив:
Позовну заяву особа_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, МФО 334851, код єдрпоу 34013028) на користь особа_1 (інформація_1, адреса: адреса_1, рнокпп номер_1) нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 11896, 98 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 20.03.2020 р. в розмірі 36740, 78 грн. з послідуючим утриманням з цієї суми податків і загальнообов`язкових платежів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, МФО 334851, код єдрпоу 34013028) на користь держави судовий збір в розмірі 1681, 60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Б.В. [Х.]
