ТОВ "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР": невыплата зарплаты

Справа № 946/248/20
Провадження № 2/946/1516/20


Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого Жигуліна С.М.
при секретарі [П.] К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі
справу за позовом
особа_1
до
товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльський елеватор»
про
стягнення заробітної плати та моральної шкоди за невиплачену заробітну плату

В С Т А Н О В И В:

Позивач в судове засідання не з?явився, повідомлений про дату, час і місце судового засідання, надав заяву про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. В позовній заяві вказав, що його робота у складі товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльський елеватор» на посаді вантажника та майстра зміни з 16 листопада 2016 року по 01 липня 2019 року підтверджена трудовою книжкою. Також вказав, що з 01 січня 2019 року заробітна плата не сплачувалась, що стало підставою для звернення до суду. Просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльський елеватор», код єдрпоу 38614780 на користь особа_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1 заборгованість по заробітній платі 54754, 20 грн., а також середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі з 01 липня 2019 року з розрахунку середньоденного заробітку 424, 45 грн. Окрім вказаного через порушення його трудових прав та неможливість належного утримання двох неповнолітніх дітей та сплати комунальних послуг, з урахуванням зусиль для задоволення повсякденних потреб просить стягнути завдану моральну шкоду 8000 грн.
Відповідач в судове засідання не з`явився, оповіщений у встановленому порядку про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки не повідомив, не подав відзив на позовні вимоги.
Вислухавши пояснення сторін, суд вважає заявлені позовні вимоги обгрунтованими.
Ухвалою суду від 17 січня 2020 року справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження.
У відповідності до вимог ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих у порядку, передбаченому ст. 81-89 ЦПК України.
Долученою до матеріалів справи документацією визначено, що трудовою книжкою номер_2 з датою заповнення 24 березня 2009 року підтверджена робота позивача у складі товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльський елеватор» на посаді вантажника та майстра зміни з 16 листопада 2016 року по 31 липня 2019 року із звільненням за наказом №ІЗМ-66-К від 31 липня 2019 року за угодою сторін відповідно до ст. 36 п.1 КЗпП України.
Листом за №16.08.2019 за №15-Б-1221/0313-7529 на адресу іншої, ніж позивач, особи, визначено про неможливість інспектування підприємства у товаристві з обмеженою відповідальністю "Ізмаїльський елеватор" через припинення його функціонування.
Вказані обставини підтверджують неможливість отримання позивачем довідки з підприємства про середній заробіток, що суд визнає за підставу про можливість визначити середній заробіток позивача за інформацією Пенсійного фонду України, куди були сплачені підприємством страхові платежі за роботу та отримані доходи позивача.
У відповідності до роз?яснень п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 06 листопада 1992 року з наступними змінами у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100 ( 100-95-п ) (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348).
З урахуванням вказаного середньоденний заробіток складає 424, 45 грн., відповідно до чого середньомісячна заробітна плата складає 9125, 70 грн.
Суд також звертає увагу на те, що будь-яке судове рішення повинно бути направлене на настання відповідних юридичних наслідків, а судовий розгляд повинен мати ознаки ефективності. За наявними доказами суд повинен задовольнити вимоги або ж відмовити в їх задоволенні, належним чином вмотивувавши таке рішення. При цьому, суд у процесі розгляду справи повинен керуватися реальними, а не уявними мотивами ухвалюючи відповідне рішення, унеможливлюючи зловживання сторонами своїх прав, спрямоване на затягування процесу. Відповідно до ст.ст. 1-2, 11-13 ЦПК України сторона, звертаючись до суду з відповідними вимогами, повинна чітко дотримуватися основних засад судочинства, враховуючи специфіку відповідного процесу, виконувати свої обов`язки та користуватися наданими їй процесуальними правами, не допускаючи при цьому зловживання ними. Окрім вказаного суд зауважує, що цивільний процес має змагальний характер, а тому на сторону покладається відповідний набір процесуальних обов`язків, в тому числі щодо надання необхідних доказів стосовно спірного питання, включно з власного ініціативою в процесі збирання цих доказів.
Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Підтвердження виплати на день розгляду справи відсутні.
Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Розрахунок позивача відповідачем не оскаржений, з урахуванням чого заборгованість по заробітній платі визначається у розмірі 54754, 20 грн.
Разом із тим позивачем не надано розрахунок середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі за період з часу звільнення 31 липня 2019 року по час прийняття рішення по суті спору, що складає 73005, 6 грн.
Окрім того, у відповідності до вимог ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрат нормальних життєвих зв?язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Разом із тим, у відповідності до роз`яснень п.3, 5, 9 постанови №4 Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року за наступними змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи обставини справи та час затримки розрахунку із заробітної плати, суд на засадах розумності, виваженості та справедливості вважає доведеним стягнення моральної шкоди в розмірі 500 грн.
З урахуванням вказаного загальна сума, що підлягає стягненню, складає 128259, 8 грн.
Відповідно до вимог ст. 430 ч.1 п.2 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, що складає 9125, 70 грн.
Відповідно до вимог ст. 141-142 ЦПК України розподіляються судові витрати.
Керуючись ст. 263-267 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльський елеватор» за адресою 68600 Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова 4, ідентифікаційний код юридичної особи 38614780 на користь особа_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1 загальну суму 128259, 8 грн. (сто двадцять вісім тисяч двісті п?ятдесят дев?ять тисяч грн. 80 коп.)
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльський елеватор» за адресою 68600 Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова 4, ідентифікаційний код юридичної особи 38614780 на користь особа_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків номер_1 середнього заробітку 9125, 70 грн. (дев?ять тисяч сто двадцять п?ять грн. 70 коп.).
Стягнути з з товариства з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльський елеватор» за адресою 68600 Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова 4, ідентифікаційний код юридичної особи 38614780 на користь держави судові витрати 1282 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят дві грн.).
Скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку у порядку, передбаченому ст.354 ч.2 ЦПК України.

Суддя: С.М.Жигулін