українська залізниця: Суд стягнув зарплатний борг та компенсації з залізниці на користь працівника.

Справа № 236/823/22

Провадження № 2/202/760/2024

рішення

іменем україни

25 січня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді [Б.] Л.А., за участю секретаря судового засідання Ульянченко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану щорічну відпустку, грошової допомоги, компенсації за порушення строків виплати заробітної плати, -

В С Т, А Н О В И в:

01.03.2022 року представник позивача, адвокат Стасюк В.О., звернувся до Краснолиманського міського суду Донецької області з цим позовом до відповідача.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023 року визначено суддю Краснолиманського міськогосуду Донецькоїобласті Саржевську І.В. для розгляду цієї справи.

Розпорядженням Верховного Суду від 14.03.2022 року за №7/0/9−22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краснолиманського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2023 року визначено суддю Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська [Б.] Л.А. для розгляду даної справи.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 27.09.2023 року позовну заяву особа_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено цивільну справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що особа_1 з 20.04.1987 року по 17.07.2017 року працював на підприємствах залізничного транспорту загального користування в Луганській області.

З 04.07.2016 року особа_1 на підставі наказу Виробничого підрозділу «Родаківська дистанція колії» Структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 01.07.2016 року №02/ос, перебував у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі відповідного виробничого підрозділу Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», працюючи монтером колії 3 розряду 7 околотку 2 дільниці дільниці з поточного утримання колії Виробничого підрозділу «Родаківська дистанція колії» Структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 року №938 змінено тип Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство «Українська залізниця».

Представник позивача зазначає, що 17.07.2017 року згідно наказу Структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» №1621-ОС від 17.07.2017 року особа_1 був звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком, за ст.38 КЗпП України із зазначенням, що останній має право на вихідну допомогу, а саме, одноразову грошову допомогу у розмірі п`яти середеньомісячних заробітних плат згідно колективного договору та компенсацію за 28 днів відпустки.

Однак, відповідч після звільнення особа_1 не здійснив з ним повний розрахунок по заробітній платі та іншим обов`язковим виплатам.

Згідно з наказом начальника Виробничого підрозділу «Родаківська дистанція колії» Структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 17.03.2017 року №73/од, наказом начальника Структурного підрозділу «Луганської дирекції залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 16.03.2017 року №585-ДН та наказом в.о. начальника Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 15.03.2017 року №384-Н, у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності, викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування, встанволено початок простою по причинах, не залежних від робітників з 00−00 год. 20.03.2017 року для всіх працівників Виробничого підрозділу «Родаківська дистанція колії».

Під час простою встановлено щоденний режим роботи з обов`язковою явкою всіх працівників на робочі місця, які повинні розписуватися в «Журналі обліку приходу-уходу працівників, які знаходяться на простої». Оплату за час простою визначено проводити з розрахунку двох третин тарифної ставки встанволеного працівникові розряду (окладу) за весь час простою.

Представник позивача зазначає, що до моменту подання позовної заяви відповідач за період з 20.03.2017 року по 17.07.2017 року не виплатив особа_1 заробітну плату за відпрацьований час вимушеного прогулу, одноразову грошову (вихідну) допомогу при звільненні та компенсацію за 28 днів невикористаної відпустки.

Так, згідно розрахунків заробітної плати за березень 2017 року липень 2017 року, з 20 березня 2017 року по 17 липня 2017 року, сума нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за простій з розрахунку двох третин окладу разом складає 45525, 68 грн. з котрих: за березень 2017 року 3160, 21 грн.; за квітень 2017 року 4683, 38 грн.; за травень 2017 року 1759, 35 грн.; за червень 2017 року 1759, 35 грн.; за липень 2017 року 34208, 39 грн. (компенсація за 28 днів невикористаної відпустки, оплата простоїв, матеріальна допомога та допомога при виході на пенсію). Ця заборгованість по заробітній платі зазначена з урахуванням утриманих сум податків і обов`язкових платежів.

Щодо компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати представник позивача зазначає, що у зв`язку з порушенням строків виплати доходів за березень-липень 2017 року відповідач має надати позивачу, з урахуванням збільшених позовних вимог, компенсацію втрати частини грошових доходів в загальному розмірі 7238, 74 гривень.

У зв`язку з наведеним, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 45525, 68 грн., а також компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7238, 74 гривень., а всього 52809, 42 грривень; зобов`язати відповідача самостійно утримати з необхідних сум податок з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові платежі.

Позивач у судове засідання не з`явився. Від його представника, адвоката Стасюка В.О., надійшло клопотання про розгляд справи без його та позивача участі. Позовні вимоги підтримує та просив задовольнити в повному обсязі.

09.11.2023 року на адресу суду від представника Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» Пинзіної Ю.О. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в котрому остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначила, що з 16.03.2017 року, у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» та виробничих підрозділів підпорядковані дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областях шляхами залізничного та автомобільного сполучення, відповідно Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», введеного в дію Указом Президента України від 15.03.2017 року № 62/2017, нарахування заробітної плати було припинено.

Наслідком вищевказаного рішення є відсутність зв`язку з виробничими підрозділами структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», а також передачі з непідконтрольної території первинних документів. У зв`язку з відсутністю первинних документів в структурному підрозділі «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» нарахування заробітної плати здійснити не можливо. З 16 березня 2017 року до Дирекції не надходили первинні документи від підприємства, на якому працювала позивач, для нарахування заробітної плати. Тобто на підконтрольній Україні території інформація щодо первинної документації (табеля обліку робочого часу або графіки роботи за період, копії або оригінали внутрішніх наказів, розпоряджень та інше за період з березня по липень 2017 року) для нарахування заробітної плати відсутня, а не втрачена.

Представник відповідача зазначає, що Донецька дирекція залізничних перевезень за дорученням АТ «Укрзалізниця» самостійно виконувала функції роботодавця, тому кадрові накази, особисті справи, трудові книжки та інші документи знаходилися відповідно в їх будівлях в місті Донецьк. Перебування виробничих потужностей структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», що знаходиться на територіях міста Луганськ і Луганській області, під контролем незаконних збройних формувань, потребує такого вимушеного, об`єктивного, необхідного та упереджуючого заходу як проведення змін в організації виробництва і праці та, як наслідок, зумовлює припинення трудових відносин з працівниками, що за трудовим договором виконують функціональні обов`язки на цих виробничих потужностях відповідно до п.1ст.40 КЗпП України.

Так, АТ «Укрзалізниця» при вивільненні працівників повинно провести з ними розрахунок в день звільнення за умови: 1) виконання працівником своїх функціональних обов`язків, що має бути підтверджено лише документами з первинного обліку праці та заробітної плати, зокрема: штатний розписом; розцінками та нормами праці; наказами та розпорядженнями; табелем обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжною відомістю. 2) провадження підприємством господарської дільності.

Отже, унеможливлення виконання заявником обов`язків, передбачених ст.ст.47, 83, 115 і 116 КЗпП України перед працівниками, що вивільнені за скороченням штату, згідно з п.1ст.40 КЗпП України, а саме: в день звільнення кожному працівникові видати належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок, спричинено впливом дії форс-мажорних обставин, а саме: актами тероризму на території міста Луганськ та Луганській області, що є обставинами, які не залежать від волі сторін за трудовим договором, а також мають надзвичайний і невідворотній характер та є підставою для звільнення заявника від відповідальності.

З огляду на неврегульованість трудовим законодавством питань щодо унеможливлення виконання зобов`язань внаслідок впливу дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) роботодавцем, а ці питання регулюються відповідними положеннями цивільного законодавства, то підлягають застосуванню відповідні положення цивільного законодавства. Так, статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. У науково-практичному коментарі до КЗпП України наголошується, що не можна вважати, що вину власника виключає лише непереборна сила, що розуміється як надзвичайна і невідворотна за даних умов подія. Усяке явище, яке перешкоджає власникові належно виконувати свої обов`язки перед працівником, якщо він проявив у цьому належну дбайливість, виключає вину власника. Структурний підрозділ «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» проявила належну дбайливість до працівників першочерговим наміром вжити заходи по недопущенню ризику їх життю та здоров`ю на території, що контролюються незаконним збройним формуванням. Такої самої позиції дотримується [Т.] палата видавши висновок щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) № 126/2/21−10.2 від 16.01.2018 року. Відповідно до п. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2018 №44 (5) (із змінами та доповненнями) сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) — документ, затвердженої Президією ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин, виданий ТПП України або регіональною торговопромисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору та цим Регламентом. Пунктом 6.12 вказаного Регламенту визначено, що сертифікат про форс-мажорні обставини після його внесення до реєстру сертифікатів і підготовки тексту роздруковується на бланку Торгово-промислової палати України/регіональної ТПП, що проводить засвідчення форс-мажорних обставин, і підписується уповноваженою особою, яка прийняла рішення про засвідчення форс-мажорних обставин, і відповідно першим віце-президентом або віце-президентом ТПП України/Президентом, першим віце-президентом або віце-президентом регіональної ТПП. На сертифікаті ставиться печатка ТПП України/регіональної ТПП. У даній справі відповідачем надано висновок ТПП, у розділі 7 якого зазначено, що цей висновок складено на бланку ТПП України в 5 автентичних примірниках, він підписаний фахівцями, які склали цей висновок та першим віце-президентом ТПП України, на висновку поставлена печатка ТПП України.

У зв`язку з наведеним, за період з 01.03.2017 року по 15.03.2017 року позивачу була нарахована заробітна плата з урахуванням обов`язкових утримань податків на доходи та інших зборів.

На підставі дії форс-мажорних обставин АТ «Укрзалізниця» не здійснювала нарахування заробітної плати (за період з 16.03.2017 року по 17.07.2017 року) та господарської діяльності, а тому у відношенні позивача Трудового правопорушення не скоєно. Сам по собі факт звільнення позивача не може бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до ч.1 ст 94 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.

Крім того, кожна із дирекцій за дорученням АТ Укрзалізниця самостійно виконувала функції роботодавця, тому кадрові накази, особові справи, трудові книжки та інші документи знаходилися відповідно на непідконтрольній території.

Виходячи з наведеного вище, відсутність даних в індивідуальних відомостях застрахованих осіб і відомостях з центральних баз даних Державного реєстру фізичних осіб про доходи вказує на відсутність проведення нарахувань, а як наслідок і заборгованості, що сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Звертає увагу суду на те, що у зв`язку з відсутністю нарахування заробітної плати колишнім працівникам Дирекцій, відсутня заборгованість по виплаті заробітної плати, що подається щомісячно в розділі II статистичної звітності форми 1 ПВ. Вірогідність доказів, поданих позивачем сумнівна, що дозволяє зробити лише можливий, а недостовірний висновок про факт, що доказується.

Отже, на думку представника відповідача, позивачем не надано доказів, що підтверджують обставини, на котрих грунтуються позовні вимоги.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що, згідно записів трудової книжки номер_1 особа_1 згідно наказу 58/ос від 29.11.2013 року переведений монтером колії 3 розряду 7 околотку дільниці з поточного утримання колії Родаківської дистанції колії Донецької залізниці (запис в трудовій книжці від 01.12.2013 року) у зв`язку зі зміною нумерації околотків згідно адміністративного ділення .

Згідно наказу начальника Державного підприємства «Донецька залізниця» №310/н від 29.05.2006 року Родаківська дитстанція колії Донецької залізниці перейменована у Родаківська дистанція колії Державногот підприємства «Донецька залізниця».

Згідно Закону України від 23.02.2012 року №4442-IV та постанови КМУ №200 від 25.06.2014 року Державне підприємство «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (запис в трудовій книжці від 19.07.2016 року).

Наказом ПАТ «Укрзалізниця» від 15.04.2016 року №303 та Наказом №02/ос від 01.07.2016 року Родаківська дистанція колії державного підприємства «Донецька залізниця» реорганізована шляхом злиття у виробничий підрозділ «Родаківська дистанція коліїх» структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (запис в трудовій книжці від 04.07.2016 року).

Наказом начальника Виробничого підрозділу «Родаківська дистанція колії» Структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 17.03.2017 року №73/од, наказом начальника Структурного підрозділу «Луганської дирекції залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 16.03.2017 року №585-ДН та наказом в.о. начальника Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 15.03.2017 року №384-Н, у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності, викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування, встановлено початок простою по причинах, не залежних від робітників з 00−00 год. 20.03.2017 року для всіх працівників Виробничого підрозділу «Родаківська дистанція колії».

Згідно наказу Структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» №1621-ОС від 17.07.2017 року особа_1 був звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком, за ст.38 КЗпП України із зазначенням, що останній має право на вихідну допомогу, а саме, одноразову грошову допомогу у розмірі п`яти середеньомісячних заробітних плат згідно колективного договору та компенсацію за 28 днів відпустки.

Відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року№938змінено тип ПАТ «Укрзалізниця» з публічного на приватне та перейменовано на АТ «Укрзалізниця».

Відповідно до частини четвертоїстатті 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість [censored] собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно зістаттею 1 Закону України «Про оплату праці», частиною першоюстатті 94 КЗпП Українизаробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно достатті 47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені устатті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно з частиною першоюстатті 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно достатті 113 КЗпП України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин)час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Згідно зістаттею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі — Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі — ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

ЄСПЛ неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії статті 1 Першого протоколу, є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, лежить на працедавцеві, а не на працівникові. За цих обставин, втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов`язкуздійснювати нарахування та виплату заробітної плати.

Відповідно до висновку Верховного Суду, який викладено у постановівід 28 березня 2018 рокуу справі № 243/5469/17, провадження № 61- 94св17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.

Враховуючи, що право людини на заробітну плату гарантованеКонституцією України, нормамиКЗпП України, Законом України «Про оплату праці», і позивач знаходився з відповідачем у трудових відносинах до 17 липня 2017 року, при звільненні не отримала усіх належних їй платежів, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики єспл.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановленихстаттею 116 КЗпП України, не передбачено.

Відповідно до частини четвертоїстатті 97 КЗпП України, статті 22 Закону України «Про оплату праці»власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Враховуючи, що в період простою, встановленого працівникам Виробничого підрозділу Родаківська дистанція колії Структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», позивач на виконання наказу від 16 березня 2017 року №73/од, виходив на своє робоче місце до дня звільнення, на день його звільнення наказ про встановлення простою скасований не був, то відповідач не мав підстав не здійснювати позивачу оплату заробітної плати за час простою.

Відповідно до частини другоїстатті 30 Закону України «Про оплату праці»роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Згідно з частинами другою, третьоюстатті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до частин першої, сьомоїстатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Враховуючи, що трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина першастатті 21 КЗпП України), що обов`язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що він виплатив позивачу заробітну плату.

Розрахунки заробітної плати особа_1 щодо компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги, узгоджуються з наказом начальника Виробничого підрозділу «Родаківська дистанція колії» Структурного підрозділу «Луганська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 17.03.2017 року №73/од, наказом начальника Структурного підрозділу «Луганської дирекції залізничних перевезень» Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 16.03.2017 року №585-ДН та наказом в.о. начальника Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 15.03.2017 року №384-Н про встановлення простою з причин, не залежних від робітників, для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції з 00:00 год. 20 березня 2017 року.

Відповідач не надав будь-яких доказів, які спростували б зазначену заборгованість з оплати праці за час простою, не оспорює наявність зазначених наказів, факту перебування з позивачем у трудових відносинах та його звільнення саме 17.07.2017 року.

Згідно зі статтями115, 116 КЗпП Українивідсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не звільняє позивачавідпроцесуального обов`язку доведення наявності права на отримання відповідних сум.

Згідно з наданими позивачем на підтвердження невиплаченої заробітної плати розрахунковими листками (табуляграми) за період з березня до липня2017 року, зазначені суми, які підлягали сплаті позивачу із зазначенням усіх її складових.

Також у наказі відповідача від 17 липня 2017 року №1621-ос про звільнення позивача у зв`язку зі скороченням штату на підставі пункту 1 частини першоїстатті 40 КЗпП Українизазначено, що особа_1 при звільненні підлягає до виплати одноразова грошова допомога у розмірі одного середньомісячного заробітку та компенсація за 28 днів невикористаної відпуски.

Згідно зі статтями47, 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належить їй від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно достатті 44 КЗпП Українипри припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті36та пунктах 1, 2 і 6 статті40цьогоКодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Згідно з частиною першоюстатті 83 КЗпП Українита частиною першоюстатті 24 Закону України «Про відпустки»у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи, А I групи.

Відповідно до статей4, 6 Закону України «Про відпустки»щорічна відпустка складається з основної відпустки, додаткової відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткової відпустки за особливий характер праці, інших додаткових відпусток, передбачених законодавством.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення Трудового договору (частина першастатті 6 Закону України «Про відпустки»).

Таким чином, при звільненні позивача у липні 2017 року йому не була виплачена вихідна грошова допомога та компенсація за 28 днів невикористаної відпустки.

Отже, особа_1 підтвердив наявність заборгованостівідповідача з виплати заробітної плати за період з березня до липня 2017року у розмірі34208, 39 грн., будь-яких доказів проведення повного розрахунку з працівником в день його звільнення відповідачдо суду не надав, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Таким чином посилання представника відповідача на сумніви щодо відрогідності наданих позивачем доказів щодо невиплати заробітної плати не можуть бути прийняті судом до уваги.

Щодо вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» від 19.10.2000 р. підприємства, установи і організації усіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у т.ч. з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно з ст.2 цього Закону компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зістаттею 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»протягом терміну дії цьогоЗаконуєдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Викладене свідчить, що єдиний належний документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань,  — це сертифікат, виданий у порядку та на підставістатті 14−1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні».

Відповідач не довів обставин, котрі унеможливлювали своєчасно виплатити позивачу належні йому при звільненні суми.

Також згідно ст.34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Окрім того, у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 905/857/19, провадження № 12−56гс21, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскільки виплата заробітної плати працівнику — це обов`язок роботодавця, тостаття 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»не може застосовуватись до правовідносин щодо виплати заробітної плати.

Також аналіз норм статі 116 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів.

Зазначений висновок суду відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, що викладені у постановах від 03.07.2013 року у справі № 6−64цс13, від 25.05.2016 року у справі № 6−948цс16.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач своєчасно не здійснив із працівником розрахунку при звільненні, зокрема не виплатив йому заборгованість по заробітній платі та вихідну допомогу при звільненні, тому відповідно достатті 117 КЗпП Україниповинен сплатити компенсацію позивачу втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №15921.02.2001 №159 (з урахуванням змін та доповнень за постановами від 09.08.2001 № 958 та від 31.03.2003 № 430) з наступними змінами: відповідно до п.4 Постанови КМУ № 159 від 21.02.2001р. сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків та обов`язкових платежів) прирості індексу споживчих цін («індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації поділений на 100.

Розмір компенсації позивач розраховує за період з березня по липень 2017 року включно.

Так, компенсація втрати частини грошових доходів за березень 2017 року в сумі 3160, 21 грн. у зв`язку з порушенням термінів їх виплати з урахуванням споживчих індексів споживчих цін складає 1399, 97 гривень (3160, 21×0, 443 коефіцієнт приросту споживчих цін за період з квітня 2017 року по грудень 2021 року).

Компенсація втрати частини грошових доходів за квітень 2017 року у сумі 4683, 38 грн. у зв`язку з порушенням термінів їх виплати з урахуванням споживчих індексів споживчих цін складає 2013, 85 гривень (4683, 38×0, 430 коефіцієнт приросту споживчих цін за період з травня 2017 року по грудень 2021 року).

Компенсація втрати частини грошових доходів за травень 2017 року у сумі 1759, 35 грн. у зв`язку з порушенням термінів їх виплати з урахуванням споживчих індексів споживчих цін складає 724, 85 гривень (1759, 35×0, 412 коефіцієнт приросту споживчих цін за період з червня 2017 року по грудень 2021 року).

Компенсація втрати частини грошових доходів за червень 2017 року у сумі 1759, 35 грн. у зв`язку з порушенням термінів їх виплати з урахуванням споживчих індексів споживчих цін складає 686, 15 гривень (1759, 35×0, 390 коефіцієнт приросту споживчих цін за період з липня 2017 року по грудень 2021 року).

Оскільки одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно з діючим законодавством та колективними договорами при звільненні має разовий характер та відповідно до пункту 3.6 розділу 3 «Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці» Інструкції зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року №5, зареєстрованої в Міністерства юстиції України 27.01.2004 року за №114/8713, не належить до фонду оплати праці, то компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплатим на неї відповідно до статті 2 Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», не нараховується.

Так, компенсаціявтратичастини грошовихдоходівзалипень 2017рокуусумі 6237, 57гривень (42494, 89 34746, 40(сумавихідної допомоги) 1510, 95(7748, 49?19, 5%)у зв`язкузпорушеннямтермінів їхвиплатизурахуванням споживчихіндексівспоживчихцін складає 2413, 92 гривень (6237, 57×0, 387 коефіцієнт приросту споживчих цін за період з серпня 2017 року по грудень 2021 року).

Разом сума компенсації втрати частини доходів складає 1399, 97 гривень + 2013, 85 гривень +724, 85 гривень +686, 15 гривень +2413, 92 гривень = 7238, 74 гривень.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, наданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки на теперішній час заборгованість із заробітної плати позивачу не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, суд вважає вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати обґрунтованими. Суд, вирішуючи питання про розмір суми, яка підлягає стягненню з відповідача, вважає за можливе прийняти наданий позивачем розрахунок, який за період з березня 2017 року по грудень 2021 року, складає 7238, 74 грн.

З огляду на вказане, позовні вимоги особа_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерне товариство «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку, вихідної допомоги у зв`язку зі скороченням штату та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів її виплати, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення судових витрат необхідно зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, проте позивачем при зверненні до суду з позовною заявсою не було сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру щодо стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати у розмірі 7238, 74 грн., з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992, 40 грн.

Керуючись ст. ст.4, 5, 12, 81, 141, 259, 263−265, 268 ЦПК України, суд

У Х В, А Л И в:

Позовні вимоги особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану щорічну відпустку, грошової допомоги, компенсації за порушення строків виплати заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», код єдрпоу40075815 на користь особа_1 (рнокпп номер_2) заборгованість в сумі 52 809 (п`ятдесят дві тисячі вісімост дев`ять) грн. 42 коп., що складається з:

 — заборгованості по заробітній платі за період з березня до липня 2017року у розмірі45570, 68 гривень, з яких: за березень 2017 року 3160, 21 гривень; за квітень 2017 року 4683, 38 гривень; за травень 2017 року 1759, 35 гривень; за червень 2017 року 1759, 35 гривень; за липень 2017 року (включаючи грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку та грошову допомогу) 34208, 39 гривень;

 — компенсації за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7238, 74 гривень з утриманням з цієї суми Акціонерним товариством «Українська залізниця» (код єдрпоу40075815) податків та інші обов`язкові платежів.

Стягнути з Акціонерного товариства«Українськазалізниця» на користь держави судовий збір в розмірі 992, 40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.А. [Б.]