центр державного земельного кадастру: отзыв сотрудника

Справа № 727/12357/23

Провадження № 2/727/203/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді [censored] в.м.

при секретарі Бружа в.м.

за участю представника позивача особа_1

за участю представника відповідача Ніколаєнко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом особа_3 до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про стягнення заборгованості із заробітної плати, -

В С Т А Н О В И в:

Позивач особа_3 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості із заробітної плати до відповідачаДП «Центр державного земельного кадастру».

Згідно зазначеного позову позивач особа_3 вказує, що він працював у Чернівецькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», у період часу з 22.04.2019 року по 09.09.2021 року.

Стверджує, що на час звільнення він обіймав посаду геодезиста відділу топографо-геодезичних, картографічних і архітектурно-планувальних робіт Чернівецької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру».

Вказує, що наказом ДП «Центр державного земельного кадастру» №39 від 02.06.2021 року було розпочато процедуру припинення Чернівецької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру».

Позивач зазначає, що наказом ДП «Центр державного земельного кадастру» №244-к від 09.09.2021 року його було звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Вказує, що 26.07.2022 року з метою забезпечення виконання вказаного наказу про його звільнення ним було надіслано на адресу підприємства лист, в якому він просив відповідача ДП «Центр державного земельного кадастру» здійснити передбачені законом при звільненні виплати та компенсації.

Стверджує, що відповіді на вищезазначений лист він так і не отримав.

При цьому, зазначає, що згідно відповіді на адвокатський запит №1-2/2373 від 06.10.2023 року, представник відповідача ДП «Центр державного земельного кадастру» повідомив його, що підприємство не може надати розрахунок заборгованості по заробітній платі у зв`язку з тим, що більша частина кадрових та бухгалтерських документів філії відсутня, а відповідальні працівники - звільнилися.

Вказує, що станом на сьогодні відповідачем ДП «Центр державного земельного кадастру», всупереч вимогам закону, не було виплачено йому, передбачені трудовим законодавством виплати при звільненні, а саме: невиплачена заборгованість по заробітній платі, невиплачена компенсація за невикористані щорічні відпустки та вихідна допомога при звільненні, а також не компенсовано йому втрату частини доходу у зв?язку з порушенням строків вищезазначених виплат.

Позивач стверджує, що [censored] розмір заборгованості по заробітній платі його як геодезиста відділу топографо-геодезичних, картографічних і архітектурно-планувальних робіт згідно тарифної ставки за період роботи січень-лютий 2021 року, а також за квітень-вересень 2021 року, тобто за час коли роботодавець не нараховував йому заробітну плату - становить 73312, 00 грн. (9164*8); сума компенсації за 62 дні невикористаної щорічної відпустки становить 19256, 90 грн. (109968/354 (кількість календарних днів у році за мінусом 11 святкових днів)*62 (дні невикористаної щорічної відпустки)); сума невиплаченої йому вихідної допомоги становить 9164, 00 грн. ((9164, 00+9164, 00)/2).

Крім цього, зазначає, що йому не було компенсовано в порядку ст. 117 КЗпП України середній заробіток за час затримки розрахунку.

Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача щодо не проведення розрахунків при звільненні є протиправною та такою, що порушує його трудові права.

На основі викладеного, позивач особа_3 , інформація_1 , рнокпп: номер_1 , просить суд стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (код єдрпоу 21616582, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вулиця [С.] Хороброго, 3) на його користь заборгованість по заробітній платі за період січень-лютий 2021 року та квітень-вересень 2021 року, що становить 73312, 00 грн., з вирахуванням з цих коштів передбачених законом податків та обов`язкових платежів; стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (код єдрпоу 21616582, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вулиця [С.] Хороброго, 3) на його користь компенсацію за 62 дні невикористаної щорічної відпустки у розмірі 19256, 90 грн., з вирахуванням з цих коштів передбачених законом податків та обов`язкових платежів; стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (код єдрпоу 21616582, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вулиця [С.] Хороброго, 3) на його користь вихідну допомогу у розмірі 9164, 00 грн, з вирахуванням з цих коштів передбачених законом податків та обов`язкових платежів; стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (код єдрпоу 21616582, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вулиця [С.] Хороброго, 3) на його користь компенсацію за затримку виплат при звільненні за час прострочення по день постановлення судом рішення, з вирахуванням з цих коштів передбачених законом податків та обов`язкових платежів; стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу.

Представник позивача особа_3 - адвокат Соник В.В. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав заявлених у вищезазначеному позові.

Крім цього, згідно спрямованих до суду представником позивача додаткових пояснень, останній вказує, що компенсація за несвоєчасний розрахунок заборгованості при звільненні становить 54600, 00 гривень (436, 80 (середньоденний заробіток)*125 (дні прострочення)).

Також, вказав, що сума витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача ДП «Центр державного земельного кадастру» на користь позивача особа_3 становить 15000, 00 грн.

На підставі викладеного, просив суд, задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача ДП «Центр державного земельного кадастру»- адвокат Ніколаєнко Н.О. в судовому засіданні позовні вимоги особа_3 визнала частково з підстав зазначених у відзиві на позов.

При цьому, згідно зазначеного відзиву на позов представник відповідача вказує, що у зв`язку з відсутністю більшої частини кадрових та бухгалтерських документів філії ДЗК відповідач фактично не має можливості визначити суму заборгованості зі сплати заробітної плати позивачу особа_3 , а також встановити розмір середньоденної заробітної плати позивача за останні два місяця роботи перед звільненням для виплати компенсації за затримку розрахунків після звільнення.

Вважає, що подані позивачем докази про розмір його заробітної плати не є достатніми та належними, оскільки він міг працювати неповний робочий час, йому могли бути надані відпустки без збереження заробітної плати тощо.

Стверджує, що позивач був звільнений на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін, а тому в силу ст. 44 КЗпП України, у відповідача не має, передбачених законом підстав для виплати вихідної допомоги позивачу особа_3 .

Також, згідно спрямованих до суду клопотань представник відповідача зазначає, що позивач особа_3 працював геодезистом відділу топографо-геодезичних, картографічних і архітектурно-планувальних робіт Філії на відрядній системі оплати праці, а тому відповідно до п. 2.10 Положення про відрядну систему оплати праці, а також враховуючи обсяг виконаних ним робіт, останній отримував мінімальну заробітну плату.

Вважала, що враховуючи зазначене, а також беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, в тому числі й витребувані судом відомості з Пенсійного фонду України та з Податкової служби України, то з відповідача Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на користь позивача особа_3 підлягає до стягнення заборгованість по заробітній платі за період роботи січень-лютий 2021 року та квітень-вересень 2021 року в розмірі 34830, 33 грн.; компенсація за 62 дня невикористаної щорічної відпустки у розмірі 8309, 86 грн.

Ствердила, що враховуючи те, що позивач не зазначає розмір своїх майнових втрат, пов`язаних з несвоєчасним остаточним розрахунком та можливо отримував інший дохід, то вищезазначена компенсація має бути зменшена судом.

Крім цього, згідно спрямованих до суду представником відповідача клопотань остання вказує, що вартість послуг наданих адвокатом Соником В.В. у розмірі 15000, 00 грн., які зазначені в Акті про надання послуг з правової допомоги від 31.01.2024 року, є значно завищеними.

Вказала, що в зазначеному Акті відсутній погодинний розрахунок наданих послуг. А також, стверджує, що зазначені в Акті послуги дублюються між собою.

Крім цього, вказує, що представник позивача не завжди перебував в судових засіданнях по зазначеній цивільній справі, а тому вважала, що витрати на правничу допомогу в розмірі 4000, 00 грн., які полягають у перебуванні в судових засіданнях, не відповідають дійсним витратам, що були понесені адвокатом.

Таким чином, вважала, що витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 15000, 00 грн. не відповідають приписам статті 137 ЦПК України, а тому мають бути зменшені судом.

На підставі викладеного, представник відповідача ДП «Центр державного земельного кадастру»- адвокат Ніколаєнко Н.О., просить суд врахувати вищезазначені розрахунки та відповідно зменшити заявлену позивачем до стягнення заборгованість, в тому числі й витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17.11.2023 року було відкрито загальне позовне провадження у справі №727/12357/23 (провадження №2/727/203/24) за позовом особа_3 до ДП «Центр державного земельного кадастру» про стягнення заборгованості із заробітної плати; призначено підготовче судове засідання на 30 листопада 2023 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12.12.2023 року було задоволено клопотання представника відповідача ДП «Центр Державного земельного кадастру» - Ніколаєнко Н.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13.12.2023 року клопотання представника відповідача Ніколаєнко Н.О. про витребування доказів - було задоволено; витребувано з ГУ ДПС у Чернівецькій області інформацію про доходи та виплати особа_3 (рнокпп номер_2 ) за період з 01.04.2020 року по 30.09.2021 року включно з розбивкою по місяцях; витребувано з ГУ ПФУ в Чернівецькій області відомості про нарахування ЧРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) зі звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування застрахованій особі - особа_3 (рнокпп номер_2 ) помісячно з 01.04.2020 року по 30.09.2021 року включно із зазначенням місяця та року, за який проведено нарахування, кількості календарних днів відпусток, кількості календарних днів тимчасової непрацездатності, загальної суми нарахованої заробітної плати. Виконання ухвали доручено ГУ ДПС у Чернівецькій області та ГУ ПФУ в Чернівецькій області.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.01.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено вищевказану цивільну справу до судового розгляду по суті на 31 січня 2024 року.

Суд, вислухавши доводи сторін по справі, а також дослідивши письмові матеріали справи, в тому числі спрямовані сторонами процесуальні документи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

В силу вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Так, судом встановлено, що з 19.07.2019 року по 09.09.2021 року позивач особа_3 обіймав посаду геодезиста відділу топографо-геодезичних, картографічних і архітектурно-планувальних робіт в Чернівецькій регіональній філії Державного підприємства«Центр державного земельного кадастру» (а.с.28-30).

Відповідно до наказу ДП«Центр державного земельного кадастру» № 39 від 02.06.2021 року «Про припинення Чернівецької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (а.с.18), а також згідно з наказами ДП«Центр державного земельного кадастру» № 40 від 07.06.2021 року «Про внесення змін до наказу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» від 02.06.2021 № 39» (а.с.21) та № 70 від 08.09.2021 року «Про внесення змін до наказу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» від 02.06.2021 № 39» (а.с.22), вбачається, що Філія перебувала в процесі припинення.

09.09.2021 року наказом ДП «Центр державного земельного кадастру» №244-к позивача особа_3 було звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін (а.с.27).

Також, згідно пункту 2 вищевказаного наказу ДП «Центр державного земельного кадастру» №244-к від 09.09.2021 року вбачається, що відділу бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності Філії підприємства було доручено виплатити позивачу особа_3 компенсацію за 62 календарних дні невикористаних щорічних відпусток, а саме: за період роботи з 19.07.2019 року по 18.06.2020 року (29 календарних днів); за період роботи з 19.07.2020 року по 18.06.2021 року (29 календарних днів); за період роботи з 19.07.2021 року по 09.09.2021 року (4 календарних дні).

При цьому, як вбачається з довідки Пенсійного фонду України (форма ОК-5) від 03.10.2023 року (а.с.26) - відповідачем ДП «Центр державного земельного кадастру» не було виплачено позивачу особа_3 заробітну плату за період роботи: січень-лютий 2021 року та квітень-вересень 2021 року, а також не виплачено компенсацію за 62 дні невикористаної відпустки (а.с.26).

Зазначені обставини також підтверджуються витребуваною судом з ГУ ПФУ в Чернівецькій області Відомістю про нарахування Чернівецькою регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (єдрпоу: 26398218) зі звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування застрахованій особі - особа_3 (рнокпп: номер_3 ) за період з 01.04.2020 року по 30.09.2021 року (а.с.159).

Водночас згідно з Відповіді на запит ГУ ДПС у Чернівецькій області №2412-2023-0001524 від 22.12.2023 року вбачається, що позивачу особа_3 у квітні місяці 2021 року було виплачено відповідачем ДП «Центр державного земельного кадастру» заробітну плату в розмірі 650, 91 грн. (а.с.150)

При цьому, відповідно до вищезазначеної Відповіді на запит вбачається, що окрім вищевказаних коштів в розмірі 650, 91 грн., що були виплачені позивачу особа_3 відповідачем ДП «Центр державного земельного кадастру» у квітні місяці 2021 року, підприємством за спірний період взагалі не виплачувалась заробітна плата позивачу.

Так, відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За змістом статті 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Відповідно до статті 97 КЗпП України, статті 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Наказом ДП «Центр державного земельного кадастру» №157-Б від 31.12.2020 року «Про затвердження штатного розпису, схем тарифних ставок, посадових окладів» - вищевказаним підприємством було затверджено схему тарифних ставок працівників філій підприємства, в тому числі й схему посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців філій Центру ДЗК (а.с.23).

Згідно з Додатком №4 до вищевказаного наказу, а саме: «Схеми посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців філій Центру ДЗК» вбачається, що мінімальний посадовий оклад геодезиста Філії підприємства становить 9164, 00 грн.; максимальний посадовий оклад становить 10430, 00 грн. (а.с.23 (зворот) - 24).

Враховуючи зазначене, а також кошти, які були виплачені відповідачем позивачу у квітні 2021 року в розмірі 650, 91 грн., суд приходить до висновку, що відповідач має заборгованість по заробітній платі перед позивачем у розмірі 66412, 94 грн., яка складається з заборгованості по оплаті праці за січень 2021 року, що становить 9164, 00 грн.; заборгованості по оплаті праці за лютий 2021 року, що становить 9164, 00 грн.; заборгованості по оплаті праці за квітень 2021 року, що становить 8513, 09 грн. (9164 (мінімальна заробітна плата) - 650, 91 (виплачені підприємством кошти)); заборгованості по оплаті праці за травень 2021 року, що становить 9164, 00 грн.; заборгованості по оплаті праці за червень 2021 року, що становить 9164, 00 грн.; заборгованості по оплаті праці за липень 2021 року, що становить 9164, 00 грн.; заборгованості по оплаті праці за серпень 2021 року, що становить 9164, 00 грн.; заборгованості по оплаті праці за вересень 2021 року, що становить 2915, 85 грн. (9164 (мінімальна заробітна плата)/22 (кількість днів у вересні 2021 року) = 416, 55 (заробітна плата за 1 день за вересень 2021 року); 416, 55*7 (кількість фактично відпрацьованих днів у вересні 2021 року) = 2915, 85).

При цьому, суд вважає хибним посилання представника відповідача на п.2.10 Положення про відрядну систему оплати праці, зокрема на те, що обчислювати заборгованість по заробітній платі позивача особа_3 слід беручи за основу мінімальну заробітну плату, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вищевказаної Схеми посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців філій Центру ДЗК (Додаток №4 до наказу ДП «Центр державного земельного кадастру» №157-Б від 31.12.2020 року вбачається, що посада геодезиста, яку обіймав позивач особа_3 належить до категорії посад, оплата за якими здійснюється на відрядній формі оплати праці (а.с.23 (зворот) - 24).

При цьому, згідно з п. 2.10 Положення про відрядну систему оплати праці (Додаток 5Б до Положення про оплату праці працівників Колективного договору Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на 2021-2026 роки) вбачається, що у разі невиконання працівником-відрядником у повному обсязі норми виробітку в місяць чи несвоєчасне виконання або виконання низької якості (брак) робіт (надання послуг), які мали місце не з його вини, місячна заробітна плата розраховується пропорційно до фактично виконаного обсягу робіт (наданих послуг) й виплачується із здійсненням доплати до рівня законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (а.с.206).

Разом з тим, досліджені судом матеріали справи не містять відомостей відносно того, що особа_3 за спірний період часу не виконував норми виробітку, чи несвоєчасно або неякісно виконував свою роботу.

Докази вищезазначених обставин так і не були надані представником відповідача суду.

Проаналізувавши викладене, суд не вбачає підстав для розрахунку заборгованості відповідача ДП «Центр державного земельного кадастру» по заробітній платі за спірний період (січень-лютий 2021 року та квітень-вересень 2021 року) перед позивачем особа_3 , на підставі вищезазначеного п. 2.10 Положення про відрядну систему оплати праці (Додаток 5Б до Положення про оплату праці працівників Колективного договору Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» на 2021-2026 роки), тобто виходячи з мінімальної заробітної плати.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що сума боргу вказана представником відповідача у розрахунку залишку заборгованості по заробітній платі особа_3 у розмір 34830, 33 грн. (а.с.237), яка була розрахована представником відповідача виходячи з мінімальної заробітної плати - не відповідає фактичним обставинам справи.

Таким чином, суд встановивши, що відповідач ДП «Центр державного земельного кадастру» за спірний період (січень-лютий 2021 року та квітень-вересень 2021 року) не виплатив позивачу особа_3 заробітну плату в повному обсязі, приходить до висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем по невиплаченій заробітній платі за вищевказаний період становить 66412, 94 грн.

При цьому, статтею 116 Кодексу законів про працю України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 3 статті 2 Закону України «Про оплату праці» визначено, що у структуру заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім цього, згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

При цьому, пунктом 2 вищевказаного наказу ДП «Центр державного земельного кадастру» №244-к від 09.09.2021 року передбачена виплата позивачу особа_3 компенсації за 62 календарних дні невикористаних щорічних відпусток.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що з відповідача ДП «Центр державного земельного кадастру», слід стягнути на користь позивача особа_3 компенсацію за 62 дні невикористаних щорічних відпусток.

При цьому, розмір компенсації за невикористану відпустку визначається шляхом множення кількості днів щорічної невикористаної відпустку на середню заробітну плату.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок обчислення середньої заробітної плати), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Згідно з абзацом 1 пункту 7 Розділу IV Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Абзацом 3 пункту 4 Порядку, передбачено, що якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку, якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Враховуючи вищевикладене, розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати позивача особа_3 повинен містити відомості про отримані останнім доходи за останні 12 місяців, що передували його звільненню, тобто період часу з вересня 2020 року по вересень 2021 року.

Так, згідно з Відомістю ГУ ПФУ в Чернівецькій області про нарахування Чернівецькою регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (єдрпоу: 26398218) зі звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування застрахованій особі - особа_3 (рнокпп: номер_3 ) за період з 01.04.2020 року по 30.09.2021 року, вбачається, що особа_3 було виплачено за вересень 2020 року 1218, 04 грн. (а.с.159).

Відповідно до Відповіді на запит ГУ ДПС у Чернівецькій області №2412-2023-0001524 від 22.12.2023 року вбачається, що позивач особа_3 отримав за 4 квартал (жовтень, листопад і грудень) 2020 року заробіток у розмірі 1250, 00 грн., а також за березень 2021 року заробіток у розмірі 2000, 00 грн. (а.с.150).

Водночас, матеріали цивільної справи не містять інших відомостей щодо виплаченої відповідачем позивачу зарплати, а тому суд виходить мінімальної заробітної плати, що встановлена тарифною ставкою.

Так, відповідно до Схеми посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців філій Центру ДЗК (Додаток №4 до наказу ДП «Центр державного земельного кадастру» №157-Б від 31.12.2020 року «Про затвердження штатного розпису, схем тарифних ставок, посадових окладів»), вбачається, що мінімальна заробітна позивача особа_3 як геодезиста Філії підпрємства становить 9164, 00 грн.

Враховуючи зазначене, отримана позивачем особа_3 заробітна плата за розрахунковий період (з вересня 2020 року до вересня 2021 року) складає 68616, 04 (1218, 04+1250+9164+9164+2000+9164+9164+9164+9164+9164).

Середня заробітна плата особа_3 за вищевказаний період складає 193, 83 грн. (68616, 04/ (365-11) (кількість календарних днів у році за мінусом 11 святкових днів та неробочих).

Враховуючи вищевказані розрахунки, суд приходить до висновку, що сума компенсації за невикористані щорічні відпустки особа_3 становить 12017, 46 грн. (193, 83 (середня заробітна плата особа_3 за 12 місяців)*62 (дні невикористаних щорічних відпусток)).

При цьому, статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Так, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата (Абзац 4 пункту 2 Порядку).

Водночас, згідно з додаткових розрахунків представника позивача особа_3 - адвоката Соника В.В. спрямованих до суду 12.02.2024 року, останній просить суд при винесенні судом рішення врахувати те, що позивачу слід виплатити середній заробіток за шість місяців затримки проведення відповідачем розрахунків у розмірі 54600, 00 грн.

Частиною 1 статтею 13 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України - учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що на користь позивача особа_3 з відповідача підлягає до стягнення компенсація за затримку проведення розрахунків, передбачених статтями 116, 117 КЗпП України, у розмірі 54600, 00 грн.

При цьому, щодо виплати відповідачем ДП «Центр державного земельного кадастру» позивачу особа_3 вихідної допомоги при звільненні, то суд погоджується з твердженням представника відповідача про те, що в силу ст. 44 КЗпП України у відповідача не має передбачених законом підстав для виплати вихідної допомоги позивачу особа_3 , виходячи з наступного.

Так, з дослідженого судом наказу ДП «Центр державного земельного кадастру» №244-к позивача особа_3 було звільнено із займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, тобто за угодою сторін

При цьому, стаття 44 КЗпП України, передбачає, що при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи Трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновку, що законом не передбачена виплата вихідної допомоги при звільненні, у разі припинення трудових відносин на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, тобто за угодою сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в позовній вимозі про стягнення з відповідача ДП «Центр державного земельного кадастру» вихідної допомоги при звільненні на користь позивача особа_3 - слід відмовити.

При цьому, судом не беруться до уваги спрямовані представником відповідача розрахунки заборгованості (а.с.187, 229, 237), оскільки останні проводили виходячи із законом встановленого розміру мінімальної заробітної плати, що не відповідає фактичним обставинам справи, про що зазначалось вище.

Так, відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин, а також не спростовують наведені судом твердження.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача ДП «Центр державного земельного кадастру» підлягає до стягнення на користь позивача особа_3 заборгованість по заробітній платі за період січень-лютий 2021 року та квітень-вересень 2021 року у розмірі 66412, 94 грн., компенсація за 62 дні невикористаних щорічних відпусток у розмірі 12017, 46 грн., а також компенсація за затримку розрахунків при звільненні у розмірі 54600, 00 грн.

За наведених обставин, позов особа_3 до відповідачаДП «Центр державного земельного кадастру» про стягнення заборгованості із заробітної плати - підлягає до задоволення частково.

Щодо позовної вимоги особа_3 про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу, то суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, із витрат пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно із ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом пяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 щодо офіційного тлумачення статті 59 Конституції України, яка гарантує право на професійну правничу допомогу, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Так, згідно наявного в матеріалах справи ордеру на надання (правової) правничої допомоги серії СЕ №1069487 від 14 листопада 2023 року, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 19.09.2023 року, адвокатом Соником Василем Васильовичем надавались адвокатські послуги з правової допомоги в межах цивільної справи №727/12357/23 за позовом особа_3 до ДП «Центр державного земельного кадастру» про стягнення заборгованості із заробітної плати(а.с.35).

При цьому, повноваження особа_1 на зайняття адвокатською діяльністю підтверджуються наявною в матеріалах цивільної справи копією свідоцтва серії ЧЦ №000476 від 21.02.2020 року (а.с.34).

Згідно з Актом про надання послуг з правової допомоги від 31.01.2024 року (а.с.198), особа_3 були надані адвокатом Соником В.В. наступні послуги з професійної (правничої) допомоги в сумі 15000, 00 грн., а саме: консультація щодо характеру спірних правовідносин вартістю 1500, 00 грн.; вивчення та правовий аналіз матеріалів справи вартістю 2000, 00 грн.; написання адвокатського запиту до ДП «Центр державного земельного кадастру» вартістю 2000, 00 грн.; складання позовної заяви про стягнення заборгованості із заробітної плати вартістю 5500, 00 грн.; участь у судових засіданнях в Шевченківському районному суді м. Чернівці вартістю 4000, 00 грн.

При цьому, зазначена сума витрат, на думку суду, є неспівмірною із складністю справи та обсягом реально наданих послуг адвокатом та не відповідає критерію розумності, про що й зазначає в своїй заяві про зменшення витрат на оплату правничої допомоги представник відповідача ДП «Центр державного земельного кадастру»- адвокат Ніколаєнко н.о.

Так, суд вважає слушними твердження представника відповідача відносно того, що надані адвокатом Соником В.В. послуги з професійної (правничої) допомоги, а саме: консультація щодо характеру спірних правовідносин, а також вивчення та правовий аналіз матеріалів справи, за своєю правовою природою, - дублюються між собою.

А тому, вартість вказаних послуг з правової допомоги, враховуючи критерій розумності та реальності понесених адвокатом зазначених витрат, на думку суду, повинні бути зменшені, зокрема до 1000, 00 грн.

При цьому, суд вважає, що зазначена в Акті послуга, що полягає в участі адвоката Соника В.В. у судових засіданнях в Шевченківському районному суді м. Чернівці в розмірі 4000, 00 грн., - є значно завищеною останнім, а також не відповідає критерію розумності та реальності понесення адвокатом таких витрат, враховуючи й те, що представник позивача фактично перебував у судових засіданнях в Шевченківському районному суді м. Чернівці сумарно близько двох годин (а.с.138, 153, 190).

Враховуючи вищевикладене, вищезазначена послуга, на думку суду також підлягає зменшенню з 4000, 00 грн. до 2000, 00 грн.

Водночас, суд вважає, що критерію розумності та реальності наданих послуг також не відповідають зазначені у Акті послуги, а саме: написання адвокатського запиту до ДП «Центр державного земельного кадастру» вартістю 2000, 00 грн. та складання позовної заяви про стягнення заборгованості із заробітної плати вартістю 5500, 00 грн.

Враховуючи зазначене, вищевказані також послуги повинні бути зменшені судом, а саме, до 500, 00 грн. - за написання адвокатського запиту та до 3500, 00 грн. за складання позовної заяви.

Проаналізувавши викладене, суд вважає доведеними судові витрати у розмірі 7000, 00 грн. (1000+2000+3500+500).

Разом з тим, враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги ту обставину, що судом було задоволено позов частково, то суд на підставі п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, зменшує вказані витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто до 6000, 00 грн. (7000*0, 8572).

При цьому, посилання представника відповідача на відсутність в матеріалах справи копії договору про надання правової допомоги №б/н від 19.09.2023 року, не беруться судом до уваги, оскільки зазначена обставина не спростовує факту понесення позивачем особа_3 витрат на правничу допомогу саме у цій справі, а не іншій, оскільки заявником на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу надано інші належні та допустимі докази таких витрат, а саме: ордер на надання (правової) правничої допомоги серії СЕ №1069487 від 14 листопада 2023 року, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 19.09.2023 року (а.с.35); свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧЦ №000476 від 21.02.2020 року (а.с.34); Акт про надання послуг з правової допомоги від 31.01.2024 року по даній справі (а.с.198).

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2021 року по справі № 755/7943/20-ц (провадження № 61-15441св21).

При цьому, згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах «Двойних проти України» (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року, «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268) від 23 січня 2014 року, «Баришевський проти України» (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

З урахуванням вищевикладеного та фактичних обставин справи, виходячи із принципу розумності і справедливості, суд вважає необхідною та доведеною компенсацію судових витрат на правову допомогу у цій справі в сумі 6000, 00 грн. Підстав для стягнення з відповідача ще 9000, 00 гривень - суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И в:

Позов особа_3 до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про стягнення заборгованості із заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (код єдрпоу 21616582, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вулиця [С.] Хороброго, 3) на користь особа_3 , інформація_1 , рнокпп: номер_1 , заборгованість по заробітній платі за період січень-лютий 2021 року та квітень-вересень 2021 року, що становить 66412, 94 (шістдесят шість тисяч чотириста дванадцять) гривень (дев`яносто чотири) копійки, з вирахуванням з цих коштів передбачених законом податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (код єдрпоу 21616582, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вулиця [С.] Хороброго, 3) на користь особа_3 , інформація_1 , рнокпп: номер_1 , компенсацію за 62 (шістдесят два) дня невикористаної щорічної відпустки у розмірі 12017, 46 (дванадцять тисяч сімнадцять) гривень (сорок шість) копійок, з вирахуванням з цих коштів передбачених законом податків та обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (код єдрпоу 21616582, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вулиця [С.] Хороброго, 3) на користь особа_3 , інформація_1 , рнокпп: номер_1 , компенсацію за затримку виплат при звільненні у розмірі 54600, 00 (п`ятдесят чотири тисячі шістсот) гривень, з вирахуванням з цих коштів передбачених законом податків та обов`язкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (код єдрпоу 21616582, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вулиця [С.] Хороброго, 3) на користь особа_3 , інформація_1 , рнокпп: номер_1 , витрати на правову допомогу у розмірі 6000, 00 (шість тисяч) гривень.

На підставі п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення у частині стягнення невиплаченого заробітку за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 23 лютого 2024 року.

суддя: