АТ "ДАЗ": невыплата зарплаты

Дело № 204/9125/19
Производство № 2/204/547/20

Красногвардейский районный суд г.. днепропетровская
49006, г.. Днепр, проспект Пушкина 77-б тел. (056) 371 27 02, [email protected]
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



решение
именем украины

31 марта 2020 Красногвардейский районный суд. Днепропетровска в составе:
председательствующей судьиДубижанськои Т.А.
с участием секретаря [Е.] А.А.
рассмотрев в порядке упрощенного производства дело по иску лицо_1 к Частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» о взыскании невыплаченной заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета и вынужденного прогула и выдачу трудовой книжки, -

В С Т А Н О В И Л:

24 декабря 2019 в суд поступилоисковое заявление особа_1, в которой она просила взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» в пользу задолженность по начисленной и не выплаченной заработной платы за период с 01.06.2019 года по 29.07.2019 года в размере 28 821 грн. без учета удержаний; компенсацию заработной платы за все время задержки проведения искового расчета по день фактического расчета - по состоянию на 31.12.2019 года в размере 117 021 грн., без учета удержаний; компенсациюпотери заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты; компенсацию средней заработной платы за время вынужденного прогула с 01.08.2019 года; обязать ответчика выдать трудовую книжку с должным записью об увольнении на основании поданного заявления об освобождении от 16.07.2019 года - с 29.07.2019 года.
В обоснование требований отмечает, что он работал в должности оператора станков с программным управлением акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод». На основании решения ссновные собрания акционеров внесены изменения в Устав Открытого акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» и зарегистрированы государственным регистратором 28.01.2019 года о переименованию Публичного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» в Частное акционерное общество «Днепропетровский агрегатный завод». Трудовая книжка находится у ответчика, а потому предоставить ее копию он не может. 16 июля 2019 он обратился к ответчику с заявлением об освобождении от роботи по соглашению сторон с 29.07.2019 года. Заявление было подано в департамент по управлению персоналом и социально-бытовых нужд. Его последний рабочий день на предприятии 29 июля 2019. Но по дату обращения в суд с ним не проведено полного расчета при увольнении и не выдан трудовую книжку. Кроме этого, причиной увольнения было то, что ответчик не проводил оплату труда в установленные законодательством сроки. Так на дату увольнения у ответчика образовалась задолженность по выплате ему заробитной платы в период с 1 июня 2019 по дату увольнения. Согласно предоставленным ему расчетных листов размере начисленной и невыплаченной заработной платы составляет: за июнь 2019 - 15393 грн., За июль 2019 - 13428 грн. Средний заработок за все время задержки по день обращения в суд составляет: по август 2019 - 23197 грн., За сентябрь 2019 - 23180 грн., За октябрь 2019 - 24284 грн., За ноябрь 2019 - 23180 грн., за декабрь 2019 - 23180 грн. Общая задолженность по заработной плате за период с 01.06.2019 года по 31.12.2019 года составляет 145 842 грн., В том числе - компенсацию средней заработной платы за время вынужденного прогула с 01.08.2019 года по 31.12.2019 года в размере 117 021 грн . Из-за отсутствия трудовой книжки, которую ему почему-то отказываются выдать, он не имеет возможности трудоустроиться, у него возникли сложности по возможности зарабатывать средства, которые крайне необходимы для личных нужд, обязательных платежей и достойного жизни. В связи с чем истец вынужден обратиться в суд.
4 февраля 2020 от представителя ответчика поступил отзыв на исковое заявление, в котором указывает, что данный иск не подлежит удовлетворению, поскольку доводы истца изложены в иске, не в полном объеме соответствуют действительности и не подтверждаются соответствующими доказательствами. Ответчик действительно имеет задолженность перед истцом, однако меньшую чем заявлено истцом в исковых требованиях. Кроме того, ссылки истца на то, что заработная плаи по ноябрь 2019 составила 23180 грн. и за декабрь 2019 - 23180 грн., не соответствуют действительности, поскольку согласно бухгалтерским учетом истцу за ноябрь 2019 начислено 8830 грн., за декабрь 2019 4415 грн. Поэтому, просит отказать в удовлетворении иска.
Однако, по требованию суда о предоставлении доказательств выдачи истцу трудовой книжки, каких-либо документов ответчик в суд не предоставил.
5 марта 2020 от представителя ответчика поступили дополнительные объяснения, в которых отвовидач отмечает, что в просительной части иска истец просит взыскать задолженность по заработной плате за июнь-июль 2019 в размере 28 821 грн. При этом, согласно данным учета начислений, за указанный период задолженность по заработной плате составляет 26 565 грн. Исковое требование о взыскании среднего заработка указанная истца в размере 117 021 грн. При этом к исковому заявлению истцом вообще не добавлено ни одного расчета, из которого было бы понятно, каким образом и применанням которых формул вычисления истцом были выведены эти суммы. В то же время в соответствии с предоставленной суда официальной справки, задолженность по компенсационным выплатам составляет 94 974 грн. по состоянию на 28.02.2020 года.
Вызов сторон в соответствии с ч. 5 ст. 279 ГПК Украины, в порядке упрощенного производства не осуществлялся, дело рассматривалось по имеющимся в деле материалам.
Изучив и исследовав письменные материалы дела, суд считает, что исковые требования подлежат удовлетворению в н`Связи со следующим.
В соответствии со ст. 12 ГПК Украины гражданское судопроизводство осуществляется на основе состязательности сторон. Участники дела имеют равные права на осуществление всех процессуальных прав и обязанностей, предусмотренных законом. Каждая сторона должна доказать обстоятельства, имеющие значение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
Согласно ч. 1 ст. 233 Кодекса законов о труде Украины, работник может обратиться сзаявлением о разрешении Трудового спора непосредственно в районный, районный в городе, городской или горрайонный суд в трехмесячный срок со дня, когда он узнал или должен был узнать о нарушении своего права, а по делам об увольнении - в месячный срок со дня вручения копии приказа об увольнении либо со дня выдачи трудовой книжки. В случае нарушения законодательства об оплате труда работник имеет право обратиться в суд с иском о взыскании причитающейся ему заработной платы без ограничения каким-якем сроком.
Судом установлено, что особа_1, информация_1, работал в Частное акционерное общество «Днепропетровский агрегатный завод» в должности оператора станков с программным управлением, цех № 11, табельный № 08021.
16 июля 2019 особа_1 подал заявление об увольнении с работы по соглашению сторон. 29 июля 2019 он был уволен с работы по соглашению сторон, на основании ч. 1 ст. 36 КЗоТ.
Согласно ч. 1 ст. 94 КЗоТ Украины, заработная плата - это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которую владелец или уполномоченный им орган выплачивает работнику за выполненную им работу.
Согласно положениям статьи 115 КЗоТ Украины и статьи 24 Закона Украины «Об оплате труда», заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия такихорганов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата. В случае если день выплаты заработной платы совпадает с выходным, праздничным или нерабочим днем, заработная плата выплачивается накануне.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины, собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнениявыдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Согласно ч. 1 ст. 116 КЗоТ Украины, при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихсяработнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм.
Однако, в день увольнения ответчик не выдал трудовую книжку истцу и не провёл с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Фактически к этому времени истец трудовую книжку не получил, полный расчет ответчик не произвел.
Размер задолженности начисленной, но не выплаченной истцу заработной платы при увольнении, по расчетам истеца составляет 28821 грн.
Однако, согласно предоставленной Частным акционерным обществом «Днепропетровский агрегатный завод» справки № 70-72-3 от 2 марта 2020 года, сумма начисленной, но не выплаченной заработной платы на 28 февраля 2020 составляет 26 565 грн., И состоит из: июнь 2019 - 15393 грн., июль 2019 - 11172 грн.
Поэтому, с учетом вышеуказанного, суд считает необходимым взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» в пользу освба_1 задолженность по заработной плате в размере 26 565 грн. и обязать Частное акционерное общество «Днепропетровский агрегатный завод» выдать особа_1 его трудовую книжку.
Что касается требования о взыскании среднемесячного заработка за время задержки расчета в размере 117 021 грн., То суд приходится к следующим выводам.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статьяхи 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
В пункте 25 (абз.5) постановления Пленума Верховного Суда Украины № 13 от 24 декабря 1999 года «О практике применения законодательства об оплате труда» судам разъяснено, что неоправданно расчета с работником в день увольнения или, если в этот день он не был на работе, на следующий день после его зоветрнення с требованием о расчете является основанием для применения ответственности, предусмотренной ст. 117 КЗоТ. В этом случае течение трехмесячного срока обращения в суд начинается со следующего дня после проведения указанных выплат независимо от продолжительности задержки расчета.
Расчет среднего заработка проведения судом в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 года №100 (далее - Порядок).
Абзацем третьим пуНКТУ 2 указанной нормы определено, что среднемесячная заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана соответствующая выплата.
Абзац четвертый пункта 2 указанной нормы определено, что если в течение последних двух календарных месяцев работник не работал, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие два месяца работы. Если и в течение этих месяцев работник не отработал ни одного рабочего дня, средняя заритна плата исчисляется в соответствии с последним абзацем пункта 4 настоящего Порядка.
По содержанию абзаца первого пункта 8 Порядка исчисления выплат производится путем умножения среднедневного (почасового) заработка на число рабочих дней / часов. Среднедневная (повременная) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов).
Согласно предоставленной справки № 70-70-3 от 02.03.2020 года, ОСОБА_1начислялась следующая заработная плата: март 2019 - 19035 грн. 08 коп., Апрель 2019 - 17000 грн., Май 2019 - 12233 грн. 81 коп., Июнь 2019 - 20035 грн. 65 коп., Июль 2019 - 16193 грн. 32 коп.
Как следует из табеля учета рабочего времени особа_1 по июль 2019 у него было 9 дней временной нетрудоспособности, по июнь 2019 у него было 9 дней временной нетрудоспособности, по май 2019 у него было 9 дней временной нетрудоспособности.Итак, для вычисления среднемесячной заработной платы необходимо учитывать выплаты за последние два календарных месяца работы, полностью отработаны, то есть апрель и март 2019.
Таким образом, среднечасовая заработная плата истца за последние два отработанных месяца составляет 36 035, 08 грн. сумма начисленной заработной платы за 2 месяца, разделенных на количество отработанных рабочих часов за эти два месяца (107, 88 + 108 = 215, 88) = 166, 92 грн. средне часовая заработная плата. В свой очередь, среднедневная заработная плата будет составлять 166, 92 грн. х 8 ч. = 1 335, 36 грн. Суд отмечает, что средний заработок рассчитывается за период, начиная со дня, следующего за днем ​​увольнения, то есть 30 июля 2019 и по день вынесения решения - 31.03.2020 года. Количество рабочих дней за период с 30.07.2019 года по 31.03.2020 года включительно составляет 170 дней.
Таким образом, размер среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и выдачи трудовой книжки, а именно за период с 30.07.2019 года по 31.03.2020 года включительно составляет 170 дней х 1 335, 36 грн. = 227 011, 20 грн.
Согласно ч. 1 ст. 17 ГПК Украины, суд рассматривает дела не иначе как по обращению лица, поданному в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Учитывая, что сумма среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и выдачи трудовой книжки составляет 227 011, 20 грн., А позытелем заявлено размер среднего заработка в сумме 117 021 грн., а суд не может выходить за пределы исковых требований, суд приходит к выводу, что с ответчика подлежит взысканию в пользу истца сумму среднего заработка за время задержки расчета при увольнении и выдачи трудовой книжки по день вынесения решения в размере 117 021 грн.
Что касается отдельного требования истца о взыскании с ответчика компенсации средней заработной платы за время вынужденного прогула с 01.08.2019 года, то следует отметитьследующее.
Согласно ч. 1 ст. 117 КЗоТ, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса, при отсутствии спора об их размере предприятие, учреждение, организация должны выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно ч. 5 ст. 235 КЗоТ, в случае задержки выдачи трудовой книжки по вине собственника или уполномоченного им органа работникове выплачивается средний заработок за все время вынужденного прогула.
В положениях статьи 117, 235 КЗоТ Украины говорится об ответственности работодателя в виде взыскания среднего заработка за время одного и того же прогула работника для компенсации ему потерь от неполучения зарплаты или невозможности трудоустройства.
Однако, двойное взыскание среднего заработка невозможно, поскольку это будет не пение мерно с правами работающего работника, получает одну зарплату.
К такому же выводу дишла коллегия судей Верховного Суда Украины в своем постановлении № 6-2912цс16 от 18.01.2017 года.
Поэтому, в удовлетворении требования истца о взыскании с ответчика суммы двойной компенсации среднего заработка с 01.08.2019 года, необходимо отказать.
Что касается требования истца о взыскании с ответчика компенсации потери заработной платы в связи с нарушениями сроков ее выплаты, то данная требование также не подлежит удовлетворению, поскольку истцом не указано какая сумма подлежит взысканию но не надРано расчета такой компенсации.
Согласно п. 2 ч. 1 ст. 430 ГПК Украины суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
В соответствии с требованиями ч. 1, 6 ст. 141 ГПК Украины, судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований. Если сторона, в пользу которой принято решение, освобождены от уплаты судебных расходов, с другой стороны взыскиваются судебные расходы в пользу лиц, их понесли, пропорционально удовлетворенной или отклоненной части требований, а другая часть компенсируется за счет государства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
Как следует из иска, истцом заявлено три требования, по одной из которых он освобожден от уплаты судебного сбора, а по второй требованием ним уплачено 1171 грн. Поскольку требования истца удовлетворении частично, то с ответчика в пользу истца необходимо взыскать судебный сбор уплачен за подачу иска в размере 1171 грн., А также за вымоги о взыскании заработной платы и выдачу трудовой книжки с ответчика в пользу государства в размере 1536 грн. 80 коп. (768 грн. 40 коп. + 768 грн. 40 коп. = 1536 грн. 80 коп.).
На основании изложенного и руководствуясь ст. ст. 47, 94, 115, 116, 117, 233 КЗоТ Украины, Законом Украины «Об оплате труда», ст. ст. 4, 12, 76-82, 133, 141, 259, 263-265, 268, 272, 274-279, 430 ГПК Украины, суд -
Р Е Ш И Л:

Иск особа_1 (адрес регистрации: адрес_1, идентификационный номер номер_2) в Приватного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» (адрес местонахождения: г.. Днепр, ул. Щепкина, д. 53, егрпоу 14311614) о взыскании невыплаченной заработной платы, среднего заработка за время задержки расчета и вынужденного прогула и выдачу трудовой книжки - удовлетворить частично.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате в размере 26 565 грн., Средний заработок за время повтораки расчета при увольнении и вынужденный прогул в размере 117 021 грн., судебные расходы в размере 1171 грн., а всего 144 757 грн.
Обязать Частного акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» выдать особа_1 его трудовую книжку.
В удовлетворении остальных исковых требований - отказать.
Взыскать с Открытого акционерного общества «Днепропетровский агрегатный завод» в пользу государства судебный сбор в размере 1536 грн. 80 коп.
Допустить по делу немедленное исполнение решения в частивзыскании начисленной, но не выплаченной заработной платы, в пределах суммы платежа за один месяц.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Днепровский апелляционный суд через Красногвардейский районный суд. Днепропетровская путем подачи в 30-дневный срок со дня принятия решения апелляционной жалобы. Участник дела, которому полное решение суда не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование, если апелляционнаяа жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.

Судья Т. А. [Д.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

Справа № 204/9125/19
Провадження № 2/204/547/20

красногвардійський районний СУД м. дніпропетровська
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, [email protected]
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



рішення
іменем україни

31 березня 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
за участю секретаря Єфімової А.О.
розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку і вимушеного прогулу та видачу трудової книжки, -

В С Т А Н О В И В :

24 грудня 2019 року до суду надійшла позовна заява особа_1 , в якій вона просила стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на її користь заборгованість з нарахованої та не виплаченої заробітної плати за період з 01.06.2019 року по 29.07.2019 року у розмірі 28 821 грн. без урахуванням утримань; компенсацію заробітної плати за весь час затримки проведення позовного розрахунку по день фактичного розрахунку - станом на 31.12.2019 року у розмірі 117 021 грн., без урахування утримань; компенсацію втрати заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати; компенсацію середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.08.2019 року; зобов`язати відповідача видати трудову книжку з належним записом про звільнення на підставі поданої заяви про звільнення від 16.07.2019 року - з 29.07.2019 року.
В обґрунтування вимог зазначає, що він працював на посаді оператора верстатів з програмним керуванням Акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод». На підставі рішення загальних зборів акціонерів внесені зміни до Статуту Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» та зареєстровані державним реєстратором 28.01.2019 року про перейменуванню Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» у Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський агрегатний завод». Трудова книжка знаходиться у відповідача, а тому надати її копію він не може. 16 липня 2019 року він звернувся до відповідача із заявою про звільнення з роботи за згодою сторін з 29.07.2019 року. Заяву було подано до департаменту з управління персоналом та соціально-побутових потреб. Його останній робочий день на підприємстві 29 липня 2019 року. Але по дату звернення до суду із ним не проведено повного розрахунку при звільненні та не видано трудову книжку. Окрім цього, причиною звільнення було те, що відповідач не проводив оплату праці у встановлені законодавством строки. Так на дату звільнення у відповідача виникла заборгованість з виплати йому заробітної плати в період з 01 червня 2019 року по дату звільнення. Відповідно до наданих йому розрахункових листів розмірі нарахованої та невиплаченої заробітної плати становить: за червень 2019 року - 15 393 грн., за липень 2019 року - 13 428 грн. Середній заробіток за весь час затримки по день звернення до суду складає: за серпень 2019 року - 23 197 грн., за вересень 2019 року - 23 180 грн., за жовтень 2019 року - 24 284 грн., за листопад 2019 року - 23 180 грн., за грудень 2019 року - 23 180 грн. Загальна заборгованість із заробітної плати за період з 01.06.2019 року по 31.12.2019 року складає 145 842 грн., у тому числі - компенсацію середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.08.2019 року по 31.12.2019 року в розмірі 117 021 грн. Через відсутність трудової книжки, яку йому чомусь відмовляються видати, він не має можливості працевлаштуватись, у нього виникли складнощі щодо можливості [censored] кошти, які вкрай необхідні для особистих потреб, обов`язкових платежів та гідного життя. У зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду.
4 лютого 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що даний позов не підлягає задоволенню, оскільки доводи позивача викладені у позові, не в повному обсязі відповідають дійсності та не підтверджуються відповідними доказами. Відповідач дійсно має заборгованість перед позивачем, однак меншу аніж заявлено позивачем у позовних вимогах. Крім того, посилання позивача на те, що заробітна плата за листопад 2019 року склала 23 180 грн. та за грудень 2019 року - 23 180 грн., не відповідають дійсності, оскільки згідно з бухгалтерським обліком позивачу за листопад 2019 року нараховано 8 830 грн., за грудень 2019 року 4 415 грн. Тому, просить відмовити у задоволенні позову.
Однак, на вимогу суду щодо надання доказів видачі позивачу трудової книжки, будь яких документів відповідач до суду не надав.
5 березня 2020 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначає, що в прохальній частині позову позивач просить стягнути заборгованість по заробітній платі за червень-липень 2019 року у розмірі 28 821 грн. При цьому, відповідно до даних обліку нарахувань, за зазначений період заборгованість по заробітній платі складає 26 565 грн. Позовна вимога про стягнення середнього заробітку зазначена позивача у розмірі 117 021 грн. При цьому до позовної заяви позивачем взагалі не додано жодного розрахунку, з якого б було зрозуміло, яким чином та застосуванням яких формул обчислення позивачем було виведено ці суми. У той же час відповідно до наданої суду офіційної довідки, заборгованість з компенсаційних виплат складає 94 974 грн. станом на 28.02.2020 року.
Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх [censored] суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з наступним.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення Трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Судом встановлено, що особа_1 , інформація_1 , працював у Приватному акціонерному товаристві «Дніпропетровський агрегатний завод» на посаді оператора верстатів з програмним керуванням, цех № 11, табельний № 08021 .
16 липня 2019 року особа_1 подав заяву про звільнення з роботи за згодою сторін. 29 липня 2019 року його було звільнено з роботи за згодою сторін, на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно положень статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Однак, у день звільнення відповідач не видав трудову книжку позивачу та не провів з ним розрахунок в строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Фактично до цього часу позивач трудову книжку не отримав, повний розрахунок відповідач не провів.
Розмір заборгованості нарахованої, але не виплаченої позивачу заробітної плати при звільненні, за розрахунками позивача складає 28 821 грн.
Проте, згідно наданої Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський агрегатний завод» довідки № 70-72-3 від 2 березня 2020 року, сума нарахованої, але не виплаченої заробітної плати станом на 28 лютого 2020 року становить 26 565 грн., та складається з: червень 2019 року - 15 393 грн., липень 2019 року - 11 172 грн.
Тому, з урахуванням вищевказаного, суд вважає необхідним стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 26 565 грн. та зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський агрегатний завод» видати особа_1 його трудову книжку.
Що стосується вимоги про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 117 021 грн., то суд приходиться до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У пункті 25 (абз.5) постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування законодавства про оплату праці» судам роз`яснено, що, непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Розрахунок середнього заробітку проведено судом у відповідності з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі - Порядок).
Абзацом третім пункту 2 вказаної норми визначено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, які передували події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Абзацом четверти пункту 2 вказаної норми визначено, що якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
За змістом абзацу першого пункту 8 Порядку обчислення виплат провадиться шляхом множення середньоденного (погодинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (погодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Згідно наданої довідки № 70-70-3 від 02.03.2020 року, особа_1 нараховувалась наступна заробітна плата: березень 2019 року - 19 035 грн. 08 коп., квітень 2019 року - 17 000 грн., травень 2019 року - 12 233 грн. 81 коп., червень 2019 року - 20 035 грн. 65 коп., липень 2019 року - 16 193 грн. 32 коп.
Як вбачається з табелю обліку робочого часу особа_1 , за липень 2019 року у нього було 9 днів тимчасової непрацездатності, за червень 2019 року у нього було 9 днів тимчасової непрацездатності, за травень 2019 року у нього було 9 днів тимчасової непрацездатності. Отже, для обчислення середньомісячної заробітної плати необхідно брати до уваги виплати за останні два календарні місяці роботи, повністю відпрацьовані, тобто квітень та березень 2019 року.
Таким чином, середньогодинна заробітна плата позивача за останні два відпрацьованих місяці становить: 36 035, 08 грн. сума нарахованої заробітної плати за 2 місяці, поділених на кількість відпрацьованих робочих годин за ці два місяці (107, 88 + 108 = 215, 88) = 166, 92 грн. середньо годинна заробітна плата. В свою чергу, середньоденна заробітна плата складатиме 166, 92 грн. х 8 год. = 1 335, 36 грн. Суд зазначає, що середній заробіток розраховується за період, починаючи з дня, наступного за днем звільнення, тобто 30 липня 2019 року і по день винесення рішення - 31.03.2020 року. Кількість робочих днів за період з 30.07.2019 року по 31.03.2020 року включно складає 170 днів.
Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та видачі трудової книжки, а саме за період з 30.07.2019 року по 31.03.2020 року включно складає: 170 днів х 1 335, 36 грн. = 227 011, 20 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та видачі трудової книжки складає 227 011, 20 грн., а позивачем заявлено розмір середнього заробітку у сумі 117 021 грн., а суд не може виходити за межі позовних вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та видачі трудової книжки по день винесення рішення в розмірі 117 021 грн.
Що стосується окремої вимоги позивача про стягнення з відповідача компенсації середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01.08.2019 року, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
У положеннях статтей 117, 235 КЗпП України йдеться про відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час одного й того ж прогулу працівника задля компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.
Однак, подвійне стягнення середнього заробітку неможливе, оскільки це буде не спів мірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату.
Такого ж висновку дійшла колегія суддів Верховного Суду України у своїй постанові № 6-2912цс16 від 18.01.2017 року.
Тому, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми подвійної компенсації середнього заробітку з 01.08.2019 року, необхідно відмовити.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача компенсації втрати заробітної плати у зв`язку з порушеннями термінів її виплати, то дана вимогу також не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не вказано яка сума підлягає стягненню та не надано розрахунку такої компенсації.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Відповідно до вимог ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з позову, позивачем заявлено три вимоги, за однією з яких він звільнений від сплати судового збору, а за другою вимогою ним сплачено 1 171 грн. Оскільки, вимоги позивача задоволенні частково, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір сплачений за подачу позову у розмірі 1 171 грн., а також за вимоги про стягнення заробітної плати та видачу трудової книжки з відповідача на користь держави у розмірі 1 536 грн. 80 коп. (768 грн. 40 коп. + 768 грн. 40 коп. = 1 536 грн. 80 коп.).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 47, 94, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», ст. ст. 4, 12, 76-82, 133, 141, 259, 263-265, 268, 272, 274-279, 430 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:

Позов особа_1 (адреса реєстрації: адреса_1 , ідентифікаційний номер номер_2 ) до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Щепкіна, буд. 53, єдрпоу 14311614) про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку і вимушеного прогулу та видачу трудової книжки - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 26 565 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та вимушений прогул у розмірі 117 021 грн., судові витрати у розмірі 1 171 грн., а всього 144 757 грн.
Зобов`язати Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» видати особа_1 його трудову книжку.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь держави судовий збір у розмірі 1 536 грн. 80 коп.
Допустити по справі негайне виконання рішення в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т. О. [Д.]