АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

Производство № 2/229/1108/2019
ЕУН 229/4991/19
решение
именем украины

6 декабря 2019 г.. Дружковка
Дружковский городской суд Донецкой области в составе:
председательствующего судьи истопник А.Н.,
с участием секретаря судебного заседания [В.] А.Д.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда. Дружковки гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «УкрРусские железная дорога «о взыскании задолженности по заработной плате,

В:

истец особа_1 обратилась в суд с иском к ответчику, в котором просит взыскать с ответчика в ее пользу сумму задолженности по заработной плате за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 в размере 14821, 17 грн. Обосновывает свои требования тем, что с 8 июля 2016 по 17 июля 2017 она работала оператором при дежурном по стАнцио производственного подразделения «Станция Ясиноватая» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» публичного акционерного общества «Украинская железная дорога». С марта 2017 ответчик прекратил выплату ему заработной платы. Приказом начальника структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» ОАО «Укрзализныця» от 17 марта 2017 №236 / ДНД было положено начало простоя по 20 марта 2017 для всех. Истец была уволена с работы 17 июля 2017 на основании п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины в связи с сокращением штата. На день увольнения ответчик перед истцом задолженность по выплате заработной платы за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 в сумме 18336, 45 грн. (Сумма заработной платы определена без удержания налога и других обязательных платежей). С учетом налогов и других обязательных платежей размер задолженности по заработнойплате составляет 14821, 17 грн. При увольнении с истцом был осуществлен расчет по заработной плате.
В судебное заседание истец не явился. О времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, своевременно, однако предоставил заявление о рассмотрении дела в ее отсутствие.
Представитель ответчика в судебное заседание не явился. О времени и месте рассмотрения дела извещен надлежащим образом, своевременно, о причинах неявки суду не сообщил.
4 октября 2019 представитель АО «Укрзализныця» предоставил суду отзыв на исковое заявление. Просил рассматривать дело без его участия (а.с.26−30).
Суд принял решение о рассмотрении дела в отсутствие сторон.
Исследовав доказательства по делу, суд установил следующее.
Судом установлено, что согласно трудовой книжки особа_1 с 8 июля 2016 по 17 июля 2017 находилась в трудовых отношениях с ответчиком, занимала должность работала оператором при дежурном по станции производственного подразделения «Станция Ясиноватая» структурного подразделения «Донецкая дирекция зализничних перевозок «регионального филиала» Донецкая железная дорога «публичного акционерного общества» Украинская железная дорога «. 17 июля 2017 особа_1 освобожден от занимаемой должности в связи с сокращением штата согласно п.1 ст. 40 КЗоТ Украины (а.с.05−06).
Согласно заключению Торгово-промышленной палаты Украины от 16 января 2018 № 126/2 / 21−10.2 предотвращения выполнения ПАО «Украинская железная дорога» региональным филиалом «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога» обязанностей, предусмотренных законодавством Украины о труде, в частности, ст.ст.115, 116 КЗоТ Украины вызвано воздействием форс-мажорных обстоятельств (обстоятельств непреодолимой силы), а именно: актами терроризма на территориях города Донецка Донецкой области; длительными перерывами в работе транспорта, регламентированными условиями соответствующих решений и актами государственных органов власти, на текущую дату продолжают действовать и дату окончания их действия установить невозможно. Эти форс-мажорные обстоятельства являются чрезвычайными, непредсказуемыми и имеют неизбежный характер, их действия нельзя избежать при обычных обстоятельствах при всей осмотрительности обязательственного стороны по трудовому договору, которой является ОАО «Украинская железная дорога» региональный филиал «Донецкая железная дорога» ПАО «Украинская железная дорога», они объективно влияют на ее обязанности, предусмотренные законодательством Украины, в частности ст.ст.115, 116 КЗоТ Украины и делают невозможным их выполнение. Такие форс-мажорные обстоятельства (обстоятельства непреодолимой силы) являются основаниями для освобождения от ответственности обязательственного сторони, какова ПАО «Украинская железная дорога региональный филиал» Донецкая железная дорога ПАО «Украинская железная дорога» за невыполнение обязанностей, предусмотренных законодательством Украины, в частности ст 115, 116 КЗоТ Украины, учитывая субсидиарное применение ст.4 КЗоТ Украины и ст.ст.9, 263, 617 ГК Украины.
Согласно указанного заключения Торгово-промышленной палаты Украины от 16 января 2018 потеря контроля и доступа ПАО «Украинская железная дорога» в производственных мощностей и иного имущества по адресу: АДРЕС_1, в том числе, к оригиналам приказов, личных дел работников, должностных инструкций, табелей учета рабочего времени, экземпляров отчетов, которые подавались в контролирующие органы, компьютерной техники с установленным программным обеспечением трудовых отношений с работниками, начиная с 20 марта 2017 по структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок», когда фактически вышло из-под контроля управления вышеуказанными производственными мощностями, лишило возможности ПАО«Украинская железная дорога» выполнить обязательства перед освободившимися работниками согласно ст.ст.47, 83, 115, 116 КЗоТ Украины, а именно каждом уволенному работнику структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога ПАО» Украинская железная дорога » выдать надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести расчет.
Постановлением Кабинета Министров Украины «Об образовании публичного акционерного общества» Украинская железная дорога «от 25 июня 2014 № 200, принятой в соответствии с Законом Украины «Об особенностях образования публичного акционерного общества железнодорожного транспорта общего пользования», решено образовать Публичное акционерное общество «Украинская железная дорога» на базе Государственной администрации железнодорожного транспорта, предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, реорганизуемых путем слияния, в том числе на базе Государственного предприятия «Донецкая железная дорога», согласно приложению № 1.
21 октября 2015 року в Едином государственном реестре проведения государственной регистрации ПАО «Украинская железная дорога».
«Государственное предприятие Донецкая железная дорога» реорганизовано путем слияния в региональный филиал «Донецкая железная дорога» Публичного акционерного общества «Украинская железная дорога», и является региональным филиалом данного общества. Факт нахождения истца в трудовых отношениях с ответчиком подтверждается записями в ее трудовой книжке, приказом о прекращении Трудового договора. Последняя запись в трудовой книжке истцасделано ответчиком. Таким образом, суд считает, что ПАО «Украинская железная дорога» является надлежащим ответчиком по делу.
Статьей 43 Конституции Украины закреплено право на труд и заработную плату, каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом.
Согласно ст 94, 97 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган должны выплачивать заработную плату за выполненную работу и не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.
В соответствии со ст. 21 Закона Украины «Об оплате труда», работник имеет право на оплату своего труда, в соответствии с актами законодательства и коллективного договора, на основании заключенного Трудового договора, а согласно ст. 22 этого Закона, субъекты организации оплаты труда не имеют права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениемы и коллективными договорами.
В соответствии с требованиями ст. 116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно сообщити работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно ст. 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод, каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности; никто не может быть лишен своего имущества иначе как в интересах общества и на условиях, пепредусмотренном законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (в частности, например, дело «Суханов и [И.] против Украины» заявления № 68385/10 и 71378/10, а также дело «Принц Лихтенштейна Ганс-Адам II против Германии», заявление N9 42527/98 и т.п.) «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере «законное ожидание» / «правомерное ожидание» (legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
Европейский Суд по правам человека неоднократно указывал, что владением, на которое распространяются гарантии ст. 1 Протокола № 1 также имущественные интересы, требования имущественного характера, социальные выплаты, по которым лицо имеет правомерное ожидание, что такие требования будут удовлетворены.
Таким образом, учитывая то, что право человека на заработную плату гарантированное Конституцией Украины, нормами КЗоТ Украины, Законом Украины «Об оплате труда», истец перебувала с ответчиком в трудовых отношениях по 17 июля 2017 года, но при увольнении не получила все принадлежащие ей платежи, имущественные требования истца по их получению соответствуют критериям правомерных ожиданий в понимании практики Европейского Суда по правам человека и нормам действующего законодательства Украины.
Как следует из разъяснений изложенных в п. 12 постановления Пленума Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел № 14 от 23.12.2011 года, к заявлению должен быть приложен доказы пребывания заявителя в трудовых отношениях с должником, а подтверждением суммы, взимаемой может быть любой надлежаще оформленный документ, указывающий на размер начисленной заработной платы и компенсации за нарушение сроков ее выплаты, в частности, справка бухгалтерии должника, расчетный лист или копия платежной ведомости и тому подобное.
Предоставленных ответчиком справки, ведомости на выплату денег № 28 по март 2017 вбачаться, что только за март 2017 особа_1 начислено всего 4405, 76 грн., До выдачи 3503, 38 грн. То есть из указанных документов, усматривается что особа_1 13 июля 2017 получила заработную плату за март 2017 года в сумме 2186, 20 грн. Так, истец получила часть заработной платы за март 2017 года, чем опровергается ее утверждение о том, что за указанный месяц она вообще не получала заработную плату, однако включила ее в свой расчет. Истцом данная информация не опровергнута.
Таким образом, имеющиеся различия в информации, предоставленной ответчикомм, а именно справке о доходах, сведениях о выплате денег и расчета оплаты средней зарплаты проведенного истцом.
Указанное выше не согласуется с расчетными листами, которые были предоставлены истцом, согласно которым ей была начислена заработная плата за март 2017 — 4405, 76 грн., Указана сумма к выплате (с учетом проведенных удержаний налогов и взносов): за март -3503, 38 грн., за апрель 2017 всего начислено — 2621, 41 грн., указана сумма к выплате (с учетом проведених удержания налогов и взносов): за апрель — 2084, 51 грн., за май 2017 всего начислено — 642, 99 грн., указана сумма к выплате (с учетом проведенных удержаний налогов и взносов): за май — 511, 29 грн ., плату за июнь 2017 — 232, 28 грн., указана сумма к выплате (с учетом проведенных удержаний налогов и взносов): по июнь 2017 — 184, 70 грн., за июль 2017 — 10434, 10 грн., указана сумма к выплате (с учетом проведенных удержаний налогови взносов) за июль -8357, 29 грн. (л.д. 09−13).
Поскольку указанные данные ответчиком частично, а не опровергнуты, а также с учетом положений части первой статьи 76 ГПК Украины, согласно которой доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела, суд приходит к выводу, что доказательства предоставленные истцом относительно имеющейся задолженаности по заработной плате за март 2017, апрель 2017, май 2017 года, июнь 2017, июль 2017 года является надлежащими, допустим, достоверными и достаточными и нашли свое подтверждение в судебном заседании.
Согласно п. 14.1.180 Налогового кодекса Украины, налоговый агент по налогу на доходы физических лиц — юридическое лицо (его филиал, отделение, другое обособленное подразделение), самозанятое лицо, представительство нерезидента — юридического лица, инвестор (оператор) по соглашению о распОдил продукции, которые независимо от организационно-правового статуса и способа обложения другими налогами и / или формы начисления (выплаты, предоставления) дохода (в денежной или неденежной форме) обязаны начислять, удерживать и уплачивать налог, предусмотренный разделом IV настоящего Кодекса, в бюджет от имени и за счет физического лица с доходов, выплачиваемых такому лицу, вести налоговый учет, подавать налоговую отчетность контролирующим органам и нести ответственность за нарушение егонорм в порядке, предусмотренном статьей 18 и разделом IV настоящего Кодекса
Статтею168 Налогового кодекса Украины предусмотрен порядок начисления, удержания и уплаты (перечисления) налога в бюджет.
168.1. Налогообложение доходов, начисленных (выплаченных, предоставленных) налогоплательщику налоговым агентом.
168.1.1. Налоговый агент, который начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя вавку налога, определенную в статье 167 настоящего Кодекса.
168.1.2. Налог уплачивается (перечисляется) в бюджет при выплате налогооблагаемого дохода единым платежным документом. Банки принимают платежные документы на выплату дохода только при условии одновременного представления расчетного документа на перечисление этого налога в бюджет.
Согласно ч.5 п.6 Постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» № 13 от 24.12.1999 года, удовлетворяеткая требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Учитывая, что заработная плата истицы составляет 18336, 45 гривен, то после удержания из нее налога и других обязательных платежив к выплате будет сумма 14641, 17 гривен.
Как следует из искового заявления, истица просила взыскать 14821, 17 гривен, как заработную плату за март-июль 2017 (без учета полученного заработка за первую половину марта 2017 в размере 2186, 20 грн.), Что является суммой с начислением налога и военного сбора.
Суд считает, что поскольку предметом спора является именно заработная плата за март-июль 2017 года, то увеличение ее размера до 18336, 45 гривен не является увеличением исковых требований, соответственно не является выходом за пределы исковых требований, поскольку именно эта сумма в прилагаемых к исковому заявлению расчетах (а.с.09−13) и именно эта сумма подлежит налогообложению при ее выплате в качестве заработной платы.
Учитывая предоставленные ответчиком доказательства получения истицей частично заработной платы за март 2017 в размере 2186, 20 гривен, суд считает, что с ответчика в пользу истицы подлежит взысканию задолженность по заработной плате за март-июль 2017 в размере 16150, 25 гривень (по вычетом частичной заработной платы в сумме 2186, 20 грн.).
Таким образом, сумма задолженности по заработной плате ответчика перед истицей составляет 16150, 25 грн. без удержания налога и других обязательных платежей.
В соответствии с положениями ч. 1 ст. 141 ГПК Украины и Закона Украины «О судебном сборе» с ОАО «Украинская железная дорога» в пользу государства подлежит взысканию судебный сбор в сумме 768 грн. 40 коп.
Руководствуясь ст.ст. 4, 5, 10−13, 76−81, 89, 258, 259, 263−265, 273, 279, 430 ГПК Украины, суд

принял:

Иск особа_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате, удовлетворить.
Взыскать с акционерного общества «Украинская железная дорога», егрпоу 40075815, находящегося по адресу: ул. Тверская, 5, г. Киев, в пользу особа_1, информация_1, рнокпп номер_1, зарегистрированной по адресу: адрес_2, задолженность по заработной плате за период с 1 марта 2017 року по 17 июля 2017 года в сумме 16 150 (шестнадцать тысяч сто пятьдесят) грн.25 коп., без удержания налога и других обязательных платежей.
Решение в части взыскания заработной платы за март 2017 года в сумме 3503 (три тысячи пятьсот) грн. 38 коп. предоставить к немедленному исполнению.
Сумма заработной платы определена без удержания налога и других обязательных платежей.
Обязать акционерное общество «Украинская железная дорога» (егрпоу 40075815) осуществить содержание из суммы задолженности по зарабитной плате предусмотрены законом налоги и другие обязательные платежи.
Взыскать с публичного акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу государственного бюджета судебные издержки в сумме 768 (семьсот шестьдесят восемь) рублей. 40 коп.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляцийной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда может быть подана в Донецкий апелляционный суд через Дружковский городской суд Донецкой области в течение тридцати дней со дня его провозглашения, а в случае объявления только вводной и резолютивной части судебного решения или в случае рассмотрения дела без уведомления (вызова) участников дела — со дня составленияя полного судебного решения.
Полное судебное решение составлено 6 декабря 2019.

Судья: А. М. Лакей

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Провадження № 2/229/1108/2019
ЄУН 229/4991/19
рішення
іменем україни

06 грудня 2019 року м. Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Грубника О.М.,
за участю секретаря судового засідання Варламової О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківки цивільну справу за позовом особа_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати,

встановив:

позивач особа_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на її користь суму заборгованості по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року у розмірі 14821, 17 грн. Обґрунтовує свої вимоги тим, що з 08 липня 2016 року по 17 липня 2017 року вона працювала оператором при черговому по станції виробничого підрозділу «Станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». З березня 2017 року відповідач припинив виплату їй заробітної плати. Наказом начальника структурного підрозділу«Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 17 березня 2017 року №236/днд було встановлено початок простою з 20 березня 2017 року для всіх. Позивач була звільнена з роботи 17 липня 2017 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату. На день звільнення відповідач мав перед позивачем заборгованість по виплаті заробітної плати за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року у сумі 18336, 45 грн. (сума заробітної плати визначена без утримання податку й інших обов`язкових платежів). З урахуванням податків та інших обов`язкових платежів розмір заборгованості по заробітній платі складає 14821, 17 грн. При звільненні з позивачем не було здійснено розрахунок по заробітній платі.
В судове засідання позивач не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, своєчасно, проте надав заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.
04 жовтня 2019 року представник АТ «Укрзалізниця» надав суду відзив на позовну заяву. Просив розглядати справу без його участі (а.с.26−30).
Суд прийняв рішення про розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши докази по справі, суд встановив таке.
Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки особа_1 з 08 липня 2016 року по 17 липня 2017 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем, обіймала посаду працювала оператором при черговому по станції виробничого підрозділу «Станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». 17 липня 2017 року особа_1 звільнено із займаної посади у зв`язку зі скороченням штату згідно п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.05−06).
Згідно висновку Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21−10.2 унеможливлення виконання ПАТ «Українська залізниця» регіональною філією «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» обов`язків, передбачених законодавством України про працю, зокрема, ст.ст.115, 116 КЗпП України спричинено впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: актами тероризму на територіях міста Донецька Донецької області; тривалими перервами в роботі транспорту, регламентованими умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, які на поточну дату продовжують діяти і дату закінчення їх дії встановити неможливо. Ці форс-мажорні обставини є надзвичайними, непередбаченими і мають неминучий характер, їх дії не можна уникнути за звичайних обставин при всій обачливості зобов`язальної сторони за трудовим договором, якою є ПАТ «Українська залізниця» регіональна філія «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», вони об`єктивно впливають на її обов`язки, передбачені законодавством України про працю, зокрема ст.ст.115, 116 КЗпП України та унеможливлюють їх виконання. Такі форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є підставами для звільнення від відповідальності зобов`язальної сторони, якою є ПАТ «Українська залізниця регіональна філія «Донецька залізниця ПАТ «Українська залізниця» за невиконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю, зокрема ст.ст. 115, 116 КЗпП України, враховуючи субсидіарне застосування ст.4 КЗпП України та ст.ст.9, 263, 617 ЦК України.
Відповідно до зазначеного висновку Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року втрата контролю і доступу ПАТ «Українська залізниця» до виробничих потужностей та іншого майна за адресою: адреса_1, в тому числі, до оригіналів наказів, особових справ працівників, посадових інструкцій, табелів обліку робочого часу, примірників звітів, що подавались до контролюючих органів, комп`ютерної техніки із встановленим програмним забезпеченням трудових відносин з працівниками, починаючи з 20 березня 2017 року щодо структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень», коли фактично вийшло з-під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями, позбавило можливості ПАТ «Українська залізниця» виконати зобов`язання перед вивільненими працівниками згідно зі ст.ст.47, 83, 115, 116 КЗпП України, а саме кожному звільненому працівнику структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця ПАТ «Українська залізниця» видати належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 25 червня 2014 року № 200, прийнятої у відповідності до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», вирішено утворити Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі, на базі Державного підприємства «Донецька залізниця», згідно додатку № 1.
21 жовтня 2015 року в Єдиному державному реєстрі проведено державну реєстрацію ПАТ «Українська залізниця».
«Державне підприємство Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», та є регіональною філією даного товариства. Факт знаходження позивача в трудових відносинах з відповідачем підтверджується записами в її трудовій книжці, наказом про припинення Трудового договору. Останній запис в трудовій книжці позивача зроблено відповідачем. Таким чином, суд вважає, що ПАТ «Українська залізниця» є належним відповідачем у справі.
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст.ст. 94, 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган мають виплачувати заробітну плату за виконану роботу та не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці, відповідно до актів законодавства і колективного договору, на підставі укладеного Трудового договору, а згідно зі ст. 22 цього Закону, суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу № 1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», позивач перебувала з відповідачем в трудових відносинах до 17 липня 2017 року, але при звільненні не отримала всі належні їй платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду з прав людини та нормам діючого законодавства України.
Як вбачається з роз`яснень викладених у п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року, до заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.
Наданих відповідачем довідки, відомості на виплату грошей № 28 за березень 2017 року вбачаться, що лише за березень 2017 року особа_1 нараховано всього 4405, 76 грн., до видачі 3503, 38 грн. Тобто з вказаних документів, вбачається що особа_1 13 липня 2017 року отримала заробітну плату за березень 2017 року в сумі 2186, 20 грн. Так, позивач отримала частину заробітної плати за березень 2017 року, чим спростовується її твердження щодо того, що за вказаний місяць вона взагалі не отримувала заробітну плату, проте включила її у свій розрахунок. Позивачем дана інформація не спростована.
Таким чином, наявні розбіжності у інформації, яка надана відповідачем, а саме довідці про доходи, відомостях про виплату грошей та розрахунку оплати середньої зарплати проведеного позивачем.
Вказане вище не узгоджується із розрахунковими листами, які було надано позивачем, згідно яких їй було нараховано заробітну плату за березень 2017 року — 4405, 76 грн., зазначено суму до виплати (з урахуванням проведених утримань податків та внесків): за березень -3503, 38 грн., за квітень 2017 року всього нараховано — 2621, 41 грн., зазначено суму до виплати (з урахуванням проведених утримань податків та внесків): за квітень — 2084, 51 грн., за травень 2017 року всього нараховано — 642, 99 грн., зазначено суму до виплати (з урахуванням проведених утримань податків та внесків): за травень — 511, 29 грн., плату за червень 2017 року — 232, 28 грн., зазначено суму до виплати (з урахуванням проведених утримань податків та внесків): за червень 2017 року  — 184, 70 грн., за липень 2017 року — 10434, 10 грн., зазначено суму до виплати (з урахуванням проведених утримань податків та внесків): за липень -8357, 29 грн., (а.с. 09−13).
Оскільки зазначені дані відповідачем частково, не спростовані, а також з огляду на положення частини першої статті 76 ЦПК України, відповідно до якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд приходить до висновку, що докази надані позивачем стосовно наявної заборгованості по заробітній платі за березень 2017, квітень 2017, травень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року є належними, допустими, достовірними та достатніми і знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до п. 14.1.180 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента — юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або [censored] формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу
Статтею168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.
168.1. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
168.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
168.1.2. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Відповідно до ч.5 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Враховуючи, що заробітна плата позивачки складає 18336, 45 гривень, то після утримання з неї податку й інших обов`язкових платежів до виплати буде сума 14641, 17 гривень.
Як вбачається з позовної заяви, позивачка просила стягнути 14821, 17 гривень, як заробітну плату за березень-липень 2017 року (без урахування отриманого заробітку за першу половину березня 2017 року у розмірі 2186, 20 грн.), що є сумою з нарахуванням податку та військового збору.
Суд вважає, що оскільки предметом спору є саме заробітна плата за березень-липень 2017 року, то збільшення її розміру до 18336, 45 гривень не є збільшенням позовних вимог, відповідно не є виходом за межі позовних вимог, оскільки саме ця сума є в доданих до позовної заяви розрахунках (а.с.09−13) і саме ця сума підлягає оподаткуванню при її виплаті в якості заробітної плати.
Враховуючи надані відповідачем докази про отримання позивачкою частково заробітної плати за березень 2017 року у розмірі 2186, 20 гривень, суд вважає, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати за березень-липень 2017 року у розмірі 16150, 25 гривень (за відрахуванням часткової заробітної плати у сумі 2186, 20 грн.).
Таким чином, сума заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачкою становить 16150, 25 грн. без утримання податку й інших обов`язкових платежів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з ПАТ «Українська залізниця» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10−13, 76−81, 89, 258, 259, 263−265, 273, 279, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов особа_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, задовольнити.
Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця», єдрпоу 40075815, що знаходиться за адресою: вул. Тверська, 5, м.Київ, на користь особа_1, інформація_1, рнокпп номер_1, яка зареєстрована за адресою: адреса_2, заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в сумі 16 150 (шістнадцять тисяч сто п`ятдесят) грн.25 коп., без утримання податку та інших обов`язкових платежів.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за березень 2017 року в сумі 3503 (три тисячі п`ятсот три) грн. 38 коп. надати до негайного виконання.
Сума заробітної плати визначена без утримання податку й інших обов`язкових платежів.
Зобов`язати акціонерне товариство «Українська залізниця» (єдрпоу 40075815) здійснити утримання з суми заборгованості по заробітній платі передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь державного бюджету судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи — з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06 грудня 2019 року.

Суддя: О. М. Грубник