АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты

233 № 233/6943/19

Заочное Р Е Ш Е Н И Е
именем украины

3 января 2020 г.. Константиновка

Арбитражный суд в составе: председательствующего судьи [К.] А. В., с участием секретаря судебного заседания [А.] Ю. В., рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в г.. Константиновка в порядке упрощенного искового производства сообщению участников гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыщетния задолженности по заработной плате,

В С Т А Н О В И Л:

Обратившись в суд с иском к АО «Украинская железная дорога», особа_1 просит взыскать с ответчика в ее пользу задолженность по заработной плате в размере 8600, 04 грн, с удержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов; компенсацию за потерю части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты, в размере 1995, 01 грн, без удержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов.
В обоснование заявлених исковых требований истица сослалась на то, что 08.07.2016 происходила реорганизация структурного подразделения ГП «Донецкая железная дорога» путем его слияния, как следствие ее перевели в производственного подразделения «Станция Ясиноватая» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога »АО« Украинская железная дорога ».
15.03.2017 и.о. начальника регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Украинская железная дорога» Носулько А.А. издан приказ № 384-11 от 15.03.2017 «Об установлении простой».
28.04.2017 первым заместителем начальника регионального филиала «Донецкая железная дорога» АО «Украинская железная дорога» Носулько А.А. издан приказ № 645-113-1 от 28.04.2017 «О некоторых вопросах деятельности РФ« Донецкая железная дорога », которым предусмотрено сокращение штата и увольнения работников в соответствии с требованиями действующего законодательства.
10.05.2017 структурным подразделением АО «Украинская железная дорога» издан приказ № 55 / ОС о ее увольнении с 10.05.2017 на основании п.1 ст. 36 КЗоТ Украины, с которым ее ознакомили лично.
В день увольнения ответчик провел с ней полный расчет, как следствие имеет перед ней не погашенную задолженность по заработной плате за период с марта 2017 по май 2017 в размере 8600, 04 грн
Кроме того, в связи с нарушением сроков выплаты заработной платы, ответчик должно выплатить ей компенсацию за потерю части заработной платы в размере 1995, 01 грн.
Ответчик отзыв на исковое заявление не подал.
Истец, представитель истца, будучи належним образом известность о дате, времени и месте рассмотрения дела, в судебное заседание не явились, причины неявки не уведомили, их неявка по ч.1 ст.223 ГПК Украины не препятствует рассмотрению дела.
Представитель ответчика АО «Украинская железная дорога», будучи надлежащим образом уведомленным о времени и месте рассмотрения дела, в судебное заседание не явился, причины неявки не сообщила, отзыв на исковое заявление не представил, в связи с чем 03.01. 2020 судом принято решение о заочномрассмотрение дела.
Судом на основании части второй статьи 247 ГПК Украины, в связи с неявкой в ​​судебное заседание всех участников дела, фиксирование судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не проводилось.
Исследовав все обстоятельства по делу и проверив их доказательствами, суд считает, что исковые требования подлежат удовлетворению по следующим основаниям.
Судом установлено, что особа_1 с 8 июля 2016 по 10 мая 2017 находилась в трудовых правоотношениях с производственным подразделениеом «Станция Ясиноватая» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала Донецкая железная дорога »публичного акционерного общества« Украинская железная дорога », где работала в должности табельщика хозяйства перевозок станции Криничная. 10 мая 2017 уволен по согласию сторон на основании п.1 ст. 36 КЗоТ (копия трудовой книжки с соответствующими записями на л.д. 6-10).
Статьей 43 Конституции Украины гарантированный законом защите права на своевременное получение вознагражденияза труд.
По предписаниям ч.1 ст.115 КЗоТ Украины заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов - представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий выестнадцяты календарных дней и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
В соответствии со статьей 110 КЗоТ Украины при каждой выплате заработной платы собственник или уполномоченный им орган должен уведомить работника о следующих данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: а) общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; б) размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы; в) сумма заработной платы, причитающейся к выплаать. Указанная норма права корреспондируется с ч. 1 ст. 30 ЗУ «Об оплате труда», а второй частью этой статьи установлено обязанность работодателя обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
В соответствии со ст. 1 Протокола к Конвенции о защите прав человека и основных свобод (далее - Конвенция) каждое физическое или юридическое лицо имеет право на уважение своей собственности; никто не может быть лишен своейой собственности иначе как в интересах общества и на условиях, предусмотренных законом и общими принципами международного права.
Согласно практике Европейского суда по правам человека (далее - ЕСПЧ) (дело «Суханов и [И.] против Украины» заявления № 68385/10 и 71378/10, дело «Принц Лихтенштейна Ганс-Адам II против Германии», заявление N9 42527/98 и т.д. ) «имущество» может представлять собой «существующее имущество» или средства, включая «право требования», согласно которому заявитель может утверждать, что он имеет по крайней мере «законНЕ надежды »/« правомерное ожидание »(legitimate expectation) относительно эффективного осуществления права собственности.
ЕСПЧ неоднократно указывал, что владением, на которое распространяются гарантии ст. 1 Протокола №1 Конвенции также имущественные интересы, требования имущественного характера, социальные выплаты, по которым лицо имеет правомерное ожидание, что такие требования будут удовлетворены.
Согласно ч.1 ст.116 КЗоТ Украины при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организаций, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете.
Решая вопрос о нарушении прав истца на выплату ответчиком заработной платы при работе на его предприятии и не проведение с ней полного расчета при увольнении, суд исходил из следующего:
Согласно ч.3 ст.11 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать обстоятельства, которые имеютзначение для дела и на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом.
По частям 1, 5 и 6 ст. 81 ГПК Украины, каждая сторона должна доказать те обстоятельства, на которые она ссылается как на основание своих требований или возражений, кроме случаев, установленных настоящим Кодексом. Доказательства представляются сторонами и другими участниками дела. Доказывания не может основываться на предположениях.
Согласно статье 79 ГПК Украины, достоверны доказательства, на основании которых можно установить действительные обстоятельства дела.
Согласно ст. 80 ГПК Украины, достаточны доказательства, в своей совокупности позволяют сделать вывод о наличии или отсутствии обстоятельств дела, входящие в предмет доказывания. Вопрос о достаточности доказательств для установления обстоятельств, имеющих значение для дела, суд решает в соответствии со своим внутренним убеждением.
С добавленных к иску табуляграмм, выданных ответчиком во исполнение ст. 100 КЗоТ Украины (а.с.14-16), усматривается, что истцу освба_1:
По марте 2017 всего начислено 3304, 38 грн, сумма к выплате 2627, 58 грн.
По апреля 2017 всего начислено 2474, 04 грн, сумма к выплате 1967, 31 грн.
По мая 2017 всего начислено 2821, 62 грн, сумма к выплате 2243, 71 грн.
Общий размер начисленной заработной платы за период с марта 2017 по май 2017 составил 8600, 04 грн, к выплате 6838, 60 грн.
Сведения, указанные в табуляграммах (а.с.14-16) согласуются с приказом начальника структурного подразделения «Донецка дирекция железнодорожных перевозок »регионального филиала« Донецкая железная дорога »ОАО« Укрзализныця »от 17.03.2017 № 236-Н об установлении простой, согласно которому в связи с установлением простой оплате за время простоя не по вине работников провести из расчета двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада за все время простоя согласно графику работы (а 68-69).
Приказ ответчика от 17.03.2017 № 236-Н в части оплаты труда за время простоя соответствует требованиям ст. 113 КЗоТ Укны, которой установлено, что за время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада).
Ответчиком сведения о начислении истцу заработной платы и других выплат, причитающихся ему при увольнении в размере 8600, 04 грн не опровергнуты и суду не предоставлены доказательства, что такие сведения являются недостоверными.
Кроме того, факт невыплаты истцу спорной задолженности ответчиком опровергнут.
Статьей 168 Налогового кодеКСУ Украины предусмотрен порядок начисления, удержания и уплаты (перечисления) налога в бюджет, а именно: налоговый агент, который начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу налогоплательщика, обязан удерживать налог с суммы такого дохода за его счет, используя ставку налога, определенную в статье 167 настоящего Кодекса (168.1.1). Налог уплачивается (перечисляется) в бюджет при выплате налогооблагаемого дохода единым платежным документом. Банки принимают платижни документы на выплату дохода только при условии одновременного представления расчетного документа на перечисление этого налога в бюджет (168.1.2.).
Согласно абз. 5 п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 года № 13 «О практике применения судами законодательства об оплате труда», удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию.
Поскольку взимания и уплата подоходного налога с громадян (налога на доходы физических лиц) являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Итак, с ответчика в пользу истца следует взыскать задолженность по заработной плате за период с марта 2017 по май 2017 в размере 8600, 04 грн с последующим удержанием из этой суммы налогов и сборов.
Решая спор о взыскании с ответчика в пользуь истца компенсации потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты, суд пришел к следующим выводам.
Согласно ст.1 Закона Украины «О компенсации гражданам потери части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты» от 19.10.2000 г.., Предприятия, учреждения и организации всех форм собственности и хозяйствования осуществляют компенсацию гражданам потери части доходов в случае нарушения установленных сроков их выплаты, в том числе по вине собственника или уполномоченного ним органа (лица). Согласно ст. 2 этого Закона, компенсация потери гражданам части доходов в связи с нарушением сроков их выплаты осуществляется в случае задержки на один и более календарных месяцев выплаты доходов, начисленных гражданам за период, начиная со дня вступления в силу настоящего Закона. Под доходами в этом Законе следует понимать денежные доходы граждан, которые они получают на территории Украины и не имеющие разового характера: заработная плата (денежное обеспечение) на другие.
По ст.34 покону Украины «Об оплате труда» компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты производится в соответствии с индексом роста цен на потребительские товары и тарифов на услуги в порядке, установленном действующим законодательством.
Таким образом, истица вправе требовать компенсацию потери доходов за нарушение сроков их выплаты.
Порядок компенсации работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты определен постановлением Кабинету Министров Украины от 21.02.2001 года № 159 с последующими изменениями.
Согласно п.4 постановления КМУ № 159 от 21.02.2001 г.. Сумма компенсации исчисляется как произведение начисленного, но не выплаченного денежного дохода за соответствующий месяц (после удержания налогов и обязательных платежей) приросте индекса потребительских цен (индекса инфляции) в процентах для определения суммы компенсации, деленное на 100.
Суд соглашается с расчетом компенсации потери части заработной платы в связи с времянием сроков ее выплаты, который проведен истицей, и считает необходимым взыскать с ответчика в пользу истицы компенсацию потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 1995, 01 грн содержание из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов.
Учитывая изложенное, суд считает, что иск следует удовлетворить.
В связи с тем, что в соответствии с п.1 ч.1 ст.5 Закона Украины «О судебном сборе» истец освобожден от уплаты судебного сбора, с ответчикапо ч.6 ст.141 ГПК Украины подлежит взысканию судебный сбор в пользу специального фонда Государственного бюджета Украины в размере 768, 40 грн, исходя из следующего:
Согласно пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закона Украины «О судебном сборе», за подачу в суд физическим лицом или физическим лицом-предпринимателем искового заявления имущественного характера судебный сбор взимается в размере 1 процента цены иска, но не менее 0, 4 размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц и не более 5 размеров прожиточного миним для трудоспособных лиц.
С 1 января 2019 прожиточный минимум на одно трудоспособное лицо установлен Законом Украины «О Государственном бюджете Украины на 2019» в расчете на месяц в размере 1921, 00 грн.
Следовательно, при подаче иска судебный сбор в части взыскания задолженности по заработной плате составлял 768, 40 грн (1921, 00 грн х 0, 4), поэтому с ответчика в доход государства надлежит взыскать судебный сбор в сумме 768, 40 грн.
Руководствуясь ст.ст. 141, 263-265, 280 ГПК Украины,
Р Е Ш И Л:Исковые требования особа_1 (рнокпп номер_1, адрес регистрации: адрес_1) к акционерного общества «Украинская железная дорога» (егрпоу 40075815, адрес:. Киев, ул. Тверская, 5) о взыскании задолженности по заработной плате удовлетворить в полном объеме.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 (рнокпп номер_1) задолженность по заработной плате за период с марта 2017 по май 2017 в общем размере 8600 (восемь тысяч шестьсот) рублей 04 коп, с последующимудержанием из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 (рнокпп номер_1) компенсацию потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 1995 (одна тысяча девятьсот девяносто пять) рублей 01 коп без удержания из этой суммы предусмотренных законом налогов и сборов.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» судебный сбор в размере 768 (семьсот шестьдесят восемь) декабрян 40 коп. на счет для зачисления в государственный бюджет поступлений по коду Получатель средств: ГУК в Киеве / Киев / 22030106; Код получателя (код егрпоу): 37993783; Банк получателя: Казначейство Украины (ЕАП) Счет получателя: ua798999980000031211256026001; Код классификации доходов бюджета: 22030106.
Полный текст судебного решения составлен 3 января 2020.
Решение может быть обжаловано в Арбитражный судом Донецкой области по письменному заявлению об отмене протяго тридцати дней со дня его провозглашения. Участник дела, которому полное заочное решение суда не было вручено в день провозглашения, имеет прав на восстановлении пропущенного срока для подачи заявления о его пересмотре - если такое заявление подано в течение двадцати дней со дня вручения ему полного заочного решения суда
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана.
Решение может быть обжаловано в апелляцийном порядке в Донецкий апелляционный суд через Арбитражный суд Донецкой области путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня его провозглашения. Если в судебном заседании было объявлено только вступительную и резолютивную часть судебного решения указанный срок исчисляется со дня составления полного судебного решения.

Судья: А. В. [К.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:

233 № 233/6943/19

заочне Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни

03 січня 2020 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря судового засідання Арбузової Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованої заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом до АТ «Українська залізниця», особа_1 просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 8600, 04 грн, з утриманням із цієї суми передбачених законом податків та зборів; компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, у розмірі 1995, 01 грн, без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка послалася на те, що 08.07.2016 відбувалася реорганізація структурного підрозділу ДП «Донецька залізниця» шляхом його злиття, як наслідок її було переведено до виробничого підрозділу «Станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця».
15.03.2017 в.о. начальника регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» Носулько О.О. видано наказ № 384-11 від 15.03.2017 «Про встановлення простою».
28.04.2017 першим заступником начальника регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» Носулько О.О. видано наказ № 645-113-1 від 28.04.2017 «Про деякі питання діяльності РФ «Донецька залізниця», яким передбачено скорочення штату та вивільнення працівників відповідно до вимог чинного законодавства.
10.05.2017 структурним підрозділом АТ «Українська залізниця» видано наказ № 55/ОС про її звільнення з 10.05.2017 на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України, з яким її ознайомлено особисто.
У день звільнення відповідач не провів з нею повний розрахунок, як наслідок має перед нею не погашену заборгованість із заробітної плати за період з березня 2017 року по травень 2017 року у розмірі 8600, 04 грн
Крім того, у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати, відповідач має сплатити їй компенсацію за втрату частини заробітної плати у розмірі 1995, 01 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Позивач, представник позивача, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, їх неявка згідно із ч.1 ст.223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Представник відповідача АТ «Українська залізниця», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим 03.01.2020 судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що особа_1 з 08 липня 2016 року по 10 травня 2017 року перебувала у трудових правовідносинах з виробничим підрозділом «Станція Ясинувата» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», де працювала на посаді табельника господарства перевезень станції Кринична. 10 травня 2017 року звільнена за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП (копія трудової книжки з відповідними записами на а.с. 6-10).
Статтею 43 Конституції України гарантований законом захист права на своєчасне одержання винагороди за працю.
За приписами ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Вказана норма права кореспондується із ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», а другою частиною цієї статті встановлено обов`язок роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
ЄСПЛ неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 Конвенції є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Вирішуючи питання щодо порушення права позивачки на виплату відповідачем заробітної плати при роботі на його підприємстві та не проведення з нею повного розрахунку при звільненні, суд виходив з такого:
Відповідно до ч.3 ст.11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За частинами 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За статтею 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно із ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй [censored] дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З доданих до позову табуляграм, виданих відповідачем на виконання ст. 100 КЗпП України (а.с.14-16), убачається, що позивачу особа_1 :
За березень 2017 року всього нараховано 3304, 38 грн, сума до виплати 2627, 58 грн.
За квітень 2017 року всього нараховано 2474, 04 грн, сума до виплати 1967, 31 грн.
За травень 2017 року всього нараховано 2821, 62 грн, сума до виплати 2243, 71 грн.
Загальний розмір нарахованої заробітної плати за період з березня 2017 по травень 2017 року склав 8600, 04 грн, до виплати 6838, 60 грн.
Відомості, зазначені у табуляграмах (а.с.14-16) узгоджуються з наказом начальника структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 17.03.2017 № 236-Н про встановлення простою, згідно із яким у зв`язку із встановленням простою оплату за час простою не з вини працівників провести з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу за весь час простою згідно графіку роботи (а.с. 68-69).
Наказ відповідача від 17.03.2017 № 236-Н в частині оплати праці за час простою відповідає вимогам ст. 113 КЗпП України, якою встановлено, що за час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Відповідачем відомості щодо нарахування позивачу заробітної плати та інших виплат, належних їй при звільненні у розмірі 8600, 04 грн не спростовані та суду не надані докази, що такі відомості є недостовірними.
Крім того, факт невиплати позивачу спірної заборгованості відповідачем не спростований.
Статтею 168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, а саме: податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (168.1.1). Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (168.1.2.).
Згідно з абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість із заробітної плати за період з березня 2017 року по травень 2017 року у розмірі 8600, 04 грн з подальшим утриманням із цієї суми податків та зборів.
Вирішуючи спір щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р., підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно із ст. 2 цього Закону, компенсація втрати громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення) на інші.
За ст.34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Таким чином, позивачка має право вимагати компенсацію втрати доходів за порушення строків їх виплати.
Порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням термінів її виплати визначений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 з наступними змінами.
Відповідно до п.4 постанови КМУ № 159 від 21.02.2001 р. сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків та обов`язкових платежів) прирості індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Суд погоджується із розрахунком компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням термінів її виплати, який проведений позивачкою, та вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 1995, 01 грн без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів.
З огляду на наведене, суд уважає, що позов слід задовольнити.
У зв`язку з тим, що відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача за ч.6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 768, 40 грн, виходячи з такого:
Відповідно до пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 01 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» в розрахунку на місяць у розмірі 1921, 00 грн.
Отже, при поданні позову судовий збір в частині стягнення заборгованості по заробітній платі складав 768, 40 грн (1921, 00 грн х 0, 4), тому з відповідача в доход держави належить стягнути судовий збір в сумі 768, 40 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги особа_1 (рнокпп номер_1 , адреса реєстрації: адреса_1 ) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (єдрпоу 40075815, адреса: м. Київ, вул. Тверська, 5) про стягнення заборгованої заробітної плати задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 (рнокпп номер_1 ) заборгованість із заробітної плати за період з березня 2017 по травень 2017 року у загальному розмірі 8600 (вісім тисяч шістсот) грн 04 коп, з подальшим утриманням із цієї суми передбачених законом податків та зборів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 (рнокпп номер_1 ) компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 1995 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн 01 коп без утримання із цієї суми передбачених законом податків та зборів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. на рахунок для зарахування до державного бюджету надходжень за кодом Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код єдрпоу): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);Рахунок отримувача: ua798999980000031211256026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Повний текст судового рішення складено 03 січня 2020 року.
Заочне рішення може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має прав на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: О. В. Каліуш