АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ": невыплата зарплаты
233 № 233/5930/19
Р Е Ш Е Н И Е
именем украины
15 июня 2020 Арбитражный суд в составе:
председательствующего судьи [М.] В. С.,
с участием секретаря судебного заседания Лиман С.М.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате, -В С Т, А Н О В И Л:
В Константиновский районный суд с иском обратилась особа_1, в котором просила взыскать с акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу начисленную, но невыплаченную заработную плату за период с февраля 2016 по август 2016 и за период с марта 2017 по июль 2017 в общем размере 30458, 08 грн. В обоснование указанных исковых требований особа_1 ссылалась на то, что в указанноми период она работала в государственном предприятии «Донецкая железная дорога», правопреемником которого стало АО «Украинская железная дорога». С февраля 2016 по август 2016 и с марта 2017 по июль 2017 работодатель не выплачивал ей заработную плату, хотя продолжал ее начислять. По состоянию на день увольнения 17 июля 2017 размер начисленной, но не выплаченной ему заработной платы за период с февраля 2016 по август 2016 составляет 11586, 02 грн, за период с марта 2017 поИюль 2017 в сумме 15422, 45 грн.
Постановлением Константиновского горрайонного суда Донецкой области от 9 января 2020 отзыв акционерного общества «Украинская железная дорога» оставлено без рассмотрения.
Истец в судебное заседание не явилась, о дате, времени и месте его проведения извещен надлежащим образом, предоставила ходатайство о рассмотрении дела в ее отсутствие.
Представитель ответчика АО «Укрзализныця» в судебное заседание не явился, о дате, времени и месте его проведения ответчик сообмлявся должным образом, предоставил ходатайство о рассмотрении дела в отсутствие его представителя.
Выяснив обстоятельства дела, исследовав доказательства, представленные в их подтверждение, суд пришел к выводу о возможности частичного удовлетворения исковых требований по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец особа_1 работала в должности аппаратчика химводочищення 3 разряда участка котельного хозяйства, в том числе с 02.11.2015 года в Ясиноватском строительно-монтажном эксплуатационном управлении Государственного подприемства «Донецкая железная дорога», а с 01.09.2016 года в производственном подразделении «Ясиноватское строительно-монтажное эксплуатационное управление» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» Публичного акционерного общества «Украинская железная дорога».
17 июля 2017 на основании приказа от 10.07.2017 года № 9749 / ДН-ОС истец была освобождена в связи с сокращением штата по п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины. Указанные обстоятельства подтверждаются трудовойкнигой особа_1 серии номер_1 копия которой приобщена к материалам дела.
Постановлением Кабинета Министров Украины № 200 от 25.06.2014 г. Было создано Открытое акционерное общество «Украинская железная дорога», 100 процентов акций которого закрепляются в государственной собственности, на базе Государственной администрации железнодорожного транспорта, предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, реорганизуемых путем слияния, согласно приложению 1, в перечень которого входит в том числе и ГП «кНецька железная дорога «.
Согласно сведениям Единого государственного реестра юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований Государственное предприятие «Донецкая железная дорога» находится в состоянии прекращения. Кроме того, в Реестре содержатся данные о юридических лицах, правопреемником которых является ОАО «Украинская железная дорога», среди которых отмечено ГП «Донецкая железная дорога».
В соответствии с пунктом 1 постановления КМУ от 12.11.2014р. № 604 «Некоторые вопросы инвентаризации имущества предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, расположенном на временно оккупированной территории и территории проведения антитеррористической операции «на частичное изменение пункта 5 постановления Кабинета Министров Украины от 25 июня 2014 N 200» О создании открытого акционерного общества «Украинская железная дорога» (Официальный вестник Украины, 2014 г. ., N 53, ст. 1402) установлено, что имущество (активы, собственный капитал и обязательства) предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, их структурных [censored] расположенном на временно оккупированной территории и территории проведения антитеррористической операции (далее — имущество), не включается в перечень и сводных актов инвентаризации имущества, утверждаются Министерством инфраструктуры в соответствии с пунктом 5 указанного постановления, а отражается в балансе (кроме обязательств предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, их структурных подразделений, расположенных на временно оккупированной территории) и закрепляется вчасти активов по публичным акционерным обществом «Украинская железная дорога» на праве хозяйственного ведения к проведению его инвентаризации и оценки в соответствии с пунктом 2 настоящего постановления.
2 декабря 2015 Кабинетом Министров Украины принято распоряжение № 1275-р «Об утверждении перечня населенных пунктов, на территории которых осуществлялась антитеррористическая операция, и признании утратившими силу некоторых распоряжений Кабинета Министров Украины». Пунктом 1 указанного РаспоряжениеУтвержден перечень населенных пунктов, на территории которых осуществлялась антитеррористическая операция, согласно приложению, в который включены м. Донецк.
Процедуру реорганизации ГП «Донецкая железная дорога» и передачу всех прав и обязанностей ОАО «Украинская железная дорога» в соответствии с постановлением Кабинета Министров Украины от 12 ноября 2014 № 604 «Некоторые вопросы инвентаризации имущества предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, расположенном на временно оккупированной территориии территории проведения антитеррористической операции « (далее — Постановление № 604) приостановлено до завершения проведения антитеррористической операции.
Согласно постановлению Кабинета министров Украины № 938 от 31.10.2018 г.. Публичное акционерное общество «Украинская железная дорога» изменило название на Акционерное общество «Украинская железная дорога».
Согласно сводной ведомости на выплату задолженности по Государственному предприятию «Донецкая железная дорога» от 17.03.2020 года № 618/2, информационной справкой № 618 ед 17.03.2020 года, предоставленной и.о. начальника структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» акционерного общества «Украинская железная дорога», информационной справкой № 776 от 04.05.2020 года, предоставленной начальником финансово — экономического отдела структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога «акционерного общества» Украинская железная дорога «, в АО» Украинская железная дорога «были переданы видомости по задолженности по заработной плате истца особа_1, размер которой составлял после удержания обязательных налогов и сборов 11586, 02 грн (за 5 месяцев в размере оклада 1957, 24 грн, за шестой месяц в размере 1799, 82 грн).
С платежных ведомостей № 96 от 28 ноября 2016 и № 96/2 от 22 февраля 2017 усматривается, что СП «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» в счет погашения указанной задолженности выплатила истцу средства в общем размере 3917, 48 грн путем перераления указанных средств на банковский счет особа_1 № номер_2, открытый в ТВБВ № 10004/0149 ОАО «Государственный сберегательный банк Украины».
На основании изложенного суд пришел к выводу о том, что от ГП «Донецкая железная дорога» в АО «Украинская железная дорога» была осуществлена передача обязанностей по выплате истцу задолженности по заработной плате особа_1 по ГП «Донецкая железная дорога» по 2016 год.
Статьей 43 Конституции Украины гарантировано право каждого на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработнуюплату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч. 1 ст. 113 КЗоТ Украины время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада).
Согласно ст. 44 КЗоТ Украины при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в пункте 6 статьи 36 и пунктах 1, 2 и 6 статьи 40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размерене менее среднего месячного заработка.
Частью 1 статьи 83 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка с инвалидностью с детства подгруппы, А I группы.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и перэсты с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномочьений им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно части 2 ст. 30 Закона Украины от 24.03.1995 года № 108/95-ВР «Об оплате труда» работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ст. 8 Закона Украины от 16.07.1999 года № 996-XIV «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» вопросы организации бухгалтерского учета на предприятии относятся к компетенции его собственника (собственников) или уполномоченного органа (должностного лица) в соответствии с законодательством и учредительными документами.
Учитывая то, что от ГП «Донецкая железная дорога» в АО «Украинская железная дорога» была осуществлена передача обязанностей по выплате истцу задованости по заработной плате за 2016 года в сумме 11586, 02 грн и судом было установлено, что за указанный период особа_1 было уплачено 3914, 48 грн, суд пришел к выводу о том, что за указанный период осталась уплаченной задолженность по заработной плате в размере 7671 54 грн, сумма которой получена после проведения отчислений и удержаний из заработной платы налогов и общеобязательного платежей.
В соответствии со статьей 110 КЗоТ Украины при каждой выплате заработной платы собственник или уполномоченныйим орган должен уведомить работника о следующих данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: а) общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; б) размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы; в) сумма заработной платы, причитающейся к выплате. Указанная норма права корреспондируется с ч. 1 ст. 30 ЗУ «Об оплате труда», а второй частью этой статьи установлено обязанность работодателя обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы ибухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Во исполнение требований статьи 110 КЗоТ Украины работодатель сообщал рабочего об общей сумме заработной платы с расшифровкой по видам выплат, размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы, сумме заработной платы, причитающейся к выплате, в подтверждение чего истцом приобщены к материалам дела соответствующие табуляграммы.
Так, согласно табуляграмм, приложенных к иску, работнику особа_1 в период с марта2017 по июль 2017 заработная плата была начислена с учетом времени простоя: в марте 2017 года в размере 3054, 81 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 2429, 13 грн; за апрель 2017 года в размере 1890, 08 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 1502, 96 грн; за май 2017 года в размере 1591, 65 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 1265, 64 грн; за июнь 2017 года в г.ОЗМиР 696, 34 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 553, 72 грн; по июль 2017 заработная плата была начислена в размере 8245, 45 грн, которая состоит, в том числе, с компенсации за неиспользованный отпуск за 25 дней в сумме 3610, 50 грн, выходного пособия при сокращении в сумме 4191, 15 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 6598, 56 грн.
А в итоге размер начисленной заработной платы за соответствующий период составляет 15478, 33 грн, что является суммой вышеприведенных слагаемых.
Постановлениями Константиновского горрайонного суда Донецкой области от 24 октября 2019 года, 9 января 2020, 20 февраля 2020, 8 апреля 2020 и 14 мая 2020 в Акционерного общества «Украинская железная дорога» было истребовано доказательства о размере начисленной, но не выплаченной заработной платы истца за периоды с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года, документы об окончательном расчете с особа_1, решение рабочей комиссии с нейх обработки или их копии, документы, послужившие основанием для внесения сведений о ее увольнении с 17.07.2017 года в трудовую книжку номер_1.
Ответчиком во исполнение указанных постановлений суда предоставлена справка от 02.12.2019 г. За № 1519/2, копию ведомости на выплату денег за март 2017 № 3, из которых следует, что за первую половину марта 2017 истцу была начислена заработная плата в размере 1621, 79 грн, которую после вычета обязательных налогов и сборов получено истцом 27 июля2017 года в размере 1289, 63, 01 грн, начисления заработной платы с 16 марта 2017 по июль 2017 не проводилось.
Согласно ч. 4 ст. 82 ГПК Украины обстоятельства, установленные решением суда в хозяйственной, гражданского или административного дела, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в котором участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства, если иное не установлено законом.
Постановлением Апелляционного суда Донецкой области от 04 июляя 2018 по делу 233/559/18 по иску работника СП «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» к Публичного акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате было установлено, что 20 марта 2017 согласно приказу ОАО «Украинская железная дорога «филиала» Донецкая железная дорога «№384 от 15.03.2017 года и приказом СП» Донецкая дирекция железнодорожных перевозок «№236 / ДНД от 17.03.2017 года в связи с отсутствием организационных и технических условий для здийснення хозяйственной деятельности структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога», вызванных перекрытием всех железнодорожных путей, ведущих к линии разграничения с неподконтрольной украинской власти территорией в соответствии со ст.ст. 34, 113 КЗоТ Украины установлено простой для всех работников производственных подразделений дирекции.
Учитывая то, что с 20 марта 2017 установлено простой для всех работников производственных подразделений дирекции наосновании приказа ОАО «Украинская железная дорога» филиала «Донецкая железная дорога» № 384 от 15.03.2017 г. и приказа СП «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» №236 / ДНД от 17.03.2017 г.., а согласно ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 83 КЗоТ Украины время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада) и при прекращении Трудового договора на основании, указанном в пункте 1 статьи 40 настоящего Кодекса, работнику выплачуеться выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка, денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также то, что работодателем не опровергнуто указанный расчет истца, суд пришел к выводу о том, что расчет задолженности по заработной плате, совершенный истцом, соответствует обстоятельствам дела.
Ссылка ответчика о невозможности расчета задолженности по заработной плате из-за отсутствия у работодателя оригиналов первичных документев отношении размера выполненной работы и размера задолженности не опровергает выводов суда, поскольку обязанность вести учет отработанного времени и размера заработной платы возложена только на работодателя, обстоятельства, которые обусловливают отсутствие первичной документации, не освобождают работодателя от обязанности выплачивать заработную плату работнику, право на которую гарантировано Конституцией Украины.
Указанный вывод соответствует позиции, изложенные в постановлении Верховного суда в составе коллегии судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда от 28 марта 2018 по делу № 243/5469/17, согласно которому сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией работодателя. Итак отсутствие у ответчика первичной документации не является основанием для НЕ начисления, но не выплаты истцу заработной платы.
Наличие форс-мажорных обстоятельств, повлекших невыплату заработной платы и отсутствие оригиналов первичных документов не опровергает выводов суда, поскольку право на заработную плату гарантированное статьей 43 Конституции Украины и отсутствие вины ответчика в невыполнении своих обязанностей по выплате заработной платы не освобождает его от выполнения такого долга в следующем, а может лишь быть основанием для освобождения работодателя от ответственности, предусмотренной трудовым законодательством за указанное нарушения трудовых прав.
Согласно абз. 5 п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 № 13 «О практике применения судами Законаконодательства об оплате труда «удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Истец, осуществляя расчет задолженности по заработной плате не учел вищезазначен положения и указал сумму задолженности по заработной плате после удержания обязательных налогов и сборов, а также не учел уплаченную за вычетом обязательных налогов и сборов заработную плату за первую половину марта 2017 года, в размере в размере 1621, 791 грн, и которую после вычета обязательных налогов и сборов истец получила в размере 1289, 63 грн.
Рассматривая вопрос о размере задолженности по заработной плате ответчика перед истцом, суд пришел к выводу о том, Что ответчиком АО «Украинская железная дорога» не опровергнут расчет, предоставленный истцом в части задолженности по заработной плате за 2016 в сумме 7671, 54 грн, размер которой установлен после вычета обязательных налогов и сборов, а также в части задолженности по заработной плате в размере 13856, 54 грн за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года с последующим содержанием обязательных налогов и сборов, размер которой получен после вычета уплаченной суммы начисленной заработаеттной платы за первую половину марта 2017 года в размере 1621, 79 грн (15478, 33 — 1621, 79 = 13856, 54). Следовательно, исковые требования в этой части подлежат удовлетворению.
Не подлежат удовлетворению исковые требования в частные взыскания с ответчика в пользу истца задолженности по заработной плате за 2016 по ГП «Донецкая железная дорога» в размере 3914, 48 грн и за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в размере 1621, 79 грн, которые были выплачены истцу.
В соответствии с п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦБК Украине суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
Согласно ч. 1 ст. 141 ГПК Украины, учитывая, что истец освобожден от уплаты судебного сбора, в связи с частичным удовлетворением иска с ответчика в доход государства необходимо взыскать судебный сбор пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований, равна 611, 22 грн, размер которого вычислен исходя из того, что размер удовлетворенных искним требований равна 21528, 08 грн, а всего действительная цена иска равна 27064, 35 грн и соответствует размеру государственной пошлины 768, 40 грн.
Руководствуясь ст.ст. 141, 259, 264 — 265, 273, 274 — 279, 354, 430, п.п.15.5 раздела ХИИИ «Переходные положения» ГПК Украины, —
Р Е Ш И Л:
Иск особа_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате — удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного товащества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с 1 февраля 2016 по 31 августа 2016 года в размере 7671 (семи тысяч шестисот семидесяти одной) гривны 54 копеек без последующего удержания из этой суммы обязательных налогов и сборов.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 в размере 13 856 (тринадцати тысяч восьмисот п`ятдесяты шести) рублей 54 копеек с последующим удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
В удовлетворении исковых требований о взыскании с акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженности по заработной плате за период с 1 февраля 2016 по 31 августа 2016 года в размере 3914 гривен 48 копеек и за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в размере 1621 гривны 79 копейки, а всего в размере 5536 (пяти тысяч пятисот тридцати шести) рублей 27 копийок — отказать.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в доход государства судебный сбор в размере 611 (шестисот одиннадцати) рублей 79 копеек.
Допустить немедленное исполнение решения в части взыскания задолженности по заработной плате за один месяц — за апрель 2017 года в размере 1890 (одной тысячи восьмисот девяноста) рублей 08 копеек с последующим удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апеляционными жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Донецкий апелляционный суд через Константиновский мыськрайонний суд Донецкой области. Указанный срок продлевается на срок действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни.
Участник дела, которому полное решение не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда — если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Истец особа_1, зарегистрировано место прожИванна: адрес_1, рнокпп номер_3. Ответчик: Акционерное общество «Украинская железная дорога», местонахождение: 03150, г.. Киев, ул. Ежи Гедройца, дом 5, код егрпоу 40075815.
судья
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
233 № 233/5930/19
Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни
15 червня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді [М.] В. С.,
за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, —
В С Т, А Н О В И В:
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулася особа_1, в якому просила стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» на її користь нараховану, але невиплачену заробітну плату за період з лютого 2016 року по серпень 2016 року та за період з березня 2017 року по липень 2017 року в загальному розмірі 30458, 08 грн. В обґрунтування вказаних позовних вимог особа_1 посилалася на те, що у вказаний період вона працювала у державному підприємстві «Донецька залізниця», правонаступником якого стало АТ «Українська залізниця». З лютого 2016 року по серпень 2016 року та з березня 2017 року по липень 2017 року роботодавець не виплачував їй заробітну плату, хоча продовжував її нараховувати. Станом на день звільнення 17 липня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої їй заробітної плати за період з лютого 2016 року по серпень 2016 року складає 11586, 02 грн, за період з березня 2017 року по липень 2017 року в сумі 15422, 45 грн.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 09 січня 2020 року відзив Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишено без розгляду.
Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце його проведення була повідомлена належним чином, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача АТ «Укрзалізниця» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце його проведення відповідач повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач особа_1 працювала на посаді апаратника хімводочищення 3 розряду дільниці котельного господарства, в тому числі з 02.11.2015 року в Ясинуватському будівельно-монтажному експлуатаційному управлінні Державного підприємства «Донецька залізниця», а з 01.09.2016 року у виробничому підрозділі «Ясинуватське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
17 липня 2017 року на підставі наказу від 10.07.2017 року № 9749/дн-ОС позивач була звільнена у зв`язку зі скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються трудовою книжкою особа_1 серії номер_1, копія якої долучена до матеріалів справи.
Постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 р. було утворено Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1, до переліку якого входить, зокрема, й ДП «Донецька залізниця».
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство «Донецька залізниця» перебуває в стані припинення. Крім того, в Реєстрі містяться дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ «Українська залізниця», серед яких зазначено ДП «Донецька залізниця».
Відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 12.11.2014р. № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» на часткову зміну пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. N 200 «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (Офіційний вісник України, 2014 р., N 53, ст. 1402) установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов`язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі — майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов`язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним Акціонерним товариством «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови.
02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Пунктом 1 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Донецьк.
Процедуру реорганізації ДП «Донецька залізниця» та передачу всіх прав та обов`язків ПАТ «Українська залізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» (далі — Постанова № 604) призупинено до завершення проведення антитерористичної операції.
Відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 938 від 31.10.2018 р. Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» змінило назву на Акціонерне товариство «Українська залізниця».
Згідно із зведеною відомістю на виплату заборгованості по Державному підприємству «Донецька залізниця» від 17.03.2020 року за № 618/2, інформаційною довідкою № 618 від 17.03.2020 року, наданою в.о. начальника структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», інформаційною довідкою № 776 від 04.05.2020 року, наданою начальником фінансово — економічного відділу структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», до АТ «Українська залізниця» були передані відомості щодо заборгованості із заробітної плати позивача особа_1, розмір якої складав після утримання обов`язкових податків та зборів 11586, 02 грн (за 5 місяців в розмірі окладу 1957, 24 грн, за шостий місяць в розмірі 1799, 82 грн).
З платіжних відомостей № 96 від 28 листопада 2016 року та № 96/2 від 22 лютого 2017 року вбачається, що СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» в рахунок погашення вказаної заборгованості виплатила позивачу кошти в загальному розмірі 3917, 48 грн шляхом перерахування вказаних коштів на банківський рахунок особа_1 № номер_2, відкритий в ТВБВ № 10004/0149 ПАТ «Державний ощадний банк України».
На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що від ДП «Донецька залізниця» до АТ «Українська залізниця» була здійснена передача обов`язків щодо виплати позивачу заборгованості по заробітній платі особа_1 по ДП «Донецька залізниця» за 2016 рік.
Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Згідно з ст. 44 КЗпП України при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Частиною 1 статті 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи, А I групи.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Відповідно до частини 2 ст. 30 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Згідно з ст. 8 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Враховуючи те, що від ДП «Донецька залізниця» до АТ «Українська залізниця» була здійснена передача обов`язків щодо виплати позивачу заборгованості по заробітній платі за 2016 року в сумі 11586, 02 грн та судом було встановлено, що за вказаний період особа_1 було сплачено 3914, 48 грн, суд дійшов висновку про те, що за вказаний період залишилась не сплаченою заборгованість по заробітній платі в розмірі 7671, 54 грн, сума якої отримана після проведення відрахувань та утримань із заробітної плати податків та загальнообов`язкових платежів.
Відповідно до статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Вказана норма права кореспондується із ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», а другою частиною цієї статті встановлено обов`язок роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
На виконання вимог статті 110 КЗпП України роботодавець повідомляв робітника про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати, суму заробітної плати, що належить до виплати, на підтвердження чого позивачем долучені до матеріалів справи відповідні табуляграми.
Так, відповідно до табуляграм, доданих до позову, працівнику особа_1 у період з березня 2017 року по липень 2017 року заробітну плату було нараховано з урахуванням часу простою: в березні 2017 року в розмірі 3054, 81 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 2429, 13 грн; за квітень 2017 року в розмірі 1890, 08 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 1502, 96 грн; за травень 2017 року в розмірі 1591, 65 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 1265, 64 грн; за червень 2017 року в розмірі 696, 34 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 553, 72 грн; за липень 2017 року заробітну плату було нараховано в розмірі 8245, 45 грн, яка складається, в тому числі, з компенсації за невикористану відпустку за 25 днів в сумі 3610, 50 грн, вихідної допомоги при скороченні в сумі 4191, 15 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 6598, 56 грн.
А у підсумку розмір нарахованої заробітної плати за відповідний період складає 15478, 33 грн, що є сумою вищенаведених доданків.
Ухвалами Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 жовтня 2019 року, 09 січня 2020 року, 20 лютого 2020 року, 08 квітня 2020 року та 14 травня 2020 року у Акціонерного товариства «Українська залізниця» було витребувано докази про розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивача за періоди з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року, документи щодо остаточного розрахунку із особа_1, рішення робочої комісії з їх опрацювання або їх копії, документи, які стали підставою для внесення відомостей про її звільнення з 17.07.2017 року в трудову книжку номер_1.
Відповідачем на виконання вказаних ухвал суду надано довідку від 02.12.2019 р. за № 1519/2, копію відомості на виплату грошей за березень 2017 р. № 3, з яких вбачається, що за першу половину березня 2017 року позивачу було нараховано заробітну плату в розмірі 1621, 79 грн, яку після вирахування обов`язкових податків та зборів отримано позивачем 27 липня 2017 року в розмірі 1289, 63, 01 грн, нарахування заробітної плати з 16 березня 2017 року по липень 2017 року не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 04 липня 2018 року у справі 233/559/18 за позовом працівника СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі було встановлено, що з 20 березня 2017 року згідно з наказом ПАТ «Українська залізниця» філії «Донецька залізниця» №384 від 15.03.2017 року та наказом СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» №236/днд від 17.03.2017 року у зв`язку із відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця», викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольною українській владі територією відповідно до ст.ст. 34, 113 КЗпП України встановлено простій для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції.
Враховуючи те, що з 20 березня 2017 р. встановлено простій для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції на підставі наказу ПАТ «Українська залізниця» філії «Донецька залізниця» № 384 від 15.03.2017 р. та наказу СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» №236/днд від 17.03.2017 р., а відповідно до ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 83 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) та при припиненні Трудового договору з підстави, зазначеної пунктом 1 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку, грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також те, що роботодавцем не спростовано вказаний розрахунок позивача, суд дійшов висновку про те, що розрахунок заборгованості по заробітній платі, здійснений позивачем, відповідає обставинам справи.
Посилання відповідача про неможливість розрахунку заборгованості по заробітній платі через відсутність у роботодавця оригіналів первинних документів щодо розміру виконаної роботи та розміру заборгованості не спростовує висновків суду, оскільки обов`язок вести облік відпрацьованого часу та розміру заробітної плати покладено лише на роботодавця, обставини, які зумовлюють відсутність первинної документації, не звільняють роботодавця від обов`язку сплачувати заробітну плату працівнику, право на яку гарантоване Конституцією України.
Вказаний висновок відповідає позиції, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відповідно до якого відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією роботодавця. Отже відсутність у відповідача первинної документації не є підставою для не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати.
Наявність форс-мажорних обставин, що спричинили невиплату заробітної плати та відсутність оригіналів первинних документів не спростовує висновків суду, оскільки право на заробітну плату гарантоване статтею 43 Конституції України та відсутність вини відповідача у невиконанні своїх обов`язків щодо виплати заробітної плати не звільняє його від виконання такого обов`язку в наступному, а може лише бути підставою для звільнення роботодавця від відповідальності, передбаченої трудовим законодавством за вказане порушення трудових прав.
Відповідно до абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Позивач, здійснюючи розрахунок заборгованості по заробітній платі не врахував вищезазначені положення та вказав суму заборгованості по заробітній платі після утримання обов`язкових податків та зборів, а також не врахував сплачену після вирахування обов`язкових податків та зборів заробітну плату за першу половину березня 2017 року, в розмірі в розмірі 1621, 791 грн, та яку після вирахування обов`язкових податків та зборів позивач отримала в розмірі 1289, 63 грн.
Розглядаючи питання про розмір заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що відповідачем АТ «Українська залізниця» не спростовано розрахунок, наданий позивачем в частині заборгованості по заробітній платі за 2016 рік в сумі 7671, 54 грн, розмір якої встановлено після вирахування обов`язкових податків та зборів, а також в частині заборгованості по заробітній платі в розмірі 13856, 54 грн за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року з наступним утриманням обов`язкових податків та зборів, розмір якої отримано після вирахування сплаченої суми нарахованої заробітної плати за першу половину березня 2017 року в розмірі 1621, 79 грн (15478, 33 — 1621, 79 = 13856, 54). А отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частинні стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі за 2016 рік по ДП «Донецька залізниця» в розмірі 3914, 48 грн та за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 1621, 79 грн, які були виплачені позивачу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 611, 22 грн, розмір якого вирахуваний виходячи з того, що розмір задоволених позовних вимог дорівнює 21528, 08 грн, а всього дійсна ціна позову дорівнює 27064, 35 грн та відповідає розміру судового збору 768, 40 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 264 — 265, 273, 274 — 279, 354, 430, п.п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, —
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати — задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 лютого 2016 року по 31 серпня 2016 року в розмірі 7671 (семи тисяч шестисот сімдесяти однієї) гривні 54 копійок без наступного утримання з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року у розмірі 13 856 (тринадцяти тисяч восьмисот п`ятдесяти шести) гривень 54 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі за період з 01 лютого 2016 року по 31 серпня 2016 року в розмірі 3914 гривень 48 копійок та за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 1621 гривні 79 копійки, а всього в розмірі 5536 (п`яти тисяч п`ятисот тридцяти шести) гривень 27 копійок — відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір у розмірі 611 (шестисот одинадцяти) гривень 79 копійок.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць — за квітень 2017 року в розмірі 1890 (однієї тисячі восьмисот дев`яноста) гривень 08 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Вказаний строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: особа_1, зареєстроване місце проживання: адреса_1, рнокпп номер_3. Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5, код єдрпоу 40075815.
Суддя
Р Е Ш Е Н И Е
именем украины
15 июня 2020 Арбитражный суд в составе:
председательствующего судьи [М.] В. С.,
с участием секретаря судебного заседания Лиман С.М.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в порядке упрощенного искового производства гражданское дело по иску лицо_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате, -В С Т, А Н О В И Л:
В Константиновский районный суд с иском обратилась особа_1, в котором просила взыскать с акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу начисленную, но невыплаченную заработную плату за период с февраля 2016 по август 2016 и за период с марта 2017 по июль 2017 в общем размере 30458, 08 грн. В обоснование указанных исковых требований особа_1 ссылалась на то, что в указанноми период она работала в государственном предприятии «Донецкая железная дорога», правопреемником которого стало АО «Украинская железная дорога». С февраля 2016 по август 2016 и с марта 2017 по июль 2017 работодатель не выплачивал ей заработную плату, хотя продолжал ее начислять. По состоянию на день увольнения 17 июля 2017 размер начисленной, но не выплаченной ему заработной платы за период с февраля 2016 по август 2016 составляет 11586, 02 грн, за период с марта 2017 поИюль 2017 в сумме 15422, 45 грн.
Постановлением Константиновского горрайонного суда Донецкой области от 9 января 2020 отзыв акционерного общества «Украинская железная дорога» оставлено без рассмотрения.
Истец в судебное заседание не явилась, о дате, времени и месте его проведения извещен надлежащим образом, предоставила ходатайство о рассмотрении дела в ее отсутствие.
Представитель ответчика АО «Укрзализныця» в судебное заседание не явился, о дате, времени и месте его проведения ответчик сообмлявся должным образом, предоставил ходатайство о рассмотрении дела в отсутствие его представителя.
Выяснив обстоятельства дела, исследовав доказательства, представленные в их подтверждение, суд пришел к выводу о возможности частичного удовлетворения исковых требований по следующим основаниям.
Судом установлено, что истец особа_1 работала в должности аппаратчика химводочищення 3 разряда участка котельного хозяйства, в том числе с 02.11.2015 года в Ясиноватском строительно-монтажном эксплуатационном управлении Государственного подприемства «Донецкая железная дорога», а с 01.09.2016 года в производственном подразделении «Ясиноватское строительно-монтажное эксплуатационное управление» структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» Публичного акционерного общества «Украинская железная дорога».
17 июля 2017 на основании приказа от 10.07.2017 года № 9749 / ДН-ОС истец была освобождена в связи с сокращением штата по п. 1 ст. 40 КЗоТ Украины. Указанные обстоятельства подтверждаются трудовойкнигой особа_1 серии номер_1 копия которой приобщена к материалам дела.
Постановлением Кабинета Министров Украины № 200 от 25.06.2014 г. Было создано Открытое акционерное общество «Украинская железная дорога», 100 процентов акций которого закрепляются в государственной собственности, на базе Государственной администрации железнодорожного транспорта, предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, реорганизуемых путем слияния, согласно приложению 1, в перечень которого входит в том числе и ГП «кНецька железная дорога «.
Согласно сведениям Единого государственного реестра юридических лиц, физических лиц-предпринимателей и общественных формирований Государственное предприятие «Донецкая железная дорога» находится в состоянии прекращения. Кроме того, в Реестре содержатся данные о юридических лицах, правопреемником которых является ОАО «Украинская железная дорога», среди которых отмечено ГП «Донецкая железная дорога».
В соответствии с пунктом 1 постановления КМУ от 12.11.2014р. № 604 «Некоторые вопросы инвентаризации имущества предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, расположенном на временно оккупированной территории и территории проведения антитеррористической операции «на частичное изменение пункта 5 постановления Кабинета Министров Украины от 25 июня 2014 N 200» О создании открытого акционерного общества «Украинская железная дорога» (Официальный вестник Украины, 2014 г. ., N 53, ст. 1402) установлено, что имущество (активы, собственный капитал и обязательства) предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, их структурных [censored] расположенном на временно оккупированной территории и территории проведения антитеррористической операции (далее — имущество), не включается в перечень и сводных актов инвентаризации имущества, утверждаются Министерством инфраструктуры в соответствии с пунктом 5 указанного постановления, а отражается в балансе (кроме обязательств предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, их структурных подразделений, расположенных на временно оккупированной территории) и закрепляется вчасти активов по публичным акционерным обществом «Украинская железная дорога» на праве хозяйственного ведения к проведению его инвентаризации и оценки в соответствии с пунктом 2 настоящего постановления.
2 декабря 2015 Кабинетом Министров Украины принято распоряжение № 1275-р «Об утверждении перечня населенных пунктов, на территории которых осуществлялась антитеррористическая операция, и признании утратившими силу некоторых распоряжений Кабинета Министров Украины». Пунктом 1 указанного РаспоряжениеУтвержден перечень населенных пунктов, на территории которых осуществлялась антитеррористическая операция, согласно приложению, в который включены м. Донецк.
Процедуру реорганизации ГП «Донецкая железная дорога» и передачу всех прав и обязанностей ОАО «Украинская железная дорога» в соответствии с постановлением Кабинета Министров Украины от 12 ноября 2014 № 604 «Некоторые вопросы инвентаризации имущества предприятий и учреждений железнодорожного транспорта общего пользования, расположенном на временно оккупированной территориии территории проведения антитеррористической операции « (далее — Постановление № 604) приостановлено до завершения проведения антитеррористической операции.
Согласно постановлению Кабинета министров Украины № 938 от 31.10.2018 г.. Публичное акционерное общество «Украинская железная дорога» изменило название на Акционерное общество «Украинская железная дорога».
Согласно сводной ведомости на выплату задолженности по Государственному предприятию «Донецкая железная дорога» от 17.03.2020 года № 618/2, информационной справкой № 618 ед 17.03.2020 года, предоставленной и.о. начальника структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога» акционерного общества «Украинская железная дорога», информационной справкой № 776 от 04.05.2020 года, предоставленной начальником финансово — экономического отдела структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога «акционерного общества» Украинская железная дорога «, в АО» Украинская железная дорога «были переданы видомости по задолженности по заработной плате истца особа_1, размер которой составлял после удержания обязательных налогов и сборов 11586, 02 грн (за 5 месяцев в размере оклада 1957, 24 грн, за шестой месяц в размере 1799, 82 грн).
С платежных ведомостей № 96 от 28 ноября 2016 и № 96/2 от 22 февраля 2017 усматривается, что СП «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» в счет погашения указанной задолженности выплатила истцу средства в общем размере 3917, 48 грн путем перераления указанных средств на банковский счет особа_1 № номер_2, открытый в ТВБВ № 10004/0149 ОАО «Государственный сберегательный банк Украины».
На основании изложенного суд пришел к выводу о том, что от ГП «Донецкая железная дорога» в АО «Украинская железная дорога» была осуществлена передача обязанностей по выплате истцу задолженности по заработной плате особа_1 по ГП «Донецкая железная дорога» по 2016 год.
Статьей 43 Конституции Украины гарантировано право каждого на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработнуюплату не ниже определенной законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч. 1 ст. 113 КЗоТ Украины время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада).
Согласно ст. 44 КЗоТ Украины при прекращении Трудового договора по основаниям, указанным в пункте 6 статьи 36 и пунктах 1, 2 и 6 статьи 40 настоящего Кодекса, работнику выплачивается выходное пособие в размерене менее среднего месячного заработка.
Частью 1 статьи 83 КЗоТ Украины предусмотрено, что в случае увольнения работника ему выплачивается денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка с инвалидностью с детства подгруппы, А I группы.
Согласно ч. 1 ст. 47 КЗоТ Украины собственник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и перэсты с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украины установлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномочьений им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье срок выплатить не оспариваемую им сумму.
Согласно части 2 ст. 30 Закона Украины от 24.03.1995 года № 108/95-ВР «Об оплате труда» работодатель обязан обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы и бухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Согласно ст. 8 Закона Украины от 16.07.1999 года № 996-XIV «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» вопросы организации бухгалтерского учета на предприятии относятся к компетенции его собственника (собственников) или уполномоченного органа (должностного лица) в соответствии с законодательством и учредительными документами.
Учитывая то, что от ГП «Донецкая железная дорога» в АО «Украинская железная дорога» была осуществлена передача обязанностей по выплате истцу задованости по заработной плате за 2016 года в сумме 11586, 02 грн и судом было установлено, что за указанный период особа_1 было уплачено 3914, 48 грн, суд пришел к выводу о том, что за указанный период осталась уплаченной задолженность по заработной плате в размере 7671 54 грн, сумма которой получена после проведения отчислений и удержаний из заработной платы налогов и общеобязательного платежей.
В соответствии со статьей 110 КЗоТ Украины при каждой выплате заработной платы собственник или уполномоченныйим орган должен уведомить работника о следующих данных, относящихся к периоду, за который производится оплата труда: а) общая сумма заработной платы с расшифровкой по видам выплат; б) размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы; в) сумма заработной платы, причитающейся к выплате. Указанная норма права корреспондируется с ч. 1 ст. 30 ЗУ «Об оплате труда», а второй частью этой статьи установлено обязанность работодателя обеспечить достоверный учет выполняемой работником работы ибухгалтерский учет расходов на оплату труда в установленном порядке.
Во исполнение требований статьи 110 КЗоТ Украины работодатель сообщал рабочего об общей сумме заработной платы с расшифровкой по видам выплат, размеры и основания отчислений и удержаний из заработной платы, сумме заработной платы, причитающейся к выплате, в подтверждение чего истцом приобщены к материалам дела соответствующие табуляграммы.
Так, согласно табуляграмм, приложенных к иску, работнику особа_1 в период с марта2017 по июль 2017 заработная плата была начислена с учетом времени простоя: в марте 2017 года в размере 3054, 81 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 2429, 13 грн; за апрель 2017 года в размере 1890, 08 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 1502, 96 грн; за май 2017 года в размере 1591, 65 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 1265, 64 грн; за июнь 2017 года в г.ОЗМиР 696, 34 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 553, 72 грн; по июль 2017 заработная плата была начислена в размере 8245, 45 грн, которая состоит, в том числе, с компенсации за неиспользованный отпуск за 25 дней в сумме 3610, 50 грн, выходного пособия при сокращении в сумме 4191, 15 грн, что после удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов составляет 6598, 56 грн.
А в итоге размер начисленной заработной платы за соответствующий период составляет 15478, 33 грн, что является суммой вышеприведенных слагаемых.
Постановлениями Константиновского горрайонного суда Донецкой области от 24 октября 2019 года, 9 января 2020, 20 февраля 2020, 8 апреля 2020 и 14 мая 2020 в Акционерного общества «Украинская железная дорога» было истребовано доказательства о размере начисленной, но не выплаченной заработной платы истца за периоды с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года, документы об окончательном расчете с особа_1, решение рабочей комиссии с нейх обработки или их копии, документы, послужившие основанием для внесения сведений о ее увольнении с 17.07.2017 года в трудовую книжку номер_1.
Ответчиком во исполнение указанных постановлений суда предоставлена справка от 02.12.2019 г. За № 1519/2, копию ведомости на выплату денег за март 2017 № 3, из которых следует, что за первую половину марта 2017 истцу была начислена заработная плата в размере 1621, 79 грн, которую после вычета обязательных налогов и сборов получено истцом 27 июля2017 года в размере 1289, 63, 01 грн, начисления заработной платы с 16 марта 2017 по июль 2017 не проводилось.
Согласно ч. 4 ст. 82 ГПК Украины обстоятельства, установленные решением суда в хозяйственной, гражданского или административного дела, вступившим в законную силу, не доказываются при рассмотрении другого дела, в котором участвуют те же лица или лицо, в отношении которого установлены эти обстоятельства, если иное не установлено законом.
Постановлением Апелляционного суда Донецкой области от 04 июляя 2018 по делу 233/559/18 по иску работника СП «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» к Публичного акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате было установлено, что 20 марта 2017 согласно приказу ОАО «Украинская железная дорога «филиала» Донецкая железная дорога «№384 от 15.03.2017 года и приказом СП» Донецкая дирекция железнодорожных перевозок «№236 / ДНД от 17.03.2017 года в связи с отсутствием организационных и технических условий для здийснення хозяйственной деятельности структурного подразделения «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» регионального филиала «Донецкая железная дорога», вызванных перекрытием всех железнодорожных путей, ведущих к линии разграничения с неподконтрольной украинской власти территорией в соответствии со ст.ст. 34, 113 КЗоТ Украины установлено простой для всех работников производственных подразделений дирекции.
Учитывая то, что с 20 марта 2017 установлено простой для всех работников производственных подразделений дирекции наосновании приказа ОАО «Украинская железная дорога» филиала «Донецкая железная дорога» № 384 от 15.03.2017 г. и приказа СП «Донецкая дирекция железнодорожных перевозок» №236 / ДНД от 17.03.2017 г.., а согласно ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 83 КЗоТ Украины время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада) и при прекращении Трудового договора на основании, указанном в пункте 1 статьи 40 настоящего Кодекса, работнику выплачуеться выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка, денежная компенсация за все неиспользованные им дни ежегодного отпуска, а также то, что работодателем не опровергнуто указанный расчет истца, суд пришел к выводу о том, что расчет задолженности по заработной плате, совершенный истцом, соответствует обстоятельствам дела.
Ссылка ответчика о невозможности расчета задолженности по заработной плате из-за отсутствия у работодателя оригиналов первичных документев отношении размера выполненной работы и размера задолженности не опровергает выводов суда, поскольку обязанность вести учет отработанного времени и размера заработной платы возложена только на работодателя, обстоятельства, которые обусловливают отсутствие первичной документации, не освобождают работодателя от обязанности выплачивать заработную плату работнику, право на которую гарантировано Конституцией Украины.
Указанный вывод соответствует позиции, изложенные в постановлении Верховного суда в составе коллегии судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда от 28 марта 2018 по делу № 243/5469/17, согласно которому сведения о выплате заработной платы не ограничиваются только первичной документацией работодателя. Итак отсутствие у ответчика первичной документации не является основанием для НЕ начисления, но не выплаты истцу заработной платы.
Наличие форс-мажорных обстоятельств, повлекших невыплату заработной платы и отсутствие оригиналов первичных документов не опровергает выводов суда, поскольку право на заработную плату гарантированное статьей 43 Конституции Украины и отсутствие вины ответчика в невыполнении своих обязанностей по выплате заработной платы не освобождает его от выполнения такого долга в следующем, а может лишь быть основанием для освобождения работодателя от ответственности, предусмотренной трудовым законодательством за указанное нарушения трудовых прав.
Согласно абз. 5 п. 6 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 24 декабря 1999 № 13 «О практике применения судами Законаконодательства об оплате труда «удовлетворяя требования об оплате труда, суд должен привести в решении расчеты, из которых он исходил при определении сумм, подлежащих взысканию. Поскольку взимания и уплата подоходного налога с граждан являются соответственно обязанностью работодателя и работника, суд определяет указанную сумму без удержания этого налога и других обязательных платежей, о чем указывает в резолютивной части решения.
Истец, осуществляя расчет задолженности по заработной плате не учел вищезазначен положения и указал сумму задолженности по заработной плате после удержания обязательных налогов и сборов, а также не учел уплаченную за вычетом обязательных налогов и сборов заработную плату за первую половину марта 2017 года, в размере в размере 1621, 791 грн, и которую после вычета обязательных налогов и сборов истец получила в размере 1289, 63 грн.
Рассматривая вопрос о размере задолженности по заработной плате ответчика перед истцом, суд пришел к выводу о том, Что ответчиком АО «Украинская железная дорога» не опровергнут расчет, предоставленный истцом в части задолженности по заработной плате за 2016 в сумме 7671, 54 грн, размер которой установлен после вычета обязательных налогов и сборов, а также в части задолженности по заработной плате в размере 13856, 54 грн за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года с последующим содержанием обязательных налогов и сборов, размер которой получен после вычета уплаченной суммы начисленной заработаеттной платы за первую половину марта 2017 года в размере 1621, 79 грн (15478, 33 — 1621, 79 = 13856, 54). Следовательно, исковые требования в этой части подлежат удовлетворению.
Не подлежат удовлетворению исковые требования в частные взыскания с ответчика в пользу истца задолженности по заработной плате за 2016 по ГП «Донецкая железная дорога» в размере 3914, 48 грн и за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в размере 1621, 79 грн, которые были выплачены истцу.
В соответствии с п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦБК Украине суд допускает немедленное выполнение решений по делам о присуждении работнику заработной платы, но не более чем за один месяц.
Согласно ч. 1 ст. 141 ГПК Украины, учитывая, что истец освобожден от уплаты судебного сбора, в связи с частичным удовлетворением иска с ответчика в доход государства необходимо взыскать судебный сбор пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований, равна 611, 22 грн, размер которого вычислен исходя из того, что размер удовлетворенных искним требований равна 21528, 08 грн, а всего действительная цена иска равна 27064, 35 грн и соответствует размеру государственной пошлины 768, 40 грн.
Руководствуясь ст.ст. 141, 259, 264 — 265, 273, 274 — 279, 354, 430, п.п.15.5 раздела ХИИИ «Переходные положения» ГПК Украины, —
Р Е Ш И Л:
Иск особа_1 к акционерного общества «Украинская железная дорога» о взыскании задолженности по заработной плате — удовлетворить частично.
Взыскать с Акционерного товащества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с 1 февраля 2016 по 31 августа 2016 года в размере 7671 (семи тысяч шестисот семидесяти одной) гривны 54 копеек без последующего удержания из этой суммы обязательных налогов и сборов.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженность по заработной плате за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 в размере 13 856 (тринадцати тысяч восьмисот п`ятдесяты шести) рублей 54 копеек с последующим удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
В удовлетворении исковых требований о взыскании с акционерного общества «Украинская железная дорога» в пользу особа_1 задолженности по заработной плате за период с 1 февраля 2016 по 31 августа 2016 года в размере 3914 гривен 48 копеек и за период с 1 марта 2017 по 17 июля 2017 года в размере 1621 гривны 79 копейки, а всего в размере 5536 (пяти тысяч пятисот тридцати шести) рублей 27 копийок — отказать.
Взыскать с Акционерного общества «Украинская железная дорога» в доход государства судебный сбор в размере 611 (шестисот одиннадцати) рублей 79 копеек.
Допустить немедленное исполнение решения в части взыскания задолженности по заработной плате за один месяц — за апрель 2017 года в размере 1890 (одной тысячи восьмисот девяноста) рублей 08 копеек с последующим удержанием из этой суммы обязательных налогов и сборов.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апеляционными жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционной жалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу по возвращении апелляционной жалобы, отказа в открытии или закрытии апелляционного производства или принятия постановления суда апелляционной инстанции по результатам апелляционного пересмотра.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его провозглашения в Донецкий апелляционный суд через Константиновский мыськрайонний суд Донецкой области. Указанный срок продлевается на срок действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения коронавирусной болезни.
Участник дела, которому полное решение не было вручено в день провозглашения или составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляционное обжалование решения суда — если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему полного решения суда.
Истец особа_1, зарегистрировано место прожИванна: адрес_1, рнокпп номер_3. Ответчик: Акционерное общество «Украинская железная дорога», местонахождение: 03150, г.. Киев, ул. Ежи Гедройца, дом 5, код егрпоу 40075815.
судья
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
233 № 233/5930/19
Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни
15 червня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді [М.] В. С.,
за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати, —
В С Т, А Н О В И В:
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулася особа_1, в якому просила стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» на її користь нараховану, але невиплачену заробітну плату за період з лютого 2016 року по серпень 2016 року та за період з березня 2017 року по липень 2017 року в загальному розмірі 30458, 08 грн. В обґрунтування вказаних позовних вимог особа_1 посилалася на те, що у вказаний період вона працювала у державному підприємстві «Донецька залізниця», правонаступником якого стало АТ «Українська залізниця». З лютого 2016 року по серпень 2016 року та з березня 2017 року по липень 2017 року роботодавець не виплачував їй заробітну плату, хоча продовжував її нараховувати. Станом на день звільнення 17 липня 2017 року розмір нарахованої, але не виплаченої їй заробітної плати за період з лютого 2016 року по серпень 2016 року складає 11586, 02 грн, за період з березня 2017 року по липень 2017 року в сумі 15422, 45 грн.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 09 січня 2020 року відзив Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишено без розгляду.
Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце його проведення була повідомлена належним чином, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача АТ «Укрзалізниця» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце його проведення відповідач повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач особа_1 працювала на посаді апаратника хімводочищення 3 розряду дільниці котельного господарства, в тому числі з 02.11.2015 року в Ясинуватському будівельно-монтажному експлуатаційному управлінні Державного підприємства «Донецька залізниця», а з 01.09.2016 року у виробничому підрозділі «Ясинуватське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
17 липня 2017 року на підставі наказу від 10.07.2017 року № 9749/дн-ОС позивач була звільнена у зв`язку зі скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються трудовою книжкою особа_1 серії номер_1, копія якої долучена до матеріалів справи.
Постановою Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 р. було утворено Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1, до переліку якого входить, зокрема, й ДП «Донецька залізниця».
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство «Донецька залізниця» перебуває в стані припинення. Крім того, в Реєстрі містяться дані про юридичних осіб, правонаступником яких є ПАТ «Українська залізниця», серед яких зазначено ДП «Донецька залізниця».
Відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 12.11.2014р. № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» на часткову зміну пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. N 200 «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (Офіційний вісник України, 2014 р., N 53, ст. 1402) установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов`язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі — майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов`язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним Акціонерним товариством «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови.
02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Пунктом 1 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м. Донецьк.
Процедуру реорганізації ДП «Донецька залізниця» та передачу всіх прав та обов`язків ПАТ «Українська залізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» (далі — Постанова № 604) призупинено до завершення проведення антитерористичної операції.
Відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 938 від 31.10.2018 р. Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» змінило назву на Акціонерне товариство «Українська залізниця».
Згідно із зведеною відомістю на виплату заборгованості по Державному підприємству «Донецька залізниця» від 17.03.2020 року за № 618/2, інформаційною довідкою № 618 від 17.03.2020 року, наданою в.о. начальника структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», інформаційною довідкою № 776 від 04.05.2020 року, наданою начальником фінансово — економічного відділу структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», до АТ «Українська залізниця» були передані відомості щодо заборгованості із заробітної плати позивача особа_1, розмір якої складав після утримання обов`язкових податків та зборів 11586, 02 грн (за 5 місяців в розмірі окладу 1957, 24 грн, за шостий місяць в розмірі 1799, 82 грн).
З платіжних відомостей № 96 від 28 листопада 2016 року та № 96/2 від 22 лютого 2017 року вбачається, що СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» в рахунок погашення вказаної заборгованості виплатила позивачу кошти в загальному розмірі 3917, 48 грн шляхом перерахування вказаних коштів на банківський рахунок особа_1 № номер_2, відкритий в ТВБВ № 10004/0149 ПАТ «Державний ощадний банк України».
На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що від ДП «Донецька залізниця» до АТ «Українська залізниця» була здійснена передача обов`язків щодо виплати позивачу заборгованості по заробітній платі особа_1 по ДП «Донецька залізниця» за 2016 рік.
Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Згідно з ст. 44 КЗпП України при припиненні Трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Частиною 1 статті 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи, А I групи.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Відповідно до частини 2 ст. 30 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Згідно з ст. 8 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Враховуючи те, що від ДП «Донецька залізниця» до АТ «Українська залізниця» була здійснена передача обов`язків щодо виплати позивачу заборгованості по заробітній платі за 2016 року в сумі 11586, 02 грн та судом було встановлено, що за вказаний період особа_1 було сплачено 3914, 48 грн, суд дійшов висновку про те, що за вказаний період залишилась не сплаченою заборгованість по заробітній платі в розмірі 7671, 54 грн, сума якої отримана після проведення відрахувань та утримань із заробітної плати податків та загальнообов`язкових платежів.
Відповідно до статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Вказана норма права кореспондується із ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», а другою частиною цієї статті встановлено обов`язок роботодавця забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
На виконання вимог статті 110 КЗпП України роботодавець повідомляв робітника про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати, суму заробітної плати, що належить до виплати, на підтвердження чого позивачем долучені до матеріалів справи відповідні табуляграми.
Так, відповідно до табуляграм, доданих до позову, працівнику особа_1 у період з березня 2017 року по липень 2017 року заробітну плату було нараховано з урахуванням часу простою: в березні 2017 року в розмірі 3054, 81 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 2429, 13 грн; за квітень 2017 року в розмірі 1890, 08 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 1502, 96 грн; за травень 2017 року в розмірі 1591, 65 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 1265, 64 грн; за червень 2017 року в розмірі 696, 34 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 553, 72 грн; за липень 2017 року заробітну плату було нараховано в розмірі 8245, 45 грн, яка складається, в тому числі, з компенсації за невикористану відпустку за 25 днів в сумі 3610, 50 грн, вихідної допомоги при скороченні в сумі 4191, 15 грн, що після утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів складає 6598, 56 грн.
А у підсумку розмір нарахованої заробітної плати за відповідний період складає 15478, 33 грн, що є сумою вищенаведених доданків.
Ухвалами Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 жовтня 2019 року, 09 січня 2020 року, 20 лютого 2020 року, 08 квітня 2020 року та 14 травня 2020 року у Акціонерного товариства «Українська залізниця» було витребувано докази про розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивача за періоди з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року, документи щодо остаточного розрахунку із особа_1, рішення робочої комісії з їх опрацювання або їх копії, документи, які стали підставою для внесення відомостей про її звільнення з 17.07.2017 року в трудову книжку номер_1.
Відповідачем на виконання вказаних ухвал суду надано довідку від 02.12.2019 р. за № 1519/2, копію відомості на виплату грошей за березень 2017 р. № 3, з яких вбачається, що за першу половину березня 2017 року позивачу було нараховано заробітну плату в розмірі 1621, 79 грн, яку після вирахування обов`язкових податків та зборів отримано позивачем 27 липня 2017 року в розмірі 1289, 63, 01 грн, нарахування заробітної плати з 16 березня 2017 року по липень 2017 року не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 04 липня 2018 року у справі 233/559/18 за позовом працівника СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі було встановлено, що з 20 березня 2017 року згідно з наказом ПАТ «Українська залізниця» філії «Донецька залізниця» №384 від 15.03.2017 року та наказом СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» №236/днд від 17.03.2017 року у зв`язку із відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця», викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольною українській владі територією відповідно до ст.ст. 34, 113 КЗпП України встановлено простій для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції.
Враховуючи те, що з 20 березня 2017 р. встановлено простій для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції на підставі наказу ПАТ «Українська залізниця» філії «Донецька залізниця» № 384 від 15.03.2017 р. та наказу СП «Донецька дирекція залізничних перевезень» №236/днд від 17.03.2017 р., а відповідно до ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 83 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) та при припиненні Трудового договору з підстави, зазначеної пунктом 1 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку, грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також те, що роботодавцем не спростовано вказаний розрахунок позивача, суд дійшов висновку про те, що розрахунок заборгованості по заробітній платі, здійснений позивачем, відповідає обставинам справи.
Посилання відповідача про неможливість розрахунку заборгованості по заробітній платі через відсутність у роботодавця оригіналів первинних документів щодо розміру виконаної роботи та розміру заборгованості не спростовує висновків суду, оскільки обов`язок вести облік відпрацьованого часу та розміру заробітної плати покладено лише на роботодавця, обставини, які зумовлюють відсутність первинної документації, не звільняють роботодавця від обов`язку сплачувати заробітну плату працівнику, право на яку гарантоване Конституцією України.
Вказаний висновок відповідає позиції, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відповідно до якого відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією роботодавця. Отже відсутність у відповідача первинної документації не є підставою для не нарахування та не виплати позивачу заробітної плати.
Наявність форс-мажорних обставин, що спричинили невиплату заробітної плати та відсутність оригіналів первинних документів не спростовує висновків суду, оскільки право на заробітну плату гарантоване статтею 43 Конституції України та відсутність вини відповідача у невиконанні своїх обов`язків щодо виплати заробітної плати не звільняє його від виконання такого обов`язку в наступному, а може лише бути підставою для звільнення роботодавця від відповідальності, передбаченої трудовим законодавством за вказане порушення трудових прав.
Відповідно до абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Позивач, здійснюючи розрахунок заборгованості по заробітній платі не врахував вищезазначені положення та вказав суму заборгованості по заробітній платі після утримання обов`язкових податків та зборів, а також не врахував сплачену після вирахування обов`язкових податків та зборів заробітну плату за першу половину березня 2017 року, в розмірі в розмірі 1621, 791 грн, та яку після вирахування обов`язкових податків та зборів позивач отримала в розмірі 1289, 63 грн.
Розглядаючи питання про розмір заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що відповідачем АТ «Українська залізниця» не спростовано розрахунок, наданий позивачем в частині заборгованості по заробітній платі за 2016 рік в сумі 7671, 54 грн, розмір якої встановлено після вирахування обов`язкових податків та зборів, а також в частині заборгованості по заробітній платі в розмірі 13856, 54 грн за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року з наступним утриманням обов`язкових податків та зборів, розмір якої отримано після вирахування сплаченої суми нарахованої заробітної плати за першу половину березня 2017 року в розмірі 1621, 79 грн (15478, 33 — 1621, 79 = 13856, 54). А отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частинні стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі за 2016 рік по ДП «Донецька залізниця» в розмірі 3914, 48 грн та за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 1621, 79 грн, які були виплачені позивачу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 611, 22 грн, розмір якого вирахуваний виходячи з того, що розмір задоволених позовних вимог дорівнює 21528, 08 грн, а всього дійсна ціна позову дорівнює 27064, 35 грн та відповідає розміру судового збору 768, 40 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 259, 264 — 265, 273, 274 — 279, 354, 430, п.п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, —
В И Р І Ш И В:
Позов особа_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати — задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 лютого 2016 року по 31 серпня 2016 року в розмірі 7671 (семи тисяч шестисот сімдесяти однієї) гривні 54 копійок без наступного утримання з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року у розмірі 13 856 (тринадцяти тисяч восьмисот п`ятдесяти шести) гривень 54 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь особа_1 заборгованості по заробітній платі за період з 01 лютого 2016 року по 31 серпня 2016 року в розмірі 3914 гривень 48 копійок та за період з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 1621 гривні 79 копійки, а всього в розмірі 5536 (п`яти тисяч п`ятисот тридцяти шести) гривень 27 копійок — відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір у розмірі 611 (шестисот одинадцяти) гривень 79 копійок.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць — за квітень 2017 року в розмірі 1890 (однієї тисячі восьмисот дев`яноста) гривень 08 копійок з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Вказаний строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду — якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: особа_1, зареєстроване місце проживання: адреса_1, рнокпп номер_3. Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5, код єдрпоу 40075815.
Суддя
-
✓ ПреимуществаГарний асортимент, відношення до клієнтів топ, подарунки на свята, на Осокорках був крутий колектив, поки точку не закрили, часті акції або промокоди на знижки (можна знайти на сайті) Коли немає людей і роботи, можно посидіти Далее →✗ НедостаткиНизька зп, дуже низька, неймовірно низька, таких низьких на ринку вже й не знайшла… наскільки я знаю, то у магазині на Подолі її підвищили, але на Осокорках за 165 годин роботи (а під час відпусток могло бути набагато більше) роботодавець платив в основному 16 000 — 16 500 грн :/ і коли ми намагались розмовляти про неї, нам починали «давити на совість», що типу ніфіга не робимо, хоча керівництву було просто зручно не бачити того, що коли є робота — люди працюють. A, і ще, коли ви йдете консультантом, то ви одразу повинні робити ці всі речі: 1) консультування в залі (кожна друга людина, бо консультації в художньому це нормально) (найдовша консультація була щось типу 4 години поспіль… на одну людину два консультанти, що по черзі відходили на обід) 2) консультування по телефону (часто, а також дзвонять по різним запитанням) 3) консультування в месенджерах. 4) оформлення замовлень та переписка з клієнтами. 5) збирання замовлень. 6) розрахунок на касі (розрахунок, пакування товару, скручування паперу, скручування скотчем полотен, модулів й т.д.). 7) переобліки. 8) переоцінки. 9) поставки + націнки. 10)... Далее →
-
✓ ПреимуществаОплата кожен день Далее →✗ НедостаткиЯкщо хочете отримувати гроші, це не про Осаму. Звісно, все залежить від точки, наскільки вона розкручена, але в будь-якому разі ваша зарплата не буде відповідати тому, як важко ви працюєте. Вказано графік 12 годин, з 10:00 до 22:00, але приходити ви маєте на 15−30 хвилин раніше, про закриття це взагалі окрема тема. Раз на тиждень маєте генеральне прибирання, коли всі мають приходити на годину раніше, звісно, ніхто цей час вам не оплатить. Іноді адміни ініціюють зустрічі, де мали б обговорюватись робочі питання, і всім байдуже, чи працюєш ти, чи вихідний. Що в тебе є плани, також нікого не цікавить. Присутні мають бути всі без виключення, якщо ж відмовляєшся, то на тебе починають насідати, і далі все залежить тільки від твоєї витримки. Хоча в певній мірі це залежить і від самого адміна, оскільки бувають різні люди (в моїй ситуації гірше нікуди). На зміні частіше за все лише два оператори, оскільки більша кількість робочих місць не передбачена. Але тебе можуть поставити і одного, щоб ти віддувався за всіх. Працівників дуже не вистачає, тому працювати іноді доводиться без... Далее →
