ДП"МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ": невыплата зарплаты

Производство № 2/470/38/20
Дело № 470/857/19

решение
именем украины

16 января 2020 г.. Березнеговатое

Березнеговатский районный суд Николаевской области в составе:
председательствующего судьи [Л.] С.А.,
с участием секретаря судебного заседания [Д.] А.А.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в зале суда в пгт. Березнеговатое гражданское дело в порядке упрощенного искового производства по иску лицо_1 к дочернего предприятия "Николаевский облавтодор" ОАО "Государственная акционерная компания "Автомобильные дороги Украины" о взыскании начисленной и невыплаченной при увольнении задолженности по заработной плате и среднего заработка за все время задержки расчета при увольнении,

В:

5 ноября 2019 истец обратился Березнеговатского районного суд с соответствующим иском к ответчику, в котором указывает, что с 9 ноября 1987 он работал мастером, а с 2 апреля 2001 на условиях контракта № 23 был назначен на должность начальника Березнеговатского районного дорожного государственного предприятия сроком с 02.04.2001 года по 02.04.2004 года. 16 мая 2002 был создан филиал "Березнеговатский райавтодор", руководителем которой он стал и работал до 1 августа 2019. Согласно приказу №30-УК от 1 августа 2019 года был уволен на основании п.1 ст.40 КЗоТ Украины, в связи с прекращением (реорганизацией) филиала "Березнеговатский райавтодор" дочернего предприятия "Николаевский облавтодор". Однако на момент иого освобождения ответчиком был проведен полный расчет по выплате заработной платы, а именно за апрель, май, июнь, июль 2019 года, в размере 56 949, 69 грн., которая подлежит взысканию и кроме начисленной заработной платы с ответчика подлежит также взысканию средний заработок за все время задержки выплаты заработной платы за период со дня увольнения по день принятия решения судом.
Истец в судебное заседание не явился, направил заявление о рассмотрении дела в его отсутствие и подтимання исковых требований в полном объеме, а также просил приобщить к материалам производства справку о доходах за период с 01.04.2019 года по 31.07.2019 года.
Представитель ответчика в судебное заседание не явилась, направила объяснения, в котором просила рассмотреть дело без ее участия, исковые требования признала частично, просила отказать в удовлетворении искового требования о взыскании среднего заработка за все время задержки в размере 21 637, 90 грн. ежемесячно за период с 02.08.2019 года по день принятония решения суда, поскольку истцом в подтверждение данного требования представлено документально подтвержденных доказательств.
В связи с неявкой в ​​судебное заседание всех участников дела фиксирования судебного процесса с помощью звукозаписывающего технического средства не осуществляется, согласно ч.2 ст.247 ГПК Украины.
Исследовав доказательства по делу, суд установил следующие факты и соответствующие им правоотношения.
Из материалов дела усматривается, что истец с 9 ноября 1987 был принят на должность мастера в Марнегуватський райавтодор, о чем свидетельствует копия выписки из приказа № 51 п.2 от 26.10.1987 года (а.с.7).
На основании приказа № 55-К от 02.04.2001 года истца был назначен на должность начальника Березнеговатского районного дорожного государственного предприятия на условиях контракта от 02 апреля 2001 года под № 23 сроком с 02.04.2001 года по 02.04.2004 года (л.д. 8).
Согласно справки АА № 572091 из Единого государственного реестра предприятий и организаций Украины, 16 мая 2002 года был создан филиал "Березнегуватський райавтодор "дочернего предприятия" Николаевский облавтодор "ОАО" Государственная акционерная компания "" Автомобильные дороги Украины ", руководителем которой стал истец (а.с.9-10).
В соответствии с приказом № 39-УК от 1 августа 2019 истца был освобожден от занимаемой должности по п.1 ст.40 КЗоТ Украины, а именно в связи с прекращением (реорганизацией) филиала "Березнеговатский райавтодор" дочернего предприятия "Николаевский облавтодор" (а.с.17).
На момент Освободитеения с истцом был проведен полный расчет, что подтверждается справкой № 56 от 30.07.2019 года, предоставленной филиалом "Березнеговатский райавтодор" ДП "Николаевский ОАГ", с которой усматривается, что истец действительно работал в должности начальника филиала "Березнеговатский райавтодор" и задолженность перед ним по состоянию на 1 августа 2019 года по апрель-июль 2019 года, составляет 56 949, 69 грн. (А.с.18).
Частью 1 статьи 13 ГПК установлено, что суд рассматривает дела не иначе как по обращению особы, поданным в соответствии с настоящим Кодексом, в пределах заявленных им требований и на основании доказательств, представленных участниками дела или истребованных судом в предусмотренных настоящим Кодексом случаях.
Согласно ст.4 ГПК Украины кожнаособа имеет право в порядке, установленном настоящим Кодексом, обратиться в суд за защитой своих нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или законных интересов.
Статьей 43 Конституции Украинигарантовано право каждого на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не нижчу определена законом. Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.
Согласно ч.1 ст.47 КЗоТ Украинивласник или уполномоченный им орган обязан в день увольнения выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним расчет в сроки, указанные в статье 116 настоящего Кодекса.
Статьей 116 КЗоТ Украинивстановлено, что при увольнении работника выплата всех сумм, причитающихся ему от предприятия, учреждения, организации, производится в день увольнения. Если работник в день увольнения не работал, то указанные суммы должны быть выплачены не позднее следующего дня после предъявления уволенным работником требования о расчете. О начисленных суммах, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган должен письменно уведомить работника перед выплатой указанных сумм. В случае спора о размере сумм, причитающихся работнику при увольнении, собственник или уполномоченный им орган во всяком случае обязан в указанный в настоящей статье строк выплатить не оспариваемую им сумму.
Решая спорные правоотношения, возникшие по данному делу между сторонами, суд считает доказанным наличие перед истцом задолженности по заработной плате, которая на момент рассмотрения дела составляет 56 949, 69 грн., Из которых: апрель 2019 - 6 836, 94 грн .; Май 2019 - 6 836, 94 грн .; Июнь 2019 - 5 009, 17 грн .; Июль 2019 - 38 266, 64 грн. с учетом пособия при увольнении и неиспользованного отпуска, а следовательно, подлежит взысканию в пользуистца.
Кроме того, согласно ст.117 КЗоТ Украины, в случае невыплаты по вине собственника или уполномоченного им органа причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в ст.116 КЗоТ Украины, при отсутствии спора об их размере предприятие должно выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета.
Согласно п.20 постановления Пленума Верховного Суда Украины "О практике применения судами законодательства об оплате труда" №13 от 24.12.1999года, установив при рассмотрении дела о взыскании заработной платы в связи с задержкой расчета при увольнении, что работнику не были выплачены причитающиеся ему от предприятия, учреждения, организации суммы в день увольнения, когда он в этот день был на работе на следующий день после предъявления им работодателю требований о расчете, суд на основании ст.117 КЗоТ Украины взыскивает в пользу работника средний заработок за весь период задержки расчета, а при не проведены его к рассмотрению справи по день вынесения решения, если работодатель не докажет отсутствия в этом своей вины. Само по себе отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
Такое же разъяснение этой нормы права, предоставил Конституционный суд Украины в своем решении №4-рп / 2012 от 22.02.2012 года по делу, относительно официального толкования положений статьи 233 КЗоТ Украины является взаимосвязи с положениями статей 117, 237-1 КЗоТ Украина.
С материалов дела усматривается, что на момент увольнения, а именно по состоянию на 1 августа 2019 филиал "Березнеговатский райавтодор" ДП "Николаевский облавтодор" ОАО "Государственная акционерная компания" Автомобильные дороги в Украине "не осуществила полный расчет с истцом, против чего возражала представитель ответчика в письменном объяснении, предоставленном суда, о причинах задержки расчета не сообщила.
С учетом норм ст.116 КЗоТ Украины, которая обязывает предприятие рассчитаться с работником в день увольнения, не было осуществлено ответчиком, суд считает, чтопредприятие должно нести ответственность за задержку расчета при увольнении, предусмотренную ст.117 КЗоТ Украины. Отсутствие средств у работодателя не исключает его ответственности.
По положениям действующего Трудового законодательства на собственника возлагается обязанность в последний день работы, этот же день является днем ​​освобождения, он же отмечается в заявлении об увольнении и в трудовой книжке в день увольнения, выдать работнику надлежащим образом оформленную трудовую книжку и произвести с ним полный расчет .
при розсчета оплаты среднего заработка за время задержки расчета при увольнении, суд исходит из положений "Порядка исчисления средней заработной платы», утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины №100 от 8 февраля 1995.
В соответствии с абзацем 3 п.2 указанного Положения - среднемесячная заработная плата за время вынужденного прогула работника исчисляется исходя из выплат за последние два календарных месяца работы, предшествующих событию, с которым связана выплата, то есть, предшествующих дню освония работника с работы. Согласно п.5 разделе IV Порядка основой для определения общей суммы заработка, подлежащего выплате за время вынужденного прогула, является среднедневная (среднечасовая) заработная плата работника, согласно п.8 Порядка определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение двух месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством - календарных дней за этот период.
при вычисленни средней заработной платы во всех случаях ее сохранения согласно действующему законодательству, не учитываются в частности единовременные выплаты (компенсация за неиспользованный отпуск, материальная помощь, помощь работникам, уходящим на пенсию, выходное пособие и т.д.).
Согласно справки о доходах от 31.07.2019 года, предоставленной филиалом Березнеговатский райавтодор ГП "Николаевский облавтодор" ОАО "Государственная акционерная компания" Автомобильные дороги в Украине ", средний заработок истца за июнь2019 составляет 5 009, 17 грн., За июль 2019 - 6 441, 98 грн. без учета единовременной выплаты и других начислений, а всего 11 451, 15 грн. : Количество рабочих дней - 42 (по 19 июня, июль 23) = 272, 65 грн. / День (а.с.32).
Количество рабочих дней задержки со дня, следующего за днем ​​увольнения с момента принятия решения составляет 115 дней.
Таким образом размер среднего заработка, подлежащего взысканию с ответчика в пользу истца за период с 02.08.2019 года по 16.01.2020 года, становить 31 354, 75 грн. (272, 65 грн. Х 115 дней).
В соответствии с требованиями ст.141 ГПК Украины с ответчика в доход государства подлежит взысканию судебный сбор в размере 1 536, 80 грн. (768, 40 грн. + 768, 40 грн.).
На основании изложенного, руководствуясь ст.ст. 4, 12, 13, 19, 141, 259, 263-265, 268 ГПК Украины, суд
принял:

Исковое заявление особа_1 к дочернего предприятия "Николаевский облавтодор" ОАО "Государственная акционерная компания" Автомобильные дороги Украины "о взыскании начисляютсяной и невыплаченной при увольнении задолженности по заработной плате и среднего заработка за все время задержки расчета при увольнении, удовлетворить.
Взыскать с дочернего предприятия "Николаевский облавтодор" ОАО "Государственная акционерная компания" Автомобильные дороги Украины "(код егрпоу 31159920) в пользу особа_1 (идентификационный номер номер_1) задолженность по заработной плате в размере 56 949, 69 грн. (Пятьдесят шесть тысяч девятьсот сорок девять гривень 69 копеек).
Взыскать с дочернего предприятия "Николаевский облавтодор" ОАО "Государственная акционерная компания" Автомобильные дороги Украины "(код егрпоу 31159920) в пользу особа_1 (идентификационный номер номер_1) средний заработок за все время задержки расчета при увольнении в размере 31 354, 75 грн. (тридцать одна тысяча триста пятьдесят четыре гривны 75 копеек), с последующим отчислением (содержанием) при выплате указанной суммы налогов и других обязательныхплатежей, предусмотренных законодательством Украины.
Взыскать с дочернего предприятия "Николаевский облавтодор" ОАО "Государственная акционерная компания" Автомобильные дороги Украины "(код егрпоу 31159920) судебный сбор в доход государства в размере 1 536, 80 грн.
Допустить немедленное исполнение решения суда в части взыскания в пользу особа_1 заработной платы за один месяц.
Решение может быть обжаловано в апелляционном порядке в Николаевский апелляционный суд через Березнегуватомский районный суд путем подачи апелляционной жалобы в течение тридцати дней со дня его провозглашения.
Участник дела, которому полный текст решения не было вручено в день провозглашения, имеет право на восстановлении пропущенного срока, если апелляционная жалоба подана в течение 30 дней со дня вручения ему полного текста решения.
Решение суда вступает в законную силу по истечении срока подачи апелляционной жалобы всеми участниками дела, если апелляционная жалоба не была подана. В случае подачи апелляционнойжалобы решение, если оно не отменено, вступает в законную силу после рассмотрения дела апелляционным судом.

стороны:
Истец особа_1, информация_1, место жительства: индекс адрес_1, паспорт серии номер_2, выданный Березнеговатским РО УМВД Украины в Николаевской области 28.12.2000 года.
Ответчик: дочернее предприятие "Николаевский облавтодор" ОАО "Государственная акционерная компания" Автомобильные дороги Украины ", местонахождение: 54029, ул. Галины Петровой, 2А, г..Николаев, егрпоу 31159920.



Судья С. А. [Л.]

ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:


Провадження № 2/470/38/20
Справа № 470/857/19

рішення
іменем україни

16 січня 2020 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді [Л.] С.А.,
за участю секретаря судового засідання [Д] А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Березнегувате цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом особа_1 до дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення нарахованої та невиплаченої при звільненні заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

05 листопада 2019 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом до відповідача, в якому вказує, що з 09 листопада 1987 року він працював майстром, а з 02 квітня 2001 року на умовах контракту № 23 був призначений на посаду начальника Березнегуватського районного дорожнього державного підприємства терміном з 02.04.2001 року по 02.04.2004 року. 16 травня 2002 року було створено філію "Березнегуватський райавтодор", керівником якої він став та працював до 01 серпня 2019 року. Згідно з наказом №30-КК від 01 серпня 2019 року року був звільнений на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку з припиненням (реорганізацією) філії "Березнегуватський райавтодор" дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор". Проте на момент його звільнення відповідачем не було проведено повний розрахунок по виплаті заробітної плати, а саме за квітень, травень, червень, липень 2019 року, в розмірі 56 949, 69 грн., яка підлягає стягненню та окрім нарахованої заробітної плати з відповідача підлягає також стягненню середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати за період з дня звільнення по день ухвалення рішення судом.
Позивач в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність та підтримання позовних вимог в повному обсязі, а також просив залучити до матеріалів провадження довідку про доходи за період з 01.04.2019 року по 31.07.2019 року.
Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, надіслала пояснення, в якому просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги визнала частково, просила відмовити в задоволенні позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки у розмірі 21 637, 90 грн. щомісячно за період з 02.08.2019 року по день ухвалення рішення суду, оскільки позивачем на підтвердження даної вимоги не надано документально підтверджених доказів.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з 09 листопада 1987 року був прийнятий на посаду майстра в Березнегуватський райавтодор, про що свідчить копія витягу з наказу № 51 п.2 від 26.10.1987 року (а.с.7).
На підставі наказу № 55-К від 02.04.2001 року позивача було призначено на посаду начальника Березнегуватського районного дорожнього державного підприємства на умовах контракту від 02 квітня 2001 року за № 23 терміном з 02.04.2001 року по 02.04.2004 року (а.с.8).
Згідно довідки АА № 572091 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, 16 травня 2002 року було створено філію "Березнегуватський райавтодор" дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України", керівником якої став позивач (а.с.9-10).
Відповідно до наказу № 39-КК від 01 серпня 2019 року позивача було звільнено з займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України, а саме у зв`язку з припиненням (реорганізацією) філії "Березнегуватський райавтодор" дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" (а.с.17).
На момент звільнення з позивачем не було проведено повний розрахунок, що підтверджується довідкою № 56 від 30.07.2019 року, наданою філією "Березнегуватський райавтодор" ДП "Миколаївський ОАД", з якої вбачається, що позивач дійсно працював на посаді начальника філії "Березнегуватський райавтодор" і заборгованість перед ним станом на 01 серпня 2019 року року за квітень-липень 2019 року, становить 56 949, 69 грн. (а.с.18).
Частиною 1 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.4 ЦПК України кожнаособа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 43 Конституції Українигарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Статтею 116 КЗпП Українивстановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Вирішуючи спірні правовідносини, які виникли в даній справі між сторонами, суд вважає доведеним наявність перед позивачем заборгованості по заробітній платі, яка на момент розгляду справи складає 56 949, 69 грн., з яких: квітень 2019 року - 6 836, 94 грн.; травень 2019 року - 6 836, 94 грн.; червень 2019 року - 5 009, 17 грн.; липень 2019 року - 38 266, 64 грн. з урахуванням допомоги при звільненні і невикористаної відпустки, а отже, підлягає стягненню на користь позивача.
Крім того, відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" №13 від 24.12.1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільнені, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Таке ж роз`яснення цієї норми права, надав Конституційний суд України у своєму рішенні №4-рп/2012 від 22.02.2012 року у справі, щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП Україниу взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 КЗпП України.
Із матеріалів справи вбачається, що на момент звільнення, а саме станом на 01 серпня 2019 року філія "Березнегуватський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги в Україні" не здійснила повний розрахунок з позивачем, проти чого не заперечувала представник відповідача в письмовому поясненні, наданому суду, про причини затримки розрахунку не повідомила.
З урахуванням норм ст.116 КЗпП України, яка зобов`язує підприємство розрахуватися з працівником у день звільнення, що не було здійснено відповідачем, суд вважає, що підприємство повинно нести відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст.117 КЗпП України. Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
За положеннями діючого Трудового законодавства на власника покладається обов`язок в останній день роботи, цей же день є днем звільнення, він же зазначається в заяві про звільнення і в трудовій книжці як день звільнення, видати працівнику належно оформлену трудову книжку та провести з ним повний розрахунок.
При розрахунку оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, суд виходить з положень "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року.
Відповідно до абзацу 3 п.2 зазначеного Положення - середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Відповідно до п.5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються зокрема одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).
Згідно довідки про доходи від 31.07.2019 року, наданої філією Березнегуватський райавтодор ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги в Україні", середній заробіток позивача за червень 2019 року складає 5 009, 17 грн., за липень 2019 року - 6 441, 98 грн. без урахування одноразової виплати та інших нарахувань, а всього 11 451, 15 грн. : кількість робочих днів - 42 (за червень 19, липень 23) = 272, 65 грн./день (а.с.32).
Кількість робочих днів затримки з дня наступного за днем звільнення до часу ухвалення рішення складає 115 днів.
Таким чином розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за період з 02.08.2019 року по 16.01.2020 року, становить 31 354, 75 грн. (272, 65 грн. х 115 днів).
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 536, 80 грн. (768, 40 грн. + 768, 40 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:

Позовну заяву особа_1 до дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення нарахованої та невиплаченої при звільненні заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити.
Стягнути з дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код єдрпоу 31159920) на користь особа_1 (ідентифікаційний номер номер_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 56 949, 69 грн. (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот сорок дев`ять гривень 69 копійок).
Стягнути з дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код єдрпоу 31159920) на користь особа_1 (ідентифікаційний номер номер_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 31 354, 75 грн. (тридцять одна тисяча триста п`ятдесят чотири гривні 75 копійок), з наступним відрахуванням (утриманням) при виплаті вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів, передбачених законодавством України.
Стягнути з дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код єдрпоу 31159920) судовий збір в дохід держави у розмірі 1 536, 80 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь особа_1 заробітної плати за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:
Позивач: особа_1 , інформація_1 , місце проживання: індекс адреса_1 , паспорт серії номер_2 , виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 28.12.2000 року.
Відповідач: дочірнє підприємство "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", місцезнаходження: 54029, вул. Галини Петрової, 2А, м. Миколаїв, єдрпоу 31159920.



Суддя С. А. [Л.]