ДП "АМПУ": невыплата зарплаты
Производство № 2/522/237/20
Дело № 522/15541/19
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
15 января 2020 г.. Одесса
Приморский районный суд. Одессы
в составе судьи - [Б.] В.Я.,
с участием секретаря судебного заседания - Грищук В.А.
рассмотрев по правилам упрощенного искового производства в открытом судебном заседании. гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Администрация морских портов Украины» о выдаче надлежаще оформленного дубликату трудовой книжки и взыскании задолженности по заработной плате, -
В С Т А Н О В И Л:
В Приморский районный суд г.. Одессы 11.09.2019 года обратился особа_1 с иском к ГП «Администрация морских портов Украины», в котором просил обязать ответчика выдать особа_1 надлежащим образом оформленную трудовую книжку, как это предусмотрено статьей 47 КЗоТ Украины, оформленной в соответствии с требованиями Инструкции о порядке ведения трудовых книжек работников, утвержденной приказом Министерства труда Украины, Министерства юстиции Украины и Министерства социальной защиты населения Украины от 29.07.1993 года №58, принятая в соответствии с положениями ст .. 48 КЗоТ Украины; взыскать с Государственного предприятия «Администрация морских портов Украины» в пользу особа_1 средний заработок за все время вынужденного прогула в связи с задержкой выдачи трудовой книжки, с 9 декабря 2017 до даты принятия решения по делу.
В обоснование иска указано, что особа_1 работал с июля 2015 рокв по 24.07.2017 года в аппарате управления Государственного предприятия «Администрация морских портов Украины». После освобождения, которое истец считал незаконным, он обратился в суд, по поводу чего есть решение Приморского районного суда г.. Одессы от 22.05.2018 года в удовлетворении особа_1 к ГП «Администрация морских портов Украины» об обязательстве совершить определенные действия , признании права истца на установление междолжностное соотношение должностного оклада, право на дерки поощрения, признания даты увольнения и в удовлетворении встречного иска Государственного предприятия «Администрация морских портов Украины» в особа_1 об изменении причин увольнения и взыскании денежных средств - отказано в полном объеме. При этом постановлением Апелляционного суда Одесской области от 20.12.2018 года определено решение Приморского районного суда города Одессы от 22 мая 2018 по делу по иску лицо_1 в Государственное предприятие "Администрация морских портов Украины» -отменить в части отказа в удовлетворении встречного иска Государственного предприятия "Администрация морских портов Украины" и принять в этой части новое решение. Встречный иск Государственного предприятия "Администрация морских портов Украины" в особа_1 об изменении формулировки причин увольнения и взыскании задолженности - удовлетворить частично. Изменить формулировку увольнения особа_1 с «уволен по ч.3 ст.38 КЗоТ Украины - по собственному желанию в связи с не выполнением ГП" АМПУ "законодательстваа о труде, условий коллективного или Трудового договора »на« уволен по собственному желанию по ч.1 ст.38 КЗоТ Украины ». В удовлетворении остальных требований встречного иска - отказать. В остальной части решение Приморского районного суда города Одессы от 22 мая 2018 - оставить без изменений.
Истец ссылается на то, что во исполнение указанного решения суда, письмом от 29.02.2019 года № 1198 / 10-03-06, полученный истцом 08.04.2019 года, ему отправлен не заверенную копию приказа от 15.01.2019 года № 10к, которым внесены изменения в приказ от 08.12.2017 года № 1309-к в части формулировки причины увольнения особа_1, но другие пункты приказа от 08.12.2017 года №1309-к остались неизменными, в том числе о дате увольнения и соответствующей денежной выплаты .
17.05.2019 года особа_1 получено дубликат трудовой книжки (номер_1) и копия приказа от 15.01.2019 года №10-к «О внесении изменений в Приказ ГП« АМПУ »от 08.12.2017 года №1309-к« По личному составу ». Однако, дата увольнения в приказе осталасьнеизменной - 24.07.2017 года и не совпадает с датой указанной в дубликате трудовой книжки - 08.12.2017 года, а также не совпадает с датой вступления в законную силу решения Апелляционного суда Одесской области от 20.12.2018 года.
Истец считает, что такая разница в датах его освобождения нарушает требования закона и фактически делает невозможным трудоустройства истца с декабря 2017 года и делает невозможным использование йог права на социальную помощь по безработице, а в случае задержки выдачи трудовой книжки по вине влАсника работнику должен быть выплачен средний заработок за время вынужденного прогула, который истец вычисляет, исходя из размера своего среднедневного заработка по состоянию на 08.12.2017 году в размере 1334, 32 грн., учитывая повышение базы для расчета минимального должностного оклада работника ГП «ампу», и количества рабочих дней с 09.12.2017 года по 19.08.2019 года, равна 417.
Определением судьи Приморского районного суда г.. Одессы Бондаря В.Я. от 13.09.2019 года производство по делу было открытое и назначено дело к рассмотрению в порядке упрощенного искового производства на 05.11.2019 года.
21.10.2019 года от ответчика поступил отзыв на исковое заявление, в котором ГП «ампу» просит отказать в удовлетворении иска полностью, ссылаясь на то, что в соответствии с пунктами 2.4 Инструкции «О порядке ведения трудовых книжек работников», утвержденной приказом Минтруда, Министерством юстиции и Министерством соцзащиты населения от 29 июля 1993 года № 58 (далее - Инструкция), все записи в ТРВдова книге о приеме на работу, переводе на другую постоянную работу или увольнении, а также о наградах и поощрениях вносятся собственником или уполномоченным им органом после издания приказа (распоряжения), но не позднее недельного срока, а при увольнении - в день увольнения и должны точно соответствовать тексту приказа (распоряжения).
В соответствии с приказом ГП «ампу» № 1309-к от 08.12.2019 года (с изменениями согласно приказа № 83-к от 22.02.2018 года и № 10-к от 15.01.2019 года) освба_1, специалиста отдела защиты экономических интересов службы экономической и внутренней безопасности, уволен с работы с занимаемой должности 8 декабря 2017 по ч.И ст. 38 КЗоТ Украины - по собственному желанию.
Согласно записи № 3 в дубликате трудовой книжки номер_2) указано в графе 2 - 08.12.2017 (записывается дата увольнения), а в графе 3 - уволен по собственному желанию за ч.И ст. 38 КЗоТ Украины (причина увольнения), в графе 4 - приказ от 08.12.2017 года №1309-к (на основании которого проведеносоответствующие записи в дубликате).
Таким образом, утверждение истца, что запись № 3 в дубликате трудовой книжки (номер_2) не соответствует содержанию приказа ГП «ампу» от 08.12.2017 года №1309-к не соответствует действительности., А выданный истцу дубликат трудовой книжки (номер_2) соответствует требованиям инструкции. Сам же запись в трудовой книжники истца (номер_4) об изменении даты увольнения в соответствии с приказом ГП «ампу» № 83-к от 22.02.2018 года осуществлено не было по вине истца, поскольку последний игнорировал свернення ГП «ампу» о которых было сказано (письма от 23.02.2018 года № 03-06-03 / 78 и от 13.03.2018 года № 03-06-03 / 98).
По утверждению истца, что из-за не выдачу ему должным образом оформленной трудовой книжки он не мог трудоустроиться с декабря 2017 или воспользоваться правом на социальную помощь по безработице, ответчик отмечает, что данное утверждение истца не соответствует действительности так как в соответствии с содержанием письма Одесского областного центра занятости от 14.05.2018 года № 1976/33/03, особоА_1 обратился к Одесского городского центра занятости с целью поиска работы 12.12.2017 года, где он был зарегистрирован и с 13.12.2017 года присвоен статус безработного. С 20.12.2017 года особа_1 назначено пособие по безработице. 02.03.2018 года особа_1 прекращено регистрацию в связи с желанием лица получать услуги в другом центре занятости. По состоянию на 11.05.2018 года особа_1 в базовые центры занятости Одесской области и филиалов Одесского областного центра занятости не обращался и на областьИКУ как безработный не состоит. Таким образом, после получения 08.12.2017 трудовой книжки Истец мог трудоустроиться или воспользоваться правом на социальную помощь по безработице, чем и воспользовался Истец.
Относительно требований о взыскании среднего заработка за время вынужденного прогула в связи с задержкой выдачи трудовой книжки по 09.12.2017 до принятия решения по делу, то в соответствии с п. 4.1 Инструкции владелец или уполномоченный им орган обязан выдать работнику его трудовую книжку в день нильнення с внесенной в нее записью об увольнении. При задержке выдачи трудовой книжки по вине собственника или уполномоченного им органа работнику выплачивается средний заработок за все время вынужденного прогула. Аналогичные положения содержится в ст. 235 КЗоТ Украины.
Однако, 08.12.2017 года Истец получил свою трудовую книжку, о чем свидетельствует его подпись в книге учета движения трудовых книжек и вкладышей к ним № 03-06.02.11. Таким образом, безосновательным является требование о взыскании среднего заработка за времявынужденного прогула в связи с задержкой выдачи трудовой книжки по 09.12.2017 года, поскольку Истец собственноручно забрал свою трудовую книжку 08.12.2017 года. В то же время законодателем не предусмотрен такой вид ответственности, как выплата среднего заработка за все время вынужденного прогула в случае надлежащего оформления трудовой книжки.
25.10.2019 года от истца поступило ответ на отзыв, в которой особа_1 ссылается на то, что трудовая книжка ему была выдана с грубыми нарушениями п 2.5, 2.6, 4.1, 4.2 Инструкции «О порядке ведения трудовых книжек работников», утвержденной приказом Минтруда, Министерством юстиции и Министерством соцзащиты населения от 29 июля 1993 года № 58, а потому обстоятельства, изложенные ответчиком в отзыве, лишены смысла.
01.11.2019 года от истца поступило заявление об изменении исковых требований, согласно которой, он просит обязать ответчика выдать особа_1 надлежащим образом оформленный дубликат трудовой книжки, как это предусмотрено статьей 47 КЗоТ Украины, правирмленои согласно требованиям Инструкции о порядке ведения трудовых книжек работников, утвержденной приказом Министерства труда Украины, Министерства юстиции Украины и Министерства социальной защиты населения Украины от 29.07.1993 года №58, принятая в соответствии с положениями ст .. 48 КЗоТ Украины; взыскать с Государственного предприятия «Администрация морских портов Украины» в пользу особа_1 средний заработок за все время вынужденного прогула в связи с задержкой выдачи трудовой книжки, с 09 декабряя 2017 года до даты принятия решения по делу.
В данном заявлении истец ссылается на то, что на 05.11.2019 года продолжительность вынужденного прогула составляет 476 рабочих дней, а следовательно, задолженность по заработной плате составляет 635136, 32 грн. (476 * 1334, 32)
В судебном заседании 05.11.2019 года в связи с ходатайством представителя истца объявлен перерыв до 02.12.2019 года.
02.12.2019 года в связи с занятостью судьи по делу № 522/20563/16, судебное заседание перенесено на 11.12.2019 года.
11.12.2019 года в связи с неявкой сторон, судебное заседание перенесено на 18.12.2019 года.
18.12.2019 года в связи с предоставлением истцу срока для представления доказательств об имущественном состоянии, судебное заседание отложено на 14.01.2020 года.
Определением суда от 14.01.2020 года заявление Государственного предприятия «Администрация морских портов Украины» об оставлении иска особа_1 без движения - оставлено без удовлетворения, а заявление особа_1 об отсрочке уплаты судебного сбора - удовлетворено.
В судебном заседании 14.01.2020 истец и его представитель исковые требования поддержали, просили удовлетворить. Представитель ответчика иск не признал, просил отказать в его удовлетворении полностью.
Выслушав истца и представителей сторон, исследовав материалы дела, пришел к выводу, учитывая следующее.
Судом установлено, что 15.07.2015 года по 24.06.2016 года особа_1 работал в должности специалиста отдела экономической и внутренней безопасности Государственного предприятия «Администрация морских портув Украине », а с 24.06.2016 года - в должности специалиста отдела защиты экономической и внутренней безопасности.
Приказом ГП «ампу» №776-к от 24.07.2017 года истца был освобожден от должности специалиста отдела защиты экономических интересов службы экономической и внутренней безопасности ГП «ампу» на основании п.1 ст.40 КЗоТ Украины в связи с сокращением штата .
Приказом ГП «ампу» №868-к от 11.08.2017 года отменен приказ ГП «ампу» от 24.07.2017 № 776-к на основании письма ООО «Святая Екатерина - Одесса» от 02.08.2017 № 788 (в связи с нетрудоспособностью истца).
28.08.2017 года истец обратился в Приморский районный суд г.. Одессы с иском к ГП «ампу», согласно которому просил:
-визнаты право истца на установление междолжностное соотношения (коэффициента) должностного оклада по квалификационному разряду (должности) «специалист 1 категории», который определен условиями оплаты труда по трудовому договору;
-зобов`язаты государственное предприятие «Администрация морских портов Украины» установить с 01.11.2016 конкретныйразмер должностного оклада истца с учетом междолжностное соотношения (коэффициента) для разряда «специалист 1 категории» - 3, 89 (три целых восемьдесят девять сотых), который не был приведен в соответствие с изменившимся условиям коллективного договора за бездействия работников подразделений аппарата управления по кадровой работы;
-зобов`язаты ГП «ампу» выдать истцу расчетные листки за апрель-июль 2017 года и справку о работе на предприятии с указанием времени работы и размера по работамной платы;
-зобов`язаты ГП «ампу» перечислить основную и дополнительную (производственные и единовременные премии) заработную плату, премию за 2016, отпускные и материальную помощь в связи с отпуском, учитывая размер должностного оклада истца 18670 гривен в период 01.11.2016 -30.04.2017 и 19650 гривен с 01.05.2017. Взыскать в корит истца разницу по трудовым выплатами в период с 01.11.2016 по 24.07.2017, окончательный размер которой будет определен после предоставления ответчиком расчетных письмоков за апрель-июль 2017;
-визнаты права истца на получение поощрения в размере должностного оклада, за отработку полного календарного 2016 без периодов нетрудоспособности в соответствии с пунктом 3.3.3 КД 2016. Взыскать с ответчика 18670 гривен на выполнение этого требования истца;
-зобов`язаты ГП «ампу» освободить истца по собственному желанию на основании части третьей ст. 38 КЗоТ с выплатой выходного пособия в размере не менее трехмесячного среднего заработка, исчисленного с размеру должностного оклада 19650 гривен (за два последних месте работы);
- признать дату увольнения истца - дату вынесения решения по делу. Взыскании с ГП «ампу» среднего заработка за время вынужденного прогула с 25.07.2017 до даты принятия решения судом.
Приказом ГП «ампу» №1309-к от 08.12.2017 года истца освобожден от должности с 24 июля 2017 по ч.3 ст.38 КЗоТ Украины - по собственному желанию в связи с невыполнение ГП «ампу» законодательства о труде , условий коллективного или Трудового договора.
8 декабря 2017 Истец получил копию приказа ГП «ампу» №1309-к от 08.12.2017 года о его увольнении, расчетный листок за декабрь 2017 года и трудовую книжку.
Согласно расчетным листком за декабрь 2017 года, за период с 24 июля по 8 декабря 2017 Истцу начислено 163 349 грн 20 коп., Из которых 708 грн 72 коп. - компенсация отпуска, 38400 грн - выходное пособие, остальные - средний заработок за указанный период.
Также, 08.12.2017 года Истец получил свою трудовую книжку, очем свидетельствует его подпись в книге учета движения трудовых книжек и вкладышей к ним №03-06.02.11.
Приказом ГП «ампу» № 83-к от 22.02.2018 признано дату увольнения особа_1, специалиста отдела защиты экономических интересов службы экономической и внутренней безопасности, 8 декабря 2017 по ч.3 ст. 38 КЗоТ Украины. Основанием издания данного приказа стал акт Одесского городского центра занятости от 24 января 2018 № 10.
В связи с этим письмами от 23.02.2018 № 03-06-03 / 78 и от 13.03.2018 № 03-06-03 / 98 ГП «ампу» сообдомляло истца о необходимости прибытия в отдел кадров аппарата управления ГП «ампу» для внесения соответствующих записей в трудовую книжку истца. Кроме того 13.03.2018 представителем ГП «ампу» во время судебного заседания по делу № 522/16171/17 было устно сообщено истца о необходимости прибытия в отдел кадров аппарата управления ГП «ампу» для внесения соответствующих записей в трудовую книжку истца.
09.02.2019 ГП «ампу» было подано встречный иск к особа_1 об изменении причин с ВИЧьнення и взыскании денежных средств.
По результатам рассмотрения судебного дела № 522/16171/17, согласно постановлению Апелляционного суда Одесской области от 20.12.2018 года, особа_1 отказано в удовлетворении иска в полном объеме, встречный иск ГП «ампу» удовлетворен частично изменена формулировка увольнения особа_1 с «уволен по ч.3 ст.38 КЗоТ Украины - по собственному желанию в связи с не выполнением ГП «ампу» законодательства о труде, условий коллективного или Трудового договора »на« уволен по власним желанием ч.И ст.38 КЗоТ Украины », в удовлетворении остальных требований встречного иска - отказано.
Во исполнение постановления Апелляционного суда Одесской области от 20.12.2018 года по делу №522 / 16171/17 приказом ГП «ампу» № 10-к от 15.01.2019 внесены изменения в приказ № 1309-к от 08.12.2017 года, а именно слова «по ч.3 ст. 38 КЗоТ Украины - по собственному желанию в связи с не выполнением ГП «ампу» законодательства о труде, условий коллективного или Трудового договора »на« уволен по собственному желанию зач.И ст.38 КЗоТ Украины ».
Письмом от 01.02.2019 года № 10-03-06-07 / 17 ГП «ампу» сообщил истца о необходимости прибыть в отдел кадров аппарата управления ГП «ампу» с трудовой книжкой для внесения соответствующих записей в ней.
15.03.2019 года истец обратился в ГП «ампу» с заявлением от 11.03.2019 года, в которой поросив: ознакомить его с приказом ГП «ампу» № 10-к от 15.01.2019 года, выдать дубликат трудовой книжки, а также осуществить выплату среднего заработка за задержку выдачи трудовой книжкы.
ГП «ампу» в письме от 29.03.2019 № 1198 / 10-03-06 / Исх сообщил истца, что для получения дубликата трудовой книжки ему необходимо прибыть в ГП «ампу» по адресу г.. Одесса, ул. Ланжероновская, 1, каб. №? 119, а также сообщил об отсутствии правовых оснований для выплаты среднего заработка за задержку выдачи трудовой книжки и предоставило копию приказа ГП «ампу» № 10- к от 15.01.2019 года.
03.05.2019 в адрес ГП «ампу» поступило заявление истца с просьбой прислать заверенной копии наказу ГП «ампу» № 10-к от 15.01.2019 и дубликат трудовой книжки в его адрес.
ГП «ампу» письмом от 13.05.2019 № 1679 / 10-03-06 / Исх направило на указанную истцом адрес дубликат его трудовой книжки и заверенную копию приказа ГП «ампу» № 10-к от 15.01.2019 года.
В соответствии с пунктами 2.4 Инструкции «О порядке ведения трудовых книжек работников», утвержденной приказом Минтруда, Министерством юстиции и Министерством соцзащиты населения от 29 июля 1993 года № 58, все записи в трудовой книжкео приеме на работу, переводе на другую постоянную работу или увольнении, а также о наградах и поощрениях вносятся собственником или уполномоченным им органом после издания приказа (распоряжения), но не позднее недельного срока, а при увольнении - в день увольнения и должны точно соответствовать текста приказа (распоряжения).
Поскольку запись в трудовой книжке особа_1 сделано в соответствии с приказом ГП «ампу» № 1309-к от 08.12.2019 (с изменениями согласно приказа № 83-к от 22.02.2018 и № 10-квид 15.01.2019) по которым особа_1, специалиста отдела защиты экономических интересов службы экономической и внутренней безопасности, уволен с работы с занимаемой должности 8 декабря 2017 по ч.И ст. 38 КЗоТ Украины - по собственному желанию, а в соответствии с записью № 3 в дубликате трудовой книжки номер_2) указано в графе 2 - 08.12.2017 (записывается дата увольнения), а в графе 3 - уволен по собственному желанию за ч.И ст. 38 КЗоТ Украины (причина увольнения), в графе 4 приказ от 08.12.2017 года №1309-к (на основании которого произведены соответствующие записи в дубликате), то утверждение истца, что запись № 3 в дубликате трудовой книжки (номер_2) не соответствует содержанию приказа ГП «ампу» от 08.12.2017 №1309-к не соответствует действительности, а выданный истцу дубликат трудовой книги (номер_2) соответствует требованиям Инструкции.
Кроме того, учитывая, что особа_1 обращался к Одесского городского центра занятости с целью поиска работы 12.12.2017 года, где он был зарегистрирован и с 13.12.2017 года присвоен статус быезробитного, а с 20.12.2017 года назначено пособие по безработице, и учитывая то, что 02.03.2018 года особа_1 прекращено регистрацию в связи с его желанием получать услуги в другом центре занятости, то по убеждению суда, после получения 08.12.2017 года трудовой книжки Истец мог или трудоустроиться или воспользоваться правом на социальную помощь по безработице, чем он и воспользовался, а следовательно, основания считать причины отсутствия у истца трудоустройства вынужденными в суда отсутствуют.Также, согласно п. 4.1 Инструкции владелец или уполномоченный им орган обязан выдать работнику его трудовую книжку в день увольнения с внесенной в нее записью об увольнении. При задержке выдачи трудовой книжки по вине собственника или уполномоченного им органа работнику выплачивается средний заработок за все время вынужденного прогула.
Аналогичные положения содержится в ст. 235 КЗоТ Украины.
Поскольку 08.12.2017 года Истцом получено свою трудовую книжку, о чем свидетельствует его подпись в книгеучета движения трудовых книжек и вкладышей к ним № 03-06.02.11, то по убеждению суда, требование о взыскании среднего заработка за время вынужденного прогула в связи с задержкой выдачи трудовой книжки по 09.12.2017 года является безосновательным, поскольку Истец собственноручно забрал свою трудовую книжку 08.12.2017.
В то же время законодателем не предусмотрен такой вид ответственности, как выплата среднего заработка за все время вынужденного прогула в разу не надлежащего оформления трудовой книжки.
При таких обстановкин, суд приходит к выводу о необоснованности исковых требований особа_1 и оставляет их без удовлетворения.
Согласно ч.1 ст .. 141 ГПК Украины, судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Определением суда от 14.01.2020 года особа_1 отсрочено оплату судебного сбора в размере 7119, 80 грн. до принятия решения суда, а следовательно, в связи с принятием такого решения с истца надлежит взыскать в доход государства судебный сбор в сумме 7119, 80 грн.
Руководствуясь ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 141, 223, 235, 241, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ГПК Украины, суд -
В Е Л:
Иск особа_1 (рнокпп номер_3 адреса_1) к ГП «Администрация морских портов Украины» (код егрпоу 38727770., Г. Киев, пр. Победы, д. 14) о выдаче надлежаще оформленного дубликата трудовой книжки и взыскании задолженности по заработной плате - оставить без удовольствие.
Взыскать с особа_1 (рнокпп номер_3 адреса_1) в пользу государства судебный сборв размере 7119 (семь тысяч сто девятнадцать) рублей 80 копеек.
Участники дела, а также лица, не участвовавшие в деле, если суд решил вопрос об их правах, свободах, интересах и (или) обязанности, имеют право обжаловать в апелляционном порядке решение суда полностью или частично.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его составления.
Участник дела, которому решение не было вручено в день его составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляциййне обжалования, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему решения суда.
Апелляционная жалоба подается путем подачи апелляционной жалобы через Приморский районный суд. Одессы в Одесский апелляционный суд.
Полный текст решения суда составлено 17.01.2020 года.
Судья В.Я. [Б.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Провадження № 2/522/237/20
Справа № 522/15541/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про видачу належно оформленого дублікату трудової книжки та стягнення заборгованості по заробітній платі, -
В С Т А Н О В И В:
До Приморського районного суду м. Одеси 11.09.2019 року звернувся особа_1 з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», в якому просив зобов`язати відповідача видати особа_1 належно оформлену трудову книжку, як це передбачене статтею 47 КЗпП України, оформленої згідно з вимогами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, що прийнята на виконання положень ст.. 48 КЗпП України; стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь особа_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в зв`язку із затримкою видачі трудової книжки, з 09 грудня 2017 року до дати прийняття рішення у справі.
В обґрунтування позову зазначено, що особа_1 працював з липня 2015 року по 24.07.2017 року в апараті управління Державного підприємства «Адміністрація морських портів України». Після звільнення, яке позивач вважав незаконним, він звернувся до суду, з приводу чого є рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.05.2018 року яким у задоволенні позову особа_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про зобов`язання вчинити певні дії, визнання права позивача на встановлення міжпосадового співвідношення посадового окладу, право на тримання заохочення, визнання дати звільнення та у задоволенні зустрічного позову Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до особа_1 про змінення причин звільнення та стягнення грошових коштів - відмовлено у повному обсязі. При цьому постановою Апеляційного суду Одеської області від 20.12.2018 року визначено рішення Приморського районного суду міста Одеси від 22 травня 2018 року у справі за позовом особа_1 до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" і ухвалити в цій частині нове рішення. Зустрічний позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до особа_1 про зміну формулювання причин звільнення та стягнення заборгованості - задовольнити частково. Змінити формулювання звільнення особа_1 з «звільнений за ч.3 ст.38 КЗпП України - за власним бажанням у зв`язку з не виконанням ДП "ампу" законодавства про працю, умов колективного чи Трудового договору» на «звільнений за власним бажанням за ч.1 ст.38 КЗпП України». В задоволенні решти вимог зустрічного позову - відмовити. В іншій частині рішення Приморського районного суду міста Одеси від 22 травня 2018 року - залишити без змін.
Позивач посилається на те, що на виконання вказаного рішення суду, листом від 29.02.2019 року № 1198/10-03-06, який отримано позивачем 08.04.2019 року, йому надіслано не завірену копію наказу від 15.01.2019 року № 10-к, яким внесені зміни до наказу від 08.12.2017 року № 1309-к в частині формулювання причини звільнення особа_1 , але інші пункти наказу від 08.12.2017 року №1309-к залишилися незмінними, в тому числі щодо дати звільнення та відповідної грошової виплати.
17.05.2019 року особа_1 отримано дублікат трудової книжки ( номер_1 ) та копія наказу від 15.01.2019 року №10-к «Про внесення змін до Наказу ДП «ампу» від 08.12.2017 року №1309-к «По особовому складу». Однак, дата звільнення в наказі залишилась незмінною - 24.07.2017 року і не співпадає з датою зазначеною в дублікаті трудової книжки - 08.12.2017 року, а також не співпадає з датою набрання законної сили рішенням Апеляційного суду Одеської області від 20.12.2018 року.
Позивач вважає, що така різниця в датах його звільнення порушує вимоги закону та фактично унеможливлює працевлаштування позивача з грудня 2017 року та унеможливлює використання йог права на соціальну допомогу по безробіттю, а у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника працівникові має бути виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу, який позивач обчислює, виходячи з розміру свого середньоденного заробітку станом на 08.12.2017 році у розмірі 1334, 32 грн., враховуючи підвищення бази для розрахунку мінімального посадового окладу працівника ДП «ампу», та кількості робочих днів з 09.12.2017 року по 19.08.2019 року, що дорівнює 417.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Бондаря В.Я. від 13.09.2019 року провадження у справі було відкрите та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 05.11.2019 року.
21.10.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ДП «ампу» просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що відповідно до пунктів 2.4 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соцзахисту населення від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до наказу ДП «ампу» № 1309-к від 08.12.2019 року (зі змінами відповідно до наказу № 83-к від 22.02.2018 року та № 10-к від 15.01.2019 року) особа_1 , фахівця відділу захисту економічних інтересів служби економічної та внутрішньої безпеки, звільнено з роботи із займаної посади 08 грудня 2017 року за ч.І ст. 38 КЗпП України - за власним бажанням.
Відповідно до запису № 3 у дублікаті трудової книжки номер_2 ) зазначено у графі 2 - 08.12.2017 (записується дата звільнення), а у графі 3 - звільнений за власним бажанням за ч.І ст. 38 КЗпП України (причина звільнення), у графі 4 - наказ від 08.12.2017 року №1309-к (на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті).
Таким чином, твердження Позивача, що запис № 3 у дублікаті трудової книжки ( номер_2 ) не відповідає змісту наказу ДП «ампу» від 08.12.2017 року №1309-к не відповідає дійсності., а виданий Позивачу дублікат трудової книжки ( номер_2 ) відповідає вимогам Інструкції. Сам же запис до трудової книжники Позивача (номер_4) про зміну дати звільнення відповідно до наказу ДП «ампу» № 83-к від 22.02.2018 року здійснено не було по вині Позивача, оскільки останній ігнорував звернення ДП «ампу» про які було зазначено (листи від 23.02.2018 року № 03-06-03/78 та від 13.03.2018 року № 03-06-03/98).
Щодо твердження Позивача, що через не видачу йому належно оформленої трудової книжки він не міг працевлаштуватись з грудня 2017 року або скористатись правом на соціальну допомогу по безробіттю, відповідач зазначає, що дане твердження Позивача не відповідає дійсності так як відповідно до змісту листа Одеського обласного центру зайнятості від 14.05.2018 року № 1976/33/03, особа_1 звернувся до Одеського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи 12.12.2017 року, де його було зареєстровано та з 13.12.2017 року надано статус безробітного. З 20.12.2017 року особа_1 призначено допомогу по безробіттю. 02.03.2018 року особа_1 припинено реєстрацію у зв`язку із бажанням особи отримувати послуги у іншому центрі зайнятості. Станом на 11.05.2018 року особа_1 до базових центрів зайнятості Одеської області та філій Одеського обласного центру зайнятості не звертався та на обліку як безробітний не перебуває. Таким чином, після отримання 08.12.2017 трудової книжки Позивач міг працевлаштуватись або скористатись правом на соціальну допомогу по безробіттю, чим і скористався Позивач.
Щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки з 09.12.2017 до прийняття рішення у справі, то відповідно до п. 4.1 Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Аналогічні положення міститься у ст. 235 КЗпП України.
Однак, 08.12.2017 року Позивач отримав свою трудову книжку, про що свідчить його підпис в книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них № 03-06.02.11. Таким чином, безпідставною є вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки з 09.12.2017 року, оскільки Позивач власноруч забрав свою трудову книжку 08.12.2017 року. В той же час законодавцем не передбачено такого виду відповідальності, як виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у разі не належного оформлення трудової книжки.
25.10.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій особа_1 посилається на те, що трудова книжка йому була видана з грубими порушеннями п.п. 2.5, 2.6, 4.1, 4.2 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соцзахисту населення від 29 липня 1993 року № 58, а тому обставини, які викладені відповідачем у відзиві, позбавлені змісту.
01.11.2019 року від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої, він просить зобов`язати відповідача видати особа_1 належно оформлений дублікат трудової книжки, як це передбачене статтею 47 КЗпП України, оформленої згідно з вимогами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, що прийнята на виконання положень ст.. 48 КЗпП України; стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь особа_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в зв`язку із затримкою видачі трудової книжки, з 09 грудня 2017 року до дати прийняття рішення у справі.
В даній заяві позивач посилається на те, що станом на 05.11.2019 року тривалість вимушеного прогулу складає 476 робочих днів, а отже, заборгованість по заробітній платі складає 635136, 32 грн. (476 * 1334, 32)
У судовому засіданні 05.11.2019 року у зв`язку з клопотанням представника позивача оголошено перерву до 02.12.2019 року.
02.12.2019 року у зв`язку з зайнятістю судді у справі № 522/20563/16, судове засідання перенесено на 11.12.2019 року.
11.12.2019 року у зв`язку з неявкою сторін, судове засідання перенесено на 18.12.2019 року.
18.12.2019 року у зв`язку з наданням позивачеві строку для подання доказів про майновий стан, судове засідання відкладено на 14.01.2020 року.
Ухвалою суду від 14.01.2020 року заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про залишення позову особа_1 без руху - залишено без задоволення, а заяву особа_1 про відстрочення сплати судового збору - задоволено.
У судовому засіданні 14.01.2020 року позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити повністю. Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні повністю.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що з 15.07.2015 року по 24.06.2016 року особа_1 працював на посаді фахівця відділу економічної та внутрішньої безпеки Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», а з 24.06.2016 року - на посаді фахівця відділу захисту економічної та внутрішньої безпеки.
Наказом ДП «ампу» №776-к від 24.07.2017 року Позивача було звільнено з посади фахівця відділу захисту економічних інтересів служби економічної та внутрішньої безпеки ДП «ампу» на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату.
Наказом ДП «ампу» №868-к від 11.08.2017 року скасовано наказ ДП «ампу» від 24.07.2017 № 776-к на підставі листа ТОВ «Свята [К.] - Одеса» від 02.08.2017 № 788 (у зв`язку з непрацездатністю Позивача).
28.08.2017 року Позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ДП «ампу», згідно якого просив:
-визнати право позивача на встановлення міжпосадового співвідношення (коефіцієнту) посадового окладу за кваліфікаційним розрядом (посадою) «фахівець 1 категорії», що визначений умовами оплати праці за трудовим договором;
-зобов`язати державне підприємство «Адміністрація морських портів України» встановити з 01.11.2016 конкретний розмір посадового окладу позивача з урахуванням міжпосадового співвідношення (коефіцієнту) для розряду «фахівець 1 категорії» - 3, 89 (три цілих вісімдесят дев`ять сотих), який не був приведений у відповідність до змінених умов колективного договору через бездіяльність працівників підрозділів апарату управління з кадрової роботи;
-зобов`язати ДП «ампу» видати позивачу розрахункові листки за квітень-липень 2017 року та довідку про роботу на підприємстві із зазначенням часу роботи і розміру заробітної плати;
-зобов`язати ДП «ампу» перерахувати основну і додаткову (виробничі та одноразові премії) заробітну плату, премію за 2016 рік, відпусткові та матеріальну допомогу у зв`язку з відпусткою, зважаючи на розмір посадового окладу позивача 18670 гривень в період 01.11.2016 -30.04.2017 та 19650 гривень з 01.05.2017. Стягнути на корить позивача різницю за трудовими виплатами в період з 01.11.2016 по 24.07.2017, остаточний розмір якої буде визначений після надання відповідачем розрахункових листків за квітень-липень 2017;
-визнати права позивача на отримання заохочення в розмірі посадового окладу, за відпрацювання повного календарного 2016 року без періодів непрацездатності у відповідності до пункту 3.3.3 КД 2016. Стягнути з відповідача 18670 гривень на виконання цієї вимоги позивача;
-зобов`язати ДП «ампу» звільнити позивача за власним бажанням на підставі частини третьої ст. 38 КЗпП з виплатою вихідної допомоги в розмірі не менше тримісячного середнього заробітку, обчисленого з розміру посадового окладу 19650 гривень (за два останні місці роботи);
- визнати дату звільнення позивача - дату постановлення рішення по справі. Стягнення з ДП «ампу» середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25.07.2017 до дати прийняття рішення судом.
Наказом ДП «ампу» №1309-к від 08.12.2017 року Позивача звільнено з посади з 24 липня 2017 року за ч.3 ст.38 КЗпП України - за власним бажанням у зв`язку із не виконанням ДП «ампу» законодавства про працю, умов колективного чи Трудового договору.
08 грудня 2017 року Позивач отримав копію наказу ДП «ампу» №1309-к від 08.12.2017 року про його звільнення, розрахунковий листок за грудень 2017 року та трудову книжку.
Згідно з розрахунковим листком за грудень 2017 року, за період з 24 липня по 08 грудня 2017 року Позивачу нараховано 163 349 грн 20 коп., з яких 708 грн 72 коп. - компенсація відпустки, 38 400 грн - вихідна допомога, решта - середній заробіток за вказаний період .
Також, 08.12.2017 року Позивач отримав свою трудову книжку, про що свідчить його підпис в книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них №03-06.02.11.
Наказом ДП «ампу» № 83-к від 22.02.2018 визнано дату звільнення особа_1 , фахівця відділу захисту економічних інтересів служби економічної та внутрішньої безпеки, 08 грудня 2017 за ч.3 ст. 38 КЗпП України. Підставою видання даного наказу став акт Одеського міського центру зайнятості від 24 січня 2018 № 10.
У зв`язку з цим листами від 23.02.2018 № 03-06-03/78 та від 13.03.2018 № 03-06-03/98 ДП «ампу» повідомляло Позивача про необхідність прибуття до відділу кадрів апарату управління ДП «ампу» для внесення відповідних записів до трудової книжки Позивача. Крім того 13.03.2018 представником ДП «ампу» під час судового засідання по справі № 522/16171/17 було усно повідомлено Позивача про необхідність прибуття до відділу кадрів апарату управління ДП «ампу» для внесення відповідних записів до трудової книжки Позивача.
09.02.2019 ДП «ампу» було подано зустрічний позов до особа_1 про змінення причин звільнення та стягнення грошових коштів.
За результатом розгляду судової справи № 522/16171/17, відповідно до постанови Апеляційного суду Одеської області від 20.12.2018 року, особа_1 відмовлено у задоволені позову у повному обсязі, зустрічний позов ДП «ампу» задоволено частково змінено формулювання звільнення особа_1 з «звільнений за ч.3 ст.38 КЗпП України - за власним бажанням у зв`язку з не виконанням ДП «ампу» законодавства про працю, умов колективного чи Трудового договору» на «звільнений за власним бажанням за ч.І ст.38 КЗпП України», у задоволенні решти вимог зустрічного позову - відмовлено.
На виконання постанови Апеляційного суду Одеської області від 20.12.2018 року по справі №522/16171/17 наказом ДП «ампу» № 10-к від 15.01.2019 внесено зміни до наказу № 1309-к від 08.12.2017 року, а саме слова «за ч.3 ст. 38 КЗпП України - за власним бажанням у зв`язку з не виконанням ДП «ампу» законодавства про працю, умов колективного чи Трудового договору» на «звільнений за власним бажанням за ч.І ст.38 КЗпП України».
Листом від 01.02.2019 року № 10-03-06-07/17 ДП «ампу» повідомило Позивача про необхідність прибути до відділу кадрів апарату управління ДП «ампу» з трудовою книжкою для внесення відповідних записів до неї.
15.03.2019 року Позивач звернувся до ДП «ампу» із заявою від 11.03.2019 року, в якій поросив: ознайомити його з наказом ДП «ампу» № 10-к від 15.01.2019 року, видати дублікат трудової книжки, а також здійснити виплату середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки.
ДП «ампу» у листі від 29.03.2019 № 1198/10-03-06/Вих повідомило Позивача, що для отримання дублікату трудової книжки йому необхідно прибути до ДП «ампу» за адресою м. Одеса , вул. Ланжеронівська , 1, каб. №? 119 , а також повідомило про відсутність правових підстав для виплати середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки та надало копію наказу ДП «ампу» № 10- к від 15.01.2019 року.
03.05.2019 на адресу ДП «ампу» надійшла заява Позивача із проханням надіслати завіреної копії наказу ДП «ампу» № 10-к від 15.01.2019 та дублікат трудової книжки на його адресу.
ДП «ампу» листом від 13.05.2019 № 1679/10-03-06/Вих надіслало на зазначену Позивачем адресу дублікат його трудової книжки та завірену копію наказу ДП «ампу» № 10-к від 15.01.2019 року.
Відповідно до пунктів 2.4 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соцзахисту населення від 29 липня 1993 року № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Оскільки, запис у трудовій книжці особа_1 зроблено відповідно до наказу ДП «ампу» № 1309-к від 08.12.2019 (зі змінами відповідно до наказу № 83-к від 22.02.2018 та № 10-квід 15.01.2019) за яким особа_1 , фахівця відділу захисту економічних інтересів служби економічної та внутрішньої безпеки, звільнено з роботи із займаної посади 08 грудня 2017 за ч.І ст. 38 КЗпП України - за власним бажанням, а відповідно до запису № 3 у дублікаті трудової книжки номер_2 ) зазначено у графі 2 - 08.12.2017 (записується дата звільнення), а у графі 3 - звільнений за власним бажанням за ч.І ст. 38 КЗпП України (причина звільнення), у графі 4 наказ від 08.12.2017 року №1309-к (на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті), то твердження Позивача, що запис № 3 у дублікаті трудової книжки ( номер_2 ) не відповідає змісту наказу ДП «ампу» від 08.12.2017 №1309-к не відповідає дійсності, а виданий Позивачу дублікат трудової книжки ( номер_2 ) відповідає вимогам Інструкції.
Крім того, враховуючи те, що особа_1 звертався до Одеського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи 12.12.2017 року, де його було зареєстровано та з 13.12.2017 року надано статус безробітного, а з 20.12.2017 року призначено допомогу по безробіттю, та враховуючи те, що 02.03.2018 року особа_1 припинено реєстрацію у зв`язку із його бажанням отримувати послуги у іншому центрі зайнятості, то на переконання суду, після отримання 08.12.2017 року трудової книжки Позивач міг або працевлаштуватись або скористатись правом на соціальну допомогу по безробіттю, чим він і скористався, а отже, підстави вважати причини відсутності у позивача працевлаштування вимушеними у суду відсутні.
Також, відповідно до п. 4.1 Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Аналогічні положення міститься у ст. 235 КЗпП України.
Оскільки 08.12.2017 року Позивачем отримано свою трудову книжку, про що свідчить його підпис в книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них № 03-06.02.11, то на переконання суду, вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки з 09.12.2017 року є безпідставною, оскільки Позивач власноруч забрав свою трудову книжку 08.12.2017.
В той же час законодавцем не передбачено такого виду відповідальності, як виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у разу не належного оформлення трудової книжки.
За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог особа_1 та залишає їх без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ухвалою суду від 14.01.2020 року особа_1 відстрочено оплату судового збору у розмірі 7119, 80 грн. до ухвалення рішення суду, а отже, у зв`язку з ухваленням такого рішення з позивача належить стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 7119, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 141, 223, 235, 241, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов особа_1 (рнокпп номер_3 , адреса_1 ) до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (код єдрпоу 38727770, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14) про видачу належно оформленого дублікату трудової книжки та стягнення заборгованості по заробітній платі - залишити без задоволення.
Стягнути з особа_1 (рнокпп номер_3 , адреса_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 7 119 (сім тисяч сто дев`ятнадцять) гривень 80 копійок.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 17.01.2020 року.
Суддя: В.Я. Бондар
Дело № 522/15541/19
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
15 января 2020 г.. Одесса
Приморский районный суд. Одессы
в составе судьи - [Б.] В.Я.,
с участием секретаря судебного заседания - Грищук В.А.
рассмотрев по правилам упрощенного искового производства в открытом судебном заседании. гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Администрация морских портов Украины» о выдаче надлежаще оформленного дубликату трудовой книжки и взыскании задолженности по заработной плате, -
В С Т А Н О В И Л:
В Приморский районный суд г.. Одессы 11.09.2019 года обратился особа_1 с иском к ГП «Администрация морских портов Украины», в котором просил обязать ответчика выдать особа_1 надлежащим образом оформленную трудовую книжку, как это предусмотрено статьей 47 КЗоТ Украины, оформленной в соответствии с требованиями Инструкции о порядке ведения трудовых книжек работников, утвержденной приказом Министерства труда Украины, Министерства юстиции Украины и Министерства социальной защиты населения Украины от 29.07.1993 года №58, принятая в соответствии с положениями ст .. 48 КЗоТ Украины; взыскать с Государственного предприятия «Администрация морских портов Украины» в пользу особа_1 средний заработок за все время вынужденного прогула в связи с задержкой выдачи трудовой книжки, с 9 декабря 2017 до даты принятия решения по делу.
В обоснование иска указано, что особа_1 работал с июля 2015 рокв по 24.07.2017 года в аппарате управления Государственного предприятия «Администрация морских портов Украины». После освобождения, которое истец считал незаконным, он обратился в суд, по поводу чего есть решение Приморского районного суда г.. Одессы от 22.05.2018 года в удовлетворении особа_1 к ГП «Администрация морских портов Украины» об обязательстве совершить определенные действия , признании права истца на установление междолжностное соотношение должностного оклада, право на дерки поощрения, признания даты увольнения и в удовлетворении встречного иска Государственного предприятия «Администрация морских портов Украины» в особа_1 об изменении причин увольнения и взыскании денежных средств - отказано в полном объеме. При этом постановлением Апелляционного суда Одесской области от 20.12.2018 года определено решение Приморского районного суда города Одессы от 22 мая 2018 по делу по иску лицо_1 в Государственное предприятие "Администрация морских портов Украины» -отменить в части отказа в удовлетворении встречного иска Государственного предприятия "Администрация морских портов Украины" и принять в этой части новое решение. Встречный иск Государственного предприятия "Администрация морских портов Украины" в особа_1 об изменении формулировки причин увольнения и взыскании задолженности - удовлетворить частично. Изменить формулировку увольнения особа_1 с «уволен по ч.3 ст.38 КЗоТ Украины - по собственному желанию в связи с не выполнением ГП" АМПУ "законодательстваа о труде, условий коллективного или Трудового договора »на« уволен по собственному желанию по ч.1 ст.38 КЗоТ Украины ». В удовлетворении остальных требований встречного иска - отказать. В остальной части решение Приморского районного суда города Одессы от 22 мая 2018 - оставить без изменений.
Истец ссылается на то, что во исполнение указанного решения суда, письмом от 29.02.2019 года № 1198 / 10-03-06, полученный истцом 08.04.2019 года, ему отправлен не заверенную копию приказа от 15.01.2019 года № 10к, которым внесены изменения в приказ от 08.12.2017 года № 1309-к в части формулировки причины увольнения особа_1, но другие пункты приказа от 08.12.2017 года №1309-к остались неизменными, в том числе о дате увольнения и соответствующей денежной выплаты .
17.05.2019 года особа_1 получено дубликат трудовой книжки (номер_1) и копия приказа от 15.01.2019 года №10-к «О внесении изменений в Приказ ГП« АМПУ »от 08.12.2017 года №1309-к« По личному составу ». Однако, дата увольнения в приказе осталасьнеизменной - 24.07.2017 года и не совпадает с датой указанной в дубликате трудовой книжки - 08.12.2017 года, а также не совпадает с датой вступления в законную силу решения Апелляционного суда Одесской области от 20.12.2018 года.
Истец считает, что такая разница в датах его освобождения нарушает требования закона и фактически делает невозможным трудоустройства истца с декабря 2017 года и делает невозможным использование йог права на социальную помощь по безработице, а в случае задержки выдачи трудовой книжки по вине влАсника работнику должен быть выплачен средний заработок за время вынужденного прогула, который истец вычисляет, исходя из размера своего среднедневного заработка по состоянию на 08.12.2017 году в размере 1334, 32 грн., учитывая повышение базы для расчета минимального должностного оклада работника ГП «ампу», и количества рабочих дней с 09.12.2017 года по 19.08.2019 года, равна 417.
Определением судьи Приморского районного суда г.. Одессы Бондаря В.Я. от 13.09.2019 года производство по делу было открытое и назначено дело к рассмотрению в порядке упрощенного искового производства на 05.11.2019 года.
21.10.2019 года от ответчика поступил отзыв на исковое заявление, в котором ГП «ампу» просит отказать в удовлетворении иска полностью, ссылаясь на то, что в соответствии с пунктами 2.4 Инструкции «О порядке ведения трудовых книжек работников», утвержденной приказом Минтруда, Министерством юстиции и Министерством соцзащиты населения от 29 июля 1993 года № 58 (далее - Инструкция), все записи в ТРВдова книге о приеме на работу, переводе на другую постоянную работу или увольнении, а также о наградах и поощрениях вносятся собственником или уполномоченным им органом после издания приказа (распоряжения), но не позднее недельного срока, а при увольнении - в день увольнения и должны точно соответствовать тексту приказа (распоряжения).
В соответствии с приказом ГП «ампу» № 1309-к от 08.12.2019 года (с изменениями согласно приказа № 83-к от 22.02.2018 года и № 10-к от 15.01.2019 года) освба_1, специалиста отдела защиты экономических интересов службы экономической и внутренней безопасности, уволен с работы с занимаемой должности 8 декабря 2017 по ч.И ст. 38 КЗоТ Украины - по собственному желанию.
Согласно записи № 3 в дубликате трудовой книжки номер_2) указано в графе 2 - 08.12.2017 (записывается дата увольнения), а в графе 3 - уволен по собственному желанию за ч.И ст. 38 КЗоТ Украины (причина увольнения), в графе 4 - приказ от 08.12.2017 года №1309-к (на основании которого проведеносоответствующие записи в дубликате).
Таким образом, утверждение истца, что запись № 3 в дубликате трудовой книжки (номер_2) не соответствует содержанию приказа ГП «ампу» от 08.12.2017 года №1309-к не соответствует действительности., А выданный истцу дубликат трудовой книжки (номер_2) соответствует требованиям инструкции. Сам же запись в трудовой книжники истца (номер_4) об изменении даты увольнения в соответствии с приказом ГП «ампу» № 83-к от 22.02.2018 года осуществлено не было по вине истца, поскольку последний игнорировал свернення ГП «ампу» о которых было сказано (письма от 23.02.2018 года № 03-06-03 / 78 и от 13.03.2018 года № 03-06-03 / 98).
По утверждению истца, что из-за не выдачу ему должным образом оформленной трудовой книжки он не мог трудоустроиться с декабря 2017 или воспользоваться правом на социальную помощь по безработице, ответчик отмечает, что данное утверждение истца не соответствует действительности так как в соответствии с содержанием письма Одесского областного центра занятости от 14.05.2018 года № 1976/33/03, особоА_1 обратился к Одесского городского центра занятости с целью поиска работы 12.12.2017 года, где он был зарегистрирован и с 13.12.2017 года присвоен статус безработного. С 20.12.2017 года особа_1 назначено пособие по безработице. 02.03.2018 года особа_1 прекращено регистрацию в связи с желанием лица получать услуги в другом центре занятости. По состоянию на 11.05.2018 года особа_1 в базовые центры занятости Одесской области и филиалов Одесского областного центра занятости не обращался и на областьИКУ как безработный не состоит. Таким образом, после получения 08.12.2017 трудовой книжки Истец мог трудоустроиться или воспользоваться правом на социальную помощь по безработице, чем и воспользовался Истец.
Относительно требований о взыскании среднего заработка за время вынужденного прогула в связи с задержкой выдачи трудовой книжки по 09.12.2017 до принятия решения по делу, то в соответствии с п. 4.1 Инструкции владелец или уполномоченный им орган обязан выдать работнику его трудовую книжку в день нильнення с внесенной в нее записью об увольнении. При задержке выдачи трудовой книжки по вине собственника или уполномоченного им органа работнику выплачивается средний заработок за все время вынужденного прогула. Аналогичные положения содержится в ст. 235 КЗоТ Украины.
Однако, 08.12.2017 года Истец получил свою трудовую книжку, о чем свидетельствует его подпись в книге учета движения трудовых книжек и вкладышей к ним № 03-06.02.11. Таким образом, безосновательным является требование о взыскании среднего заработка за времявынужденного прогула в связи с задержкой выдачи трудовой книжки по 09.12.2017 года, поскольку Истец собственноручно забрал свою трудовую книжку 08.12.2017 года. В то же время законодателем не предусмотрен такой вид ответственности, как выплата среднего заработка за все время вынужденного прогула в случае надлежащего оформления трудовой книжки.
25.10.2019 года от истца поступило ответ на отзыв, в которой особа_1 ссылается на то, что трудовая книжка ему была выдана с грубыми нарушениями п 2.5, 2.6, 4.1, 4.2 Инструкции «О порядке ведения трудовых книжек работников», утвержденной приказом Минтруда, Министерством юстиции и Министерством соцзащиты населения от 29 июля 1993 года № 58, а потому обстоятельства, изложенные ответчиком в отзыве, лишены смысла.
01.11.2019 года от истца поступило заявление об изменении исковых требований, согласно которой, он просит обязать ответчика выдать особа_1 надлежащим образом оформленный дубликат трудовой книжки, как это предусмотрено статьей 47 КЗоТ Украины, правирмленои согласно требованиям Инструкции о порядке ведения трудовых книжек работников, утвержденной приказом Министерства труда Украины, Министерства юстиции Украины и Министерства социальной защиты населения Украины от 29.07.1993 года №58, принятая в соответствии с положениями ст .. 48 КЗоТ Украины; взыскать с Государственного предприятия «Администрация морских портов Украины» в пользу особа_1 средний заработок за все время вынужденного прогула в связи с задержкой выдачи трудовой книжки, с 09 декабряя 2017 года до даты принятия решения по делу.
В данном заявлении истец ссылается на то, что на 05.11.2019 года продолжительность вынужденного прогула составляет 476 рабочих дней, а следовательно, задолженность по заработной плате составляет 635136, 32 грн. (476 * 1334, 32)
В судебном заседании 05.11.2019 года в связи с ходатайством представителя истца объявлен перерыв до 02.12.2019 года.
02.12.2019 года в связи с занятостью судьи по делу № 522/20563/16, судебное заседание перенесено на 11.12.2019 года.
11.12.2019 года в связи с неявкой сторон, судебное заседание перенесено на 18.12.2019 года.
18.12.2019 года в связи с предоставлением истцу срока для представления доказательств об имущественном состоянии, судебное заседание отложено на 14.01.2020 года.
Определением суда от 14.01.2020 года заявление Государственного предприятия «Администрация морских портов Украины» об оставлении иска особа_1 без движения - оставлено без удовлетворения, а заявление особа_1 об отсрочке уплаты судебного сбора - удовлетворено.
В судебном заседании 14.01.2020 истец и его представитель исковые требования поддержали, просили удовлетворить. Представитель ответчика иск не признал, просил отказать в его удовлетворении полностью.
Выслушав истца и представителей сторон, исследовав материалы дела, пришел к выводу, учитывая следующее.
Судом установлено, что 15.07.2015 года по 24.06.2016 года особа_1 работал в должности специалиста отдела экономической и внутренней безопасности Государственного предприятия «Администрация морских портув Украине », а с 24.06.2016 года - в должности специалиста отдела защиты экономической и внутренней безопасности.
Приказом ГП «ампу» №776-к от 24.07.2017 года истца был освобожден от должности специалиста отдела защиты экономических интересов службы экономической и внутренней безопасности ГП «ампу» на основании п.1 ст.40 КЗоТ Украины в связи с сокращением штата .
Приказом ГП «ампу» №868-к от 11.08.2017 года отменен приказ ГП «ампу» от 24.07.2017 № 776-к на основании письма ООО «Святая Екатерина - Одесса» от 02.08.2017 № 788 (в связи с нетрудоспособностью истца).
28.08.2017 года истец обратился в Приморский районный суд г.. Одессы с иском к ГП «ампу», согласно которому просил:
-визнаты право истца на установление междолжностное соотношения (коэффициента) должностного оклада по квалификационному разряду (должности) «специалист 1 категории», который определен условиями оплаты труда по трудовому договору;
-зобов`язаты государственное предприятие «Администрация морских портов Украины» установить с 01.11.2016 конкретныйразмер должностного оклада истца с учетом междолжностное соотношения (коэффициента) для разряда «специалист 1 категории» - 3, 89 (три целых восемьдесят девять сотых), который не был приведен в соответствие с изменившимся условиям коллективного договора за бездействия работников подразделений аппарата управления по кадровой работы;
-зобов`язаты ГП «ампу» выдать истцу расчетные листки за апрель-июль 2017 года и справку о работе на предприятии с указанием времени работы и размера по работамной платы;
-зобов`язаты ГП «ампу» перечислить основную и дополнительную (производственные и единовременные премии) заработную плату, премию за 2016, отпускные и материальную помощь в связи с отпуском, учитывая размер должностного оклада истца 18670 гривен в период 01.11.2016 -30.04.2017 и 19650 гривен с 01.05.2017. Взыскать в корит истца разницу по трудовым выплатами в период с 01.11.2016 по 24.07.2017, окончательный размер которой будет определен после предоставления ответчиком расчетных письмоков за апрель-июль 2017;
-визнаты права истца на получение поощрения в размере должностного оклада, за отработку полного календарного 2016 без периодов нетрудоспособности в соответствии с пунктом 3.3.3 КД 2016. Взыскать с ответчика 18670 гривен на выполнение этого требования истца;
-зобов`язаты ГП «ампу» освободить истца по собственному желанию на основании части третьей ст. 38 КЗоТ с выплатой выходного пособия в размере не менее трехмесячного среднего заработка, исчисленного с размеру должностного оклада 19650 гривен (за два последних месте работы);
- признать дату увольнения истца - дату вынесения решения по делу. Взыскании с ГП «ампу» среднего заработка за время вынужденного прогула с 25.07.2017 до даты принятия решения судом.
Приказом ГП «ампу» №1309-к от 08.12.2017 года истца освобожден от должности с 24 июля 2017 по ч.3 ст.38 КЗоТ Украины - по собственному желанию в связи с невыполнение ГП «ампу» законодательства о труде , условий коллективного или Трудового договора.
8 декабря 2017 Истец получил копию приказа ГП «ампу» №1309-к от 08.12.2017 года о его увольнении, расчетный листок за декабрь 2017 года и трудовую книжку.
Согласно расчетным листком за декабрь 2017 года, за период с 24 июля по 8 декабря 2017 Истцу начислено 163 349 грн 20 коп., Из которых 708 грн 72 коп. - компенсация отпуска, 38400 грн - выходное пособие, остальные - средний заработок за указанный период.
Также, 08.12.2017 года Истец получил свою трудовую книжку, очем свидетельствует его подпись в книге учета движения трудовых книжек и вкладышей к ним №03-06.02.11.
Приказом ГП «ампу» № 83-к от 22.02.2018 признано дату увольнения особа_1, специалиста отдела защиты экономических интересов службы экономической и внутренней безопасности, 8 декабря 2017 по ч.3 ст. 38 КЗоТ Украины. Основанием издания данного приказа стал акт Одесского городского центра занятости от 24 января 2018 № 10.
В связи с этим письмами от 23.02.2018 № 03-06-03 / 78 и от 13.03.2018 № 03-06-03 / 98 ГП «ампу» сообдомляло истца о необходимости прибытия в отдел кадров аппарата управления ГП «ампу» для внесения соответствующих записей в трудовую книжку истца. Кроме того 13.03.2018 представителем ГП «ампу» во время судебного заседания по делу № 522/16171/17 было устно сообщено истца о необходимости прибытия в отдел кадров аппарата управления ГП «ампу» для внесения соответствующих записей в трудовую книжку истца.
09.02.2019 ГП «ампу» было подано встречный иск к особа_1 об изменении причин с ВИЧьнення и взыскании денежных средств.
По результатам рассмотрения судебного дела № 522/16171/17, согласно постановлению Апелляционного суда Одесской области от 20.12.2018 года, особа_1 отказано в удовлетворении иска в полном объеме, встречный иск ГП «ампу» удовлетворен частично изменена формулировка увольнения особа_1 с «уволен по ч.3 ст.38 КЗоТ Украины - по собственному желанию в связи с не выполнением ГП «ампу» законодательства о труде, условий коллективного или Трудового договора »на« уволен по власним желанием ч.И ст.38 КЗоТ Украины », в удовлетворении остальных требований встречного иска - отказано.
Во исполнение постановления Апелляционного суда Одесской области от 20.12.2018 года по делу №522 / 16171/17 приказом ГП «ампу» № 10-к от 15.01.2019 внесены изменения в приказ № 1309-к от 08.12.2017 года, а именно слова «по ч.3 ст. 38 КЗоТ Украины - по собственному желанию в связи с не выполнением ГП «ампу» законодательства о труде, условий коллективного или Трудового договора »на« уволен по собственному желанию зач.И ст.38 КЗоТ Украины ».
Письмом от 01.02.2019 года № 10-03-06-07 / 17 ГП «ампу» сообщил истца о необходимости прибыть в отдел кадров аппарата управления ГП «ампу» с трудовой книжкой для внесения соответствующих записей в ней.
15.03.2019 года истец обратился в ГП «ампу» с заявлением от 11.03.2019 года, в которой поросив: ознакомить его с приказом ГП «ампу» № 10-к от 15.01.2019 года, выдать дубликат трудовой книжки, а также осуществить выплату среднего заработка за задержку выдачи трудовой книжкы.
ГП «ампу» в письме от 29.03.2019 № 1198 / 10-03-06 / Исх сообщил истца, что для получения дубликата трудовой книжки ему необходимо прибыть в ГП «ампу» по адресу г.. Одесса, ул. Ланжероновская, 1, каб. №? 119, а также сообщил об отсутствии правовых оснований для выплаты среднего заработка за задержку выдачи трудовой книжки и предоставило копию приказа ГП «ампу» № 10- к от 15.01.2019 года.
03.05.2019 в адрес ГП «ампу» поступило заявление истца с просьбой прислать заверенной копии наказу ГП «ампу» № 10-к от 15.01.2019 и дубликат трудовой книжки в его адрес.
ГП «ампу» письмом от 13.05.2019 № 1679 / 10-03-06 / Исх направило на указанную истцом адрес дубликат его трудовой книжки и заверенную копию приказа ГП «ампу» № 10-к от 15.01.2019 года.
В соответствии с пунктами 2.4 Инструкции «О порядке ведения трудовых книжек работников», утвержденной приказом Минтруда, Министерством юстиции и Министерством соцзащиты населения от 29 июля 1993 года № 58, все записи в трудовой книжкео приеме на работу, переводе на другую постоянную работу или увольнении, а также о наградах и поощрениях вносятся собственником или уполномоченным им органом после издания приказа (распоряжения), но не позднее недельного срока, а при увольнении - в день увольнения и должны точно соответствовать текста приказа (распоряжения).
Поскольку запись в трудовой книжке особа_1 сделано в соответствии с приказом ГП «ампу» № 1309-к от 08.12.2019 (с изменениями согласно приказа № 83-к от 22.02.2018 и № 10-квид 15.01.2019) по которым особа_1, специалиста отдела защиты экономических интересов службы экономической и внутренней безопасности, уволен с работы с занимаемой должности 8 декабря 2017 по ч.И ст. 38 КЗоТ Украины - по собственному желанию, а в соответствии с записью № 3 в дубликате трудовой книжки номер_2) указано в графе 2 - 08.12.2017 (записывается дата увольнения), а в графе 3 - уволен по собственному желанию за ч.И ст. 38 КЗоТ Украины (причина увольнения), в графе 4 приказ от 08.12.2017 года №1309-к (на основании которого произведены соответствующие записи в дубликате), то утверждение истца, что запись № 3 в дубликате трудовой книжки (номер_2) не соответствует содержанию приказа ГП «ампу» от 08.12.2017 №1309-к не соответствует действительности, а выданный истцу дубликат трудовой книги (номер_2) соответствует требованиям Инструкции.
Кроме того, учитывая, что особа_1 обращался к Одесского городского центра занятости с целью поиска работы 12.12.2017 года, где он был зарегистрирован и с 13.12.2017 года присвоен статус быезробитного, а с 20.12.2017 года назначено пособие по безработице, и учитывая то, что 02.03.2018 года особа_1 прекращено регистрацию в связи с его желанием получать услуги в другом центре занятости, то по убеждению суда, после получения 08.12.2017 года трудовой книжки Истец мог или трудоустроиться или воспользоваться правом на социальную помощь по безработице, чем он и воспользовался, а следовательно, основания считать причины отсутствия у истца трудоустройства вынужденными в суда отсутствуют.Также, согласно п. 4.1 Инструкции владелец или уполномоченный им орган обязан выдать работнику его трудовую книжку в день увольнения с внесенной в нее записью об увольнении. При задержке выдачи трудовой книжки по вине собственника или уполномоченного им органа работнику выплачивается средний заработок за все время вынужденного прогула.
Аналогичные положения содержится в ст. 235 КЗоТ Украины.
Поскольку 08.12.2017 года Истцом получено свою трудовую книжку, о чем свидетельствует его подпись в книгеучета движения трудовых книжек и вкладышей к ним № 03-06.02.11, то по убеждению суда, требование о взыскании среднего заработка за время вынужденного прогула в связи с задержкой выдачи трудовой книжки по 09.12.2017 года является безосновательным, поскольку Истец собственноручно забрал свою трудовую книжку 08.12.2017.
В то же время законодателем не предусмотрен такой вид ответственности, как выплата среднего заработка за все время вынужденного прогула в разу не надлежащего оформления трудовой книжки.
При таких обстановкин, суд приходит к выводу о необоснованности исковых требований особа_1 и оставляет их без удовлетворения.
Согласно ч.1 ст .. 141 ГПК Украины, судебный сбор возлагается на стороны пропорционально размеру удовлетворенных исковых требований.
Определением суда от 14.01.2020 года особа_1 отсрочено оплату судебного сбора в размере 7119, 80 грн. до принятия решения суда, а следовательно, в связи с принятием такого решения с истца надлежит взыскать в доход государства судебный сбор в сумме 7119, 80 грн.
Руководствуясь ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 141, 223, 235, 241, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ГПК Украины, суд -
В Е Л:
Иск особа_1 (рнокпп номер_3 адреса_1) к ГП «Администрация морских портов Украины» (код егрпоу 38727770., Г. Киев, пр. Победы, д. 14) о выдаче надлежаще оформленного дубликата трудовой книжки и взыскании задолженности по заработной плате - оставить без удовольствие.
Взыскать с особа_1 (рнокпп номер_3 адреса_1) в пользу государства судебный сборв размере 7119 (семь тысяч сто девятнадцать) рублей 80 копеек.
Участники дела, а также лица, не участвовавшие в деле, если суд решил вопрос об их правах, свободах, интересах и (или) обязанности, имеют право обжаловать в апелляционном порядке решение суда полностью или частично.
Апелляционная жалоба на решение суда подается в течение тридцати дней со дня его составления.
Участник дела, которому решение не было вручено в день его составления, имеет право на восстановлении пропущенного срока на апелляциййне обжалования, если апелляционная жалоба подана в течение тридцати дней со дня вручения ему решения суда.
Апелляционная жалоба подается путем подачи апелляционной жалобы через Приморский районный суд. Одессы в Одесский апелляционный суд.
Полный текст решения суда составлено 17.01.2020 года.
Судья В.Я. [Б.]
ОРИГИНАЛ НА УКРАИНСКОМ:
Провадження № 2/522/237/20
Справа № 522/15541/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом особа_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про видачу належно оформленого дублікату трудової книжки та стягнення заборгованості по заробітній платі, -
В С Т А Н О В И В:
До Приморського районного суду м. Одеси 11.09.2019 року звернувся особа_1 з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», в якому просив зобов`язати відповідача видати особа_1 належно оформлену трудову книжку, як це передбачене статтею 47 КЗпП України, оформленої згідно з вимогами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, що прийнята на виконання положень ст.. 48 КЗпП України; стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь особа_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в зв`язку із затримкою видачі трудової книжки, з 09 грудня 2017 року до дати прийняття рішення у справі.
В обґрунтування позову зазначено, що особа_1 працював з липня 2015 року по 24.07.2017 року в апараті управління Державного підприємства «Адміністрація морських портів України». Після звільнення, яке позивач вважав незаконним, він звернувся до суду, з приводу чого є рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.05.2018 року яким у задоволенні позову особа_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про зобов`язання вчинити певні дії, визнання права позивача на встановлення міжпосадового співвідношення посадового окладу, право на тримання заохочення, визнання дати звільнення та у задоволенні зустрічного позову Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до особа_1 про змінення причин звільнення та стягнення грошових коштів - відмовлено у повному обсязі. При цьому постановою Апеляційного суду Одеської області від 20.12.2018 року визначено рішення Приморського районного суду міста Одеси від 22 травня 2018 року у справі за позовом особа_1 до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" і ухвалити в цій частині нове рішення. Зустрічний позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до особа_1 про зміну формулювання причин звільнення та стягнення заборгованості - задовольнити частково. Змінити формулювання звільнення особа_1 з «звільнений за ч.3 ст.38 КЗпП України - за власним бажанням у зв`язку з не виконанням ДП "ампу" законодавства про працю, умов колективного чи Трудового договору» на «звільнений за власним бажанням за ч.1 ст.38 КЗпП України». В задоволенні решти вимог зустрічного позову - відмовити. В іншій частині рішення Приморського районного суду міста Одеси від 22 травня 2018 року - залишити без змін.
Позивач посилається на те, що на виконання вказаного рішення суду, листом від 29.02.2019 року № 1198/10-03-06, який отримано позивачем 08.04.2019 року, йому надіслано не завірену копію наказу від 15.01.2019 року № 10-к, яким внесені зміни до наказу від 08.12.2017 року № 1309-к в частині формулювання причини звільнення особа_1 , але інші пункти наказу від 08.12.2017 року №1309-к залишилися незмінними, в тому числі щодо дати звільнення та відповідної грошової виплати.
17.05.2019 року особа_1 отримано дублікат трудової книжки ( номер_1 ) та копія наказу від 15.01.2019 року №10-к «Про внесення змін до Наказу ДП «ампу» від 08.12.2017 року №1309-к «По особовому складу». Однак, дата звільнення в наказі залишилась незмінною - 24.07.2017 року і не співпадає з датою зазначеною в дублікаті трудової книжки - 08.12.2017 року, а також не співпадає з датою набрання законної сили рішенням Апеляційного суду Одеської області від 20.12.2018 року.
Позивач вважає, що така різниця в датах його звільнення порушує вимоги закону та фактично унеможливлює працевлаштування позивача з грудня 2017 року та унеможливлює використання йог права на соціальну допомогу по безробіттю, а у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника працівникові має бути виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу, який позивач обчислює, виходячи з розміру свого середньоденного заробітку станом на 08.12.2017 році у розмірі 1334, 32 грн., враховуючи підвищення бази для розрахунку мінімального посадового окладу працівника ДП «ампу», та кількості робочих днів з 09.12.2017 року по 19.08.2019 року, що дорівнює 417.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Бондаря В.Я. від 13.09.2019 року провадження у справі було відкрите та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 05.11.2019 року.
21.10.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ДП «ампу» просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що відповідно до пунктів 2.4 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соцзахисту населення від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до наказу ДП «ампу» № 1309-к від 08.12.2019 року (зі змінами відповідно до наказу № 83-к від 22.02.2018 року та № 10-к від 15.01.2019 року) особа_1 , фахівця відділу захисту економічних інтересів служби економічної та внутрішньої безпеки, звільнено з роботи із займаної посади 08 грудня 2017 року за ч.І ст. 38 КЗпП України - за власним бажанням.
Відповідно до запису № 3 у дублікаті трудової книжки номер_2 ) зазначено у графі 2 - 08.12.2017 (записується дата звільнення), а у графі 3 - звільнений за власним бажанням за ч.І ст. 38 КЗпП України (причина звільнення), у графі 4 - наказ від 08.12.2017 року №1309-к (на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті).
Таким чином, твердження Позивача, що запис № 3 у дублікаті трудової книжки ( номер_2 ) не відповідає змісту наказу ДП «ампу» від 08.12.2017 року №1309-к не відповідає дійсності., а виданий Позивачу дублікат трудової книжки ( номер_2 ) відповідає вимогам Інструкції. Сам же запис до трудової книжники Позивача (номер_4) про зміну дати звільнення відповідно до наказу ДП «ампу» № 83-к від 22.02.2018 року здійснено не було по вині Позивача, оскільки останній ігнорував звернення ДП «ампу» про які було зазначено (листи від 23.02.2018 року № 03-06-03/78 та від 13.03.2018 року № 03-06-03/98).
Щодо твердження Позивача, що через не видачу йому належно оформленої трудової книжки він не міг працевлаштуватись з грудня 2017 року або скористатись правом на соціальну допомогу по безробіттю, відповідач зазначає, що дане твердження Позивача не відповідає дійсності так як відповідно до змісту листа Одеського обласного центру зайнятості від 14.05.2018 року № 1976/33/03, особа_1 звернувся до Одеського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи 12.12.2017 року, де його було зареєстровано та з 13.12.2017 року надано статус безробітного. З 20.12.2017 року особа_1 призначено допомогу по безробіттю. 02.03.2018 року особа_1 припинено реєстрацію у зв`язку із бажанням особи отримувати послуги у іншому центрі зайнятості. Станом на 11.05.2018 року особа_1 до базових центрів зайнятості Одеської області та філій Одеського обласного центру зайнятості не звертався та на обліку як безробітний не перебуває. Таким чином, після отримання 08.12.2017 трудової книжки Позивач міг працевлаштуватись або скористатись правом на соціальну допомогу по безробіттю, чим і скористався Позивач.
Щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки з 09.12.2017 до прийняття рішення у справі, то відповідно до п. 4.1 Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Аналогічні положення міститься у ст. 235 КЗпП України.
Однак, 08.12.2017 року Позивач отримав свою трудову книжку, про що свідчить його підпис в книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них № 03-06.02.11. Таким чином, безпідставною є вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки з 09.12.2017 року, оскільки Позивач власноруч забрав свою трудову книжку 08.12.2017 року. В той же час законодавцем не передбачено такого виду відповідальності, як виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у разі не належного оформлення трудової книжки.
25.10.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій особа_1 посилається на те, що трудова книжка йому була видана з грубими порушеннями п.п. 2.5, 2.6, 4.1, 4.2 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соцзахисту населення від 29 липня 1993 року № 58, а тому обставини, які викладені відповідачем у відзиві, позбавлені змісту.
01.11.2019 року від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої, він просить зобов`язати відповідача видати особа_1 належно оформлений дублікат трудової книжки, як це передбачене статтею 47 КЗпП України, оформленої згідно з вимогами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, що прийнята на виконання положень ст.. 48 КЗпП України; стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на користь особа_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в зв`язку із затримкою видачі трудової книжки, з 09 грудня 2017 року до дати прийняття рішення у справі.
В даній заяві позивач посилається на те, що станом на 05.11.2019 року тривалість вимушеного прогулу складає 476 робочих днів, а отже, заборгованість по заробітній платі складає 635136, 32 грн. (476 * 1334, 32)
У судовому засіданні 05.11.2019 року у зв`язку з клопотанням представника позивача оголошено перерву до 02.12.2019 року.
02.12.2019 року у зв`язку з зайнятістю судді у справі № 522/20563/16, судове засідання перенесено на 11.12.2019 року.
11.12.2019 року у зв`язку з неявкою сторін, судове засідання перенесено на 18.12.2019 року.
18.12.2019 року у зв`язку з наданням позивачеві строку для подання доказів про майновий стан, судове засідання відкладено на 14.01.2020 року.
Ухвалою суду від 14.01.2020 року заяву Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про залишення позову особа_1 без руху - залишено без задоволення, а заяву особа_1 про відстрочення сплати судового збору - задоволено.
У судовому засіданні 14.01.2020 року позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити повністю. Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні повністю.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що з 15.07.2015 року по 24.06.2016 року особа_1 працював на посаді фахівця відділу економічної та внутрішньої безпеки Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», а з 24.06.2016 року - на посаді фахівця відділу захисту економічної та внутрішньої безпеки.
Наказом ДП «ампу» №776-к від 24.07.2017 року Позивача було звільнено з посади фахівця відділу захисту економічних інтересів служби економічної та внутрішньої безпеки ДП «ампу» на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату.
Наказом ДП «ампу» №868-к від 11.08.2017 року скасовано наказ ДП «ампу» від 24.07.2017 № 776-к на підставі листа ТОВ «Свята [К.] - Одеса» від 02.08.2017 № 788 (у зв`язку з непрацездатністю Позивача).
28.08.2017 року Позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ДП «ампу», згідно якого просив:
-визнати право позивача на встановлення міжпосадового співвідношення (коефіцієнту) посадового окладу за кваліфікаційним розрядом (посадою) «фахівець 1 категорії», що визначений умовами оплати праці за трудовим договором;
-зобов`язати державне підприємство «Адміністрація морських портів України» встановити з 01.11.2016 конкретний розмір посадового окладу позивача з урахуванням міжпосадового співвідношення (коефіцієнту) для розряду «фахівець 1 категорії» - 3, 89 (три цілих вісімдесят дев`ять сотих), який не був приведений у відповідність до змінених умов колективного договору через бездіяльність працівників підрозділів апарату управління з кадрової роботи;
-зобов`язати ДП «ампу» видати позивачу розрахункові листки за квітень-липень 2017 року та довідку про роботу на підприємстві із зазначенням часу роботи і розміру заробітної плати;
-зобов`язати ДП «ампу» перерахувати основну і додаткову (виробничі та одноразові премії) заробітну плату, премію за 2016 рік, відпусткові та матеріальну допомогу у зв`язку з відпусткою, зважаючи на розмір посадового окладу позивача 18670 гривень в період 01.11.2016 -30.04.2017 та 19650 гривень з 01.05.2017. Стягнути на корить позивача різницю за трудовими виплатами в період з 01.11.2016 по 24.07.2017, остаточний розмір якої буде визначений після надання відповідачем розрахункових листків за квітень-липень 2017;
-визнати права позивача на отримання заохочення в розмірі посадового окладу, за відпрацювання повного календарного 2016 року без періодів непрацездатності у відповідності до пункту 3.3.3 КД 2016. Стягнути з відповідача 18670 гривень на виконання цієї вимоги позивача;
-зобов`язати ДП «ампу» звільнити позивача за власним бажанням на підставі частини третьої ст. 38 КЗпП з виплатою вихідної допомоги в розмірі не менше тримісячного середнього заробітку, обчисленого з розміру посадового окладу 19650 гривень (за два останні місці роботи);
- визнати дату звільнення позивача - дату постановлення рішення по справі. Стягнення з ДП «ампу» середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25.07.2017 до дати прийняття рішення судом.
Наказом ДП «ампу» №1309-к від 08.12.2017 року Позивача звільнено з посади з 24 липня 2017 року за ч.3 ст.38 КЗпП України - за власним бажанням у зв`язку із не виконанням ДП «ампу» законодавства про працю, умов колективного чи Трудового договору.
08 грудня 2017 року Позивач отримав копію наказу ДП «ампу» №1309-к від 08.12.2017 року про його звільнення, розрахунковий листок за грудень 2017 року та трудову книжку.
Згідно з розрахунковим листком за грудень 2017 року, за період з 24 липня по 08 грудня 2017 року Позивачу нараховано 163 349 грн 20 коп., з яких 708 грн 72 коп. - компенсація відпустки, 38 400 грн - вихідна допомога, решта - середній заробіток за вказаний період .
Також, 08.12.2017 року Позивач отримав свою трудову книжку, про що свідчить його підпис в книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них №03-06.02.11.
Наказом ДП «ампу» № 83-к від 22.02.2018 визнано дату звільнення особа_1 , фахівця відділу захисту економічних інтересів служби економічної та внутрішньої безпеки, 08 грудня 2017 за ч.3 ст. 38 КЗпП України. Підставою видання даного наказу став акт Одеського міського центру зайнятості від 24 січня 2018 № 10.
У зв`язку з цим листами від 23.02.2018 № 03-06-03/78 та від 13.03.2018 № 03-06-03/98 ДП «ампу» повідомляло Позивача про необхідність прибуття до відділу кадрів апарату управління ДП «ампу» для внесення відповідних записів до трудової книжки Позивача. Крім того 13.03.2018 представником ДП «ампу» під час судового засідання по справі № 522/16171/17 було усно повідомлено Позивача про необхідність прибуття до відділу кадрів апарату управління ДП «ампу» для внесення відповідних записів до трудової книжки Позивача.
09.02.2019 ДП «ампу» було подано зустрічний позов до особа_1 про змінення причин звільнення та стягнення грошових коштів.
За результатом розгляду судової справи № 522/16171/17, відповідно до постанови Апеляційного суду Одеської області від 20.12.2018 року, особа_1 відмовлено у задоволені позову у повному обсязі, зустрічний позов ДП «ампу» задоволено частково змінено формулювання звільнення особа_1 з «звільнений за ч.3 ст.38 КЗпП України - за власним бажанням у зв`язку з не виконанням ДП «ампу» законодавства про працю, умов колективного чи Трудового договору» на «звільнений за власним бажанням за ч.І ст.38 КЗпП України», у задоволенні решти вимог зустрічного позову - відмовлено.
На виконання постанови Апеляційного суду Одеської області від 20.12.2018 року по справі №522/16171/17 наказом ДП «ампу» № 10-к від 15.01.2019 внесено зміни до наказу № 1309-к від 08.12.2017 року, а саме слова «за ч.3 ст. 38 КЗпП України - за власним бажанням у зв`язку з не виконанням ДП «ампу» законодавства про працю, умов колективного чи Трудового договору» на «звільнений за власним бажанням за ч.І ст.38 КЗпП України».
Листом від 01.02.2019 року № 10-03-06-07/17 ДП «ампу» повідомило Позивача про необхідність прибути до відділу кадрів апарату управління ДП «ампу» з трудовою книжкою для внесення відповідних записів до неї.
15.03.2019 року Позивач звернувся до ДП «ампу» із заявою від 11.03.2019 року, в якій поросив: ознайомити його з наказом ДП «ампу» № 10-к від 15.01.2019 року, видати дублікат трудової книжки, а також здійснити виплату середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки.
ДП «ампу» у листі від 29.03.2019 № 1198/10-03-06/Вих повідомило Позивача, що для отримання дублікату трудової книжки йому необхідно прибути до ДП «ампу» за адресою м. Одеса , вул. Ланжеронівська , 1, каб. №? 119 , а також повідомило про відсутність правових підстав для виплати середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки та надало копію наказу ДП «ампу» № 10- к від 15.01.2019 року.
03.05.2019 на адресу ДП «ампу» надійшла заява Позивача із проханням надіслати завіреної копії наказу ДП «ампу» № 10-к від 15.01.2019 та дублікат трудової книжки на його адресу.
ДП «ампу» листом від 13.05.2019 № 1679/10-03-06/Вих надіслало на зазначену Позивачем адресу дублікат його трудової книжки та завірену копію наказу ДП «ампу» № 10-к від 15.01.2019 року.
Відповідно до пунктів 2.4 Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Мінпраці, Міністерством юстиції та Міністерством соцзахисту населення від 29 липня 1993 року № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Оскільки, запис у трудовій книжці особа_1 зроблено відповідно до наказу ДП «ампу» № 1309-к від 08.12.2019 (зі змінами відповідно до наказу № 83-к від 22.02.2018 та № 10-квід 15.01.2019) за яким особа_1 , фахівця відділу захисту економічних інтересів служби економічної та внутрішньої безпеки, звільнено з роботи із займаної посади 08 грудня 2017 за ч.І ст. 38 КЗпП України - за власним бажанням, а відповідно до запису № 3 у дублікаті трудової книжки номер_2 ) зазначено у графі 2 - 08.12.2017 (записується дата звільнення), а у графі 3 - звільнений за власним бажанням за ч.І ст. 38 КЗпП України (причина звільнення), у графі 4 наказ від 08.12.2017 року №1309-к (на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті), то твердження Позивача, що запис № 3 у дублікаті трудової книжки ( номер_2 ) не відповідає змісту наказу ДП «ампу» від 08.12.2017 №1309-к не відповідає дійсності, а виданий Позивачу дублікат трудової книжки ( номер_2 ) відповідає вимогам Інструкції.
Крім того, враховуючи те, що особа_1 звертався до Одеського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи 12.12.2017 року, де його було зареєстровано та з 13.12.2017 року надано статус безробітного, а з 20.12.2017 року призначено допомогу по безробіттю, та враховуючи те, що 02.03.2018 року особа_1 припинено реєстрацію у зв`язку із його бажанням отримувати послуги у іншому центрі зайнятості, то на переконання суду, після отримання 08.12.2017 року трудової книжки Позивач міг або працевлаштуватись або скористатись правом на соціальну допомогу по безробіттю, чим він і скористався, а отже, підстави вважати причини відсутності у позивача працевлаштування вимушеними у суду відсутні.
Також, відповідно до п. 4.1 Інструкції власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Аналогічні положення міститься у ст. 235 КЗпП України.
Оскільки 08.12.2017 року Позивачем отримано свою трудову книжку, про що свідчить його підпис в книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них № 03-06.02.11, то на переконання суду, вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки з 09.12.2017 року є безпідставною, оскільки Позивач власноруч забрав свою трудову книжку 08.12.2017.
В той же час законодавцем не передбачено такого виду відповідальності, як виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у разу не належного оформлення трудової книжки.
За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог особа_1 та залишає їх без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ухвалою суду від 14.01.2020 року особа_1 відстрочено оплату судового збору у розмірі 7119, 80 грн. до ухвалення рішення суду, а отже, у зв`язку з ухваленням такого рішення з позивача належить стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 7119, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 141, 223, 235, 241, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов особа_1 (рнокпп номер_3 , адреса_1 ) до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (код єдрпоу 38727770, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14) про видачу належно оформленого дублікату трудової книжки та стягнення заборгованості по заробітній платі - залишити без задоволення.
Стягнути з особа_1 (рнокпп номер_3 , адреса_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 7 119 (сім тисяч сто дев`ятнадцять) гривень 80 копійок.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 17.01.2020 року.
Суддя: В.Я. Бондар
Полезный отзыв?
(1)
Работа в Киеве (5555 отзывов) →
ДП "АМПУ"
Киев | 29.01.2021
Дело № 755/8990/20 решение именем украины (Вводная и резолютивная части) "29" января 2021 Днепровский районный суд. В составе: председательствующей судьи [Я.] Н.А. при секретаре локотки И.С. с участием сторон: истца особа_1 представителя ответчика [С.] Д.А., рассмотрев в порядке упрощенного искового производства в открытом судебном заседании. гражданское дело по иску лицо_1 к ГП «Админис...
Похожие компании
